Методичні розробки "Гра як засіб розвитку творчих здібностей молодших школярів"

Гра як засіб розвитку творчих здібностей

Вступ

 З давніх-давен в Україні будь-які зібрання дітей супроводжувалися ігровою діяльністю. Змагалися у стрільбі з луків, метанні сніжок, катанні на санчатах, лижах, ковзанах. Народна виховна мудрість емпірично передбачала розв'язання важливих технологічних завдань формування особистості дитини. Зокрема, засобами народної гри виводили маленьку людину з її реального побутового повсякденного життя, запобігали складанню стереотипів сумніву й недовіри до своїх сил. Через гру дитинi надавалася змога заявити оточенню про свій позитивний потенціал. Саме у грі активізували рухливість, розвивали процеси мислення, викликали в дитини позитивні емоції.

 

 3 переходом iз умов гри до умов навчальної діяльності настає в житті дитини переломний момент. Нове становище дитини в суспільстві визначається тим, що вона не просто йде з дитячого садка до школи, а тим, що навчання для неï стане віднині обов'язковим.

 

 За результати свого навчання дитина нестиме відповідальність перед вчителем, школою й своєю сім'єю. Тепер дитина мусить дотримуватись однакових для всіх школярів правил. І тут на допомогу учням і вчителям знову приходить гра. Сьогодні гра контролюється системою суспільного виховання. У грі при цьому існує суб'єктивна свобода для дитини. Тут діти мають змогу самостійно (без допомоги дорослих) розподіляти ролi, контролювати один одно, стежити за точністю виконання того чи іншого завдання. Тут дитина виконує роль, яку взяла на себе, враховуючи свій досвід. Гра стає сьогодні школою соціальних відносин для кожної дитини. Під час гри дитина ознайомлюсться з великим діапазоном людських почуттів і взаємостосунків, вчиться розрізняти добро і зло. Завдяки грі у дитини формується здатність розрізняти своï особливості; визначати, як вони сприймаються iншими, і з'являється потреба будувати свою поведінку з урахуванням можливої реакції інших.

 

 Формування учня як самостійної, ініціативної, вдумливої особистості буде успішним, якщо вчитель потурбується про це з першого проведеного уроку. Одним з найперспективніших шляхів виховання активних учнів, озброєння їх необхідними вмінними і навичками, є впровадження активних форм і методів навчання, серед яких провідне місце займають навчальні ігри. Упродовж життя людина грає ту чи іншу соціальну роль, що відведена їй у суспільстві. За життя людина програє близько ста ролей і до виконання кожної із них готується сама або її готує суспільство.

 

 У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. Без гри дітям жити нудно, нецікаво. Буденність життя може викликати у них захворювання. У грі діти й підлітки перевіряють свою силу і спритність, у них виникають бажання фантазувати, відкривати тасмниці і прагнути чогось прекрасного. За вмілого відокремлення гра може стати незамінним помiчником педагога.

 

 Гра дарує щохвилину радість, задовольняє актуальні невідкладні потреби, а ще - спрямована в майбутнє, бо під час гри у дітей формуються чи закріплюються властивості, вміння, здібності, необхідні їм для виконання соціальних, професійних, творчих функцій у майбутньому. І скрізь, де є гра, панує здоров'я, радiсть дитячого життя.

 

 Потрапляючи до школи пiсля дитячого садка, дитина зустрічається з іншим видом діяльності - навчанням. Але гра залишається важливим засобом не лише відпочинку, а й творчого пізнання життя. Ігрова позиція - могутній засіб виховного впливу на дітей. В. Ф. Шаталов зазначає: "Придивіться чи не дуже рано згасає наш педагогічний інтерес до ігор, якi вiрою і правдою завжди служили і покликані служити розвитку кмітливості та пізнавальної цікавості на всiх, без винятку, вікових рівнях. Відомо, що ті діти, з яких на уроці й слова не витягнеш, в іграх активні. Вони можуть повернути хiд гри так, що деякі вiдмiнники тільки руками розведуть, їхні дії відзначаються глибиною мислення. Мислення сміливого, масштабного, нестандартного".

 

 У процесі гри в учнiв виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються.

 

 До активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні. Коли вчитель використовує на уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на всіх учнiв, добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.

 

 У грi формується багато особливостей особистості дитини. Гра - це своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність. Гра - це школа спілкування дитини.

 

 Гра тiльки здається легкою. А насправді вона потребує, щоб дитина, яка грається, вiддавала грi максимум своєї енергії, розуму, витримки, самостійності. Гра постійно стає напруженою працею і через зусилля веде до задоволення. Ігри в школі - перш за все дидактичні, повинні приковувати нестійку увагу дітей до матеріалу уроку, давати нові знання, змусити їх напружено мислити. Важливою є  їх виховна сторона. Гра вимагає вiд дiтей уяви, вміння швидко знаходити правильне рішення.

 

 Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам'ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина "добудовує" в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, у захопленнi не помiчає, що вчиться - пiзнає нове, запам'ятовує, орiєнтується в рiзних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

 

 Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільнят, молодших школярів і підлітків. Цiннiсть цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв'язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхнi пiзнавальнi можливості, виховує особистість. Задовольняючи дитячу допитливість, гра допоможе залучити їх до активного пізнання оточуючого світу, оволодіти способами пізнання зв'язків між предметами та явищами.

 

Класифікація ігор

 Дитяча гра зумовлена віковими особливостями.

Грі властиві певні загальнi, універсальні ознаки:

 

 1. Гра як активна форма пізнання навколишньої дійсності. Різноманітність її форм вводить дитину у сферу реальних життєвих явищ, завдяки чому вона пiзнає якості та властивості предметів, їх призначення, способи використання; засвоює особливості стосунків між людьми, прав норм поведінки; пізнає саму себе, свої можливості і здібності. Гра iншим чином вiдкриває шляхи пізнання світу, нiж праця і навчання. У ній практичне, дiєве освоєння дійсності відбувається раніше, ніж здобуття знань. Інтерес дитини до гри поступово вичерпується внаслідок засвоєння знань і умінь. Це спричиняє розвиток сюжету

гри, появу нових ролей у ній.

 

 2. Гра як свідома і цілеспрямована діяльність. Кожній грі властива значуща для дитини мета. Навіть найпростіші ігри-дії з предметами мають певну мету (нагодувати, покласти ляльку спати тощо). Чим менша дитина, тим бiльш наслідувальними є її ігрові дії. Поступово зростає рiвень усвідомленості дітей у грі. Щоб досягти мети, вони відбирають необхідні засоби, іграшки, здiйснюють відповідні дії та вчинки, вступають у різноманітні стосунки з товаришами. Діти домовляються про тему i змiст гри, розподіляють ролi, певною мірою планують свою діяльність. Усе це свідчить про цілеспрямований, свiдомий характер гри.

 

 Крім загальних, гра наділена специфічними, характерними тільки для неї ознаками:

 

 1. Гра як вільна, самостійна дiяльнiсть, що здійснюється за особистою iнiціативою дитини. У грі дитина реалізує своï задуми, по-своєму діє, змінює за своїми уявленнями реальне життя. Гра є вільною вiд обов'язків перед дорослими сферою самодіяльності та самостійності дитини, оскільки граючись, дитина керується власними потребами та інтересами. Воля і самостійність дитини виявляються у виборі гри, її змісту, у добровільностï об'єднання з iншими дітьми, у вільному входженнi в гру і виході з неï тощо.

 

 2.Наявнiсть творчої основи. Гра завжди пов'язана з ініціативою, вигадкою, кмітливістю, винахідливiстю, передбачає активну роботу уяви, емоцiй i почуттів дитини. Ініціативу і творчість у рiзних ситуаціях дiти виявляють по різному. В одних іграх ïхня творчість пов'язана з побудовою сюжету, вибором змісту, ролей; в інших - виявляється у виборі способів дії, їх варіативності (піжмурки, ігри у доміно, м'яч тощо). Багато ігор вимагають уміння узгоджувати свої дії, швидко змiнювати тактику своєї поведінки чи способи дій (рольові. рухливі ігри). Значну творчу роботу передбачають дидактичні ігри, які мають на метi розвиток пізнавальної активності, допитливості, швидкості розумових дій, ініціативи у прийняттi рiшень.

 Творчий елемент є носiєм індивідуальностi кожного гравця, тому гра є засобом розвитку творчості, формування здібностей дітей.

 

 3.Емоційна насиченість. У процесi гри діти переживають певні почуття, пов'язані з виконуваними ролями: турбота, ніжність ,,матерi", відповідальність ,,лікаря", справедливість,,вихователя" тощо. У колективних іграх вони виявляють дружбу, товариськість, взаємну вiдповiдальнiсть, відчувають радість від результату, подолання труднощів. Більшість ігор супроводжуються естетичними емоціями.

 

 Отже, гра як провідний вид діяльності дитини поєднує в собі як загальнi, для будь-якої соціальної діяльності, ознаки (цілеспрямованість, усвідомленість, активна участь), так і специфічні (свобода і самостійність, самоорганізація, наявність гнорчої основи, почуття радості й задоволення).

 

 Гра є багатоманітною за змістом, характером, формою явищем. Одна з перших класифікацій гри належить К.Гросу, який поділяв ігри надві групи:

 

1) експериментальні (,,ігри звичайних функцій"). До них належать сенсорні, моторні, інтелектуальні, афективні ігри, вправи для формування волі. На думку Гроса, у своїй основi цi iгри мають інстинкти, що забезпечують функціонування організму як цілісного утворення і визначають зміст ігор;

 

2) спецiальнi (iгри спеціальних функцій"). До цієї групи належать ігри, під час яких розвиваються необхідні для використання в різних сферах життя (суспільного, сімейного) частковi здiбностi, ïх поділяють за iнстинктами, які в дітей проявляються і вдосконалюються.

Ігри на уроках математики

- "Хто швидше?" (викладають рiзнi варiанти складу числа)

- ,,Мовчанка" (вчитель показує картку з числом, а діти-сусідів або попередне чи наступне число)

- "Магазин"

- "Домалюй фігуру"

- "Закінчи приклад"

- "Хто де стоïть?" (5-6 унiв називають своï iмена. Хто стоїть попереду? Після? Перед? Між?

- " Яке число задумане?" (задумане число на 2 бiльше вiд 5, вiдповiдь діти

показують на віялах або картках)

- "Знайди свою пару" (роздаються картки з цифрами, діти шукають пару, щоб

доповнити число до 10)

-"Весела лічба" (на трьох однакових таблицях розміщені цифри від 1 до 10 в довільному порядку i рiзнi за розміром; трос учнів змагаються у швидкості

називання чисел у порядку зростання або в порядку спадання)

-"Ланцюжок" (один учень називає приклад, обчислое його й викликає іншого

учня, який має назвати iнший приклад, не повторюючи попереднього).

 

Ігри на уроках мови (читання)

 

-"Чарівний мішечок" (набір предметів змінюється залежно від мети навчання; це іграшки, у назвах яких є потрiбнi лiтери; дрiбнi речі, які треба описати

тощо)

-"Листоноша" (діти отримують листи із завданням для складання невеликих оповідань за малюнком чи опорними словами), Використовується для

сильніших учнів;

-"Вiдгадай" (на столі розкладено 5-6 іграшок або предметних малюнків. Дітям пропонується уважно розглянути їх і вибрати один з них. Один учень повинен розповісти про цей предмет, не називаючи його, щоб всi iншi здогадались, про що йдеться).

- "Який предмет зайвий?"

- "Яка літера заблукала?" (робота в парах або в малій групі).

- Знайти звукову схему до предметного малюнка або навпаки.

-Вибрати предметні малюнки, в назвах яких є твердi чи м'якi приголосні звуки: 1, 2, 3-складові слова, з наголосом на 1, 2, 3-му складi, якi відповідають на питання х т о? або щ о?, які означають назву одного або кількох предметів.

 -"Сходинки складів", "Стрічка наголосу".

- Робота в парах: складання діалогів: покупець-продавець, лікар-хворий;

розмова по телефону тощо.

-"Мікрофон" (під час підсумку уроку вчителька пропонує відповісти на такі запитання: Чого навчились на уроці? Яке завдання найбільше сподобалось? Чи яка вiдповiдь запам'яталась?)

-"Ланцюжок слів" (можна проводити з м'ячиком)

 

З метою закріплення вміння аналізувати, вчителька пропонує такі види завдання:

- дібрати слово, якому відповідають такі ознаки: чисте,блакитне, безмарне...

круглий, гумовий, синій...;

- назвати предмети, що відповідають заданiй ознацi: зелена (ялинка, трава, гусiнь...), холодна (зима, вода, рука...), білий (цукор, сніг, папір...);

- знайти відповідне слово: білка (літає, бігає,стрибає), крокодил (повзає, ходить, плаває...), слон (плаває, стрибає, ходить...);

- вказати назви тварин, яким вiдповiдають такі дії: бiгає, гавкає.., пасеться,

мукає..., лiтає, каркає...

 

Гра "Шпаченята хочуть їсти"

 

Мета. Формувати навички додавання і віднімання в межах 10.

Ігровий матеріал: плоскі зображення шпакiвень, кожна з яких позначена цифрами від 0 до 10; картки із записаними прикладами.

Хід гри

Ось наші шпаківні. В кожній - рiзна кількість шпаків. Щоб вони добре росли, їх потрібно добре годувати.

Розв'язавши приклади, діти по відповіді визначають шпаченята якої шпаківні будуть cиті.

 

"МАТЕМАТИЧНЕ ДОМІНО"

 

Для цієї гри треба вирізати 28 карток розміром 3 х 4 см. У верхній частині карток написані приклади на множення і ділення, а в нижній частині вiдповiдi до прикладів.

Задача дітей - підставити до прикладу картку  зтправильною вiдповiддю. Гра знімає напругу і втому, зацікавлює, а найголовніше, допомагає краще і швидше запам'ятати таблицю множення і ділення.

 

ГРА "ХЛОПЧИКИ - ДІВЧАТКА"

 

На картках вчитель записус приклади так, щоб їх було видно всьому класу. Зворотній бік одних карток пофарбовано червоним кольором, інших - зеленим. Учитель бере одну з карток, показує приклад класу і перевертає зворотнiм боком. Якщо картка червоного кольору, то вiдповiдь хором називають дiвчатка, якщо зеленого - хлопчики.

 

Виграє той, хто менше зробить помилок.

 

Гра "Рибалки"

 

Мета: на основі знання складу чисел розв'язувати приклади на додавання і віднімання в межах 10 . Ігровий матеріал: таблиця з прорізами, в яких розміщені яскраві рибки. На другій стороні кожної рибки - приклади на додавання і віднімання.

 Хід гри

Вчитель:

-Всi ви, дiти, любителі-рибалки. Сьогодні на річці змагання рибалок. А рибки в річці незвичайні - математичні. На кожній - приклад .Запишіть приклад і розв'яжіть його. Який отримали результат? (Відповіді дітей). Рибку спіймали.

На змаганнi рибалок переможцем буде той, хто розкриє таємниці всіх пійманих рибок. Він отримає значок переможця змагань і почесне звання "Вмiлий рибалка".

Змагання розпочинається ! Візьміть в руки свої вiдочки (ручки). Бажаю всім перемоги!

 

Гра "Лісова ялинка"

 

Ігровий матеріал, ялинка, на якій розміщені числа, іграшки сніжинка, морквинка, стрiчка, грушка, грибочки, горішки, зірочка.

 

 

Прикрашали у лісі звірята

Молоденьку ялинку до свята:

На кожну голочку - сніжинку,

На кожну гілочку - морквинку

Вiд кожної лисички - гарну стрічку,

Від кожної синички - грушку-личку.

Старий ведмідь приніс грибочкiв трішки

Руденька білочка розвiсила горішки,

А вовченятко спати не лягало

І на верхівку зірочку дістало.

 

(Вчитель декламує вірш і показує названі в ньому іграшки). Вчитель. Діти зверніть увагу, що на іграшках написані приклади. Треба їх розв'язати, щоб знати, куди повісити іграшки на ялинку Число на ялинцi вiдповiдає певній іграшці.

 

Гра "Зваримо борщик"

 

На дошці виставлена картинка із зображенням каструлі. Поряд на набiрному полотні виставлені зображення овочів: морква, буряк, цибуля, картопля, капуста, помідори.

Ведучий. Зараз ми дізнаємося, чи вміють учні нашого класу варити борщ. На кожному овочі написаний приклад.

Треба розмістити вiдповiдi до прикладів у порядку зростання, завдяки цьому ми знатимемо, в якому порядку кидати овочі в борщ.

 

Гра "Математичні струмочки"

 

Мета: формувати вміння автоматично виконувати дїї додавання і віднімання, запам'ятовувати результат дії, придумувати приклади на додавання і віднімання. Ігровий матеріал: стрічки за кількістю рядів парт.

Хід гри

Діти, якi сидять в одному ряду, стоять, повернувшись один до одного. Вчитель говорить, що пройшов незвичайний дощ - метематичний. Утворились математичні струмочки, якi весело біжать, переганяючи один одного, з гiрки вниз, до озера. Який струмочок раніше прибіжить до озера?

 

По сигналу вчителя перший учень із кожного ряду ("струмочка") називає будь-який приклад на додавання чи віднімання (наприклад 1+2=...), і кидає стрічку своему сусідові по парті. Той ловить стрiчку, розв'язує приклад, так, щоб вихідним числом в ньому був результат попереднього прикладу, тобто в нашому випадку - 3. Склавши новий приклад: 3-1=..., він кидає стрічку наступному гравцю і т. д. Перемагає "струмочок", який раніше інших добіжить до "озера".

 

Гра "Знайди своє дерево"

 

Перед уроком чіпляємо таблицю з намальованими деревами, під якими записані приклади. В кожного на парті картка – вiдповiдь до прикладів, що написанi пiд деревом. Учень, який не помилився у розв'язуванні прикладiв, знайде своє дерево. Шукаючи лише своє дерево, дитина розв'язує всі приклади.

 

 

Гра "Mатематичний циферблат"

 

У середині циферблату є кишенька для чисел, які є добутком множників.

Діти стрілками повинні показати множники, при яких отримуємо той чи інший добуток. Другий варіант гри: учнi по черзі показують стрілками множники й виставляють у кишеньку добуток.

 

Гра "Магазин"

 

На поличках виставленi рiзнi iграшки. Замість таблички з ціною записаний на картці приклад. Ціни стануть відомі тоді, коли діти-покупці «купуючи» іграшку, розв'яжуть записаний пiд нею приклад.

 

Гра "По заметах"

 

Із білого паперу виготовляємо невеликі картки, з одного боку яких записуємо приклади табличних дій. Картки розкладаємо на підлозі білим вверх. Кожна картка це замет.

Виходить двоє учнів. Вони по черзi пiднiмають картки, роблять крок вперед (крокують по заметах) і називають вiдповiдi. Клас слідкує за відповідями цих двох учнів. Той, хто назвав відповідь неправильно, провалюється в замет. Учень, який провалився, назначає собі заміну з дітей, які сидять за партами.

Примітка: можна грати, поділивши клас на дві команди. При підведенні підсумків враховується швидкість виконання завдань i кiлькiсть помилок.

 

Гра "Мовчанка"

 

Учень повинен вiдповiдати на запитання вчителя, не говорячи жодного слова, а показуючи лише картку з числами. Запитання вчителя пов'язані з вивченими

таблицями множення і ділення. Таку гру корисно проводити, коли учнi збудженi i їм важко зосередитися без допомоги вчителя.