Посібник містить цікаві вправи, ігри, пам'ятки, корисні поради, які допоможуть вчителям початкових класів викликати інтерес до навчання учнів, уміння і бажання вчитися.
Відділ освіти Маневицької райдержадміністрації
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
імені Героя України Андрія Снітка
смт Маневичі
Вчити дітей учитися
(Методичні рекомендації)
Гаврилюк Г.В.,
вчитель початкових класів
Маневичі - 2018
Вчити дітей учитися. Методичні рекомендації
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 імені Героя України Андрія Снітка смт Маневичі. 2018– 40с.
Анотація
Посібник містить цікаві вправи, ігри, пам’ятки, корисні поради, які допоможуть вчителям початкових класів викликати інтерес до навчання учнів, уміння і бажання вчитися.
Розробник:
Гаврилюк Галина Василівна – вчитель початкових класів, вчитель-методист.
Рецензент:
Пацаманюк Світлана Василівна – завідувач методичним відділом освіти Маневицької райдержадміністрації, методист.
Навчально-методичне видання затверджено радою методичного кабінету Маневицького району
Протокол №4 від 07.02.2018 року
Зміст
Вступ…………………………………………………………………..4
І. Від творчого вчителя до творчого учня…………………………..6
ІІ. Ранкові зустрічі – створення позитивного настрою школярів……………………………………………………………...14
ІІІ. Корисні поради, або вчись вчитися…………………………….22
Висновок……………………………………………………………..29
Список використаних джерел………………………………………………………………..30
Вступ
Уміти вчитися – це прекрасно і необхідно. Передати дітям зернину своїх знань неважко і приємно. А от навчити їх учитися значно складніше. У одній мудрій притчі розповідається, що якщо людині дати одну рибину, вона буде сита один день, якщо дати дві рибини, вона буде сита два дні. А якщо навчити людину ловити рибу, то вона буде сита все життя. Так і в навчанні: наша перспективна мета – підготовка дитина не до окремого уроку, «на завтра», а до самостійного життя. Важливо, щоб діти відчули потребу в знаннях, прагнули оволодіти ними.
В.О. Сухомлинський підкреслював, що головне завдання початкових класів полягає в тому, щоб навчити дитину вчитися, сформувати інструмент, без якого вона стає невстигаючою, нездібною. Цим інструментом, на думку відомого вченого, є п’ять умінь: вміння спостерігати; думати; висловлювати думку, про те, що бачу, роблю, думаю, спостерігаю; читати; писати.
Головним завданням сучасної школи є перехід до компетентнісної освіти, виховання компетентної відповідальної людини. Концепція «Нова українська школа», Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти ґрунтуються на засадах особистісно орієнтованої та компетентної освіти.
Головне в моїй роботі – це дитина, її бажання, прагнення, запити. Своїм завданням бачу розвивати дитину, як неповторну індивідуальність, формувати в неї творчий потенціал, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності. Намагаюсь виховати особистість, здатну життєвої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості, буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, а це все стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Адже сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини і конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість. В процесі своєї діяльності прагну дати школяреві не тільки міцні, ґрунтовні знання, а й виробити вміння оперувати здобутими знаннями, використовувати їх на різних рівнях власного життя.
Уміння й бажання навчатися – той фундамент, який маю закласти я, як учитель. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як улаштувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття й думки, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів. Своїх вихованців переконую в тому, що в майбутньому вони самі братимуть безпосередню участь у вдосконаленні науки й виробництва, діятимуть самостійно, а не за підказкою, адже не можна жити за готовими рецептами. Тому прагну розвинути, збагатити дитину знаннями, емоціями, життєвим досвідом; створити умови для творчого розвитку дитини.
І. Від творчого вчителя до творчого учня.
“Є успіх, є бажання вчитися. Особливо це важливо на першому етапі навчання – у початковій школі, де невдача приносить справжнє горе”
В.О. Сухомлинський
Справді, учні початкових класів добре навчаються лише за умови, коли їм цікаво, коли вони переживають хоча б невеликий успіх. Тож, із перших днів навчання дитини в школі, намагайтеся створити ситуацію успіху, підбадьорити учня, що зазнав невдачі, похвалити навіть за незначний крок уперед.
Уже з першого класу слід починати навчальну співпрацю між учнями. У дитячому досвіді такої співпраці ще не було. Тому дитячу співпрацю слід починати з найпростішого, не обминаючи дрібниці: як сидіти за партою, щоб працювати «очі в очі» з товаришами; як погоджуватися, не заперечувати; як допомагати і як просити допомоги.
Щоб малюки поступово, крок за кроком привчалися самостійно здобувати знання, потрібно спонукати їх до виконання режиму дня, виховувати організованість, навчати раціональних способів запам’ятовування, розвивати їхнє мислення, спостережливість, увагу, інтерес до навчання, прагнення пізнавати нове, невідоме. Починати цю роботу потрібно, коли першокласники тільки-но приходять до школи, залучати до неї батьків.
З перших уроків навчання грамоти треба привчати дітей до книги. Пропоную оформити пам’ятку на стенді «Живи, книго»:
Бережи книгу
|
Уміння вчитися немислиме без навички користування підручником. Потрібно послідовно, старанно ознайомити учнів з основними вимогами до роботи з навчальною книгою. Для самоорганізації уваги під час читання вдома можна виготовити кожному учневі аркуш з привабливо оформленими порадами.
|
На уроках читання у 2-3 класах корисно проводити літературні п’ятихвилинки-змагання. Діти охоче готують на уроки невеличкі вірші, уривки з описів, виразно читають їх. Решта школярів слухає і визначає переможців. За два уроки до вивчення якоїсь теми можна дати учням підготувати з художньої літератури вірш чи оповідання на тему, що вивчалась на уроці. Так учні привчаються вільно користуватися книгами, добирати потрібний матеріал, що сприяє збагаченню їхніх знань про вивчене.
Щоб навчити школярів самостійно розв’язувати задачі, доцільно виготовити для кожного таку пам’ятку.
|
На уроках школярі можуть користуватися цією пам’яткою. Після розв’язування задачі треба перевірити правильність виконаної роботи. Обов’язково запитати дітей, як саме вони знайшли невідоме, в якій послідовності міркували, чи впевнені в правильності результату, як його можна перевірити. За такого методу учні привчаються осмислювати роботу, засвоювати спосіб, який у цьому разі найдоцільніший.
Кожному вчителю початкових класів відомо, що важко навчити школярів знаходити невідомі компоненти дій додавання, віднімання, множення й ділення. Ще у підготовчий до сприймання цього матеріалу період треба добитись повного запам’ятання дітьми назв компонентів кожної дії. Можна виготовити спеціальні картки, на яких є зразок – правило, як знайти невідомий компонент.
Наприклад: х – 13 = 7
х = 13 + 7
х = 20
20 – 13 = 7
Щоб знайти невідоме зменшуване, треба до різниці додати від’ємник.
У самостійному навчанні учнів неабияку роль відіграють уміння і навички самоперевірки та самоконтролю. У молодших школярів ще не розвинена орфографічна пильність, тобто вміння бачити помилки. Вони щиро вірять, що все виконали безпомилково.
Для розвитку орфографічної пильності, уваги дітей, які припускаються чимало помилок у письмових роботах, диктуючи текст, на дошці завчасно записати його і закрити. Потім запропонувати учням самостійно перевірити написане в зошитах, звірити його з текстом на дошці, виправити допущені помилки. Якщо учень не помічає помилок, можна сказати : «У тебе дві помилки, знайди їх». Якщо й після цього він не виправив помилки, вказати рядок, де вона трапилась, або речення в якому дитина помилилася.
У молодших школярів переважає мимовільна увага, проте вона не може бути основною у навчанні. Слід розвивати і довільну увагу, а для цього необхідно зацікавити їх наступною роботою, частіше пропонувати відповідні вправи.
Корисно вводити в урок ігри: «Математична естафета», «Кращий обчислювач», «Спустися з гірки», «Листоноша», «Магазин», «Піднімись на гірку», «Швидше до прапорця», «Допоможи Незнайкові», «Риба, звір, птах» та багато інших.
Щоб учні дружно і самостійно виконували завдання, концентруйте їхню увагу словами: «Слухайте всі уважно…» (пауза). Почекати, поки всі зосередяться. «Зараз я скажу найголовніше. Хто з вас цього не зрозуміє, той не зможе самостійно виконати завдання. Придивіться до руху моєї руки, тоді напишете правильно букву (чи цифру)».
Для розвитку уваги й спостережливості на уроках математики практикуйте гру «Що змінилось?». На набірному полотні виставити кілька карток з намальованими на них фігурами (відрізок, коло, трикутник, крапка). Запропонуйте дітям уважно розглянути і запам’ятати порядок розташування кожної фігури. Вони опускають голівки на складені на парті руки, а вчитель в цей час переставляє фігури. За сигналом учні знову оглядають фігури на полотні й визначають, які з них поміняли місце і де стояли спочатку. Аналогічну гру можна проводити на уроках читання з картками, на яких зображені ілюстрації до відомих дітям казок, на уроках мови – з картками частин мови, на уроках природознавства – зі зразками корисних копалин та ін.
Оволодіти спеціальними вміннями й навичками дітям легше, якщо в них розвинені вміння спостерігати, порівнювати, узагальнювати. Тому потрібно часто ставити запитання: На що це схоже? На уроках природознавства доводиться зіставляти й порівнювати предмети.
Раджу всім педагогам: не поспішайте пояснювати значення якогось слова, вислову, явища. Хай діти самі поміркують, спробують свої сили, хай вчаться прокладати шлях до пізнання істини, навколишньої дійсності. Частіше запитуйте школярів: «Чому?». Тоді й вони відчують потребу ставити вам таке ж запитання. Якщо навчання для дітей цікаве, то воно для них необтяжливе. Адже в народі справедливо кажуть: «Можна привести коня до води, але не можна примусити його пити».
Саме пробудження спостережливості, зацікавленості навколишнім, бажання якомога більше знати і вміти – ось обов’язкові умови для успішного навчання дітей учитися.
Пам’ятка творчого вчителя:
ІІ. Ранкові зустрічі – створення позитивного настрою школярів
Щоб створити позитивну атмосферу на весь період перебування дітей в школі доцільно присвятити 20-25 хвилин кожного дня вранці для ранкової зустрічі. Кожна дитина вдумливо вітається з друзями, сидячи в колі, потім упродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які слухають, ставлять запитання і роблять зауваження. Після цього вся група бере участь у короткій енергійній вправі для того, щоб підсилити академічну навичку, виховати почуття єдності.
Ранкова зустріч містить чотири компоненти: вітання, обмін інформацію, групове заняття, щоденні новини.
Такі заняття дають змогу опанувати різноманітні соціальні та навчальні навички, об’єднують дитячий колектив. під час цих зустрічей учні вчаться:
Важливого значення набуває здатність людини говорити і слухати, робити вибір, уникати конфліктів. Учням необхідно постійно розвивати свої мовленнєві здібності, використовуючи можливість спілкування зі своїми ровесниками.
Школярі, які є учасниками ранкових зустрічей, як правило, демонструють вищий рівень відчуття спільноти і краще ставляться до школи і навчання, більше довіряють вчителям, поважають їх.
Перший компонент – вітання. Вітання допомагають учням відчути себе важливими членами групи. Діти збираються в коло разом зі своєю вчителькою. Усі звертаються один до одного на ім’я, що допомагає створити дружню, доброзичливу атмосферу. Існує багато привітань, які можна використовувати.
Наприклад, «таємні» вітання. Код вітання є таємним, оскільки він невідомий іншим учасникам, доки вони не отримають власного досвіду. Понеділок – два моргання, вівторок – два моргання, примружування ока тощо.
Абеткове вітання – діти вигукують свої імена в алфавітному порядку.
Можна застосовувати вітання з рекомендаціями: «Це моя однокласниця Іринка. Їй сім років. Вона любить гратися м’ячем і відвідувати музичну школу».
Також можна використати вправу «Привітання». Коли спочатку діти вітаються однією долонею, потім двома, коліном, чолом, носом.
Вірші - вітання
Як багато нас тут друзів:
Синьооких, карооких,
Білобрисих і чорнявих, і високих, і низеньких,
І товстеньких, і худеньких.
Треба всім нам привітатись:
Дружньо голосно сказати:
Вліво, вправо повернутись,
Туди сюди посміхнутись:
У долоні поплескайте:
Дружно всі не відставайте:
********
Доброго ранку! Доброго дня!
Хай плещуть долоньки,
Тупають ніжки,
Працюють голівки,
І сяють усмішки.
Доброго ранку, доброго дня!
Бажаєте ви, бажаю вам я.
********
Добридень, добридень, добридень скажу,
Як рано чемненько до мами я йду.
Тут очки, тут щічки, тут ніс, а тут губи,
Тут маю два вушка, а тут білі зуби.
Добридень, добридень, добридень скажу,
Як рано чемненько до друзів я йду.
Тут палець, долоня, плече і рука,
Тут маю дві ніжки, а тут є п’ята.
Добридень, добридень, добридень скажу,
Як рано чемненько до школи я йду,
Багато діточок, забавок у нас,
Весела робота чекає на нас.
********
Ви сьогодні вже проснулись?
Мамі зранку усміхнулись?
Клас наш радо вас вітає:
Настрій гарний кожний має:
Станьте разом всі у коло:
Здрастуй, наша рідна школо!
********
Можна провести з учнями ігри:
«Я рада, Тетяно, що Ви тут».
Ведуча підходить до сусіда ліворуч, потискує йому руку, говорить: «Я рада, (ім’я), що Ви тут». Наступний учасник іде за ведучим і повторює дії. Так усі учасники обходять коло і повертаються на свої місця.
«Приємні побажання»
Усі учасники зустрічі стають у коло, сильно труть свої руки, потім «віддають» тепло своїх долонь сусідам ліворуч і праворуч, посміхаються і говорять компліменти.
Гра з м’ячем «Доброго ранку, Сергію!»
Ведучий кидає м’яч будь-кому і говорить вітання, називаючи його ім’я. Учасник кидає м’яч іншому і т. д.
Практика обміну інформацією – це найважливіший компонент ранкової зустрічі. Учні висловлюють свої власні ідеї, почуття, а також обмінюються важливою для них інформацією та досвідом. Однокласники ставлять запитання або коментують. Особа, яка висловлює свої думки, відповідає на запитання. Таким чином учні дізнаються про інших і надають можливість іншим дізнатися про них.
Наприклад, діти розповідають про якусь яскраву подію свого шкільного життя. Із рук в руки передається квітка, за бажанням ставляться запитання.
Вправа «Гарні слова»
Діти називають слова, які вони сказали своїй матусі, татові, своєму вчителю.
Гра «Уявіть себе квіткою»
Ставляться запитання: «Якою квіткою ти себе уявляєш?Чому?»
Мета групових занять полягає в об’єднанні групи. Кожний член групи приєднується до спільних розваг – співає, грає в ігри, бере участь у різних приємних заняттях. Серед цих занять мають бути ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються та враховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси. Ці заняття потребують від учнів використання навичок критичного мислення і сприяють самовираженню.
Основна мета ігор і занять полягає в тому, щоб отримати задоволення, водночас створюючи відчуття спільноти.
Гра «Знайди собі подібного»
Групи формуються за кольором волосся, очей, зростом тощо.
Гра «Сонячні зайчики»
Діти стають у коло. Всі вони сонячні зайчики. Один учень – сонечко. Сонечко по черзі торкається сонячних зайчиків і кожен говорить йому ласкаве слово. Після того, як сонечко торкнеться всіх зайчиків, воно пригадує все гарне, що йому сказали..
Гра «Музичні стільці»
Доки грає музика, діти ходять навколо стільців, розставлених колом. Коли музика припиняється, кожна дитина має сісти на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не залишиться лише кілька стільців, на які має сісти вся група.
Гра «Доторкнись до синього»
Учні об’єднуються в групи, по десять осіб у кожній. Вони можуть розпочати гру в колі, але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватись. Ведучий починає гру словами: «Доторкнись до синього!» (Можна використовувати набір кольорових карток.) Діти мають доторкнутися синього кольору на своєму одязі або на одязі інших. Можна торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо. Потім ведучий називає інший колір. Протягом гри варто спонукати дітей допомагати один одному торкатися відповідних кольорів. У цій грі немає тих, хто програв чи вибув із гри. Ця гра – зусилля всієї групи.
Щоденні новини – завершальний елемент ранкової зустрічі. Це оголошення письмової об’яви, яка щодня вивішується на відповідному стенді чи дошці. Оголошення налаштовує дітей на те, що вони мають учити цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що сприяють розвиткові математичних та мовленнєвих здібностей. Вони можуть містити різноманітні завдання (заповнення календаря, перегляд розкладу виконання робіт, створення графіка погоди), що активізують початок індивідуальної роботи або діяльність у центрах. Основна мета щоденних новин полягає в наданні інформації.
Ранкова зустріч поєднує в собі соціальне, емоційне та інтелектуальне навчання кожного члена колективу класу.
Ранкові зустрічі розвивають почуття належності до колективу та вміння приділяти увагу іншим, уважно слухати та брати участь у колективних діях, які є основою академічних та соціальних взаємин у межах класу протягом дня, року.
ІІІ. Корисні поради, або вчись вчитися
Емоційні та психологічні настанови
Наш єнотик у клас прийшов
І приніс до нас веселість і бадьорість.
В кожне серце радісно зайшов,
Щезли втома, лінь, розмови і суворість.
Друзі, плеснемо разом,
Посміхнемося гуртом –
Навкруги все стане лагідним, приємним.
Знов за руки беремось,
До роботи візьмемось –
І урок стає чудесним, милим теплим.
Люблю я свій розум,
Увагу та пам’ять.
Працює мій мозок
І вчусь я старанно.
Сприймаю все нове
І мислю логічно.
Вчителя слово
Здійсню практично.
Самостійно я працюю.
Помилок не буде, факт!
Я уважно помудрую,
Щоб вийшов добрий результат.
Видумуй, пробуй, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним бувай
І про кмітливість не забувай!
Ось і уроку кінець!
Хто працював, той молодець!
Що сподобалось вам, поділіться.
Що сумним було, пожаліться.
Працював хто погано, а хто примірно,
Оцініть себе, діточки, мудро і вірно.
Вірші – правила на уроках математики для учнів
Хоч як переставляю, а суму не міняю.
(5 + 3 = 3 + 5)
2. Знаходження суми
Скільки разом чи всього?
Треба нам всім знати.
Це вже буде ого-го!
Бо треба додавати.
3.Знаходження периметра
Довжини сторін складаю,
Периметр (Р) здобуваю.
Щоб порівняти, треба відняти.
(На скільки 6 більше 4? 6 – 4 = 2)
а) Якщо більше, то складаю,
Якщо менше віднімаю.
б) Збільшити – це додавати,
А зменшити – віднімати.
Щоб доданок знайти невідомий,
Треба від суми відняти відомий.
х + 3 = 8
х = 8 – 3
х = 5
7. Знаходження невідомого від’ємника
54 – х = 16
х = 54 – 16
х = 38
8. Знаходження невідомого зменшуваного
До різниці від’ємник додати,
Будьмо зменшуване діставати.
х – 20 = 39
х = 39 + 20
х = 59
9. Приклади з дужками
Уважним буваю:
Про дужки пам’ятаю.
Приклад, що в них є,
Найпершим вирішую.
(13 – (5 + 8) = 0; 14 – 6 + (2 + 4) = 14)
10. Квадрат
Усі чотири сторони
Однакові довжини.
Він прямокутника брат.
Називають його квадрат.
11. Математичний закон, або мета уроків математики
Щоб добре все знати,
Ми будем міркувати,
Задачі вирішувати.
Свій розум розвивати
Вірші – правила на уроках української мови в початкових класах
а) Що писати: е чи и?
Швидко слово ти зміни.
Став під наголос мене
І пиши: чи и чи е.
(Весна – весни, зимовий - зими)
б) Я - ненаголошений, (звук)
На урок запрошений.
Щоб я чітко вимовлявся,
А я (буква) правильно писалась.
Став під наголос мене.
2. Сумнівні приголосні
а) Щоб знати, як писати,
Треба слово так змінити,
Щоб сумнівний з голосним
Поруч разом були.
(Боротьба - боротися)
б) Ти, друже, хочеш знати,
Як слово писати?
Тут треба міркувати
І слово так змінити,
Щоб поруч із дзвінкими,
А також із глухими,
Сусідонька була.
Вгадали, хто вона?
Ну так і є! Подружка голосна.
(Кігті – кіготь, просьба - просити)
3. Хвилинка каліграфії
Щоб букви правильно писати,
Хвилинку каліграфії треба почати.
Букву пишу рівнесенько,
Щоб була гарнесенька.
Щоб залюбки дивився я,
Учитель наш та ще й моя сім’я.
4. Головні члени речення
Підмет – це що? або хто?
Він в реченні дуже важливий.
Назвати він може предмет і число,
Ознаку назве та й дію.
Здавна у підмета друг один є,
Присудком вірним його називають.
Що робить?Що роблять? Він впізнає,
І в реченні друзі основу складають.
(Росла собі калинонька)
5. Іменник
Іменник предмет позначає.
Питання що? або хто? у нього
В реченні підметом він буває,
І другорядним можна назвати його.
Відміна та рід у іменника є.
Ось так перед нами він постає.
Число і відмінок він може змінити.
З частинами мови вміє дружити.
(Хто?Учні, матуся. Що? Школа, мир, дитинство)
6. Прикметник
Щоб іменник гарним, яскравим зробити,
Треба з прикметником його подружити.
Прикметник нам ознаку предмета назве,
Рід, число, відмінок іменника візьме.
(Весняний день, гарне письмо)
Висновок
Результати роботи переконливі: діти легко вступають в предметну дискусію з учителем та однокласниками; у них поступово формується смак до пізнавальної, дослідницької діяльності; набуті знання привласнюються та використовуються для здобуття нових; створюється база для творчості.
Плине час, і змінюється статус учителя, ставлення до нього держави і суспільства. З огляду на це педагог має оволодіти високим мистецтвом виховувати і навчати, що і є педагогічною майстерністю. Щоб досягти її, необхідно докласти чимало зусиль, виявити сповна природні нахили і здібності, виявити неабияку працездатність, наповнити своє серце прагненням стати педагогом - майстром.
Література
1