Методичний міст "Шляхи стимулювання позитивного ставлення до навчання "

Найтонші джерельця, з яких наповнюється ріка єдності навчання й виховання — це бажання дитини вчитися. Але як же відкривати оті джерельця, як зробити, щоб вони не замулилися? Чим попередити тривожне явище, з яким, на жаль, часто доводиться стикатися нам, педагогам:  скажімо , дитина несла до школи вогник жаги до знань, але він хутко погас, натомість народився найстрашніший, найлютіший ворог навчання — байдужість

В.Сухомлинський

Ведучий. Шановні колеги! Сьогодні ми з вами зібралися  поспілкуватися на дуже важливу тему сьогодення «Стимулювання позитивного ставлення до навчання», наше засідання  проведемо у формі методичного моста.

Вправа "Дерево очікувань"

Мета:визначити сподівання на очікування учасників від роботи.

Матеріали: малюнок дерева, кольорові стікери з клейкою смужкою, для запису очікувань (кожному учасникові).

Кожен учасник записує власні очікування від роботи на стікері, озвучує їх та наклеює стікер на малюнок дерева.

Однією з найнеобхідніших умов виховання людини відкритого суспільства є розвиток її унікальності та індивідуальності. Реалізація цього   неможлива без правильної мотивації навчання та розвитку інтересу до нього.               Навчальний процес –це не тільки процес засвоєння знань, оволодіння вміннями й навичками, але й процес виховання особистості кожного учня, розвитку його суспільно-соціальної й творчої активності.
Навчальний процес є одним із видів діяльності учня.
 Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення і саморозвитку.

Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини. Тому важливим місцем у роботі вчителя є формування мотивації навчання в учнів. Бо якщо в учнів є бажання і інтерес до навчання, то вони можуть реалізувати свої здібності у вивченні різних предметів, будуть зацікавлені у їх вивченні.

 Учні в кожен момент навчальної діяльності перебувають під одночасним впливом цілого комплексу мотивів, одні з яких є домінантними, інші – підпорядкованими, одні – усвідомленими, інші – неусвідомленими. Серед мотивів, що спонукають навчатися, психологічно найвагомішими є потяг до знань та інтерес до процесу їх набуття.

Проблема як досягти того, щоб учні тривалий час бажали вивчати певний предмет (саме бажали, а не мусили), тобто мотивація учнів до навчання, є надзвичайно актуальною в наш час.

 

 Розумовий штурм «Я так думаю»

Мета: активізувати педагогічний інтелект учасників методичного моста, мотивувати їх на пошук інформації шляхом вільного висловлювання.

Ведучий . Подумайте  і дайте відповідь на питання "Успішний компетентний педагог. Який він?"

Час на роздуми  - 2 хвилини.

Тест -гра "Пізнайко"(додаток 1)

Мета :допомогти педагогам пізнати власні загальнопедагогічні здібності, сприяти узагальненню знань різних методик.

Хід вправи: кожному учасникові подано аркуш із тестом "Пізнайко", на якому у відповідному пункті "так", "частково" чи "ні" треба зробити помітку про безумовну чи часткову присутність ,або повну відсутність у практиці роботи вчителя запропонованих положень.

Результати гри:

• 14 поміток «так» – ви талановитий, сучасний, творчий класний керівник, уміло організовуєте навчально – виховний процес.
• 10 – 13 поміток «так» – ви успішно виховуєте учнів, але не завжди послідовні в дотриманні сучасних педагогічних вимог. Учні вас розуміють.
• До 9 поміток «так» – працюєте по-старому, вас не цікавлять сучасні виховні методи, учні вас терплять. Часто ви самі відчуваєте, що працюєте безініціативно, однак боїтеся зізнатися в цьому самому собі.

 

Ведучий.   Щоб дізнатися про рівень мотивації серед учнів 5-11 класів, я провела анкетування ( додаток 2), що оцінює рівень шкільної мотивації за Н.Г. Луска новою, і отримала такі результати:

 

У анкетуванні приймало участь 75 учнів:

                                                                                                                     

•      Негативне ставлення до школи – 5 учнів;    

•      Низька шкільна мотивація – 11 учнів;                         

•      Позитивне, але школа приваблює більше позаурочними сторонами –  21 учень

 •      Добра шкільна мотивація -     38учнів                                                                                                                                                     

 

Малюнки таких дітей зазвичай не відповідають запропонованій шкільній тематиці, а відбивають індивідуальні пристрасті дитини.

 «Салон педагогічної майстерності»

 Слід з’ясувати  значення понять стимулу і мотиву.

Мета: розширити обізнаність вчителів  з теми , активізувати їх творчий потенціал

Хід вправи:

Кожній групі учасників пропонується висловити власне розуміння поняття "мотив " та "стимул".

Час на роздуми  - 3 хвилини.

 Отже, стимул — це насамперед засіб, який спонукає дитину до посиленої діяльності, своєрідний зовнішній поштовх, сила якого зростає залежно від його суспільної значущості. Сюди можна віднести перехід до перспективнішого класу, отримання пільг на екзаменах та інші суспільно-політичні, моральні, економічні причини.

Мотив — це усвідомлене дитиною внутрішнє спонукання до дії. Він більше індивідуалізований у своїх проявах, ніж стимул. Наприклад, батьки, яких потрібно потішити оцінкою, приємне відчуття своєї майстерності або відчуття радості від відкриття нового тощо.

Усе це дає змогу зробити висновок про те, що стимули являють собою такі чинники поведінки людини, які сприяють усвідомленню нею своїх потреб і на основі відповідних мотивів та орієнтації допомагають вибору найцінніших із них в соціальному та особистісному плані.

Мотивація передбачає:

• морально-психологічну стимуляцію навчальної діяльності, так званий “внутрішній двигун”;

 • прагнення людини домагатися успіху в різних видах діяльності;

• пошук відповідей на запитання “чому?”, “навіщо?”, “заради чого?”.

Якість нашої роботи залежить від того, яку мету ми перед собою ставимо, які причини змушують нас виконувати певну роботу. Це — мотив нашої діяльності. За ним завжди стоїть потреба в чомусь.

Однією з важливих причин невдачі на уроці є відсутність в учнів мотивації до навчання. Мотив — це спонукання до активності. Мотивація навчальної діяльності на уроці є обов’язковою частиною певного уроку.

Мотивація — надто важливий компонент не лише навчання, а й будь-якої людської діяльності. Є мотив — є й бажання виконувати й доводити до завершення цю діяльність. Без належної мотивації не працюватиме жодна педагогічна технологія. Адже всі без винятку технології пропонують високу обопільну (і учнів, і вчителів) зацікавленість. Тож не тільки вчитель, а й учні мають розуміти, навіщо і для чого вони займаються певними видами діяльності та яку користь від цієї діяльності вони матимуть.

Якщо дитина дивується, цікавиться — вона починає мислити. Нові ідеї — продукт творчої уяви. Отже, зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.

Мотив - збудник думки, його регулятор.  Мотиви навчання - це джерело мислення.

 Вправи «Моделюю мотивацію»

Представники кожної групи почергово витягують картки із завданнями для своєї групи: скласти мотивацію вступного уроку з предметів.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з української мови (5 клас).

Тема. Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з англійської мови (6 клас).

Тема. Представлення. Розповідь про себе.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з математики (6 клас).

Тема. Повторення навчального матеріалу за попередній рік.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізики (7 клас).

Тема. Фізика – наука про природу. Творці фізики.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з географії (8 клас).

Тема. Що вивчає курс «Географія материків та океанів».

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізкультури (8 клас).

Тема. Правила загальної гігієни та санітарії. Шкідливість паління.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з хімії (9 клас).

Тема. Правила поведінки у хімічному кабінеті. Правила ТБ у кабінеті хімії.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з російської мови (7 клас).

Тема. Астрономія як фундаментальна наука.

Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з Історії України (5 клас).

Тема. Вступ. Що вивчає курс «Історія України».

 

 

 

 

Пам’ятка

«З чого починається ефективний урок»

•     На помилках вчаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не повинні боятися помилитись.
•     Давайте дітям максимально висловити свою ініціативу. Вчіть учнів самостійно думати і працювати.
•     Творче ставлення до роботи й навчання – запорука ефективного уроку.
•     Не у всіх дітей вистачає терпіння й наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не давайте учням зневіритись у своїх силах.
•     Якщо ваш голос виказує роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.
•     Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це. 
•     Найкращий діалог той, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки.
•     Добрій пам’яті передує пильна увага.
•     Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.
•     Чогось навчитися можна тільки практикою.
•     Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економніше та ефективніше.
•     Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.
•     Якщо дитина дивується – вона починає мислити. Нові ідеї – продукт творчої уяви.
•     Зацікавленість – найдужча мотивація до навчання.
•     Учіть дітей робити нотатки.
•     Запам’ятовування матеріалу залежить від його викладу. Про рівень учителя можна зробити висновок із того, як він уміє висловлюватися.
•     Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання. Застосовуйте ці мотиви на уроках.
•     Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.
•     Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.
•     Учитель не повинен говорити без упину, Діти не встигають за його думками.
•     Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.

 Релаксація.

Мета: створити нестандартну ситуацію для відволікання від повсякденних турбот.

Хід вправи: учасники мають виконувати кумедні завдання ведучого.

Завдання можуть бути  такі:

• помінятися місцями брюнеткам із блондинками;
• стати біля свого стільця, торкнутися правою рукою до лівого вуха, поплескати в долоні й торкнутися лівою рукою до правого вуха;
• вибрати стілець, щзо найбільше сподобався, й сісти на нього;
• перевірити наявність вух у сусіда праворуч;
• привітившись з кожним, обійшовши всіх по колу.

VІ. Дискусія

Ведучий. А зараз розгляньмо постулати і питання з теми.

1. Любов до дітей – обов’язкова умова педагогічної культури. Сердечність, доброзичливість, теплота у ставленні до дітей є результатом тривалої роботи педагога над самовихованням почуттів.

Чи займаєтесь ви самовихованням таких почуттів і як це впливає на проведення уроків і позакласних заходів?

2. Необхідно постійно формувати в учнів позитивні навички поведінки, боротися зі шкідливими навичками.

А як ви формуєте позитивні навички, як це впливає на проведення уроків і позакласних заходів?

3. Із захопленням учень вчиться лише тоді, коли він сформує найважливіші вміння і навички, за допомогою яких здобуватиме нові знання.

Як ви розвиваєте в учнів інтерес до навчання?

Якими формами, прийомами, засобами навчання ви користуєтеся? Що вам заважає?

4. Особистість учителя – найважливіша запорука навчання, виховання й розвитку учнів.

Як ви своєю особистістю стимулюєте позитивне ставлення до навчання?

5. Основою будь-якої  розумової педагогічної діяльності  є знання дітей, 

джерела впливу на них.

Як ви вивчаєте інтереси, вікові особливості, організацію сімейного виховання дітей?

 

Ведучий. Сьогодні ми переконалися, що вчителі  нашої школи вміють формувати в учнів глибокі мотиви навчання, створюючи для цього відповідні умови на уроках. Але цей процес розраховано на творчість учителя, його постійне вдосконалення. Недаремно ж іще К. Ушинський писав: «Учитель живе доти, доки вчиться, щойно він перестає вчитись, у ньому помирає вчитель».
Ви ж усі, я впевнена, все життя працюватимете для того, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю й задоволенням для кожної дитини. І якщо вірити М. Остроградському, що «хороші вчителі створюють хороших учнів», то в майбутньому, я вірю, учні нашої школи стануть справжніми людьми.
Вправа "Мій професійний багаж"

Пропоную учасникам поділитися думками щодо того, які нові поняття, знання ви використаєте у своїй роботі та покладете у  свій професійний багаж.

Вправа "Дерево очікувань"

Мета: визначити рівень реалізації сподівань та очікувань кожного учасника від роботи .

Матеріали: малюнок дерева , на якому наклеєні кольорові стікери з очікуваннями кожного учасника.

Кожен учасник озвучує власні очікування й оцінює рівень їх реалізації. Побажання одне одному.

Дякую за участь і гарну співпрацю!