Методичний посібник "Тестові завдання на уроках української мови та літератури: формування ключових компетентностей учня"

Відділ освіти

Костопільської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

Перетоцька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Костопільської районної ради

 

                                                                        Савтира Оксана Олександрівна

 

 

 

 

 

Тестові завдання на уроках української мови та літератури: формування ключових компетентностей учня

 

 

 

 

 

 

 

Костопіль 2020

 

Савтира О.О.  Тестові завдання на уроках української мови та літератури: формування ключових компетентностей учня. – Костопіль, 2020. – 67с.

 

 

          У методичному посібнику розкрито зміст поняття «тест» у світлі сучасної освітньої парадигми та подано тестові завдання з окремих тем уроків української мови та літератури в 7 класі, які допоможуть  вчителю-словеснику здійснити оцінювання навчальних досягнень учнів на різних етапах уроку.

         Посібник призначений для вчителів української мови та літератури для творчого використання  у роботі.

 

 

 

 

 

Посібник рекомендовано до друку рішенням науково-методичної ради Перетоцької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів (протокол №2 від 18.12.2019 року).

 

 

 

 

 

Рецензент

Захожа К.І. – заступник директора з навчально-виховної роботи.

 

 

Комп’ютерна верстка та набір       О. Савтира

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………..5

РОЗДІЛ І. ТЕСТУВАННЯ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ ПІДВИЩЕННЯ УСПІШНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………………...7

1. Поняття тесту і його особливості: класифікація, зміст і форми……….7
2. Функції та переваги  тестового контролю…………………………….10
3.  Вимоги до змісту і форми тесту……………………………………….12
4. Літературний диктант як різновид тестових завдань………………...15
5. Онлайн-ресурси для тестування учнів………………………………...17

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТІВ У НАВЧАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..25

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...64

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...66

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

      Система управління освітою потребує об'єктивної картини її реального стану для забезпечення обґрунтованості рішень, які приймаються. Сучасні соціально-економічні та політичні зміни в державі стали передумовою реформування національної системи освіти. Основною соціальною вимогою суспільства є якісна освіта.

      У сучасній освіті одним із напрямів фомування ключових компетентностей учнів стала тестова технологія. Як наголошується в методиці викладання, використання тестів – це одне з раціональних і ефективних доповнень до методів перевірки компетентностей учнів на різних етапах навчання. Крім цього, тестування стало одним із засобів індивідуалізації в освітньому процесі, тому що надає можливість враховувати існуючі психологічні особливості учнів, які заважають їх успішній навчальній діяльності. Одночасно тестовий контроль має ряд істотних переваг перед іншими видами існуючого контролю. По-перше, він дає можливість перевірити значний обсяг вивченого матеріалу дозовано і, по-друге, за допомогою тестування вдається швидко діагностувати оволодіння навчальним матеріалом значної кількості учнів.

       Сучасний урок української мови та літератури вимагає від учителя застосування не тільки добре продуманих методів і прийомів навчання, спрямованих на вивчення й закріплення матеріалу, але й ефективних засобів перевірки знань учнів. Якість засвоєння вивченого має перевірятися на кожному уроці, що дасть вчителеві змогу своєчасно отримати зворотну інформацію. Крім того, щоурочна перевірка вивченого стимулює школяра до самостійної роботи над книгою, активізує навчальну діяльність, сприяє глибокому засвоєнню знань, оскільки учень впевнений у тому, що праця його буде належно оцінена. Обмаль часу(10-15 хв), який відводиться на перевірку домашнього завдання, спонукає учителів шукати таких форм роботи, які б дали змогу за короткий час перевірити знання учнів усього класу або, принаймні, більшості.

       Актуальність впровадження тестів на уроках української мови та літератури покликана ще іншою вимогою часу – необхідністю використовувати тестові технології для якісної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання.

       Досвід проведення незалежного зовнішнього оцінювання переконливо засвідчує, що протягом навчального року, починаючи з 5-ого класу, вчителям-словесникам слід постійно готувати учнів до такої особливої форми контролю, якою є тестування. Учителеві-словеснику доцільно використовувати різноманітні тестові завдання під час проведення поточного і контрольного оцінювання, широко практикувати тестування не тільки, як контрольну форму перевірки компетентностей школярів, але і як продуктивний навчальний прийом, відпрацьовувати у школярів навички виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності.

         Для якісного впровадження в шкільну практику тестування як методичної форми обов'язковим є систематичність, вписаність у загальну структуру уроку і продуманість методів його використання протягом усього навчального року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕСТУВАННЯ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ ПІДВИЩЕННЯ УСПІШНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

1.  Поняття тесту і його особливості: класифікація, зміст і форми

На сучасному етапі освіти в загальноосвітньому закладі контроль і оцінка знань учнів все частіше і частіше забезпечується за допомогою різноманітних тестів. Тести, як одна з форм контролю, в українській освіті з’явилися порівняно недавно, на відміну від зарубіжних країн, де з цього питання напрацьовано багатий досвід. Інтерес до тестування у вітчизняній освіті пояснюється тим, що окрім своєї основної функції – контролю знань учнів, воно може виконувати й інші функції:

• служить засобом діагностики труднощів навчального матеріалу;

• є мірою визначення якості навченості;

• дає можливість для прогнозування успішності чи неуспішності навчання.  

Тест (від англійського test – проба, випробування, досвід) – це невеликі стандартизовані завдання, що складаються з питань і завдань, за допомогою яких проводиться певне психологічне дослідження. Істотні ознаки тестів, а також їх функції знайшли відображення в сучасних словникових визначеннях тестів насамперед в психолого-педагогічній області. В одному з психологічних словників відзначається, що тест – це «коротке, стандартизоване, звичайно обмежене в часі психологічне випробування, призначене для встановлення в порівнюваних величинах міжіндивідуальних відмінностей».

Тестування розглядається наразі як спосіб перевірки результатів навчання, визначення рівня навченості чи ступеня готовності до тієї чи іншої діяльності.           

Завдання в тестовій формі – це, власне, те, з чим учитель має справу під час поточного чи тематичного контролю. Воно відповідає певній формі (завдання з вибором однієї чи кількох правильних відповідей, на встановлення відповідності тощо).Тестові завдання однаковою мірою надаються до використання під час здійснення поточного, тематичного та підсумкового (зокрема й незалежного зовнішнього оцінювання) контролю, можуть пропонуватися учням із різними навчальними можливостями, тобто передбачати градацію завдань за ступенем складності, мати творче спрямування. Дидактична мета поточного оцінювання – відстежувати процес навчання й отримувати оперативну інформацію про відповідність (невідповідність) знань учнів вимогам чинної програми. Найпоширенішою формою проведення поточного контролю, крім усного опитування й самостійних робіт, є виконання педагогічних тестів, які допоможуть учителеві вчасно відкоригувати й удосконалити навчальний процес. Поточний тестовий контроль можна здійснювати за допомогою кількох варіантів тестів, дібраних із спеціальної літератури або розроблених самим учителем. Систематичне відстеження всіх етапів засвоєння знань у формі тестування стимулюватиме учнів до самостійної роботи під час виконання класних і домашніх завдань, підвищуватиме інтерес до навчання та відповідальність за його результати.

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи:

-      теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування;

-      організація тестування;

-      аналіз і корекція результатів.

У сучасній методиці викладання відомо кілька класифікацій існуючих тестів. В основу цих класифікацій покладено різні ознаки. Однією з найбільш популярних і загальноприйнятих класифікацій є класифікація, запропонована доктором педагогічних наук А. Н. Майоровим в статті «Тести і їх види. Тести досягнень. Шкільні технології».

 З його точки зору всі тести, які використовуються з різними цілями, можуть бути класифіковані за такими ознаками:

-      за процедурою виконання тести можуть бути стандартизовані і нестандартизовані;

-      за своїм призначенням тести можуть бути: загальнодіагностичні;  тести спеціальних здібностей (технічних, музичних, тест для пілотів, радіооператорів і т.ін.); тести професійної придатності;  тести досягнень, наприклад, вимови, якості письмових творів і т.п., тобто тести, які призначені для оцінювання предметних результатів, досягнутих учнями в процесі свого навчання.

Тести, які застосовуються в процесі тестування:

• бланкові,

• апаратні,

• предметні,

• практичні,

• комп’ютерні

  За кількістю учасників тестування: індивідуальні або групові.

  За формою відповіді тести можуть бути як усні, так і письмові.

За провідною орієнтацією тести можуть бути: тести швидкості, тести   потужності або результативності, а також змішані тести.

За характером дій:

• вербальні (пов’язані з необхідністю виробляти розумові дії);

•невербальні (пов’язані з практичним маніпулюванням якимись предметами, це можуть бути картки, блоки або деталі).

За спрямованістю:

• тести інтелекту, що виявляють особливості;

• особистісні тести (іноді звані тестами темпераменту) і ін.

       За характером відповідей на питання:

• відкритого типу (коли здобувачеві освіти необхідно самостійно дописати слово, словосполучення, пропозицію, знак, формулу і т.ін.);

• закритого типу (коли здобувачеві освіти необхідно вибрати із запропонованих варіантів відповідей той чи інший варіант).

Провідний спеціаліст у галузі освітніх технологій, доктор педагогічних наук В.П. Беспалько пропонує класифікацію тестів, яка заснована на різних рівнях засвоєння знань. У зв’язку з цим він виділяє чотири рівні:

• тести першого рівня, головне завдання яких –  виконання діяльності по пізнанню;

• тести другого рівня, тестовані працюють на рівні репродукції;

• тести третього рівня – продуктивна діяльність;

• тести четвертого рівня –  робота на рівні творчої діяльності.

Найчастіше в освітньому процесі використовуються тести, які діляться на дві групи:

• тестові завдання закритого типу –  їх особливість полягає в тому, що тестованому необхідно обрати із запропонованих варіантів відповіді той чи інший варіант (іноді їх може бути декілька);

• тестові завдання відкритого типу –  вони характеризуються наявністю вільної  відповіді, коли тестованому необхідно самостійно дописати слово,   

 Крім цього, дані тести характеризуються певними варіантами відповідей і формами тестового завдання.

Таким чином, аналіз існуючих класифікацій дає можливість стверджувати, що існують різні форми тестів, а також безліч варіантів завдань до них. Але при всій множинності існуючих видів тестів і їх класифікації основна функція тестів –  контроль і оцінка знань учнів все ж залишається.

2. Функції та переваги тестового контролю

В ході навчального процесу тест може виконувати кілька функцій:

1. Контролююча функція. Суть цієї функції полягає у виявленні стану сформованості компетентностей учнів, рівня їх розумового розвитку, у вивченні ступеня засвоєння прийомів пізнавальної діяльності, навичок раціональної навчальної праці.

2. Навчальна функція. Основне призначення цієї функції полягає в удосконаленні компетентностей, їх систематизації. У процесі перевірки учні повторюють і закріплюють вивчений матеріал. Вони не тільки відтворюють раніше вивчене, а й застосовують знання і вміння в новій ситуації.

3.  Діагностична функція. Особливість цієї функції пов’язана з тим, що її основне призначення полягає в отриманні інформації про помилки, недоліки і прогалини в знаннях і уміннях учнів і   причини труднощів учнів в оволодінні навчальним матеріалом, про кількість, характер помилок.

4. Розвиваюча функція. Ця функція спрямована на стимулювання пізнавальної активності учнів, у розвитку їх творчих здібностей.

5. Орієнтуюча функція. Основне призначення цієї функції полягає в отриманні деякої інформації: ступінь засвоєння і як глибоко вивчений навчальний матеріал окремим учнем і класом в цілому. Одночасно контроль допомагає учням краще пізнати себе, оцінити свої можливості і знання.

6. Виховна функція полягає у вихованні в учнів відповідального ставлення до навчання, дисципліни, акуратності, чесності.     

В освітньому процесі самі функції проявляються по-різному. Реалізація зазначених функцій в практиці педагогічної діяльності робить цей контроль більш ефективним, а також набагато ефективнішим  стає і сам освітній процес. Які б функції не визначалися у тестів, але основна їх функція – це контроль і оцінка знань учнів.

Перевагами  тестових  завдань над іншими формами контролю є те, що вони:

•    потребують невеликих часових ресурсів для проведення та перевірки;
•    порівняно нескладні в проведенні, що дає змогу спростити саму процедуру контролю від його підготовки та здійснення до перевірки й аналізу, а також вивільнити час для інших видів роботи на уроці;
•    активізують пізнавальну діяльність школярів;
•    сприяють розвитку в них уміння концентруватися, робити правильний вибір;
•    забезпечують для кожного з учасників освітнього процесу реально рівні умови під час контролю результатів навчання;
•    знімають емоційну напруженість у дітей, характерну для проведення контрольних робіт. 

Тестування є більш об’єктивною формою оцінювання навчальних досягнень учнів. За допомогою тестування вчитель може легко і швидко відстежувати якість засвоєння кожним учнем навчального матеріалу, особливо тоді, коли застосована комп’ютерна перевірка. А також дана форма оцінювання ставить учнів у рівні умови, використовуючи єдині процедуру та критерії. Тестові завдання однаковою мірою надаються до використання під час здійснення поточного, тематичного та підсумкового (зокрема й зовнішнього оцінювання) контролю, можуть пропонуватися учням із різними навчальними можливостями, тобто передбачати градацію завдань за ступенем складності, мати творче спрямування.

При розробці змістового наповнення тесту з української мови має бути врахована необхідність перевірки навчальних досягнень учнів за такими рівнями класифікації когнітивної сфери (таксономія Бенджаміна Блума):

-      знання;

-      розуміння;

-      застосування;

-      аналіз;

-      синтез;

-      оцінювання.

Застосування тестових технологій орієнтовано на визначення рівня засвоєння ключових понять, тем і розділів навчальної програми, ступінь оволодіння компетентностями тощо, а не констатацією наявності в учнів певної сукупності засвоєних знань. Систематичне тестування стимулює учнів до самостійної роботи, підвищує їхній рівень підготовки, адже кожен учень усвідомлює, що його знання оцінюються постійно. Отже, тестування є якісним і об’єктивним засобом  оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках української мови та літератури .

3. Вимоги до змісту і форми тесту

Тест як форма контролю знань являє собою завдання, яке складається з ряду питань і декількох варіантів відповідей на них для вибору в кожному випадку одного (іноді кількох) правильного. З їх допомогою можна отримати, наприклад, інформацію про рівень засвоєння елементів знань, про сформованість компетентностей та застосуванню їх у різних ситуаціях.

Незважаючи на ефективність і популярність в сучасній методиці використання тестової форми контролю під час уроків, у тесту як і в будь-якої іншої методики є свої позитивні і негативні сторони. Головне достоїнство тестового контролю полягає в швидкості, а традиційної перевірки за допомогою дидактичних матеріалів – в її обрунтованості. У той же час, якщо в  ході своєї роботи учень проставляє тільки номери відповіді, тут вчитель не може бачити характеру самого ходу рішення – розумова діяльність учня і результат може бути тільки імовірнісним. Повної гарантії наявності в учня міцних знань у вчителя немає. До недоліків тестів також відносять можливість вгадування. Якщо, наприклад, тестове завдання містить тільки дві відповіді, одна з яких правильна, то половину відповідей на такі тестові завдання найчастіше можна вгадати. Тому при складанні тестів необхідно дотримуватися певних вимог як до змісту, так і до форми тесту.

• Предметна чистота. Пропоновані в тесті завдання обов’язково повинні відображати зміст тільки даного навчального предмета. Крім цього завжди важливо враховувати значимість обраного навчального матеріалу, його наукову достовірність, відповідність змісту тесту рівню сучасного розуміння науки.

• Формальна чистота. Форма тестового завдання обов’язково повинна відповідати одній з обраних спеціальностей. Крім цього, шрифт повинен також відповідати загальноприйнятим нормам.

• Надійність. Дана вимога забезпечується сукупністю тестів даного рівня з певною кількістю суттєвих операцій в них. Крім цього надійність передбачає враховувати і те, що в тести не рекомендується включати:

- питання і відповіді дискусійного характеру;

- завдання, які мають громіздкі або нечіткі формулювання.

• Стислість завдань. Багатослівні завдання не є тестами. Ідеально сформульоване –  не більше семи слів. Крім цього, і час тестування також має бути мінімальним. На виконання одного завдання повинно бути витрачено не більше двох хвилин, для більш важких завдань – до п’яти. При підготовці до тестування точний час для відповідей визначається експериментально. Важливо й те, що при складанні тестів необхідно враховувати:  тест може включати в себе завдання різної форми в будь-якому порядку і в будь-якій кількості.

Тестові завдання, складові тесту, можуть бути представлені в одній з наступних стандартизованих форм:

- в закритій формі (з вибором однієї або кількох варіантів зі списку запропонованих);

- у відкритій формі (в текстове завдання вписується слово, вставляється формула і т.ін.);

- завдання на встановлення правильної логічної послідовності (для опису подій, технологій);

- на встановлення певної відповідності.

Вибір форми завдання для проведення тестового контролю залежить насамперед від навчального матеріалу, знання якого потрібно вчителеві перевірити. Послідовність обраних завдань визначається тільки за одним принципом: від більш простого завдання до складнішого. У той же час сама форма тестового завдання повинна бути для учня впізнаваною і відповідно не вимагати від учителя додаткових пояснень. В ідеальному варіанті в тесті ніколи не повинно бути дуже легких, абсолютно всіма вирішуваних завдань. Хоча на початку самого тесту відповідно до його структури можна ввести кілька легших завдань, щоб таким чином підбадьорити тестованого, підвищити його впевненість в собі, в своїх знаннях і, таким чином, допомогти реалізувати свій навчальний потенціал. Крім цього, в тест можна включати 1-2 завдання більш високого рівня складності, щоб в учня не сформувалося почуття непогрішності і завищеної самооцінки, щоб йому було до чого прагнути.

Багато науковців визначають конкретні вимоги до складання тестів. В першу чергу, тест завжди складається з двох частин - інформаційної та операційної. В інформаційному вікні зрозуміло і просто сформульовано інструкцію і приклади правильного виконання завдань. Операційна частина складається з певної кількості завдань або питань. Крім цього, кожне тестове завдання може супроводжуватися набором відповідей, які називаються вибірковими або альтернативними. Серед відповідей міститься одна правильна відповідь і кілька неправильних. Всі варіанти вибору повинні бути приблизно однієї величини і належати до одного рівня предметних труднощів. Тести з багатьма завданнями, як вважає Е.А. Штольман, називаються комплексними тестами.  І в той же час при складанні тестів необхідно пам’ятати, що тестові завдання повинні бути коректними і розрахованими на оцінку рівня навчальних досягнень учнів з конкретної галузі знань.

4. Літературний диктант як різновид тестових завдань

Одним із різновидів тестового завдання є літературні диктанти. Їх дають після закінчення засвоєння матеріалу та під час уроку, оцінювання домашнього завдання.

Використання літературних диктантів на уроках  свідчить про інтерес учнів до виконання цього виду роботи, прагнення аналогічно конструювати подібні  завдання.

Під терміном «літературні диктанти» розуміємо систему вправ та завдань, які дають змогу швидко і різнобічно перевірити рівень компетентності учнів з теми, що вивчається, вміння відокремлювати основне, систематизувати, узагальнювати матеріал. Літературні диктанти розвивають логічне та асоціативне мислення, пам'ять; дають змогу економно використати час на уроці.

Літературні диктанти подібні до тестових завдань, бо також є вправами зворотної дії: можна одразу ж проконтролювати правильність виконання роботи. Проте, на відміну від них, де потрібно вибрати одну відповідь з-поміж інших, пропонований вид роботи потребує відповідного усного чи письмового пояснення, коментування тощо.  

Літературні диктанти зазвичай проводять на початку уроку (перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань) або в його кінці (підсумок, узагальнення); ефективні вони також на уроках узагальнення та контролю знань. Окремі завдання можуть бути використані як елементи тематичного оцінювання, у позакласній роботі. Літературні диктанти виконують у зошитах чи на окремих аркушах, можливе й усне опитування.

Форми перевірки можуть бути різними: самоперевірка (після диктанту учням пропонується правильний варіант), взаємоперевірка з наступним коментуванням, перевірка учнями та вчителями.

Переваги літературних  диктантів :

- стимулюють учнів до читання творів;

- відбувається диференційований підхід до учнів;

- кожен може отримати оцінку;

- відповідь дається одним-трьома слова(максимум простим реченням);

- учитель відразу ж бачить хто і як читав твір;

- готує учнів до тестових завдань (вміння вибирати правильну відповідь);

- тренують увагу дітей, зосередженість, наполегливість,  старанність (адже за невеликий проміжок часу можна отримати оцінку).

В педагогічній практиці виділяють такі види літературних диктантів:

-  асоціативний – перевіряє, як учні орієнтуються в біографії  та творчості письменника. Учителем диктуються дати, географічні об’єкти, назви творів, прізвища людей, які мають певне відношення до автора. Учні розшифровують ці поняття усно чи письмово. Для ускладнення завдання можна пропонувати диктанти за варіантами;

-  цитатний – перевіряє знання учнями текстів, висловлювань про письменника, творчість якого вивчається;

-  логічний – дає змогу з’ясувати, як учень вміє пов’язувати факти, поняття, знаходити спільне в подіях, біографіях тощо;

-  хронологічний – пропонується тоді, коли є потреба запам’ятати найважливіші дати, пов’язані з життям і творчістю автора;

-  диктант-співпраця – проводиться під час пояснення  нового матеріалу, коли учень вже має певні знання, набуті в попередніх класах;

-  бліц-диктант – вимагає блискавичної реакції. Учень відразу ж записує у зошит відповіді на запитання вчителя.

Літературні диктанти урізноманітнюють форми роботи вчителя на уроках, дають можливість оцінити практично всіх учнів, економно використавши при цьому час.

5. Онлайн-ресурси для тестування учнів

На даний час достатньо ресурсів для того, щоб урізноманітнити тестування. Так, наприклад, в школах з достатньою оснащеністю комп’ютерами можна проводити комп’ютерні тестування в режимі онлайн, які пропонують безлічі сайтів, наприклад: www.testorium.net

Функціонал сайту дозволяє організувати дистанційне  навчання  та перевірку знань учнів. 

Якщо комп’ютер всього один, то такі онлайн-тестування можна проводити для 1-2 учнів, які працюють за комп’ютером вчителя безпосередньо під час уроку.

Kahoot!

Цей сайт допоможе провести контрольні роботи, зрізи знань, тести й оцінювання в ігровій формі. На Kahoot! вчитель може створити опитування з будь-якої теми, однак попередньо йому потрібно зареєструватися.

Запитання тестів відображатимуться лише на вчительському екрані — ноутбуці чи проекторі. А на гаджетах дітей будуть тільки чотири варіанти відповіді, з яких треба обрати правильний.

Викладач може робити опитування яскравими, що подобається дітям: додавати фото, малюнки, відео чи графіку. Також є можливість увімкнути на сайті режим усіляких бонусів, наприклад – додаткові бали за швидкі відповіді. Це перетворить навіть складний іспит на цікаве змагання.

Поіменні відповіді викладач бачить одразу, а також може скачати результати контрольної у формі таблиці.

Plickers

Ця програма зручна тим, що для її використання не потрібно, щоб гаджети були в усього класу. Достатньо, щоб смартфон чи планшет мав вчитель.

Схема створення опитування проста: вчителю потрібно завантажити в мобільний додаток запитання з варіантами відповідей і роздрукувати для учнів картки з QR-кодами. Вони вже готові для скачування на сайті.

Кожна картка має персональний номер, тому її легко закріпити за окремою дитиною. Це чотирикутне зображення, де з кожного боку стоїть літера a, b, c чи d. Літери відповідають варіанту відповіді з тесту.

Під час уроку викладач ставить запитання, а діти піднімають вверх свої картки. Треба пояснити учням, що під час опитування слід підняти картку так, щоб правильна, на їх думку, літера була зверху.

Щоб перевірити результати, вчителю достатньо навести свій смартфон на клас — програма відсканує всі результати відразу. Викладач може не розголошувати, хто відстав у тесті, та не ставити оцінок, однак сам матиме повний аналіз того, як клас засвоїв тему.

Quizalize​

Це онлайн-конструктор різноманітних навчальних вікторин, тестів та ігор. Його особливість у тому, що на запитання, які завантажив вчитель, учні можуть відповідати як у класі, так і вдома. Тобто немає необхідності, щоб усі діти проходили опитування одночасно. Отож Quizalize можна використовувати і для контрольних робіт, і для домашніх завдань.

Вчитель може зайти в тест зі свого комп’ютера в будь-який момент і подивитися на прогрес усього класу чи окремих учнів.

Учень після кожного запитання і сам бачить, чи правильно відповів та скільки балів отримав за відповідь. При цьому програма враховує швидкість, з якою зреагувала дитина.

Щоб школярі не боялися помилок чи реакції однокласників, кожному учаснику опитування можна дати нікнейм чи умовний номер. Хто є хто –  знатиме лише вчитель.

Mentimeter

 Сервіс для створення та проведення опитувань. Вчитель у кілька кліків може завантажити на сайт одне чи декілька запитань. А потім дає учням посилання з кодом доступу чи можливість сканувати QR-код.

 Це може бути, наприклад, тест з української літератури з кількома варіантами відповідей. Наприклад, у якому році побачило світ перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. А може бути просте опитування, що дає змогу проаналізувати настрій аудиторії. Наприклад: «Чи зрозуміли ви нову тему?»

 Вчитель визначає, скільки часу клас має на те, щоб відповісти. А також обирає, у якому вигляді хоче отримати відповіді від аудиторії: просто кількість голосів, відсоткове співвідношення, діаграма, «хмара слів», графік. Далі учні відповідають зі своїх смартфонів та планшетів.

 Важливе уточнення — сервіс не персоніфікований (вчитель не бачить, хто з учнів як відповів). Тому для оцінювання успішності не підійде. Однак може допомогти відслідкувати динаміку засвоєння матеріалу, оскільки результати кожного опитування зберігаються. А учні відповідають більш розкуто, коли знають, що за неправильну відповідь ніхто не дорікатиме.

Nearpod

Це сервіс для створення презентацій, на основі яких можна провести цілий інтерактивний урок або ж просто опитування.

Вчитель робить презентацію на певну тему, а код доступу до неї надсилає учням. Діти можуть відкрити роботу безпосередньо на уроці зі смартфонів, планшетів чи комп’ютерів.

Сайт дає змогу додавати до презентацій не лише фото, відео та графіки, а й запитання. Таким чином, на дітей психологічно не тисне атмосфера опитування. Вони просто переглядають цікавий контент, а заразом обирають правильні відповіді до тестів.

   Є також можливість створювати відкриті запитання, тобто такі, де дитині треба записати власний варіант відповіді чи просто висловити свою думку з певного приводу. Або навіть намалювати малюнок замість текстової відповіді.

 Вчитель бачить онлайн і відповіді кожного окремо, і загальну ситуацію в класі.

 На сьогоднішній день використання онлайн-ресурсів на уроках є  актуальним. У навчальному інформаційному просторі володіння засобами ІКТ, як учителем, так і учнями, дозволяє розширити світогляд дітей, дати можливість розкритися індивідуальним особливостям учнів, урізноманітнити урок і подати матеріал різнобічно.

 Хотілося б підкреслити, що застосування Plickers, Kahoot!, Nearpod, Mentimeter, Quizalize, ​на уроках української мови та літератури забезпечує:

- економію часу при поясненні, закріпленні матеріалу;

- презентацію результатів перевірки в більш наочному, доступному для сприйняття вигляді;

- постійний оперативний контроль засвоєння матеріалу учнями.

 Це, в цілому, стимулює різноманітність творчої діяльності учнів, виховує навички самоконтролю, підвищує інтерес до предмету. Результатом систематичного застосування даних ресурсів на уроках є підвищення кваліфікації самого вчителя, залучення більшої кількості учнів в активну діяльність, активізує увагу учнів, посилює їх мотивацію, розвиває уяву і фантазію, а з цим і підвищується ефективність уроку. Все це служить запорукою глибоких і міцних знань з предмета і зумовлює розвиток особистості учня.

Використання онлайн-ресурсів на уроці дозволяє вчителю поліпшити зворотний зв’язок між собою і класом. Для дітей це свого роду розвага, що дозволяє відволіктися від одноманітності  уроків і в ігровій формі відповідати на питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕСТІВ У НАВЧАННІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

Тестові завдання  використовую на всіх етапах роботи над матеріалом, які покликані вчасно відкорегувати й удосконалити рівень оволодіння матеріалом, закріпити або повторити його. Головна їх мета – виявити прогалини у формуванні компетентностей школярів, спрямувати їх на усунення недоліків у вивченні української мови та літератури.

Пропоную розробку тестових завдань з української мови та літератури  у 7 класі з окремих тем. Подані тести та літературні диктанти використовую на уроках вивчення та закріплення навчального матеріалу, уроках узагальнення та систематизації, що є гарним тренінгом для школярів, призвичаює їх до виконання завдань такого типу.

 

Українська мова. 7 клас

 

Тема: Дієслово

Бліцопитування.

1.          Самостійна частина мови, що називає дію або стан предмета – це…(дієслово)
2.          Дієслово відповідає на питання…( що робити?, що зробити?, що роблять?, що зроблять?, що робили?, що зробили?)
3.          Дієслова мають такі граматичні ознаки:…(час, число, особу, рід, вид, спосіб )
4.          Дієслова бувають двох видів:…(доконаного і недоконаного)
5.          Дієслова мають такі часові форми:…(минула, теперішня, майбутня)
6.          Дієслова якого часу змінюються за родами? (минулого)
7.          Дієслова поділяються на такі дієвідміни:…(І і ІІ дієвідміни)
8.          Розрізняють три способи дієслів:…(умовний, наказовий, дійсний)
9.          Дієслова найчастіше виконують роль…(присудка), а неозначена форма дієслова буває…(підметом)
10.     Дієслово має п’ять основних форм:…(неозначена форма, особові дієслова, дієприкметник, безособова форма на -но, -то, дієприслівник)
11.     Заперечну частку не пишемо з дієсловами …(окремо)
12.     Початкова або неозначена форма утворюється додаванням формотворчого суфікса – …(ти).

Тест.

Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.          Дієслово – це частина мови, яка:

А виражає ознаку дії, предмета чи іншої ознаки;

Б означає дію або стан предмета;

В означає назву предмета;

Г означає назву ознаки предмета або його приналежності.

2.          Укажіть рядок, у якому всі слова – дієслова:

А бігаємо, читати, стрибки, малювати; 

Б біг, стрибати, малюнок, читання;

В бігати, читаємо, малюватиме, читатиме;  

Г читання, радіти, радість, малювати.

3.          У початковій формі вжито всі дієслова рядка

А таланити, шаленіємо, ходила б, говорять;

Б  щастити, буяти, скаженіти, керувати;

В вирувати, висловлюємося, говоріть, зробив би;

Г правити, фортунило, дейкають, ректи.

4.          В особовій формі вжито всі дієслова рядка

А блукають, кружляє, проспати, розбуди;

Б купуватиму, ходить, прозираємо, тремтіли;

В вечеряти, являється, захищає, вміти;

Г готувати, символізував, знаходити, дзвонімо.

5.          Укажіть рядок, у якому всі дієслова недоконаного виду:

А читав, малюю, буду вчити;           Б проводити, прочитав, глянула;

В вивчати, привітав, говорити;         Г казати, принести, ворушиться.

6.          Укажіть рядок, у якому всі дієслова доконаного виду:

А пообіцяла, стояли, доказати;          Б падало, мріяв, вміти;

В люблю, думав, відпочивати;          Г прочитав, відвідала, забули.

7.          Укажіть рядок, у якому всі дієслова теперішнього часу:

А пишу, малюю, читаємо, співає;     Б росте, буде вчити, напишу, скажу;

В повіває, малюватиму, виріже, виконає;  Г сидить, буде виконувати, зріжемо, вивчу.

8.          Укажіть рядок, у якому всі дієслова минулого часу:

А пишу, малював, читаємо, співав; 

Б росте, буде читати, напишу, скажу;

В повівав, малював, вирізав, виконав;

Г сидить, буде виконувати, зріжемо, вивчу.

9.          Укажіть рядок, у якому всі дієслова майбутнього часу:

А пишу, малюю, читаємо, співає;   

Б росте, буде вчити, напишу, скажу;

В повіває, малюватиму, виріже, виконає;    

 Г буде сидіти, буде виконувати, зріжемо, вивчу.

10.     Укажіть рядок, у якому всі дієслова записані в неозначеній фор­мі:

А робити, сидить, писати, читала;     Б світає, співають, говориш, світить;

В писати, читати, горить, малювати;    Г дивитися, розмовляти, писав, слухає.

11.     Укажіть правильне твердження

А Дієслова доконаного і недоконаного виду здебільшого складають видові пари, що відрізняються будовою слова – суфіксами, префіксами, а зрідка наголосами.

Б Неозначена форма дієслова не має категорії виду.

В Безособові дієслова не можуть мати категорії виду.

Г Дієслова теперішнього часу змінюються за особами, числами та родами.

      Завдання 12 передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позна­чений цифрою.

12.     Установіть відповідність між дієсловом і його характеристикою:

А читаю                1 доконаний вид, майбутній час

Б малюватиме      2 недоконаний вид, минулий час

В напишу                 3 недоконаний вид, майбутній час

Г робив                 4 доконаний вид, минулий час

                                    5 недоконаний вид, теперішній час

 

Тестова самостійна робота

      Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.          Укажіть рядок, у якому всі дієслова наказового способу:

А ходи, мріятиму, учили б, довелося;   Б порадь, покладу, казала б, встанемо;

В лети, відчинімо, встаньте, слухай;   Г їж, запитав би, покладу, працював би.

2.          Укажіть рядок, у якому всі дієслова І дієвідміни:

А говорити, ходити, кричати, стати;     Б вчити, малювати, працювати, спати;

В бігти, сидіти, любити, боротися;       Г мати, везти, казати, іти.

3.          Укажіть речення, у якому вжито безособове дієслово:

А Уранці добре працюється.         Б Дитя було добре і лагідне.

В Дме сильний вітер.                      Г Він не має зошита і ручки.

4.          Укажіть ряд дієслів із закінченням -ете:

А прибуд.., змел.., підмет.., колиш..;    Б прибуд.., знайд.., розірв.., закле..;

 В переглян.., вимет.., полегш.., почне..;  Г довар.., дмухн.., впевн.., закопт...

     Завдання 5-6 передбачають встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.

5.          Установіть відповідність між дієсловами та їхніми видо-часовими формами:

А Доконаний вид, майбутній час                 1  Перерахував

Б Недоконаний вид, майбутній час             2  Буду вчити

В Доконаний вид, минулий час                    3  Напечемо

Г Недоконаний вид, теперішній час            4  Говорив

                                                                         5 Пишу

6. Установіть відповідність між дієсловами та їхніми морфологіч­ними ознаками:

А Доконаний вид, майбутній час, пере­хідний, зворотний, І особи

Б Недоконаний вид, майбутній час, не­перехідний, незворотний, II особи

В Доконаний вид, минулий час, непере­хідний, зворотний, І особи

Г Недоконаний вид, теперішній час, пе­рехідний, незворотний, III особи

1.                Співатимеш
2.                Прочитаєш
3.                Пиши
4.                Умився
5.                Розхвилюватися

       Завдання  7- 8 — завдання відкритої форми.

7.          Утворіть від дієслова «говорити» всі можливі форми часу.
8.          Зробіть морфологічний розбір дієслова.

        Море поблискувало злою блакиттю.

 

Клоуз-тест

1.          Дієслово означає... (дію або стан).
2.          Неозначена форма (інфінітив) відповідає на питання... (що робити? що зробити?).
3.          Складений дієслівний присудок складається з двох слів: допоміжне слово та... (інфінітив).
4.          Дієслова доконаного виду відповідають на питання... (що зробити? що зроблю? що зробив?)
5.          Дієслова недоконаного виду називають... (незавершену, не обмежену в часі дію).
6.          В українській мові розрізняють такі часи дієслова:... (теперішній, минулий, майбутній).
7.          Дієслова І дієвідміни в третій особі множини мають закінчення... (-уть, -ють).
8.          Розрізняють такі способи дієслів:... (дійсний, умовний, наказовий).
9.          Безособові дієслова виступають головним членом в... (односкладних реченнях).
10.     Слово запрошувати утворене ... (префіксально-суфіксальним) способом.
11.     Слова не/хтувати, не/зчутися, не/навидіти пишуть... (разом).
12.     У кінці дієслів -ти-, -ся (-сь) позначають як... (суфікси).

 

Тест «Перевір себе!»

     Завдання 1-4 закритого типу - на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох варіантів.

1.          Виділіть рядок, у якому всі дієслова тепе­рішнього часу:

А мовчать, приносить, шукаю, зроблю;   Б робиш, мріємо, діждуся, замітає;

В плачу, любить, морочать, бачите;     Г пробігав, кричить, шелестять, несе.

2.          Позначте рядок, у якому всі дієслова мину­лого часу:

А пропав, гнала, дивилися, тримає;    Б єднати, веслувала, любили, прибіг;

В минуло, бентежила, проспівав, несли;  Г  гримить, ломив, чекала, снили.

3.          Виділіть речення, у якому вжито дієслово складеної форми майбутнього часу.

А  Месники дужі приймуть мою зброю, ки­нуться з нею одважно до бою. (Леся Українка).

Б Довго чаруватимуть своєю піснею бурхливі карпатські потоки. (Ф. Мамчур).

В Буду я навчатися мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої.(А. Малишко).

Г Буде в домі твоя правда, твій закон і заповіт (О. Лупій).

4.          Позначте речення, у якому вжито неозначе­ну форму дієслова.

А Та згодом завихріло так, що не стало видно кінських голів. (В. Малик).

Б  Коні важко брьохалися по глибокому снігу. (В. Малик).

В Дикі груші ще тільки брунькуються, ще не випустили своїх листочків.

(Г. Тютюнник).

Г  Слова заспівувачів важко було розібрати (М. Нагнибіда ).

      Завдання 5-8 закритого типу - на вибір правильної відповіді з п’ятьох поданих варіантів.

5.          Позначте речення, у якому вжито дієслово І дієвідміни із закінченням -е (-є).

А  Спробуй – і ти побач..ш, як цікаво виходи­тиме. (М. Рощин).

Б  Уч..ся, серденько, колись з нас будуть люди. (Т. Шевченко).

В Рідна моя, чому ж ви не стріча..те мене? (О. Довженко ).

Г Див..шся на тебе й не надив..шся. (О. До­вженко ).

Д  Ти, зимо, лиш вад..ш бригадам. (П. Усенко).

6.       Виділіть речення, у якому вжито дієслово доконаного виду.

А На поля тихо спускався сизувато-синій шовк надвечір’я. (М. Стельмах).

Б Не зібрав ні срібла, ні золота, а літа й здоров’я віддав. (М. Стельмах).

В У видолинку матово темніла вода. (М. Стельмах ).

Г  Земля куталася в мрійливу голубінь і радіс­но тремтіла. (М. Стельмах).

Д  Журавель слухняно нахилявся до криниці. (М. Зарудний ).

7.     Позначте рядок, у якому всі слова - дієслів­ні форми на -но, -то:

А зорано, засіяно, спечено, вибито;

Б зоряно, змелено, отримано, надламано;

В розглянуто, сито, вишито, вимито;

Г  радістю, зважено, ділено, ліплено;      

 Д розкрито, пересипано, сонячно, люблено.

8.      Виділіть речення, у якому вжито дієслово минулого часу.

А Шумує Черемош, і дорога біжить до нього, мов потік. (М. Стельмах).

Б Вечір опускається в гори, і грудочки першо­го снігу блищать на них. (М. Стельмах).

В Її очі тримали під вечоровими віями нерівні росинки свіжого сонця. (М. Стельмах).

Г Десь недалеко в якомусь потоці розплітаєть­ся по камінні вода. (М. Стельмах).

Д  Весніє вже, цвіте по подвір’ю мигдаль, але весна холодна. (О. Гончар).

     Завдання 9-10 закритого типу - на вибір кількох правильних відповідей з семи поданих варіантів.

9.          Позначте речення, у яких ужито дієслова І дієвідміни.

А  Перелітними птицями летять чутки (М. Стельмах).

Б  У сухий настій лісових трав і квітів впліта­ється повів яблук і меду. (М. Стельмах).

В  Приходь, парубче, картоплі їсти. (М. Стель­мах ).

Г  Сива повновода туча вже висіла над цілим степом. (М. Стельмах).

Д Селезень погойдується на легкій ранковій хвильці. (О. Сазопепко).

Е  Мого несхибного ножа не з’їсть, не вищер­бить іржа. (М. Рильський).

Є  Шелестить пожовкле листя но діброві. (Т. Шевченко).

10.    Позначте речення, у яких ужито дієслово в умовному способі.

А Їх нещадно підкидало й трясло. (О. Гончар).

Б  На літературному полі мені пощастило. (М. Коцюбинський).

В  Розказав би про те лихо, та чи ж то пові­рять. (Т. Шевченко).

Г  Світлі паруси дощу розпускались на обрії, помітно наближалися нивами. (О. Гончар).

Д  У цю пору в поле вже виїхали б трактори із сівалками. (Остап Вишня).

Е Коли б рибалки розчаровувалися при кож­ній невдачі, давно б вони перевелися на світі. (Ю. Збанацький ).

Є Здоєні вівці, немов стуманілі, падають в за­городі на камінь. (М. Коцюбинський).

       Завдання 11- на встановлення відповідності.

1.          Любив, приходила, співали;                 А  Дієслова умовного способу;
2.          зроблю, робитиму, буду робити;          Б дієслова наказового способу;
3.          пішов би, жала б, веселило б;               В дієслова теперішнього часу;
4.          пиши, ходіте, натисни.                          Г  дієслова минулого часу;

                                                                           Д  дієслова майбутнього часу.

       Завдання 12 передбачає вибір речен­ня, що містить певне мовне явище.

1) Такий поет, як Шевченко, не одним україн­цям рідний.

2.   Де б він не вмер на великому слов’янському мирові - усюди він був би між своїми.
3.   Боявся ти, Тарасе, що вмреш на чужині, між чужими людьми.
4.   Отже, ні, посеред рідної великої сім’ї спо­чиваєш ти одпочинком вічним.

(За П. Кулішем).

  А   Позначте речення, які не містять дієслів.

 Б    Позначте речення, які містять дієслова умовного способу.

 

Тема: Дієприкметник

 

Клоуз-тест

1.          Дієприкметник називає ознаку за дією або... (станом).
2.          Дієприкметник відповідає на питання... (який? яка? яке? які?).
3.          Активні дієприкметники теперішнього часу недоконаного виду тво­рять від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду за до­помогою суфіксів... (-уч-, -юч-, -ач-, -яч-).
4.          Пасивні дієприкметники доконаного і недоконаного виду творять від основи інфінітива за допомогою суфіксів... (-н-,-ен-, -єн-, -т-).
5.          Дієприкметники від зворотних дієслів... (не утворюються).
6.          Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює... (дієприкметниковий зворот).
7.          Якщо дієприкметниковий зворот стоїть після означуваного слова, то він відокремлюється... (комою).
8.          Від дієслів із буквосполученням -оро-, -оло- в корені і від дієслів із суфіксом -ну- можуть утворюватися... (паралельні форми).
9.          Під час утворення пасивних дієприкметників пекти – печений, скосити – скошений, крути­ти – кручений, запрягти – запряжений, об'їзди­ти – об'їжджений відбувається... (чергування при­голосних).
10.     На відміну від прикметників, які мають по­вну й коротку форми (певний – певен, потріб­ний – потрібен), дієприкметники мають... (одну форму).
11.     Активні й пасивні дієприкметники відміню­ються як прикметники... (твердої групи).
12.     Дієприкметник виконує синтаксичну роль... (означення та присудка).

 

Тест «Закінчи речення»

1.     Дієприкметником називається...(особлива форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом)

2. Ознаки яких частин мови поєднує  дієприкметник:...(дієслова та прикметника )

3. Дієприкметник схожий на дієслово...(має час, вид, здатність мати при собі залежний від нього іменник, займенник, прислівник)

4.  Дієприкметник узяв від прикметника...(відповідає на питання який? яка? яке? які?, рід, число, відмінки, має такі ж відмінкові закінчення)

5.  Синтаксична роль дієприкметника: ...(означення, рідко – присудок )

6.  Активні дієприкметники...(виражають ознаку предмета за дією, яку цей предмет виконує сам)

7.  Вони творяться...(за допомогою суфіксів -уч-(-юч-), -ач-(-яч-), -л-)

8. Пасивні дієприкметники...(виражають ознаку предмета, який зазнає на собі дії іншого предмета)

9.  Суфікси пасивних дієприкметників: ...(-н-, -ен-,(-єн-), -т-)

10.  Дієприкметниковий зворот... (дієприкметник із залежними від нього словами)

11.  Виділяється комами...(дієприкметниковий зворот, який  стоїть після означуваного слова)

12.  Не виділяється комами...(дієприкметниковий зворот, який  стоїть перед означуваним словом)

 

Тест

1.          Що означає дієприкметник?

А ознаку;                                                           Б дію;

В ознаку предмета за дією або станом;       Г предмет.

2.          Укажіть рядок, у якому всі слова — дієприкметники:

А заговорити, улюблений, сміливий; Б розгорнутий, написаний, розквітлий;

В мальовничий, стиглий, певний;         Г замислившись, опалий, найлютіший.

3.          Укажіть рядок, у якому правильно перераховані морфологічні ознаки дієприкметника:

А число, відмінок, вид, відміна, час;         Б рід, число, вид, час;

В рід, число, відмінок, вид, час;                  Г рід, число, час.

4.          Що означають пасивні дієприкметники?

А ознаку предмета за дією;

Б що пов’язаний з дієприкметником предмет підлягає дії іншого предмета;

В ознаку;       Г дію.

5.          Укажіть рядок, у якому усі дієприкметники — активні:

А думаючий, принесений;                 Б опалий, вкритий;

В бажаючий, відпочиваючий;           Г битий, керуючий.

6.          Укажіть рядок, у якому усі дієприкметники — пасивні:

А розсипаний, занесений;      Б бажаючий, відпочиваючий;

В опалий, вкритий;                Г битий, керуючий.

7.          Визначте дієприкметник теперішнього часу:

А вкритий;                       Б достигаючий;

В скований;                     Г прочитаний.

8.          Укажіть дієприкметник доконаного виду:

А руйнуючий;              Б білений;

В виконуючий;             Г переведений.

9.          Укажіть, де правильно наведено визначення дієприкметника:

 А це самостійна частина мови, що означає стан дії;

Б це особова форма дієслова, що означає дію;

В це особова форма дієслова, що вказує на ознаку предмета за дією;

Г це особова форма дієслова, що вказує на ознаку дії.

10.     Укажіть словосполучення з дієприкметником:

А чудова українська мова;         Б темніючий день;

В кобза гомінлива;                      Г рідна хата.

11.     Укажіть словосполучення, у якому дієприкметник є головним словом:

А написаний твір;                   Б пожовтілий лист;

В стихаючий гомін;                Г помальований фарбою;

12.     Укажіть, якої граматичної ознаки з названих не має дієприк­метник:

А середнього роду;                                  Б майбутнього часу;

В доконаного виду множини;                    Г доконаного виду середнього роду.

 

Тестова робота

       Завдання 1-4 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.

1.          У якому рядку всі слова – дієприкметники?

А Зшитий, холодний, посіяний;

Б підбілений, вимитий, прив’язаний;

В пекучий, печений, грізний;

Г несказаний, смажений, червоний.

2.          У якому рядку всі дієприкметники активного стану?

А Задуманий, літаючий, сидячий;

Б посивілий, падаючий, сяючий;

В посинілий, лежачий, знесений;

Г заражений, стоячий, забруднений.

3.          У якому рядку всі дієприкметники доконаного виду?

А Розбитий, зламаний, скошений;

Б спалений, зігнутий, бажаючий;

В працюючий, побачений, стиснутий;

Г читаючий, помолоділий, співаючий.

4.          У якому реченні дієприкметник ужито в місцевому відмінку?

А Шкільний сад стояв ліловий від розквітлого бузку.

Б Тремтяче повітря було наповнене пахощами гречки.

В Ще зорі поморгують у блідніючому небі.

Г З пониклою головою прислухалася Маланка до звуків затиха­ючої музики.

       Завдання 5-6 передбачають встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.

5.          Установіть відповідність між дієприкметником та його озна­ками:

А активний стан, доконаний вид                      1 вимитий

Б пасивний стан, доконаний вид                      2  колотий

В активний стан, недоконаний вид                  3 працюючий

Г пасивний стан, недоконаний вид                  4 посивілий

                                                                              5 розумний

6. Установіть відповідність між дієприкметником та його озна­ками:

А активний стан, минулий час, доконаний вид                  1 зарослий бур’яном

Б пасивний стан, минулий час, доко­наний вид               2  напоєна медом

В активний стай, теперішній час, не­доконаний вид       3 очікуваний гість

Г пасивний стан, минулий час, недо­конаний вид           4  сивіюче волосся

                                                                                              5 серйозні думки

           Завдання 7-8 — завдання відкритої форми.

10.     Запишіть, уставляючи пропущені букви та розділові знаки, діє­прикметникові звороти підкресліть, виділіть означувані слова.

          Частен..ко від того погибел.. всім буває, що, замість дружно стріненої спільної біди, кожен сварку починає про вигоду свою. Родина нагородж..на даром дружби і землю оберне в золото.

11.     Зробіть морфологічний розбір дієприкметника.

          Її маленька постать, облита м’якою зеленуватою тінню акацій, була надзвичайно граціозна.

 

Тест

1.          Дієприкметник відповідає на питання

А що роблячи? що зробивши?               Б що робити? що зробити?

В що роблячий? що зроблений?            Г який? яка? яке? які?

2.          Дієприкметниками є всі слова рядка

А міцніючий, приспаний, зшитий;           Б осяяний, міцний, втомлений;

В усміхнений, задумливий, високий;        Г прочитаний, тонкий, вибілений.

3.          Дієприкметники мають часи

А теперішній, минулий і майбутній;          Б теперішній і минулий;

В теперішній і майбутній;                           Г минулий і майбутній.

4.          До активного стану належать усі дієприкметники рядка

А убраний, підписаний, ріжучий;            Б скошений, зіпсований, пожовклий;

В процвітаючий, лежачий, почорнілий;     Г забутий, зроблений, засніжений.

5.          Дієприкметниковий зворот у реченні

А Ти дав мені дари, які хотів, такі були й мої — неміряні, нелічені. (Леся Українка)

Б Буйне серце, снами не сповите, погляд твій несло, як запо­віт. (А. Малишко)

В Біла і німа спить за вікном незаймана зима. (М. Рильський)

Г Коли траплялась незатолочена місцина, Гуменний давав кілька хвилин перепочинку. (О. Гончар)

6.          Допущено помилки при постановці розділових знаків при дієприкметниковому звороті в реченні

А Осяяні сонцем, гори блищать. (О. Олесь)

Б Ось він сидить на невільницькій лаві, закутий у ланцюги. (М. Пригара)

В На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни. (М. Рильський)

Г Піщаний вал, нагорнутий хвилями прибою, відділяв море від гущавини, створеної розлогими кущами... (М. Трублаїні)

7.          Безособові форми на -но, -то є в реченні

А Багато ворогів полягло на твоїх валах, під кріпосними стіна­ми твоїми, упало на вулицях міста від твого караючого гніву.

Б Козакам було доручено давати скрізь відсіч поганству. (С. Тельнюк)

В І хтось великий не велить про пережите говорить. (О. Олесь)

 Г За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію поли­ті. (Т. Шевченко)

8.          Допущено помилку при написанні не з дієприкметниками в конструкціях рядка

А не вимитий, а протертий; не прив’язаний з вечора;

Б не затоплені повінню, неполита ділянка;

В незавершена робота, нерозкраяна паляниця.

Г яблука незірвані, червоніли не зірвані яблука

9.          З однією н пишуться всі слова рядка

А невпи..ий, непримире..ий, невблага..ий;

Б незліче..ий, нездола..ий, невдоволе..ий;

В невиснаже..ий, неврівноваже..ий, прихова..ий;

Г стара..ий, недозволе..ий, нагороджений.

10.     Складіть і запишіть речення з дієприкметниковим зворотом пе­ред означуваним словом.
11.     Запишіть речення, розкриваючи дужки. Виконайте розбір діє­прикметника як особливої форми дієслова.

         Яскраво горіли ще ніким (не)перетоптані чепурні квітники. (О. Гончар)

 

Тема: Дієприслівник

 

Тест

1.          Дієприслівники становлять усі слова рядка

А вантажити, сказавши, працюючи, дарувавши;

Б заслухавши, віривши, знаючи, кохаючи;

В сказаний, посивівши, заспівавши, роблять;

Г відзначивши, зів’ялий, згублений, вивчивши.

2.          Дієприслівниками недокопаного виду є всі слова рядка

А посивівши, воюючи, розбивши, ніяковіючи;

Б виконуючи, сяючи, ховаючи, згортаючи;

В приносячи, згорівши, плачучи, віддаючи;

Г крокуючи, зітлівши, керуючи, волаючи.

3.          За допомогою суфікса -ши (-вши) утворюються дієприслівники від обох дієслів рядка

А спонукати, одягтися;           В обмовитися, полювати;

Б осмислити, недобачати; Г прибігти, скласти.

4.          Літеру і слід писати на місці пропуску в конструкції рядка

 А вправно перепливш.. річку;                  Б ведуч.. випускного вечора;

В досконало володіюч.. англійською;     Г добре знаюч.. історію України.

5.          З часткою не пишуться окремо всі дієприслівники рядка

А не/пускаючи, не/вгаваючи, не/вирішивши, не/знаючи;

 Б не/кажучи, не/здужавши, не/дотягнувши, не/працюючи;

В не/хтуючи, не/взявши, не/застеливши, де/знайшовши;

 Г не/діючи, не/сумуючи, не/бажаючи, не/перемігши.

6. Дія, позначена дієприслівником, передує дії, вираженій дієсловом-присудком, у реченні

А Обоє терли кулаками очі, підсліпувато мружачись на біле свічення туману, яке віддавалось різзю після земляної тем­ряви. (Є. Гуцало)

Б Збиваючи куряву босими ногами й хвацько поганяючи сво­їх лозяних коней, помчали вони в поле. (О. Довженко)

В Ішов повільно, дивлячись у землю і вергаючи сніг чобітьми та палицею. (В. Шевчук)

Г Напакувавши повну кишеню молоденького щавлю, я вже трохи безпечніше пішов додому. (М. Стельмах)

 7.   Дієприслівниковий зворот входить до складу речення

А Старий воєвода вважав, що не може його дочка, живучи серед повстанців, не навчитися того, що вміють вони. (В. Малик)

Б Складені із грубо обтесаних колод, вони віддалена здаються приземкуватими грибами, з вершечків яких в’ються сизі дими. (В. Малик)

В Вільне життя в горах, військові вправи і посильна робот зміцнили хлопця.

Г Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою й потисли козакові руку.

8.   Одиничний дієприслівник не виділяється комами в реченні

А  А сонце захекавшись потім зійшло. (Б. Олійник)

Б Ми з тобою в часі розійшлися, а тепер зустрівшись не знайшлись. (Є. Гуиало)

В Чи можна виживати живучи? (Д. Павличко)

Г І до кохання я незчувшися доріс. (М. Рильський)

9.     Неправильно розставлено розділові знаки в реченні

А Брати у батьківській жили старій оселі не розділившися. (М. Рильський)

Б Поїзд мчав майже не зупиняючись на станціях врізаючись у білі глибини безкраїх березових лісів. (О. Гончар)

В Маковей і стріляв, і плакав, і сміявся, не чуючи себе, не чуючи інших. (О. Гончар)

Г Так пішли ми в життя на світанку, полюбивши велику мету. (А. Малишко)

10.         Відредагуйте речення.

         Навчившись грати у шахи, мені запропонували прийняти участь у турнірі.

11.     Виконайте розбір дієприслівника як особливої форми дієслова.

        І надлетівши, зморена бджола відчує стебел плавне колихан­ня.

 

Клоуз-тест

1.          Дієприслівник — це особлива незмінна форма дієслова, яка, пояснюючи присудок, називає... (додаткову дію).
2.          Дієприслівник відповідає на питання... (що ро­блячи? що зробивши?).
3.          Дієприслівник має частиномовні ознаки ... (ді­єслова і прислівника).
4.          Дієприслівник разом із залежними словами утворює... (дієприслівниковий зворот).
5.          Дієприслівниковий зворот виконує синтаксич­ну роль... (обставини).
6.          Дієприслівники недоконаного виду теперіш­нього часу творяться від основи теперішнього часу дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів... (-учи-, (-ючи-), -ачи- (ячи-).
7.          Дієприслівники доконаного виду минулого часу творяться від основи інфінітива дієслів доконаного (рідко недоконаного) виду за допо­могою суфіксів... (-ши-, -вши-).
8.          Правопис не з дієприслівниками слід вивчати за такими ж правилами, що й написання не з усіма формами... (дієслова).
9.          Дієприслівники не/дооцінюючи, не/хтуючи, не/навидячи з не пишуть... (разом).
10.     У реченні Мій дід не вмів працювати спустивши рукава дієприслівниковий зворот не виділяєть­ся, бо є зворотом... (фразеологічного типу).

11.    Дієприслівники можна знайти в реченні за ха­рактерними... (суфіксами).

12.     Дієприслівникові звороти здебільшого виділя­ють в усній мові... (паузами).

 

Тест «Перевір себе!»

          Завдання 1-4 закритого типу –  на вибір однієї правильної відповіді з чотирьох варіантів.

1.          Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники відповідають на питання що зробивши?:

А читаючи, пообідавши, посивівши, лежачи;

Б виконавши, розповівши, приготувавши, створивши;

В породжуючи, мислячи, бігаючи, знаючи;

Г крокуючи, доповівши, замріявшись, перебі­гаючи.

2.          Знайдіть рядок, у якому всі дієприслівники пишемо з не разом:

А (не)бачачи, (не)навидячи, (не)вказавши, ( не )косячи;

Б (не)волячи, (не)хтуючи, (не)стямившись, (не)дужаючи;

В (не )набриднувши, (не)сподіваючись, (не) гаючись, (не)знаючи;

Г ( не )вродивши, ( не )заходячи, ( не )наплакав­шись, ( не )пройшовши.

3.          Визначте рядок, у якому подані тільки ді­єприслівники:

А перевірено, закриваючи, п’ючи, переходя­чи;

Б  наклеївши, здолавши, звернувши, записую­чи;

В посивіти, знесилівши, люблячи, видужав­ши;

Г  жовтіючи, біліючи, крикнувши, перемагати.

4.          Виділіть суфікси, за допомогою яких тво­ряться дієприслівники недоконаного виду:

А -учи (-ючи), -ачи (-ячи);                           Б -вши, -ти;

В -ува- (юва);                                                Г -уч- (-юч ). -ач- ( яч-).

       Завдання 5-8 закритого типу - на вибір правильної відповіді з п’ятьох поданих варіантів.

5.          Позначте рядок, у якому подано тільки ді­єприслівники доконаного виду:

А читавши, мерехтячи, дивившись, виконав­ши;

Б  прочитавши, прийшовши, отримавши, ді­знавшись;

В кликнувши, фотографуючи, носивши, ко­сивши;

Г  зносивши, замилувавшись, тринькаючи, зрозумівши;

Д  перемоловши, проказавши, в’янучи, заше­лестівши.

6.          Знайдіть речення, у якому дієприслівник не слід виділяти комами (розділові знаки не роз­ставлено).

А Співають ідучи дівчата. (Т. Шевченко).

Б Дерева стояли в снігу настовбурчившись за­мерзлими гілочками. (М. Коцюбинський).

В Тепер співаючи дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю. (М. Рильський).

Г  Підуть дощі оживляючи вологою поля. (О. Донченко).

Д  Він будує армію нового типу сміливо вису­ваючи обдаровану молодь. (О. Гончар).

7.          Виділіть речення з дієприслівниковим зво­ротом.

А Раділи люди встаючи. (Т. Шевченко).

 Б  Він не плакав і не стогнав, він умирав сто­ячи, і він не знав, що так умирають в легендах. (Ю. Яновський ).

В Солодкою стрілою пізній цвіт, скрадаючися, приморозок ранить. (М. Рильський).

Г  Тут, виростаючи із зерна мрії, висока дума, мов пшениця, зріє, тут слово «воля» гарт дає сер­цям. (М. Рильський).

Д  Затремтіло зразу сонне повітря, і зграї сріб­них звуків, плутаючись і виграючи, полетіли яром і далеко кругом заснували степ. (С. Васильченко).

8.          Знайдіть речення, правильно побудоване за змістом.

А Повертаючись із лижної прогулянки, нас у дорозі застала снігова буря.

Б  Підбігаючи до фінішу, нам аплодували гля­дачі.

В Дівчата пройшли, не зупиняючись.

Г  Приїхавши в село, нас вразила краса навко­лишньої природи.

Д  Прийшовши з цікавої прогулянки, уроки робилися самі собою.

      Завдання 9-10 закритого типу - на вибір кількох правильних відповідей з семи поданих варіантів.

9.          Виділіть речення з дієприслівниковими зворотами.

А Стіг був уже давно вивершений, накритий околотом і переперезаний навхрест. (І. Франка).

Б  Міцно вчепившись у гіляку пазуристими лапами, дрімав він біля самого стовбура. (В. Малець ).

В Невгавучий шелест скрадав усі інші звуки. (В. Малець).

Г  Думки його повернулися назад, малювали йому скаліченого діда Уласа. (Панас Мирний).

Д  Міжгір’я біліли внизу, затоплені молочни­ми озерами туманів. (О. Гончар).

Е  Не спитавши броду, не лізь у воду. (Нар. тв.).

Є  Пересунувшись ліворуч, хлопець знайшов кілька виступів у стіні. (О. Донченко).

10.     У яких реченнях неправильно розставлені розділові знаки при дієприслівниковому звороті?

А Стрепенувшись, він витяг навстріч шелес­тінню голову, вдивляючись у хащу сліпими в пітьмі очима. (В. Малець).

Б  Мить –  і тетерук з гучним лопотінням, губ­лячи пір’я, видерся з колючих ялинкових лап. (В.'Малець).

В Прохаючи когось допомогти, кажуть: «Будь ласкавий...». (Н. Міщенко).

Г  Нагулявшись під землею вода, шукає шляхи на її поверхню. (П. Утевська).

Д  Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу. (Панас Мирний).

Е  Берези й клени, ще недавно голі, стоять зе­леним маючи гіллям. (М. Рильський).

Є  Тут, виростаючи із зерна мрії, висока дума, мов пшениця зріє. (М. Рильський).

         Завдання 11- на встановлення відповідності.

А  Дієприслівники із постфіксом -ся (-сь);  1 заробляючи, меркнучи, шаліючи;

Б дієприслівниковий зворот;        2  зробивши, скроївши, замірявши;

В одиничний дієприслівник;         3 задивившись, посміхнувшись, вітаючись; Г  дієприслівники доконаного виду;        4 оживляючи вологою поля.

Д  дієприслівники недоконаного виду.

       Завдання 12 передбачає вибір речен­ня, що містить певне мовне явище.

1.            Другий день уже йшли ми лісами – я і пес.
2.            Пес, що спочатку приставав сумлінно при кожній появі дичини, переконався, що я не буду стріляти.
3.            Він при кожній новій оказії вже тільки злегка оглядався на мене і йшов далі, силкую­чись удавати, що він також не зважає на ніяку дичину.
4.            Уся природа, не приглушена, не перебита крикливими голосами людей, промовляла так ви­разно, так незвичайно.

(За М. Грушевським)

А    Позначте речення, що не містять дієприк­метникових зворотів.

Б   Позначте речення, що містить дієприслів­никові звороти.

 

Українська література. 7 клас

 

Тема: Вступ. Художній твір як явище мистецтва

Літературний диктант «Продовж речення»

1.          Література – від латинського слова lіtеrа – означає... (буква).
2.          Головним предметом зображення в художній літературі є... (лю­дина).
3.          Про мову художньої літератури кажуть, що вона є... (образною).
4.          Першими почали використовувати папір для книгодрукування... (болгари).
5.          Друковані книги в Україні почали з’являтися з 1460 р. у... (Львові).
6.          «О слово! Будь мечем моїм! / Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, / Осяй мій край і розлетися. / Дощами судними над ним», — так висловився... (О. Олесь).
7.          Художні прийоми, використані в рядку: «Проміння, мов руки, простяглось до лісу». (Порівняння, метафора)
8.          Літературні образи створюють за допомогою... (мови).
9.          Художниками слова називають... (письменників).
10.     Книга вчить людину бути... (шляхетною).

11.  Художня література змальовує життя за допомогою... (словесно- художніх засобів).

12. Визначте закінчення прислів’я: «Хороша книга яскравіша за...» (зірку).

                        

Тема: Із пісенних скарбів.  Суспільно-побутові пісні. Коломийки

Бліц-диктант

1.          До соціально-побутових пісень належать... ко­зацькі, чумацькі, кріпацькі, солдатські, ремісницькі, бурлацькі, наймитські, переселенські.
2.          Козацькі пісні створені за часів... існування За­порозької Січі.
3.          Для козацьких пісень характерний пафос... ге­роїчний і трагічний.
4.          Про тяжкий гніт і повну безправність селян свідчать пісні... кріпацькі.
5.          Довгий шлях, невлаштованість побуту, небез­пека ворожих нападів, хвороби і смерть на чу­жині — основні мотиви пісень... чумацьких.
6.          Чумаки переважно торгували... рибою і сіллю.
7.          У якому регіоні України побутують коломий­ки? (У Західній Україні)
8.          Із скількох рядків складається ця пісня? (Із двох)
9.          Скільки складів має коломийка в кожному рядку? (Чотирнадцять)
10.     Як називаються кілька коломийок, об’єднані однією темою? («В'язанка»)
11.     Від чийого імені співають коломийки про до­звілля молоді? (Від імені дівчини і парубка)
12.     Який художній засіб використано у рядку: «Така дівка воду брала — живий образочок!»? (Порівняння)

 

Тема: Трагічний і героїчний пафос козацьких і чумацьких пісень «Ой на горі та женці жнуть», «Ой у степу криниченька»

Тест

«Ой на горі та женці жнуть»

1.          Козацьке військо йшло:

А  через лан;                Б  біля лісу;

В  попід горою;                Г  по широкому шляху.

2. Попереду козацьке військо вів:

А  П. Сагайдачний;             Б  Б. Хмельницький;

В  М. Дорошенко;             Г  І. Сірко.

3.  У кого серед козацтва був кінь вороний?

А  І. Богуна;                               Б  пана хорунжого;

В  полковника.                       Г  джури.

4.          За  що козаки дорікали Сагайдачному? Бо він:

А   не бажав розповідати цікаві пригоди з власного життя;

Б   загубив шаблю в бою;

В   не співав разом з усіма;

Г   проміняв жінку на тютюн і люльку.

5.          Надзвичайно романтично в поезії відтворено картину:

А  минулого життя Сагайдачного

Б  сумлінну працю женців у полі;

В  українських степів і ланів;

Г  проводів війська запорізького.

6.          У козацькій пісні передусім відображено не самі вчинки герої,  а їхні:

А  емоції;                Б  портретну характеристику;

В  погляди;              Г одяг.

«Ой у степу криниченька»

7.          Воли доріженьку чують в:

А  Туреччину;              Б  Крим;

В  Запоріжжя;              Г  Московщину.

8.            Неподалік від криниченьки:

А  чорний ворон кряче;             Б  дівчина льон в’яже;

В  чумак сиві воли пасе;           Г  воркують закохані.

9.          Пташка, що згадується в пісні:

А  зозуля;               Б  соловей;

В  сокіл;                 Г  ворон.

10.     Нещастя, про яке згадується в пісні, сталося в:

А  понеділок;                         Б  вночі;

В  в неділеньку ввечері;        Г  в неділеньку вранці.

11.     Поховали чумаченька:

А  на кладовищі;                   Б  серед степу широкого;

В  в зеленому байраці;          Г  край дороги.

12.     Пташину чумак називає:

А  ворожкою;                       Б  сестрицею;

В  провісницею;                   Г  милою.

 

Тема: Іван Франко. Повість «Захар Беркут»

Тест

1.          Звідки родом Іван Франко?

А  з Полтавщини;                   Б  з Рівненщини;

В  зі Львівщини;                      Г  з Чернігівщини.

2.          Яку збірку поетичних творів І.Франко знав напам’ять?

А  «Кобзар» Тараса Шевченка;           

  Б  «Хуторна поезія» П.Куліша;

В «Сад божественних пісень» Г.Сковороди; 

Г  «На крилах пісень» Лесі Українки.

3.          Кого з письменників називають Великим Каменярем?

А Тараса Шевченка;                     Б  Григорія Сковороду;

В  Івана Франка;                            Г   Павла Грабовського.

4.          Як називається епічний прозовий твір, сюжет якого побудований на історичному матеріалі:

А історичний роман;                    Б історична повість;

 В новела;                                      Г історична поема.

5.          Події в повісті І.Франка відбуваються:

А  в Карпатах;                              Б  на Волині;

В  на Херсонщині;                        Г  неподалік від Львова.     

6.          Тугар Вовк – це :

А  сільський староста;                   Б  боярин;

В  воєвода;                                      Г  полковник.

7.          Мирослава, перебуваючи разом з батьком і гостями на полюванні, була схожою на:

А  берізку;                                      Б  тополю;

В  калину;                                       Г   конвалію.

8.          Основним заняттям тухольців було:

     А  полювання;                          Б  рибальство;

В  скотарство;                             Г  гончарство.

9.          Улюбленим заняттям Захара Беркута  було:

А  обробляти землю;                           Б  полювати на звірів і випасати овець;

В  доглядати за садом, пасікою;       Г  щось майструвати з дерева.    

10.       Метою життя Захар Беркут для себе вважав:

А  громаду;                     

Б подолати Тугара Вовка;

В  забезпечити щасливе життя для своїх дітей;

Г  навчити Максима лікувати людей.     

11.       Правдиві слова Захара Беркута  були гострими, як:

А  ніж;                             Б  голка;

В  бритва;                      Г  шабля.

12.       Який художній засіб використано І.Франком у фразі: «Русь була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями»?

А  алегорію;                          Б  епітет;

В  інверсію;                           Г  метафору.

 

Цитатний диктант

             Завдання. Дати відповідь: кому з героїв твору належать слова.

1. «Невже ж між твоїм боярським, а моїм мужицьким родом така велика пропасть, що її любов не могла перегатити? Та й чим же ж ти так вищий від мене?» (Максим).

2. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!» (Тугар Вовк).

3. «Мудрі права наші походять не від твого князя, а від дідів і батьків наших. Мудрих судіїв княжих ми не видали досі і жили тихо, в згоді й ладі, судячись самі громадським розумом»  (Захар Беркут).

4. «Ні, ні … не буде того. Я не піду дальше! Я не стану зрадницею свого краю! Я покину батька, коли не зможу відвести його від того проклятого наміру» (Мирослава).

5. «Дивні ж у вас порядки! … Князь бунтує проти своїх слуг, слуги проти князя, князь і слуги проти народу, а народ проти усякої власті! Дивні порядки!» (Пета).

6. «Хоч і в путах, я все буду вольний чоловік. У мене пута на руках, а в тебе на душі!» (Максим).

7. «Раз умирати кождому, але славно вмирати – се не кождому лучається. Не сумувати мені за ним, але радуватись його долею» (Захар Беркут).

8. «Дурний хлопче, … таким, як ти, треба жити, а не про смерть думати. Життя – дорога річ, і за ніякі скарби його не купиш» (Тугар Вовк).

9. «Я не стою о життя! Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого ніж смерть» (Максим).

10. «Обов’язок наш витривати на своїм становищі до остатньої хвилини, -  і так ми зробимо … Або ми всі погинемо, або ви всі – іншого вибору нема» (Захар Беркут).

11. « І що мене найдужче лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!» (Бурунда).

12. «Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незламно всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас» (Захар Беркут).

 

Акродиктант

       Якщо ви правильно дасте відповіді на всі запитання, то з четвертих літер слів-відповідей складете закінчення  вислову   І. Франка: «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може...»

1.          Події, зображені у повісті, відбувалися в... (назва місцевості).
2.          Назвіть ім’я дівчини, в яку був закоханий Максим.
3.          Максим у родині Беркутів був старшим, середнім чи наймолодшим сином?
4.          Пізнайте героя за його портретом: “Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям”.
5.          Назвіть монгольського полководця-завойовника, який відзначався своєю жорстокістю.
6.          Як називається військо у тюркомовних народів?
7.          Щоб вийти з котловини, треба було знайти...
8.          Як називаються повалені вітром дерева?
9.          Який художній прийом використано письменником у фразі:                  «... монголи пруться на них, мов хвилі повені»?

10.      В який час Максим пообіцяв вивести монголів з котловини?

11.    Яким за рахунком Захар Беркут у своєму сні наблизився до святого каменя і почав молитися?

12.      Назвіть синонім до слова спис.

13.      Як називається скуйовджене волосся або висока бараняча шапка?

 

Відповіді. 1. Карпатах. 2. Мирослава. 3. Наймолодший.      4. Тугар Вовк. 5. Чінгісхан.    6. Орда.   7. Плиту.   8. Ломи.    9. Порівняння.  10. Вдень.            11. Першим. 12. Ратище. 13. Кучма.

Ключ: помагати іншим.

 

Тема: Тарас Шевченко.

Літературний диктант «Життєвий і творчий шлях Т. Г. Шевченка»

1.          Де і коли народився Т. Шевченко? (9 березня 1814 р. у с. Моринці на Черкащині)
2.          У якому закладі навчався майбутній письмен­ник, здобувши волю? (Академії мистецтв)
3.          Як називалася перша поетична збірка Т. Шев­ченка? («Кобзар»)
4.          Коли вона була надрукована? (У 1840р.)
5.          Скільки творів до неї увійшло? (8)
6.          Який твір Шевченка відкриває перше видання «Кобзаря» ? («Думи мої, думи мої...)
7.          Які ви знаєте автобіографічні твори Т. Г. Шев­ченка? («Мені тринадцятий минало», «І виріс я на чужині...», «Художник»)
8.          За що був арештований Тарас Григорович? (За участь у Кирило-Мефодїївському братстві і напи­сання революційних віршів)
9.          Яку назву має альбом художника про Украї­ну? («Мальовнича Україна»)
10.     Як називається гора, за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко? (Тарасова)
11.     Який твір написав Т. Г. Шевченко, перебуваю­чи на Лебединщині? («Ой по горі ромен цвіте»)
12.     За рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)

 

Літературний диктант «Закінчіть речення»(«Як умру, то поховайте…»)

1.          «Заповіт» Т. Шевченко написав... 25 грудня 1845 р. у Переяславі.
2.          Поезія починається рядком... «Як умру, то похо­вайте»
3.          Т. Шевченко заповідає, щоб його поховали на Вкраїні... серед степу широкого.
4.          Вкраїну поет називає... милою.
5.          У поезії згадується річка... Дніпро.
6.          Т. Шевченко закликає народ повстати проти... самодержавства.
7.          «І вражою злою кров’ю... волю окропіте».
8.          Поет «полине до самого бога», якщо... про­ллється кров ворожа.
9.          Т. Г. Шевченко мріє про сім’ю... велику, вольну, нову.
10.     За жанровою спрямованістю «Заповіт» Т. Шев­ченка належить до лірики... громадянської.
11.     Мелодія до «Заповіту» Т. Шевченка нале­жить... Гордію Гладкому.
12.     «Заповіт» Кобзаря перекладено більш ніж... п'ятдесятьма мовами народів світу.

 

Тест. Балада «Тополя»

1.          Де росла тополя?

А  неподалік від річки;          Б  край дороги біля поля;

В  на греблі;                    Г  в гаю.

2.          Поле, широке, зелене, порівняно з:

А  морем;                               Б  океаном;

В  килимом;                           Г  рушником.

3.          Тополю у творі названо:

 А  тонкою і гнучкою;                  Б  чорнявою і красивою;

В  молодою і квітучою;                Г сумною і розлогою.

4.          До кого поет звертається у своєму творі?

А  дівчат-молодиць;                   Б хлопців-козаків;

В  всього українського народу;      Г ворожок.

5.          Молодиця зустрічалася з козаком:

А  біля криниці;                        Б  на узбережжі озера;

В  під вербою;                        Г  у вишневому садочку.

6.          Яка пташка виспівувала, «поки вийде чорнобрива з хати»?

А  жайворонок;                        Б  ластівка;

В  соловейко;                        Г  зозуля.

7.          Який художній прийом застосовував Т. Шевченко у рядку з тво­ру: «А серденько мліло»?

А  метафору;                        Б  епітет;

В  контраст;                        Г  інверсію.

8.          Скільки років чекала молодиця свого козака?

А  Сім;                                  Б  шість;

В  п’ять;                                  Г  два.

9.          Щоб припинити страждання своєї дочки, мати вирішує її:

А  засватати за старого, багатого;            Б  розвеселити співами;

В  віддати заміж за сільського коваля;  Г  навантажити повсякденною роботою.

10.     Який народний обряд згадано у творі?

А  Колядування;                       Б  сватання;

В  щедрування;                       Г заручини.

11.     З питанням «Скажи мені щиру правду — Де милий серденько?» дівчина зверталася до:

А  матері;                                Б  бабусі-ворожки;

В  тополі.                                Г  берези.

12.     Страждаючи, дівчина замишляє:

А  одружитися з іншим;                                           Б  переїхати в інше село;

В  вирушити в подорож на пошуки коханого;       Г  утопитися.

 

Тема. Андрій Чайковський. Повість «За сестрою»

Літературний диктант «Найуважніший читач»

1.          Назва села, де жила родина Судаків. (Спасівка)
2.          Дружина Степана Судака. (Палажка)
3.          Музичний інструмент, яким володів дід Па­нас. (Бандура)
4.          Час, який обрали козаки для атаки на татар. (Полудень)
5.          Прізвище козацького ватажка. (Недоля)
6.          Зброя, якою козаки використовували під час бою з татарами. (Шабля)
7.          За допомогою чого Непорадний захопив тата­рина? (Аркана)
8.          Командир татар. (Мустафа)
9.          Герой, який перебував серед козацтва і знав татарську мову. (Панас)
10.     Хто продав головного героя татарам-купцям? (Харциз)
11.     Ім’я полоненого татарина. (Гусейн)
12.     Засіб, за допомогою якого татари перевозили награбоване майно. (Віз)

 

Літературний диктант «Упізнай героя»

1.          «...Стала оборонятися кулаками, мов довбня­ми, і зубами. Не могли її подолати, бо коли по­бачила, як її Ганю таки взяв татарин на руки і поніс, зомлілу, вона, мов несамовита, кусала і била кулаками та розкидала татар, мов око­лоти». (Палажка)
2.          «Його огорнув страх. У його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе. Дідусь розказував йому, як козаки били татар; та ось він бачив, як татарви нічого не стримало, і ді­дусь, і багато інших дужих козаків полягли». (Павлусь)
3.          «...Був кремезний козак літ тридцяти. Одяг­нений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добре шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко роз­христана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди». (Семен Непорадний)
4.          «Без шапки і босий, в одній свитині, із зв’язаними руками, він приліг на траві.... При згадці про неволю в нього завмирало серце з болю». (Степан Судак)
5.          «Йому блиснула думка в голові зайти сюди і порізати всіх, мов баранів, поки один видасть із себе голос... Хлоп високий і плечистий, він засукав рукави своєї свитки, поправив шапку й витягнув з-за пояса довгого ножа». (Татарин, який після опинився у полоні)
6.          «...Митець був арканом орудувати. У цьому була найбільша його заслуга». (Семен Непо­радний)
7.          «Він поліг перший... Він стримав на собі цілу татарську навалу». (Остап Тріска)
8.          «...Пильнував пасіки, доглядав хату і дітей. Вважав своїм обов’язком привчити Павлуся до лицарського ремесла». (Дід Андрій)
9.          «...Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей». (Петро).
10.     «У Сулеймана-ефенді живе невільник..., укра­їнець, земляк мій. Викупи його і подаруй мені». (Остап Швидкий)
11.     «Цей татарин для нас вартніший, ніж сьогод­нішня перемога». (Молодий Мустафа-ага)
12.     «…Закричала не своїм голосом, зомліла. Татарка кинулась її рятувати, як знала. Винесла її з воза і поклала на траві. Вона була одягнена в гарну турецьку одежу». (Ганна)

 

Тема. М. Стельмах «Гуси-лебеді летять…»

Літературний диктант «Чи знаєте ви зміст повісті?»

1.          Від імені кого ведеться оповідь у повісті М. Стельмаха? (Від імені Михайлика)
2.          Яке диво сталося на очах у Михайлик, коли він спостерігав за лебедями? (Вони повернулися знову.)
3.          Чому сміявся дід? (Бо Михайлик злякався, що сон­це, як мама, може загубити ключі.)
4.          Чим прославився дід головного героя? (Він був майстром, який умів робити все.)
5.          Яке дуже сильне захоплення було у головного героя? (Читання книжок)
6.          Кому Михайло дав жменю насіння? (Маленько­му голодному хлопчикові)
7.          До яких хитрощів удавався хлопець, щоб до­вше читати книжки? (Залазив на піч з каганцем, коли всі засинали)
8.          Хто навчив маленького Михайлика любити красу природи й землю? (Мати)
9.          Що зібрав Михайлик, щоб стишити гнів мате­рі за взяте без дозволу гарбузове насіння? (Ща­вель на борщ)
10.     Як Михайлик узимку ходив до школи, не ма­ючи чобіт? (Його носив батько на руках.)
11.     Хто наполягав на тому, щоб Михайлик обов’язково навчався в школі? (Мати)
12.     Хто, за висловом письменника, пролітав над хатою, над дитинством і над його життям? (Лебеді)

 

Тест

1.       Михайликові дуже хотілося піти в лісову далечінь і подивитися з берега на лебедів, але:

А  не пускала мати;                            Б  не мав чобіт;                                                                           

В  треба було йти до школи;             Г допомагав дідусеві.

2.          Найбільше   Михайлик полюбляв з мамою:

А  садити;                                          Б випікати хліб;

В  доглядати за худобою;                 Г збирати в лісі гриби.

3.          Який   художній засіб використав М. Стельмах, висловлюючись: «На човнику й веслі від нас від'їхав травень»?

А  порівняння;                                  Б  метафору;

В  епітет;                                           Г  інверсію.

4.          Навчаючись у школі, Михайлик вирішив написати:

А  вірш;                                             Б  оповідання;  

В  нарис;                                           Г   п'єсу.

5.          Чим Михайлик пригостив голодних однокласників, які сховалися під театральною сценою:

А   пиріжком з калиною;                  Б   пряженим горохом;

В   гарбузовим насінням;                 Г   шматком чорного хліба.

6.       Найбільше бабуся Михайлика полюбляла доглядати:

А  сад;                                               Б  городину;

 В  худобу;                                        Г  домашню птицю.

7.      Дід Дем'ян розповідав, що лебеді на крилах приносять: 

А  щастя;                                          Б  життя;

 В  казку;                                          Г  мрію.

8.       Михайлик   з бабусею ходив до:

 А  лісу збирати горіхи;                  Б  церкви;

В  церковного титаря;                     Г  до сусідів.

9.        Твір  «Гуси -лебеді летять...»М.Стельмах присвятив:

А  своїм батькам;                           Б  всім маленьким читачам;

В  допитливим і кмітливим;           Г  друзям.

10.      Звідки Михайлик знав, що за плугом навіть сам Бог ходив? З:

А  Біблії;                                           Б  щедрівок;

В  колядок;                                       Г  розповідей бабусі.

11.     Своєю слабкістю головний герой вважав: 

А  збирання ягід;                              Б  полювання з дідом;

В   малювання;                                 Г   читання.

12.     Найбільше Панас Дем'янович цінував у людях:

А  кмітливість і винахідливість ;            Б   швидкість і пунктуальність;

В  свіжу сорочку і чисту совість;          Г  порядність і скромність.

 

Тема: Григір Тютюнник. Повість «Климко»

Бліц-диктант

1.          Яка епоха відтворена в повісті? (Велика Вітчиз­няна війна)
2.          Ім’я дядька, із яким жив Климко у бараку. (Кирило)
3.          Що продавала Наталя Миколаївна на базарі? (Трояндову сукню)
4.          По що необхідно було сходити Зульфату до Файзуліних? (Молоко)
5.          Хто завдав шкоди мешканцям поселення? (Італійці)
6.          Де працював дідусь? (У хлібопекарні)
7.          Як було звати дочку Наталі Миколаївни? (Оля)
8.          Харч, який герої твору вважали найціннішим. (Сіль)
9.          Місто, до якого подорожує Климко. (Слов'янськ)
10.     Хто дав хлопчикові капці? (Швець)
11.     Чому Климко певний час перебував у Слов’ян­ську, а не повернувся додому? (Хворів)
12.     Скільки днів був непритомним Климко? (Три)

 

Цитатний диктант «Кому з героїв твору належать висловлювання?»

1.          «У-у-у, такої не всяка й кухарка зварить. Ві­зьми ж отам у скриньці гостинець». (Дядьку Ки­рилу)
2.          «Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? (Тітці Моті)
3.          «Тихо, тихо... Що мені треба — все візьму. Сам виберу. Тільки тихо, граждани». (Бороданю)
4.          «Ну годі-бо, Зульфате, заспокойся... Кармелючок мій малий». (Наталі Миколаївні)
5.          «Ай-я-яй... Маленькому — чай! Не годиться. Маленькому молоко давай». (Діду Гарєєву)
6.          «Що, що в нас картоплі є трохи та сала? Цьо­го хоч би на два місяці хватило. А скоро зима. Зараз, поки тепло, треба йти». (Климку)
7.          «А сіль ти, синок, проминув. Кілометрів п’ятдесят зайвих пройшов». (Шевцю)
8.          «— Бачив, яка краля? Може, зараз візьмем?

            — А куди вона дінеться? Встигнемо ще». (По­ліцаям)

9.          «Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!» (Климку)
10.     «А то й справді був би моїм братиком... у нас із мамою нікого більше немає. Жив би в нас...» (Дівчині на базарі у Слов'янську)
11.     «Ну й меткий! У вас там на шахтах що — всі такі? І в дворі він уже, бачу, хазяйнував». (Тіт­ці Марині)
12.     «Туди, дядю, біжіть!... Туди! Там балка!» (Климку)

 

Літературний диктант «Чи правильне твердження?»

1.          Повість «Климко» - автобіографічний твір. (Так)
2.          Події у повісті «Климко» відбуваються в період Великої Вітчизняної війни. (Так)

3.      Уночі Климкові снилися миші із гніздами. (Ні)

4.      Відколи осиротів, Климко жив із дядьком Михайлом. (Ні)

5.      Климко вирушив у дорогу по сіль. (Так)

6.      Учительку в повісті звали Наталя Василівна. (Ні)

7.      Друга Климка звали Федір. (Ні)

8.    Климко думав посадить разом із Зульфатом біля дядькової могили калину. (Ні)

9.      Учителька назвала Зульфата «Кармелючок мій милий».(Так)

10.    Взуття Климко собі купив сам. (Ні)

11.    Тітка Марина полюбила Климка, як рідну дитину. (Так)

12.    Климко повертався додому пішки. (Ні)

 

Тест

1.          У які часи відбуваються події повісті «Климко»?

А  Першої світової війни;                         Б  Другої світової війни;

В  за часів кріпаччини;                             Г  у наш час.

2.          Чому Наталя Миколаївна опинилася на базарі?

А  міняла трояндову сукню;                     Б  купувала борошно;

В  спілкувалася з давньою подружкою;  Г  продавала книжки.

3.          З якої причини Наталя Миколаївна не схотіла поміняти сукню на продукти?

А  її річ дешево оцінили;

Б  вона була гордою і не хотіла мати справу з бороданем;

В  передумала міняти, вирішила носити сама;

Г  злякалася, що її осуджуватимуть люди.

4.          Де Климко із Зульфатом влаштували жити вчительку?

А  у ваговій;                                                 Б  у бараці;

В  на вокзалі;                                                Г  на дачі.

5.          У яке місто йшов по сіль Климко?

А  У Слов’янськ;                                          Б   в Артемівськ;

В   у Київ;                                                      Г   у Соледар.

6.          Побачивши на базарі стару бабусю, що розказувала про свою неміч, Климко:

А  добрим і щирим словом поспівчував старенькій; Б  поділився своєю їжею;

В  поклав у пелену гроші;                                         Г  байдуже пройшов мимо.

7.          Скільки Климко заплатив за тапочки шевцеві?

А  5 рублів;                                                    Б  12 рублів;

 В  нічого;                                                       Г  віддав сухарі.

8.          Що зробив Климко, коли побачив, що поліцаї на базарі почали чіплятися до дівчини?

А  Втік, бо страшенно злякався;

Б  заплакав, бо нічим не міг допомогти;

В  тримаючи дівчину за руку, кричав, щоб її відпустили;

Г  побіг до партизанів по допомогу.

9.          Чому тітка Марина не хотіла відпускати Климка?

А  Знала, що хлопець залишився сиротою;   Б  він був їй за сина;

В  він був їй за робітника;               Г  тому що в місті продовжувалася облава.

10.     Чим тітка Марина пригощала Климка?

А  гарячим борщем;                           Б  парним молоком;

В  смачною кашею;                            Г  пиріжками з квасолею.

11.     На чому Климко добирався додому?

А  На автобусі;                                      Б  на конях;

В  на потязі;                                           Г  він ішов пішки.

12.     Від чого загинув Климко?

А  від голоду;                                         Б  від фашистської кулі;

В  від застуди;                                        Г  від страшної хвороби — холери.

 

Лінійний диктант

1.          Як називається коротка трубка, що є відводом від основної труби, від резервуара, з’єднує частини трубопроводу, приєднує його до чого-небудь.
2.          Помічника дядька Кирила звали...
3.          Ким працював дядько Кирило, у якого жив осиротілий Климко?
4.          Що треба було принести за наказом діда Зульфата  дитині вчительки?
5.          Як називається місто, біля якого чоловік без ніг порадив хлопцю шукати сіль?
6.          Потрапивши до старого куреня на баштанищі, Климко дозволив собі посмакувати....
7.          Як називається верхній шар ґрунту, скирти тощо?
8.          Що виміняв Зульфат у італійців на їжу?
9.          За повісті “Климко” та “Вогник далеко в степу” Григору Тютюннику було присуджено літературну премію імені...

 

Ключ:  парубок, Кіндратовичем, машиністом, молока, Артемівськ,   кавунів,   верхняк,   кинджал,   Лесі Українки.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

  У сучасній педагогіці і в методиці викладання української мови та літератури все частіше і частіше виникає питання про використання тестової методики як засобу контролю. Таке звернення до тестів як форми контролю абсолютно зрозуміло: під час навчання мові й літературі контроль є одним з інструментів управління навчанням. А питання, пов’язані з перевіркою і урахуванням знань, умінь і навичок, методики їх організації та проведення в педагогіці були актуальні завжди. Тому тести як форма контролю також знайшли своє застосування на уроках словесності. Даний тип контролю, який включає в себе досить велику кількість завдань, дає вчителю можливість:

• раціонально та ефективно використовувати урочний час;

• охопити більший обсяг змісту навчального матеріалу з предмету;

• встановити не тільки зворотний зв’язок з учнями, а й швидко визначити результати засвоєння необхідного матеріалу;

• забезпечити одночасну перевірку знань учнів;

• формувати мотивацію учнів до підготовки до кожного уроку;

• індивідуалізувати роботу з учнями;

• підвищувати інтерес до досліджуваної дисципліни.

        Тестова методика контролю, використовуючи різні варіанти завдань, має великі переваги. Одна з найбільш значущих –  це швидкість роботи на уроці. Одночасно у тестів є й свої недоліки. Головний з них – категоричність оцінки виконання завдання, тому що тести дають можливість враховувати тільки два способи виконання завдання – завдання виконано правильно або неправильно, а культури мовлення (письмового, усного) за допомогою тестів не перевіриш. Традиційна перевірка дозволяє набагато глибше перевірити знання учня. Тому тестова методика не повинна використовуватися як єдиний засіб контролю на уроках мови й літератури і витісняти традиційні засоби контролю. Але як один з ефективних методів контролю  тест  має право бути присутнім в освітньому процесі, зокрема, і на уроках української мови та літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1.          Авраменко О. М., Коваленко Л. Т. Українська мова та література. Збірник тестових завдань. Вид. 2-е, випр. і доповн.–К.:Грамота,2008.– 212 с.
2.          Александрова В.А., Колесник Л.В., Сільченко Г.В. Підготовка учнів до ЗНО з української мови та літератури: стратегії й тактики. // Вивчаємо українську  мову та літературу. – 2016. – №10-11. – С.9-20.
3.          Гірник А.В. Застосування ІКТ на на уроках української мови та,  літератури: теорія, практика, досвід. // Вивчаємо українську  мову та літературу. – 2016. – №15. – С.8-10.
4.          Зазеко О.В. Літературні  диктанти. Матеріали до уроків української літератури. 7 клас. // Вивчаємо українську  мову та літературу. – 2013. – №16 – 18. – С.63-77.
5.          Золотухін С. Передмова до різнорівневих тестових завдань. – Х.: Торсінг, 2004. – 80 с.
6.          Іноземцева О.Л. Тестові технології на уроках української мови та літератури: формування ключових компетентностей учня. // Вивчаємо українську  мову та літературу. – 2011. – №4. – С.2-9.
7.          Карнаушенко А.Г. Готуймося до ЗНО: курс на успішність. // Вивчаємо українську  мову та літературу. – 2013. – №13. – С.28-34.
8.          Стефанович Т.В. Формування життєвих компетенцій учнів засобами ІКТ на уроках української словесності. // Вивчаємо українську  мову та літературу. – 2013. – №13. – С.2-6.
9.   Тестові технології в навчальному закладі : метод. посіб. / Л.І. Паращенко, В.Д. Леонський, Г.І. Леонська.  К. : ТОВ „Майстерня книги”, 2006.  217 с.
10.     Українська література. 5-11 класи: навчальні програми, методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2017-2018 навчальному році / Укладач О.Ю. Котусенко. – Харків: Вид-во «Ранок», 2017. – 128 с.
11.     Українська мова. 5-11 класи: навчальні програми, методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в 2017-2018 навчальному році / Укладач О.Ю. Котусенко. – Харків: Вид-во «Ранок», 2017. – 112 с.
12.     Українська література: підручник для загальноосвіт. навч. закл. 7 кл./ Л.Т.Коваленко. – К.: видавничий дім «Освіта», 2016. – 272 с.

13. Українська мова: підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.П.Глазова. – К.: видавничий дім «Освіта», 2016. – 272 с.

14.  Федоренко В., Коваленко Л. Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах// Дивослово. – 2007.  – № 2.

15. Шкавро В. Становлення і розвиток форм тестового контролю в навчальних закладах . // Українська мова і література в школах України.– 2016. – № 12. –  С. 32-34.

16.  Сайти:

https://www.plickers.com; 

https://www.testorium.net.