Методичний посібник "Євроклуб як одна з форм позакласної роботи"

Методичний кабінет Сокальської районної ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЄВРОКЛУБ ЯК ОДНА З ФОРМ

ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

(методичний посібник для педагогів-організаторів та керівників євроклубів)

 

 

 

 

 

 

 

 

Сокаль – 2018

 

 

Шарова Н.В., Євроклуб як одна з Форм позакласної роботи – Сокаль: РМК, 2018.

 

 

 

Пропоновані методичні рекомендації спрямовані на допомогу педагогам-організаторам, керівникам євроклубів та бажаючим створити Шкільний Євроклуб із метою спілкування, обміну інформацією, розширення знань про Європу та Європейський Союз, виховання учнів у дусі спільних європейських цінностей, встановлення партнерських стосунків із європейськими неурядовими організаціями, сприяння курсу України на інтеграцію у європейські структури.

Матеріали допоможуть керівникам загальноосвітніх навчальних закладів, учителям, педагогам-організаторам, керівникам євроклубів, лідерам учнівського самоврядування значно розширити і збагатити форми і методи навчально-виховного процесу, скласти цікаву програму позакласної діяльності школярів щодо реалізації європейського виміру в освіті через створення Шкільних Євроклубів.

 

 

Укладач: Шарова Неля Василівна – методист з іноземних мов Сокальського методичного кабінету районної ради, вчитель англійської мови Сокальської спеціалізованої школи I-III ст. №3

 

 

Рецензент: Гібляк Галина Василівна – завідувач методичним кабінетом Сокальської районної ради

 

 

Відповідальний за випуск: Шарова Неля Василівна – методист з іноземних мов Сокальського методичного кабінету районної ради

 

 

Комп’ютерний набір: Шарова Неля Василівна – методист з іноземних мов Сокальського методичного кабінету районної ради

 

 

Розглянуто та схвалено районною методичною радою  Сокальського районного методичного кабінету.

 

 

 

Протокол №  5 від  « 22» червня 2018 р.

 

Сокаль, 2018

 

ЗМІСТ

 

Передмова……………………………………………………..………………..    4

1. Загальні положення про Шкільний Євроклуб. ..............................................  5

     1.1. Що таке Євроклуб? ……………………………………………………… 5

     1.2. Необхідні умови для створення Шкільного Євроклубу………………..6

     1.3. Мета, завдання, форми та методи діяльності……………………………9

     1.4. Членство, права та обов’язки…………………………………………...11

     1.5. Як написати статут євроклубу………………………………………….12

     1.6. Керівник шкільного євроклубу та його вміння……………………..…12

     1.7. Перші збори та організація повсякденної діяльності…………………14

2. Знайомство з близька – Євроклуб «У серці Європи» Сокальської спеціалізованої школи I-III ст.№3

     2.1. Загальна характеристика……………………………………………….. 17

     2.2. Статут Євроклубу «У серці Європи»………………………………….. 17

     2.3. Паспорт євроклубу…………………………………………………...… 19

     2.4. Гімн та символіка євроклубу…………………………………………..  19

     2.5. План роботи євроклубу …………………………………………….….  20

     2.6. Програма євроклубу ………………..………………………….………  21

3. Методичні розробки на допомогу керівникам євроклубів. ………………  36

     3.1. Вікторина «Що ти знаєш про Європу?»………………………………  36

     3.2. Уроки на тему «Що таке Європейський Союз?»……………………..  40

     3.3.  Конкурс малюнків/плакатів/стінних газет на тему «Малюємо ЄС»...41

     3.4. Фестиваль танців народів країн-членів ЄС………………………….... 42

     3.5. Конспект заняття на тему «Європейська та інші цивілізації. Де наше

            місце»……………………………………………………………………. 42

     3.6. Конспект заняття на тему «Географічне положення Європи»……….43

ПІСЛЯМОВА…………………………………………………………………….46

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ…………………………………………………….....47

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Народ України, як і все людство, стоїть на межі нової епохи, в основі якої не лише матеріальні цінності, а й духовні.

Людина в майбутньому все більше буде жити не тільки в національному, а й у глобальному просторі.

Людина інноваційного мислення, інноваційного типу культури, здатна до інноваційного типу діяльності, — лише така людина може бути конкурентоспроможною, такі люди можуть скласти мобільне суспільство, мобільну націю. Тому формування інноваційної людини — нагальне завдання освіти.

Система освіти має готувати особистість, яка не лише вміє жити в громадянському суспільстві і правовій державі, а й створювати їх. Адже лише вільна й освічена людина, котра відчуває, що її поважають, може бути корисною в умовах інтелектуалізації будь-якого виду трудової, професійної діяльності.

Якщо людина повинна бути не лише освіченою, а й вільною, освіта має сприяти створенню таких суспільних відносин, за яких люди можуть виступати як вільні особистості, готові до реалізації функцій суб'єктів таких відносин, поважають одне одного, визнають право одне одного на власну думку, спроможні приймати рішення щодо свого та суспільного розвитку, вміють займати позиції і приймати рішення.

Заснування Європейських клубів у школі – це лише один із багатьох способів досягнення дуже важливої мети щодо розвитку Європейської свідомості.

Актуальність дослідження діяльності євроклубів в Україні зумовлена євроінтеграційними прагненнями України та приєднанням нашої держави до Болонської декларації (19 травня 2005 р.), у якій підкреслюється необхідність підвищення мобільності студентів вищих навчальних закладів. Проте, зазначені зміни стосуються не лише вищих навчальних закладів. Адже, надати знання та сформувати уміння і установки необхідні для реалізації нових можливостей, потрібно у середніх навчальних закладах. Тобто, на школу лягає завдання підготувати такого випускника, який буде комфортно себе почувати у мобільному єдиному європейському освітньому просторі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.      ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ШКІЛЬНИЙ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ КЛУБ.
   1.           ЩО ТАКЕ ЄВРОКЛУБ?

 

Шкільні Європейські Клуби - це колектив працюючих разом учнів та вчителів, що поглиблюють свої знання про Європу та європейську інтеграцію, поширюють інформацію на цю тему у школі та в місцевій спільноті. Перші Європейські Клуби виникли у португальських школах, а пізніше цей звичай поширився й на всю Європу. В другій половині дев’яностих років та на початку XXI ст. Європейські Клуби відіграли важливу роль в інформуванні мешканців країн Центральної Європи прo наслідки інтеграції з Європейським Союзом. Особливо в малих місцинах вони часто були єдиним місцевим осередком, що займається європейською інтеграцією, шукає знань про Європейський Союз. Європейські Клуби діють в усіх типах шкіл, а молодь, яка в них працює  - дуже різна за віком (від першокласників до учнів старших класів, які незабаром складатимуть екзамени до вузів).

З одного боку, шкільний Європейський Клуб нагадує своєю формою гурток за інтересами, тому що його члени збирають інформацію на тему Європейського Союзу та процесу інтеграції, з другого боку, все ж таки, він має елементи, що характерні, наприклад, для шкільного самоврядування. Клуб є структурою більш зорганізованою, зазвичай має розписані засади функціонування (їх частіше називають Статутом), організовує зустрічі, навчання та інші події на території школи, а іноді й поза її межами.

Євроклуб, як об’єднання  учасників за інтересами, передбачає проведення різних конкурсів, вікторин, олімпіад, круглих столів,  ділових ігор, інтерактивного спілкування, що заохочують учнів до роботи в новому європейському  вимірі.  Оскільки  такі  види  робіт,  окрім  знань  про  Європу,  сприяють 

набуттю  комунікативної  компетентності,  вміння  працювати  з інформацією,  використовувати  її,  спілкуватись,  працювати  в  команді,   запровадження у школі такого виду робіт з учнями  значно   збагатить  навчально­виховний  процес. 

 Європейські клуби зародилися в Португалії у 80-ті роки минулого століття. Їхні члени подорожували Європою, знайомилися з новими територіями та народами, налагоджували контакти з новими друзями. Зараз там активно працює мережа з 300 клубів. Ідея створення шкільних європейських клубів належить Маргариті Белард, національному координатору програми «Європейський вимір в освіті». Саме вона визначила, що:

     Європейські клуби – це центри діяльності у сфері Європейської освіти.

     Європейські клуби сформовані на підставі пропозицій, поданих початковою та середньою школами, відповідно до конкретної ситуації та їхніх можливостей.

     Членство в клубах не є обов'язковим для всіх учнів і вчителів.

 З середини 1970-х років Євроклуби є загальноприйнятою в усій Європі, багатьох інших країнах в різних регіонах світу формою об’єднання молоді задля:

     організації неформальної освіти та дозвілля; 

     поширення інформації;

     сприяння поширенню європейських та загальнолюдських цінностей;

     розвитку контактів між молоддю різних країн. 

Діяльність шкільних європейських клубів є найпоширенішою формою позакласної роботи в школі в галузі європейської освіти.

Ідея шкільних Європейських Клубів дійшла також і до України. Але не всі чули про таку ініціативу, тому варто детальніше дізнатися чим є Європейський Клуб i чому його варто мати у своїй школі.

У Європейському Клубі найважливішою є ініціатива та ідеї його членів, особливо учнів. Важливо, щоб учні були задоволені своєю діяльністю, вчилися новим речам про Європу та європейців, а також цікаво проводили при цьому час.

Через євроклуби відбувається пропагування загальноєвропейських демократичних цінностей, ознайомлення із способом життя і культурою населення інших країн Європи, уміння представити власну культуру, країну, спосіб життя.  Як правило, євроклуби – це центри діяльності у сфері європейської освіти, вільно сформовані за бажанням окремих учителів та учнів. Фахівці стверджують, що кількість їхніх членів в одній школі повинна не перевищувати 20-40 чоловік, і участь у роботі обов’язково має бути добровільною. 

 

 

 

2.           НЕОБХІДНІ УМОВИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ШКІЛЬНОГО ЄВРОКЛУБУ.

 

Шкільні Європейські Клуби є ідеальним місцем для того, щоб поширювати свої знання про Європу, а завдяки цьому повною мірою свідомо брати участь в дискусії про місце України на континенті та ролі цієї держави в процесі європейської інтеграції. Європейський Клуб варто мати у школі також і з інших приводів:

     він дає можливість активній молоді, амбіційній та підприємчій, проявити себе;

     для менш активної молоді він буде стимулом до початку суспільної діяльності, поглиблення знань та заповнення вільного часу;

     на практиці вчить функціонуванню демократії та дій стосовно будови громадянського суспільства;

     поглиблює знання на тему європейської інтеграції серед учнів та вчителів, а також у місцевих спільнотах;

     дозволяє налагодити співпрацю з іншими інституціями та осередками з подібними цілями, в тому числі і з організаціями з інших країн ЄС;

     дає можливість організовувати події, що пропагують ідею демократії, громадянського суспільства та європейської інтеграції, а також брати участь у подібних акціях, організованих іншими організаціями;

     допомагає встановити партнерську співпрацю між учнями, а також між учнями і вчителями.

Як бачимо, здобуття знань про Європу - не єдина і навіть не найважливіша користь від активної участі у Клубі. Клуб дозволяє реалізувати одне з головних завдань школи, яким є підготовка до життя в громадянському суспільстві. Цьому вмінню не можна навчити на звичайному уроці. Теоретичні заняття дійсно необхідні, оскільки дають певну базу, фундамент, який все ж таки треба перевірити на практиці. У Європейському Клубі молодь має можливість проявляти власну ініціативу, набути організаційних здібностей, навичок відповідальності, планування, співпраці у групі і культури дискусії.

Принципи  організації  Євроклубу  є  різними  для  різних  шкіл  і  залежать  від  конкретних  обставин  та  можливостей,  віку  учнів,  рівня  підготовки  учнів,  а  також  готовності  педагогічного  колективу  брати  участь у роботі Клубу. 

Євроклуб, який має намір активно працювати повинен почати від активної інформаційної кампанії. Це може бути дуже добре підготовлена шкільна газета з інформацією про план дій клубу. Інші ідеї – оголошення шкільного конкурсу на логотип та гасло клубу або роздрук рекламних листівок на тему євроклубу.

До інавгурації діяльності клубу потрібно добре підготуватися. На урочисте відкриття варто запросити усіх представників тих інституцій,які в майбутньому зможуть надавати різноманітну підтримку як теоретичну так і фінансову. Тому окрім дирекції школи, вчителів, учнів та батьків на інагурації повинні бути присутніми представники освіти, інституцій та організацій, які мають європейський характер, а також представники місцевого самоврядування. Важливо також, щоб програма інагурації не була дуже довгою та нудною. Зазвичай вона проводиться за таким зразком:

     Гімн Європейського Союзу

     Промова директора школи

     Представлення ідеї євро клубу і його планованих дій(часто способом короткої інсценізації)

     Проведення конкурсу на логотип та гасло

     Урочисте вручення членських посвідчень

Перші збори євроклубу є надзвичайно важливими. Під час першої зустрічі необхідно: вибрати керівництво клубу (голову, секретаря, фінансиста), вибрати гасло (motto), логотип, назву, створити статут клубу, розробити план дій, розписати завдання для учнів та учителів.

 

Чому це цікаво учню?

• цікаве проведення часу;
• нові знання;
• нові знайомства та друзі;
• ширше коло спілкування; 
• можливість подорожувати; 
• перспективи на майбутнє;
• розвиток і самореалізація;
• втілення власних бажань;
• пізнання і відкриття нових ідей;
•  знайомство з країнами ЄС. 

 

Чому це цікаво вчителю?

• реалізація власних задумів; 
• збільшення досвіду роботи у позашкільній діяльності; 
• нові знайомства;
• співпраця з колегами з-за кордону;
• обмін знаннями; 
• здобуття авторитету серед своїх колег у школі.

 

Чому це цікаво школі?

• підняття престижу школи;
• можливість приймати участь у програмах;
•  навчання лідерству; 
• можливість залучити до співпраці всю школу;
• можливість співпрацювати у мережі євроклубів;
• співробітництво з іншими школами за кордоном;
• професійний ріст вчителів, задіяних в шкільних євроклубах;
• нові форми роботи з учнями. 

 

Чому це цікаво батькам?

• залучення батьків до шкільної діяльності;
• зайнятість їх дитини;
• залучення до творчої діяльності; 
• розширення кругозору; 
• поглиблення зацікавленості з даного предмету;
• поінформованість про Євросоюз у цікавій формі;
• подальший ріст, вибір майбутньої професії їх дітей. 

 

Що це дає : громаді:

• інформацію про ЄС;
• залучення коштів, інвестиції;
• вирішення місцевих проблем шляхом участі дітей у соціальних проектах;
• формування свідомих членів громади, що вміють вирішувати проблеми, критично мислити;
• покращення іміджу громади.

 

країні:

• свідомих та добре поінформованих громадян, які вміють компетентно вирішувати різноманітні проблеми та відповідально будувати своє майбутнє.

 

 

3.           МЕТА, ЗАВДАННЯ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДІЯЛЬНОСТІ.

 

Євроклуб - нова неполітична сфера спілкування вчителів й учнів ставить своєю метою зблизити Україну і Європу, навчити взаєморозуміння й співробітництву шляхом реалізації спільних гуманітарних проектів, таких як:     -  різнобічне вивчення країн Європейського Союзу;

- всебічне вивчення історії України, як однієї з галузей європейської цивілізації; 

- здійснення прямих контактів між школярами й викладачами України і європейських країн; 

 - поширення ідей нової Європи, дружби між народами й мирним співіснуванням не тільки серед молоді України, але й молоді інших країн.

 

Мета та основні напрямки діяльності:

     сприяння процесам євроінтеграції, підтримка курсу України на  інтеграцію в європейські структури, формування розуміння необхідності приєднання Україні до європейської співдружності;

     розширення знань про Європу, країни Європейського Союзу;

     інформування про ЄС, євроінтеграційні процеси та співпрацю України та ЄС;

     cприяння вихованню європейської свідомості, пропаганда спільних європейських цінностей;

     поширення інформації про Україну, її місце на Європейському континенті та роль в процесі євроінтеграції;

     знайомство з механізмом функціонування демократії і громадянського суспільства;

     налагодження співпраці української молоді з ровесниками з інших країн Європи;

     створення сприятливих умов для самореалізації учнівської молоді;

     пропаганда ідей демократії, громадянського суспільства та європейської інтеграції;

     вироблення нового стилю відносин, поведінки, мислення;

     підготовка молоді до життя в об’днаній Європі.

 

Завдання євроклубу:

     різнобічне вивчення історії, культури, звичаїв та традицій   як країн Європейського союзу, так і України як невід’ємної частини європейської цивілізації;

     встановлення зв’язків з молоддю країн Європи через програми молодіжних обмінів та листування, виконання спільних проектів;

     одержання та поширення інформації про історію, розвиток, сучасний стан та подальші перспективи інтеграційних процесів у Європі;

     удосконалення навичок самостійного здобування та критичного аналізу інформації;

     збір документації та інформації щодо діяльності організаційних структур ЄС;

     організація різноманітних заходів з метою поширення інформації про ЄС,   європейські організації, європейську спільноту;

     залучення вітчизняних партнерів з метою поширення інформації про географічні, історичні, культурні, економічні особливості Європи, європейські організації, цілі європейської інтеграції;

     розвиток духу партнерського співробітництва та взаємодопомоги;

     мотивація до вивчення іноземних мов.

 

Методи роботи євроклубів.

 Регулярні засідання клубу: наприклад, раз на тиждень всі учасники клубу збираються у відведеному приміщенні для навчання, вирішення внутрішніх питань, планування заходів;

 Проектна діяльність: Європейський Клуб може ініціювати та реалізувати різноманітні проекти у різних сферах, в яких буде задіяна також і місцева громада. Наприклад, це можуть бути семінари, тренінги, змагання, святкування Днів Європи та ін.; 

Спілкування, обміни, візити: долучившись до роботи клубу, його учасники зможуть спілкуватись та організовувати обміни з молоддю із інших міст та країн; брати участь у всеукраїнських та міжнародних заходах з європейської освіти. Організація інформаційних зустрічей.

Діяльність клубу – це, наприклад, праця над статутом, створення назви, гасла, логотипу євроклубу; підготування клубного приміщення;  організація різних стратегій міркування на тему акцій, які клуб міг би провести, розробка плану та способу інформування шкільного та локального суспільства (газета настінна, шкільна газета, брошури, бюлетені); ведення клубної хроніки, яка була б презентацією досягнень клубу; власна Інтернет сторінка.

 Діяльність школи – це підготовка альбомів та тематичних виставок, організація конкурсів знань про Європу, святкування Дня Європи та свята кожної з європейських країн, організація «маскарадів» та «європейських дискотек», міні-спектаклі; організація поетичних вечорів; проектування та роздрук карт та плакатів. Проведення тематичних семінарів та дебати; приготування «європейських полок» в шкільній бібліотеці та створення папок і тематичних альбомів на підставі зібраних інформацій, редагування інформаційної таблиці, ведення європейських уроків самими учнями – членами євро клубу у своїй школі.

 Діяльність поза школою – пошук групи підтримки (у школі, в навколишньому середовищі, центральних інституціях, неурядових організаціях), а також партнерів та спонсорів (місцеве самоврядування, неурядові організації, локальні бізнесові круги); співпраця з мас-медіа, участь в масових заходах пов’язаних з європейською тематикою; проведення лекцій учнями євро клубу для учнів з інших шкіл; налагодження співпраці з іншими євро клубами в країні (обмін кореспонденції, інформаційних матеріалів, досвідом, організація поїздок, зустрічей, спільних заходів); налагодження контактів та співпраця з клубами або школами з інших європейських країн, що може привести до обміну молоді. Популяризація європейських цінностей допомагає подолати стереотипи негативного ставлення до сусідніх народів, із якими точилися криваві війни протягом багатьох століть. Як зазначає Джон Мак Кормік у своїй праці «Розуміння Європейського Союзу», у народів Європи є дуже багато того, що їх розділяє – у них бракує спільної історії -  і при цьому вони сьогодні налагоджують взаємовигідну співпрацю, долаючи шкідливі стереотипи міжнаціональної ворожнечі.

 

4.           ЧЛЕНСТВО, ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ.

 

Членами євроклубу можуть бути  учні, які визнають Статут євро клубу, його цілі та завдання, виявили своє бажання до активної творчої праці й готові виконувати покладені на них обов’язки.

 

Члени євроклубу мають право:

• брати участь у формуванні керівних органів, обирати й бути обраними до складу виборчих органів євроклубу;
• ініціювати заходи, проекти із залученням усіх членів євроклубу або окремих учнів;
• користуватися інформаційними можливостями, які надає євро клуб.

 

     Члени євроклубу зобов’язані:

• брати активну участь у громадській роботі;
• виконувати вимоги Статуту, розпорядження керівництва тощо;
• звітувати перед членами євроклубу про заходи, проекти, до яких вони залучали інших членів, а також під час робочих зустрічей звітувати перед членами євроклубу про свою діяльність;
• сприяти досягненню мети та завдань євроклубу;
• дотримуватися високої культури спілкування з колегами, керівниками, вчителями;
• дорожити честю євроклубу як своєю особистою, примножувати його традиції, оволодівати знаннями.

 

Членство в клубах не є обов’язковим для всіх учнів та вчителів

 

 

 

5.           ЯК НАПИСАТИ СТАТУТ ЄВРОКЛУБУ.

 

Не обов’язково, щоб Клуб мав Статут, але його створення рекомендується, оскільки добре написаний Статут впорядковує роботу Клубу, чітко розподіляє ролі між його членами, забезпечує безперервність роботи при кадрових змінах, допомагає розв’язати конфліктні ситуації. Зазвичай Статут виникає на одній з перших зустрічей членів Клубу, але він не повинен бути написаний за один день. Якщо учні виявляють ініціативу та бажання активно долучитись до роботи над Статутом - треба надати їм таку можливість, навіть якщо це уповільнить його прийняття. Також важливо , щоб Статут члени Клубу прийняли, найкраще, демократичним голосуванням. Це не мусить бути одноголосність, хоча важливо, щоб на стільки, на скільки це можливо, старатися досягнути консенсусу. Добрий Статут перш за все має окреслювати:

• назву Клубу;
• цілі та способи діяльності;
• умови прийняття до Клубу нових осіб;
• обов’язки та права членів;
• способи прийняття рішень у Клубі;
•  вид, компетенцію та спосіб обрання керівних органів у Клубі;
•  способи внесення поправок до Статуту.

Статут не має бути дуже складним. Необхідно пам’ятати, що це не устав, а тільки документ, що окреслює засади функціонування невеликої організації. Він має бути чітким та зрозумілим для шкільної молоді.

 

6.           КЕРІВНИК ШКІЛЬНОГО ЄВРОКЛУБУ ТА ЙОГО ВМІННЯ.

 

Кожен Клуб повинен мати свого опікуна – вчителя, який допомагає в його функціонуванні. Роль опікуна значною мірою залежить від віку членів Клубу. Звичайно, вона буде дуже великою у випадку роботи з учнями молодших класів та буде зменшуватись, якщо ми говоримо про старшу молодь. У другому випадку треба особливо пам’ятати про те, що вчитель є опікуном клубу, a не його керівником, головуючим і т. ін.

Тому найважливішим у Європейському клубі є те, щоб молодь реалізувала свої ідеї та думки за якнайменшої допомоги дорослих. Не йдеться про те, щоб все завжди вдавалося бездоганно. Власне, в тому полягає відмінність від другого завдання школи – виховання від передачі теоретичних знань на уроках до життя в громадянському суспільстві. На уроках вчителі проводять контрольні роботи, перевірки, тести, за які треба отримати якнайбільше балів, або найбільшу оцінку. У випадку заходів, організовуваних Європейським Клубом важливо, щоб молодь проявила ініціативу та висловила свої думки, а потім сама була в змозі їх організувати. Якщо будуть помилки - немає в тому нічого страшного, оскільки з них можна зробити висновки на майбутнє, а, як відомо, найефективніше вчимося на власних помилках. Також важливо, щоб молодь отримувала задоволення від своєї праці в Клубі. Але для того, щоб реалізувати цей намір маємо дозволити, щоб члени клубу мали відчуття, що організований захід з усіма його ефектами - це їхнє власне творіння, яке вони самі зробили. Не можна його авторитарно диктувати зверху - молодь не повинна бути тільки виконавцями, відповідальними за технічні моменти.

Таким чином, опікун не повинен керувати чи головувати в Клубі. Але це не означає, що він має виконувати функції „пожежної охорони” – втручатись тільки тоді, коли відбувається щось справді зле. Опікун є радником - дуже важливим радником, тому що як вчитель - особа більш досвідчена, - він має певний авторитет. Тому опікун може висловлювати свою думку, ставати одним із учасників дискусії, коментувати ситуацію, але не повинен цього робити у авторитарний спосіб. Треба також пам’ятати, що молодь, звичайно, і без того відноситься до опікуна з певною повагою, тому що він є вчителем. Деколи він навіть сам може не зауважити, що коли його намір був ”виразити думку“ учні це сприйняли як ”конкретний план дій“, тому що ніхто не осмілився з ним полемізувати. Таким чином, свою думку опікун повинен виражати із значною мірою делікатності, щоб не відбити в членів клубу бажання мати власну ініціативу та ідеї. Якщо він вирішить, що ідеї учнів з якихось причин є нереальними або поганими, він повинен спочатку допомогти їм самим це зрозуміти, знайти причини неправильного розуміння. Опікун також повинен довести до відома молоді до яких наслідків можуть призвести їх ідеї та дії. Якщо, наприклад, учні вирішують організувати пригощання зі стравами кухні різних європейських країн - опікун допомагає молоді в розподілі завдань і ролей таким чином, щоб кожний з членів клубу мав повне розуміння того, за що він відповідає і до чого зобов’язується.

Звичайно, це все не означає, що в жодній ситуації опікун не має права чогось категорично заборонити або прийняти конкретне рішення, навіть проти волі членів Клубу. Учні є тільки учнями і не завжди все, що придумають є добре для них, школи чи оточення. Тоді опікун реагує рішуче та твердо. Але можливість виникнення ситуацій такого типу треба намагатися зводити до мінімуму.

Важливою роллю опікуна також є допомога у контактах Клубу з дирекцією школи та іншими вчителями. Учні не завжди мають достатню силу переконання, щоб без допомоги опікуна або вчителя безпосередньо контактувати з керівництвом школи. Опікун додає авторитету Клубу та його членам в очах іншої частини кола педагогів та працівників школи.

Опікун також найчастіше забезпечує безперервність роботи Клубу. Його члени – це шкільна молодь, яка швидко підростає, приходить до Клубу, а за рік-два мусить з нього піти. Опікун має пильнувати, щоб Клуб не припиняв своєї діяльності, щоб старші систематично передавали молодшим свій досвід та обов’язки.

В момент створення Клубу важливим є те, щоб молодь мала вплив на вибір опікуна. Зокрема це стосується ситуацій, коли саме від них виходить ініціатива його створення. Варто, щоб опікуном була людина, якій довіряють, яка викликає у них відчуття безпеки, a перед усім така, перед якою вони мають сміливість висловлювати свої думки та погляди.

Але треба пам’ятати, вищевказані засади є теоретичними, певним ідеальним станом. Переважно їх треба пристосовувати до специфічних ситуацій та обставин, з якими стикаємось у кожній школі. Головним чинником у формуванні ролі опікуна є відношення молоді, з якою працюємо у Клубі. Звісно, що більше свободи дамо особам більш самостійним, розважливим та організованим, бажаючим працювати самостійно. Чим менше таких якостей будуть мати члени Клубу, тим більшою буде роль опікуна. Навіть у такому випадку треба пам’ятати, що однією з цілей Європейського Клубу є формування серед його членів вищезазначених якостей. Навіть у такій ситуації опікун не може повністю „замінити” ролі, що покладена на учнів, тому що вони можуть призвичаїтися, що вчитель все робить замість них і не будуть мати жодної мобілізації до самостійної дії.

 

7.           ПЕРШІ ЗБОРИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

 

Коли ми вже маємо бажаючих діяти, Статут, план роботи, то можемо розпочати нормальну діяльність. Початок завжди найскладніший, оскільки ми не маємо досвіду та бази. Найбільш ймовірно, що спочатку наш Клуб буде мати в розпорядженні тільки осіб, які його створили. Ще нема окремого приміщення, обладнання (наприклад, комп’ютера), власних фінансових засобів і т.п. Але саме в людях, що хочуть діяти, сила нашого Клубу.

Спочатку варто подумати про організацію заходів, які б не були дуже складними, але призвели до того, що наш Клуб помітять у школі. Це втілює надію на розширення товариства, a через це подальший, міцний розвиток діяльності.

Яким чином буде діяти наш Клуб i що ми будемо в ньому робити передусім залежить від нашої ініціативи. Кожна ідея є доброю, якщо вона призводить до реалізації цілей Статуту. Приклад ініціатив Європейських Клубів це:

 

А) дискусійний гурток. Організовуємо регулярні зустрічі, під час яких пізнаємо Європу та Європейський Союз. Кожна з них має свою окрему тему. В їх підготовці допоможе опікун клубу, вчитель історії чи географії. Починаємо з короткої презентації теми, яку проводить один з учнів, можливо вчитель. Варто присвятити значну кількість часу на дискусії та обмін думками. Для цього, звісно, треба відповідно підібрати та сформулювати провідну тему. Наприклад, якщо торкаємось питання історії Туреччини та її зв’язків з Європою – продовженням може бути дискусія про доцільність вступу Туреччини до ЄС, коли вивчаємо сільське господарство Європи та Європейського Союзу - продовженням може бути дискусія про переваги та недоліки Спільної Аграрної Політики Євросоюзу. Ось приклади інших тем, які можна порушити на дискусійному гуртку:

-         географічні та культурні кордони Європи;

-         джерела енергетичних ресурсів у Європі, як забезпечити енергетичну безпеку континенту;

-         чи повинна Україна увійти до Євросоюзу?

-         чи Європейський Союз у довшій перспективі має стати „супердержавою” – федерацією на кшталт Сполучених Штатів, чи надалі має залишитися союзом незалежних держав?

-         яку користь міг би отримати Європейський Союз від членства України?

-         копенгагенський критерій та умови прийняття нових держав до Євросоюзу;

-         інституції Євросоюзу та їхня роль у прийнятті рішень;

-         Швейцарія, Норвегія, Ісландія – чому вони залишаються поза межами Європейського Союзу та чи вигідно це для них?

-         спільна валюта євро;

-         чотири свободи Євросоюзу (обігу людей, товарів, послуг та капіталу);

-         Рада Європи та ОБСЄ – ґенеза, діяльність, чому вони не розвинулись так, як Європейські спільноти? Чи вони потрібні?

Вищезазначені пункти - це, звісно, тільки приклади. Перелік тем відкритий та залежить від ідей, зацікавленості учасників, а також їх віку (надані приклади призначені скоріше для старших учнів);

 

Б) пригощання зі стравами кухонь різних європейських держав. Звичайно, усі ми любимо куштувати екзотичні страви з інших частин світу. Нагодою для чудової та „смачної” забави, при цьому знайомства із звичаями різних держав, може бути частування зі стравами різних європейських країн. З цією метою треба зібрати відповідні рецепти, потім пошукати інгредієнти, а далі узятися за приготування самих страв. Звичайно, нерідко можуть виникати проблеми із пошуком деяких елементів страв або відповідних спецій. Деякі з них можуть бути доступні, але досить дорогі. Але треба пам’ятати, що ідеально дотримуватись рецепту – це не найважливіше. Передусім йдеться про те, щоб виділити характерні риси кухні окремих європейських регіонів та, звісно ж, добре розважитись. Ми не є першокласним рестораном і ніхто не вимагає від нас дбати про кожну деталь. Тому треба вибрати страви відносно легкі в приготуванніі водночас відображують культурні традиції країн, які нас цікавлять.

Після такого святкування також варто зустрітися та замислитися, звідки взялася різниця в кулінарних традиціях різних частин Європи. Звідки в Італії взялись спаґетті? Чому на півдні Європи їдять багато овочів, але відносно мало м’яса? Що призвело до того, що в традиційній українській кухні популярне сало? Чи правдивий стереотип, що найбільше пива споживають у Німеччині та Чехії, а вина у Франції? У яких країнах їдять багато риби?

 

В) вистава, що показує звичаї різних європейських країн. Якщо у школі є група, що цікавиться театром та готова до такого виду виступів, можемо спокуситися організувати виставу, що буде репрезентувати певні європейські держави, a перш за все - характерні риси їхніх народів. Короткі сценки можуть у веселій та цікавій формі показати, як ми уявляємо типового українця, англійця, поляка чи француза;

 

Г) конкурс знань про Європу для окремих класів чи груп учнів. Якщо велика частина учнів зацікавлена європейською тематикою, для них можна організувати конкурс. У найпростішій версії це буде тест з теоретичними питаннями. Але цікавішим може бути завдання, що полягає, наприклад, у написанні есе на тему „Місце України у Європі”. Також це може бути художній або творчий конкурс;

 

Ґ) виставка фотографій різних регіонів Європи. Серед учнів та їх батьків можемо зібрати фотографії, зроблені в різних місцях Європи. Найцікавіші представимо на виставці.

 

Д) дискотека з музикою різних європейських держав. Якщо директор та вчителі нашої школи неохоче погоджуються на організацію звичайної дискотеки, можливо простіше буде їх переконати, якщо вона набуде освітнього характеру. На початку треба показати танці, характерні для різних європейських країн;

 

Е) клубна газета. Якщо маємо відповідні технічні можливості та коло осіб, що люблять писати статті та есе, варто спокуситися на видання власної міні-газети. Вона не мусить бути професійним друкованим виданням. З обладнання буде достатньо мати комп’ютер та працюючий ксерокс. Газета може інформувати про поточні, важливі європейські події, презентувати окремі європейські країни, народи, історію Європи та Євросоюзу. Усім учням можна надати можливість висловлювати свої погляди на місце України в Європі. Дуже важливим елементом газети буде, звичайно, інформація про усі заходи, які організовує Клуб. Найважливішим є те, щоб газета містила теми, що пов’язані з нашою школою та відповідають інтересам наших учнів. Тільки тоді її будуть читати із задоволенням.

Для того, щоб Клуб розширювався, а заходи, які він проводить, притягували більше учасників, дуже важливим є інформування про його діяльність. Найкращим засобом інформації є клубна газета, про яку вже згадувалося. Добрим способом переказування інформації також є настінна газета. Її можна використовувати для розміщення оголошень про заплановані Клубом події, розміщувати цікаві опрацьовані матеріали про Європу та Євросоюз. Дуже важливо, щоб така газета регулярно поповнювалася свіжою інформацією. Якщо довгий час там буде висіти одне й те ж, то ніхто не буде її читати. Іншими формами інформування про діяльність Клубу є, наприклад, плакати, листівки, що запрошують на організовувані Клубом заходи.

 

2.      ЗНАЙОМСТВО З БЛИЗЬКА – ЄВРОКЛУБ «У СЕРЦІ ЄВРОПИ» СОКАЛЬСЬКОЇ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ I-III СТ. №3

 

1.           ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.

 

Євроклуб «У серці Європи» Сокальської спеціалізованої школи I-III ст. №3 був заснований у 2007 році. Це неурядова молодіжна організація, до роботи якої задіяно 16 учнів. Євроклуб діє відповідно до Конституції України, діючого законодавства, норм міжнародного права та власного статуту. Мета євроклубу «У серці Європи» полягає у поширенні інформації про Європейський Союз, традиції країн ЄС, їх історію, культуру та звичаї. Членство  в євроклубі є добровільним.

 

2.           СТАТУТ ЄВРОКЛУБУ «У СЕРЦІ ЄВРОПИ»

 

1. Загальні положення

 

Євроклуб «У серці Європи» є неурядовою молодіжною організацією.

Діяльність євро клубу поширюється на навчальний заклад, на територію міста, району, області та країни. Євроклуб діє відповідно до Конституції України, діючого законодавства, норм міжнародного права та власного статуту.

Євроклуб є неприбутковою організацією. Можливі фінансові надходження від діяльності євроклубу використовуються на розвиток євроклубівского  руху. 

 

2. Мета діяльності євроклубу

 

Метою діяльності євроклубу «У серці Європи» є сприяння процесам євроінтеграції України та інформування молоді про Європейський Союз, його структуру та процеси, які відбуваються в ньому; сприяння розширенню культурних, наукових, ділових та гуманітарних зв’язків молоді в Україні та країнах ЄС; поширення інформації про історію Європейського Союзу, сучасний стан розвитку, цілі та досягнення; допомога навчальному закладу в отриманні та поширенні інформації про Європейський Союз; налагодження контактів з іншими євро клубами країни та країн ЄС.

 

3. Членство в шкільному євроклубі

 

Членство в євроклубі є добровільним. Членом євроклубу може бути учень Сокальської спеціалізованої школи I-III ст..№3, який цікавиться предметом діяльності євроклубу, визнає статут та бере участь у діяльності євроклубу.

Статус члена євроклубу  присвоює рада євро клубу згідно з подянням зацікавленої особи. Якщо рада клубу має сумніви щодо обґрунтованості прийняття цієї особи до ШЄК, то вона звертається до Загальних Зборів щодо прийняття відповідного рішення. На вимогу ради Загальні Збори можуть відмовити у прийнятті до клубу, якщо існують поважні та обґрунтовані побоювання, що членство цієї особи могло б якимось чином йому зашкодити.

 

4. Права та обов’язки членів євроклубу

 

     Участь у Загальних Зборах євроклубу

     Активне та пасивне виборче право при виборах керівних органів клубу

     Складання пропозицій відносно діяльності шкільного євроклубу  та активна участь в дискусіях на цю тему

     Дотримання статуту

     Підпорядкування рішенням керівництва клубу

     Активна участь в ініціативах, які євроклуб  бере на себе та допомога в їх приготуванні, узгоджена з керівництвом євроклубу та іншими членами

 

5. Керівні органи євроклубу

 

Керівними органами євроклубу є Загальні Збори.

Загальні Збори є найвищим керівним органом євроклубу та  уповноваженні приймати усі рішення, що пов’язані з діяльністю клубу.

В Загальних Зборах беруть участь усі члени євроклубу.

Керівними органами євроклубу є Рада Клубу.

Загальні Збори скликаються Радою Клубу не рідше одного разу на місяць та на вимогу хоча б ¼ членів клубу.

Загальні Збори уповноваженні приймати рішення, коли в них бере участь принаймні 1/3 членів клубу.

Рада Клубу складається з трьох осіб (президент, віце-президент, секретар), обирається на один рік Загальними Зборами протягом півтора місяця від початку навчального року.

У підпорядкуванні президента є віце-президент, секретар, відповідальні за зв’язки з громадськістю, відповідальні за напрями діяльності, відповідальні за рекламу, відповідальні за організацію заходів.

 

6. Опікун євроклубу

 

Опікун євроклубу обирається дирекцією школи та педагогічною радою.

Опікун євроклубу сприяє його діяльності, є посередником у контактах з педагогічною радою та дирекцією школи.

 

7. Прикінцеві положення

 

Статут стає чинним після прийняття його принаймні 2/3 членів євроклубу після консультацій з опікуном клубу та дирекцією школи. 

Зміни у статуті приймаються Загальними Зборами більшістю голосів після консультацій з опікуном клубу і дирекцією школи.

 

3.           ПАСПОРТ ЄВРОКЛУБУ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.           ГІМН ТА СИМВОЛІКА ЄВРОКЛУБУ

 

Гімн євроклубу «У серці Європи»

Слова: Мащак О.І.

Музика: Криштальська Н.В.

У серці Європи є ти і є я.

У серці Європи ми всі, мов сім’я.

Це класно, це супер творити всім нам.

Тут море ідей. Тут надій океан.

 

Приспів:

Європа, Європа – єдина сім’я.

У серці Європи є ти і є я.

 

 

Європа чекає на руки й уми.

Тут шанс має кожен дійти до мети.

Серце до серця. Рука до руки.

Разом в Європу крокуємо ми.

Приспів:

Європа, Європа – єдина сім’я.

У серці Європи є ти і є я.

 

 

Гасло. Слоган євроклубу.

                                         

 

 

                                     

 

                                           Серце до серця. Рука до руки.

                                           Разом в Європу крокуємо ми.

 

 

 

 

 

 

5.           ПЛАН РОБОТИ ЄВРОКЛУБУ.

 

 

Вересень	Організація роботи євроклубу. Посвята нових членів євроклубу.
Жовтень	Ознайомлення з загальними відомостями про Євросоюз. Віртуальна подорож країнами Євросоюзу.
Листопад	Тиждень толерантності у школі.
Грудень	Миколай іде Європою. Різдвяні традиції.
Січень	Країни Європи. Випуск нових бюлетенів євроклубу.
Лютий	Україна в Європі. Випуск стіннівки.
Березень	Проведення квесту «Теренівка»
Квітень	Єдині у розмаїтті. Європа – наш спільний дім. Вікторина для учнів школи.
Травень	День Європи. Проведення підсумкового засідання євроклубу.

 

 

 

 

 

6.           ПРОГРАМА ЄВРОКЛУБУ

 

Євроклуб «У серці Європи» працює за програмою «Європейський клуб (4 роки навчання), схвалено науково-методичною комісією з позашкільної освіти  Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 4 від 07.11.2012, лист ІІТЗО від  27.11.2012 № 14.1/12-Г-36)

----------------------------------------------------------------------------------------------------

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

 

 

 

 

Навчальна програма

«Європейський клуб»

 

4 роки навчання

 

Київ, 2012

----------------------------------------------------------------------------------------------------

 

Схвалено науково-методичною комісією з позашкільної освіти

Науково-методичної ради з питань освіти

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (протокол № 4                 від 07.11.2012, лист ІІТЗО від  27.11.2012 № 14.1/12-Г-36)

 

Автор:

Арутюнян Олена Сергіївна, методист вищої категорії, керівник гуртка Кіровоградського обласного центр дитячої та юнацької творчості.

Рецензенти:

Онаць О. М. – президент Асоціації керівників шкіл України, кандидат педагогічних наук.

Міцай Ю. В. – завідувач  науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. Сухомлинського.

 

Арутюнян О. С. Навчальна програма «Європейський клуб». 4 роки навчання / О. С. Арутюнян. – К., 2012. – 16 с.

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

          

З відродженням Української держави почався новий період в історії українського народу. Здобувши незалежність, Україна отримала можливість безпосереднього спілкування з іншими державами, стала суб’єктом міжнародного життя, включилася в глобальні процеси. Це є найкращим способом реалізації національних інтересів побудови економічно розвинутої демократичної держави, зміцнення її позиції у світі.

Європейський вибір України зумовлено її геополітичним положенням та спільною історією формування і розвитку європейської культури. Однією з основ державної політики України на шляху до  Європейського Союзу та формування нової політики Європейського Союзу щодо України є саме інформування населення про історію Євросоюзу, економічне співробітництво з державами – членами Європейського Союзу, стандарти життя в європейських країнах, правовий та соціальний захист населення. Важливими умовами демократичного суспільства є громадянська освіченість, компетентність, виховання поваги до прав людини, толерантності, вміння знаходити компроміс, виховання європейських цінностей. Необхідно, щоб громадяни знали свої права та обов'язки, дотримувались закону, мислили критично і незалежно.

Сучасні навчальні заклади мають сприяти розвитку демократичної культури, формуванню необхідних для проживання у європейському співтоваристві компетентностей, політико-правових і соціально-економічних знань. Пріоритети загальноєвропейської освіти полягають у наданні молодому поколінню теоретичних знань про розвиток європейських країн та практичних умінь: адаптуватись до життя і навчання в різних країнах Європи, бути мобільними, соціально активними, здатними до комунікації і захисту своїх прав. Формування в учнівської молоді європейських цінностей можливе за умови залучення їх до активної практичної діяльності роботи євроклубу.

 Мета програми: розширення знань про Європу та євроінтеграційні процеси, виховання всебічно розвиненої, культурної, толерантної особистості, патріота України.

Основні завдання:

       вивчення історії, культури, традицій та звичаїв Європейського союзу;

       поширення інформації про перспективи інтеграційних процесів у Європі;

       встановлення зв’язків з молоддю країн Європи через програми молодіжних обмінів, листування, виконання спільних проектів;

       організація заходів з метою поширення інформації про Європейський Союз, європейські організації, європейську спільноту;

       формування комунікативних навичок,  навичок самостійного навчання, збирання та критичного аналізу необхідної інформації;

       підвищення рівня володіння інформаційно-комп’ютерними технологіями;

       мотивація до вивчення іноземних мов.

Навчальна програма передбачає 4 роки навчання дітей у групах основного та вищого рівня, розрахована на учнів 8-11 класів. Заняття проводяться 2 рази на тиждень по 2 години. Програма побудована на модульній основі та може використовуватись у гуртках позашкільних навчальних закладів і як факультативний курс для учнів 8-11 класів у загальноосвітніх навчальних закладах. У програмі враховано вікові та психологічні особливості дітей, передбачено інтерактивні підходи у викладені матеріалу, залучення учнів до творчої співпраці.

Програма інтегрує знання гуртківців із різних предметів. Усі заняття пов’язані з опануванням знань про історію, культуру та мистецтво, суспільство та людину. Навчальний процес наповнюється загальнолюдським ціннісним і патріотичним змістом, які є вкрай важливими в наш час державотворення, становлення і визначення пріоритетів нації, її участі в глобальних та інтеграційних процесах.

На заняттях рекомендується застосовувати методи «Ажурна пилка», «Снігова куля», «Лінійна побудова», «Акваріум», «Порушення прав казкових героїв», «Критерійний покер», «Діамантове ранжування», «Капелюхи де Боно», «Дебати», «Мозковий штурм», дидактичні вправи «Європейська субота», «SWOT», «7 муз», «Павутинка дискусії», мультимедійні презентації, перегляд відеофільмів, роботу у малих групах (аналіз ситуацій) та командну роботу, різноманітні вікторини, метод «7 розумів» (презентація одного із способів мислення), метод проектної діяльності та його компоненти.

Для розширення світогляду вихованців проводяться екскурсії до музеїв, виставок, представництв Євросоюзу та Ради Європи, посольств та консульств країн світу, Центрів європейської інформації, зустрічі                               з представниками міжнародних та українських молодіжних, дитячих і громадських організацій.

У програмі передбачено індивідуальну роботу з вихованцями згідно з Положенням про порядок організації індивідуальної та групової роботи                     в позашкільних навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 11.08.2004 р. № 651.

Навчальна програма «Європейський клуб» побудована на основі Курсу «Європейські студії» (автори: Л. І. Паращенко, Ю. С. Комаров),  «Концепції змісту освіти для європейського виміру України» (розробники: С. Кобернік, І. Тараненко, О. Овчарук, Н. Кузьмина, Ф. Степанов, Л. Паращенко).

Керівник гуртка, враховуючи рівень підготовки, вік та інтереси вихованців, стан матеріально-технічної бази закладу, в установленому порядку може вносити зміни до розподілу навчального часу на вивчення окремих тем програми.

Основний рівень

(перший-другий рік навчання)

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(4 год.)

№	ТЕМА	Кількість годин
		всього	теорія	практика	самостійна  робота
	Вступ	4	2	2	-
	Модуль І. Європейські та світові  цивілізації.	16	4	8	4
	Модуль ІІ. Склад європейського континенту. Європейські країни.	26	4	12	10
	Модуль ІІІ. Європейський Союз. Інституції ЄС.	26	6	10	10
	Модуль ІV. Соціально-культурний розвиток Європи.	32	10	12	10
	Модуль V. Глобальні проблеми людства. Європейські шляхи розв'язання проблем.	16	8	4	4
	Модуль VІ. Шляхи інтеграції України в Європу.	16	8	4	4
	Модуль VІІ. Підсумкові заняття.	8	-	8	-
	Разом:	144	42	60	42

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступне заняття (4 год.)

Цілі, завдання та зміст роботи гуртка. Правила техніки безпеки. Знайомство та інтеграція групи.

Практична робота:

Складання правил роботи у групі. Анкетування. Інтерактивні вправи «Бінго», «Перше знайомство», «Мої очікування», «Інтерв’ю».

 

Модуль І.  Європейські та світові  цивілізації (16 год.)

Поняття про цивілізації. Типи цивілізації. «Захід і Схід». Головні риси Європейської цивілізації. Знайомство з Європейським Союзом.

Практична робота:

Інтерактивні вправи «Ажурна пилка», «Снігова куля», лекції із презентаціями.

Самостійна робота:

Вправи на формування поняття цивілізації. Вправи на розвиток пам’яті та уваги. Створення презентації «Цивілізації світу».

 

Модуль ІІ. Склад європейського континенту. Європейські країни                 (26 год.)

Поняття про склад європейського континенту. Географічне положення Європи. Поняття про європейські країни. Історичний шлях розвитку європейських країн. Населення Європи. Місце України в європейській історії. Спільні та відмінні риси української та європейської історії.

Практична робота:

Інтерактивні вправи «7 муз», мультимедійні презентації, дидактичні вправи «Європейська субота», «Павутинка дискусії», перегляд  відеофільмів. Індивідуальна та командна робота.

Самостійна робота:

Створення презентацій «Європейські країни». Підбір вправ на поглиблене вивчення зазначеної теми.

 

Модуль ІІІ. Європейський Союз. Інституції ЄС (26 год.)

Останні зміни на карті Європи. Європейський Союз. Поняття про інституції Європейського Союзу. Нормативно-правова база Європейського Союзу. Основні вимоги для вступу до Євросоюзу. Лісабонський договір.

Практична робота:

Зустріч з представниками Євросоюзу в Україні. Інтерактивні вправи «Ажурна пилка», «Порушення прав казкових героїв», робота у малих групах (аналіз ситуацій) та командна робота.

Самостійна робота:

Вивчення розташування країн Європи на мапі. Виконання простих вправ на знання карти Європи. Створення презентацій «Європейський Союз», «Інституції ЄС».

 

Модуль ІV. Соціально-культурний розвиток Європи (32 год.)

Полікультурне суспільство. Європейські цінності. Шляхи формування та розвитку європейської культури. Мовна палітра сучасної Європи. Міжкультурний діалог. Європейська культурна самобутність. Охорона культурної спадщини народів світу. Права національних меншин                             в європейських державах. Релігія в житті сучасного європейця. Основні релігії країн Європи. Розвиток толерантності в країнах Європи. Українці - співтворці європейської культури. Європейський культурний вплив на Україну. Внесок України в культурну спадщину Європи. Спільні проблеми і здобутки європейських держав в галузі культури.

Практична робота:

Інтерактивні вправи «7 розумів» (презентація одного із способів мислення), мультимедійні презентації, перегляд відеофільмів, різноманітні вікторини. Індивідуальна та командна робота.

Самостійна робота:

Створення презентацій «Європейська культура», «Релігія в житті європейців», «Україна – європейська країна».

 

Модуль V. Глобальні проблеми людства. Європейські шляхи розв'язання проблем (16 год.)

Проблеми війни та миру та їх прояв в історії Європи. Наслідки війн у світі. Основні заходи європейських країн щодо збереження миру на планеті. Глобалізація та її основні складові. Позитивні та негативні наслідки глобалізації. Прояв глобальних проблем людства в Україні. Демографічна проблема та причини її загострення. Екологічні проблеми та їхні наслідки. Проблеми, що хвилюють людство. Небезпечні хвороби в Європі. Вірус імунодефіциту людини / Синдром набутого імунодефіциту.

Практична робота:

Інтерактивні вправи «Дебати», «Мозковий штурм», аналіз історичних подій. Індивідуальна та командна робота.

Самостійна робота:

Створення презентацій «Глобальні проблеми людства», «Значення глобалізації світу».

 

Модуль VІ. Шляхи інтеграції України в Європу (16 год.)

Інтеграційні процеси в сучасній Європі. Інтерактивне спілкування: молодь на шляху інтеграції України в Європу. Розвиток та перспективи міжнародного молодіжного співробітництва. Проектна діяльність в роботі євроклубів. Розробка проектів роботи євроклубу. Розробка заходів спільної діяльності євроклубів. Співпраця роботи євроклубів. Мережа євроклубів України. Інтерактивні методи діяльності в роботі євроклубу. Індивідуальна та командна робота.

Практична робота:

Відвідання тематичних виставок. Зустрічі з представниками молодіжних громадських організацій. Інтерактивні вправи, «метод проектів».

Самостійна робота:

Робота в командах над проектами. Робота над презентаціями.

 

Модуль VІІ. Підсумкові заняття (8 год.)

Участь у проведенні заходів євроклубу, звіт про діяльность. Презентація портфоліо. Презентація індивідуальних проектів вихованців. Участь у житті громади; місцевих, обласних, Всеукраїнських конкурсах та семінарах на європейську тематику.

 

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці повинні знати:

       основні відомості про цивілізації, головні риси Європейської цивілізації;

       відомості про склад європейського континенту, населення та розвиток країн Європи;

       відомості про Європейський Союз, інституції Європейського Союзу;

       соціально - культурний розвиток Європи;

       основні положення та вплив глобалізації на Україну та країни Європи.

Вихованці повинні вміти:

       розуміти вплив європейській історії на розвиток України;

       розуміти значення країн Європи на розвиток сучасного світу;

       аналізувати діяльність європейських інституцій.

Вихованці повинні мати навички:

       практичної діяльності в групі;

       роботи з першоджерелами;

       презентації своєї роботи перед аудиторією.

 

 

Вищий рівень

(третій - четвертий рік навчання)

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

(4год.)

№	ТЕМА	Кількість годин
		всього	теорія	практика	самостійна робота
	Вступ	2	2	-	-
	Модуль І. Інтеграція як тенденція сучасного світу.	16	4	8	4
	Модуль ІІ. Міжнародні організації  та співпраця з ними.	26	4	10	12
	Модуль ІІІ. Державний устрій європейських країн. Європейська конвенція про захист прав людини. Права дитини.	24	4	12	8
	Модуль ІV. Система загальноєвропейської безпеки у сучасному світі.	16	8	4	4
	Модуль V. Економічний розвиток європейських країн.	16	8	4	4
	Модуль VІ. Європейський вимір освіти. Проектна діяльність в роботі євроклубу.	36	6	16	14
	Модуль VІІ. Підсумкові заняття.	8	-	8	-
	Разом:	144	36	62	46

 

 

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Вступне заняття (2 год.)

Цілі, завдання та зміст роботи гуртка. Правила техніки безпеки. Знайомство та інтеграція групи. Складання правил роботи у групі. Анкетування. Інтерактивні вправи «Правила», «Дерево очікувань».

 

Модуль І. Інтеграція як тенденція сучасного світу (16 год.)

Поняття про співробітництво, інтеграцію. Міжнародне співробітництво у сучасному світі. Основні етапи та сучасні тенденції європейської інтеграції. Міжнародна діяльність України з інституціями Європейського Союзу. Національні інтереси України, основні напрямки зовнішньої політики України. Основні пріоритети політики співробітництва України.

Практична робота:

Веб-конференції з євро клубами України та зарубіжжя. Інтерактивні вправи «Дерево знань», «Ажурна пилка», лекції із презентаціями.

Самостійна робота:

Створення презентації «Інтеграція сучасного світу», «Моє бачення розвитку України в світі». Підбір вправ на поглиблене вивчення зазначеної теми.

 

Модуль ІІ. Міжнародні організації та співпраця з ними (26 год.)

         Світові та європейські організації. Підвищення ролі міжнародних організацій  в сучасному світі. Місце і роль світових організацій у вирішенні міжнародних проблем. Роль міжнародних урядових та неурядових організацій у забезпеченні співпраці між державами. Особливості міжнародного співробітництва в сучасних умовах. Розвиток та перспективи міжнародного співробітництва України.

Практична робота:

Зустрічі з представниками посольств, консульств, міжнародних організацій різних країн світу. Інтерактивні вправи «Капелюхи де Боно», мультимедійні презентації, дидактичні вправи, «Павутинка дискусії», перегляд  відеофільмів. Індивідуальна та командна робота.

Самостійна робота:

Створення презентацій «Значення міжнародних організацій на розвиток сучасного світу». Підбір вправ на поглиблене вивчення зазначеної теми.

 

Модуль ІІІ. Державний устрій європейських країн. Європейська конвенція про захист прав людини. Права дитини (24 год.)

Форми правління та державного устрою сучасних європейських держав. Роль права у світовому та європейському суспільстві. Поняття про права і свободи людини, обмеження прав людини, «правова держава». Європейська конвенція про захист прав людини. Права дитини. Захист прав людини в Європі та світі.

Практична робота:

Інтерактивні вправи «Ажурна пилка», «Акваріум»,«Лінійна побудова», робота у малих групах (аналіз ситуацій) та командна робота.

Самостійна робота:

Виконання вправ на знання прав дитини. Створення презентацій «Я маю право», «Я хочу жити у правовій державі».

 

Модуль ІV. Система загальноєвропейської безпеки у сучасному світі (16 год.)

Європейський Союз: зовнішня політика і політика безпеки. Політика безпеки країн Євросоюзу, її основні складові. Мета та основні завдання діяльності Організації Об’єднаних Націй, Організації Безпеки і Співробітництва Європи, Північноатлантичного Альянсу, Організації Договору про Колективну безпеку. Хартія про особливе партнерство між Україною та Північноатлантичним Альянсом. Цивільний контроль над сектором безпеки. Україна в системі європейської безпеки. Реформування збройних сил України. Участь українських миротворців у миротворчих операціях і оцінка їх діяльності. Програма «Партнерство заради миру».

Практична робота:

Інтерактивні вправи «Критерійний покер», «Засідання Ради Європи», «Засідання Організації Об’єднаних Націй», мультимедійні презентації, перегляд відеофільмів, вікторини. Індивідуальна та командна робота.

Самостійна робота:

Створення презентацій «Діяльність Організації Об’єднаних Націй», «Значення програми «Партнерство заради миру» для України». Створення презентацій по темам виступів.

 

 

 

Модуль V. Економічний розвиток європейських країн (16 год.)

Вплив глобалізації на національну економіку країн. Європейський економічний простір. Передумови економічної та валютної інтеграції Європейського союзу. Національна валюта країн Європейського союзу. Історичні та економічні передумови введення євро, поняття «Єврозона». Світова Організація Торгівлі. Загальна економічна ситуація в Україні.

Практична робота:

Інтерактивні вправи «Ажурна пилка», «Діамантове ранжування», мультимедійні презентації, дискусії в групах. Індивідуальна та командна робота.

Самостійна робота:

Створення презентацій «Вплив світової кризи на розвиток економічної ситуації європейських країн».

 

Модуль VІ. Європейський вимір освіти. Проектна діяльність в роботі євроклубу (36 год.)

Європейський вимір навчання. Міжкультурна освіта. Освітня стратегія Ради Європи. Освіта впродовж життя. Європейські освітні мережі та програми. Болонський процес. Європейські освітні програми в Україні. Можливості навчання в Україні та за її межами. Проектна діяльність. Екологічні, соціальні, інформаційні проекти. Волонтерська діяльність. Програма наставництва.

Практична робота:

Відвідання освітніх виставок. Зустрічі з представниками зарубіжних та українських навчальних закладів. Інтерактивні вправи  «Дебати», «Мозковий штурм», аналіз подій в світі та Україні. Індивідуальна та командна робота.

Самостійна робота:

Створення презентацій «Можливості навчання в країнах Європи», «Програми для молоді Сполучених Штатів Америки». Створення презентацій щодо проектної діяльності у екологічному, соціальному, інформаційному напрямках.

 

Модуль VІІ. Підсумкові заняття (8 год.)

Участь та організація заходів євроклубу, мультимедійний звіт про діяльність та участь у житті громади. Презентація проектів вихованців. Участь в обласних, Всеукраїнських, Міжнародних семінарах, конференціях, тренінгах, виставках та конкурсах на європейську тематику.

 

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

Вихованці повинні знати:

       головні особливості, тенденції та пріоритети міжнародного співробітництва;

       основні положення Конвенції з прав людини, про дотримання прав дитини;

       види та роль міжнародних організацій, можливості співпраці з ними.

Вихованці повинні вміти:

       аналізувати інформацію щодо Європейських освітніх програм;

       визначати здобутки і розуміти спільні проблеми європейських держав в галузі освіти, культури, науки, економіки та політичного життя;

       усвідомлювати місце України у забезпеченні безпеки на європейському континенті;

       виступати перед аудиторією, володіти правилами дискусії.

Вихованці повинні мати навички:

       особистої та групової відповідальності, роботи в групі та самостійної роботи з реалізації  завдань у проектній діяльності;

       логічного мислення, аналізу, вибору і презентації інформації;

       визначення власної позиції щодо подальшого особистого розвитку як громадянина України та Європи.

 

 

БІБЛІОГРАФІЯ

 

Перелік рекомендованої літератури для педагогів

 

1. Арутюнян О. Україна в процесі євроінтеграції : методичні рекомендації для керівників євроклубів та євростудій загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів Кіровоградської області, педагогам - організаторам для  позакласної роботи з європейської тематики /  Олена Арутюнян. – Кіровоград, 2011. – 100 с.
2. Гарань О. Україна в Європі: питання і відповіді/ Олесь Гарань. – К. Стилос, 2010. – 72 с.
3. Гом’єн Д. Короткий путівник європейською конвенцією з прав людини/ Донна Гом’єн. – Київ: Фенікс, 2006. – 191 с.
4. Димек Р.  Європейський клуб у школі. Навіщо? Як? Чому?: підручник для вчителів та учнів/ Рафал Димек. – варшава, 2006. – 110 с.
5. Європейські студії: навчальний посібник для учнів / [Бицюра Ю., Васильєва О.,  Комаров Ю., Реута О., Сиротенко А., Степанов Ф., Топчій Л.]. – К.: Оранта,2004. – 145 с.
6. Євроатлантична інтеграція: досвід Польщі і України: Освітній пакет/ [Кокошинський О., Онаць О., Купєцькі Р. та ін.]. – Київ, 2007. -  238 с.
7. Європейська та євроатлантична інтеграція України через освіту/ [Арутюнян О., Бачинська Є., Безверха Ю. та ін.]; під редакцією Калініної Л., Онаць О. – К.: Інститут АПН України, 2008. – 306 с.
8. Європейська та євроатлантична інтеграція України через освіту: збірник навчальних планів і програм спецкурсів для підвищення кваліфікації вчителів і методистів/ Бурлаєнко Т., Онаць О. – Київ, 2008. – 40 с.
9. Конституційні акти Європейського Союзу/ [упоряд. Г.Друзенко та ін.]. – К.:Видавництво «Юстініан», 2005. – 512 с.
10. Лобурець  Ю. Методичний посібник для євроклубів/  Ю.Лобурець, В.Брущенко, Б.Бабаджанян. – К.: Салютіс, 2010.  – 47с.
11. Паращенко Л. Методичні рекомендації з позакласної роботи «Як організувати шкільний Євроклуб»/ Людмила Паращенко. – Київ, 2004 – 12 с.
12.    Програми допомоги Європейського Союзу та співпраця України з ЄС – К.: ТОВ МЕКС, 2009. – 36 с.
13. Рада Європи: 800 мільйонів європейців/[переклад та редакція Зайцев Ю.]. – К.: Фенікс, 2008. – 125 с.
14. Рекомендації для учителів інтегрованого курсу «Європейські студії»/ [Бицюра Ю., Васильєва О., Комаров Ю. та ін.]. – К.: Оранта, 2004. – 86 с.
15. Словник – довідник Європейського Союзу/[ред.: Ю. Марченко]. – К.: К.І.С., 2001. – 152с.
16. Словник термінології Європейського Союзу/ [авт.- уклад . Єрмоленко В.]. – К.: К.І.С., 2007. – 223 с.
17.    Україна в Європі: Освітній пакет/[ Баранкевич З., Бобінська Є., Гзік В. та ін.] – Варшава, 2006. – 200 с.
18. Україна на шляху до Європейського Союзу/[ Хофмолк Я., Смик К., Амброзяк А. та ін.]. – Варшава, 2006. – 189 с.
19. Факти та зв’язки/  проф. доктор Екарт Д. Штратеншульте. – Берлін: Європейська Академія, 2008. – 12с.
20.  Фонтейн П. Європа у 12 уроках/  Паскаль Фонтейн. – К. ТОВ FGL Energy, 2008, – 56 c.
21. Штратеншульте  Екарт  Д. Європейський Союз – просто і зрозуміло. /  проф. доктор Екарт Д. Штратеншульте. – Берлін: Європейська Академія, 2008. – 21с.
22. Як працює Європейський Союз: Довідник інституцій ЄС/ Переклад з англійської. – К.: ТОВ Компанія ЛІК, 2006. – 52 с.

 

 

Перелік рекомендованої літератури для учнів

 

 

1. «Активна молодь. Перевірені рецепти». – К.: ТОВ «Компанія ВАІТЕ», 2011, 31 стор.
2. «Відкрий для себе Європу!». – К.: ООО «Фастпринт», 2012, 44 стор.
3. «Європа у 12 уроках». – К.: «Фенікс», 2011, 63 стор.
4. «Європа – гра. Європа у великому та малому, в історіях та мріях». – К.: ООО «Фастпринт», 2012, 49 стор.
5. «Європейська Україна». – К.: ЗАТ «Еліт – прес», 2008, 40 стор.
6. «Європейський Союз – Україна». – К.: Представництво Європейського Союзу в Україні, 2012, 19 стор.
7. «Європейський Союз – Україна. Співробітництво у сфері вищої освіти». – К.: Представництво Європейського Союзу в Україні, 2010, 20 стор.
8. «ЄС у кишені». – К.: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, 2011,74 стор.
9. «Замок добрих чарівників Європи». – К.: ТОВ «МЕКС», 2008, 24 стор.
10. «Ключові факти та цифри про Європу та європейців». – К.: ТОВ «МЕКС», 2008, 80 стор.
11. «Нові підходи до історичної освіти в умовах багатокультурного середовища.» Навчальний модуль. – К.: «Нова Доба»,2012
12. «Рада Європи: 800 мільйонів європейців». – К.: «Фенікс», 2008, 125 стор.
13. "Разом на одній землі. Історія України багатокультурна." Посібник для учнів. – К.: «Нова Доба»,2012, 318 стор.
14. «Сталий розвиток суспільства: 25 запитань і відповідей». – К.: ТОВ «Поліграф-експрес», 2001, 26 стор.
15. «Україна в світі. Цікава статистика». – К.: Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні, 2011,44 стор.

 

 

Додаток 1

Навчально-тематичний план

(перший рік навчання)

(2 год.)

 

№	Тема	Кількість годин (всього)		Теорія		Практика		Самостійна робота
		типова   адаптована		типова   адаптована		типова   адаптована		типова   адаптована
1.	Вступ	2	2	2	2	-	-	-	-
2.	Модуль I. Європейські та світові цивілізації.	16	16	4	4	8	8	4	4
3.	Модуль II. Склад європейського континенту. Європейські країни.	26	26	4	4	12	12	10	10
4.	Модуль III. Європейський Союз. Інституції ЄС.	26	22	6	6	10	8	10	8
5.	Модуль IV. Підсумкові заняття.	8	4	-	-	8	2	-	2
	РАЗОМ	78	70	16	16	38	30	24	24

 

 

 

Додаток 2

Навчально-тематичний план

(другий рік навчання)

(2 год.)

 

№	Тема	Кількість годин (всього)		Теорія		Практика		Самостійна робота
		типова   адаптована		типова   адаптована		типова   адаптована		типова   адаптована
1.	Вступ	2	2	2	2	-	-	-	-
2.	Модуль I. Соціально-культурний розвиток Європи.	32	32	10	10	12	12	10	10
3.	Модуль II. Глобальні проблеми людства. Європейські шляхи розв’язання. проблем.	16	16	8	8	4	4	4	4
4.	Модуль III. Шляхи інтеграції України в Європу.	16	16	8	8	4	4	4	4
5.	Модуль IV. Підсумкові заняття.	8	4	-	-	8	2	-	2
	РАЗОМ	74	70	28	28	28	22	18	20

 

 

Додаток 3

Навчально-тематичний план

(третій рік навчання)

(2 год.)

 

№	Тема	Кількість годин (всього)		Теорія		Практика		Самостійна робота
		типова   адаптована		типова   адаптована		типова   адаптована		типова   адаптована
1.	Вступ	2	2	2	2	-	-	-	-
2.	Модуль I. Інтеграція як тенденція сучасного світу.	16	14	4	4	8	6	4	4
3.	Модуль II. Міжнародні організації та співпраця з ними.	26	26	4	4	10	10	12	12
4.	Модуль III. Державний устрій європейських країн. Європейська конвенція про захист прав людини. Права дитини.	24	24	4	4	12	12	8	8
5.	Модуль IV. Підсумкові заняття.	8	4	-	-	8	4	-	-
	РАЗОМ	76	70	14	14	38	32	24	24

 

 

Додаток 4

Навчально-тематичний план

(четвертий рік навчання)

(2 год.)

 

№	Тема	Кількість годин (всього)		Теорія		Практика		Самостійна робота
		типова   адаптована		типова   адаптована		типова   адаптована		типова   адаптована
1.	Вступ	2	2	2	2	-	-	-	-
2.	Модуль I. Система загальноєвропейської безпеки у сучасному світі.	16	16	8	8	4	4	4	4
3.	Модуль II. Економічний розвиток європейських країн.	16	16	8	8	4	4	4	4
4.	Модуль III. Європейський вимір освіти. Проектна діяльність в роботі євроклубу.	36	32	6	6	16	4	14	12
5.	Модуль IV. Підсумкові заняття.	8	4	-	-	8	4	-	-
	РАЗОМ	78	70	24	24	32	26	22	20

 

 

 

3.      МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ НА ДОПОМОГУ КЕРІВНИКАМ ЄВРОКЛУБІВ

 

1.           ВІКТОРИНА «ЩО ТИ ЗНАЄШ ПРО ЄВРОПУ?»

 

Quiz "What do you know about Europe?"

100 questions about Europe

 

Foreword: This quiz includes a lot of interesting and important facts about Europe and the EU. It is recommended for students and all those who study the English language. It can be used by the English teachers in the lessons and out-of-class activities on country studies.

 

Objectives:

• to practise students' listening and speaking skills;

• to sum up the students' knowledge about Europe;

• to extend students' knowledge about the history, geography, climate and biodiversity of Europe, capitals and countries, language and religion, the EU facts;

• to stimulate students' thinking;

• to develop, students' imagination;

• to consolidate the knowledge used in Bio­logy, Geography and History lessons.

Equipments: a map of Europe, posters, pictures, the names of subjects written on the board, the chart of general summing-up.

 

Level: Intermediate

General information

1. How much of the Earth's surface is Europe? (2% of the surface)

2. How many countries are there in Europe? (44, 46, 50 states according to different resources. Some scientists think Georgia, Armenia, Azerbaijan, Kazakhstan are Asian states; Russia and Turkey are both European and Asian states.)

3. What is the largest country in Europe? (Russia is the largest by both area and population.)

4. What is the smallest country in Europe? (The Vatican City is the smallest one.)

5. What is Europa according to the Greek my­thology? (Europa was a mythological queen of Crete.)

6. Who used the term Frengistan (the land of the Franks) in referring to much of Europe? (The Turkish people)

7. Who invented the polis, or city-state, which played a fundamental role in their concept of identity? (The Greeks)

8. What part of world's population is the popu­lation of Europe? (The population of Europe

is slightly more than one-ninth of the world's population.)

9. What was the population of Europe in 2005? (The population of Europe was estimated to be 731 million according to the data of the United Nations.)

10. Where is the geographical center of Europe? (Near the town of Rakhiv, in Ukraine)

11. How many countries have the same capital name? (5: Andorra, Luxembourg, Monaco,

 San Marino, Vatican City)

12. How do the people of Europe living in areas such as Ireland, the United Kingdom, Scan­dinavia and the North Atlantic and Medi­terranean islands name Europe? ("The Continent")

13. What is Europe's total geographical area? (Europe's total geographical area is about 10.2 million km².)

14. What is the second largest country after Russia in Europe? (Ukraine)

 

The European Union

15. What are the EU symbols? (The European flag, the European anthem)

16. What is the European flag? (The 12 stars in a circle symbolize the ideals of unity, solidarity and harmony among the peoples of Europe.)

17. What is the European anthem? (The melody comes from the Ninth Symphony by Beethoven. When this music is used as the European anthem, it has no words.)

18. What is the motto of the EU? (" United in diversity ".)

19. When was the EU born? (In 1950)

20. What date is celebrated as the EU's birth­day? (The 9-th of May)

21. How do we call a country if it has applied to join the European Union and its application has been officially accepted? (The country becomes a "candidate country".)

22. Name at least one of the three candidate country in 2009. (Turkey, Croatia and the former Yugoslav Republic of Macedonia.)

23. How many countries began the EU life in the 1950s as the European Economic Com­munity? (Six founding members — Belgium, Germany, France, Italy, Luxembourg and the Netherlands.)

24. How big is the EU? How many European states does the European Union consist of?

     ( 27 European stares comprise the largest single economic area in the world.)

25. What kind of currency do 15 EU countries share as a common currency? (The Euro)

26. What is the biggest country in the EU? (France)

27. What is the smallest EU country? (Malta)

 

Physical geography, climate and biodiversity

28. What is the natural boundary to the east of Europe? (The Ural Mountains, the Ural Ri­ver, the Caspian Sea, the Caucasus Moun­tains)

29. What is Europe washed by to the north? (To the north Europe is washed by the Arctic Ocean.)

30. What is Europe washed by to the west? (To the west Europe is washed by the Atlantic Ocean.)

31. What is Europe washed by to the south? (To the south Europe is washed by the Mediterranean Sea.)

32. What is Europe washed by to the southeast? (By the Black Sea.)

33. What continent does the Mediterranean Sea separate Europe from? (Africa)

34. What is the extended lowland known in Eu­rope? (The Great European Plain)

35. What climate zones does Europe lay? (Mainly in the temperate climate zones)

36. What ocean is the Gulf Stream in? (The Atlantic Ocean)

37. What is the Gulf Stream nicknamed? ("Europe's central heating")

38. Do you know the name of the country with the smallest percentage of forested area? (Iceland (1%))

39. Is Russia or Finland the most forested coun­try in Europe? (Finland — 77%)

40. What are the most important species of flora in central and western Europe? (Beech and oak)

41. What is the second largest predator in Eu­rope after the brown bear? (The wolf)

42. What international organization protects biodiversity in Europe? (The Council of Europe's Bern Convention)

43. What mountains are oriented east-west? (The Alps, Pyrenees)

44. Give at least 3 names of European moun­tains. (The Scandinavian Mountains, Dinarides, Carpathians, Apennines, Alps, Pyrenees)

45. How do we call a narrow east-west tongue of Eurasian grassland (The steppe)

46. Give at least 3 names of typical animals for Europe. (European bison. Eurasian lynx(рись), European wild cat, foxes, ( especially the red fox), jackal (шакал) and different species of martens(куниця), hedgehogs)

 

Countries and Capitals

47. What capital has the least population in Eu­rope (only 900 people)?    (The Vatican City)

48. What is the capital of Germany? (Berlin)

49. What is the world’s northern capital situated in Europe? (Reykjavik)

50. What capital was founded by three brothers? (Kyiv)

51. What country is Vilnius the capital? (Lithuania)

52. What is the capital of the largest country in Europe (by both area and population)! (Moscow)

53. What countries are considered to be the part of Asia as well? (Russia, Kazakhstan, Georgia, Armenia, Azerbaijan, Turkey)

54. What is the second smallest country after Vatican City in Europe? (Monaco)

55. What is the capital of Ukraine? (Kyiv)

56. What is the capital of Switzerland: Berlin or Bern? (Bern)

57. What cities were selected as European Capi­tals of Culture for 2010 by the EU Council? (On March, 11 2006, the German city of Essen, the Hungarian city of Pecs and the Turkish city of Istanbul were selected as European Capitals of Culture for 2010 by the EU Council.)

58. What capital changed its name by adding only one letter to the name of the city in 1991? (Tallinn)

59. What country gave the Eurovision-2009?  (Russia)

60. Where is the Greenwich Observatory? Name the country and its capital. (The UK, London)

61. What proverb about the capital of Italy do you know? (Rome wasn’t built in a day.)

62. What European capital is considered to be the fashion capital? (Paris)

63. What is the capital of Ireland? (Dublin)

64. Name at least 5 capitals of Ukraine's neighboring countries? (Minsk, Moscow, Budapest, Chisinau, Warsaw, Bucharest, Bratislava)

65. Is Lisbon or Madrid the capital of Portugal? (Lisbon)

66. What two countries make one state? (Bosnia and Herzegovina)

67. What European capital doesn't believe in tears? (Moscow)

68. What country was reunited in 1989? (Germany was reunited, after the symbolic fall of the Berlin Wall in 1989.)

69. In the park of what European capital can you find the lake with a snake name? (London)

 

Language and Religion

70. How many Indo-European language groups do European languages mostly fall? (Three)

71. What Indo-European language groups spread in Europe do you know? (The Romance languages, the Germanic languages, and the Slavic languages)

72. What language group does the English lan­guage belong to? (The English language belongs to the Germanic language group.)

73. Where are the Romance languages spoken? (The Romance languages are primarily spoken in south-western Europe as well as in Romania and Moldova.)

74. What languages are spoken in north-west­ern Europe and some parts of Central Eu­rope? (The Germanic languages)

75. What Slavic language is the second wide­spread language spoken in Europe? (Ukrainian is the second (after Russian) Slavic language spoken in Europe.)

76. What languages are spoken in Central, East­ern, and Southeastern Europe? (Slavic)

77. What Non-Indo-European languages are spoken in Europe? (Maltese (the only Semitic language official to the EU), Basque, Geor­gian, Azerbaijani, and the languages of mi­nority nations in Russia.)

78. What are predominant religions in Europe? (Roman Catholic Christianity, Eastern Orthodox Christianity, Protestant Christianity, Sunni Islam, Shia Islam, Buddhism, Judaism)

79. What is the majority religion in Europe? (The majority religion in Europe is Christianity as practiced by Catholic, Eastern Orthodox and Protestant Churches.)

80. What kind of religion is concentrated main­ly in the south-east of Europe (Bosnia and Herzegovina, Albania, Kosovo, Kazakhstan, Northern Cyprus, Turkey and Azerbaijan)? (Islam)

 

History

81. What countries had a profound impact on Western civilization? (Ancient Greece and the Roman Empire)

82. Who made a lot of cultural contributions in philosophy, humanism and rationalism? (Aristotle, Socrates, and Plato)

83. What branch of science were Herodotus and Thucydides famous for? (History)

84. Who was famous for his dramatic and narra­tive verse in ancient Greece, starting with the epic poems? (Homer)

85. What was eventually legitimized by Constantine I after three centuries of imperial persecution? (Christianity)

86. What did historians call the "Age of Migra­tions"? (During the decline of the Roman Empire, Europe entered a long period of change. There were numerous invasions and migrations amongst the Goths, Vandals, Huns, Franks, Angles, Saxons, and, later the Vikings and Normans.)

87. What led to the founding of the Holy Ro­man Empire? (Charlemagne, a Frahkish king of the Carolingian dynasty who had conquered most of Western Europe, was anointed "Holy Roman Emperor" by the Pope in 800.)

88. Where did the Eastern Roman Empire be­come known as the Byzantine Empire? (In the west)

89. What did the struggle between the nobility and the monarchy in England lead to? (The struggle between the nobility and the monarchy in England led to the establishment of the parliament.)

90. What state ruled Ukraine and the southern and central parts of Russia for over three centuries? (The state of the Golden Horde)

91. When (what century) was the Renaissance originating in Italy? (In the fourteenth century)

92. What were the names of the artists in the Renaissance? (Raphael, Michelangelo, and Leonardo da Vinci)

93. What do you know about the Age of Disco­very? (It was a period of exploration, invention, and scientific development.)

94. What two of the greatest naval powers (countries) in the 15-th century took the lead in exploring the world? (Portugal and Spain)

95. When did Christopher Columbus reach the New World? (In 1492)

96. What country was the First Republic estab­lished after the French Revolution? (The First Republic was established in France after the French Revolution.)

97. Who established the First French Empire? (Napoleon Bonaparte)

98. What year was the "Big Three" at the Yalta Conference? (1945)

99. What war was the largest in Europe and the most destructive in human history? (World War II with 60 million dead across the world including between 9 and 11 million people who perished during the Holocaust was the largest in human history.)

100. When was the map of Europe redrawn and divided into two blocs: the Western coun­tries and the communist Eastern bloc? (After World War II at the Yalta Conference in 1945)

 

2.           УРОКИ НА ТЕМУ «ЩО ТАКЕ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ?»

 

Мета та завдання – поширення та поглиблення знань учнів про Європейський Союз, а також з історії, географії, економіки та культури країн Європи. 

 

Вікова категорія – 8-18 років.

 

Методи проведення. 

Рекомендована структура уроку передбачає висвітлення наступних питань:

- цілі, принципи, етапи формування Європейського Союзу;

- символіка ЄС;

          - основні документи ЄС, дати їхнього прийняття, основні положення документів;

          - структура/інституції ЄС;

          - сфери та напрямки діяльності ЄС: економічний та валютний союз ЄС, спільна зовнішня політика та політика безпеки й оборони, співпраця у сфері правосуддя та внутрішніх справ;

          - валюта ЄС: історія запровадження та принципи функціонування;

          - відносини Україна – ЄС: основні документи, цілі, пріоритети сторін, напрямки та механізм співробітництва.

Іншою формою проведення уроків ЄС можуть бути так звані “п’ятихвилинки”, що передбачають підготовку учнями під керівництвом вчителів предметників цікавої інформації з історії, культури, науки, економіки, політики Європи, Євросоюзу, країн-членів ЄС тощо. Такі повідомлення презентуються самими учнями на початку кожного уроку.

 

Рекомендація: до підготовки та проведення уроків на тему “Що я знаю про ЄС” можуть залучатися учні старших класів.

 

Ресурси: інформаційно-довідкові, візуальні та дидактичні матеріали (мапи Європи, прапори ЄС та країн-членів).

 

 

 

 

 

 

 

 

3.           КОНКУРС МАЛЮНКІВ/ПЛАКАТІВ/СТІННИХ ГАЗЕТ НА ТЕМУ «МАЛЮЄМО ЄС»

 

Мета та завдання – розвиток творчої особистості, асоціативного та образного мислення учнів.

 

Вікова категорія: для конкурсу малюнків – 7-13 років, для конкурсу плакатів – 14-18 років, для стінних газет – колективна творчість школярів віком 7-18 років. Тема конкурсу є рекомендованою. Головний акцент на тематику ЄС, відносини Україна – ЄС.

 

Методи проведення.

Форма проведення 1 : оголошується тема конкурсу, роздаються необхідні матеріали, надається необхідний час для здійснення роботи над малюнком / плакатом, журі, що складається з вчителів, батьків та учнів, оцінює роботи, оголошуються переможці.

Форма проведення 2: тема конкурсу оголошується заздалегідь, необхідна умова – здійснення так званого “захисту” роботи, що складається з презентації концепції здійсненого малюнку чи плакату у формі, обраній учасниками конкурсу – віршова, розповідальна, із музичним супроводом тощо.

Робота може здійснюватися колективно. Форма виконання малюнків/плакатів/стінгазет – довільна. Можливою є комбінація двох наведених варіантів, наприклад, здійснення малюнків на місці із захистом по завершенню терміну, відведеного на виконання роботи. 

Формою презентації малюнків може бути виставка малюнків, плакатів, стінних газет із можливістю проголосувати за обраний малюнок/плакат/стінну газету в скриньку для голосування. Обрання переможців може здійснюватися і голосуванням під час масового заходу ( у разі його проведення) прапорцями ЄС, розданими заздалегідь.

 

Ресурси: папір для малювання необхідного формату, фарби, пензлі, для малюнків на асфальті – крейда.

 

 

4.           ФЕСТИВАЛЬ ТАНЦІВ НАРОДІВ КРАЇН-ЧЛЕНІВ ЄС

 

Мета та завдання – формування активної, розвиненої та творчої

особистості, розширення знань учнів щодо культури та традицій народів ЄС.

 

Вікова категорія: 7-18 років.

 

 

Методи проведення.

Школярі поділяються на команди. Під керівництвом вчителів та батьків учні готують танці народів країн-членів ЄС. Танці виконуються у національних костюмах народу, танець якого представляється. 

В рамках такого заходу організовується показ або конкурс національних костюмів народів ЄС, можливо, із представленням історії костюму, танцю тощо. Обирається необхідний музичний супровід.

В перервах між танцями школярі можуть підготувати і номери власної творчості – пісні, танці, розповіді байок народів ЄС, комічні міні-вистави тощо.

Наприкінці свята оголошуються переможці конкурсу танців, костюму. Фото найкращих костюмів може бути надруковане в одному з номерів “Євробюлетеня”.

 

Ресурси: костюми, музичний супровід, сценарії вистав.

 

5.           КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ «ЄВРОПЕЙСЬКА ТА ІНШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ. ДЕ НАШЕ МІСЦЕ»

 

Мета уроку:

1) ознайомити учнів із сучасними поглядами на цивілізаційний розвиток людства, з основними рисами Європейської та інших цивілізацій;

 2) показати основні підходи до визначення місця тієї чи іншої локальної цивілізації в загальній системі цивілізацій;

3) допомогти учням орієнтуватись у сучасному світі, визначати, чим зумовлені ті чи інші особливості розвитку.

 

Основні поняття:“цивілізація”, “типи цивілізацій”, “цивілізаційні світи”, “Європейська цивілізація”, “європейські цінності”. Форми роботи на уроці: евристична бесіда, дискусія, міні лекція, робота з документом.

 

Рекомендації до уроку: тема розрахована на два уроки. Розподіл часу може бути довільним – залежно від рівня підготовки учнів. Основні форми роботи учнів визначено в тексті посібника. Вчителю варто звернути увагу на ключові поняття теми. Бажано давати учням можливість самим визначати їх на основі роботи з текстом посібника, активізуючи власні знання. Вчитель регулює цю роботу, при необхідності переходячи до пояснення матеріалу – залежно від ступеня засвоєння його учнями.

Під час виконання завдань, запропонованих у посібнику, можна організувати групову роботу чи роботу в парах. Це доцільно робити в тих випадках, коли пропонується поміркувати або поміркувати й обговорити. Важливо перед цим ознайомити або нагадати учням правила такої роботи.

Матеріал дає також можливість організації дискусії про цивілізаційне місце України. У підготовленому класі з досвідом подібної роботи це буде цілком доцільно. В іншому випадку на це просто не вистачить часу.

Для закріплення матеріалу пропонується організувати роботу з документом. При цьому доцільно поставити такі питання і завдання:

-         Що це за документ?

-         Що Ви про нього знаєте?

-         Виділіть ключові слова в цьому документі.

-         Які саме цінності зафіксовані в ньому?

-         Чому саме такі цінності? Про що це свідчить?

-         Чи вони є загальними цінностями (цінностями для всіх)?

-         Як вони співвідносяться з європейськими цінностями?

Після цього варто запропонувати учням самостійно зробити висновки.

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель наголошує на європейському виборі України, підкреслюючи одночасно її самобутність.

Доцільно і навіть принципово важливо звернути увагу учнів на те, що європейська цивілізація не є кращою за інші. Просто вони різні, і слід поважати цінності інших цивілізацій, намагатись бути готовими до діалогу.

Як домашнє завдання учням можна запропонувати підготувати короткі промови-апології щодо цінностей інших цивілізацій. Або ж написати коротке есе на тему “Де наше місце?”.

 

Рекомендована література: Мак-Ніл В. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства. – К., 2002. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе., - К., 1998. Павленко Ю. Історія світової цивілізації., - К., 2000. Европейски уроци. Енциклопедичен справочникю – София, 2001. – 226 с.

 

6.           КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ НА ТЕМУ «ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЄВРОПИ»

 

Мета уроку:

1) закріпити поняття про географічне положення;

2) сформувати знання про географічне положення та населення Європи;

3) дати уявлення про особливості географічного положення частин (регіонів) Європи; розвивати просторове мислення, уміння створювати образ території;

4) виховувати розуміння Європи як спільного дому всіх європейців.

 

Основні поняття: “географічне положення Європи”.

 

Форми роботи на уроці: дискусія, робота з картою.

 

Додаткові матеріали: географічна карта Європи.

 

 

 

 

Хід уроку:

 

І. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів. Слово вчителя.

Сьогодні ми будемо говорити про географічне положення Європи. Щоб зрозуміти значення географічного положення тієї чи іншої території для природи, населення і господарської діяльності, ми порівняємо географічне положення Європи з положенням земельної ділянки.

Уявіть, що Ви повинні вибрати земельну ділянку для будівництва свого майбутнього будинку, тут будете жити Ви і Ваші діти, а надалі, можливо, і Ваші онуки. Цілком природно, що Ви будете ретельно підбирати ділянку і при цьому будете враховувати низку факторів: наприклад, сприятливі кліматичні умови, родючий ґрунт, близькість до водойми чи річки, а ще краще – теплого моря. Необхідно, щоб поруч проходила автомобільна дорога, існував під’їзд до ділянки, недалеко знаходилася б залізнична станція (перетинання шляхів сполучення). Бажано, щоб сусіди були Вашими гарними знайомими, причому досить забезпеченими і такими, що вміють утримувати свою ділянку в належному стані, також є важливим, щоб Ви допомагали один одному у вирішенні господарських питань.

Але такі – ідеальні – умови для життя людей існують вкрай рідко, а в “житті” великих регіонів і частин світу їх взагалі не буває, та й місце “під сонцем” ці географічні об’єкти не обирають, а використовують те,щодала природа, – те, що визначено долею.

Доленосність географічного положення, в першу чергу, стосується його фізико-географічних аспектів, а ось економіко-політико-географічне положення території змінюється з часом, і, якщо докласти зусиль, то ці зміни можуть сприяти розвитку тієї чи іншої території.

Сьогодні ми з Вами спробуємо з’ясувати, що ж у географічному положенні Європи запропоновано її величністю природою і не підлягає змінам, а що створено в процесі розвитку людської цивілізації і може бути змінене волевиявом населення.

 

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Поняття “географічне положення” та його складові.

 

Фізико-географічне:

1. Положення на земній кулі щодо екватора і нульового меридіана.

2. Крайні північна, південна, західна і східна точки, їхні координати.

3. Сусідні фізико-географічні об’єкти та положення щодо них.

4. Вихід до океанів і морів.

5. Вплив географічного положення на особливості природних умов.

 

Економіко-географічне:

1. Положення на економічній карті світу.

2. Сусідні регіони, рівень їхнього економічного розвитку й особливості взаємин з ними.

3. Особливості берегових ліній (довжина).

4. Положення щодо міжнародних шляхів сполучення, сировинних баз і найважливіших торгових партнерів.

 

Політико-географічне:

1. Положення щодо різних міжнародних об’єднань, місць міжнародної напруженості.

2. Участь країн частин світу (регіону) у міжнародних організаціях.

3. Вплив різних політичних сил, що знаходяться як усередині регіону, так і за його межами, на політичні і економічні процеси.

Звертаємо увагу на те, що географія вивчає природні об’єкти у взаємозв’язку, тому важливо не лише мати уявлення про “сусідів” досліджуваного нами об’єкта, але й зрозуміти, як вони взаємопов’язані з ним, впливають на природу, населення і його господарську діяльність.

 

2. Фізико-географічне положення Європи.

Ключова проблема: які особливості ФГП Європи зумовлюють більш сприятливі природні умови в цій частини світу, порівняно з відповідними їй за широтним розташуванням регіонам Азії?

Зараз наше завдання – якомога точно відповісти на три питання:

-         Де знаходиться Європа?

-         Які природні об’єкти знаходяться поруч із Європою?

-         Як ці об’єкти впливають на природу, населення і його господарську діяльність?

 

Головне: Європа знаходиться у північній півкулі, основна частина її території розташована в межах помірних широт. Завдяки особливостям фізико-географічного положення Європа має більш сприятливі природні умови, порівняно з регіонами Азії, що відповідають їй за широтним розташуванням.

 

4.      Економіко-географічне і політико-географічне положення Європи.

Ключова проблема: зміни ЄГП і ПГП протягом останнього десятиліття і в найближчому майбутньому.

 

Головне: Європа має зручне економіко-географічне і політико-географічне положення. Регіон розташований на перехресті міжнародних шляхів сполучення, має сприятливе приморське положення, найбільшими стратегічними союзниками європейців є розвинуті країни, у першу чергу – США і Канада; сусідні регіони мають відносно низький рівень економічного розвитку, але володіють значними природними ресурсами. Останніми роками відбулися якісні зміни усередині регіону: скінчилось протистояння між Заходом і Сходом, з’явилися осередки напруженості на території колишнього СРСР і Югославії. Одним із шляхів розв’язання низки загальноєвропейських проблем є розширення Європейського Союзу на південний схід і схід Європи.

 

ІІІ. Запитання та завдання.

1) З поданого списку об’єктів, які впливають на природу і господарську діяльність населення Європи, учні обирають найбільш цікавий і готують повідомлення про нього.

 

Список об’єктів:

Північноатлантична течія;

 області максимального та мінімального тиску;

Середземне море;

об’єкт на вибір.

 

Рекомендована література: Яценко Б. П. Соціально-економічна географія світу К.: Освіта. 1998

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПІСЛЯМОВА

 

Шкільні євроклуби відіграють важливу роль в школах України. ШЄК – це місця постійної популяризації серед молоді фундаментальних європейських цінностей – свободи, демократії, толерантності, прав людини. Шкільні євроклуби здатні розвивати міжнародну співпрацю. Це можливість пізнання іншої країни, культури, зустрічі з ровесниками, можливість зіткнутися з реальним життям іншого суспільства.

Деніс де Рожемон у своєму «Відкритому листі до європейців» сказав: «Не буде Європи, якщо не буде європейців. Але що сформує європейців, якщо не виховання? Кажучи, що все залежить від виховання, стверджуємо, що все залежить від вихователів і їх формування. Майбутнє Європи вирішують школи. Перед тим, як ми зможемо «створити Європу», потрібно спочатку «створити те, що є європейським». А це відбувається в першу чергу у думках».

Для створення євро клубів у школах потрібно лише бажання, люди та мотивація до дії!!!

 

 

                             

 

 

 

 

                                   

 

 

 

 

 

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

 

1. Арутюнян О. Україна в процесі євроінтеграції : методичні рекомендації для керівників євроклубів та євростудій загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів Кіровоградської області, педагогам - організаторам для  позакласної роботи з європейської тематики /  Олена Арутюнян. – Кіровоград, 2011

 

2. Арутюнян О. С. Навчальна програма «Європейський клуб». 4 роки навчання / О. С. Арутюнян. – К., 2012

 

3. Гарань О. Україна в Європі: питання і відповіді/ Олесь Гарань. – К. Стилос, 2010

 

4. Димек Р.  Європейський клуб у школі. Навіщо? Як? Чому?: підручник для вчителів та учнів/ Рафал Димек. – варшава, 2006.

 

5. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе., - К., 1998.

 

6. Лобурець  Ю. Методичний посібник для євроклубів/  Ю.Лобурець, В.Брущенко, Б.Бабаджанян. – К.: Салютіс, 2010

 

7.  Мак-Ніл В. Піднесення Заходу. Історія людського суспільства. – К., 2002.

 

8. Павленко Ю. Історія світової цивілізації., - К., 2000.

 

9. Паращенко Л. Методичні рекомендації з позакласної роботи «Як організувати шкільний Євроклуб»/ Людмила Паращенко. – Київ, 2004

 

10.Яценко Б. П. Соціально-економічна географія світу К.: Освіта. 1998