Методичний матеріал для вчителів історії "Формування ключових компетентностей в учнів на уроках історії, правознавства та громадянської освіти".

Про матеріал

П'ять років працюю над темою: «Формування ключових компетентностей учнів в процесі вивчення історії».

Моє педагогічне кредо «Пізнавати історію означає побачити історію в собі та себе в історії».

Під час симпозіуму Ради Європи на тему «Ключові компетентності для Європи», затвердили перелік компетентостей:

- Вивчати;

- Шукати;

- Думати;

- Співробітничати;

- Братися до справи;

- Адаптуватися.

Тому в останні роки основою ідеєю сучасної освіти стало запровадження компетентністно-орієнтованого підходу в навчанні. На сьогодні відбувається переорієнтація оцінювання результатів освіти з понять «підготовленість», «освіченість» на поняття «компетенція», «компетентність» учнів. Зараз одним із шляхів оновлення освіти називають перенесення акцентів з процесу навчання на його результати й орієнтацію змісту освіти на компетентісний підхід.

Моєю метою стала підготовка здобувачів освіти до активного життя та створення умов для її всебічного розвитку. Сучасний світ вимагає щоб, виходячи за межі школи, молода людини була не тільки озброєна знаннями, а й навичками здобувати ці знання самостійно, вмінням співставляти, аналізувати, відстоювати свою точку зору, розвивати свої творчі здібності, вмінням розуміти інших та співпрацювати з ними, вирішувати різноманітні задачі, що ставить життя.

Перегляд файлу

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ КАХОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Каховська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5

Каховської міської ради

Формування ключових компетентностей учнів в процесі вивчення історії

Опис досвіду

Автор:

Грек Ірина Миколаївна, учитель історії, правознавства, етики та громадянської освіти Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Каховської міської ради

Каховка

2023 рік

Автор:

Грек Ірина Миколаївна, учитель історії, правознавства, етики та громадянської освіти Каховської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Каховської міської ради.

Рецензенти:

Формування ключових компетентностей учнів в процесі вивчення історії: опис досвіду роботи з проблеми/автор І.М.Грек, 2022, с. 47

Опис досвіду роботи “Формування ключових компетентностей в процесі вивчення історії” розкриває теоретичні та практичне обґрунтування даної теми з використання інноваційних технологій та сучасних форм.

Для вчителів суспільствознавчих дисциплін.

Розглянуто та схвалено на засіданні Консультативної ради

Центру професійного розвитку педагогічних працівників

Каховської міської ради

(протокол № __ від __ р.)

ЗМІСТ

Анотація…………………………………………………………………..…....4

Розділ 1. Актуальність педагогічної проблеми ………………….................6

Розділ 2. Теоретична основа. Формування предметних та ключових компетентностей учнів на уроках історії........................................................8

Розділ 3. Результати впровадження розробленої системи роботи над проблемою ………………………………………………................................12

3.1. Творчий процес – основа навчання здобувачів освіти ……...................12

3.2. Розробка практичного заняття …………………………………...…......15

3.3. Розробка практичного заняття …………………………………….........24

3.4. Курси підвищення кваліфікації та публікації …………………..............25

Висновки…………………………………………………….…………….…...27

Література..……………………………………………………………………..29

Додатки...........………………………………………………….………………30

АНОТАЦІЯ

Укладач: Грек Ірина Миколаївна, вчитель історії, спеціаліст «Вищої кваліфікованої категорії». Каховської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №5 Каховської міської ради Херсонської області

Формування ключових компетентностей учнів в процесі вивчення історії

П’ять років працюю над темою: «Формування ключових компетентностей учнів в процесі вивчення історії».

Моє педагогічне кредо «Пізнавати історію означає побачити історію в собі та себе в історії».

● Вивчати;

● Шукати;

● Думати;

● Співробітничати;

● Братися до справи;

● Адаптуватися.

РОЗДІЛ 1

АКТУАЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

Перед людиною є три шляхи до розуму:

шлях роздумів– найбільш благородний

шлях наслідування – найлегший,

шлях особистого досвіду – найважчий.

Конфуцій

Суспільно-гуманітарні дисципліни взагалі та історія зокрема відіграють найважливішу роль в процесі здобування освіти. Предмет історія є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. Для мене, як вчителя історії, важливим є не тільки вивчення окремих фактів, але і проникнення учнів в дану епоху, що неможливо без уявлення про життя людей як пересічних, чиї імена не збереглися, так і історичних особистостей – державних, політичних та громадських діячів, народних ватажків, геніїв культури [6].

Мета – розглянути критерії формування ключових компетентостей у навчальному процесі в загальноосвітньому навчальному закладі на уроках історії.

Розроблено завдання:

- Ознайомлення з науково-методичною літературою з даної теми для навчання учнів.

- Ознайомлення з особливостями організації навчального процесу у формуванні в учнів ключових компетентностей під час вивчення історії.

- Дослідити взаємодію вчителя та учнів в ході формування ключових компетентностей на уроках історії.

- Систематизувати та узагальнити власні наробітки.

Саме цьому, я працюю над проблемою: «Формування ключових компетентностей учнів в процесі вивчення історії». Вибір цієї проблеми був невипадковим, адже нова освіта розглядає учня як мету, а не засіб.

РОЗДІЛ 2

ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА

Формування предметних та ключових компетентностей

учнів на уроках історії

Питання розробки теоретичних основ компетентнісного підходу та впровадження його в освітню практику стало предметом розгляду не тільки на рівні окремих країн. Нині чимало міжнародних організацій , що працюють у сфері освіти, також вивчають проблеми компетентнісного підходу. Серед них – ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, Програма розвитку ООН (ПРООН), Рада Європи, організація європейського співробітництва та розвитку тощо. Найперші зусилля міжнародних спеціалістів були зосереджені на тому , щоб виділити так звані ключові компетентності, тобто такі, що є найбільш важливими для сучасної людини, а також будуть актуальними у майбутньому.

Для вчителя історії, як і для будь – якого вчителя предметника, важливо виділити і формувати предметні компетенції. О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з історії:

● хронологічну

● просторову

● інформаційну

● мовленнєву

● логічну

● аксіологічну [1].

Поняття компетентності містить, крім традиційних результатів навчання (знання, вміння, навички), систему ціннісних орієнтацій. Тобто, компетентність людини можна визначити як спеціальним шляхом структурований набір знань, умінь, навичок і ставлень, що набувається у процесі навчання (за О. Пометун) чи як комплекс складних вмінь, що ґрунтується на знаннях, закріплених досвідом та ціннісним ставленням (за К. Бахановим). Новий підхід потребує доповнення традиційного змісту освіти елементами, що забезпечать здатність учня ефективно діяти за межами навчальних ситуацій, продуктивно розв’язувати в повсякденному житті реальні проблеми – від побутових до виробничих і соціальних. Компетентністний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових, галузевих і предметних компетентностей особистості.

В національній педагогічній науці в останні роки загальноприйнятими є такі системи компетентностей, які засвоюють учні загальноосвітніх навчальних закладів протягом періоду навчання: надпредметні (ключові), галузеві і предметні компетентності.

До предметно-історичних компетенції учнів основної школи відносять:

хронологічні

- визначати дати і хронологічні межі подій

- співвідносити рік зі століттям, століття з тисячоліттям

- співвідносити дати подій із певним періодом історії

- правильно користуватися лінією часу

- складати хронологічні таблиці

- встановлювати послідовність та синхронність історичних подій

- складати

синхроністичні таблиці

- виокремлювати сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу

- синхроні-зувати події історії України та всесвітньої історії

- орієнтуватися в історичному часі

картографічні
- визначати географічне положення країни, рельєф місцевості	- показувати на карті місця історичних подій	- читати історичну карту	- виконувати завдання на контурній карті	- користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій

спеціальні
- самостійно здобувати інформацію	- аналізувати нескладні та адаптовані джерела історичної інформації	- визначати, застосовувати історичні терміни та поняття	- розповідати про історичні події й явища	- давати історичну характеристику видатним діячам
- визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій	- відокремлювати упереджену інформацію від неупереджено	- визначаючи ознаки поняття на основі аналізу фактів	- висловлювати власну позицію щодо історичної інформації й обґрунтовувати її	-узагальню-вати матеріал

Розкриваючи особливості кожної технології, можна визначити, які саме здібності вони розвивають в учнів:

⮚ Самовизначальна – здатність до самостійного вибору, самовизначення щодо мети діяльності, способів та засобів, шляхів рішення та інше.

⮚ Комунікативна - здатність до спілкування, діалогу, роздумів, конструктивної критики та пошуку рішення.

⮚ Імітаційного моделювання ( ігрова ) - здатність вирішувати життєво важливі проблеми.

⮚ Проблемно-пошукова - здатність вирішувати проблеми та проблемні ситуації.

⮚ Діяльнісна - здатність бути об’єктом майбутньої діяльності: уcвідомлювати і визначати ознаки кінцевого результату, проектувати, як і за допомогою чого можна досягти мети.

⮚ Рефлексивна - здатність аналізу та самоаналізу.

⮚ Створення проєкту – це один із складних та цікавих процесі. Для того,щоб реалізувати його потрібно застосовувати не лише проєктивну технологію, а й моделюючи інформації, інші інтерактивні технології. Вчителю важливо знати, що технологія проєктування дозволяє формувати ключові компетентності здобувача освіти, які розвиваються та розкриваються лише у діяльності і не можуть бути засвоєні через розповідь або пояснення. Перш за все мова йде про колективні проєкти, до роботи в якому залучено цілий клас або група. Участь у проєкті дає можливість набути власного досвіду, якого не можна досягти при використанні інших форм та методів навчання.

⮚ Ділові ігри.

Мабуть всі вчителі історії хотіли, щоб їх уроки були живими, неповторними, цікавими, унікальними. Але для цього замало гарно знати та цікаво розповідати матеріал з певної теми. Саме головне володіти різноманітними формами та методами навчання, що будуть допомагати здобувачам освіти засвоювати знання, розвивати в них навички власного добору і оцінки ними отриманої інформації, тобто формувати в учнів ключові компетенції – що стане головними результати навчання в сучасні школі.

РОЗДІЛ 3

РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ РОЗРОБЛЕНОЇ СИСТЕМИ

РОБОТИ НАД ПРОБЛЕМОЮ

3.1. Творчий процес – основа навчання здобувачів освіти

Творчий урок – це результат спільної багатогранної роботи вчителя й учнів, той чудовий момент, коли досягнення успіху - це індивідуальна особливість.

Кожний вчитель та його творчість є унікальною, кожен новий урок збагачує педагогічну практику новими елементами, відкриває нові можливості, дає відчуття польоту.

В своїй педагогічній практиці намагаюся використовувати саме компетентністний підхід у навчанні дітей історії, на кожному уроці, на кожному його етапі формуючи ті чи інші учнівські компетентності. Я думаю, що формування компетентностей найефективніше відбувається шляхом поєднання різних форм, методів та технологій навчання.

Гаджети та новітні технології для мене невід’ємна складова творчого процесу:

- на уроці: виготовлення різноманітних дидактичних матеріалів; демонстрація презентацій; запис відеороликів та демонстрація відеороликів з Інтернету; віртуальні екскурсії; онлайн-тестування.

- для роботи вдома учням пропонуються такі варіанти завдань: підготовка повідомлення; підготовка презентацій; пошук інформації; перегляд відео по запропонованим посиланням; ознайомлення з історичними джерелами по запропонованим посиланням.

Всі ці можливості формують інформаційну компетентність, підвищують пізнавальну активність здобувачів освіти, підвищують мотивацію навчання, формують позитивне ставлення до навчання. Використання великої кількості ілюстрацій та відеороликів на уроці дозволяє частково імітувати історичну реальність та “занурити” учня в конкретну історичну епоху, створити ілюзію присутності. Така різноманітна робота з великою кількістю інформації поступово привчає учня критично та свідомо підходити до її відбору.

Коли на урок є ділова, творча атмосфера та бажання учнів міркувати, шукати нове, де вони ведуть в діалог з вчителем та один з одним - це мій основний урок. Тому що такий урок, як правило, завжди вирізняється тим, що він наповнений різноманітними навчальними ситуаціями, де кожна з них викликає в учнів безліч запитань, сумнівів, захоплень.

Для підвищення ефективності уроку та підвищення зацікавленості учнів у засвоєнні історичного матеріалу використовую активні форми і методи на уроках історії, а саме: інтерактивні методи, ігрову діяльність, використовує всі можливі форми організації навчальної діяльності учнів – індивідуальну, парну, групову, колективну.

Інтерактивні методи побудовані на діалозі учасників навчального процесу і відповідають сучасним вимогам шкільного навчального процесу. Інтерактивні методи формують у школярів здатність творчо мислити, вміння зіставляти та аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору, вчитися розуміти інших та співпрацювати з ними. В своїй роботі використовую такі методи: “Мікрофон”, “Мозковий штурм”, “Два – чотири – всі разом”, “Навчаючи-вчуся”, “Займи позицію”, “Ажурна пилка” та ін. Інтерактивні методи дають широку можливість для формування мовленнєвої, аксіологічної, логічної предметних компетентностей та громадянської, комунікативної та соціальної галузевих компетентностей.

Гра «Слова за хвилинку». На початку або в кінці уроку учні пригадують по черзі основні поняття з теми, розвиваючи пам'ять, налаштовуючись на роботу.

«Навчаючись учись» - такий вид діяльності дає учням можливість взяти участь у навчанні та передачі своїх знань іншим учням.

«Мікрофон» по черзі викликаю учнів, які імітують «говоріння» у мікрофон. Інші учні не можуть говорити, вигукувати з місця, право говорити належить тільки тому, у кого символічний мікрофон. Наприклад, урок всесвітньої історії у 8 класі. Тема уроку: «Відкриття європейців», де учні дають визначення поняттям: «цивілізація», «аграрне суспільство», «індустріальне суспільство», «нова історія», «банк», «біржа», «абсолютна монархія», «капіталізм».

«Чиста дошка» - записую на дошці запитання, які стосуються теми й відповіді на які учні дадуть, опрацювавши текст підручника із всесвітньої історії. Після читання у процесі аналізу тексту учні відповідатимуть, а я витиратиму опрацьовані питання. Робота буде успішною, якщо під кінець уроку дошка стане чистою. У даному випадку на виконання завдання надається 10 хвилин.

«Рамка цілі» - цей метод передбачає чотири етапи:

1. Мета (Чому? Навіщо? Для чого?)

2. План (Як? Яким чином?)

3. Дія (Що? Де? Коли?)

4. Результати (Які наслідки? Які підсумки?)

За цим алгоритмом діти опрацьовують за підручником питання «Реформи М.Хрущова» у 11 класі.

«Три речення» - пропоную учням висловити трьома реченнями власну думку про Національно-визвольну війну 8 клас.

Зразок учнівської відповіді

1. Війна почалася через землю та особисті інтереси.

2. Народ підтримав Б.Хмельницького.

3. Внаслідок утворилася Українська держава.

Доцільним на уроках історії України в 5 класах є використання 15-хвилинних фільмів з серії «Невідома Україна» та «Золота підкова», проект «Країна» каналу Інтер – Київ, «Війна 1941-1945рр», «Козаки», проект Першого національного каналу « 20 кроків до мрії» .

З метою підвищення інтересу до вивчення історії я використовую різні види домашніх завдань: доповіді, складання кросвордів, проекти, міні-твори і інше. Застосування активних та інтерактивних методів навчання сприяє розвитку критичного мислення та пізнавальних інтересів. На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і сприймають зауваження, бо вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

На мою думку оцінювання повинно здійснюватися теж з компетентісним підходом, особливо хронологічної, просторової та інформаційної. Для контролю знань використовую такі форми:

- тестові завдання

- історичний диктант

- колоквіуми

- оціни себе сам

- контрольні роботи

- контурна карта

- практичні заняття.

3.2. Розробка практичного заняття

Практична робота 4.

Тема. Прочитати символіку пам’ятників історичним подіям і особам нашого краю.

В ході уроку учні зможуть: навчитися розрізняти пам’ятки історії за епохами історії; на основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого;дізнатися про різні пам’ятники нашого міста Каховка; учні зможуть письмово розповісти про пам’ятку історії або пам’ятник у рідному краї; формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково-дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), естетичні смаки, спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення; сприяти підвищенню особистої впевненості у кожного учасника проекту; виховувати почуття любові та поваги до історії міста Каховка і всієї України.

Навчально-методичне забезпечення: підручник «Вступ до історії. 5 клаc. (Щупак, Піскарьова, Бурлака) - Нова програма; презентація, ілюстративний матеріал: фотографії та інші зображення історико-культурних пам'яток рідного краю; дидактичні набори: плани характеристики історико-культурної пам'ятки; таблиці для проведення само- або взаємооцінювання.

Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок.

Форма уроку. Практичне заняття

Основні поняття і терміни: культурна спадщина, пам’ятка культури.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• наводити приклади історико-культурних пам'яток рідного краю, за якими можна довідатися про минуле;

• самостійно вирішувати проблемно-пізнавальні завдання;

• пояснювати, як історико-культурні пам'ятки стають у пригоді історикам;

• складати розповідь про долю історико-культурних пам'яток рідного краю;

• висловлювати особистісні міркування про значення історико-культурних пам'яток у дослідженнях минулого рідного краю та потребу їх збереження.

• покращити навички пошуково – дослідницької роботи.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

Запрошуємо вас у віртуальну подорож рідним містом шляхами війни 1941-1945 рр.

Ми дуже любимо своє рідне місто. Воно дуже зелене та гарне. Опинившись на його затишних вуличках, ви відразу відчуєте неперевершену атмосферу справді європейського міста з багатою історією та культурою.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Опрацювання нового навчального матеріалу.

Робота над понятійним апаратом:

Культурна спадщина – сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об’єктів матеріальної і духовної культури.

Пам’ятка культури – визначна споруда, археологічний об’єкт чи витвір мистецтва, який є частиною культурної спадщини країни, людства і охороняється законом.

Залежно від наукової, історичної і художньої цінності пам’ятки культури бувають світового, державного і місцевого значення.

Бесіда: Які історичні пам'ятки мого міста, рідного краю розповідають про минуле?

2.Робота з підручником: опрацювання ілюстрацій та роздаткового матеріалу.

Ознайомлення з пам’яткою «Як дослідити історичну пам’ятку» ст.93

1. Що це за пам’ятка? До якої групи вона належить?

2. Де вона розташована? Як вона виглядає?

4. Практично частина

Наша Каховка – це яскраве місто пройняте духом століть. Пам’ятки історії та культури, архітектурні споруди розкривають таємниці давніх народів, розповідають про події козацької доби, життя та побут каховчан, героїв громадянської та німецько-радянської війни.

Доки ми пам’ятаємо, доки в наших серцях живе шана до подвигів та героїзму наших воїнів визволителів – історія буде жити!

МАРШРУТ ЕКСКУРСІЇ:

Початок→ Хутір Терни – Каховський Бабин Яр, за 8 км від Каховки на хутір Терни (сучасна автозаправка та кафе «У Аріса») в районі с. Малокаховка →вул. Андріанова (західна частина міста, в районі Нафтобази) → вул. Пушкіна - КЗЕЗУ (Каховський завод електрозварювального устаткування) → парк Слави → перехрестя вул. М.Жука / В.Куликовська → вул. Набережна.

Клас поділяється на групи. Кожна група складає паспорт досліджуваної пам’ятки міста та представляє її на спільному обговоренню.

ПАСПОРТ:

Найменування історичної пам’ятки

Вид пам’ятки (пам’ятка чи пам’ятник).

Дата створення пам’ятки.

Місцезнаходження пам’ятки.

Історичні дані про об’єкт

- З якими історичними подіями пов’язана пам’ятка;

- З якими історичними постаттями пов’язана пам’ятка.

- Хто автор (архітектор чи скульптор).

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСКУРСІЙНИХ ОБ’ЄКТІВ

Ми здійснимо з Вами пізнавальну подорож Каховкою, яка зберігає пам'ять про тривожні дні і ночі 1941-1945 рр. Початок нашої екскурсії бере з Хутір Терни – Каховський Бабин Яр, за 8 км від Каховки на хутір Терни (сучасна автозаправка та кафе «У Аріса») в районі Каховського колгоспу ім. Димитрова (нині Малокаховка), далі мандруємо до вулиці Андріанова (Першотравнева) (західна частина міста, в районі Нафтобази).

З віроломним нападом фашистської Німеччини на Радянський Союз 22 червня 1941 року почалася радянсько-німецька війна складов Другої світової війни – одна з найжорстокіших на Землі.

Під час війни кожний другий каховчанин пішов на фронт, майже 4 тисячі не повернулося додому. Каховчани в повній мірі відчували страшний тягар цієї кровопролитної війни: були свідками того, як відступала армія в серпні-вересні 1941 року, жили і боролися під час фашистської окупації, коли 3 тисячі каховчан були розстріляні, а 1800 – вивезені в німецьке рабство.

Вже 1 вересня 1941 року німецькі війська окупували Каховку. На стінах будинків і стовпах з’явились брехливі повідомлення й накази окупаційних властей. З приписом, що в разі невиконання вимог – смертна кара. «Новий порядок» тримався на автоматі, шибениці і нагайці.

Уже 4 вересня фашисти розстріляли більше 60 каховчан, а 16 числа зігнали до будинку поліції дві тисячі жителів міста, вивели на хутір Терни, за 8 кілометрів, і, примусивши роздягнутись, усіх розстріляли. А стогін і крики, скинутих у глибокий колодязь, глушили гранатами(Додаток А).

В ході розповіді показується фотографія (Додаток Б) пам’ятника історії німецько-радянської війни - Обеліск на братській могилі жертвам фашизму, який встановлений на честь розстріляних військово-полоненних і мирним жителям міста під час окупації міста (1941-1943рр.). Відкритий 1947 році, реконструйований 1985р.

Далі ми наближаємося - ВАТ «Завод електрозварювального устаткуван-ня» (Додаток В).

Виник завод у 1929 році. На початку випускав поршневі кільця для тракторів, а потім і інші деталі для сільгоспмашин. З 1960-го завод перейшов на випуск електрозварювального устаткування.

На початку 1942 року на заводі була створена підпільна група з 30-ти чоловік. Керував нею Костянтин Іванович Турос, колишній завідувач Каховським відділом освіти. Підпільники проводили агітацію і диверсійну роботу: розповсюджували листівки, де повідомляли правду про становище на фронтах, виводили з ладу верстати, перерізали телефонний зв’язок німців між Каховкою і Бериславом, висадили в повітря 12 та 15 червня 1942 року два ешелони з військовою технікою, спорядженням і боєприпасами ворога. І так щодня протягом півтора року. Тільки у січні 1943 року німці напали на слід підпільників і група була розкрита та заарештована. Їх вивезли до Цюрупинського(ині Олешки) гестапо, де вони зазнали страшних катувань і знущань. 16 березня 1943 року були розстріляні дванадцять з 30 підпільників: Турос К.І., Жицький І.Д., Уманець О.І., Михайлина М.В., Стародубець С.С., Безименко В.В., Тельник Ф.В., Казначей Ф.В., Компанієць М.Т., Самойленко А.В.

У 1967 році посмертно вони були нагороджені медаллю «За відвагу». Зверніть увагу на фасад головного управління заводу електрозварювального устаткування на меморіальна дошка, яка виготовлена з білого мармуру, розміром 1,3-0,65 м., яка увінчує подвиг безстрашних підпільників, колишніх працівників заводу. Тут викарбувані імена 12-ти героїв: Турос К.І., Жицький І.Д., Уманець О.І., Михайлина М.В., Стародубець С.С., Безименко В.В., Тельник Ф.В., Казначей Ф.В., Компанієць М.Т., Самойленко А.В. Дата відкриття 1967 року виготовлений робітниками заводу (Додаток Г).

Поруч із заводом знаходиться обеліск, встановлений на честь підпільників заводу «Автотрактородеталь», що загинули в роки окупації Каховки німецько-фашистськими загарбниками (2 вересня 1941 року – 2 листопада 1943 року) Слави воїнам-заводчанам віддавши своє життя за свою Батьківщину в 1941-1945. Відкритий обеліск у 1973 році (Додаток Д-Ж).

Далі наша подорож проходить по вулиці Пушкіна до парку Слави (Додаток Е). Тут розташований меморіальний комплекс: пам’ятник Т-34 та пам’ятна стела на братській могилі воїнів-танкістів, які загинули в боях за визволення м. Каховки від фашистських загарбників в 1943році. Тут увінчано подвиг танкістів 25-го гвардійського танкового полку 2-го механічного корпусу. В кінці жовтня полк отримав наказ від штабу 4- го Українського фронту продовжувати розвивати стрімке переслідування ворога в загальному напрямку на Херсон. В завдання входило заволодіти Каховкою і зайняти лівий берег Дніпра. До 19- ти годин 31 жовтня був звільнений Червоний Перекоп, після чого танки направилися до Каховки. Тут зав’язалися кровопролитні бої за її звільнення. Повністю звільнити місто в короткі строки не вдалося. Ворог кровно оборонявся. Бої прийняли затяжний характер. З бойового донесення: « Каховкою заволоділи до 6 годин 25 хвилин частини вийшли до Дніпра, а до 7:00 – штурмом повністю оволоділи Каховкою». Загинуло в боях близько 200 танкістів, як в 1943 році були поховані в братській могилі. 2 листопада 1968р. – закладено пам’ятний камінь на місці братської могили. Слідопити Каховської школи № 1 довго вели пошук воїнів-танкістів, які на початку листопада 1943 року визволяли Каховку. Намагалися встановити імена похованих. В результаті виявилося, що напис помилковий, так як Кантемирівська дивізія тут не воювала, а воювали воїни 25-го Гвардійського танкового полку 2-го гвардійського корпусу. І незабаром була встановлена стела з іншим написом. 2 листопада 1970 р. установлено стелу з горельєфом танкістів – висота – 2м., 7 м/0,90м, матеріал – мармурова крихта, камінь, бетон,цемент. Архітектор – М. Шевчук, скульптори К.С.Фаль, Г.П.Сикула. вона являє собою прямокутну плиту, на якій зліва, ніби в ніші – горельєфне зображення чотирьох воїнів, один з них в шоломі танкіста. Праворуч на стелі текст: « Здесь похоронены танкысти 25-го гвардейского полка 2-го механизированного корпуса погибшие в боях за Каховку в октябре 1943 года» (Додаток Є).

Танк – Т- 34 установлений на високому постаменті прямокутної форми з незначним нахилом. Саме учні Каховської школи № 1 на зборах вирішили, що добре було б встановити на цьому місці саме той танк, який ввірвався в наше місто у листопаді 1943 року. Вони звернулися до ветеранів колишнього 25 – го Гвардійського полку. Ті підтримали ініціативу. І 9 травня 1976 р. – танк був пофарбований в зелений колір і доставлений із Новосибірська. Тисячі каховчан прийшли на його відкриття. Серед почесних гостей був ветерани полку з командиром Івановим В.І.(Додаток З).

Далі переходимо до перехрестя вулиць М.Жука(Свердлова) та В.Куликовська(К.Маркса) до пам’ятного знаку «417 стрілецької дивізії».

Йшов 864-й день війни… Як це не дивно, але у визволенні Каховки брала участь і пісня… У дні боїв за визволення нашого міста у 1943 році інструктор політвідділу 417-ї дивізії Павло Митрофанович Вяжевич написав новий текст пісні про Каховку, редакція дивізійної газети «В атаку!» розмножила його в кількасот екземплярів.

Пам’ятного знаку «417 стрілецької дивізії» встановлений на честь визво-лення 2 листопада 1943року в цьому напрямку передові загони 417 стрілецької дивізії успішно форсували Дніпро, чим забезпечили захоплення плацдарму на його правому березі (Додаток З-І).

Ми підходимо до меморіального комплексу «Вічний вогонь» (Додаток Ї). Він споруджений у пам'ять про загиблих і зниклих безвісті каховчан на фронтах німецько-радянської війни. Понад 5 тисяч каховчан були мобілізовані в діючу армію, біля 2-х тисяч записалися народне ополчення. Війна забрала життя понад 4-х тисяч каховчан-воїнів. У роки німецько-радянської війни 3600 наших земляків нагороджені орденами і медалями, шістьом було присвоєно звання Героя Радянського Союзу: Я.О. Бабенку, П.О Ванцину, Т.П. Горобцю, І.І. Зюзю (посмертно), І.П. Мартинову, Т.Є. Пирогову.

Меморіальний комплекс створювався поетапно:

- у 1977 році запалений «Вічний вогонь» (Додаток К). Пам’ятник у вигляді п’ятикутної плити з п’ятикутною зіркою і лавровим вінком. По бокам два пілоти, які встановленні з нахилом до Дніпра. Написи на пілотах праворуч: «Люди! Покуда сердца стучат – помните, какой ценой завоевано счастье, - пожалуйста, помните!». На звороті – «1941». Ліворуч: «Об одном прошу тех. Кто переживет это время! Не забудьте!... На звороті – «1945». Підписав ці слова Ю.Фучик (Додаток Л).;

- 9 травня 1979 року встановлена праворуч від вогню скульптура «Скорботна мати», яка схилилася над убитим сином (Додаток М). На скульптурі: «Каховчанам от почесного гражданина города Степанова В.П.» і стелу (Додаток Н). На стелі напис: «Слава 3985 каховчанам павшим в боях за свободу и независимость нашей Родины 1941-1945». Автор проекту – В.Л.Степанов, скульптор – В.В.Лишев, архітектор - Н.Ф.Бровкін. Матеріал – граніт, бронза. Виготовили на Ленінградському заводі «Монументскульп-тура» (Додаток О).

Продовжуємо екскурсію поруч з пам’ятним знаком та артилерійською гарматою, калібр – 76 мм (Додаток Р), яка знаходиться в сквері на Набережній Каховського водосховища.

Пам’ятний знак уявляє собою сьогодні гранітний моноліт, встановлений на невисокому цоколі-площадці. На камені напис. Цоколь виготовлений з цегли і оцементований. Ліворуч від моноліту знаходиться 76-мм гармата, яка встановлена в 1973 році на честь 30-річчя звільнення Каховки від німецько-фашистських загарбників на постаменті овальної форми.

2 листопада 1943 року війська 4-го Українського фронту, під командуван-ням генерала армії Ф.І. Толбухіна звільнили місто. У звільненні брали участь війська 44-ї і 2-ї гвардійської армії, кінно-механізована група «Ураган». Каховка до середини березня 1944 року залишалася прифронтовим містом.

Дата відкриття пам’ятного знаку:

- 1963 році – пам’ятний знак з написом: «2 ноября 1943 года бойцы 2-й гвардейской армии в результате ожесточенных боев, освободили легендарную Каховку. Слава воинам гвардейцам!»;

- реконструкція знаку відбулася в 1968 році – встановлено гранітний моноліт, а також внесено зміни в написі: «31 октября 1943 года воины 2-й гвардейской Армии в результате ожесточенных боев, освободили легендарную Каховку. Слава воинам гвардейцам!».;

- 1975 році – доповнено напис на моноліті: «Воинами 44-й и 2-й гвар-дийской Армий освободивших город Каховку 2 ноября 1943 года»;

- 1983 р. - змінено текст на моноліті в зв’язку з уточненням. Текст: «2 ноября 1943 года Каховка освобождена войсками 4-го Украинского фронта под. командованием генерала Армии Ф.І. Толбухіна. В освобождении участвовали: 44 и 2 гвардейские Армии, конно-механизированная группа «Ураган». Слава воинам-освободителям!» (Додаток С).

2 листопада 1943 року бійці 417-ї Стрілецької дивізії 44-ї армії 4-го Українського фронту першими вступили в Каховку. Мир приходив на Каховську землю. І скільки б не пройшло років, ці героїчні сторінки історії не забудуть ніколи. Вони навіки залишилися в наших спогадах, в архівах, у пам’ятниках та обеліска.

Так ми з вами здійснили екскурсію бойовими шляхами 1941-1943рр. нашого рідного міста.

Дякуємо за увагу. До нових зустрічей.

Робота груп – складання паспорта.

ІV. Закріплення знань учнів.

Обговоріть:

Що нового ви дізналися про історичні пам’ятки України, які знаходяться на території нашого міста ?
Чому потрібно зберігати історично-культурні пам’ятки? Хто має бути в цьому зацікавлений?

V. Підсумок уроку

Перегляд презентації «Туристисно-краєзначий екскурсійний маршрут Каховкою».

VІ. Домашнє завдання:

- Опрацювати параграф 17;

- Міні-дослідження « Пам’ятка мого міста», за планом на с. 96

3.3. Результати та досягнення:

- зростання активності учнів на уроці, підвищення їх рівня знань. Знання учнів не є однаковими і різняться по глибині, оперативності, рівневі осмислення. Саме ці риси знань формуються в результаті активного мислення;

- розвиток самостійності мислення дітей, прагнення їх застосовувати в нових ситуаціях;

- результативна участь вихованців у ІІ та ІІІ етапі Всеукраїнської олімпіади з історії:

- ІІІ місце – Затуринська А. (міська – ІІ єтап) 2018 р.,

- Кудлай О. – ІІ місце (міська – ІІ місце) 2019 р. та ІІ місце (обласна – ІІІ етап) 2020 р.;

- міська гра «Патріот» - І місце 2018 р.;

- міська онлайн-конференція до Дня Соборності «Час історичного вибору» - Осадчук С. – І місце 2021 р.;

- міська вікторина з нагоди відзначення Дня пам’яті героїв Крут - Вачаєва А. – ІІІ місце 2021 р.;

- міська вікторина до Дня Примирення – Вачаєва А. – І місце 2021 р.;

- захист МАН: - 2017 р. Затуринська А. соціологія ІІ місце – І етап; - 2018- Затуринська А. – історія «Журнал Основа» - І місце – І етап та ІV результат - ІІ етап; - 2019 р. – Затуринська А. – журналістика – І місце – І етап та Федченко А. – психологія - ІІ місце – І етап; 2020-2021 н/р – Кудлай О. - медицина – І місце – І та ІІ етап та ІІ місце – ІІІ етап – республіканський, 2021-2022 н/р – Кудлай О. – І місце, ІІ місце - ІІІ етап - республіканський;

- Міжнародний учнівський конкурс юних істориків “Лелека”.

3.4. Курси підвищення кваліфікації та публікації

- Підвищення кваліфікації протягом останніх років (з якої спеціальності, номер та дата видачі документа, що підтверджує підвищення кваліфікації) та отримала сертифікати:

- Prometheus, виданий 13.04.2020 р. «Освітні інструменти критичного мислення» - 60 год;

- Дія, виданий 26.05.2020 р. «Цифрові навички для вчителів» - 6 год;

- EdEra, виданий 05.10.2020 р. «Про дистанційний та змішаний формати навчання» - 50 год.;

- Prometheus, виданий 09.02.2021 р. «Новітня історія України: від початку другої світової війни до сучасності» - 6 год;

- EdEra, виданий 28.02.2021 р. «Історія: Зародження української нації» - 30 год; - EdEra, виданий 21.02.2021 р. «Бери й роби» - 20 год;

- КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», виданий 25.11.2021 р. «Нова українська школа: крок в майбутнє» - 30 год.;

- Вінницький інститут ЗВО «Україна», виданий 01.12.2021 р. «Інклюзія та дистанційне навчання» - 30 год.

- EdEra, виданий 09.10.2022 р. «Недискримінаційний підхід у навчанні» - 32 год.

- участь у ММО вчителів історії та правознавства та педчитаннях;

- виступи на педагогічних радах;

- свідоцтва про публікації на сайті видавництва «Ранок»: 09.10.2019 р. «Критичне мислення на уроках історії.

ВИСНОВКИ

Суспільствознавча освіта повинна допомогти кожній дитині спрямувати навчання на набуття умінь застосовувати знання, які становлять суспільно значущі компетенції. Зміст освіти повинен відповідати на виклик часу.

Необхідність формування громадянського суспільства в нашій державі висунула на чільне місце всього суспільного життя проблему виховання громадянина України. Сучасна демократія вимагає від особи готовності і здатності до активної участі у справах суспільства і держави на основі усвідомлення своїх прав та обов‘язків, себе як повноправного члена соціальної спільноти, громадянина своєї країни. Тому одним з найважливіших завдань шкільного курсу історії є формування компетенцій, притаманних громадянину демократичного суспільства. Саме гуманітарна освіта формує особистість школяра, готує його до життя у світі, який постійно змінюється, вчить сучасних форм спілкування, розвиває здібність засвоювати інформацію та приймати ефективні рішення.

Досвід успішної діяльності забезпечує особистість засобами, цілями, нормами діяльності, робить її активним суб’єктом перетворень, сприяє формуванню відповідних ключових компетентностей.

Головним результатом засвоєння історії в сучасній школі є не тільки засвоєння знань: фактів, понять, імен, зв’язків, тенденцій, дат. А насамперед - формування вмінь та навичок критично мислити, творчо розв’язувати проблему, з’ясовувати сенс вивченого та застосовувати здобуті знання та навички в життєвих ситуаціях.

Всі знання, вміння та навички, котрі здобувачі освіти засвоюють та виробляють, навчаючись у школі, беззаперечно, є важливими. Але вже сьогодні набуває більшої актуальності поняття компетентності учня тому, що саме компетентності, на думку багатьох міжнародних вчених, дозволяють визначити готовність випускника до життя в сучасному світі. Дає можливість розкриття його творчого потенціалу, формує активну життєву позицію в суспільстві.

Отже можна стверджувати, що одним з провідних принципів сучасної історичної освіти є компетентнісний підхід, суть якого полягає у тому, що проміжним та кінцевим результатами навчання визнається формування певних здібностей особистості, які дають можливість проявляти у комплексі умінь, заснованих на знаннях, ціннісних орієнтирах та досвіді діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Пометун О. І., Фрейман Г. О. Методика навчання історії в школі. - К.: Генеза, 2006. — 328 с.

2. Пазенок В. С. Філософія: навчальний посібник. – К.: Академвидав. 2008. - 280 с.

3. Пометун О. І., Пилипчатіна Л. М., Сущенко І. М., Баранова І. О. Основи критичного мислення. Навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітньої школи. – Тернопіль: Навчальна книга - Богдан. 2010. – 215с.

4. Баханов К. О. Професійний довідник вчителя історії. – Х.: Вид. група "Основа". 2012. – 239 с.

5. Баханов К. О. Технологія розвитку критичного мислення як психолого-педагогічне явище // Історія та правознавство. – 2008. - № 33. - с. 4 – 10.

6. Федчиняк А. О. Структура критеріїв компетентності в шкільній історичній освіті. //Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2013. - №1. – с. 191 – 197.

7. Фрейман Г. Формування ключових компетентності на уроках історії України в 11 класі //Історія в школах України. - 2007. - №6. - с. 13 – 14

8. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 // http://ruoord. kharkivosvita. net. ua/12/ds. ppt

ДОДАТКИ

Додаток А

$Описание: C:\Users\ЗОШ №5\Desktop\terny3.jpg$