• Методичний аналіз програм для шкіл (класів) з поглибленим вивченням хімії.

Про матеріал
Відповідно до Концепції профільного навчання (наказ МОН України від 11.09.2009 р. № 854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі») профільне навчання у старшій школі здійснюється за окремими напрямами, які далі конкретизуються в окремі профілі навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів змісту освіти: • рівень стандарту – обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико-математичному). • академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі). • рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курс хімії у хіміко-біологічному профілі).
Перегляд файлу

Коротка Вікторія, 53 група

Позааудиторна самостійна робота №3

Методичний аналіз програм для шкіл (класів) з поглибленим вивченням хімії. Особливості вивчення хімії в міських та сільських школах.

                     Методичний аналіз програм для шкіл (класів) з поглибленим вивченням хімії.

Відповідно до Концепції профільного навчання (наказ МОН України від 11.09.2009 р. № 854 «Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання у старшій школі») профільне навчання у старшій школі здійснюється за окремими напрямами, які далі конкретизуються в окремі профілі навчання.

Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів змісту освіти:

                     рівень стандарту – обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико-математичному).

                     академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі).

                     рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курс хімії у хіміко-біологічному профілі).

Таблиця розподілу рівнів змісту хімічної освіти у різних профілях навчання

(Укладено відповідно до листа МОН України від 10.08.10 № _1/9-543 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2010/2011навчальний рік»)

Основні напрями профілізації

 

Рівень змісту хімічної освіти

1

Універсальний профіль

 

Академічний рівень

 

Природничо-математичний напрям

 

2

Фізико-математичний профіль

 

Рівень стандарту

3

Математичний профіль

4

Фізичний профіль

 

Академічний рівень

5

Екологічний профіль

6

Біолого-фізичний профіль (медичний)

7

Біолого-географічний профіль

8

Біотехнологічний профіль

9

Біолого-хімічний профіль

 

Профільний рівень

10

Хіміко-технологічний профіль

11

Фізико-хімічний профіль

12

Агрохімічний профіль

 

Суспільно-гуманітарний напрям

 

13

Історичний профіль

 

Рівень стандарту

14

Правовий профіль

15

Філософський профіль

16

Економічний профіль

 

Філологічний напрям

 

17

Української філології профіль

 

 

18

Іноземної філології профіль

 

Рівень стандарту

19

Історико-філологічний профіль

 

Технологічний напрям

 

20

Технологічний профіль

 

Рівень стандарту

21

Інформаційно-технологічний профіль

 

Художньо-естетичний напрям

 

22

Художньо-естетичний профіль

 

Рівень стандарту

 

Спортивний напрям

 

23

Спортивний профіль

 

Рівень стандарту

Методичний аналіз навчальних програм для 10-11 класів з поглибленним вивченням хімії

Критерії аналізу

Рівень змісту освіти:

Рівень стандарту

Академічний рівень

Профільний рівень

1

Програма призначеня для навчання хімії у класах:

Суспільно-гуманітарного, філологічного, художньоестетичного напрямів;

фізико-математичного,

інформаційно-технологічного і спортивного профілів

Де хімія не є профільним, проте є базовим чи близьким до профільних предметом. Цьому рівню

відповідають фізичний,

екологічний, біолого-фізичний,

географічний, біотехнологічний і універсальний профілі навчання.

Біолого-хімічного, хімікотехнологічного, фізико-хімічного, агрохімічного профілів

2

Мета навчання

Полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості розуміння природничонаукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадяни-

Полягає у забезпеченні загальноосвітньої  підготовки з хімії, необхідної для соціалізації, творчої самореалізації особистості і достатньої для формування природничо-наукового світогляду, екологічного стилю мислення і поведінки, набуття навичок самовдосконалення і самоосвіти

Полягає у забезпеченні загальноосвітньої профільної та допрофесійної підготовки з хімії згідно з освітніми потребами, нахилами, здібностями учнів; розвитку в них засобами навчального предмета хімії ключових компетентностей, необхідних для соціалізації і творчої реалізації

 

 

 

на демократичного суспільства.

 

особистості; набуття навичок самостійної науково-практичної та дослідницько-пошукової діяльності.

3

Вивчення хімії спрямоване на виконання

завдань

                     розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти; • формування наукового світогляду учня на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії;

                     формування життєвої і соціальної компетентностей учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;

                     розкриття ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини.

                     розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти; • формування наукового світогляду учня на основі засвоєння системи знань про речовини та їхні перетворення, основні хімічні закони й теорії, методи наукового пізнання в хімії;

формування життєвої й соціальної компетентностей учня, його екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті та на виробництві;

                     розкриття ролі хімії в розвитку суспільного господарства та забезпеченні добробуту людини.

                     розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти, навчально-пізнавальних і професійних інтересів на основі засвоєння системи знань про речовини та їх перетворення, закони й теорії хімії, методи наукового пізнання; формування наукового світогляду;

                     розвиток  уявлень учнів про сучасну природничо-наукову картину світу, загальнокультурне значення й гуманістичну спрямованість хімічної науки, технологічне застосування законів хімії,  її роль у розв’язуванні таких глобальних проблем людства, як сировинна, енергетична, продовольча, екологічна;  вироблення в учнів розуміння суспільної потреби у необхідності дальшого розвитку хімічної науки і промисловості;

                     розкриття біологічної ролі хімічних елементів та їх найважливіших неорганічних і органічних сполук; • створення умов для самовизначення і саморозвитку особистості, формування ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої професійної діяльності;

                     виховання дбайливого ставлення до природи, розвиток екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті.

 

4

Змістові лінії

                     висвітлення наукового пізнання в хімії, ролі теоретичних і експериментальних досліджень;

                     екологічна складова  у програміпредставлена біосферними коло обігами Оксигену, Нітрогену, вуглекислого газу, води та такими наслідками впливу діяльності людини на середовище, як парниковий ефект, кислотні дощі, використання органічних речовин у побуті тощо;

                     вплив хімічних чинників наздоров’я людини.

• висвітлення методів наукового пізнання в хімії, екологічних питань, зв’язку хімії з охороною здоров’я.

                     орієнтація учнів на професії, щопотребують використання хімічних знань, у тім числі на інженерні й робітничі професії хімічного та споріднених виробництв;

                     неабияке значення набуваєсаморозвиток і самоосвіта учнів.

5

Структура навчальної програми:

 

 

 

Кількість годин, відведених на вивчення

хімії

10                кл. – 35год, із них 5 резервних(1год на тиждень);

11                кл. – 35год, із них 5 резервних(1год на тиждень)

10                кл. – 35год, із них 5 резервних(1год на тиждень);

11                кл. – 70год, із них 5 резервних(2год на тиждень)

10              кл. - 140год із них 15 резервних

(4год на тиждень);

11              кл. – 210год, із них 20 резервних(6год на тиждень)

Зміст навчальної програми для 10 класу

Повторення питань курсу хімії основної школи (2год);

Тема 1. Неметалічні елементи та їхні сполуки (14год);

Тема 2. Металічні елементи та їхні сполуки (14год)

Повторення основних питань

курсу хімії основної школи (3год); Тема 1. Неметалічні елементи та їхні сполуки (15год);

Тема 2. Металічні елементи та їхні сполуки (12год)

Розділ І. Повторення та поглиблення основних теоретичних питань курсу основної школи

(20год);

Розділ ІІ. Неметалічні елементи та їхні сполуки

Тема  1. Гідроген. Водень (7год);

Тема 2. Елементи VІІ-А групи

(галогени) (13год);

Тема 3. Елементи VI-А групи

(14год);

   Тема 4.         Елементи V-А групи

(22год);

  Тема 5.        Елементи IV-А групи

(14год);

Розділ ІІІ. Металічні елементи та їхні сполуки

Тема 1. Загальні відомості про

 

 

 

 

 

металічні елементи та метали

(9год);

Тема 2. Металічні елементи І-А – ІІІ-А груп (10год);

Тема 3. Ферум. Залізо (5год);

Розділ IV. Промислове виробництво найважливіших неорганічних речовин (11год);

Структурні підрозділи навчальної програми 10

класу

Тема 1. Демонстрації — 9; Лабораторні досліди — 8; Практичні роботи — 1.

Тема 2. Демонстрації — 7;

Лабораторні досліди — 7;

Практичні роботи (розв’язування експериментальних задач) — 1;

Орієнтовні об’єкти екскурсій — 6.

Повторення. Демонстрації — 2; Лабораторні досліди — 1.

Тема 1. Розрахункові задачі — 2;

Демонстрації — 9; Лабораторні досліди — 8; Практичні роботи — 1.

Тема 2. Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 9; Лабораторні досліди — 5; Практичні роботи — 1.

Міжпредметні зв’язки (біологія, географія, фізика, історія, основи захисту Вітчизни)

Орієнтовні об’єкти  екскурсій — 9.

Розділ І. Розрахункові задачі — 2;

Демонстрації — 5;

Лабораторні досліди — 1;

Практичні роботи — 2;

Міжпредметні зв’язки (математика, фізика, біологія, основи здоров’я).

Розділ ІІ. Тема 1. Розрахункові задачі — 1; Демонстрації — 4;

Практичні роботи — 1;

Міжпредметні зв’язки (математика, фізика, біологія).

Тема 2. Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 5;

Лабораторні досліди — 1;

Практичні роботи — 2;

Міжпредметні зв’язки          (біологія, географія, основи здоров’я). Тема 3. Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 5;

Лабораторні досліди — 2;

Практичні роботи — 1;

Міжпредметні зв’язки (математика, біологія, географія, основи здоров’я).

Тема 4. Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 6;

Лабораторні досліди — 3;

Практичні роботи — 3;

 

 

 

 

 

Міжпредметні зв’язки (біологія, основи здоров’я).

Тема 5.  Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 2;

Лабораторні досліди — 3;

Практичні роботи — 1;

Міжпредметні зв’язки (фізика, біологія, географія).

Розділи ІІІ. Тема 1.  Розрахункові задачі — 1; Демонстрації — 5;

Лабораторні досліди — 3;

Міжпредметні зв’язки          (фізика, географія, трудове навчання). Тема 2.  Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 6;

Лабораторні досліди — 2;

Практичні роботи — 2;

Міжпредметні зв’язки (математика, біологія, географія). Тема 3.  Демонстрації — 5; Лабораторні досліди — 4; Практичні роботи — 1.

Зміст навчальної програми для 11 класу

Тема 1. Органічні сполуки (30год)

Повторення основних відомостей про органічні сполуки (2год); Тема 1.  Теорія будови органічних

сполук (3год);

Тема 2. Вуглеводні (17год);

    Тема 3.             Природні джерела

вуглеводнів та їх переробка (4год);

Тема 4. Оксигеновмісні сполуки

(19год);

Тема 5. Нітрогеновмісні сполуки

(8год);

Тема 6. Синтетичні високомолекулярні  речовини і полімерні матеріали на їхній основі (6год);

Тема 7. Роль хімії в житті суспільст-

Повторення основних відомостей про  органічні сполуки (3год); Тема 1. Теорія будови органічних

сполук (5год);

Тема 2. Вуглеводні (35год);

Тема 3. Гетероциклічні сполуки

(4год);

    Тема 4.            Природні джерела

вуглеводнів та їх переробка (7год);

Тема 5. Оксигеновмісні сполуки

(40год);

Тема 6. Нітрогеновмісні сполуки (20год);

Тема 7. Синтетичні високомолекулярні речовини і полімерні

 

 

 

 

ва (6год)

матеріали на їх основі (18год);

Структурні підрозділи навчальної програми 11

класу

Демонстрації — 10;

Лабораторні досліди — 9;

Практичні роботи — 1;

Орієнтовні об’єкти екскурсій — 8.

Тема 2. Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 11; Лабораторні досліди — 1; Практичні роботи — 1. Тема 3. Демонстрації — 1; Лабораторні досліди — 1.

Тема 4. Демонстрації — 13; Лабораторні досліди — 13; Практичні роботи — 2. Тема 5. Демонстрації — 4; Лабораторні досліди — 1. Тема 6. Демонстрації — 1; Лабораторні досліди — 3. Тема 7. Демонстрації — 8; Лабораторні досліди — 2.

Міжпредметні зв’язки (людина і світ, українська мова, правознавство, технології, фізика, біологія, географія, основи захисту Вітчизни, історія, астрономія, основи здоров’я, екологія)

Орієнтовні об’єкти екскурсій (зокрема, віртуальних) — 21.

Тема 2. Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 13; Лабораторні досліди — 1; Практичні роботи — 3. Тема 4. Демонстрації — 1; Лабораторні досліди — 2.

Тема 5. Демонстрації — 15; Лабораторні досліди — 15; Практичні роботи — 5. Тема 6. Демонстрації — 5; Лабораторні досліди — 1.

Тема 7. Демонстрації — 1; Лабораторні досліди — 3; Практичні роботи — 3.

Міжпредметні зв’язки          (фізика, біологія, географія, історія).

Орієнтовні об’єкти екскурсій — 12.

6

Особливості організації навчання

Організації навчання хімії сприятиме використання перевірених шкільною практикою лекційносемінарської системи, групової роботи, проблемного навчання, дидактичних ігор. Ефективності засвоєння знань сприятиме застосування сучасних інформаційних технологій навчання

У процесі навчанні хімії можна додатково використовувати варіативну складову навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів та курсів за вибором, орієнтованих , залежно від профілю,  на посилення міжпредметних зв’язків хімії, наприклад, з фізикою чи технологіями. Організації навчання хімії сприятиме використання перевірених  шкільною практикою лекційно-семінарської системи, групової роботи,

Профілізація забезпечується не лише поглибленим вивченням хімії, посиленням міжпредметних зв’язків, а й упровадженням спецкурсів, факультативів та курсів за вибором.

Особливого значення набуває позакласна робота з хімії. Хімічні гуртки, олімпіади, участь у роботі МАН, підготовка рефератів дають змогу розвивати дослідницькі навички  тих учнів, які найбільше цікавляться хімією.

 

 

 

 

проблемного навчання, дидактичних ігор. Узагальнення знань, зокрема в заключній темі курсу, доцільно проводити на основі самостійної роботи учнів. Ефективності засвоєння програмового матеріалу сприятиме застосування сучасних інформаційних технологій навчання.

Збільшення у навчанні частки самостійної роботи учнів, у тім числі з комп’ютером та іншими джерелами інформації.

Особливістю профільного навчання хімії є обов’язкове проведення навчальних екскурсій на промислові або сільськогосподарські об’єкти.

У програмі посилено практичну спрямованість змісту і збільшено увагу до хімічного експерименту. Практична частина програми містить практикум з елементами функціонального аналізу органічних речовин та розв’язування експериментальних задач.

У структурі змісту навчального матеріалу передбачено години для розв’язування розрахункових задач в усіх класах (10-11).

7

Рекомендації щодо роботи з програмою

Для тематичного оцінювання,   а також  для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів  передбачено резервні години

Для тематичного оцінювання, розв’язування задач, а також  для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів передбачено резервні години.

Учитель має право  вирішувати, як виконати той чи інший експеримент. Окремі демонстрації можна виконувати як лабораторні досліди, а лабораторні досліди – як практичні роботи, але не навпаки. Деякі досліди можна замінювати доступнішими в умовах конкретної школи.

В процесі тематичного планування 50 відсотків навчального часу потрібно відводити на семінарські заняття і практичні роботи. Учитель має право на свій розсуд вирішувати, як виконати той чи інший експеримент. Окремі демонстрації можна виконувати як лабораторні досліди, а лабораторні досліди – як практичні роботи, але не навпаки. Деякі досліди можна замінювати доступнішими в умовах конкретної школи. Резервні години використовують для тематичного оцінювання й аналізу його результатів і коригування знань, а також для

 

 

 

 

 

проведення навчальних екскурсій. Перш ніж розпочати вивчення систематичного курсу, програмою передбачено як повторення основних хімічних понять, так і поглиблення їх змісту й розширення обсягу, а також уведення деяких нових хімічних понять.

8*

Узагальнювальне повторення

найважливіших питань

курсу хімії

 

 

Тема 1. Основні  закони й теорії

(12год);

Розрахункові задачі — 1;

Демонстрації — 1;

Міжпредметні зв’язки          (фізика, математика).

Тема 2. Розвиток наукових знань

про хімічний зв’язок і будову речовини (12год); Практичні роботи — 1;

Міжпредметні зв’язки          (фізика, математика).

Тема 3. Дисперсні системи (12год);

Розрахункові задачі — 3;

Демонстрації — 1;

Лабораторні досліди — 1;

Практичні роботи — 3;

Міжпредметні зв’язки          (фізика, математика, біологія).

Тема 4. Хімічні реакції (12год);

Розрахункові задачі — 2;

Демонстрації — 5;

Практичні роботи — 3;

Міжпредметні зв’язки          (фізика, математика, біологія). Тема 5. Роль хімії у житті суспільства (5год).

• Особливості вивчення хімії в міських та сільських школах.

Сільська школа.

Основне завдання школи сільської місцевості повинне базуватися на принципі – допомогти реалізувати кожному учневі його освітній вибір. Вона характеризується одно- чи навіть малокомплектністю, що не дає можливості створити декілька профільних класів, тому в більшості випадків загальноосвітня школа сільської місцевості вибирає один профіль навчання, який, як правило, ураховує можливості школи, але не може задовольнити індивідуальні освітні потреби всіх школярів.

Створення однопрофільної сільської школи нівелює саму ідею профільного навчання, адже діти одного класу не можуть мати однакові інтереси і будувати однакові майбутні життєві плани.

Отже, в умовах освітнього середовища села найчастіше школа не спроможна самостійно вирішити проблему профільного навчання, тому що ресурсні та кадрові можливості більшості сільських шкіл обмежені. За таких умов, Держава розглядає декілька можливих варіантів впровадження профільності:

-                     створення опорної профільної школи на базі одного із загальноосвітніх навчальних закладів, що має необхіднуматеріальнотехнічну базу, відповідне кадрове забезпечення і знаходиться в межах територіальної доступності для учнів інших сільських навчальних закладів;

-                     для сільських шкіл з малою наповнюваністю учнів, передбачається створення різновікових профільних груп старшокласників,динамічних профільних груп за кількома напрямами профілізації; - для учнів із віддалених сел організацію профільного освітнього округу.

Базуючись на особливостях загальноосвітніх шкіл сільської місцевості, соціокультурному середовищі села, Н.І. Шиян обґрунтувала п’ять основних моделей профільного навчання:

1) модель профільного навчання на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета, яка має три варіанти: внутрішньошкільна, міжшкільна, позашкільна; 2) ресурсний центр як модель опорної старшої школи;

3)  територіальне шкільне об’єднання;

4)  очно-заочна профільна школа;

5)  дистанційна модель селективного та елективного профільного навчання.

Суть моделі профільного навчання на основі індивідуального вибору школярем рівня вивчення предмета можна виразити в таких положеннях:

1. Весь шкільний курс хімії має модульну побудову і ділиться на інваріантні, додаткові та елективні модулі:

-                     інваріантні модулі побудовані на основі базового курсу хімії;

-                     змістовий компонент додаткових модулів складають теми, що не входять в базовий курс, але вивчаються в профільному і єобов'язковими для учнів, які вибрали даний предмет як профільний;

-                     змістовий компонент елективних модулів дозволяє розширити і поглибити знання з певної теми, набути необхідний набір умінь зпрофільних предметів, допомогти учневі шляхом практичної діяльності оцінити свої можливості і вибирається учнями на основі їх нахилів та уподобань - курси за вибором.

2.                  У старших класах сільських шкіл з предметів, які окремі учні вибирають як профільні, виділяються динамічні групи: рівня стандарту і профільні.

3.                  На навчальному занятті кожен учень опрацьовує одну й ту ж тему на своєму рівні: стандарті чи профільному («м'яка»диференціація навчання).

4.                  Додаткові та елективні модулі вивчаються школярам профільних груп самостійно (кейс-технологія) або на додатковихпрофільних заняттях, які вводяться в розклад в другій половині дня чи в спеціально визначений день за рахунок годин, вивільнених при скороченні навчального заняття з 45 до 35 хв., чи з 90 до 70 хв.

5.                  Для формування життєвих компетентностей учнів позаурочна діяльність школярів будується на основі проектноїтехнології навчання.

6.                  Поглиблення обраного профілю навчання та соціалізація школярів відбувається у міжшкільних факультативах, літніхпрофільних таборах, секціях МАН, міжшкільних наукових товариствах тощо.

Програма курсу за вибором побудована в такій послідовності: спочатку відбувається вивчення методів розв'язування нестандартних розрахункових  задач підвищеної складності, а потім – розв'язування різних типів розрахункових задач підвищеної складності за допомогою вже вивчених методів.

Курс за вибором «Хімічні секрети агронома» (Г. Дубковецька, Л. Мирна) має міжпредметний характер і можна реалізувати в 10 - 11 класах, як у сільських, так і в міських школах. Курс розрахований на 17 годин.

Курс знайомить учнів з основами агрохімії: методами аналізу ґрунту, добрив, живленням рослин із застосуванням хімічних препаратів у сільському господарстві

Міська школа

Хімія як профільна загальноосвітня дисципліна вивчається у класах біолого-хімічного, хіміко-технологічного, фізикохімічного та агрохімічного профілів. Профільне навчання хімії передбачає орієнтацію учнів на професії, що потребують використання хімічних знань.

Отже, мета цього курсу – забезпечити поглиблену допрофесійну підготовку випускників, які бажають у майбутньому здобути спеціальність, пов’язану з використанням хімічних знань.

Навчальний предмет «Хімія» на профільному рівні включає курси органічної хімії (10 клас), неорганічної хімії та інтегрований узагальнювальний курс основ загальної хімії (11 клас). У класах з поглибленим вивчення хімії також передбачається вивчення спецкурсів: основи хімічного аналізу (10 клас) та основи хімічної технології (хімія у промисловості – для міських шкіл) або основи агрохімії (хімія у сільському господарстві – для сільських шкіл). Як бачимо, профілізацію курсу хімії забезпечено не лише поглибленим вивченням предмету, посиленням міжпредметних зв’язків, а й запровадженням спеціальних курсів.

Зміст курсів хімії ґрунтується на знаннях, набутих учнями в основній школі та концентрується навколо трьох блоків знань: про речовину, хімічну реакцію та хіміко-технологічні процеси.

У вивченні хімії як профільного предмета перевага віддається евристичним і дослідницьким методам, які реалізуються у вигляді проблемних лекцій, дискусій (семінарів), самостійних робіт учнів дослідницького, творчого характеру, що включають виконання дослідів, конструювання приладів, виготовлення моделей, що відображають будову речовин, побудову графіків, схем, вирішення розрахункових і експериментальних імічний експеримент в профільних класах носить здебільшого проблемний і особистісно орієнтований характер, що дозволяє провести дослідження, підтверджуючі вивчені теоретичні знання, виконати досліди на розпізнавання тощо.

У програмі профільного рівня посилено практичну спрямованість змісту і збільшено увагу до хімічного експерименту, наслідком чого стало виокремлення нового структурного розділу «Хімічний практикум», що передбачає розв’язування експериментальних завдань. Таке нововведення в структурі курсу хімії пояснюється необхідністю наприкінці навчального року повторити хімічні знання й закріпити вміння працювати з речовинами, що дає учням змогу переконатися у значенні хімічного експерименту як важливого методу наукового пізнання властивостей речовин і має неабияке значення у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання з хімії.

У структурі змісту навчального матеріалу передбачено години для розв’язування розрахункових задач в усіх класах, що має суттєве значення для активізації розумової діяльності учнів і свідомого засвоєння матеріалу.

Окрім змісту навчального матеріалу, в програмах з хімії окреслено вимоги до навчальних досягнень учнів за кожною з тем і виокремлено такі структурні підрозділи, як-от: «Розрахункові задачі», «Демонстрації», «Лабораторні досліди», «Практичні роботи», «Міжпредметні зв’язки», «Орієнтовні об’єкти екскурсій».

pdf
Додано
17 січня 2022
Переглядів
1169
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку