МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Міністерство освіт і науки України

УО Краматорської міської ради

Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Краматорської міської ради»

ММО вчителів трудового навчання та технологій

Краматорських загальноосвітніх шкіл

ТГ вчителів трудового навчання та технологій м. Краматорська

«Інтерактивні технології на уроках трудового навчання»

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ НА УРОКАХ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 м. КРАМАТОРСЬК

УДК 796.01

 

УКЛАДАЧІ:

Журавльова О.Л., керівник ТГ вчителів трудового навчання та технологій Краматорських загальноосвітніх шкіл. Інтерактивні технології на уроках трудового навчання. – Краматорськ, 2021 – 51 с.

 

 

РЕЦЕНЗЕНТ:

Демченко Т.Ю., методист вищої кваліфікаційної категорії УО Краматорської міської ради Донецької області, консультант, який координує діяльність ПС. Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Краматорської міської ради»

 

 

В методичному посібнику подано матеріали про використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання.

Методичний посібник рекомендований вчителям птрудового навчання тп технологій під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.

Представлено матеріали, які розкривають історичні та сучасні особливості освіти України, висвітлюють необхідність використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання.

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендований до друку засіданням науково-метожичної ради

 (протокол №1 14 січня  від 2021 року)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

на методичний посібник

«Інтерактивні технології на уроках трудового навчання»

 

 

Якщо спробувати дати визначення поняття інтерактивна технологія навчання, то - це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові і навчальні і умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів .

Ми розглядаємо використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання не в ефективності новизни, оригінальності, а в підвищенні якості навчального процесу. Значення інтерактивних технологій полягає в активізації пізнавальної та трудової діяльності учнів, підвищенні інтересу до занять трудового навчання. Завдяки їм у школярів створюється установка на творчу діяльність, на постійний пошук, що так важливо під час впровадження проектно-технічних систем трудового навчання. При цьому створюються умови для формування особистісно значущих якостей, що виражаються у вмінні керувати своїм емоційним станом, формуються оперативні практичні вміння, попереджається втома, створюється комфортне середовище для навчання й виховання особистості школяра.

Якщо говорити про інтерактивне трудове навчання то воно полягає в тому, що навчально-трудовий процес організовується так, що практично всі учні задіяні в навчальній та трудовій діяльності, вони мають можливість розуміти й діяти залежно від того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учнів у процесі навчання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен учень робить свій особистий індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому все це відбувається за умови взаємної підтримки і в атмосфері доброзичливості, що дозволяє отри-мувати не лише нові знання, а й розвивати саму пізнавальну діяльність.

Інтерактивна діяльність на уроках трудового навчання передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. Інтерактив виключає домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншими. У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми.

Методичний посібник рекомендований вчителям птрудового навчання тп технологій під час впровадження Закону України «Про освіту», Концепції нової української школи.

Представлено матеріали, які розкривають історичні та сучасні особливості освіти України, висвітлюють необхідність використання використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання.

 

РЕЦЕНЗЕНТ:

Демченко Т.Ю., методист вищої кваліфікаційної категорії УО Краматорської міської ради Донецької області, консультант, який координує діяльність ПС. Комунальна установа «Центр професійного розвитку педагогічних працівників Краматорської міської ради»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

 

 

ТВОЧА ГРУПА

«Інтерактивні технології на уроках трудового навчання»

 

Журавльва О.Л., керівник ТГ вчителів трудового навчання та технологій Краматорських загальноосвітніх шкіл «Інтерактивні технології на уроках трудового навчання», учитель трудового навчання та технологій  першої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

Сучасний етап розвитку середньої загальноосвітньої школи пов’язаний з необхідністю розв’язання проблеми підвищення інтелектуального рівня, пізнавального і творчого потенціалу учнів. Нові інформаційні технології мають величезний діапазон можливостей для вдосконалення навчального процесу і системи освіти в цілому. В цьому плані заслуговує уваги макроконтекст, який передбачає зміни системи освіти, що склалася, відповідно до вимог інформаційного простору, що складається, пропонує для цього засоби рішення шляхом використання нових інформаційних технологій. Мультимедіа є формою організації навчання, в рамках якої плідно реалізуються ідеї інтенсифікації, спрямовані на пошук максимально ефективних методів і засобів навчання, адекватних його цілям і змісту; інтеграції педагогічної науки і практики; цілісності і безперервності педагогічного процесу. Проте в процесі розв’язання дидактичних завдань у межах використання інформаційних технологій в трудовому навчанні ми стикаємося з суперечністю між бажанням передати комп’ютеру максимум педагогічних функцій і можливостями комп’ютера ефективно реалізувати ці функції. Пізнавальні процеси - сприйняття, увага, уява, пам'ять, мислення, мова, – виступають як найважливіші компоненти будь-якої людської діяльності. Для того, щоб задовольнити свої потреби, спілкуватися, грати, вчитися і працювати, людина повинна сприймати світ, звертати увагу на ті або інші моменти або компоненти діяльності, уявляти те, що їй потрібно робити, запам'ятовувати, обдумувати, висловлювати думки. Тому, без участі пізнавальних процесів людська діяльність неможлива, вони виступають як її невід'ємні внутрішні моменти. Вони розвиваються в діяльності, і самі є особливими видами діяльності. Об’єкт дослідження: організація і проведення занять з трудового навчання в середній загальноосвітній школі. Предмет дослідження: використання інформаційних технологій в навчальному процесі. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати і виявити переваги впровадження використання інформаційних технологій в процес трудового навчання середньої загальноосвітньої школи. Гіпотеза дослідження: виражається в наступному припущенні: якщо в процесі трудового навчання в середній загальноосвітній школі будуть використані інформаційні технологій для підготовки до проведення занять і створення дидактичного матеріалу, то це сприятиме:

• підвищенню ефективності трудового навчання в середній загальноосвітній школі (поліпшення засвоєння навчального матеріалу;
• зменшення часу розв’язання стандартних завдань;
• сформованість практичної спрямованості знань учнів;
• поліпшенню поведінкового, емоційного, позитивного ставлення до трудового навчання й інших предметів, що вивчаються в школі, підвищенню інформаційної культури учнів, розвитку їхньої пізнавальної і творчої активності.

Методи дослідження: теоретичні емпіричні обробки результатів дослідження.

Роль та місце інформаційних технологій у навчально виховному процесі в загальноосвітнього закладу

Сутність використання інформаційних технологій

на уроках трудового навчання

Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлені двома чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідність більш ефективної передачі знань, до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у ЗНЗ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

Сьогодні гострою є потреба розробки і впровадження нових технологій формування знань, умінь і навичок, нового змісту, методів, засобів навчання, дидактично-методичного забезпечення в цілому. Впровадження ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі «1 учень - 1 комп'ютер» основною метою ІКТ навчання є підготовка учнів до життєдіяльності, яка відповідає умовам інформаційного суспільства. Педагогічним завданням ІКТ навчання є підвищення якості, інтенсивності і ефективності уроку; розвиток творчості учня; формування інформаційної культури учня.

Технології повинні бути наповнені предметним змістом: вони мають стати для школяра засобом, який полегшує процес набуття нових знань і вмінь.

Використання на уроках трудового навчання ІКТ дає ряд переваг:

• економія часу;
• можливість багатогранної і комплексної перевірки знань учнів;
• підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального процесу до уроків;
• можливість учневі обирати свій темп роботи;
• самостійність роботи та ін.
• забезпечення зворотного зв’язку, контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу (тести різних рівнів, як на CD – дисках, так і тренажерів, випробуваних тестів ресурсу Internet);
• пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);

 

• забезпечення між предметних зв’язків при викладанні (інформатика робота з програмами – Power Point, Microsoft Word, Excel, Publisher, WinRAR ).

ІКТ одна із основних видів креативних технологій, важливою властивістю якої є інтерактивність, що надає користувачеві можливість зворотного зв'язку, можливість підвищити зацікавленість до предмету (за допомогою анімації, показу відеороликів, красивих зразків виробів), можливість використання різноманітних прийомів та методів при проведенні уроків та сприяє кращому засвоєнню матеріалу.

Враховуючи все вище сказане можна підсумувати, що використання інформаційно-комунікаційних технологій розширює можливості навчально-виховного процесу, забезпечує ефективність освіти, готують молоде покоління до життя в інформаційному просторі, дає можливість для розвитку творчого потенціалу учнів:

• забезпечення диференційного підходу до навчання;
• організація колективної та групової роботи;
• підвищення наочності уроків трудового навчання (використання ілюстративного матеріалу, схем, статистичних даних);
• моделювання процесів, що вивчаються (інтерактивні плакати, відео фрагментів; презентацій; рекламних роликів; ТВ – програм);
• пошук інформації з різноманітних джерел (використання мультимедійних енциклопедій, відкритої багатомовної мережевої енциклопедії Вікіпедії; електронних підручників

Переваги та недоліки використання ІКТ в навчанні

Очевидно, що навіть слабо підготовлений вчитель має переваги над самим досконалим комп'ютером. Справа в тому, що міжособистісні взаємовідносини не вдається формалізувати за допомогою алгоритмів. Сьогодні погляди, смаки та ставлення до подій, що відбуваються, формуються у підростаючого покоління переважно під впливом засобів масової інформації, комунікації, освітніх інформаційних технологій, що викликає необхідність актуалізації питання комп'ютеризації освіти. Цій важливій проблемі пильну увагу приділяють не лише діячі освіти, а й психологи.

Визначимо позитивні сторони використання ІКТ:

-         Забезпечують високий рівень інтерактивності між учнем і матеріалом.

-         Можна розробляти і вдосконалювати різноманітні навчальні стилі і взаємодії, що стало можливим завдяки застосуванню інтерактивного відео.

-         Формат CD дисків забезпечує великі об'єми для зберігання інформації, що стимулює навчання, яке включає перегляд значних баз даних (текстів, графіки, відео).

-         Існує можливість підключення через мережу, що значно заощаджує час і гроші.

-         Об'єднує звук та зображення з навчанням на базі ПК.

-         Ціни на технічне забезпечення для систем мультимедіа та на СD-диски порівняно низькі.

-         Приваблює значну кількість користувачів, які навчаються.

-         Збереження даних у цифровому форматі надає більших можливостей для навчання, матеріал може розглядатися покроковo з різними рівнями деталізації.

-         Різна швидкість показу (відтворення) дозволяє аналізувати рух, або окремі кадри, доповнювати коментарями тексти, графіку, стоп-кадри, зображення рухів у динаміці.

-         Сприяє мотивації та заохоченню учнів.

-         Є можливість одержати доступ до будь-якого відеокадру або їхній послідовності практично миттєво.

- Використовуючи гнучкість інтерактивного відео, в межах потужності даного засобу подання:

• інформації, можна створювати різноманітні варіанти переміщень статичного та динамічного відео,
• графіки, аудіо треків.

 

- Можна передавати і подавати інформацію в чіткому і структурованому вигляді, зберігаючи гнучкість.

- Інформацію легко поновлювати і конвертувати в інші формати.

- Порівняно легко навчитися працювати з електронною поштою і дискусійними форумами.

- Учень може сам вибирати темпи та час освоєння матеріалу.

- Скорочується час, витрачений на заняття, відповідно залишається більше часу для роботи та відпочинку.

Недоліки використання ІКТ:

- Кожному учню необхідний доступ до комп'ютера.

- Потрібне спеціальне обладнання для роботи програм .

- Розробка може вимагати значних фінансових затрат та затрат часу.

- Internet надає величезну кількість інформації, яка може збивати учнів.

- Стандарти знаходяться у стадії розробки і поки що не можна визначити, хто буде займати - провідні позиції.

- Системи мультимедіа представляють насичене інформацією середовище і для того, щоб експлуатувати їх у повному обсязі, потрібний добір значної кількості матеріалів.

- Доступ із робочого столу до технічного забезпечення може бути проблематичним, зокрема, в корпоративних мережах.

- Невисока якість зв'язку.

- Неможливе передавання особистого відношення або поведінки

- Для декого з учнів важко сприймати інформацію з екрана.

- Практично відсутні мультимедійні програми українською мовою.

- Не розроблена методика використання в освіті.

Застосування інтерактивних технологій для розвитку творчих з

дібностей учнів 5-9 класів.

 Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ ст. визначає головною метою освіти «створення умов для розвитку й самореалізації кожної особистості, як громадянина України, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства» [6, с. 16]. Саме тому в національній системі освіти пріоритетним напрямком є особистісний розвиток, який пов’язаний із формуванням творчого потенціалу, розвитку творчих здібностей.

Розв’язання даної проблеми в процесі трудового навчання пов’язане з доцільним використанням різних методів і засобів, у тому числі, і застосування ІКТ.

Однією з найголовніших ознак творчої людини дослідники вважають наявність здібностей, які розглядаються як індивідуально-психологічні надбання людини, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання, це синтез властивостей людини, її рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду діяльності та обумовлюють рівень результативності цієї діяльності [5].

Творчі здібності пов’язуються з створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів, методів отримання інформації та реалізації її у практичній діяльності.

Найбільш ефективно ці завдання можуть бути вирішені шляхом використання в навчанні сучасних педагогічних технологій у поєднанні з інформаційними засобами, які забезпечують цілісний розвиток особистості, становлення її творчого потенціалу.

Використання ІКТ в освіті – це широке впровадження в педагогічну практику психолого-педагогічних розробок, що дозволяють інтенсифікувати навчальний процес, та створення можливості легкого доступу учнів до практично необмеженого обсягу інформації та її аналітичної обробки, підсилення інтелектуальних можливостей, створення умов для перебудови їхньої пізнавальної діяльності [8].

Інформаційні технології забезпечують інтерактивність навчання, що сприяє врахуванню індивідуальних особливостей учня під час формування творчих здібностей. Інтерактивне навчання сприяє формуванню атмосфери співробітництва та взаємодії. В міру того як учень просувається в навчанні, комп’ютер аналізує його відповіді, і на основі цих даних визначає подальші відповідні індивідуальні види діяльності, наприклад: допоміжна інформація в разі виникнення труднощів у розумінні матеріалу, детальніший розгляд теми, що викликала зацікавленість, або можливість повторити чи пропустити певний розділ цього заняття. Інтерактивне навчання передбачає моделювання різних ситуацій, використання ігор, вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації, тобто учень приймає обґрунтовані рішення з елементами творчості. В умовах інтерактивного навчання є можливість організувати диференційоване навчання, котре максимально враховує умови формування творчих здібностей учнів.

Комп’ютер дозволяє більш широко використовувати міжпредметні зв’язки. Праця в навчальних майстернях стає більш усвідомленою, а значить і творчою. Уміння в процесі практичної роботи застосовувати знання фізики, хімії та інших природничих наук свідчать про їхнє глибоке розуміння. Крім того, багатофакторність системи, науковий підхід, багатий інструментарій, великий обсяг електронної довідкової інформації, залучення мультимедійних засобів дозволяють досягнути вдалого поєднання ігрової, пізнавальної та експериментально-дослідницької активності. Ефективність раціонального використання інформаційних технологій обумовлюється, ще й тим, що скорочується час вивчення теоретичного матеріалу програми. Вивільняється час до творчої практичної роботи, усунення прогалин у знаннях, актуалізації раніше вивченого матеріалу. У разі виникнення труднощів учень за допомогою комп’ютера може самостійно швидко знайти необхідну інформацію й повторити її. Використання ІКТ у процесі трудового навчання, створює можливість для більш предметного ознайомлення школярів із технікою (в тому числі комп’ютерною) та її використанням у сучасному виробництві. Це сприяє розширенню в учнів кругозору, розвитку обізнаності в різних сферах людського життя, бачення проблем сучасного виробництва та життя. Творча людина не обмежується якимось одним видом діяльності, вона повинна бути компетентною в широкому колі питань. Використання інформаційних технологій у трудовому навчанні пов’язане з вирішенням низки дидактичних питань, спрямованих на глибоке засвоєння змісту навчального матеріалу, використання наочності, організацію творчої діяльності учнів, виховання учнів тощо. У сукупності добре організоване навчання й виховання безумовно, позитивно впливає на формування творчих здібностей школярів.

Якість та міцність засвоєння навчального матеріалу учнем залежить не тільки від об’єктивних факторів (змісту й структури матеріалу, використання різних форм і методів навчання, часу навчання), але й від суб’єктивного відношення учня до даного навчального матеріалу й навчання в цілому. Використання ІКТ у процесі трудового навчання дає можливість, впливати на мотиваційну сферу школяра, викликати інтерес у учнів, як за рахунок використання самого комп’ютера, так і можливостей сприйняття, перетворення та подачі інформації.

Можливості використання ІКТ як засобу в процесі трудового навчання показано на рис. 1. Використання програмних засобів, таких як електронні підручники й навчальні посібники, мультимедійні енциклопедії, відкриває доступ учням до великого об’єму нової інформації, яка в традиційному вигляді (на паперовій основі) практично не реалізується. Це сприяє вихованню в учнів здатності відчувати, бачити проблеми. Бачення проблем це одна з важливих ознак творчої особистості. Тому навчальний матеріал учням повинен презентуватися проблемо, дискусійно, з розкриттям різних точок зору, підходів, альтернативних рішень тощо.

При вивченні такого матеріалу учень не є сторонньою особою, а стає активним учасником подій, ситуацій, висловлює свою думку, своє ставлення до проблеми. Крім того, він вчиться за допомогою комп’ютера вести пошук шляхів розв’язання проблеми, запускати програму, користуватись електронним довідником, виділяти необхідну інформацію, її друкувати тощо.

У діяльності сучасної людини існує немало трудомістких інформаційно-пошукових, обчислювальних та інших подібних операцій, які допоможе виконати комп’ютер за наявності відповідного програмного забезпечення і його вмілого використання. Не звільняючи учнів від необхідності навчитися користуватися звичайним довідковим матеріалом, ми в той же час готуємо їх до майбутньої трудової діяльності в умовах сучасного автоматизованого виробництва.

Використовуючи комп’ютер, мультимедійні засоби, можна демонструвати й аналізувати прийоми виконання технологічних операцій, їх послідовність, спостерігати за процесом зміни об’єкту, побудувати креслення і т.д. Завдяки комп’ютерній техніці, в процесі трудового навчання, з’являється можливість значно впливати на розвиток таких рис як уважність, спостережливість, зосередженість, які є важливими для творчої особистості.

Значні можливості комп’ютерних технологій полягають у розвитку технічного мислення. Особливість технічного мислення полягає в його теоретико-практичному характері, тобто нерозривній єдності понять, образів і практики. Це означає, що теорія повинна безперервно перевірятися практикою, а практика – теорією. Тому саме для кращого засвоєння понять та образів, моделювання певних ситуацій доцільно використовувати ІКТ. Важко отримати задовільне рішення більш-менш складної технічної задачі тільки умоглядним шляхом. Часто успіх рішення технічних задач значно залежить від того, на скільки ефективно унаочнена ситуація.

Технічне мислення в учнів неможливо сформувати й розвинути, якщо учнів навчати тільки теоретично. Для цього потрібно виконувати практичні, лабораторні роботи, проводити експерименти, дослідження, приймати участь у технічній творчості. Дослідження показують, що ефективність практичної діяльності значно зростає під час використанні комп’ютерної техніки, це пов’язано з тим, що вона активізує розумову діяльність учнів, яка, у свою чергу, активізує їх практичну активність.

Важливою особливістю технічного мислення є його оперативність. Тобто за короткий проміжок часу треба прийняти правильне рішення. Така діяльність вимагає швидкого орієнтування в нестандартних ситуаціях, уміння швидко сприймати й розуміти інформацію, точно й за призначенням використовувати наявні знання, реагувати на ситуації, котрі виникають несподівано. Створення таких ситуацій можна урізноманітнити за допомогою ІКТ.

Таким чином, у технічному мисленні поняття, образи й практичні дії займають рівноправне місце й знаходяться в складній і динамічній взаємодії між собою. Добре розвинене технічне мислення дає можливість людині швидко й легко переводити словесне технічне завдання в образи і схеми, а образи і схеми – у практичні дії.

Ефективність використання комп’ютерної техніки у формуванні творчих здібностей учнів була б значно вищою, якщо навчальний процес забезпечити спеціально підготовленими педагогічними програмними засобами. Покищо немає достатньої кількості програмних засобів, котрі б відповідали викладеним вище вимогам. В основному використовуються програми, які були розроблені для використання в певних галузях виробництва і адаптуються для використання у навчальному процесі, а саме PhotoShop, CorelDRAW, QuarkXPress, 3D studio MAX, та ін., або стандартні програми Paint та текстовий редактор Word, Ехсеl. Аналізуючи різні класифікації програмних засобів [1; 2; 5], ми прийшли до висновку, що, класифікацію програмних засобів для трудового навчання бажано здійснювати в системі педагогічного ланцюжка теорія – практика – контроль:

• демонстраційні – використання таких програм дозволяє вчителю ілюструвати матеріал за допомогою зображень (статичних чи динамічних);
• навчально-тренувальні, ігрові, моделюючі програмні засоби, які призначені для повторення, закріплення усвідомлених знань, формування вмінь, навичок їх застосування у практичній діяльності;
• контролюючі – призначені для використання під час поточного або підсумкового контролю знань учнів; систематичне використання таких програм дозволяє відслідковувати динаміку успішності кожного учня;.

 

• комбіновані навчальні програмні засоби, які при необхідності можуть містити у своїх змістових і операційно-діяльнісних компонентах усі вище перераховані призначення.

Для того, щоб програмні засоби в навчальному процесі були доцільними й ефективними важливо, щоб вони несли необхідну інформацію в цікавій формі, були послідовними, відповідали віковим особливостям учнів та ергономічним і санітарно-гігієнічним умовам.

ІКТ повинні створюватись для включення в цілісну навчальну діяльність, але на сучасному етапі, поки що, існують обмежуючі чинники використання комп’ютерів для забезпечення потреб навчального процесу:

• недостатній попередній досвід і неврахування здібностей учнів;
• необхідність формування певних навичок роботи з комп’ютером;
• недостатня забезпеченість навчального процесу комп’ютерною технікою та програмними засобами.

Узагальнення методичних рекомендацій

щодо використання ІКТ на уроках трудового навчання

Загальні методичні рекомендації щодо застосування засобів мультимедіа у навчальному процесі

Метою створення і застосування засобів мультимедіа є забезпечення навчально-виховного процесу трудового навчання сучасними засобами навчання, зокрема засобами унаочнення навчального матеріалу, які можуть бути використані як складові навчального середовища нового покоління. Засоби мультимедіа на уроках трудового навчання дозволяють розв`язати такі основні завдання:

-         формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;

-         ознайомлення учнів з місцем і роллю ІКТ у сучасному виробництві, повсякденному житті;

 

-         ознайомлення та залучення учнів до різних видів діяльності, формування необхідних для цього знань і вмінь, навчання учнів способів використання різноманітних засобів праці;

-         в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за формування результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства.

Ідеальна модель навчання не існує, разом з тим, учителю в процесі планування кожного уроку трудового навчання варто намагатись відшукати раціональне співвідношення між репродуктивною та творчою діяльністю учнів. Разом з тим, завжди більш ефективним є навчальний процес, у якому активно використовуються засоби унаочнення навчального матеріалу. Уроки можуть бути різними за типом, внутрішньою структурою і методикою проведення. Найбільш поширеною у педагогічній теорії і практиці є класифікація типів уроків, визначена за основною дидактичною метою:

- засвоєння нових знань;

- формування умінь і навичок;

- застосування знань, умінь та навичок;

- узагальнення та систематизації знань;

- контролю та корекції знань, умінь та навичок;

- комбінований урок.

Кожний урок, маючи певні цілі та завдання, лише в системі уроків, з використанням зв’язків між різними предметами, забезпечує розв’язання задач процесу навчання учнів у школі. Перед вчителем виникає проблема, як побудувати процес навчання для вирішення дидактичних задач, та як раціонально розподілити час уроку. Нині значна увага приділяється інтерактивним методам навчання, що здійснюються із застосуванням навчальних комп’ютерних програм, які реалізують діяльнісний підхід до навчання. Засобами реалізації зазначеного підходу слугують комплекси програмно-апаратних засобів (комп’ютер, мультимедійний проектор та сенсорна дошка), які забезпечують можливість організації навчально-пізнавальної діяльності шляхом інтерактивного навчання. Мультимедійні засоби навчання захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та стимулюють мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя. Вони вимагає проектування і розроблення таких засобів навчання, які б дозволили поєднати різні види інформаційного середовища (тексти, музику, графіку, звук, реалістичні зображення) з діяльнісною (інтерактивною) формою навчання, що дає можливість підвищити мотивацію навчання за рахунок комп’ютерної візуалізації, мультимедійного подання об’єктів вивчення. імітаційні моделі та тренажери. Засвоєнню термінології, вивченню призначення окремих складових засобів праці (назв і призначення органів керування токарним верстатом, назв і призначення інструментів тощо) сприяє застосування засобів мультимедіа.

Можливості програми PowerPoint при створенні мультимедійних засобів

Основне завдання методики викладання трудового навчання – створення та використання засобів навчання, що забезпечують досягнення педагогічних цілей. Це здійснюється за допомогою цілого комплексу засобів навчання. Найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття і запам’ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів було активізовано. К.Ушинський стверджував: “Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і, навіть, якщо можливо нюх та смак, взяли участь в акті запам’ятовування... За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам’ять”. Саме цим пояснюється роль мультимедійних засобів навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп’ютерних систем навчання в діяльності сучасного закладу освіти. Пропонуємо значення окремих термінів:

 

-       мультимедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відео зображення, графічне зображення та анімацію, мультиплікацію;

-       анімація – (від латинського “animation” – оживляю) - метод створення серії знімків, малюнків, кольорових плям, ляльок або силуетів у окремих фазах руху, за допомогою якого на екрані виникає враження оживлення мертвих форм уроку;

-       презентація – це набір слайдів, в якому є текст, графічні об’єкти, малюнки.

З метою підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів, пошуку раціональних методів і шляхів розв'язування завдань навчально-виховного процесу доцільно проведення в класі ІКТ уроків всіх типів (особливо уроків вивчення нового матеріалу, узагальнення та систематизації знань), за винятком уроку контролю знань. Для проведення уроків контролю знань доцільне використання стандартного комп’ютерного класу. Створення і вибір мультимедійного супроводу навчального заняття, вирішення питання про місце і час їх використання, належить учителеві. Дидактичні можливості та методичні варіанти застосування мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватися в найрізноманітніших ситуаціях (перед вивченням чи після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці уроку, у поєднанні з іншими засобами навчання). У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: служити опорою (слуховою, зоровою) для подальшого засвоєння учнями знань, ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу, замінити традиційний посібник-книгу. У будь-якому випадку мультимедійний засіб навчання є основним або додатковим джерелом знань та уявлень. Вчитель має врахувати конкретні умови навчальної роботи, вікові особливості дітей, рівень знань учнів, їхній життєвий досвід та технічні можливості обладнання класу ІКТ. Мультимедійний супровід повинен містити багатий фактичний та ілюстративний матеріал, який може бути використаний у навчальних цілях, мати чітке дидактичне призначення, педагогічну спрямованість, адекватно відповідати навчальній програмі й легко активізуватися на комп’ютері. Навчальна інформація, подана через мультимедійні засоби, не повинна містити наукових помилок. Спрощення допустиме лише в тій мірі, в якій воно не впливає на жодну із сутностей того, що описується. Система понять має подаватися на логічній, науковій основі. Одним із головних аспектів програми MS Power Point є застосування анімаційного ефекту. Використання анімації дає можливість більш дієво впливати на емоції учнів, що значно підвищує ефективність засвоєння навчального матеріалу. Ще одним чинником підвищення ефективності уроку є використання музичних творів. Музика може бути як окремим елементом дослідження, так і відігравати супровідну роль, як це було на запропонованому уроці. Саме за допомогою комп'ютерних технологій можна одночасно, не витрачаючи зайвого часу, демонструвати відео ряд та транслювати музику. Раніше використання такого прийому вимагало від учителя значного напруження, бо треба було вмикати два пристрої; синхронності, як правило досягати не вдавалося, що призводило до зниження емоційного впливу, або ж доводилося залучати учня, що також не сприяло покращенню засвоєння матеріалу. Іще одним позитивним моментом є те, що демонстраційна дошка дає можливість працювати над структурою тексту, виражальними особливостями мови учням усього класу. Водночас слід відзначити, що використання кольорових маркерів дозволяє акуратно й, разом із цим, дуже чітко виділити потрібне слово, словосполучення, речення чи абзац із запропонованого тексту, що сприяє концентрації уваги на досліджуваному об'єкті. Така ж робота з текстом, уміщеним у підручнику, записаному на звичайній дошці чи в зошиті є менш ефективною, бо неможливо зосередити увагу класу на конкретній частині тексту, а це призводить до зниження рівня засвоєння знань. Ще одним, на наш погляд, позитивним моментом є те, що якість ілюстративного матеріалу, який використовується завдяки наявності демонстраційної дошки, набагато вищий, ніж той, що демонструється через монітор чи з екрана телевізора. Зображення, по-перше, значно більше за розміром, а, по-друге, зберігає природні кольори. Отже, усі вищенаведені факти дають зрозуміти, що завдяки можливостям програми PowerPoint урок набуває сучасного вигляду, підвищується його ефективність, емоційність, образність, що є запорукою більш якісного навчання. Також важливим є те, що в учня зростає зацікавленість до навчання. Презентація – досить ефективний вид застосування інформаційних технологій. Інформація подана у формі презентації, дуже добре запам’ятовується, завдяки візуалізації, яскравим слайдам, та ефектним звуковим переходам, що в загальному результаті, впливаючи на органи чуттів, добре запам’ятовується. Єдина вимога – презентація повинна являти собою єдиний інформаційний, логічно закінчений блок. Слайди повинні бути розміщені в контексті того матеріалу, який вивчається. За моїми спостереженнями, презентація більш ефективна, якщо текстовий блок, на слайді, розміщений ,по можливості, з правого краю, та виділений іншим кольором, відмінним від фону слайду. Цей блок повинен бути лаконічним, висловлювати зміст слайду декількома словами, а вже слова вчителя повинні конкретизувати цей вислів, та доповнити візуальний ефект слайду, усною розповіддю. Ефективним засобом є розробка презентацій учнями, з послідуючою демонстрацією перед класом. Презентація повинна вміщувати інформації більше ніж передбачено програмовим матеріалом, але ця інформація, повинна бути логічно пов’язана з матеріалом який вивчається на уроці. Наприклад , декілька останні слайди, можна виконати у формі цікавої інформації енциклопедичного характеру, або цікавої статистики з Інтернету , яка відноситься до матеріалу що вивчається на уроках. Після перегляду презентації бажано провести її обговорення у формі невеликого диспуту. В такому разі кількість засвоєного матеріалу збільшиться, так як пасивна форма роботи, змінюється на активну, а це в свою чергу, активізує увагу учнів, крім того зміна виду діяльності, являється своєрідним психологічним перепочинком, який сприяє подальшій ефективній роботі на уроці. Плануючи зміну видів навчальної діяльності, рекомендується передбачити введення форм роботи, що має моніторинговий характер, це зокрема «легкий» моніторинг, коли вчитель орієнтуючись на активність учнів після перегляду презентації, оцінює її ефективність. Отже, на мою думку, вчитель повинен мати «зворотний зв'язок» для контролю за якістю засвоєного матеріалу. Перед розробкою презентацій необхідно навчити учнів користуватися програмою MS Power Point . Одна з істотних змін в структурі освіти може бути охарактеризована як перенесення центру тяжіння з навчання на учіння. Це не звичайне «натаскування» учнів, не екстенсивне збільшення знань, а творчий підхід до навчання всіх учасників освітнього процесу. Необхідно створити обстановку взаємодії і взаємної відповідальності. Тільки за наявності високої мотивації всіх учасників освітньої взаємодії можливий позитивний результат мультимедійного уроку.

У зв'язку з переходом трудового навчання на проектно-технологічну діяльність дещо змінилися технологічні та методичні вимоги до етапів сучасного уроку трудового навчання.

Діяльність учителя в умовах технологічної освіти, має бути чітко структурованою та спланованою. Оскільки урок - це не лише форма організації навально-виховної діяльності у вигляді співпраці учителя та учнів але й творча робота учителя, тому зазначаємо лише основні структурні елементи уроку, які створюють передумови для впровадження педагогічних технологій навчання. Серед таких елементів є наступні:

- тема і мета уроку;

- актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів;

- завдання уроку;

- мотивація навально-трудової діяльності учнів;

- рефлексія учнів.

Тема уроку визначається відповідно до змісту навчальної програми. Якщо на вивчення теми відводиться більше двох годин, то необхідно докладно вивчити зміст навчального матеріалу визначивши назву теми кожної години для 5, 6 класу та заняття, якщо мова йде про 7-9 класи.

При цьому учителю варто звернути увагу на те, що головна навчальна мета уроку визначає його тип і відповідно структуру, а не навпаки.

Традиційно, склалось так, що мету уроку учитель зазвичай визначав для себе. Це діяло за умов, коли учні виступали об'єктом навчального процесу. Для сучасного, технологічного, навчання важливо усвідомити, що основна навчальна мета уроку має бути сформульованою для учнів (як суб'єкта навчального процесу), і може бути їм повідомлена. Знання мети уроку дає змогу аналізувати діяльність учнів та учителя, бачити результат, до якого вони мають дійти. Виховну і розвиваючу мету уроку учитель формулює для себе, і відповідно ця частина мети учням не повідомляється.

Зазначаємо, що мета уроку має бути реальною, конкретною, спрямованою на ту ділянку навчального процесу, в структурі якого буде розгортатися спільна діяльність чи взаємодія учнів та учителя.

Визначаючи мету уроку учителю доцільно не стільки триматись за стереотипний принцип «триєдиної мети», як зважити на такі важливі чинники, що стосуються розвитку дитини.

Перший полягає в тому, що процес розвитку учнів, так само як і їх виховання не обмежується од-ним лише уроком, а поширюється на систему уроків, виходить за межі програмованого матеріалу. Тому мета, як навчальна так і розвивальна та виховна може поширюватись на систему уроків. Відповідно до цього буде помилкою таке визначення мети, як: «Сформувати поняття про об'єкти технологічної діяльності», і більш доцільно та методично грамотно: «Формувати (або формування) поняття про об'єкти технологічної діяльності»

По-друге, варто пам'ятати, що незалежно від запланованих учителем результатів матимемо певний стан розвитку дитини, що визначається видом її діяльності та рівнем відповідної активності. Так, в прикладній психології розглядають мимовільний розвиток психічних процесів. Це означає, що незалежно від наших суб'єктивних очікувань під час певної навчальної діяльності учнів відбувається мимовільний розвиток відповідних психічних процесів. Наприклад, залучення учнів до інтерактивного навчання, завжди буде призводити до підвищення рівня їхньої активності, що відповідно підсилює розвиток уваги. Те саме можна сказати про розвиток пам'яті - під час проектного навчання рівень мотивації у засвоєнні потрібного для учнів навчального матеріалу підвищується тому й пам'ять всіх учасників проекту розвивається мимоволі. Так само мимоволі в учнів розвивається їхня сенсомоторна пам'ять під час виконання складних ремеслених операцій. Якщо учитель вважає за необхідне підсилити один з вищевказаних процесів він може запланувати вправи, для того щоб акцентувати увагу учнів на свідоме підсилення їхньої уваги, пам'яті або точності виконуваних операцій. Якщо таких вправ чи методів не заплановано то, очевидно, й не варто зайвий раз перевантажувати мету уроку і формально виписувати її як «риєдину»

Наступним важливим етапом уроку трудового навчання є актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів. Загальновідомо, що нові знання не закріплюються окремо від вже відомого, «старого» знання. Тому учителю важливо «хопитись» за життєвий досвід чи «старі» знання учнів, на основі яких можна було б «рикріпити» нові. Виходячи з цього, мета даного етапу - активізувати роботу учнів через наявні у них знання, які вони отримали на уроках з основ наук чи життєвого досвіду. З точки зору методики принциповий момент цього етапу настає тоді, коли вчитель спирається виключно на знання або досвід учнів і, таким чином, підводить їх до теми уроку. Поширена помилка, коли учитель говорить більше за дітей, пояснює, розповідає тощо. Суттєвою ознакою цього етапу є активне висловлювання учнів - говорити повинні діти, а учитель більше слухати, робити акцент на тих відповідях, які наближають учнів до теми і завдань уроку. Вдало проведена актуалізація завершується підсумком, котрий проводить учитель або учитель спільно з учнями.

Завдання визначають на основі навчальної мети і їх обов'язково повідомляють учням на початку уроку. Необхідно підкреслити, що учні мають обов'язково знати завдання уроку, оскільки це дає змогу як учителю так і учням аналізувати дії учителя та власні, передбачати до якого результату вони приходять та співставляти одержаний результат із запланованим. В такому випадку учні будуть активними учасниками навчального процесу.

Якщо мета може поширюватись на розділ навчальної програми чи систему уроків, то завдання стосуються виключно даного уроку. Коли учні не знають чи не зрозуміли завдання уроку, то вони вже не можуть бути достатньо активними чи інтерактивними учасниками власного процесу пізнання. Звідси наступні технологічні вимоги:

-         завдання уроку мають бути короткими і максимально зрозумілими для кожного учня;

-         під час повідомлення завдань уроку учитель мусить забезпечити зворотній зв'язок з класом. Так, після повідомлення завдань з'ясовує, чи всі зрозуміли сказане, і докладно пояснює незрозумілі місця чи слова;

-         не варто перевантажувати урок завданнями, адже їх необхідно досягти на даному уроці. Тому їх кількість і зміст повинні бути реальними і посильними для учнів;

-         завдання уроку формулюються для учнів, а не для вчителя.

Тому в конспекті уроку завдання слід зазначати у вигляді дієслів, наприклад: «Визначити форму виробу, обгрунтувати вибір конструкції виробу, називати слюсарні інструменти, пояснювати будову свердлильного верстата» тощо. Учитель каже учням, що наприкінець уроку вони повинні пояснювати будову свердлильного верстата, за що й отримають відповідну оцінку. Добре коли учні обговорюють завдання уроку. В такому разі учитель підсумовує їх відповіді та виписує на дошці такі завдання.

В підсумках уроку учитель знову повертає учнів до завдань уроку. Тут, важливо щоб учні назвали, які завдання було виконано, а які ні.

Оскільки технологічна освіта передбачає кінцевий (заплановний) результат, то учителю необхідно планувати свою роботу так, щоб передбачити інтерактивний вибір учнів. Під час традиційного навчання такої проблеми не виникало, оскільки учитель мав авторитарне рішення, стосовно того, що саме потрібно знати і вміти учням. Інструмент, завдяки якому розв'язується вказана проблема є мотивація навчально-трудової діяльності учнів. Під час мотивації важливо переконати школярів для чого їм потрібно виконувати дану роботу, засвоювати відповідні знання, уміння і т.д. Мотивація для інтерактивного вчителя, який не є авторитарним керівником, відіграє досить важливу роль, оскільки дає змогу скеровувати мотиви, і відповідно увагу та зусилля учнів в потрібному напрямку для досягнення запланованого навчального результату.

Психологи доводять, що в нервовій системі людини не існує такої ділянки, яка б відповідала за «бездіяльність»  чи «неробство». Якщо учень не працює під час уроку чи веде себе пасивно - це означає, що він не мотивований на даний вид діяльності. У зв'язку з цим можна стверджувати, що „невстигаючі" учні це учні, в яких відсутня мотивація до навчання. Мотивацію необхідно розуміти як «ушійну силу» навчального процесу, це своєрідне „паливо" для технологічного уроку, з цією метою можуть бути використані методи, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей подив, здивування, збуджують інтерес до теми проекту тощо. Це може бути і цікава розповідь учителя, і бесіда, і демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія («мікрофон», «мозковий штурм» тощо).

Чи не найбільш вагомою частиною технологічного уроку є його підсумок - усвідомлення результатів виконаної роботи. Як вже зазначалось вище особливістю технологічної освіти є запланований результат, за досягнення якого відповідають учні, а не учитель. Учитель виступає тут лише рівноправним співучасником навчального процесу. Таку технологічну вимогу можна реалізувати, якщо учитель створить умови для рефлексії учнів. Рефлексія - це усвідомлення учнями результатів власної діяльності на уроці. Вказаний етап можна провести за такою схемою: учитель пропонує учням порівняти заплановані завдання уроку з одержаними результатами, встановити зв'язок між тим, що вже відомо для виготовлення об'єкту проектування, і тим, що необхідно ще зробити чи яких набути знань, умінь щоб реалізувати проект. У цій частині учитель через продумані наперед запитання з'ясовує:

-         зміст виконаної учнями роботи;

-         учні порівнюють реальні результати з тією метою і завданнями, які повідомлялись на початку уроку;

-         чому отримали саме такий результат а не інший?

-         що потрібно змінити для успішної реалізації проекту?

Результати правильно проведеної рефлексії проявляються в тому, що учні можуть самостійно дійти думки про необхідність замінити конструкційний матеріал, з якого виготовлена деталь об'єкту проектування чи внести окремі конструктивні елементи (зняти фаску, змінити розташування отвору в конструкції виробу тощо).

Підсумовуючи слід відзначити, що такі елементи технологічного уроку трудового навчання як тема, мета, актуалізація життєвого досвіду учнів, завдання уроку, мотивація та рефлексія мають складати основу його структури і знаходитись в тісному дидактичному взаємозв'язку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

ТВОЧА ГРУПА

«Інтерактивні технології на уроках трудового навчання»

 

Журавльва О.Л., керівник ТГ вчителів трудового навчання та технологій Краматорських загальноосвітніх шкіл «Інтерактивні технології на уроках трудового навчання», учитель трудового навчання та технологій  першої кваліфікаційної категорії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради

 

Якщо пасивні технології в основному зорієнтовані на рівень знань і розуміння, то активні й інтерактивні – охоплюють усі пізнавальні рівні, оскільки вони передбачають навчання через дію. Під час їх застосування відтворюються ситуації, взаємини, завдання, характерні для щоденної педагогічної діяльності.

На нашу думку найефективнішими інтерактивними технологіями є такі, які забезпечують теоретичну і практичну підготовленість учня до творчого застосування знань, умінь і навичок у навчальній та трудовій діяльності. Творчі завдання, на відміну від традиційних, розрахованих на репродуктивність, вимагають від учасників не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки містять у собі елементи невідомого і мають, як правило, кілька (іноді безліч) «правильних відповідей». Іноді «правильна відповідь» невідома.

Отже, інтерактивні технології передбачають спільне навчання (навчання у співпраці: і учень, і вчитель є суб'єктами навчання). Учитель виступає лише в ролі більш досвідченого організатора навчального процесу. Усі учасники навчального процесу при цьому взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно розв'язують проблеми, модеюють ситуації, оцінюють дії, результати праці своїх однокласників і свою власну поведінку. Учні заглиблюються в атмосферу ділового партнерства з розв'язання проблеми, яка є найбільш сприятливою для вироблення навичок і якостей школяра. Особливістю цих технологій є те, що вони є і найбільш природними, створюють сприятливі умови для формування вмінь і навичок і дають можливість виявити свої інтелектуальні якості.

Організаційно-методичні умови використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання.

Використання інтерактивних технологій навчання докорінно змінює уявлення про методику проведення уроків з трудового навчання, тому є необхідність в розкритті специфіки організації процесу навчання під час використання даної технології.

Результативність впровадження в освітній процес інтерактивних технологій значною мірою визначається певними організаційно-методичними умовами. Адже особливістю інтерактивних технологій є те, що навчальний процес здійснюється при умові за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі трудового навчання: кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання.

Проблема ефективного використання інтерактивних технологій досить складна і вимагає вирішення низки організаційних проблем як учнем, так і організаційно-методичних питань вчителем трудового навчання.

«Інтерактивні технології – не самоціль» [14]. Потрібно постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки. Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок. Слід поєднувати взаємо навчання з іншими методами роботи – самостійним пошуком, традиційними методами. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з багатьох прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.

Виходячи з того, що навчання учнів на уроках трудового навчання є цілісною системою (поєднання елементів: мета, задачі, зміст навчального матеріалу, методи, засоби, організаційні форми навчання, викладання і навчання, результат), ми на основі аналізу психолого-педагогічної і методичної літератури [1;7;8], вивчення досвіду вчителів-практиків дійшли до висновку, що успішним процес використання інтерактивних технологій буде тоді, якщо враховуватимуться наступні організаційно-методичні умови:

- у роботу мають бути включені всі учні. З цією метою корисно використовувати технології, які дозволяють включати всіх учасників навчального процесу у процес обговорення;

- варто потурбуватися про психологічну підготовку учасників. Ідеться про те, шо не всі учні, які прийшли на урок, психологічно готові до безпосередньошо включення в ті чи ті форми роботи. Дає про себе знати скутість, традиційність поведінки. Тут корисні різноманітні розминки, постійні заохочення учнів за активну участь у роботі, створення можливості для самореалізацїї учнів;

- учнів, які навчаються в технології інтерактиву не повинно бути багато. Тільки за такої умови можлива продуктивна робота в малих групах, адже важливо, щоб кожен член групи мав можливість виступити з даної проблеми;

- віднестися з увагою до підготовки приміщення для роботи. Кабінет повинен бути підготовлений з таким розрахунком, щоб учасникам було легко пересідати для роботи у великих і малих групах. Іншими словами, має бути створений фізичний комфорт. Столи бажано поставити під кутом, щоб кожен учень сидів упівоберта до ведучого і мав можливість спілкуватися у малій групі. Добре підготувати матеріали, потрібні для творчої роботи;

- віднестися з увагою до питань процедури і регламенту. Про це потрібно домовитися на початку і не порушувати;

- уважно віднестися до поділу учасників на групи. Спочатку групи поділити за бажанням, а потім за принципом випадкового вибору. Зміст кожної умови передбачатиме чітку, послідовну й методично грамотну побудову навчально-виховного процесу на уроках трудового навчання.

Методика використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання при вивчені розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» в 6-7 класах.

У сучасній освіті в цілому та трудовій підготовці зокрема простежується тенденція переходу від традиційної си¬стеми, орієнтованої на збереження й передачу знань, умінь і навичок учням, до нової, спрямованої на гармонійний розвиток особистості. Але незмінним лишається системний підхід до процесу навчання та прагнення забезпечити його результативність шляхом активізації навчальної діяльності учнів.

Ефективне впровадження демократичних засад у практику навчального процесу передбачає використання методик, які допомагають набути соціальних та інтелектуальних навичок демократичної поведінки. Найбільш результативними є технології, спрямовані на створення суб'єктно-суб'єктних відносин між вчителем і учнями, залучення їх до активної комунікативної взаємодії, встановлення атмосфери взаємодопомоги, довіри та відповідальності. Технології, які надають навчальному процесу діалогічного характеру, сприяють виробленню таких навичок, як думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї й концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах, відносяться до класу інтерактивних [5; 6].

Основні загально-дидактичні принципи і положення, були обґрунтовано і докладно розглянуто у чисельних публікаціях та посібниках відомих методистів та науковців Т. Кравченко, В. Лугового, Н. Шолохова, Р Кравчука, Н. Корсакова, А. Воловиченко, С. Шмалєй та ін..

Серед них можна виділити такі:

1. Навчально-трудовий процес необхідно організовувати таким чином, щоб всі учні були задіяні в навчальній і трудовій діяльності, мали можливість діяти залежно від наявних знань. Означає, що кожен учень робить свій внесок, здійснюється обмін знаннями, ідеями, способами діяльності.

2. Інтерактивна діяльність на уроках трудового навчання передбачає організацію й розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань.

3. Навчання повинно відбуватися за умови взаємної підтримки й в атмосфері доброзичливості, що дає змогу не лише здобувати нові знання, а й розвивати пізнавальну діяльність.

4. Забезпечити використання інтерактивних технологій можливо саме в умовах групової і парної форм організації навчально-трудової діяльності.

В подальшому розробляючи експериментальну методику, я спиралась на дані принципи і положення.

Враховуючи те, що успішна реалізація змісту нових програм з трудового навчання можлива за умов використання нових сучасних технологій навчання, до яких належить інтерактивна, я вважаєю, що втілювати в життя це актуальне педагогічне завдання доцільно в процесі трудового навчання учнів, правильне використання якої допоможе учням максимально розвинути свій творчий потенціал.

Перш ніж використовувати інтерактивні технології необхідно визначити мету їх застосування. Тобто для чого їх застосовувати: актуалізації опорних знань, вивчення нового матеріалу, закріплення матеріалу, підведення підсумків уроку, практичної роботи. Конкретизація мети використання інтерактивних технологій дає можливість вчителю бачити логіку застосування даних технологій в цілому, кінцевий і проміжні результати навчально-трудової діяльності.

Відповідно до мети використання інтерактивних технологій та рівня змісту навчального матеріалу з врахуванням даних принципів я пропонуєю свою методику використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання в 6-7 класах під час вивчення розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів».

Згідно із навчальної програми з трудового навчання для вивчення розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у шостому і сьомому класі виділяється по 5 тем. Для вивчення даного розділу та кожної теми зокрема я пропоную використання таких інтерактивних технологій, які подані в табл. 1 і 2.

Таблиця 1

Інтерактивні технології які використовуються в 6 класі

№	Тема	Інтерактивна технологія яка використовується
1	Техніка	Гра «доміно»
2	Технологічні процеси розмічання та різання матеріалів	«Незакінчені речення», «навчаємось разом»
3	Монтаж виробів	«Велике коло»
4	Оздоблення виробів	«Мікрофон»
5	Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності	«Пилка»

 

Таблиця 2

Інтерактивні технології які використовуються в 7 класі

№	Тема	Інтерактивна технологія яка використовується
1	Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів	«Мікрофон», «гра»
2	Техніка	«Навчаємось разом», «гірлянда асоціацій»
3	Оздоблення виробів	«Мозкова атака»
4	Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності	«Пилка»
5	Професійна діяльність людини та її вибір	«Вертушка»

 

Вивчення даного розділу у шостому класі розпочинається з теми «Техніка». Для закріплення даної теми ми пропонуємо групову інтерактивну технологію у вигляді гри, оскільки арсенал інтерактивних ігор досить великий.

Для реалізації даної гри вчитель повинен дотримуватись такої методики: 1) орієнтація (введення учнів у тему, ознайомлення з правилами гри, загальний огляд її перебігу); 2) підготовка до проведення гри (викладення сценарію гри, визначення ігрових завдань,); 3) основна частина — проведення гри; 4) обговорення.

Учня пропонується завдання. Знайдіть і покажіть у майстерні механізми та машини. Відбувається навчальна гра. Кожна група учнів отримує картки, де є зображення передачі та умовне позначення іншої передачі. Зображення розташовані за прикладом кісток доміно. За жеребкуванням перша група прикріплює до дошки одну картку. Інші групи учнів шукають до умовного позначення відповідне зображення передачі. Нарешті після завершення гри потрібне серйозне діалогове обговорення, рефлексія того, що відбулося, усвідомлення учнями отриманого досвіду на теоретичному рівні.

Вивчення розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів» у сьомому класі розпочинається з теми «Технологічні процеси ручної та механічної обробки деталей виробів». Вивчаючи дану тему учні ознайомлюються з будовою, принципом роботи та технологією вимірювання розмірів за допомогою штангельциркуля типу ШЦ-І; виконують практичну роботу «Вправи на вимірювання розмірів штангельциркулем». На нашу думку виконання даної практичної роботи краще організовувати за допомогою інтерактивної технології – гри. Практична робота складається з двох етапів. На першому етапі кожна група отримує однаковий набір деталей різної форми та картки, до яких необхідно занести виміряні розміри цих деталей. Завдання необхідно виконати найшвидше, а вимірювання штангенциркулем—найточніше.

На другому етапі кожна група має підготувати заготовки для виготовлення деталей проектованого на попередніх заняттях виробу, на токарному верстаті.

Учитель повторює з учнями правила розмічання заготовок, які учні вже вивчали в 5-6 класах, нагадує Про необхідність залишення припусків на обробку та прийоми економії матеріалу під час роз¬мічання. Після завершення гри (практичної роботи) відбувається обговорення, рефлексія того, що відбулося, усвідомлення учнями отриманого досвіду на теоретичному рівні.

Також на уроках трудового навчання у 6-7 класах використовуємо інтерактивну колективно-групову технологію «Пилку».  Учні організовуються в групи від 4 до 6 осіб для роботи над навчальним матеріалом, який поділяється на фрагменти (логічні чи смислові блоки). Наприклад, у темі «Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності», яка вивчається у 7 класі, матеріал подається такими логічними блоками. Спочатку повідомляються вимоги яким повинні відповідати вироби. Потім розповідається про те, як саме оцінюють якість виробу та за допомогою яких методів. Також розповідається, що крім вимірювань, у систему контролю входить також дефектоскопія. В кінці повідомляється як саме оцінювати процес технологічної діяльності. Тому тут можна визначити такі питання: 1. Як ти вважаєш, яким вимогам мають відповідати вироби?; 2. Як оцінюють якість виробу?; 3. Які існують методи контролю якості виробів?; 4. Для чого використовується дефектоскопія?; 5. Як оцінюють процес технологічної діяльності? А вивчаючи тему «Оцінка об’єктів і процесу технологічної діяльності», у 6 класі, матеріал подається такими логічними блоками. Спочатку повідомляються, що розміри виготовленого виробу повинні відповідати його кресленню, а різницю між розмірами, передбаченими кресленням, і розмірами виготовленої деталі називають допуском. Потім вказується на те, що контроль якості обробки слід виконувати справним, добре налагодженим інструментом, оскільки від цього залежатиме якість виготовлення виробу. Далі розповідається про методи контролю – візуальний метод. Потім повідомляється про технології вимірювання та контролю якості металевих виробів. Тому тут, як і в попередньому випадку, можна визначити такі питання: 1. У чому сутність поняття «допуск»?; 2. Від чого залежить точність вимірювання розмірів лінійкою?; 3. Для чого виконують візуальне оцінювання виробів?; 4. Контрольно-вимірювальні інструменти; 5. Технології вимірювання та контролю якості металевих виробів. Кожен член групи знаходить матеріал по своїй частині. Учні, які вивчали однакові питання, але знаходяться в різних групах, зустрічаються та обмінюються інформацією як експерти з даного питання. Це має назву «зустріч експертів». Потім вони повертаються в групи й навчають інших членів групи всьому новому, про що дізналися самі. Ті, у свою чергу, доповідають про свою частину (як однакові зубці пилки). Єдиний шлях засвоїти матеріал усіх фрагментів і, таким чином, засвоїти весь матеріал – це уважно слухати партнерів по команді та робити записи в зошитах. Ніяких додаткових вимог із боку вчителя не має бути. Учні зацікавлені, щоб їхні товариші якомога краще виконали своє завдання, оскільки це може відбитися на підсумковій оцінці команди. Звітує з усієї теми кожен окремо, а також уся команда в цілому. На заключному етапі вчитель може попросити будь-якого члена команди відповісти на яке-небудь питання з даної теми.

Існує така інтерактивна технологія як «Велике коло». Цінне в ній те, що вона дає змогу учневі висловити не тільки свою думку, а й почути аргументи партнера по грі, іноді відмовившись від своєї точки зору або суттєво змінивши її.

Робота проходить у три етапи.

1. Учні сідають на стільцях, які утворюють велике коло. Учитель формулює проблему.

2. Протягом певного часу кожен учень індивідуально записує пропозиції для вирішення проблеми.

3. Кожен учень по колу зачитує свої пропозиції, група мовчки вислуховує (не критикує) і проводить голосування по кожному пункту.

В нашому випадку дану технологію ми використовуємо, проводячи практичну роботу «Виготовлення совка» у 6 класі, де учням потрібно швидко вирішити питання: скласти технологічну послідовність на виготовлення виробу (совка). Послідовність виконання роботи проходить за описаними вище етапами.

Спочатку учні сідають на стільцях, які утворюють велике коло. Потім учитель формулює проблему: скласти технологічну послідовність на виготовлення виробу (совка). Учні протягом певного часу індивідуально записують пропозиції: послідовності виготовлення совка. Далі кожен учень по колу зачитує свої послідовності виготовлення совка, група мовчки вислуховує (не критикує) і проводить голосування по кожній послідовності.

Вивчаючи даний розділ у 6-7 класах доцільно використовувати таку інтерактивну технологію як «мікрофон» (один з найпростіших методів). Наприклад, вивчаючи тему «Оздоблення виробів» в даних класах учням пропонується підібрати найбільш доцільні та оригінальні види оздоблення виробів. Спостереження показують, що учням важко визначитися з видом оздоблення виробу. Тому можна спостерігати як під час діалогу (бесіди) лише декілька учнів працюють над цим питанням, з яким звертається вчитель до всього класу. Досвід переконує, що саме колективне обговорення, висловлювання великої кількості думок значно активізує роботу семикласників. З цього випливає необхідність залучення до обговорення всього класу. Чим більше учнів буде брати участь у обговоренні, тим краще. Тому тут, на нашу думку, буде більш доцільним використання інтерактивного методу «мікрофон». Це різновид загальногрупового обговорення, який надає можливість кожному сказати про обговорюване питання (вид оздоблення) швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку. В даному випадку вчитель повинен керуватися такою методикою. Не слід привчати дітей давати конкретні визначення на поставлене запитання. Бажано, щоб учні висловлювали власне розуміння того питання, яке обговорюється на уроці. Тому вчитель прагне до того, щоб у роботі брав участь весь без винятку клас. Вчитель ставить запитання перед класом: «підібрати найбільш доцільні та оригінальні види оздоблення виробів». Педагог пропонує класу ручку або олівець, який буде виконувати роль уявного мікрофона. Учні мають передавати його, по черзі беручи слово. Слово надають лише тому, хто отримує уявний мікрофон. На перших етапах навчання вчитель може допускати, для економії навчального часу, щоб учні, які не хочуть висловлюватись, швидко передавали мікрофон далі. Для активізації роботи дітей вчитель не коментує і не оцінює відповідь учня відразу. Тому діти, які на початку не беруть участі у роботі, з часом, спостерігаючи за роботою однокласників, будуть включатись до висловлювання власних думок. Вчитель повинен узагальнити відповіді учнів, вказуючи на ті моменти, які були правильними, не акцентуючи уваги на конкретних учнях. Варто лише для заохочення підкреслити вдалу відповідь учнів, які відповідали правильно.

Шестикласники як і семикласники, як зазначалося раніше, схильні до відтворювальної діяльності, тому найважче відповідати першим учням. Наступні за ними учасники обговорення, як правило, повторюють сказане їхніми товаришами, «прив’язуючись» до певної ідеї. Аби уникати цього, вчитель теж має брати участь в обговоренні.

Оскільки інтерактивний метод «мікрофон» є одним із найпростіших то його доцільно використовувати також при підведенні підсумків уроків. Наприклад, закінчуючи вивчення теми «Різальні інструменти для токарної обробки деревини» яка вивчається у 7 класі. Вчитель пропонує кожному учневі по черзі відповісти на такі запитання:

1. Чи досягнута мета цього уроку?

2. Що нового ви дізналися на уроці?

3. Яким чином отриманні знання можна використати під час токарної обробки деревини?

Таким чином за допомогою даної інтерактивної технології відбувається рефлексія – усвідомлення учнями отриманих результатів на уроці. Рефлексія, з точки зору методики використання даної технології, дає можливість більш чітко та виразно закріпити у свідомості учня досягнутий результат. При цьому слід мати на увазі, що рефлексія спрямована не на кількісний аналіз здобутих знань та вмінь, а переважно на якість засвоєних учнем понять. Тобто ключовим моментом, як і в нашому випадку, є обговорення не кількості сторінок тексту, який запам’ятав учень, а що саме він усвідомив на даному уроці, і як він це розуміє. Це лише приклад з одного уроку, на який ми будемо орієнтуватися проводячи інші уроки.

Крім того даний метод використовуємо проводячи актуалізацію опорних знань. Наприклад, перед вивченням теми «Електрифіковані знаряддя праці. Токарний верстат», яка вивчається у 7 класі. Учням пропонується дати відповіді на такі запитання:

1. Які деревообробні інструменти можна віднести до електрифікованих?

2. Чому вони називаються електрифікованими?

3. Яким інструментом – механічним чи електрифікованим - можна швидше та якісніше виконати роботу?

Як і в попередніх випадках вчитель пропонує класу ручку або олівець, який буде виконувати роль уявного мікрофона. Учні по черзі відповідають на запитання. Наступні за ними учасники обговорення, як правило, повторюють сказане їхніми товаришами, «прив’язуючись» до певної відповіді. Аби уникати цього, вчитель теж має брати участь в обговоренні. Узагальнюючи діалогове обговорення учнів, учитель акцентує їхню увагу на перевазі електрифікованих інструментів над ручними, демонструє електрифіковані інструменти. В цьому випадку даний метод активізує роботу учнів, здійснює підготовку до вивчення нового матеріалу. Це лише приклад з одного уроку, на який ми будемо орієнтуватися проводячи інші уроки.

Крім методу «Мікрофоном» використовуємо технологію «Незакінчені речення» яка дає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення учнів, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Наприклад, вивчаючи тему у 6 класі «Технологія обпилювання листового металу», з якої учні будуть висловлюватись в колі або використовуючи уявний мікрофон. Учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...» або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...» або «Це рішення було прийнято тому, що...» тощо. На даний приклад ми будемо орієнтуватися проводячи інші уроки.

Одним із методів інтерактивного навчання який використовується на уроках трудового навчання є «мозкова атака».

«Мозкова атака» – це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, під час якого здійснюється вільне висловлювання думок усіх учасників. Розрізняють пряму та зворотну, індивідуальну та колективну «мозкову атаку». Вона може проходити як усно, так і письмово. Наприклад, одна група учасників виступає «генератором» нових та оригінальних ідей, інша – критично їх оцінює. Потім відбувається глибокий аналіз та оцінка ідей, на основі яких відбираються найбільш вдалі та ефективніші. Процедура проведення брейн-стормінга вимагає певної майстерності ведучого для здійснення послідовного наближення до розв’язку, тобто треба вміло використовувати запитання як необхідний компонент творчого та конструктивного мислення учнів. Тому, разом із високою кваліфікацією, він має володіти майстерністю постановки питань, які стимулюють та організовують увагу й мислення учнів, а також впливають на формування умінь. Підсумовуючи сказане, уважаємо доцільним надати роль ведучого вчителеві, оскільки він повинен чітко сформулювати питання, записати його на дошці та запропонувати учням висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, що розкриватимуть поставлену проблему. Усі пропозиції (без зауважень і коментарів) записуються на дошці в порядку їх надходження. Наостанок відбувається колективне обговорення та критична оцінка запропонованих версій. Розглянемо тему «Оздоблення виробів різьбленням», де на занятті в 7 класі був використаний метод «мозкової атаки».

Мета роботи:

1. Знайти якомога більше можливих ідей що до методів оздоблення виробу різьбленням.

2. Визначити перевагу одних типів різьблення над іншими.

3. Формувати вміння учнів генерувати ідеї в сучасних умовах, висловлювати та обговорювати свої думки.

Для проведення мозкової атаки учні поділяються на кілька груп (4-5 осіб), кожна з яких представляє собою конструкторське бюро. Учитель пояснює правила «мозкової атаки» учням.

Етапи проведення «мозкової атаки»:

1. Учителем формується проблема та завдання для кожного конструкторського бюро. Їм пропонується: визначити способи оздоблення виробів за допомогою різьблення, щоб вони мали найкращий естетичний вигляд.

2. Кожне конструкторське бюро пропонує свої ідеї – рішення (мінімально 3 ідеї від кожної команди), які записуються на дошці.

3. Обговорення ідеї. Команди обґрунтовують свої ідеї та можливості втілення їх у життя.

4. Відбір ідей проводиться шляхом голосування. Кожний учасник має право відібрати 3 ідеї із загального їх переліку. Учасники підходять до дошки й навпроти ідеї, яка їм найбільше сподобалася, ставлять крапку маркером (одна крапка – один голос).

5. Для прийняття остаточного рішення вчитель підраховує кількість голосів, виданих за кожну ідею. Після цього проводиться ранжування результатів: учні обирають кілька ідей (2-3 ідеї), які отримали найбільшу кількість голосів і являють собою найбільш ефективні напрямки діяльності конструкторського бюро.

Ці ідеї обговорюються усіма учасниками, які приходять до єдиного висновку, що найбільш кращим способом оздоблення виробу за допомогою різьби є геометрична різьба.

Отже, метод «мозкової атаки» на уроках трудового навчання покликаний винайти якомога більше ідей, за допомогою яких можна вирішити дану проблему. Ця стадія передбачає обговорення, критику, оцінку думок та висловлювань. «Мозкова атака» дуже добре працює на початку розв’язання проблеми або в тому разі, коли цей процес зайшов у глухий кут.

Для активізації навчального процесу на уроках трудового навчання ми пропонуємо учням виконати інтерактивне завдання «Гірлянда асоціацій», алгоритм якого має вигляд: визначення синонімів об’єкта, зазначеного в умові завдання; складання комбінацій з елементів гірлянди – синонімів; почергове приєднання до об’єкта задачі його синонімів; генерування нових ідей; відбір найкращого варіанту. При цьому в «шари» вносяться порівняльні, систематизовані, узагальнені ознаки фігури, поняття, закони тощо, залежно від предмета та теми.

Наприклад, при вивченні теми «Технологічні пристрої токарного верстата з обробки деревини», учні пишуть у перший «шар» – поняття (технологічні пристрої), у другий – види (тризуб, патрон), у третій – з яких частин складається токарний верстат, у четвертий – принцип дії верстата, у п’ятий – основні орієнтири застосування токарного верстата. Після завершення завдання відбувається діалогічне обговорення, рефлексія того, що відбулося, усвідомлення учнями отриманого досвіду на теоретичному рівні.

Існує також така інтерактивна форма організації навчання, як «Навчаємося разом», де клас об’єднується в різнорідні групи (за рівнем засвоєння знань) від 3 до 5 осіб. Усі групи одержують по одному завданню, що є завданням певної великої теми, над якою працює весь клас. Наприклад, при вивченні теми у 7 класі «Технологічні пристрої токарно-гвинторізного верстата. Будова та класифікація різців» такими питаннями можуть бути: 1. Основні частини токарно-гвинторізного верстата ТВ-6М; 2. Призначення та застосування технологічних пристроїв токарно-гвинторізного верстата; 3. Класифікація різців за призначенням; 4. Будова різця; 5. Розрахунок режимів різання на токарно-гвинторізному верстаті. Наприклад, при вивченні теми у 6 класі «Розгортки об’ємних виробів із листового металу, прийоми їх розмічання», такими питаннями можуть бути: 1. Поняття «розгортка» її утворення; 2. Послідовність розмічання деталей; 3. Розгортки поверхонь геометричних тіл; 4. Побудова кутів; 5. Побудова правильних багатогранників.

У результаті спільної роботи окремих груп і всіх груп у цілому досягається засвоєння всього матеріалу. Основні принципи – нагорода всій команді, індивідуальний підхід, рівні можливості.

Група одержує нагороду залежно від досягнень кожного учня. При цьому вчитель повинен приділяти особливу увагу комплектації груп (з урахуванням індивідуальних і психологічних особливостей кожного члена) та розробці завдань для кожної конкретної групи.

Окрема група учнів самостійно визначає ролі кожного у виконанні загального завдання (у кожного своя частина завдання): відстеження правильності виконання завдань партнерами, моніторинг активності кожного члена групи у вирішенні загального завдання, а також культури та конструктивності всередині групи. Таким чином, із самого початку група має нібито подвійне завдання: з одного боку, академічне – досягнення якоїсь пізнавальної, творчої мети, а із другого – соціальне або, скоріше, як ми вважаємо, соціально-психологічне: здійснення виконання завдання в процесі спілкування. Учитель також обов’язково контролює не тільки успішне виконання академічного завдання групами учнів, але й характер спілкування школярів між собою, спосіб надання необхідної допомоги один одному.

Вивчення розділу у 7 класі закінчується темою «Професійна діяльність людини та її вибір». Програмою передбачено формування в учнів понять про спрямованість особистості і професійну спрямованість особистості, їх значення

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

У сучасній освіті в цілому та трудовій підготовці зокрема простежується тенденція переходу від традиційної системи, орієнтованої на збереження й передачу знань, умінь і навичок учням, до нової, спрямованої на гармонійний розвиток особистості. Але незмінним лишається системний підхід до процесу навчання та прагнення забезпечити його результативність шляхом активізації навчальної діяльності учнів.

Ефективне впровадження демократичних засад у практику навчального процесу передбачає використання методик, які допомагають набути соціальних та інтелектуальних навичок демократичної поведінки. Найбільш результативними є технології, спрямовані на створення суб'єктно-суб'єктних відносин між вчителем і учнями, залучення їх до активної комунікативної взаємодії, встановлення атмосфери взаємодопомоги, довіри та відповідальності. Технології, які надають навчальному процесу діалогічного характеру, сприяють виробленню таких навичок, як думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї й концепції і вже на основі цього вміти шукати потрібну інформацію, трактувати її і застосовувати в конкретних умовах, відносяться до класу інтерактивних

Якщо спробувати дати визначення поняття інтерактивна технологія навчання, то - це така організація навчального процесу, за якої неможлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників процесі навчального пізнання: або кожен учень має конкретне завдання, за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові і навчальні і умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих    результатів.

Я розглядаю використання інтерактивних технологій на уроках трудового навчання не в ефективності новизни, оригінальності, а в підвищенні якості навчального процесу. Значення інтерактивних технологій полягає в активізації пізнавальної та трудової діяльності учнів, підвищенні інтересу до занять трудового навчання. Завдяки їм у школярів створюється установка на творчу діяльність, на постійний пошук, що так важливо під час впровадження проект¬но-технічних систем трудового навчання. При цьому створюються умови для формування особистісно значущих якостей, що виражаються у вмінні керувати своїм емоційним станом, формуються оперативні практичні вміння, попереджається втома, створюється комфортне середовище для навчання й виховання особистості школяра.

Якщо говорити про інтерактивне трудове навчання то воно полягає в тому, що навчально-трудовий процес організовується так, що практично всі учні задіяні в навчальній та трудовій діяльності, вони мають можливість розуміти й діяти залежно від того, що вони знають і думають. Спільна діяльність учнів у процесі навчання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен учень робить свій особистий індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Причому все це відбувається за умови взаємної підтримки і в атмосфері доброзичливості, що дозволяє отримувати не лише нові знання, а й розвивати саму    пізнавальну діяльність.

Інтерактивна діяльність на уроках трудового навчання передбачає організацію і розвиток діалогового спілкування, яке веде до взаєморозуміння, взаємних дій, до спільного вирішення загальних, але значимих для кожного учасника завдань. Інтерактив виключає домінування як одного доповідача, так і однієї думки над іншими. У ході діалогового навчання учні вчаться критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватися з іншими людьми

Якщо пасивні технології в основному зорієнтовані на рівень знань і розуміння, то активні й інтерактивні – охоплюють усі пізнавальні рівні, оскільки вони передбачають навчання через дію. Під час їх застосування відтворюються ситуації, взаємини, завдання, характерні для щоденної педагогічної діяльності.

На мою думку найефективнішими інтерактивними технологіями є такі, які забезпечують теоретичну і практичну підготовленість учня до творчого застосування знань, умінь і навичок у навчальній та трудовій діяльності. Творчі завдання, на відміну від традиційних, розрахованих на  ре продуктивність, вимагають від учасників не простого відтворення інформації, а творчості, оскільки містять у собі елементи невідомого і мають, як правило, кілька (іноді безліч) «правильних відповідей». Іноді «правильна відповідь» невідома.

Отже, інтерактивні технології передбачають спільне навчання (навчання у співпраці: і учень, і вчитель є суб'єктами навчання). Учитель виступає лише в ролі більш досвідченого організатора навчального процесу. Усі учасники навчального процесу при цьому взаємодіють один з одним, обмінюються інформацією, спільно розв'язують проблеми, моделюють ситуації, оцінюють дії, результати праці своїх однокласників і свою власну поведінку. Учні заглиблюються в атмосферу ділового партнерства з розв'язання проблеми, яка є найбільш сприятливою для вироблення навичок і якостей школяра. Особливістю цих технологій є те, що вони є і найбільш природними, створюють сприятливі умови для формування вмінь і навичок і дають можливість виявити свої інтелектуальні якості.

На основі аналізу педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження встановлено, що основна перевага ІКТ перед іншими комп'ютерними навчальними засобами полягає в динамічності, можливості вносити зміни в процес учіння, виправляти, доповнювати, враховуючи індивідуальні особливості конкретного учня чи колективу,. Мультимедійні засоби надають нові можливості в організації навчального процесу вчителю, а учневі у виявленні і розвитку його творчих здібностей, а також сприяють формуванню самостійної роботи під час навчальної діяльності. Організаційні можливості засвоєння самостійно навчального матеріалу при використанні мультимедійних засобів, без сумніву, набагато вищі ніж у традиційному, бо вони у першу чергу забезпечують полі сенсорне сприйняття матеріалу: зорове, слухове та чуттєве, а таке поєднання подачі матеріалу сприяє мобілізації активності учнів, стимулює їх мисленнєву діяльність, викликає інтерес до навчання, довільна увага перетворюється у мимовільну, розвиваються всі види пам'яті і таким чином створюються належні умови для творчого розвитку уяви, яка спонукає кожного учня, незалежно від його індивідуальних задатків, до раціонального пошуку найоптимальніших кроків для самостійного оволодіння матеріалом. По-друге, вони сприяють формуванню мотивів учіння через виявлення потреб та інтересів під час попереднього контролю, який проводиться з метою встановлення вихідного (початкового) рівне знань, умінь та навичок учнів, бо якщо учень не усвідомлює потреби в учінні, якщо в нього немає пізнавального інтересу, він, як правило, не проявляє розумової активності, тому й навчальний процес буде перебувати на стадії «затримки», і водночас не буде давати належного результату. Адже сформувати в учня мотиваційну сферу – означає виробити в нього систему цінностей розкрити індивідуальну суть навчання, бо учень починає усвідомлювати, що навчання допомагає йому визначити своє місце у житті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ
 

1. Алексеева М.Б. Технология использования систем мультимедиа: Учеб.пособие / Алексеева М.Б., Балан С.Н. – СПб.: Изд.Дом „Бизнесс-пресса”, 2002. – 176 с.

2. Гнедко Н. Застосування мультимедійних курсів лекцій в освітньому процесі вищих навчальних закладів / Наталя Гнедко // Наука, освіта, суспільство очима молодих: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих науковців 13-14 травня 2009 року, м.Рівне. – Рівне: РВВ РДГУ, 2009. – С.30-31.

3 Головань М.С. Зміст дидактичних принципів в умовах навчання на основі нових інформаційних технологій / Головань М.С. // Педагогічні науки. Збірник наукових праць. – Суми: СДПУ ім. Макаренка, 2000. – С.17-25.

4. Головская И.Г. Мультипликация как психологическая основа представления дидактического материала в обучающих информационных системах /Головская И.Г., Чебыкин А.Я. // Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України: Тези доп. I-ї Української наук.-метод.конф. – Одеса, 1992. – С.34.

5. Гороль П.К. Мультимедійні засоби навчання. Лабораторні роботи. Навчально-методичний посібник / Гороль П.К., Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю., Шестопалюк О.В. – Вінниця ТОВ „Ландо ЛТД”, 2008. – 633 с.

6. Гуревич Р.С. Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі: посібник для педагогічних працівників; студентів педагогічних вищих навчальних закладів / Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. – Вінниця, ДОВ “Вінниця”, 2002. – 116 с.

7. Коровець І.Є. Критерії ефективності використання мультимедійних засобів навчання в процесі трудової підготовки школярів / Коровець І.Є. // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : Зб.наук.пр. – Випуск 17 / Редкол.: І.А.Зязюн та ін. – Київ-Вінниця: ДОВ „Вінниця”, 2008. – С.112-115.

 

8. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. / Е. И. Машбиц. – М. : Педагогика, 1998. – 192 с.

9.Мультимедия: учебное пособие / под. ред. А. И. Петренка. – М.: Бином, 1994. – 270с.

10.Ніколаєнко С. Освіта в інноваційному поступі суспільства // Фізика та астрономія в школі. – 2006. – № 3. – С. 20-22.

11. Основи інформаційних технологій навчання : посібник для вчителів / [Б. І. Машбиць, О. О. Гокунь, М. І. Жалдак та ін.] ; за ред. Ю. І. Машбиця / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. – К. : ІЗМН, 1997. – 264 с.12. Роберт И. Новые информационные технологиивобучении: дидактические проблемы, перспективы использования / Роберт И. // Информатика и образование. – 1990. – №4. – С.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

ВИСНОВКИ

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальне видання

 

 

 

Журавльова Олена Леонідівна, Демченко Тетяна Юріївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні технології на уроках трудового навчання

Методичний посібник

 

 

 

 

 Підписано до друку 14.01.2021 Формат 21х29,7 1/16. Гарнітура Times.

 Друк офсетний. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 15. Тираж 25пр.

 

 

Друкарня ПП «Дорошенко Ю. і  Ко»

84320, Україна, м. Краматорськ, вул. Хабаровська, 40Ш

 Тел.: 0626462897