Методичні рекомендації “Використання інтерактивних технологій на уроках німецької мови ”

 

 

 

              

           Відділ освіти
                    Олександрійської районної

                   державної адміністрації

           

                Методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

                       

              Методичні          рекомендації

 

     

(на допомогу  вчителям

німецької мови)

 

                       

                                                         В.Столяр

 

 

 

 

Відділ освіти Олександрійської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

В.М.Столяр

 

 

 

“Використання інтерактивних технологій     на уроках німецької мови ”

 

(на допомогу вчителям німецької мови)

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

 

 

                                        

                

 

 

               

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                       Друкується за рішенням методичної ради 

   районного  методичного  кабінету  відділу 

    освіти  Олександрійської райдержадміністрації

 

 

Олександрія

2019

 

 

 

 

Столяр Вікторія Миколаївна – вчитель  німецької мови  Щасливської  загальноосвітньої  школи  І –ІІ ступенів

 

 

Видання адресоване  вчителям німецької мови  навчальних закладів Олександрійського району

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідальна за випуск – Мартюшина Т.Г., завідувач районним методичним кабінетом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасні інтерактивні технології не є принципово новими технологіями, а базуються на ідеях Ж.Ж.Руссо, Дж. Дьюні про вільний розвиток і виховання дитини.  Такі підходи до навчання не є повністю новими  і для української школи. Зростання потреби у спілкуванні та співпраці між країнами і людьми з різними мовами та культурними традиціями, нові економічні та політичні реалії, зміни в освітній системі України привели до суттєвих змін у ставленні до оволодіння іноземною мовою.

Використання інтерактивного навчання дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дію,  практику. В багатьох дітей (особливо підлітків), змінилося коло інтересів, захоплень, посилилось небажання вчитися, послабився інтерес до шкільних предметів. Учні стали пасивними, неуважними на уроках.

До найбільш поширених причин втраченого інтересу до знань можна віднести:

• невміння вчитися і долати труднощі пізнавальної діяльності;
• складність та великий об'єм матеріалу, який потрібно засвоїти;
• відсутність в учнів бажання та мотивації навчатися;
• застарілість засобів навчання;
• монотонність, одноманітність занять, традиційна структура уроків;
• відсутність швидкої зміни подій, яскравих вражень;
• пасивність учнів, які в переважній більшості випадків отримують «готові знання» через подачу вчителя, що зрештою призводить до неспроможності учнів аналізувати, самостійно осмислювати інформацію та приймати належні рішення, зви­кання отримувати все у готовому вигляді.

       Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі у цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти за допомогою використання інтерактивних  технологій. Використання інтерактивних технологій забез­печує підвищення ефективності навчального процесу, гарантує досягнення запланованих результатів навчання.

На уроках  німецької мови вчителю необхідно заохочувати  діяльність учнів, переконуючи їх в необхідності свідомого засвоєння матеріалу, знань, які знадобляться їм у майбутньому, стимулюючи їхню мотивацію, створюючи ситуацію успіху. Це знижує пси­хологічне навантаження, допомагає учням подолати страх помилок, вільно долучатися до роботи, тобто створює необхідні умови для успішного засвоєння навчального матеріалу. Це сприяє самовираженню й саморозвитку, підвищує комунікабельність, творчу активність та ініціативу, не дає учням можливості нудьгувати чи «відходити» від мовного середовища, дає змогу імпровізувати, займатися творчим пошуком та творчо працювати.

З першої хвилини уроку вчителю необхідно  зацікавити учнів, поставити перед ними посильні для них за­вдання, які вони хотіли б виконати. Мовна зарядка, як правило, базується на знайомому матеріалі і є комунікативним початком уроку.

  Залежно від завдання формуються групи з однаковим рівнем знань і кожна група отримує диференційоване завдання або з різним рівнем знань за умови, що в кожній з таких груп буде свій лідер - учень, який має добрі знання з предмета.

На уроках потрібно  використовувати  завдання та ігри індивідуального спрямування, які розвивають особистість учня, дають змогу випробувати свої сили, знання, стимулюють постійне прагнення до самоствердження в колективі. Прикладом цього є кросворди (діти самі охоче складають кросворди з ключовими словами і з великим ентузіазмом розв'язують їх), вправи на словотворення, ігри в ланцюжок (нарощування однорідних членів речення, фраз, цілих речень, а в старших класах - індивідуальні проекти або міні проекти, як правило, з анота­ціями 2-3 учнів) на різні теми («Die ukrainischen Komponisten», «Die ukrainischen Schriftsteller», «Die Hauptstadt der Ukraine» usw.) Учні з радістю виконують завдання, якщо почуваються повноцінними партнерами вчителя.

В таких умовах урок перетворюється на жвавий діалог, обмін інформацією. Цьому сприяють різні форми роботи.

 

«Коло ідей» («Kreis der Ideen»). Метою такої гри є складання переліку ідей, пропозицій, залучення всіх учнів до обговорення питання. Кожний учень по черзі дає відповідь на поставлене питання. Це дає змогу кожному учню взяти участь у такому виді роботи. До того ж можна уникнути ситуації, коли перший учень має змогу висловити все. Можна пропонувати учням висловити свою думку письмово на картці (в сильних групах). Учитель або ведучий збирає картки й записує на дошці зазна­чений на них перелік ідей або починає дискусію, користуючись інформацією з карток (наприклад: «Was können wir am Wochenende machen?», «Wie können wir die Natur schützen?»)

 

«Mikrofon». Гра дає змогу кож­ному учню сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку. Інші учні не можуть говорити, оскільки право говорити має тільки той, у кого мікрофон. Наприклад: таким чином можна переказувати тексти, робити повідомлення або опитування думки з теми («Das Glück. Was bedeutet es für dich?») тощо.

 

«Мозковий штурм» (Gehirnsturm). Цей вид роботи слід використовувати, як правило, на підсумкових роботах з теми (наприклад: «Wie können wir zum Umweltschutz beitragen?»)

Особистісно-орієнтований підхід та використання сучасних технологій в процесі викладання іноземних мов дають змогу дітям здобувати знання із задоволенням, а вчителю – отримувати радість від успіхів дітей. Особливе значен­ня тут має стратегія заохочення (мені подобається, як ти це сказав, зробив, дякую, що спробував, насмілився). Головне – підтримувати учня і спонукати його мислити, вносити пропозиції, шукати виходу з певних ситуацій, наприклад, під час написання стислих відповідей, завдань:

- продовж речення (Wenn es kalt ist,… / Wenn das Wetter schön ist,…).

Одним з найефективніших шляхів підвищення результативності навчання іноземних мов є рольові ігри (Rollenspiele), які дають змогу реалізувати основний методичний принцип – комунікативне спрямування навчання. Рольові ігри сприяють мотивації вивчення іноземної мови, допомагають врахувати психологічно-вікові особливості дітей, їхні інтереси, сферу діяльності, відображають особистий досвід учнів, а головне – моделюють ситуацію реального спілкування.

Наприклад, під час повторення теми «Погода» (Das Wetter) проводжу таку рольову гру:

Zu uns ist heute ein Reporter aus Deutschland gekommen. Er möchte euch intervieren. Wer will heute Reporter sein? Der Reporter muss sich vorstellen und die Fragen über das Wetter im Süden der Ukraine stellen.

Оскільки  ця тема вже повторюється, учні доб­ре і швидко відповідають на запитання.

На уроках іноземної мови жоден не  може обійтися без гри. Ігрова модель навчання допомагає реалізувати, крім основної дидактичної мети ще й комплекс завдань:

• забезпечення контролю виведення емоцій;

• надання дитині можливості самовизначення;
• сприяння й допомога в розвитку творчої уяви;
• надання можливості вдосконалення співпраці в

          соціальному   аспекті;

• допомога у висловлюванні своїх думок;

 

В ігровій моделі навчання учитель є інструктором, суддею, ведучим. Діти завжди охоче грають у «Пантоміму» (das Pantomime – Spiel).

 

«Пакування валізи» (Kofferpacken).

1. Ich packe in meinen Koffer ein Ei.

2. Ich packe in meinen Koffer ein Ei, ein Brötchen…

Це може бути лексика з будь-якої вивченої теми.

 

 

Підготовчим етапом до усного чи письмового мовлення є асоціативні ігри (Assoziationspiele):

 

 

«Словниковий їжачок» («Wortigel») наколює на свої голки лише певні частини мови, або слова, які асоціюються з головним словом (темою).       

 

 

«Schule»

                                                                rechnen

                                        turnen                           schreiben                                                          

 

                               malen                                                lesen

 

           lernen

 

 

 

 

«Словникове сонце» («Wortsonne») дає учням змогу згадати лексику, утворити всі можливі словосполучення, скласти речення (і, якщо достатній рівень знань учнів – невеликі повідомлення або ситуації).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

spielen

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Словниковий павук» («Wortspinne») передбачає ширше охоплення лексики в логічній послідовності аж до складання невеликого повідомлення.

Для збагачення словникового запасу учнів, повторення вивченої лексики та зацікавлення учнів у самостійному вивченні нової лексики вчитель може використати  різноманітні словникові ігри (Wortspiele): (Rate das Wort! Wer weiß mehr Wörter zum Thema? Bilde die Sätze mit einem Buchstaben! Bilde neue Wörter! Sammle die Silben in Wörtern! Ein Wort in einer Reihe passt nicht. Suche Wortpaare. Was passt zusammen? Das Wort ist zu finden. Wörtersee, Das Alphabet – Spiel, Wörterdomino, Wörterstufen u.a.m.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Spiel “ Domino ”

 

 

 

 

 

      Для ефективного та оптимального засвоєння мовного матеріалу вчителю необхідно створити ситуацію успіху і спробувати  використати  метод проектів. Проект - це можливість учня виразити свої особисті ідеї у зручній для їх творчо продуманої форми: виготовлення колажів, афіш, газет, проведення виставок.

У проектній методиці закладені великі можливості для вирішення таких завдань, як подолання інертності та безініціативності учнів на уроках, боязні говорити іноземною мовою через ймовірні помилки у мовленні. Проектна методика розвиває у школярів самостійність, творчість, активність, такі необхідні їм у процесі навчання. Використання методу проектів реально перетворює учня з об'єкта навчання в суб'єкт навчальної діяльності.

Кожна з вищезгаданих технологій цікава, корисна, пропонує для вчите­ля широке поле діяльності і, залежно від фахово-психологічних особливостей педагога та індиві­дуальних особливостей учнів, варта застосуван­ня, використання в процесі викладання інозем­них мов. Використання інноваційних технологій сприяє вирішенню поставлених перед сучасною школою завдань, реалізації особистісних якостей учнів - креативних (творчих), когнітивних (пізнавальних), діяльнісних (сприяють соціалізації школярів). Отримуючи знання, учні вчаться спілкуватися, розвиваються і виховуються. Виховна атмосфера підвищує якість знань, умінь і навичок учнів.

Завдання вчителя – організувати процес навчання так, щоб навчальна праця із обов’язку перетворювалась у радісну потребу, предмет захоплення.  

 

Отже використання інноваційних технологій:

• допомагає у формуванні творчої особистості, її розвитку в        умовах педагогіки співпраці, толерантності, які випливають з концепції прав людини як вищої цінності, як мети суспільного прогресу, а не його засобу;
• створює сприятливий психологічний клімат на уроці;
• забезпечує свідоме засвоєння навчального матеріалу;
• урізноманітнює уроки застосуванням різноманітних завдань, вправ, тренувань, різних видів навчального контролю;
• збуджує та розвиває інтерес до вивчення предмета і прагнення бути активною дійовою особою, співавтором уроку;
• вчить учнів самостійно здобувати знання, користуватися довідниковою літературою;
• дає змогу отримувати задоволення від досягнутого, але не заспокоюватись, а розширювати, вдосконалювати знання, уміння, навички.

 

 

 

Використана література

 

1. Бугай Ю.В.Розмовляй німецькою мовою. Тернопіль, 1996. – 12-17с.

2. Державна національна програма “Освіта України ХХІ століття”. – К., 1992.

3. Дем’яненко  М.Я.Творчість учителя іноземної мови. Просвещение,

     1987. - 23с.

4. Drutschkiw  N. Deutsch  im Spiel. Київ : Освіта, 2001.-31-38с.

5.  Корогодіна С.Ф. Довідник учителя німецької мови в запитаннях і відповідях. Х.: Видавництво  «Ранок», 2006.-75-81с.

6. Китайгородська Г.Г. Методика інтенсивного навчання іноземної мови.

М: Вища школа,1982.- 46- 49с.

7. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови 2-12 класи.  Затверджено Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.12.2004 р.). – К.: Перун, 2005. – 3-11 с.

8.Садкіна В.І.Способи організації навчальної роботи. Ж. :«Німецька мова в школі», № 10(22),2010.- 7- 9с.

9. Сотнікова С.І. Інтерактивні завдання в навчанні німецької мови.

Ж. :«Німецька мова в школі», № 2(14),2010.-17-19с.