Методичні рекомендації учителю – словеснику щодо організації роботи над аналізом п'ятикласниками вчинків та поведінки героїв казок

Методичні рекомендації учителю – словеснику щодо організації роботи над аналізом п'ятикласниками вчинків та поведінки героїв казок

У наш час, коли відбувається гуманізація освіти, ми не можемо бути лише пасивними спостерігачами і «витлумачниками» давно звичних для нас понять, явищ. Методика літератури з плином часу переосмислює фундаментальні категорії — історизму, соціальності та психологізму. Опрацьовуючи літературні твори, ми детально характеризували перші дві, забуваючи про третю, не менш важливу.

Поєднання літератури з психологією можливе під час аналізу персонажа художнього твору, бо психологія через свідомість пізнає особистість, а література — через художній образ. За допомогою психологічних знань ми можемо глибше і ґрунтовніше схарактеризувати літературних персонажів.

Таку роботу потрібно розпочинати вже з п’ятого класу. Саме в цьому віці формується характер, відбувається становлення особистості.

Державні стандарти  визначають знання, які необхідно отримати учням у певний віковий період. Школярі, вивчаючи казкові твори, повинні вміти давати характеристику героям через вчинки та поведінку вже на початку року у п’ятому класі. Але ці поняття мають психологічне підґрунтя, на що треба звернути особливу увагу. Програма  передбачає формування в учнів п’ятого класу уміння порівняльного аналізу героїв художнього твору, зіставляючи їхні вчинки зі своїми. Але в цьому віці, базуючись тільки на вчинках та поведінці героїв, поверхнево ознайомлюючись з характером та його рисами, ми не можемо здійснити такий аналіз через те, що діти лише фрагментарно вивчають характерологічні поняття і не готові до цього. Малообізнаність, вікові особливості, адаптаційний період переходу до середньої ланки навчання, недостатньо розвинене мислення та сприймання — все це не дає змоги повною мірою здійснити такий аналіз. Тому ми пропонуємо підійти до аналізу героя таким чином, щоб простежувалось накопичення знань, умінь та навичок з цього питання відповідно до вікових особливостей дітей.

Таку роботу варто розпочати з казки «Мудра дівчина» (взято на вибір). Враховуючи раніше набуті дітьми знання, ми пропонуємо характеризувати казкових персонажів, опираючись на їх поведінку та вчинки, надаючи при цьому додаткову інформацію з опорою на психологію.

Роботу над казкою варто розпочати учням удома, знайомлячись з її змістом. На уроці вчитель, базуючись на знанні текстового матеріалу дітьми, використовуючи певні методичні прийоми, навчає початковому аналізу казкового персонажа.

Для прикладу схарактеризуємо героїню цієї ж казки — Марусю.

За допомогою запитань підводимо учнів до пояснення вчинків та поведінки, що здійснює головна героїня. Орієнтовно вони можуть бути такими:

1. Хто така Маруся?

2. Яке її ставлення до батька?

3. Що змусило дівчину виконувати завдання пана?

4. Які дії героїні вказують на мудрість?

5. Чому пан відпустив дівчину?

6. Чи подобається вам поведінка Марусі?

7. Уявіть собі, що Маруся не виконала панові завдання. Що сталося б з нею та її батьком?

8. Чи доводилося вам виручати з біди своїх тата, маму, братика чи сестричку? Розкажіть про це.

Такі запитання спонукають простежити вчинки дівчини, які обумовлюють її поведінку. Тому наступним кроком буде ознайомлення учнів з психологічними поняттями «вчинок» та «поведінка»(запис у зошит).

Вчинок — це форма поведінки героя.

Поведінка — це безпосередні дії, які спрямовані на взаємодію героя з навколишнім середовищем.

У вчинках простежується позиція особистості, її моральність. Вчинки є складовими поведінки. Через це можна говорити про гідну чи негідну поведінку.

Аналізуючи вчинки, ми поступово підводимо учнів до аналізу поведінки героя. Пропонуємо назвати вчинки (із записом у зошит) та знайти їм текстове підтвердження. У такий спосіб вчитель скеровує учнів до роздуму: поведінка Марусі гідна чи ні?

Використовуючи прийом «мозкового штурму», учитель спонукає учнів до самовисновків. Якщо учні не можуть зробити цього самостійно, учитель скеровує їх наступними запитаннями:

1. Подобається вам поведінка Марусі чи ні?

2. Чи можна поведінку героїні назвати гідною?

3. Чи хотіли б ви товаришувати з такою людиною?

Наступним програмовим твором є літературна казка «Фарбований Лис» І. Я. Франка. Зміст навчального матеріалу пропонує образ Лиса розглядати через аналіз рис характеру. Та в державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів звертається увага на уміння дітей «давати власну оцінку вчинкам і поведінці дійових осіб». Тому ми пропонуємо продовжити роботу над характеристикою, аналізуючи образ Лиса через його вчинки та поведінку.

Цей аналіз проводиться поетапно.

На першому  етапі вчитель пропонує учням знайти та прочитати виразно уривки з казки, де простежується поведінка Лиса до його пофарбування. Така підготовча робота допомагає краще зрозуміти, сприйняти казкового персонажа, викликати інтерес в учнів.

«Посидівши годин зо дві...» до слів: «...через пліт на вулицю».

«Знітився, скулився...» до слів: «...такі гарні речі».

«Наш Микита закрутився...» до слів: «коли прибігли цілою купою пси, гавкаючи, гарчачи, нюхаючи».

«Отак він виждав...» до слів: «через перелази, через капусти та кукурудзи чкурнув до лісу».

Через низку запитань учитель спонукає учнів до аналізу цієї поведінки. Запитання мають бути доступними, зрозумілими, чітко сформульованими, спрямованими на розуміння і осмислення вчинків Лиса Микити.

Орієнтовні запитання:

1. Чим вихвалявся Лис ?
2. Чи зважився Микита на такий вчинок ?
3. Чи зумів він виконати обіцяне?
4. Яким чином Лис врятувався від собак?

Такий аналіз дає змогу зробити висновок, що Лис Микита поводився як справжній лис. На його місці будь-який інший лис вчинив би так само, тому що така поведінка притаманна усім лисам.

На другому  етапі проводиться бесіда за малюнком, вміщеним у підручнику. Учні, розглядаючи малюнок, описують поведінку Лиса, враховуючи зовнішні ознаки. Саме в такий спосіб здійснюється підхід щодо аналізу поведінки Микити після пофарбування. Орієнтовні запитання:

1. Яким ви бачите на малюнку Лиса?
2. Чи злякались звірі істоти, яку побачили?
3. Чи змінився сам Микита?

Учні переконуються у тому, що поведінка Лиса не стала ні кращою, ні гіршою, а залишилась такою, як і була: хитрував Микита, щоб вижити, раніше, хитрує й надалі.

На третьому етапі доречно буде провести паралель із сучасним життям, запропонувавши учням розповісти про те, чи доводилось їм зустрічати або мати справу з такими «фарбованими лисами»? Школярі зауважать, що люди часто приховують своє внутрішнє «Я», чинять так, як їм вигідно, хитрують, пристосовуючись до зовнішнього середовища. У такий спосіб учитель підводить учнів до усвідомлення того, що і серед людей зустрічаються такі «фарбовані люди», як Лис Микита.

На четвертому етапі учитель підбиває підсумок виконаної роботи. Особлива увага звертається на кінцівку твору, де автор розповідає про долю Лиса і спонукає до висновку, що все приховане колись виходить назовні. Тому вчитель пропонує учням замислитись над власною поведінкою. Саме вона визначатиме їхнє майбутнє життя.

Згідно з програмою, учні продовжують роботу над характеристикою героїв, вивчаючи казки «Потерчата» та «Хуха-Моховинка» В. Короліва-Старого, де вже самостійно характеризують персонажів, оцінюючи їхні вчинки та поведінку з позиції гуманізму. До цього часу ми аналізували вчинки та поведінку людей і тварин, а тепер пропонується здійснити аналіз вчинків фантастичних істот, які теж можуть керувати своєю поведінкою. Такий аналіз краще провести під час «уроку-репортажу», який спонукає учнів до творчої діяльності, абстрактного мислення, дає змогу самостійно оцінювати вчинки та поведінку казкових персонажів.

Урок-репортаж передбачає поділ класу на шість груп журналістів –пошуковців, яким на картках роздаються завдання для підготовки репортажу. Звертається увага і на час, за який учні повинні зібрати інформацію для виступу. З підготовленим повідомленням виступає представник кожної групи.

Карткові завдання.

Підготувати репортаж про такі події та персонажів:

— міфічних істот казок;

 — Потерчат та їхні вчинки;

— Домовика та його поведінку;

— життя та вчинки Хухи-Моховинки;

— життя та вчинки Хух та ту дяку, яку вони вимагають від людей;

— як змінили добрі вчинки фантастичних істот поведінку людей.

Така робота передбачає розуміння й усвідомлення дітьми того, що добрі вчинки та гідна поведінка можуть творити справжні дива.

Запропонований підхід до психологічної характеристики героя передбачає різні форми і методи роботи вчителя на уроці. Враховуючи традиційний підхід, ми доповнюємо його психологічними знаннями, які сприятимуть кращому розумінню, усвідомленню, засвоєнню та застосуванню учнями у повсякденному житті. Тому цей матеріал є лише першим кроком до системи роботи над психологічною характеристикою героя.