Методичні рекомендації "Використання елементів технології розвитку критичного мислення в початковій школі"

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ      КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

 Сучасне суспільство змінюється досить швидко. Враховуючи це, вчитель початкових класів має навчити учнів  самостійно здобувати знання, знаходити найоптимальніші рішення певної проблемної ситуації, аргументовано відстоювати власну позицію, чітко висловлювати свою думку, мати розвинені комунікативні здібності.

Критичне мислення як інноваційна педагогічна технологія допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. При запровадженні цієї технології знання засвоюються набагато краще, адже вона спрямована не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, бо в ній увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. Як відомо, учні не отримують навичок критичного мислення автоматично. Вони формуються і розвиваються при певній систематичній організації. Системне запровадження цієї технології в школі призводить до того, що усі учні поступово опановують її не тільки як навчальну технологію, вміння самостійно вчитися, критично мислити, але і використовувати свої знання у повсякденному житті. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання стає свідомим, безперервним та продуктивним.

Критичне мислення – це процес, в якому перший крок – ознайомлення з інформацією, а останній – прийняття рішення. Якщо людина самостійно аналізує інформацію, намагається знайти оптимальний шлях вирішення проблеми, бачить допущені помилки, свої та чужі, доводить аргументовано свою думку і може змінити її за умови доведення помилковості свого судження, то можна сказати, що людина мислить критично.

Освітня технологія розвитку критичного мислення в процесі навчання дитини — це сукупність різноманітних педагогічних прийомів, які спонукають учнів до дослідницької творчої активності, створюють умови для усвідомлення ними матеріалу, узагальнення одержаних знань. Критичне мислення — мислення самостійне. Учні повинні мати достатньо свободи, щоб мислити і самостійно вирішувати найскладніші питання. Технологія формування та розвитку критичного мислення – система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації для особистих потреб і цілей. Критичне мислення є досить складним процесом творчої переробки інформації, пов’язаної з її усвідомленням, переосмисленням такої діяльності. Характерні ознаки критичного мислення:

• Самостійність
• Постановка проблеми
• Прийняття рішення
• Чітка аргументованість
• Соціальність.

Розвиток критичного мислення допомагає учням не лише під час роботи з інформацією в школі, але й стає основою для формування логічного мислення та розмірковування. Педагог, який використовує елементи технології розвитку критичного мислення, вчить учнів, перш за все, задавати питання типу:

 - Що я думаю по це?

- Як нові знання відповідають раніш отриманим?

 - Що я можу робити по-іншому після вивчення нового матеріалу?

- Як нові знання впливають на мою думку, погляд, рішення?

  Навчити учнів формулюванню питання – непроста справа. Вчитель сам повинен знати питання якого характеру можна задавати в даному випадку, якій дитині його поставити, яку форму використати. Для того, щоб технологія використання критичного мислення формувала та розвивала творчу особистість учня початкових класів, вчителю треба знати основні елементи критичного стилю мислення учнів, а саме:

1. Здатність впевнено орієнтуватися у навчальному матеріалі, оцінювати ступінь достовірності інформації.

2. Відкритість до нестандартних способів розв’язування задач.

3. Готовність до конструктивного діалогу, відстоювання власної точки зору та перегляду її.

 4. Самодіагностика рівня сформованості різноманітних умінь і навичок.

5. Рефлексія всіх пунктів свого навчального маршруту в контексті підготовки до майбутньої професійної діяльності.

Педагог повинен знати етапи критичного мислення і вміти передбачати дії учнів на кожному із цих етапів, а саме:

.

Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя й учня, з уроку в урок, з року в рік.

Можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення: 

• Відведення певного проміжку часу на те, щоб ознайомитися із

існуючими поглядами, одговорити їх, зробити висновки.

• Дозвіл на розмірковування, записування своїх припущень,визначення їх правильності чи помилковості.
• Створення атмосфери очікування великої кількості різноманітних думок. - Залучення учнів до обговорення, формування в них почуття відповідальності за прийняте рішення.
• Повага і цінування думок інших.

Структуру уроку, на якому використовуються елементи технології розвитку критичного мислення, має три етапи:

• актуалізація;
• усвідомлення;
• рефлексія.

На етапі   актуалізації вчитель розвиває когнітивні уміння учнів

(мислення, пам'ять, увагу, уяву, комунікативні вміння), визначає проблемне питання, організовує висування учнями пропозицій, обговорення мети уроку.

На етапі усвідомлення учні вступають в безпосередній контакт з

інформацією (читають, слухають, проводять досліди).

На етапі рефлексії учні переказують, висловлюють свої думки, доводять їх, обмінюються своїми ідеями, переробляють нові знання на власні; запам’ятовують матеріал, так як розуміють його; активно обмінюються думками; удосконалюють і поповнюють словниковий запас; складається різноманітність міркувань; вибір правильного варіанту.

Деякі методи та форми роботи з технології «Критичне мислення»

1. Стратегія «Асоціативний кущ» (використовується на етапі актуалізації і рефлексії)

Алгоритм роботи:

1). Записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;

2). Записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;

3). Ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;

4). Записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

2. Стратегія «Есе» (використовується на етапі рефлексії, актуалізації)

Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі. Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин)

Алгоритм роботи:

1). Збирання інформації за проблемою.

2). Аналіз інформації.

3). Виявлення власної точки зору.

4). Викладання власної точки зору.

3.Стратегія «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів. Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.

 Алгоритм роботи:

1). Оголошується проблемне питання дискусії.

 2). У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».

 3). Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.

4). Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.

5). Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.

6). Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.

7). Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.

8). Кожний учасник дискусії викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

4. Стратегія «Кероване читання з передбаченням»

 Алгоритм роботи:

1). Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

2). Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні будуть частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

 3). Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

5.Стратегія «Метод прес» (використовується на будь - якому етапі уроку)

Алгоритм роботи:

1). Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»

2). Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»

3). Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: 6.Стратегія «Порушена послідовність»

Алгоритм роботи:

1). Учням пропонується кілька речень з тексту, записаних у порушеній послідовності.

2). Учнів об’єднують у групи. Кожна група повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат фіксується у зошитах.

 3). Читання тексту і перевірка результатів.

 4). Обговорення.

7.Стратегія «Взаємні запитання»

Алгоритм роботи:

1). Текст або матеріал для вивчення поділить на логічно завершені частини.

 2). Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять самі запитання:

 - Одне одному в групі;

 - Одне одному в парах;

 - Одна пара (група) інший.

8. Стратегія «Письмо в малюнках»

 Алгоритм роботи:

 1). Намагайся намалювати те, що хотів сказати при роботі над матеріалом.

 2). Власні враження, відношення до подій перенести на аркуш паперу.

9. Стратегія «Розв’язання задач-жартів» (використовується на будь якому етапі)

Побудова, зміст, запитання в цих задачах незвичні. Вони лише побічно

нагадують математичну задачу. Суть задачі замасковано зовнішніми, другорядними умовами. Для правильного їх розв'язання не вимагається виконати арифметичні дії, вони базуються на здогадці, кмітливості.

У роботі з формування критичного мислення вчителю слід дотримуватися послідовності:

1. Набуття знань про сутність критичного мислення, усвідомлення необхідності оволодіння уміннями критичного мислення.

2. Формування умінь критичного мислення шляхом виконання спеціальних алгоритмічних правил.

3. Розв’язання задач, виконання практичних дій щодо застосування умінь критичного мислення у типових ситуаціях.

4. Застосування умінь критичного мислення при вивченні нового матеріалу, в нестандартних ситуаціях; поглиблення засвоєних умінь шляхом використання їх у подальшій практичній діяльності.

Важливою педагогічною умовою формування критичного мислення учнів є створення зацікавленості і доброзичливої співпраці на уроці, активне залучення до парної і групової роботи. Вже починаючи з дитячих років дитину треба привчати формулювати свої думки, оціночні судження, переконання, незалежно від інших. Тобто, мислення може бути критичним тільки тоді, коли воно має індивідуальний характер. Для розвитку позитивної самооцінки дитини молодшого шкільного віку надзвичайно важливим є відчуття, що вона в результаті самостійного пошуку прийшла до висновку, який приближається як вірний і іншими членами колективу, і вчителем.