Методичні рекомендації "Використання інтерактивних методів навчання у формуванні й розвитку творчої особистості молодшого школяра."

Використання інтерактивних методів навчання у формуванні й розвитку творчої особистості молодшого школяра

 

                                 «Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі.

                                   «Він може!» - повинен нагадувати колектив.

                                   «Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

                                                                                                    В. Шаталов

    Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтацію в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів.

   Розв’язання цих проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини.

   Інтерактивне навчання - діалогове навчання, в ході якого здійснюється взаємодія вчителя і учня.

   Мета інтерактивного навчання - створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес. Тому мета введених на сучасному етапі інтерактивних методів навчання полягає у тому, щоб навчальний процес відбувався за умовою постійної, активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор і спільне вирішення проблем, воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

     Інтерактивна взаємодія включає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, конструктивно мислити, приймати продумані рішення. Призначення інтерактивного навчання полягає у тому, щоб, по-перше, передати знання, по-друге, усвідомити цінність інших людей.

   Одним із основних завдань початкової школи на сучасному етапі є розвиток творчої особистості школяра.

   Молодший шкільний вік - найсприятливіший період для активізації творчості, фантазії, пізнавальної спроможності дитини. Це вимагає від учителя впровадження в навчально-виховний процес таких освітніх технологій, які розкривають творчий потенціал учнів, стимулюють їх до активної діяльності, розвитку мислення, самостійності, стійкого інтересу до знань. Такі можливості надають інтерактивні методи навчання.Актуальність даного питання, його значущість зумовили вибір теми, над якою я працюю «Використання інтерактивних методів навчання у формуванні й розвитку творчої особистості молодшого школяра».

    Діяльність вчителя ґрунтується на гуманістичних засадах, в основі яких - особистість дитини. В.О.Сухомлинський писав: «Учитель творить людину. А кожна людина - найвища цінність, це унікальна, неповторна, своєрідна особистість». Тому мета моєї роботи полягає у створенні сприятливих умов для збереження індивідуальності та всебічного розвитку кожного учня, за яких він відчуває свою

 успішність, значимість та інтелектуальну спроможність. Важливе значення у навчально-виховному процесі має взаєморозуміння та партнерські відносини між вчителем і учнем, атмосфера співробітництва та психологічний комфорт. Намагаюся працювати так з учнями, щоб кожна дитина відчувала себе щасливою та могла досягнути найвищих висот. Це дає диференційоване навчання, що призводить до навчання «успіхом», і школяр бачить результат своєї праці. Пізнавальні завдання ставлю до всього класу одні, але засоби та прийоми їх розв’язання різні, залежно від рівня знань, умінь і навичок учнів. Підбираю для кожної дитини оптимальний характер навчальної діяльності на всіх етапах уроку, що забезпечує перспективи її розвитку та викликає в неї інтерес до навчання.

   Досягти успіху у навчальній праці учням допомагають ігрові технології. Гра в навчанні - це спосіб зробити серйозну роботу цікавою, адже вона є природною формою діяльності для молодших школярів. В.О.Сухомлинський доводив, що без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку, бо вона є величезним світлим вікном, через яке в духовний світ дитини вливається життєвий потік уявлень, понять про навколишній світ. Видатний педагог порівнює гру з іскрою, що запалює вогник допитливості до знань. У зв’язку з цим гуманістична педагогіка значно розширює функції ігрових технологій у навчально-виховному процесі.

   На власному досвіді ми переконалися, що створення ігрової ситуації на уроці - це надзвичайно цікавий метод навчання. За допомогою гри формую у своїх вихованців увагу, спостережливість, пам'ять, розвиваю логічне мислення, самостійність, привчаю до навчальної праці. Саме у грі виявляються і розвиваються різні сторони дитячої особистості, її інтелектуальні та емоційні потреби. Гра допомагає мені підтримувати в учнів інтерес до важливих та складних тем з різних навчальних предметів.

   У структурі уроку місце гри визначаю її пізнавальною метою і можливостями навчального матеріалу. Лише дидактично доцільне її використання та методично виправдана організація дають змогу вважати гру ефективним засобом навчання. Добираючи гру до конкретного уроку, враховую посильність виконання завдань для дітей, продумую методи і форми організації навчальної діяльності.

    У своїй роботі використовуємо різні види ігор: дидактичні, інтелектуальні, сюжетно-рольові, предметні та інші. Відповідно до навчально-виховних завдань уроку придумую ігрові ситуації, складаю ігри.

   За допомогою дидактичної гри дитина засвоює навчальний матеріал успішніше і швидше, оскільки навчальна мета є частиною ігрової ситуації з виконанням певних правил. Дидактичні ігри проводжу з дотриманням основних структурних компонентів: ігрове завдання, правила гри, ігрові дії, результат. Це дає можливість досягти поставлених навчальних цілей, побачити результат ігрової діяльності.

   Для повноцінного розвитку інтелектуальних та творчих здібностей, логічного мислення учнів надєм перевагу інтелектуальним іграм: «Ерудит», «Брейн-ринг», «Найрозумніший», «Що? Де? Коли?», «КВК» та інші.

   З великим задоволенням  вихованці включаються в сюжетно-рольові ігри, в яких вони перетворюються на дослідників, кореспондентів, телеведучих, лікарів, мандрівників та інших персонажів. Учні активно беруть участь у виборі сюжету гри, ролей та ігрового матеріалу. їм подобаються зустрічі з казковими героями, яким вони приходять на допомогу при розв’язанні навчальних завдань. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.

   Важливою складовою всебічного розвитку дитини є здатність до спілкування і співпраці. Молодші школярі завжди готові працювати разом і отримують від такої взаємодії задоволення.

   Починаючи з першого класу, починаю організовувати спільну працю між учнями, закладаю основу для парної і групової роботи, знайомлю дітей із правилами співпраці і партнерства. Робота в парах і групах має переваги над іншими формами роботи, а саме:

  -діти вчаться співробітництва (слухати, підтримувати розмову, досягати згоди, домовлятися);

 - однокласники стають друзями (піклуються один про одного, допомагають);

  -учні аналізують взаємозв’язки між явищами, шукають альтернативне вирішення проблемної ситуації;

 -діти несуть відповідальність за виконання завдання, досягнення результатів.

   Застосування парних і групових форм роботи дозволяє кожному учню активно включитися у вирішення поставлених завдань. Діти вчаться доводити правильну відповідь, будувати діалог, висловлювати міркування тощо.

   При організації групової роботи особливу увагу приділяємо формуванню груп, вибору відповідних завдань, методів і прийомів роботи. Застосовуємо різні способи об’єднання в групи: за бажанням, за інтересами, за кольором емблем тощо. Підбирємо завдання для індивідуальної, парної і групової роботи на основі диференційованого навчання.

   За допомогою парної і групової роботи виховємо в учнів самостійність, вміння співпрацювати, почуття колективізму, відчуття партнерства, впевненість у своїх словах.

    Завдання вчителя передати не лише готові знання, а й забезпечити розвиток й саморозвиток особистості учня, активізувати його творчі можливості у навчанні. У цьому мені допомагають інтерактивні методи.

Використання інтерактивних методів навчання робить урок цікавим, а головне, діти запам’ятовують і розуміють матеріал значно краще, бо самі є активними учасниками навчально-виховного процесу. Кожен учень робить у цей процес особливий індивідуальний внесок, іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності.

   Важливим аспектом інтерактивного навчання є почуття групової належності, що дає слабким, невпевненим у собі учням змогу почуватися безпечно, вселяє впевненість у можливості подолання труднощів.

   Інтерактивні методи допомагають мені створити таку атмосферу в класі, яка найбільше сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання, підвищує ефективність і результативність навчального процесу.

   Серед інтерактивних методів навчання перевагають такі техніки: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію», метод «Прес», складання «Асоціативного куща», «Два-чотири - усі разом».

    Використовуючи  нестандартні уроки, які найбільш повно враховують вікові особливості, інтереси, здібності кожного учня. В них поєднуються елементи традиційних уроків: сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення, але у незвичайних формах.

   Сьогодні, як і в Україні, так і за кордоном педагогіка масово працює над впровадженням в навчальних закладах інтерактивних методів. Такий вид навчання називають особистісно-зорієнтованим. Його метою є формування людини як неповторної особистості, творця самої себе та обставин. Визначальним для особистісно- зорієнтованого навчання має бути діалог у системі: «Педагог - дитина» на основі її розуміння, прийняття й визнання. Як найактивніше сприяють цьому інтерактивні методи навчання.

                   Інтерактивні методи навчання

Коли на уроці учні спілкуються між собою :

 - розмовляють

 - дискутують

 - обговорюють

опрацьовуючи конкретний матеріал, відбувається форма навчання, яку називають «інтерактивні методи навчання».

    Ці методи скомпонували низку цікавих, раніше чужих школярам

правил. Наприклад:

 - кожна думка важлива;

 -  не бійся висловлюватись;

 - ми всі партнери;

 - обговорюємо сказане, а не людину;

• -вислухав, висловився, вислухав;

 

                    Що означає інтерактивне навчання?

   Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне».

   Перша частина слова походить від латинського і означає:

• «взаємно»
• «обопільно»
• «вкупі»
• «спільно»
• «між»

   Друга частина слова теж походить від латині і означає:

• «рухливе»
• «жваве»
• «енергійне»

  Таким чином «інтерактивне навчання» - це технології навчання, які дають можливість та сприяють учням:

• спільно, взаємно та в купі
• жваво, енергійно та рухливо

займатися під час навчального процесу.

            Як відбувається інтерактивне навчання?

• У парах (два учні)
• У мікрогрупах (три, чотири учні)
• У малих групах (п’ять, шість учнів)

разом з учителем

            Під час інтерактивного навчання учні:

• активно спілкуються
• сперечаються
• не погоджуються зі співрозмовником
• перечать один одному

     У дитини пробуджується дух самостійності та ініціативи і закладаються основи характеру. Учні стають відповідальними за своє навчання, вчаться товаришувати, оскільки в них спільні задачі.

    У традиційному навчальному процесі учні роз’єднані, прагнуть лише до особистого успіху. Кожен відчуває відповідальність лише за свої дії та вчинки, за свій результат. «Не списуй, не підказуй», - у таких умовах спільна діяльність дуже далека від колективу.

          Чому інтерактивні методи навчання успішні в початкових класах?

   Учень у цьому віці задає багато запитань, відповіді на які потрібно шукати за допомогою спілкування. Завдяки цим методам діти природно сприймають нову інформацію і перетворюють її на знання. Треба пам’ятати, якщо учень в початковій школі спокійно сидить за партою і дивиться в підручник, або на вчителя, не спілкуючись з однокласниками та не обговорюючи завдань, він не навчається.

         Сутність і види інтерактивних методів навчання

   Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні.

        Групові передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від двох до шести осіб), а фронтальні - спільну роботу та взаємонавчання всього класу. Час обговорення в малих групах - три,

п’ять хвилин, виступ - три хвилини, виступ при фронтальній роботі - одна хвилина.

         Групові методи:

    Робота в парах. Учні працюють в парах, виконуючи певне завдання. Парна робота вимагає обмін думками (обговорити твір, взяти інтерв’ю один у одного тощо). Після цього один з партнерів відповідає перед класом про результати.

    Робота в трійках. Це ускладнена робота в парах.

     Змінювання трійок. Всі трійки класу отримують одне й теж саме завдання, а після обговорення один член трійки ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї трійки.

 2 + 2 = 4 Дві пари окремо працюють над вправою протягом двох, трьох хвилин, обов’язково приходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах необхідним є консенсус.

     Карусель. Учні розсаджуються в два кола - внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло не рухоме, зовнішнє рухається. Цей метод використовують для дискусій та обміну інформацією.

    Робота в малих групах. Тут є розподіл ролей: «спікер» - керівник (слідкує за регламентом) групи, «секретар» (записує результати), «посередник» - стежить за часом, «доповідач» - чітко висловлює думку групи.

   Переваги роботи в парах та групах:

  -діти вчаться співробітництву;

 - однокласники стають друзями;

 - переважають активні форми навчання.

       Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ мікрогрупи і власні здобутки.

                Фронтальні методи:

    Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі висловлюють свою думку з приводу певного питання. Обговорення триває поки є бажаючі висловитися.

     Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюють свою думку з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон».

      Незакінчене речення. Відповідь учня - це продовження незакінченого речення типу «можна зробити такий висновок...», «я зрозумів, що ...»

     Мозковий штурм. Всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть аналогічні думки з приводу проблеми.

    Аналіз проблеми. Учні в колі обговорюють певну проблему. Кожний каже варіанти, що складаються внаслідок вибору, наприклад, «чи потрібно вивчати предмети, які можуть не знадобитися в твоїй майбутній професії тощо»

     Мозаїка. Цей метод поєднує і групову, і фронтальну роботу.

            Основні проблеми

      Головна проблема - учень часто немає власної думки, а якщо й має, то боїться її висловлювати відкрито на весь клас. Часто школярі не вміють слухати інших, об’єктивно оцінювати їх думку, рішення. Учень не готовий в процесі обговорення змінювати свою думку, йти на компроміс. Виникають труднощі й у малих групах: лідери намагаються «тягнути» групи, а більше слабкі учні відразу стають пасивними.

 

                       Висновок

   Інтерактивне навчання не є зовсім новим, адже застосовувалося з давніх часів, а протягом короткого часу в 20-ті роки було дуже поширеним в школі. За даними вчених під час лекцій учень засвоює 5%              матеріалу,              під час читання -              10%,              робота з відео-та

аудіоматеріалом - 20%, під час демонстрації - 30%, під час дискусії - 50%, під час практики - 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання - 90%. Як бачимо інтерактивні методи навчання мають високу активність.

   На власному досвіді переконались, що використання

інтерактивних методів значною мірою підвищує ефективність

навчально-виховного процесу, сприяє високому інтелектуальному розвитку учнів, забезпечує оволодіння навичками саморозвитку особистості, стимулює творчість вчителя, сприяє його професійному росту.

    Досконалість уроку - майже недосяжна мета. Але її треба прагнути. Моїм педагогічним кредо стали слова В.О.Сухомлинського: «Майстром педагогічної праці перш за все стає той, хто відчуває себе дослідником».

  Праця над вдосконаленням своєї педагогічної майстерності, пошук  нових форм і методів роботи, впровадження  новітних освітних технологій в практику. Ми бажаємо бачити своїх вихованців щасливими та успішними особистостями, щоб у їхніх очах ніколи не згасав вогник цікавості, радості та надії.

   Інтерактивність у навчанні легко пояснити такою словесною конструкцією, виведеною досвідом педагогів і психологів ще в античні часи:

Те, що я чую, я забуваю;

Те, що я бачу й чую, - я трохи пам ’ятаю;

Те, що я чую, бачу й обговорюю -я починаю розуміти;

Коли я чую,бачу, обговорюю й роблю -я набуваю навичок; Коли я передаю знання іншим - стаю Майстром.