Методичні вказівки до виконання практичної роботи з навчальної дисципліни "Екологія"
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ КОЛЕДЖ
ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
ТЕМА «Визначення розмірів економічних збитків від забруднення атмосфери»
ОБОВ’ЯЗКОВОЇ ОСВІТНЬОЇ КОМПОНЕНТИ
НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА: «ЕКОЛОГІЯ»
Методичні вказівки до виконання практичних робіт обов’язкової освітньої компоненти навчальна дисципліна: «Екологія»
Розробник: викладач кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії» – Бєлова М.П.
Розглянуто і затверджено: цикловою комісією ______________________ Маріупольського машинобудівного коледжу ДВНЗ «ПДТУ»
Протокол
ПРАКТИЧНА РОБОТА
Тема: Визначення розмірів економічних збитків від забруднення атмосфери
Мета: Розраховувати економічні збитки від забруднення атмосфери.
Основні поняття: Економічні збитки, штрафні платежі, питомі збитки, ГДК.
Методичні вказівки
На охорону навколишнього природного середовища в Україні щорічно витрачають великі кошти. Однак цього недостатньо, щоб повністю відшкодувати збитки, які завдаються природному середовищу внаслідок його забруднення. Вплив забруднень на природу, людину, будівлю, споруду, сільськогосподарські угіддя тощо оцінюють величиною екологічного збитку.
Екологічний збиток – фактичні або можливі екологічні та соціальні втрати, що виникають у результаті певних подій або явищ, в тому числі зміни природного середовища, його забруднення. Розглядають прямий та опосередкований (непрямий) збиток.
Прямий збиток виникає внаслідок безпосереднього руйнування матеріальних цінностей, погіршення умов ведення господарства та впливу на здоров'я людини. При цьому слід розглядати збиток різних часових інтервалів і ступенів впливу. Так, крім одномоментного збитку, може виникати перманентний збиток (наприклад, при ерозії та засоленні ґрунтів), латентний (прихований) збиток, який проявляється лише через певний час (переважно при дії на здоров'я людини та природні екосистеми).
Збиток опосередкований (непрямий) виникає в результаті негативної дії на продуктивні сили суспільства в цілому, в тому числі на людину. В цьому випадку спостерігається ріст захворювань, інвалідності тощо.
Екологічний збиток від забруднення природного середовища визначається сумою затрат на відшкодування збитку, спричиненого окремими джерелами в межах певної території. У всіх випадках при визначенні очікуваного збитку на основі варіантних розрахунків встановлюється мінімальна сума, призначена на попередження та компенсацію впливу забрудненого середовища. Такий підхід реалізується для оцінювання екологічного збитку в масштабах промислових комплексів та окремих технологічних процесів.
Екологічний збиток формується під впливом трьох груп факторів:
- впливу (характеризує ступінь забруднення того або іншого елемента навколишнього середовища);
- сприйняття (об'єкти, що зазнають негативного впливу забруднення);
- стану (відображає рівень нормативних економічних показників, які переводять натуральні показники у вартісні).
Для кількісної оцінки екологічного збитку використовують три основні методи:
- метод прямого розрахунку, що базується на порівнянні показників забрудненого та умовно чистого (контрольного) районів;
- аналітичний метод, що ґрунтується на отриманні математичних залежностей між показниками стану відповідної економічної системи та рівнем забруднення навколишнього середовища;
- емпіричний, суть якого полягає в тому, що залежність збитку від рівня забруднення, отримана на основі двох перших методів на окремих об'єктах, узагальнюється і переноситься на однорідні досліджувані об'єкти.
Вказані методи визначення збитку допомагають вирішити різні завдання, відмінні за функціональним призначенням і рівнем побудови.
Завдання
Визначити обсяг економічних збитків забруднення атмосфери шкідливими речовинами (формула 1, табл. 1, 2, 3). Визначити обсяг штрафних платежів для металургійного комбінату розташованому в населеному пункті (формула 2, табл. 4, 5, 6, 7). З'ясуйте чи наявне забруднення в населеному пункті, і якщо наявне, то у скільки разів перевищує норму, згідно з завданням (табл. 8, 9). Зробити висновки.
Завдання 1
Користуючись даними таблиць 1, 2, 3 та формулою 1, знайти економічні збитки для промислового підприємства, вартість основних промислово-виробничих фондів якого становить 300 млн. грн. і діяльність якого супроводжує концентрацією пилу в приземному шарі атмосфери: над промисловим майданчиком – 0,9 мг/м3 повітря, над населеним пунктом із населенням 300 тисяч осіб – 0,45 мг/м3 повітря, а над полем і лісом загальною площею 100 га – 0,2 мг/м3 повітря (в завданні підставити данні згідно з варіантом таблиці 1).
Таблиця 1 Таблиця варіантів
|
№ варіанту |
Ф, млн. грн. |
R, численність осіб, тис. |
S, площа, га |
Середньорічна концентрація пилу, мг/м |
||
|
Над промисловим майданчиком |
Над населеним пунктом |
Над полем, лісом |
||||
|
1 |
300 |
300 |
100 |
0,9 |
0,45 |
0,2 |
|
2 |
250 |
500 |
150 |
1,5 |
0,6 |
0,3 |
|
3 |
180 |
350 |
120 |
0,2 |
0,75 |
0,5 |
|
4 |
350 |
400 |
150 |
1,8 |
0,9 |
0,6 |
|
5 |
200 |
250 |
100 |
1,5 |
1,05 |
0,3 |
|
6 |
300 |
350 |
150 |
0,2 |
1,2 |
0,9 |
|
7 |
450 |
350 |
180 |
0,6 |
0,3 |
0,1 |
|
8 |
280 |
300 |
150 |
0,9 |
0,3 |
0,2 |
|
9 |
400 |
350 |
200 |
1,5 |
0,6 |
1,2 |
|
10 |
150 |
200 |
80 |
0,45 |
0,3 |
0,1 |
|
11 |
220 |
450 |
100 |
0,1 |
0,45 |
0,3 |
|
12 |
330 |
400 |
150 |
0,2 |
0,9 |
0,6 |
|
13 |
250 |
300 |
100 |
0,5 |
0,45 |
0,5 |
|
14 |
400 |
350 |
200 |
0,9 |
0,45 |
0,2 |
|
15 |
300 |
300 |
100 |
0,9 |
0,3 |
0,2 |
Таблиця 2 Питомі збитки, завдані здоров'ю населення (на 1 особу),
залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в
приземному шарі атмосфери, грн.
|
Середньорічна концентрація пилу, мг/м3 |
Питомі збитки |
Середньорічна концентрація пилу, мг/м3 |
Питомі збитки |
||
|
Здоров’ю населення |
Комунальному господарству |
Здоров’ю населення |
Комунальному господарству |
||
|
0,30 |
35 |
10 |
0,10 |
20 |
5 |
|
0,45 |
55 |
30 |
0,25 |
30 |
15 |
|
0,60 |
70 |
50 |
0,20 |
37 |
24 |
|
0,75 |
85 |
60 |
0,25 |
44 |
32 |
|
0,90 |
100 |
87 |
0,30 |
47 |
39 |
|
1,05 |
110 |
100 |
0,35 |
50 |
44 |
|
1,20 |
114 |
102 |
0,40 |
52 |
49 |
|
1,35 |
119 |
106 |
0,45 |
53 |
51 |
|
1,50 |
121 |
110 |
0,50 |
54 |
52 |
|
1,65 |
124 |
115 |
0,55 |
55 |
53 |
Таблиця 3 Питомі збитки, завдані здоров'ю населення (на 1 особу),
залежно від концентрації пилу й сірчаного ангідриду в
приземному шарі атмосфери, грн.
|
Середньорічна концентрація пилу, мг/м3 |
Питомі збитки |
|
|
Сільському і лісовому господарству, грн. |
Промисловості, грн. |
|
|
0,1 |
10 |
100 |
|
0,2 |
16 |
200 |
|
0,3 |
25 |
300 |
|
0,5 |
40 |
400 |
|
0,6 |
5 |
1200 |
|
0,9 |
70 |
2000 |
|
1,2 |
90 |
2900 |
|
1,5 |
120 |
3700 |
|
1,8 |
150 |
4500 |
Знайдемо економічні збитки для промислового підприємства:
(1)
де: Зd1 – питомі збитки, завдані здоровлю населення, грн. на 1 особу;
R – численність населення в зоні впливу підприємства;
Зd2 – питомі збитки комунальному господарству, грн.;
Зd3 – питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн.;
S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га.
Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.;
Зd4 – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн. грн. фондів.
Завдання 2
Користуючись формулою 2 і даними таблиць 4, 5, 6, 7 визначить обсяг штрафних платежів для металургійного комбінату розташованому в населеному пункті людністю 380 тис. душ, який викидає в атмосферу на висоту 90 м 10 тис. т пилу, 7 тис. т. сірчаного ангідриду (в завдання підставити дані згідно з варіантом табл. 4).
Таблиця 4 Таблиця варіантів
|
№ вар |
Висота викиду, м |
Токсичні речовини |
Характеристика пункту, де розташовані об’єкти забруднення |
|||
|
Назва |
тис. т |
Назва |
тис. т |
|||
|
1 |
90 |
Сірчаний ангідрид |
7 |
Пил |
10 |
380 тис. душ |
|
2 |
100 |
Оксид азоту |
3 |
Пил |
5 |
520 тис. душ |
|
3 |
120 |
Оксид вуглецю |
5 |
Пил |
7 |
80 тис. душ |
|
4 |
150 |
Фтористий водень |
7 |
Пил |
8 |
Сільський нас. пункт |
|
5 |
80 |
Вуглеводневі сполуки |
6 |
Пил |
6 |
300 тис. душ |
|
6 |
70 |
Сірчаний ангідрид |
4 |
Пил |
11 |
500 тис. душ |
|
7 |
100 |
Оксид азоту |
5 |
Пил |
15 |
400 тис. душ |
|
8 |
90 |
Оксид вуглецю |
10 |
Пил |
9 |
100 тис. душ |
|
9 |
200 |
Фтористий водень |
11 |
Пил |
7 |
90 тис. душ |
|
10 |
180 |
Вуглеводневі сполуки |
9 |
Пил |
8 |
Заповідник |
|
11 |
110 |
Оксид вуглецю |
7 |
Пил |
5 |
Курортне місце |
|
12 |
130 |
Оксид азоту |
8 |
Пил |
10 |
600 тис. душ |
|
13 |
150 |
Фтористий водень |
9 |
Пил |
13 |
300 тис. душ |
|
14 |
80 |
Вуглеводневі сполуки |
7 |
Пил |
5 |
Курортне місце |
|
15 |
100 |
Оксид азоту |
4 |
Пил |
11 |
500 тис. душ |
Таблиця 5 Величина коефіцієнту f1
|
Значення коефіцієнта f1 |
Характеристика пункту, де розташовано об’єкт забруднення |
|
0,1 |
Для об'єкта, віддаленого від людських поселень, розміщеного на незручних для сільськогосподарського освоєння землях, які не мають цінності для збереження їх як ландшафтних і заповідних зон. |
|
0,3 |
Для об'єкта, розташованого віддалік од людських поселень на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт. |
|
0,5 |
Для об'єкта, розміщеного на території сільських населених пунктів. |
|
0,7 |
Для об'єкта, розміщеного на території міста з населенням до 100 тис, осіб. |
|
1,0 |
Для об'єкта, розміщеного на території міста з населенням від 100 тис. осіб до 500 тис, осіб. |
|
2,0 |
Для об'єкта, розташованого на території міста з населенням понад 500 тис. осіб |
|
2,5 |
Для об'єкта, розміщеного поблизу ландшафтних водоохоронних зон, санітарних, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах та ін. населених пунктах. |
|
3,0 |
Для об'єкта, розташованого поблизу території курортних місць, історико – архітектурних пам'яток, які охороняються державою, місць масового |
Таблиця 6 Величина коефіцієнту f2
|
Висота викиду, м |
Коефіцієнт f2 |
|
0-15 |
1,5 |
|
16-40 |
1,3 |
|
41-80 |
1,0 |
|
81-150 |
0,7 |
|
151-220 |
0,3 |
|
221-300 |
0,15 |
Таблиця 7 Питомі збитки від викиду 1т токсичної речовини в
атмосферу, грн/т
|
Токсичні речовини |
Питомі збитки Зd |
|
Пил |
120 |
|
Сірчаний ангідрид |
150 |
|
Оксиди азоту |
250 |
|
Фтористий водень та ін. фтористі сполуки |
1100 |
|
Оксид вуглецю |
70 |
|
Вуглеводневі сполуки |
80 |
Визначити обсяг штрафних платежів для металургійного комбінату:
(2)
де: f1 – коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду і кількості населення, якому завдано збитків;
f2 – коефіцієнт, який враховує наведену висоту викиду;
Зd – питомі збитки від 1т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн/т;
Мв – маса викиду в атмосферу, т/рік.
Контрольні запитання:
- Що таке екологічний моніторинг?
- Види екологічного моніторингу?
- Дайте визначення гранично допустимої концентрації речовин.
- Чим відрізняється ГДК робочої зони і населеного пункту, максимальна разова і середньорічна ГДК?
- На які групи поділяються речовини за рівнем небезпечної дії на людський організм?
- Які види платежів за забруднення навколишнього середовища вам відомі? Чим відрізняються податки від штрафних платежів?
- Які збитки від забруднення називають екологічними?
- Як розраховуються екологічні збитки від забруднення атмосфери?
- Які методи застосовуються для визначення екологічних збитків від забруднення атмосфери?
про публікацію авторської розробки
Додати розробку