Методичні рекомендації "ВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ НА ЯКІСТЬ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ"

Ліцей «Прометей» П’ятихатської міської ради

Зуєва Вікторія Вікторівна

учитель англійської мови 

ВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОЇ РЕФЛЕКСІЇ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ НА ЯКІСТЬ ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Вступ.

     Відомо, що рефлексія є предметом дослідження багатьох наук. Філософія, психологія, педагогіка – це саме ті важливі для людства науки, які містять ряд змістовних напрацювань щодо дослідження, опису та аналізу поняття рефлексії. Ще у далекому  ХVІІ столітті видатний англійський філософ Джон Локк (1632-1704) вперше використав поняття «рефлексія», маючи на увазі процес та досвід, за допомогою яких відбувається накопичення та отримання нових ідей та думок. Зазначимо, що сам термін «рефлексія» походить від латинського слова «reflexion» та означає повернення назад у формі повторення, відображення, а також аналізу своєї діяльності. Якщо ми звернемося до великого тлумачного словника сучасної української мови, то дізнаємося, що  у ньому рефлексія визначається як самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом, відображення, а також дослідження процесу пізнання.

     Тому, з вище зазначеного рефлексію можна трактувати як джерело пізнання власного «Я», свого внутрішнього світу, потенціалу своїх здібностей та можливостей. До того ж, рефлексія забезпечує розкриття та реалізацію професійних можливостей при постановці та вирішенні творчих задач, що виникають у процесі професійної діяльності.

     Згідно цих досліджень рефлексія є найвищим показником професійної самосвідомості фахівців, її пов’язують зі змінами особистості, що проявляються як у формуванні складових професійної свідомості: професійної уваги, перцепції, пам’яті, мислення, емоційно-вольової сфери, так і в зовнішньому вигляді: моториці, мові, емоційності, формах спілкування тощо.

     Наголосимо, що останнім часом у наукових працях учених  Л. Рибалко (2007), Т. Куценко (2014), С. Кіриченко (2016) та багатьох інших  досліджуються шляхи підвищення професійної самореалізації вчителів, у структурі якої є рефлексія через засоби методичної роботи, такі як методичні розробки уроків та виховних заходів, освітні проєкти, портфоліо, індивідуальні карти професійного зростання вчителя у педагогічній діяльності.

     Зазначимо, що у статті звернемо увагу на роль та значення рефлексії вчителя іноземних мов для його максимально повної професійної самореалізації в іншомовному освітньому середовищі. Адже завдяки рефлексії вчитель має змогу оцінювати правильність чи неправильність вибору способів професійної самореалізації у різних видах педагогічної діяльності, виявляти та долати труднощі, що виникають на шляху до поставленої мети, аналізувати педагогічну ситуацію й оцінювати власні можливості щодо її вирішення, знаходити власні помилки у розгляді педагогічної ситуації й оперативно їх виправляти, навчати школярів прийомам саморефлексії поведінки, формувати їхню адекватну самооцінку (Резван, 2016). Поділяємо  думку О. Мирошник, яка вважає, що «за допомогою рефлексії вчитель має змогу не тільки зрозуміти межі власного досвіду, але й визначити його цінність для себе та педагогічної спільноти» (Мирошник, 2011, с. 53).

     Мета статті – проаналізувати різні підходи вчених до вивчення феномену рефлексії вчителя і охарактеризувати його з позиції складової технології професійної самореалізації вчителів іноземних мов в умовах іншомовного освітнього середовища.

Основна частина.

Поняття рефлексії.

     Відомо, що у педагогічній практиці рефлексія – це інтелектуальна та емоційна діяльність, під час якої вчитель осмислює свій досвід викладання з метою отримання цілісного уявлення про оптимальний вибір шляхів та методів роботи на уроці.

     Для педагогіки рефлексія відкриває шлях до подолання проти­річчя між складними педагогічними завданнями сучасності, що по­требують глибокого теоретичного усвідомлення, і тими прикладними засобами їхнього розв’язання, що панують в освітянській практиці. Вихід на рівень професійної рефлексії дає можливість подолати обме­ження, задані простором власних знань. Розвинена здатність до про­фесійної рефлексії є передумовою самовиховання педагога, творчо­го пошуку, розвитку індивідуального стилю педагогічної діяльності. Отже, формування професійної рефлексії — це психологічна проблема, шляхи розв’язання якої полягають у формуванні потреб і мотивів самопізнання; навчанні педагога способам самопізнання; розвитку здатності педагога до ідентифікації; підвищенні рівня самоповаги, самосхвалення; подоланні страхів.

Основні аспекти дослідження рефлексії.

     Виділяють чотири основних аспекти дослідження рефлексії.  Слід зазначити, що перші два аспекти актуальні при вивченні колективних форм діяльності та процесів спілкування, а інші два – індивідуальних форм прояву мислення і свідомості. Перший аспект – кооперативний. Це знання про рольову структуру і позиційну організацію колективної взаємодії. Роль рефлексії полягає у розвитку взаємних стосунків, а необхідність у рефлексії виникає при бажанні передати інформацію партнерові по вирішенню проблеми. Другий аспект – комунікативний. Це уявлення про внутрішній світ іншої людини і причини тих або інших її вчинків. У комунікативному аспекті увага акцентується саме на процесі взаємодії між партнерами, а рефлексія трактується також як усвідомлення індивідом того, як він сприймається партнером по спілкуванню. Третій аспект  - особистісний. Це свої вчинки і образи власного «Я» як індивідуальності. Це побудова нових власних образів у результаті спілкування та активної діяльності. Четвертий аспект – інтелектуальний. Це знання про об’єкт і способи дії з ним. Рефлексія розглядається як уміння суб’єкта виділяти, аналізувати та співвідносити з предметною ситуацією власні дії з вирішення завдання чи педагогічної проблеми.

Етапи педагогічної рефлексії.

      Розглянемо зміст етапів педагогічної рефлексії.

1. Дія.

Цикл рефлексії розпочинається з конкретної дії. Ця дія може бути дуже простою, навіть елементарною, наприклад: привітання педагога на початку заняття або запитання до учня. Ця дія може бути і комплексною, наприклад: проведення ряду занять з конкретного предмету (скоріше це вже не просто дія, а саме досвід діяльності).

2. Погляд назад на вчинену дію.

Рефлексія передбачає, що aналіз дії розпочинається вже у процесі її виконання. Найчастіше це відбувається, коли в самій дії було щось незвичайне чи поставлена мета не була досягнута, або навпаки мету досягнуто несподівано легко. Проводиться докладний, неупереджений, детальний опис складників елементів дії, ніби це робила відеокамера.

3. Усвідомлення суттєвих аспектів.

На цьому етапі особливу увaгу приділяють різним аспектам дії, встановленню взаємозв’язків між ними, виявленню причинно-нaслідкових зв’язків усередині дії.

4. Створення альтернативних методів дії. Цей процес відбувається як пошук та відбір інших, відмінних від реалізованих, способів досягнення поставлених цілей. Принципово важливим є не стільки вибір альтернативних методів, прийомів і форм, скільки їхня відповідність конкретній ситуації. Нa цьому етапі, очевидно, можливий пошук нових методів, якщо відомий до того моменту їхній набір є обмеженим і не дaє можливості досягти мети.

5. Апробація нової дії.

Це  нова спроба досягти поставленої мети, що здійснюється новими засобами у новій ситуації. Таким чином, етап апробації нової дії починає новий цикл професійної рефлексії, коли після дії педагог звертає свій погляд назад, виокремлює суттєві моменти дії, продумує альтернативні дії, апробує дію, яка уявляється найбільш ефективною.

     Дуже важливим моментом є те, що недостатня сформованість педагогічної рефлексії ставить педагога у залежність від зовнішніх обставин і впливів, перетворює його у виконавця, а педагогічна діяльність набуває процедурності та стереотипізації. Поштовхом до педагогічної рефлексії слугують ситуації, коли навчально-виховні впливи не дають позитивного результату і перед педагогом виникають завдання, що вимагають нестандартних рішень. Рефлексія як механізм професійного самовдосконалення та саморозвитку виявляється у здатності педагога займати аналітичну позицію по відношенню до себе і професійної діяльності.         Саме рефлексія дає педагогу змогу не тільки зрозуміти межі власного професійного досвіду, але й визначити його цінність для себе та педагогічної спільноти. У ситуаціях, які мають суттєві перешкоди у реалізації професійних завдань, рефлексія забезпечує пошук нового смислу та формування нових цінностей, що дозволяють долати професійні деформації, сприяють формуванню нових суб’єктних якостей педагога, є фактором професійного розвитку.

     Педагог, який вдало здійснює рефлексивну діяльність виявляється здатним до реалізації інновацій у педагогічній сфері. Найбільш цінними його якостями виявляються наступні: усвідомлення смислу і цілей освітньої діяльності у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи;  осмислена, зріла педагогічна позиція; уміння по-новому формулювати освітні цілі з предмета, певної методики, досягати і оптимально переосмислювати їх під час навчання; здатність вибудовувати цілісну освітню програму, яка враховувала б індивідуальний підхід до дітей, освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири; здатність бачити індивідуальні здібності дітей і навчати відповідно до їх особливостей;  уміння продуктивно, нестандартно організовувати навчання й виховання, тобто забезпечити створення дітьми своїх результатів і, використовуючи інноваційні технології, стимулювати їхній розвиток;  володіння технологіями, формами і методами інноваційного навчання, яке передбачає уміння на основі особистого досвіду та мотивів вихованців бути співтворцем мети їх діяльності, зацікавленим і компетентним консультантом та помічником у співвіднесенні мети з результатом, використанні доступних форм рефлексії та самооцінки;  здатність бачити, адекватно оцінювати, стимулювати відкриття та форми культурного самовираження вихованців;  уміння аналізувати зміни в освітній діяльності, розвитку особистісних якостей вихованців; здатність до особистісного творчого розвитку, рефлексивної діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків та відкриттів.

Самоаналіз результатів власної іншомовної діяльності вчителя.

     Говорячи про вплив професійної рефлексії сучасного вчителя на якість викладання іноземної мови, хочемо зосередити увагу на самоаналізі результатів власної іншомовної діяльності вчителя. У теорії самовиховання термін «самоаналіз» визначено як аналіз людиною власної поведінки, мотивів, емоційних реакцій, переживань та якостей. Він виступає як форма регулювання людиною своєї діяльності і передбачає співвідношення й оцінку окремих фактів, а також оцінку стану самої людини. Самоаналіз здійснюється при достатній кількості фактів, має бути різнобічним, глибоким за характером, спиратися на реальні дані, здійснюватися з позицій суспільних вимог. Завершується самоаналіз висновками, практичними рекомендаціями та завданнями для самовдосконалення.

      Учитель аналізує власну діяльність з позиції специфіки навчального предмета, віку школярів, з якими він працює, сформованості власної здатності розвивати в учнів комунікативні вміння під час вивчення іноземної мови, стимулювання соціалізації, формування у них загальної культури, сприяння свідомому вибору професії, розвитку готовності до самостійного життя в умовах інформаційного суспільства.

     Самоаналіз дає змогу вчителеві оцінити ступінь оволодіння ним професійних знань та вмінь. Адже самооцінка – це оцінка людиною власних якостей, позитивних сторін і недоліків, яка є результатом розумових операцій – аналізу, порівняння, синтезу. Отож, учитель іноземних мов має обов’язково знати предмет та методику викладання, особливості змісту навчальних програм з іноземної мови, етапи розвитку методики викладання іноземної мови; основи теорії формування комунікативної компетентності учнів (мовленнєвої, лінгвістичної, соціокультурної, навчальної); методику використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках іноземної мови; основні ідеї та положення теорії виховання школярів; дидактичні засади освітнього процесу; основи педагогічної майстерності й техніки безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу. Такий учитель має володіти уміннями здійснювати іншомовне спілкування (усне, письмове); впроваджувати культуру мовленнєвої поведінки; на високому рівні володіти фонетикою, граматикою, лексикою з мови, яку викладає; реалізувати методичну та соціокультурну компетенції.

     Таким чином, самоаналіз учителя відбувається завдяки самоспостереженню, в основі якого лежить вміння фіксувати наслідки спостереження за своїми думками, поведінкою, переживаннями.

Метааналіз.

     Розглядаючи самоаналіз як невід’ємну частину рефлексії, хочемо наголосити, що найбільш високим у структурі рефлексії є рівень метааналізу, до якого підходить педагог, прагнучи осмислити свій практичний досвід. Функціональна позиція «аналітик-дослідник» спонукає учителя до міркування про свою професійну діяльність, оцінку своїх досягнень чи невдач, визначенню нових перспектив. На цьому рівні рефлексивного аналізу в професійній свідомості вчителя формуються провідні ідеї, що концентрують у собі його професійну «філософію», спрямовуючи його практичну діяльність. Рефлексивний метааналіз вчителя звернений і на осмислення досвіду інших педагогів, що дозволяє вчителю переймати досвід своїх колег у свою практичну стратегію та з найбільшою ефективністю використовувати у власній діяльності.

Види рефлексії.

     Важливо також виділити та описати види рефлексії, які  класифікуються залежно від характеру розв'язуваних завдань:

а) виконавська рефлексія - це коли педагог здійснює функцію «експерта з комунікації», стимулюючи синхронну рефлексію, що супроводжує дії, наче обслуговуючи їх, тобто збігається з ними за часом;

б) конструююча рефлексія – це коли педагог здійснює функцію «експерта- проєктувальника». Педагог робить предметом аналізу свої плануючі й конструктивні дії, тобто його рефлексивний план звернений уперед і має в цілому перспективну, прогностичну орієнтацію, хоча не виключений і ретроспективний аналіз попередньої діяльності;

в) аналітична рефлексія – це коли педагог реалізує функцію «дослідника-аналітика». Рефлексія спрямована на аналіз, оцінку, узагальнення свого досвіду й осмислення досвіду інших педагогів. Проблемність професійного мислення, зміст і глибина проблем, що є предметом рефлексивного аналізу педагога, становлять концептуальну основу для іншої рівневої моделі рефлексії.

Рівні рефлективності.

     Важливим аспектом під час розгляду впливу професійної рефлексії сучасного вчителя на якість викладання іноземної мови є виділення та характеристика рівнів рефлективності.

     Перший рівень рефлексивності – виконавчий - характеризується регламентованістю професійного мислення, що проявляється у націленості на ефективне й діюче застосування отриманих у процесі підготовки знань для досягнення мети діяльності, що приймається апріорно як щось задане ззовні. На цьому рівні ні мета навчання, ні елементи навчальної ситуації не є проблемними. Головним змістом аналітичної діяльності педагога є його практичні дії, їхня продуктивність, тобто прояв їхньої негайної віддачі у вигляді засвоєння якогось навчального матеріалу вихованцями. При цьому практично дії аналізуються й оцінюються як «правильні» і «неправильні» залежно від ступеня їхньої відповідності конкретним професійним знанням.

     Другий рівень рефлексивності - каузальний, пов'язаний з осмисленням педагогом причинних підстав своїх дій і їх наслідків. Змістом аналізу стають свої уявлення й ситуаційні передумови, що визначили ефект початої дії. На цьому рівні рефлексивного аналізу педагог розглядає конкретну педагогічну ситуацію як прояв більше загальних психологічних і педагогічних закономірностей.

     Третій рівень рефлексивності - критичний, котрий заснований на внесенні в аналіз моральних і етичних критеріїв. На цьому рівні центральним питанням стає проблема: яка мета, форма, методи і які змістові утворення ведуть до твердження справедливих і прогресивних форм соціального життя. Тут і процес навчання (мета й засоби), і навчальна ситуація в цілому (контекст навчання) розглядаються як проблемні.

Інтерактивні вправи та тренінги на розвиток рефлексивних умінь сучасного вчителя та їхній вплив на якість викладання іноземної мови.

     Здатність зайняти дослідницьку позицію по відношенню до своєї практичної діяльності та до самого себе, засновану на рефлексивних властивостях свідомості, може служити критерієм у визначенні рівня професіоналізму педагога.

     Орієнтація на нові цінності, що динамічно розвиваються у суспільстві, відкритість новому досвіду в мінливих умовах педагогічної діяльності стає професійною необхідністю для педагога. Рефлексуючий вчитель ставить до себе питання:» Хто я?», «У чому полягає моя роль?» «Задля кого та  чого я працюю?». Це спонукає педагога постійно осмислювати і підтримувати свою професійну позицію, що складається із системи ціннісних орієнтацій та основних принципів, які задають сенс його діяльності, допомагають у визначенні цілей, стають аргументами при прийнятті рішень.

     Використання технологій організації рефлексивної діяльності у педагогічній практиці дозволяє вчителю проводити аналіз і оцінку діяльності дітей з різних позицій; аналіз своєї діяльності; визначати нові напрямки в організації ефективної взаємодії з дітьми.

     Педагог як ніхто інший має контролювати свою поведінку в конфліктних ситуаціях та мобілізувати власний вольовий потенціал. Для професійного зростання педагога необхідно навчитися аналізувати свої вчинки, їх мотиви та наслідки, досвід та педагогічні ситуації. Отже, формування й розвиток у педагога здатності до рефлексії на сьогоднішній день є досить актуальним. Для розвитку професійної рефлексії педагога потрібно ряд педагогічних умов, зокрема використання різних методичних заходів для розвитку рефлексії (засідання предметно-циклових комісій, самоаналіз проведеного заняття, аналіз відкритого заняття, семінари, тренінги, дебати, атестація). Важливим, на наш погляд, є дослідження тренінгу як засобу формування професійної рефлексії педагога.

     Кожен тренінг має певну мету. Це може бути інформування, набуття нових навичок та вмінь, зменшення чогось небажаного, опанування новими технологіями, пошук ефективних шляхів розв'язання проблемних ситуацій, формування позитивного ставлення до себе, оточуючих та життя, тощо. Виходячи з цього, зазначимо, що тренінгові заняття із вказаної проблеми мають на меті навчити учасників технології рефлексії та рефлексивного аналізу професійної діяльності.

     Тренінг має структуру й зазвичай складається з трьох блоків: вступного, основного та заключного. Вступний блок включає в себе знайомство з тренерами, учасниками, правилами проведення та метою тренінгу. В основному блоці тренінгу проводиться реалізація поставленої мети за допомогою виконання конкретних завдань (вправ), під час проведення яких відбувається оцінка рівня інформованості учасників, актуалізація проблеми, надання інформації, набуття практичних навичок і представлення результату. Заключний блок включає в себе підсумки тренінгу та оцінку зміни рівня інформованості учасників.

     Прийоми, методики, які застосовуються під час проведення тренінгу, різноманітні: інформаційні повідомлення, бесіди, міні-лекції, лекція-диспут, проблемна лекція, дискусії, роботи в складі малих груп, метод конкретних ситуацій (метод кейсів), метод модерації, «снігова куля», «мозковий штурм», проєктивне малювання, аналіз ситуацій, ігрові методи, завдання на самопізнання, тощо. При виборі методів тренінгу користуються такими правилами: відповідність завданням тренінгу, рівню групи, кваліфікації тренера та розміру групи, урахування часу тренінгу.

     Слід також зазначити, що неабияке значення мають вправи на розвиток рефлексивних умінь сучасного вчителя. Завдання цих вправ доволі різноманітні:  описати себе незнайомій людині (зовнішній вигляд, ходу, манеру говорити, стиль одягу);  без попередньої підготовки продовжити незакінчену фразу;  з'ясувати стан, настрій та відчуття одного з учасників за допомогою питань, на які треба отримати відповідь «Так»;  легко ввійти в контакт, познайомитися, підтримати бесіду й попрощатися до наступної зустрічі із незнайомою людиною; визначити свої найкращі й найгірші якості;  указати своє місце розташування на сходинці із десяти східців;  записати три варіанта свого імені та охарактеризувати себе відповідно до вказаних імен;  представити себе у вигляді якого-небудь дерева та описати його;  намалювати дерево, що символізує шкалу досягнень, та відмітити місце, на якому перебуває учасник;  представити себе посудиною й дати чіткі інструкції за доглядом за нею; виступити в ролі вихователя (давати завдання) або вихованця (виконувати надане завдання);  без слів і на відстані описати колезі місце й час наступної зустрічі;  висловлювати один одному компліменти;  намалювати сонце й на промінчиках записати складові професійного успіху;  намалювати квітку й на звороті пелюсток записати перешкоди, які заважають досягти успіху;  намалювати коло, яке схематично означає добу, і розділити його на частини, які визначають кількість часу, витрачену на роботу, сім'ю, друзів, відпочинок, домашні справи, тощо;  дати відповіді на ряд запитань, які стосуються найважливішої справи на цей час для учасника;  скласти текст про те, що найбільше непокоїть учасника; обговорити цитати відомих людей.

     Зазвичай, указані вправи спрямовані на вироблення в учасника компетентностей педагога, який готовий до рефлексії, усвідомлює свої професійні знання й навички, переосмислює стереотипи власної поведінки, приймає виважені рішення, планує та організовує професійну діяльність, готовий до творчості в роботі, здатний до самооцінки, самоаналізу, самопізнання та самоактуалізації, розуміє внутрішній стан і причини поведінки іншої людини, механізм організації колективної діяльності, координує різні соціальні ролі в групі.

     Наведемо приклади інтерактивних вправ на розвиток рефлексивних умінь сучасного вчителя.

     Вправа «Поміркуємо».

     Кожен учасник отримує картку із визначенням поняття «рефлексії», дане відомим ученим. Він по­винен озвучити та проаналізувати твердження, ви­значивши його переваги та недоліки. Далі в обгово­ренні беруть участь усі учасники.

     Картка 1. Рефлексія — спостереження (внут­рішній досвід), якому розум піддає свою діяльність та спосіб її прояву, внаслідок чого в розумі виника­ють ідеї цієї діяльності. (Джон Локк).

     Картка 2. Рефлексія — здатність індивіда зосе­реджуватися на змісті власних думок, абстрагуючись від усього зовнішнього, тілесного. (Рене Декарт).

     Картка 3. Рефлексія — універсальний спосіб пізнання свідомості, при якому потік переживан­ня з усіма його різноманітними подіями стає чітко осягненим та аналізованим. (Едмунд Гуссерль).

     Картка 4.  Вільна людина, яка живе за принци­пом «золотої середини», адекватна у своєму вибо­рі, тому що рефлексує власні «бажання» і «нахили», здійснюючи вибір на підставі розуму, а не почуттів. (Бенедикт Спіноза).

     Картка 5. Рефлексія — активний, наполегли­вий і уважний розгляд будь-якої думки або передба­ченої форми знання у світлі підвалин, на яких воно покоїться, і аналіз подальших висновків, до яких воно приводить. (Джон Дьюї).

     Картка 6. Рефлексія дає змогу особистості ви­йти з повного заглиблення в безпосередню діяль­ність, ніби піднятися над нею, зробити її предметом аналізу, свідомого регулювання і контролю. (Ювена­лій Кулюткін).

     Вправа «Моя індивідуальність».

     Учасники по колу передають квітку, при цьому кожен по черзі вимовляє своє ім’я, називаючи риси, що починаються з літер, які є в імені (наприклад, Вікторія — відповідальна, вимоглива; Віктор — ввічливий, ве­ликодушний). Після закінчення вправи ведучий просить учасників зробити висновки.

     Вправа «Моє ім’я та особиста риса».

     Учасник називає своє ім’я та рису характеру, що починається на першу літеру імені. Можна про­демонструвати рису за допомогою пантоміми. Учас­ник називає своє ім’я та пояснює, що пишається пев­ною особистою рисою.

Висновки.

     На нашу думку, розвиток професійної рефлексії у педагогічному середовищі є актуальною проблемою. Одним із засобів розвитку професійної рефлексії є проведення тренінгу із певної теми, який матиме чітку мету, зміст, що відповідає ряду правил, структуру й методи (вербальні, візуальні, демонстраційні, інтерактивні, технологічні).

     На основі розгляду, аналізу та узагальненні психолого-педагогічної літератури можна зробити наступні висновки та виділити такі характеристики рефлексивної педагогічної діяльності. Рефлексія спричиняється проблемною ситуацією і характеризується виходом оцінки цієї ситуації за межі власного “Я”. Це цілеспрямована, активна діяльність над формуванням власної професійної компетентності, викликана прагненням до вдосконалення педагогічних навиків та бажанням покращити результат у схожій діяльності в майбутньому. Характерною ознакою рефлексії є оцінка здійснюваної діяльності для усвідомлення підстави власних дій, осмислення проблеми, Взаємодія даних компонентів забезпечує активну, усвідомлену і координовану професійну поведінку вчителя і відкриває простір для подальшого росту та вдосконалення професійної компетентності.

     Отож, оскільки сучасний світ потребує висококваліфікованих фахівців із знанням іноземної мови, професіоналів, здатних абсорбувати все нове та прогресивне, готових до накопичення та отримання нових ідей, самопізнання та самооцінки, то із впевненістю зазначимо, що саме  рефлексивне ставлення вчителя до самого себе як до суб’єкту професійно-педагогічної діяльності є основою для розвитку у нього педагогічної рефлексії як необхідної умови професіоналізму.

Література

Бухлова Н.В. Тренінг про тренінг : формування самоосвітньої компетентності учнів / Наталія Бухлова. – Київ : Шк. cвіт, 2009. – 128 с. – (Б-ка «Шкільного світу»).

Великий тлумачний словник сучасної української мови/укл. і голов. ред. В.Т. Бусел.- К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001- 1440 с.

Веремчук, А. М. (2013). Рефлексія у педагогічній діяльності. Проблеми сучасної психології, 20, 92-102.

Кіриченко, С. В. (2016). Матеріали до проведення навчально-методичного семінару "Теорія і практика організації освітньо-проектної діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів" : навч.-метод. посіб. Харків : ХНПУ імені Г.С.Сковороди.

Куценко, Т. В. (2014). Авторська програма розроблення й упровадження педагогічних умов професійної самореалізації вчителів у системі методичної роботи загальноосвітніх навчальних закладів. Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди.

Мирошник, О. (2011). Педагогічна рефлексія як чинник вияву творчого потенціалу особистості вчителя. Естетика і етика педагогічної дії, 2, 47-56.

Психологія праці та професійний розвиток вчителя: навч. посібник для студентів вищих пед. навч. закладів/Л. М. Мітіна., 2004.

Резван, О. А. (2016). Шляхи вдосконалення професійної рефлексії вчителів проектних класів "Інтелект України". Рідна школа, 4, 75-70.

Рибалко, Л. С. (2007). Методолого-теоретичні засади професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя (акмеологічний аспект). Запоріжжя : ЗДМУ.

Сисоєва, С. О., Поясок, Т. Б. (2005). Психологія та педагогіка : підручник для студ. вищ. навч. закл. непедаг. профілю трад. і дистан. форм навчання. Київ : Міленіум.

Ткаченко, Н. М. (2016). Орієнтири професійної діяльності сучасного вчителя іноземних мов. Педагогічні науки, LXXIII(1), (с. 139-144). Херсон: ХДУ.