МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІДОКРЕМЛЕНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ КОЛЕДЖ НАЦІОНАЛЬНОГО 

АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

 

 

 

 

 

АСТРОНОМІЯ

 

Робочий зошит для студентів вищих навчальних закладів

І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти Методичний посібник

 

 

 

 

 

 

 

 

2017

 

 

Укладач: Балабаєва Ольга Олександрівна – викладач фізики та астрономії, спеціаліст вищої категорії.

 

 

Рецензент: Котляров Олексій Володимирович, викладач Слов'янського хіміко-механічного технікуму, спеціаліст вищої категорії, викладач – методист.

 

 

Робочий зошит з астрономії складено відповідно до діючої програми загального курсу астрономії для підготовки молодших спеціалістів коледжу на основі базової загальної середньої освіти. Зошит містить 13 уроків з основних тем курсу астрономії. Він допоможе систематизувати і узагальнити базові знання з астрономії та організувати систематичний контроль за результатами навчальної діяльності учнів. 

У методичному посібнику пропонуються рекомендовані відповіді на всі завдання.

 

 

 

 

 

 

Робочий зошит розглянутий та схвалений на засіданні циклової комісії фундаментальних дисциплін

Протокол  № 9 від 25.04.2017 року 

Голова циклової комісії О.І. Чайченко

Зміст

с.

Пояснювальна записка       4 1. Тема: «Предмет астрономії»     5

2.   Тема: «Небесна сфера. Рух світил на небесній сфері»        6

3.   Тема: «Сонячний час. Видимий рух Місяця»                     10

4.   Тема: «Видимі рухи планет»                                                12

5.   Тема: «Закони Кеплера»                                                       15

6.   Тема: «Методи та засоби астрономічних досліджень»       18 7. Тема: «Наша планетна система. Планети земної групи» 20

8.       Тема: «Планети - гіганти»                                                  23

9.       Тема: «Малі тіла у Сонячній системі»                               25

10.   Тема: «Сонце – найближча зоря»                                       30

11.   Тема: «Зорі. Еволюція зір»                                                 32

12.   Тема: «Наша Галактика»                                          36

13.   Тема: «Будова і еволюція Всесвіту»                         39

Література                                                                            42

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Даний посібник «Робочий зошит з Астрономії» призначено для студентів вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної освіти.

Зошит містить 13 уроків з основних тем курсу астрономії. Він допоможе систематизувати і узагальнити базові знання з астрономії та організувати систематичний контроль за результатами навчальної діяльності учнів. 

Деякі вправи передбачають виконання з урахуванням варіанту. 

Для    виконання завдань       необхідно   скористатися навчальним матеріалом з даної теми, підручником і, якщо потрібно, керівництвом викладача.

У методичному посібнику пропонуються рекомендовані відповіді на всі завдання.

            Методичний     посібник    рекомендований    викладачам

вищих навчальних закладів І – ІІ рівня акредитації

УРОК 1 «____»_______20__

Тема: «Предмет астрономії»

1.   Закінчити речення.

Астрономія – наука про небесні світила, закони їхнього руху, будови і розвитку. 

Слово «астрономія» походить від греч. «астрон» - зірка, світило; «номос» - закон.

Задачами астрономії є вивчення положень і рухів небесних тіл у просторі, визначення їх розмірів і форми; вивчення фізичної будови небесних тіл, тобто дослідження хімічного складу і фізичних умов.

2.   Охарактеризувати розділи астрономії

Назва розділу	Коротка характеристика
Астрометрія	розробляє   методи       вимірювання положень небесних світил і кутових відстаней між ними.
Небесна механіка	з’ясовує динаміку руху небесних тіл.
Астрофізика	вивчає фізичну природу, хімічний склад і внутрішню будову зір.
Зоряна астрономія	досліджує будову Галактики та інших зоряних систем.
Космогонія	вивчає питання походження і розвитку небесних тіл
Космологія	вивчає розвиток Всесвіту в цілому

3.   Причини, що обумовили і стимулювали зародження і розвиток астрономії: перша - це практичні потреби людей, друга - астрологічні завбачення, третя - нестримне бажання людей проникнути в суть речей, усвідомити справжнє положення Землі й людини у Всесвіті, пізнати закони, за якими рухаються світила і які визначають їхнє народження, будову та подальший розвиток. 

4.   Об'єкти дослідження в астрономії: планети і їх супутники, зорі, астероїди, комети, метеорити, міжпланетний пил та газ, галактики, метагалактики та ін.

5.   Вказати внесок вчених у вивченні сонячної системи:

Клавдій Птолемей	Узагальнив погляди стародавніх греків про будову Всесвіту у вигляді геоцентричної системи світу
Микола Коперник	Розробив геліоцентричну теорію будови Сонячної системи
Галілео Галілей	Підтвердив вчення Коперника своїми телескопічними відкриттями
Йоган Кеплер	Відкрив закони руху планет навколо Сонця
Ісаак Ньютон	Відкрив закон Всесвітнього тяжіння

5. Значення астрономії в даний час. Вивчення різноманітних небесних тіл, які можуть бувати в умовах і дуже високих, і дуже низьких температур, густин і тисків, збагачує важливими даними «земні» науки – фізику, хімію тощо. Закони небесної механіки покладено в основу теорії руху космічних апаратів. Дані астрономії важливі для вирішення проблем Сонячної активності, астероїдної небезпеки тощо. Домашнє завдання: Підготуйте повідомлення на тему «Мої знання і уявлення про Всесвіт».

 

УРОК 2 «____»_______20__

Тема: «Небесна сфера. Рух світил на небесній сфері»

1.   Закінчити речення.

Небесна сфера це уявна сфера довільного радіуса, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору.

Сузір’я – це певна ділянка зоряного неба з чітко окресленими межами, що охоплює всі належні їй світила і яка має власну назву.

2.   Використовуючи карту зоряного неба, заповнити таблицю.

Назва сузір’я	Схема сузір’я	Назва найбільш яскравої зірки
Велика Ведмедиця		Аліот і Дубге
Мала Ведмедиця		Полярна.
Волопас		Арктур
Лев		Регул
Лебідь		Денеб
Оріон		Ригель, Бетельгейзе і Беллатрікс.

3.   Вкажіть назву основних точок і ліній небесної сферою, які позначені цифрами 1 – 18.

 

 

1. Північний полюс світу. 2. Зеніт. 3. Лінія виску. 4. Небесний екватор. 5. Схід. 6. Центр небесної сфери. 7. Полуденна лінія.

8. Південь. 9. Математичний горизонт. 10. Захід. 

11. Південний полюс світу. 12. Надир. 13. Північ. 

14. Небесний меридіан. 15. Зимове сонцестояння. 16. Літнє сонцестояння. 17. Осіннє рівнодення. 18. Веснянне

рівнодення. 19. Вісь світу. 20. Екліптика

 

4.   Продовжити речення.

Математичний горизонт – це велике коло, по якому горизонтальна площина перетинається з небесною сферою.

Екліптика – це велике коло, по якому центр диска Сонця здійснює свій видимий річний рух на небесній сфері.

Кульмінація – це явище проходження світила через небесний меридіан.

Зоряна доба – це проміжок часу між двома послідовними верхніми кульмінаціями точки весняного рівнодення.

Зоряний час – це час s, що минув від верхньої кульмінації точки весняного рівнодення.

5.   Виразіть 2 год 3 хв 1с в градусній мірі. 

Пояснення: 1 год = 15˚, 1 хв. = 15', 1 с = 15''

1˚ = 0 год, 1' = 4 хв, 1'' = 4 с 

2 год 3 хв 1с = 30˚45'15''

6.   Переведіть 4˚5'6'' в міру часу.

4˚5'6'' = 0 год 20 хв 24 с

7.   У чому полягає відмінність між верхньою і нижньою кульмінаціями? 

У верхній кульмінації світило буває найвище над горизонтом, у нижній кульмінації світило буває найнижче на горизонтом чи під горизонтом. Домашнє завдання: 

1.                 Розташуйте наступні зірки в порядку убування їх блиску  1) Бетельгейзе, 2) Спіка, 3) Альдебаран, 4) Сіріус, 5) Арктур, 6) Капела, 7) Процион, 8) Вега, 9) Альтаїр, 10) Поллукс.

 4

 

2.                 Підготуйте усне повідомлення на тему «Міфи і легенди зоряного неба».

 

УРОК 3 «____»_______20__

Тема: «Сонячний час. Видимий рух Місяця»

1. Продовжити речення.

Справжньою сонячною добою називают проміжок часу між двома послідовними однойменними кульмінаціями сонця (центру сонячного диску) на одному і тому ж географічному меридіані.

Середня сонячна доба – це проміжок часу між двома послідовними однойменними кульмінаціями середнього екваторіального сонця на одному і тому ж географічному меридіані.

Місцевий час – це час, виміряний на певному географічному меридіані.

Поясний час – це місцевий час центрального меридіана поясу

Т_n.

Всесвітній час – це місцевий середній час гринвіцького меридіана Т₀, який позначають UT.

2.   Заповнити таблицю.

Дні	Дата (число, місяць)
Весняного рівнодення	21 березня
Літнього сонцестояння	22 червня
Осіннього рівнодення	23 вересня
Зимового сонцестояння	22 грудня

3.   Сидеричним або зоряним місяцем називається проміжок часу, протягом якого планета робить повний оборот вокуруг Сонця по орбіті відносно зірок.

4.   Зобразіть зміну Місячних фаз, починаючи з нового Місяця

 

Новий Місяць            I чверть           Повний Місяць     Остання четверть неділя             2 неділя                 3 неділя             4 неділя

5.   Тривалість сидеричного місяця 27,3 діб 

6.   Тривалість синодичного місяця 29,5 діб 

7.   Тривалість повного затемнення Місяця 1ч 40хв 8. Сонячне затемнення відбувається тоді, коли тінь від Місяця потрапляє на поверхню Землі.

9.       Місячне затемнення відбувається тоді, коли Місяць потрапляє в конус тіні, відкинутої Землею.

10.   Календарем називають певну систему лічби проміжків часу з поділом їх на окремі періоди – роки, місяці, тижні, дні.

11.   Заповнити таблицю.

Тип календаря	Характеристика
Місячний	в основу покладені фази місячного циклу.Рік складається з 12 календарних місяців. Тривалість синодичного місяця S = 29,53059 доби. Тривалість року 354,367 доби: 6 місяців по 30 діб, 6 місяців по 29 діб.
Місячносонячний	в основі  лежить періодичність видимих рухів Місяця та Сонця. Тривалість синодичного місяця в середньому становить 29,53059 доби, а тропічного року — 365,24220. Таким чином, один тропічний рік містить в собі 12,36827 синодичних місяців. Значить, календарний рік може складатися або з 12 (звичайний рік), або з 13 (емболісмічний рік) календарних місяців, причому місяці в році чергуються, щоб дні місяця якнайкраще потрапляли на одні і ті ж фази Місяця.
Сонячний	в основі лежить тропічний рік, тобто період зміни сезонів. Тривалість тропічного року становить 365,24220 діб. Таким чином, календарний рік у сонячному календарі повинен становити або 365 діб - звичайний рік, або 366 діб - високосний рік.

12.   Тривалість юліанського календаря 365 діб 6ч  три роки простих по 365сут  один рік високосний - 366 діб 

13.   Тривалість григоріанського календаря 365 діб 6ч 

три роки простих по 365сут  один рік високосний - 366 діб 

один раз на 100 років рік не вважається високосним, крім 1600, 2000, 2400

Домашнє завдання: Зобразити сонячне та місячне затемнення.

 

 

 

УРОК 4 «____»_______20__

Тема: «Видимі рухи планет»

1.                 За особливостями свого видимого руху на небесні сфері планети поділяються на дві групи: нижні Меркурій, Венера

верхні Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон

2.                 Конфігурації – це характерне взаємне положення Сонця, планет, інших небесних тіл Сонячної системи на небесній сфері.

3.                 Використовуючи рисунок, вказати основні конфігурації планет при їх розташування в точках 1-8.

 

1. Сполучення. 2. Верхнє сполучення. 3. Найбільша західна елонгація. 4. Нижнє сполучення. 5. Найбільша східна елонгація. 6. Протистояння. 7. Східна квадратура. 8. Західна квадратура.

 

4.   У якій конфігурації на мінімальну відстань до Землі підходить нижня планета? У нижньому сполученні.

5.   У якій конфігурації на мінімальну відстань до Землі підходить верхня планета? У протистоянні.

6.   Які планети можуть проходити по диску Сонця?

Меркурій, Венера

7.   Дайте визначення поняттям.

Синодичним періодом обертання називається проміжок часу S між двома послідовними однаковими конфігураціями планети.

Сидеричним (або зоряним) періодом обертання називається період обертання планет навколо Сонця відносно зір. 8. Запишіть формули взаємозв'язку синодического і сидеричного періодів звернення:

1 1 1

а) для нижніх планет               

S T T_З

                                                            1      1      1

б) для верхніх планет                

                                                            S     T_З          T

9. Розв’язати задачі. 

Варіант 1

1. Який синедичий період Марса, якщо його зоряний період  Т = 1,88 земного року? 

Рішення: Т_землі=1,00 рік

1       1       1             T_З Т_М                       1,001,88

               ; S      ; S       2,136  780діб S           T_З                  T_М                T_М Т_З                       1,881,00

2. Нижні сполучення Меркурія повторюються через 116 діб.

Визначте сидеричний період Меркурія.

Рішення: Т_землі=365 діб

1  1      1          T_З S    365116                 ; Т^М    ; Т^М     88діб

S      T_М          T_З                             S Т_З                            116 365

Варіант 2

1. Визначте зоряний період Венери, якщо її нижні сполучення повторюються через 584 діб.  Рішення: Т_землі=365 діб

1  1      1          T_З S    365584   ; Т_В      ; Т_В     225^діб

S      T_В         T_З                            S Т_З                            584 365

2. Через який проміжок часу повторюються протистояння Юпітера, якщо його сидеричний період Т = 11,86 року?

Рішення: Т_землі=1,00 рік

1       1       1             T_З Т_Ю                       1,0011,86

               ; S      ; S   1,092  399діб S          T_З                  T_Ю               T_Ю Т_З                       11,861,00

Домашнє завдання: Записати формулу для визначення періоду обертання супутника над поверхнею Землі і розрахувати його період на висоті 200 км. Рішення: 

Т 1,6610^4 R  H³ , Т 1,6610^4 6400 200³  89 _хв.

УРОК 5                                                   «____»_______20___

Тема: «Закони Кеплера»

1.   Сформулюйте закони Кеплера.

Перший закон	Кожна планета обертається по еліпсу, в одному з фокусів якого міститься Сонце
Другий закон	Радіус-вектор планети за однакові проміжки часу описує рівні площі.
Третій закон	Квадрати сидеричних періодів обертання планет відносяться як куби великих півосей їхніх орбіт.

2.   Дати визначення.

Еліпс – це замкнена крива, сума відстаней до кожної точки якої від фокусів F₁ i F₂ рівна його великій осі, тобто 2а, де а – велика піввісь еліпса.

Радіусом-вектором планети називається відрізок прямої F₁Р, де F₁ – фокус, в якому перебуває Сонце, а в точці Р – планета.

Перигелієм          називається          найближча до      Сонця         точка планетної орбіти П.

Афелієм називається найдальша від Сонця точка планетної орбіти А.

Ексцентриситетом називається відношення е=с/а, де с – відстань від фокуса еліпса до його центра.

3.   На рисунку визначити точки афелії і перигелії.

 

 

 

 

 

 

4.   Рішення задач.

1.                 Визначити афелійну відстань астероїда Мінськ, якщо велика піввісь його орбіти а = 2,88 а.е., а ексцентриситет е = 0,24.

Рішення: Q  a(1 e), Q  2,88(10,24)  3,57a.o.

2.                

Визначити перигелійну відстань астероіда Ікар, якщо велика піввісь його орбіти а = 160 млн. км, а ексцентриситет  е = 0,83.

Рішення: q  a(1e), q 160(10,83)  27,2млн.км

3.                 Визначити масу Сатурна (у масах Землі) шляхом порівняння системи Сатурн - Титан з системою Земля - Місяць, якщо відомо, що супутник Сатурна Титан відстоїть від нього на відстані а = 1220 тис. км і звертається з періодом Т = 16 діб. Для отримання даних про Місяць скористайтеся довідником.

Дано: Рішення:

 а = 1220 тис. км              Т²(Мс mЗ)     aЗ³                     aЗ³ Тм

  Т = 16 діба_м = 384 тис. км                                   ^Тм2(mЗ _ mм)  aм3 , Мс  aм3  _Т МЗ

  ТМ_мз  == 27,3 діб 1                                   ^Мс ^ 1220384^{33 } 2716,^3_{1 93,4}

 ^Мм ^{- ?}                              Відповідь: 93,4 маси Землі

5.                 Як змінюється швидкість планети при її русі від афелію до перигелію? Збільшується

6.                 Як змінюється швидкість Місяця при її русі від перигея до апогею? Зменшується 7. Самостійна робота.

Варіант 1

1.                 Визначте період обертання астероїда Білорусія, якщо велика піввісь его орбіти а = 2,4 а.о.  Рішення: а_з = 1,00 а.о., Т_з = 1 рік

ТЗ22 aaЗ3            2             3, Т  а а , Т  2,4 2,4  3,72 року

              3 , Т  а

Т

2.                 Зоряний період обертання Юпітера навколо Сонця Т = 12 років. Яка середня відстань від Юпітера до Сонця? Рішення: 

ТЗ22 aaЗ3            2                3, а 3 Т2 , а3 122  5,2 а.о.

              3 , Т  а

Т

Варіант 2

1.                 Період обертання малої планети Шагал навколо Сонця Т = 5,6 року. Визначте велику піввісь її орбіти.  Рішення:

^ТТЗ²2  a^aЗ33 ^{2 3}, а_ ³ _Т² , а  ³ 5,6²  3,15 а.о. , _Т  _а

2.                 Велика піввісь орбіти астероїда Тихов а = 2,71 а.о. За який час цей астероїд обертається навколо Сонця? Рішення:

ТЗ22    aaЗ3        2                               32,71 2,71  4,47 року

                3 , Т  а , Т  а а , Т 

Т

Домашнє завдання: Визначити масу карликової планети Плутон (в масах Землі) шляхом порівняння системи Плутон -

Харон з системою Земля - Місяць, якщо відомо, що Харон відстоїть від Плутона на відстані r = 19,7 тис. км і звертається з періодом Т = 6,4 доби. Маси Місяця, Харона і Титана вважайте пренебрежимо малими в порівнянні з масами планет.

Дано: Рішення:

                                   2(Мп  mЗ)     aЗ3                      aЗ3 Тм

 а Т == 19, 6,4 до7 тис. кмби  ТТм2(mЗ  mм)  aм3 , Мп  aм3  Т МЗ  а_м = 384 тис. км

 Т_м = 27,3 діб                   _п          19,7³ 27,3 1 0,00246 1/400

 М_з = 1                           М  384₃  6,4 

             

 М_м - ?                          Відповідь: 1/400 маси Землі

 

УРОК 6 «____»_______20___

Тема: «Методи та засоби астрономічних досліджень»

1.   Хто збудував перший телескоп? Галілео Галілей (1609 р.)

2.   Призначення телескопа: збирати випромінювання від небесних світил на приймальний пристрій; будувати у своїй фокальній площині зображення об’єкта чи певної ділянки неба; збільшувати кут зору, під яким спостерігаються небесні тіла, тобто розділяти об’єкти, розташовані на близькій кутовій відстані й тому нероздільні неозброєним оком.

3.   Складові частини оптичного телескопа:

об’єктив збирає світло і будує у фокусі зображення об’єкта чи ділянки неба;

труба з’єднує об’єктив з приймальним пристроєм; монтування механічна конструкція, що тримає трубу і

забезпечує її наведення на небо;

окуляр забезпечує візуалізацію спостережень, коли приймачем світла є око.

4.   Зобразіть хід променів в телескопах:

рефракторах рефлекторах

                                                 

5.   Обсерваторія – це наукова установа, в якій за допомогою особливих інструментів виконують астрономічні (астрономічна обсерваторія), магнітні (магнітна обсерваторія), сейсмологічні, метеорологічні та інші спостереження, а також обробляють одержані результати.

6.   Радіотелескопами називають астрофізичний прилад для прийому власного електромагнітного випромінювання космічних об'єктів у діапазоні несучих частот від десятків МГц до десятків ГГц і дослідження його характеристик: координат джерел, просторової структури, інтенсивності випромінювання, спектру і поляризації.

7.   Основні складові частини типового радіотелескопа:

антена, приймач, опромінювач.

8.   Фотоелектронний помножувач - це скляний прозорий балон, у якому створено вакуум і в який вмонтовані фотокатод, емітери або диноди – загальною кількістю до двох десітків – і анод.

9.   Що таке детектор нейтрино? Допоміжні пристрої та методи реєстрації енергії розроблено для позаоптичних діапазонів спектра. Домашнє завдання:  

1.                 Знайдіть на картах «Атласу світу» розташування найголовніших астрономічних обсерваторій. Записати їх назву і місцеположення. Мауна-Кеа (λ=-155˚29', φ=19˚50'), Лас-Кампанас (λ=-70˚42', φ=-29˚00'), Ла-Сілла (λ=-70˚44', φ=29˚15'), гора Пастухова (λ=41˚26', φ=43˚39'), Маунт Паломар (λ=-118˚04', φ=34˚13'). 

2.                 За даними курсу фізики накресліть схему призмового спектрографа, з’ясовуючи роль кожного з його складових елементів.

 

УРОК 7 «____»_______20___

Тема: «Наша планетна система. Планети земної групи» 1. Вкажіть на схемах уявлення будови Сонячної системи розташування Сонця і планети Земля. 

Геоцентрична                       Геліоцентрична 

Клавдій Птолемей                  Микола Коперник

                                  

2. Запишіть назви планет в порядку віддалення від Сонця

1

2

3

4

5

6

7

8

9*

внутрішні планети

* Плутон не рахується планетою з 2006 року

3. Закінчити речення, що стосуються загальних характеристик планет Сонячної системи.

Варіант 1.

Найтриваліший період обертання навколо Сонця з планет земної групи має Марс.

Найбільшою масою з планет земної групи має Земля.

Самим великим періодом обертання навколо осі володіє планета Венера.

Один супутник має планета Земля.

Найбільший перепад денної і нічної температур поверхні у планети Меркурій.

Практично не має атмосфери на планеті Меркурій. Варіант 2

На найближчій відстані від Сонця обертається планета Меркурій.

На найближчу відстань до Землі підходить планета Венера.

Найбільша за розміром планета земної групи Земля.

Не мають супутників планети Меркурій і Венера.

Планета земної групи, середня температура поверхні якої нижче 0˚С, - це Марс.

Планета, що має біосферу Земля.

4. Користуючись довідковими даними підручника, заповніть таблицю з основними фізичними характеристиками планет земної групи.

Фізичні характеристики планет	Меркурій	Венера	Земля	Марс
Маса      (у      масах Землі)	0,055	0,815	1,000	0,107
Середній радіус (в радіусах Землі)	0,383	0,95	1,000	0,532
Густина, г/см3	5,43	5,24	5,52	3,95
Період обертання	58,65 діб	243,16 діб	23 год 56 хв	24 год 37 хв
Атмосфера: -  тиск  -  хімічний склад	практично немає	95 атм. 96,5 % СО2, 3,5 % N2 та ін.	1 атм. 78 % N2, 21 % О2 та ін.	1/150 атм. 95 % СО2, 2,5 % N2 та ін.
Температура поверхні, ˚С	+430 днем; -170 ночью	+480	От +60 до +17 днем; -80 ночью	От +15 до 60 днем; -120 ночью
Число супутників	-	-	1	2
Назва супутників			Місяць	Фобос, Деймос

Заповнивши таблицю, зробіть висновки і вкажіть подібності та відмінності між планетами земної групи.

Висновок: планетам земної групи властиві порівняно невеликі розміри і маси, велика густина і тверда поверхня, але хімічний склад атмосфер дуже відрізняється. Вони повільно обертаються навколо своїх осей, а планета Венера обертається навколо осі у зворотньому напрямку, тобто за годинниковою стрілкою.

Домашнє завдання: На наступні питання дайте односкладові відповіді – «так» або «ні».

1.   Чи є Місяць найближчим до Землі небесним тілом? так

2.   Чи є на Місяці атмосфера?                                             ні

3.   Ступала чи на Місяць нога людини?       так 4. Змог би космонавт на Місяці скористатися компасом для орієнтування, як мандрівник на Землі?       ні

5.       Чи характерні для Місяця різкі зміни температур?  так

6.       Чи схожі місячні речовини на вулканічні земні породи - базальти?            так

7.       Чи є в місячних породах сліди органічних сполук? ні

8.       Чи вірно твердження, що вік місячних порід становить близько 4,5 млрд. років?         так

9.       Чи пов'язані з Місяцем явища припливів і відливів на

Землі?                                                                             так

10.   Чи є в місячних морях вода?                                        ні

11.   Чи є кратери найчисельнішими утвореннями на 

Місяці?                                                                           так

12.   Чи вірно, що Місяць повернений до Землі завжди однією стороною?            так

13.   Чи можна вивчати внутрішню будову Місяця за записами струсів від ударів метеоритів по її поверхні?      так

14.   Вісь обертання Місяця майже перпендикулярна площини її орбіти. Чи буде на небі Місяця α Малої Ведмедиці грати

роль Полярної зірки?                                                      ні

 

УРОК 8 «____»_______20__

Тема: «Планети - гіганти»

1. Закінчити речення, що стосуються загальних характеристик планет - гігантів.

Варіант 1

Планета, що має найбільшу піввісь орбіти, Нептун.

На найближчу відстань до Землі з планет - гігантів підходить  Юпітер.

Найбільша за розмірами з планет-гігантів Юпітер.

Найменшу середню густину має планета Сатурн.

Особливістю обертання планет - гігантів навколо осі є те, що вони обертаються шарами: шар планети, розташований поблизу екватора, обертається найшвидше.

Планети - гіганти мають малу середню густину з причини того, що складаються в основному, з водню та гелію. Варіант 2

Найкоротший період обертання навколо Сонця серед планет - гігантів має Юпітер.

Найбільшу масу має планета Юпітер.

Найбільшу середню густину має планета Юпітер.

Планета – гігант, яка обертається у зворотному напрямку Уран.

Наявність у Юпітера і Сатурна щільних і протяжних атмосфер пояснюється великою масою планет.

Існування кілець виявлено у наступних планет – гігантів Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун.

2.                 Користуючись довідковими даними підручника, заповніть таблицю з основними фізичними характеристиками планет - гігантів.

Фізичні характеристики планет	Юпітер	Сатурн	Уран	Нептун
Маса     (у      масах Землі)	317,89	95,17	14,6	17,2
Середній радіус (в радіусах Землі)	11,19	9,41	4,11	3,81
Густина, г/см3	1,3	0,7	1,19	1,66
Період обертання	9 год 50 хв	10 год 14 хв	10 год 49 хв	19 год
Атмосфера: - температура, ˚С	-133	-170	-217	-214
- хімічний склад	86% Н, 14% Не, 0,07% СН4,	96% Н,  4% Не	83% Н,  15% Не,  2% СН4	80% Н,  19% Не,  1% СН4
Число супутників	63	61	27	13
Назви найбільших супутників	Іо, Європа, Ганімед, Каллісто	Титан, Рея	Аріель, Титанія, Оберон, Міранда	Тритон, Нереїда

Заповнивши таблицю, зробіть висновки і вкажіть подібності та відмінності між планетами - гігантами.

Висновок: всі планети – гіганти мають потужні водневогелійові атмосфери з домішками аміаку і метану, а також великі системи супутників і кілець. Вони обертаються навколо осі набагато швидше, ніж планети земної групи.

3.                 Зоряний період обертання Сатурна навколо Сонця Т = 29,5 року. Яка середня відстань від Сатурна до Сонця? Рішення:а_з = 1,00 а.о., Т_з = 1 рік

^ТЗ²2  a^aЗ33     ^{2               3}, а_³ _Т² , а  ³ 29,5²  9,55 а.о.

, _Т  _а Т

4.                 Закінчити речення, що стосуються внутрішньої будови планет - гігантів.

У планет Юпітер і Сатурн між центральним ядром і протяжної атмосферою є оболонка з властивостями металу.  Планети - гіганти, як і Земля, володіють магнітним полем, напруженість якого 

у Юпітера в 12 разів вище, ніж у Землі у Сатурна близка до земної у Урана приблизно дорівнює земній у Нептуна в 3 раз менше, ніж у Землі

Полярні сяйва були відмічені у наступних планет - гігантів:

Юпітер, Сатурн, Уран.

Домашнє завдання: Користуючись довідковою літературою, заповніть таблицю, в яку необхідно внести відомості про великі супутники планет.

Супутник	Планета	Діаметр, км	Маса,  1022 кг	Густина, кг/м3
Ганімед	Юпітер	5268	14,9	1930
Титан	Сатурн	5150	13,5	1900
Каллісто	Юпітер	4806	10,8	1830
Іо	Юпітер	3640	8,92	3550
Європа	Юпітер	3130	4,85	3040
Тритон	Нептун	2700	2,15	2100

УРОК 9 «____»_______20___

Тема: «Малі тіла у Сонячній системі»

1.   Закінчити речення.

Карликові планети являють собою небесне тіло, яке обертається по орбіті навколо Сонця; має достатню масу для того, щоб під дією сил гравітації підтримувати гідростатичну рівновагу і мати близьку до округлої форму; не є супутником планети; не домінує на своїй орбіті (не може розчистити простір від інших об'єктів).

Карликовими планетами є (потрібне підкреслити): Меркурій, Плутон, Марс, Титан, Церера, Харон, Веста, Ганімед, Седна, Європа.

2.   Заповніть таблицю: охарактеризуйте відмінні особливості малих тіл Сонячної системи.

Характеристи ки	Астероїди	Комети	Метеоритні тіла
Вид на небі	переміщення зіркоподібного предмета	рухомий дифузний об'єкт	Світлове явище
Орбіти (розміри, період)	1.Головний пояс астероїдів  а = 2,8 а.о. Т = 5 років 2. Пояс Койпера а > 30 а.о. Т = 300 років	Періодичні комети Т < 200 років,  довгоперіодичні комети Т > 200 років, форма орбіт - витягнуті еліпси	Різноманітні
Середні розміри	від       десятків метрів до сотень кілометрів	Ядро - від 1 км до 20 км, хвіст - 150 млн.км, голова - 10 км.	від мікрометрів до метрів
Склад	кам'янистий   (в основному)	Пилоподібні частинки комет, вкраплені в їхню крижану масу, складаються із заліза, силікатів магнію, сульфідів і сполук Карбону.	Залізні, кам’яні, залізно - кам’яні,
Походження	уламки протопланетних тіл, несформованих в одну велику планету	результат астероидно-метеоритного бомбардування крижаних поверхонь супутників планет-гігантів.	залишки еволюції комет, осколки від зіткнень
Наслідки зіткнення із Землею	наземний вибух, кратер до декількох десятків кілометрів	повітряний      вибух (наприклад, Тунгуский метеорит 1908 р.)	воронка             не землею,             іноді метеорит

 

3.   Закінчити речення.

Варіант 1

Залишок метеоритного тіла, що не згорів у земній атмосфері і впав на поверхню Землі, називають метеорит.

Розміри хвоста комет можуть перевищувати 150 млн.км

Метеорні тіла вриваються в атмосферу Землі зі швидкостями  12 – 72 км/с, згоряють і утворюють слід, що світиться. Радіант - це область небесної сфери, що здається джерелом метеорів, які спостерігаються при зустрічі Землі з роєм метеорних тіл, що рухаються навколо Сонця по загальній орбіті.

Великі астероїди мають власні імена, наприклад __________

__________________________________________________

Варіант 2

Дуже яскравий метеор, видимий на Землі як летить по небу вогненна куля, - це болід.

Голови комет досягають розмірів Сонця.

Метеорні тіла, влітають в атмосферу Землі світяться, випаровуються і повністю згоряють на висотах це метеори. Тверді осколки комети поступово розподіляються по орбіті комети у вигляді метеоритного дощу.

Орбіти більшості астероїдів в Сонячній системі розташовані між орбітами Марса і Юпітера, що є місцем скупчення безлічі об'єктів всіляких розмірів, переважно неправильної форми.

4.   Запишіть назви астероїдів і їх характеристики:

Рік відкриття	Назва	Розміри, км.	Місце розташування
1801	Церера	470	між Марсом і Юпітером
1802	Паллада	582х556х500	головний пояс астероїдів
1804	Юнона	534	не перетинає орбіту Землі
1807	Веста	578 × 560 × 458	внутрішня частина поясу астероїдів
1977	Хірон	200	між Сатурном і Ураном

5.   Вкажіть місце розташування сімейства астероїдів

1221 Амур	орбіта в перигелії майже стосується Землі
1862 Аполлон	орбіта в перигелії заходить за орбіту Землі
2962 Атон	сімейство перетинає земну орбіту

6.   Рішення задач.

1.                 Яка енергія виділиться при ударі метеорита масою 50 кг, що має швидкість біля поверхні Землі 2 км/с?  Рішення: Кінетична енергія визначається  Ек  m^2 , Ек  502000² 10₈ Дж_.

                  2                    2

2.                 Яка велика піввісь орбіти комети Галлея, якщо період її обертання Т = 76 років? 

Рішення: а_з = 1,00 а.о., Т_з = 1 рік

^Т2  a3 , Т²  а³, а_³ _Т² , а _ ³ 76²  17,9 а.о. ТЗ₂ aЗ3

3.                 Обчисліть приблизну ширину метеорного потоку Персеїд в кілометрах, знаючи, що він спостерігається з 16 липня по 22 серпня.

Рішення: _з  30км/с. b _з t, де t t₂ t₁ 37 діб = 3,2∙10⁶ с, b  303,210⁶  96млн. км. Домашнє завдання: 1. Вказати елементи комети. 

1.   Ядро.

2.   Кома або голова.

3.   Оболонка комети.

4.   Хвіст

2. Етапи формування протопланетного диска (ППД):

-                     перший етап: маса газово-пилового диска, який оточує протозорю, становить кілька відсотків від маси Сонця і спочатку може мати розміри, порівнянні з її розмірами. Хімічний склад такого диска відповідає складу міжзоряних туманностей – 99% газу і 1% пилових частинок розмірами від 0,1 мкм до 1 мм. При підвищенні температури розміри диска збільшуються до кількох десятків астрономічних одиниць. Далі диск охолоджується, турбулентність стихає. У ньому утворюються тверді пилові частинки – відбувається конденсація. При цьому водень і гелій залишаються у вигляді газу. А просторовий розподіл пилинок за їхнім хімічним складом залежить від розподілу температури, яка зменшується по мірі віддалення від Протосонця. Триває це приблизно 1000 років;

-                     другий етап частинки збільшуються у розмірах, зіштовхуються одна з одною, злипаються. І коли густина пилу стає вищлю за густину газу в десятки разів, пиловий диск переходить у стан гравітаційної нестійкості, за якої навіть дуже маленькі згустки, що виникли випадково, не розсіюються, а навпаки, з часом стають ще більшими; - третій етап ППД розпадається на безліч окремих малих згустків, які далі, зіштовхуючись і злипаючись , утворюють рій допланетних тіл різного розміру – планетезималі.

 

УРОК 10 «____»_______20___

Тема: «Сонце – найближча зоря» 1. На схемі вкажіть елементи будови Сонця

1.   Хромосфера

2.   Фотосфера

3.   Зона конвекції

4.   Зона переносу променистої енергії

5.   Зона ядерних реакцій

6.   Протуберанець

2.                 Заповніть таблицю з основними характеристиками Сонця.

Параметри	Величини
Середня відстань від Землі	1,0 а.о., 149,6 млн. км
Лінійний діаметр	109 Dз, 1,39∙106 км
Видимий кутовий діаметр	32'
Маса	330000 Мз, 2∙1030 кг
Сонячна постійна	1,37 кВт/м2
Світність	3,85∙1026 Вт
Температура видимого зовнішнього шару	5800 К
Хімічний склад зовнішніх шарів	73% Н, 25% Не, 28% інші гази
Період обертання	25 діб - у екватора 30 діб - у полюса
Температура в центрі Сонця	15000000 К
Абсолютна зоряна величина	4,8
Вік	4,57 млрд. років
Середня густина	1,41∙103 кг/м3

3.                 Дайте визначення поняттям, пов'язаним з сонячною атмосферою.

Фотосфера  - це найнижчий і найщільніший шар атмосфери, 300 км завтовшки, від якого ми отримуємо основний потік сонячного випромінювання.

Сонячна корона – найпротяжніший шар сонячної атмосфери сріблясто-білого кольору,      який знаходиться        над хромосферою.

Пляма – це темні утворення у фотосфері, температура в яких досягає 4500 К.

Факел – це світлі утворення на сонячному диску, які є повсюдними супутниками плям.

Протуберанець – це речовина, яка підіймається над сонячною поверхнею і утримується над нею завдяки магнітному полю. Сонячний вітер речовина корони, яка неперервно витікає в міжпланетне середовище.

4. Закінчити речення.

Варіант 1

Понад 10000 ліній поглинання неперервного спекту Сонця називаються фраунгоферовими.

Зона, де зосереджена половина сонячної маси і виділяється практично вся енергія, що змушує його світитися це ядро.

Зона, яка знаходиться під фотосферою, де енергія переноситься шляхом конвекції називається конвективною.

Послідовна серія збурень геомагнитного поля це магнітна буря.

3GM²

Як визначається потенціальна енергія зорі? W  2R

Варіант 2

Стан Сонця, в якому внутрішній тиск газу і випромінювання зрівноважує вагу речовини, розміщеної вище, називається  станом гравітаційної рівноваги.

Джерелами енергії Сонця є гравітаційне стискання і термоядерний синтез.

Зона, в якій енергія переноситься шляхом поглинання випромінювання і наступного його перевипромінювання, називається зоною променистої рівноваги.

Місця, де спостерігаються активні утвори, отримали назву  активних зон.

Раптові (5-10 хв) місцеві збільшення яскравості хромосфери, під час яких виділяється значна кількість енергії у вигляді енергії рентгенівського, оптичного і радіовипромінювання та кінетичної енергії прискорених частин сонячної плазми називаються хромосферними спалахами.

Домашнє завдання: Пояснити вплив сонячної активності на людину. _____________________________________________ _____________________________________________________

 

УРОК 11 «____»_______20___

Тема: «Зорі. Еволюція зір»

1.   Дайте визначення поняттям.

Світність зірки величина світлового потоку, що його випромінює зоря в одиничному тілесному куті. 

Видима зоряна величина це безрозмірна величина, яка характеризує блиск небесного тіла (кількість світла, що надходить від нього) з погляду земного спостерігача. Чим яскравіший об'єкт, тим менша його видима зоряна величина. Абсолютна зоряна величина це видима зоряна величина, яку мав би астрономічний об'єкт, розташований на стандартній відстані 10 парсеків від спостерігача.

Річний паралакс - це кут, під яким із зірки видно велику піввісь земної орбіти, перпендикулярна напрямку на зірку.

2.   Запишіть формули, за якими можна визначити відстань до зірок (в астрономічних одиницях і парсеках), якщо відомий їх

                                        a                   1         3,26           206265

паралакс r  , або r     пк    св.р. а.о. sin           

3.   Запишіть співвідношення між одиницями 1 пк = 3,26 св. р.

1 пк = 206265 а.о.

1 пк =  км

4.                 Заповніть таблицю з характеристиками класів зоряних спектрів.

Спектральний клас	Характеристики спектральних класів		Типові зірки
	колір	температура
О	блакитний	40000	Мінтака
В	блакитно-білий	20000	Спіка
А	білий	10000	Сіріус, Вега
F	жовтуватий	7000	Процион, Канопус
G	жовтий	6000	Сонце, Капела
K	помаранчевий	4500	Альктур, Альдебаран
M	червоний	3000	Антарес, Бетельгейзе

5.                 Для кожного визначення виберіть правильні відповіді із загального переліку:

а) візуально - подвійні зірки; б) спектрально - подвійні зірки;

в) оптичні подвійні зірки; г) фізичні подвійні зірки;

д) затменно - подвійні зірки.

Дві зірки, рухаються навколо загального центру мас під дією сил тяжіння, фізичні подвійні зірки.

Нерозв'язні в телескоп пари зірок, видима зоряна величина яких змінюється, так як площину їх орбіт збігається з променем зору спостерігача, затменно - подвійні зірки. Подвійні зірки, двоїстість яких виявляється в телескоп,  візуально - подвійні зірки.

Дві зірки, випадково спроектовані у близькі точки на небесній сфері, оптичні подвійні зірки.

Тісні пари зірок, в спектрі яких спостерігається періодичне зміщення або роздвоєння спектральних ліній, спектрально - подвійні зірки.

6. Закінчити речення.

Прикладом оптичної подвійної зірки є Міцар і Алькор. Різниця зоряних величин в мінімумі і максимумі блиску називається амплітудою блиску.

Проміжок часу між двома послідовними максимумами або мінімумами блиску називається періодом змінності.

Зміна види кривої блиску затемнення-змінної зірки дозволяє визначити наступні характеристики орбіт її компонентів: період обертання, ексцентриситет орбіти, нахил площини орбіти.

Зміна ліній спектрів спектрально - подвійних зірок відбувається наступним чином: 

а) якщо яскравості і спектри зірок, состовляющих пару, подібні, то в спектрі подвійної зірки спостерігається періодичне роздвоєння ліній;

б) у наближається зірки спектральні лінії змістяться до фіолетового кінця спектра;

в) у віддалюваною зірки спектральні лінії змістяться до червоного кінця спектра.

7.   Вкажіть послідовність стадій еволюції Сонця: 

а) охолодження білого карлика; 

б) ущільнення мас газу та пилу; 

в) стиснення в протозірку; 

г) гравітаційне стиснення червоного гіганта; 

д) стаціонарна стадія (джерело випромінювання - термоядерна реакція); 

е) червоний гігант з збільшується гелієвим ядром.

8.   Дайте визначення поняттям.

Фізичні змінні зірки – це зірки, які змінюють свою світність в результаті фізичних процесів, що відбуваються в самій зірці.

Цефеїди пульсуючі зірки високої світності, названі так по імені однієї з перших відкритих змінних зірок - Цефея.

Нові зірки - це зірки, світимість яких раптово збільшується в тисячі і навіть мільйони разів (в середньому в 10 4 раз), а потім повільно спадає. 

Наднові зірки - зірки, що раптово збільшують свою світність у мільярди раз (на 20 зоряних величин), а іноді й більше.

Пульсари - пульсуючі джерела радіовипромінювання, слабкі джерела космічного випромінювання, сплески якого слідують один за одним з періодом, що дуже повільно змінюється. Нейтронна зоря - це зоря на завершальному етапі своєї еволюції, що не має внутрішніх джерел енергії та складається переважно з нейтронів, які перебувають у стані виродженого фермі-газу, із невеликою домішкою інших частинок.

Чорна діра астрофізичний об'єкт, який створює настільки велику силу тяжіння, що жодні, як завгодно швидкі частинки, не можуть покинути його поверхню, в тому числі світло.

9. Відповісти на запитання.

Який період пульсації зірки? 5,4 діб

Як із зміною зоряної величини змінюється спектр? 

Із зменшенням зоряної величини спектральний клас зірки переходить від G1 до F3.

Коли зірка досягає максимальної та мінімальної температури?  Максимальної температури зірка досягне в максимумі блиску, а мінімальної температури - в мінімумі блиску. Домашнє завдання: Заповніть таблицю фізичних параметрів нестаціонарних зірок.

Параметри		Нестаціонарні зір	ки
	Цефеїди	Нові	Наднові
Зміна блиску	на 0,5 – 2m	на 7m – 16m	на 21m
Абсолютна зоряна величина	3m – 6m	до 11m	до 21m
Світність (в світності Сонця)	16000-25000	до 2,5∙106	до 2,5∙1016
Причина нестаціонарності	шар частково іонізованого гелію підтримує коливання зірки	перекачування речовини в подвійній тісній парі    з нормальної зірки на білий карлик	кінцева стадія зірки   з закінченням протікання термоядерних реакцій

 

УРОК 12 «____»_______20___

Тема: «Наша Галактика»

1. Закінчити речення.

Галактика – це гігантська, гравітаційно-зв'язана система із зірок і зоряних скупчень, міжзоряного газу і пилу, і темної матерії. 

Молочний шлях – це відносно яскрава сріблясто-біла смуга на зоряному небі. Власна назва галактики, у якій розташована Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком.

Найбільш щільна центральна область нашої Галактики розташована в сузір'ї Стрільця і називається зоряним ядром. Групи з великого числа зірок у Галактиці називають зоряними  скупченнями, прикладом яких є Плеяди та Гіади.

Розсіяні зоряні скупчення складаються з декількох десятків, сотень, іноді тисяч зір і мають неправильну форму.

Кулясті зоряні скупчення мають сферичну або злегка сплюснуту форму діаметром до 300 св. р. і налічують сотні тисяч і навіть мільйони зір, які групуються до центра.

2.   На малюнку показано будову нашої Галактики. Вкажіть положення Сонця в Галактиці і основні її структурні елементи: ядро, диск, гало, корону, центральне згущення (балдж).

1.  Сонце

2.  Ядро

3.  Балдж

4.  Гало

5.  Корона.

 

 

 

 

 

 

 

3.   Заповніть таблицю, що містить загальні відомості про Галактиці.

Характеристики Галактики	Чисельні значення
Розмір (діаметр), кпк	3
Відстань від центру Галактики до Сонця, кпк	10
Лінійна швидкість обертання навколо ядра (на відстані від центру Галактики до Сонця), км/с	250
Період обігу (повний оборот Сонця і зірок в його околицях навколо центру Галактики), млн. років	200
Маса (у масах Сонця)	2∙1011
Вік, млрд. років	приблизно 15

4.   З перерахованих нижче викресліть об'єкти, що не входять в міжзоряне середовище: водень, бактерії, дрібні частинки пилу, водяна пара, електромагнітне випромінювання, гелій, ядра важких елементів.

5.   Заповнити схему «Типи туманностей»

Домашнє   завдання: Заповніть    таблицю     фізичних характеристик міжзоряного газу в різних станах.

Характеристики		Стан газу
	іонізований	атомарний	молекулярний
Температура, К	10000	100	10
Густина, кг/м3		10-18-10-20
Методи спостереження	в оптичному діапазоні	радіоспостереження (λ=21 см)	інфрачервоне випромінювання
Структура	світлі дифузні туманності розміром до 10 пк	клоччасті утворення в спіральних рукавах 100 пк	гігантські молярні хмари розміром близько 40 пк
Розташування в галактиках	в екваторіальній площині галактики	спіральні рукава галактики	в рукавах галактичного диска на відстані 4-8 кпк від ядра

 

УРОК 13 «____»_______20___

Тема: «Будова і еволюція Всесвіту»

1.   Підпишіть назви класифікації Галактик

 

2.   Відзначте знаком «+» вірні відповіді. 

а) наша Галактика належить до типу:

      Е0,           Е2,           S0,           + Sb,            Ir.

б) Еліптичні галактики: 

+ - обертаються медленее порівняно зі спіральними; 

-   обертаються швидше порівняно зі спіральними; 

-   обертаються приблизно з такою ж швидкістю, як і спіральні; 

-   нерухомі. 

в) Галактики типу Е1 в порівнянні з галактикою типу Е5 має: 

+ - більш стисненні;         - менш стисненні;   - стисненні однаково. 

г) Із зазначених галактик ближче до нас перебуває: 

-   туманність Андромеди; 

-   Мала Магелланова Хмара; 

-   «Вир» в сузір'ї Гончих Псів.

д) Швидкості розбігання галактик: 

-   пропорційні їх віку; 

-   пропорційні відстані від центру Всесвіту; 

-   пропорційні відстані від спостерігача; 

-   обернено пропорційні віддалі від центру Всесвіту;  - не підкоряються ніякої закономірності. 

е) За допомогою постійної Хаббла можна визначити наступний параметр Всесвіту: 

-   радіус;          - масу;     + - вік;  

-   світність;                - середню температуру. 

є) Якщо галактика віддаляється зі швидкість 3000 км/с, то відстань до неї: 

-   4 Мпк;        - 10 Мпк;       + - 40 Мпк;       - 400 Мпк; 

 

-   неможливо визначити.

3.   Заповніть таблицю порівняльних даних про різних типах галактик.

Параметри	Типи галактик
	еліптичні	спіральні	неправильні
Маса (у масах Сонця)	від 106 до 1013	до 1012	до 1010
Діаметр, кпк	від 5 до 50	до 40	до 1010
Світність (в світності Сонця)	від 106 до 1012	до 1011	до 1010
Склад зоряного «населення»	В          основному зірки спектральних класів G, K, L	Різноманітні	Блакитні гіганти спектральних класів О, В, А, F
Міжзоряна речовина	Практично немає	до 5%	до 50%

4.   Розташуйте наведені об'єкти в порядку збільшення їх розміру: 

а) зірки, б) планета; в) галактика; г) скупчення галактик; 

д) Сонячна система.

г

5.   Опишіть характеристики Активних Галактик 

Галактики   зі слабоактивними ядрами	радіогалактики, що випромінюють величезну енергію в радіодіапазоні.
Галактики   з активними ядрами	галактики, у яких велика частина енергії випромінюється ядром (радіоджерела або інфрачервоні та інші короткохвильові діапазони)
N - галактики	об'єкти, у яких світність ядра не перевищує світності решти галактики
Квазари	об'єкти, у яких світність ядра набагато перевищує світність решти галактики

6.   Опишіть основні етапи еволюції Всесвіту. За теорією Великого вибуху: 

1.   Епоха Великого об’єднання від 10^-43с до 10^-35с.

2.   Андронівська ера 

3.   Ера лептонів   4. Ера випромінювання 

5.   Ера речовини 

6.   Реліктове випромінювання

Література

1.   Основна література

1.1   Климишин І.А., Крячко І.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Знання України, 2002.

1.2   Воронцов – Вельяминов Б.А. Астрономия: Учеб. для 10 кл. – М.: Просвещение, 1987

1.3   Воронцов – Вельяминов Б.А. Сборник задач по астрономи.

– М.: Просвещение, 1980

2.   Додаткова література

2.1Маров М.Я. Планеты Солнечной системы. М.: Наука, 1986

2.2 Шевченко В.В. Луна и ее наблюдение. М.: Наука, 1983 2.3 Чурюмов К.И. Кометы и их наблюдение. М.: Наука, 1980.

2.4   Симоненко А.Н. Астероиды. М.: Наука, 1985.

2.5   Голдсмит Г., Оуэн Т. Поиски жизни во Вселенной. М.: Мир, 1983