Методичний матеріал "Групові форми організації інтерактивного навчання – запорука успіху та педагогічної майстерності викладача"

Групові форми організації інтерактивного навчання – запорука успіху та педагогічної майстерності викладача

Інтерактивні методи навчання – це імітація традиційних проявів суспільного життя у навчальних цілях. В їх основі лежить моделювання ситуації, вироблення і прийняття рішення в умовах, характерних для майбутньої професійної діяльності. Студенти під час навчальних занять стають учасниками колективних форм і вирішують типові практично зорієнтовані завдання. Для інтерактивних методів характерно як дотримання зовнішніх умов або форм імітації так і дотримання правил формальної логіки пошуку вирішення складних ситуацій і  механізм прийняття управлінського рішення. Ці положення сьогодні надзвичайно важливі у навчально-виховному  процесі вищої школи. Бо якщо раніше основним завданням в підготовці фахівців було навчити спеціаліста працювати, то нині і на майбутнє ця теза  трансформується в більш загальну: навчити фахівця жити, навчити молодих  людей відмінно використовувати отримані у вищому навчальному закладі професійні знання для організації свого життя, організації життя суспільства відповідно до законів природи, законів своєї держави та законів цивілізованих країн світу. 

Головною особливістю групової форми організації навчання є те, що процес навчання відбувається у спільній діяльності. Порівняно з індивідуальною роботою за схемою “викладач - студент” внутрішньогрупова співпраця щодо вирішення тих самих завдань підвищує її ефективність майже на 10 %.

 Група по відношенню до кожного її члена стає мікрокосмосом (суспільством у мініатюрі), який відображає увесь навколишній світ.

 Значення групової форми організації навчання полягає в тому, щоб набутий у спеціально створеному середовищі досвід (знання, вміння) людина змогла перенести до зовнішнього світу й використати його з успіхом.

 Крім того, кожний викладач повинен розуміти, що, окрім суто навчальних цілей, важливо, щоб у процесі взаємодій, які відбуваються в групі, усвідомлювалась цінність інших людей та формувалася потреба у спілкуванні з ними, у їх підтримці.

Формування групової спільності можна почати із своєрідної розмин­ки — емоційної, інтелектуальної, комунікативної тощо. Студентам можна запропонувати коротко відповісти на запитання: «Чого ти чекаєш від заняття?», «Що тобі вже відомо з цієї теми?» тощо. Викладач має право запропонувати студентам два—три завдання на концентрацію уваги. Добре допомагають створенню необхідної аури такі «прості» деталі навчання, як вибір епіграфу до заняття, незвичне привітан­ня викладача тощо.

Найбільш ефективними груповими формами інтерактивного навчання є “Велике коло” та “Акваріум”, які впроваджуються на заняттях.

Ці організаційні форми навчання ефективнні, коли на занятті обговорюється вирішення якоїсь проблеми, про яку у студентів вже є первісні уявлення, отримані під час навчальних занять або на основі життєвого досвіду. Вони дають можливість студенту не тільки висловити свою думку, погляд або дати оцінку, а й за умови аргументованої думки партнера навіть відмовитися від своєї точки зору стосовно вирішення проблеми або суттєво змінити її. Особливо актуальним такий підхід є в умовах справжнього життя, коли від людини вимагається не тільки вміння логічно мислити, а й наявність таких якостей, як толерантність, повага до думок інших.

Групові форми інтерактивного навчання сприяють забезпеченню якості знань, набуття професійних вмінь і навичок, використовуючи різні інноваційні методи навчання.

Найпростіша форма групової взаємодії — «Велике коло». Робота відбувається в три етапи.

Перший етап. Група сідає на стільці у велике коло. Викладач формулює проблему, яку слід визначати зрозуміло для всіх присутніх.

Другий етап. Протягом певного часу (близько 10 хвилин) кожен студент індивідуально на своєму аркуші робить запис про те, що на його думку, потрібно зробити для вирішення проблеми.

Третій етап. По колу кожен студент висловлює свої пропозиції за бажанням. Члени групи мовчки (без критики) їх вислуховують і проводять голосування за кожним пунктом, вирішуючи, включати чи не включити його до загального рішення, яке поступово фіксується на дошці. Обговорення триває доти, доки є бажаючі висловитися.

Викладач, якщо вважає за потрібне, бере слово наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку.

Ще однією формою організації інтерактивного навчання є “Акваріум”. Це один з варіантів кооперативного навчання, що є формою діяльності студентів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Тобто  «Акваріум» — форма діалогу, коли студентам пропонують обговорити проблему «перед лицем громадськості». Мала група обирає того, кому вона може довірити вести той чи інший діалог. Іноді це можуть бути  декілька бажаючих. Інші учасники малої групи виступають у ролі глядачів. Звідси й назва — «Акваріум».

Така форма організації навчання може бути застосована тільки за умо­ви, що студенти вже мають добрі навички групової роботи і дає можливість побачити своїх однолітків ніби з боку: як вони спілкуються; як реагують на чужі думки; як улагоджують конфлікт, що назріває; як аргументують свої думки тощо.

Організація роботи студентів групи відбувається за такою схемою:

•                    Викладач об'єднує студентів у групи по 4-6 осіб і пропонує їм ознайомитися із завданням.
•                    Одна з груп сідає в центр аудиторії. Це необхідно для того, щоб відокре­мити діючу групу від слухачів певною відстанню.
•                    Ця група отримує завдання для проведення групової дискусії, яке формулюється приблизно так:

- прочитайте завдання вголос;

- обговоріть його в групі;

- за 3 -5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію.

•                    Поки діюча група займає місце в центрі, викладач знайомить решту студентів групи із завданням і нагадує правила проведення дискусії у ма­лих групах.
•                    Групі пропонується протягом 3-5 хвилин вголос обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної ситуації. Студенти, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у хід обговорення.
•                    По закінченню відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця, а викладач ставить групі такі запитання:

- Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- Чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною?

- Який з аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

На таку бесіду відводиться не більше 2—3 хвилин.

•                    Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює на­ступну ситуацію. Усі групи по черзі мають побувати в «Акваріумі» і ді­яльність кожної з них мусить бути обговорена групою.
•                    Наприкінці викладач повинен обговорити з студентами хід групової ро­боти, прокоментувати ступінь володіння студентами навичками дискусії у малих групах і звернути увагу на необхідність та напрями подальшо­го вдосконалення таких навичок. У межах «Акваріуму» можна підби­ти підсумки заняття або за браком часу обмежитися обговоренням ро­боти кожної групи.

За такою організацією навчання студент виступає суб’єктом навчально-виховного процесу, тобто засвоєння знань є результатом його власної діяльності.