МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК з теорії музики та сольфеджіо для випускників та викладачів мистецьких шкіл

Про матеріал

Пояснювальна записка Даний методичний посібник створений для випускників та викладачів мистецьких шкіл з метою більш чіткої уяви про рівень вимог та поліпшення підготовки до випускних іспитів з сольфеджіо в рамках програми з предмету «Сольфеджіо». Посібник складається з декількох розділів: 1. Екзаменаційні білети. 2. Приклади одноголосся. 3. Приклади двоголосся. 4. Приклади акомпанементу.

Перегляд файлу

Комунальний заклад Сумської міської ради

Сумська дитяча музична школа №4

відділ музично-теоретичних дисциплін

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

з теорії музики та сольфеджіо

для випускників та викладачів

мистецьких шкіл

СУМИ-2025

Методичний посібник

з теорії музики та сольфеджіо.

Пояснювальна записка

Даний методичний посібник створений для випускників та викладачів мистецьких шкіл з метою більш чіткої уяви про рівень вимог та поліпшення підготовки до випускних іспитів з сольфеджіо в рамках програми з предмету «Сольфеджіо».

Посібник складається з декількох розділів:

Екзаменаційні білети.
Приклади одноголосся.
Приклади двоголосся.
Приклади акомпанементу.

Укладач збірника

викладач відділу Жанна БЕЗРУКОВА

ЗМІСТ

Екзаменаційні білети ……………………………. 3
Приклади одноголосся………................................ 15
Приклади двоголосся…………………................... 23
Приклади акомпанементу……………………….... 25

Білет №1.

1. Лад. Тональність. Мажорний та мінорний лад. Паралельні та однойменні тональності. Приклади.

Лад – система стійких та нестійких ступенів, об’єднаних тяжінням до єдиного центру – тоніки.

Тональність – висотне положення ладу.

Мажорний лад – лад, в якому стійкі ступені утворюють мажорний тризвук.

Мінорний лад – лад, в якому стійкі ступені утворюють мінорний тризвук.

Паралельні тональності –мажорна і мінорна тональності, які мають однакові ключові знаки або звуки але різні тоніки. Наприклад: До мажор – паралельний ля мінор, (C-dur – a-moll ).

Однойменні тональності - мажорна і мінорна тональності, які мають однакові тоніки але різні ключові знаки. Наприклад: До мажор – однойменний до мінор, ( C-dur – с-moll ).

Білет №2.

1. Метр, ритм, розмір (види розмірів), такт, затакт. Синкопа, види синкоп. Приклади.

Метр – рівномірне чергування сильних та слабких долей музики. Основні метри: дводольний( має одну сильну та слабку долі), тридольний ( має одну сильну і дві слабкі долі).

Прості метри – метри з однією сильною долею.

Ритм- організована метром послідовність звуків та пауз.

Розмір такту – кількість і тривалість метричних долей у такті.

Види розмірів:

1.Прості розміри – розміри з однією сильною долею: 2\4, 3\4, 3\8, 2\2, 3\2.

2.Складні розміри – розміри, які складаються з декількох однакових простих розмірів: 4\4, 6\4, 6\8, 9\8, 12\8.

3.Мішані розміри – розміри, які складаються з декількох різних простих розмірів: 5\8, 5\4, 7\4, 11\4.

4.Змінний або перемінний розмір змінюється протягом твору.

Такт – відстань від однієї сильної долі до наступної.

Затакт – початок музичного твору з слабкої долі.

Синкопа – не співпадання метричного і ритмічного акценту. Метр потребує акценту, а ритм – не дозволяє. Існує два види синкопи:

В середині такту. 2. Міжтактова.

Синкопа в середині такту має різновиди:

Пауза на сильну долю. 2. Міждольова. 3.Внутрішньодольова.

Білет №3.

1. Інтервал. Діатонічні інтервали. Тритони.

Інтервал – співзвуччя з двох звуків. Нижній звук інтервалу називається основою, верхній – вершиною. Гармонічний інтервал- інтервал, в якому звуки взяті одночасно. Мелодичний інтервал - інтервал, в якому звуки взяті послідовно.

Простий інтервал – інтервал в межах октави.

Складений інтервал – інтервал більше октави (ч.8+простий інтервал): нона, децима, ундецима, дуодецима, терцдецима, квартдецима, квінтдецима.

Кожен інтервал має дві величини: ступеневу (кількісну) та тонову (якісну). Ступенева величина відображує кількість ступенів в інтервалі і позначається цифрою. Тонова величина відображує кількість тонів та півтонів в інтервалі і позначається літерою.

Діатонічні інтервали – інтервали, які утворені між двома діатонічними, не зміненими хроматично (альтерацією) ступенями ладу (крім тритону); чисті (прима, кварта, квінта, октава); великі та малі (секунда, терція, секста, септима, нона, децима).

Тритон – інтервал, який складається з трьох тонів.

Тритонів два: збільшена кварта (зб.4) та зменшена квінта (зм.5).

І пара тритонів. Збільшена кварта (зб.4) будується на ІV ступені натурального мажору та гармонічного мінору, розв’язується у м.6 в мажорі та в.6 в мінорі. Зменшена квінта будується на VІІ ступені натурального мажору та гармонічного мінору, розв’язується у в.3 в мажорі та м.3 в мінорі.

ІІ пара тритонів. Збільшена кварта (зб.4) будується на VІ ступені гармонічного мажору та натурального мінору, розв’язується у в.6 в мажорі та м.6 в мінорі. Зменшена квінта будується на ІІ ступені гармонічного мажору та натурального мінору, розв’язується у м.3 в мажорі та в.3 в мінорі.

Білет №4.

1.Інтервал. Консонанс та дисонанс. Обернення інтервалів. Характерні інтервали. Приклади.

Простий інтервал – інтервал в межах октави.

Консонанс – приємне, м’яке звучання. Довершені консонанси – чисті інтервали (прима, кварта, квінта, октава). Недовершені консонанси – терції і сексти (великі і малі).

Дисонанс – неприємне, різке звучання. Дисонуючі інтервали – секунди та септими (великі і малі) і тритони.

Обернення інтервалів – перенесення нижнього звука інтервалу на октаву вгору, або верхнього звуку інтервалу на октаву вниз. При цьому утворюється інтервал, який у сумі ступенів з початковим складає цифру 9. Чисті інтервали обертаються у чисті, великі у малі, малі у великі, збільшені у зменшені, зменшені у збільшені.

Характерними інтервалами називаються збільшені та зменшені інтервали, які будуються тільки у гармонічних мажорі та мінорі. Характерних інтервалів чотири: збільшена секунда (зб.2), зменшена септима (зм.7), збільшена квінта (зб.5), зменшена кварта (зм.4).

Збільшена секунда (зб.2) будується на VІ ступені гармонічних мажору та мінору, розв’язується у ч.4. Зменшена септима (зм.7) будується на VІІ ступені гармонічних мажору та мінору, розв’язується у ч.5.

Збільшена квінта (зб.5) будується на VІ ступені гармонічного мажору та на ІІІ ступені гармонічного мінору, розв’язується у в.6. Зменшена кварта (зм.4) будується на ІІІ ступені гармонічного мажору та на VІІ ступені гармонічного мінору, розв’язується у м.3.

Білет №5.

1.Акорд. Тризвук. Види тризвуків. Обернення тризвуків. Головні тризвуки ладу. Приклади.

Акорд – співзвуччя з трьох або більше звуків, розташованих по терціям або які можуть бути розташовані по терціям.

Тризвук – акорд, який складається з трьох звуків, розташованих за терціями, а між крайніми звуками – квінта.

Нижній звук тризвуку називається основним тоном або примою, середній звук – терцієвим тоном або терцією, верхній звук – квінтовим тоном або квінтою.

Існує чотири види тризвуків: мажорний, мінорний, зменшений, збільшений.

Мажорний або великий тризвук складається з в.3+м.3, а між крайніми звуками – ч.5. (В5\3 = в.3 + м.3).

Малий або мінорний тризвук складається з м.3+в.3, а між крайніми звуками – ч.5. (М5\3 = м.3 + в.3).

Зменшений тризвук складається з м.3+м.3, а між крайніми звуками – зм.5. (Зм5\3 = м.3 + м.3).

Збільшений тризвук складається з в.3+в.3, а між крайніми звуками – зб.5. (Зб 5\3 = в.3 + в.3).

Обернення тризвуку – перенесення нижнього звука на октаву угору. Два інших звука залишаються на місці.

Кожен тризвук має два обернення:

Секстакорд, позначається цифрою 6;
Квартсекстакорд, позначається цифрами 6\4.

Секстакорд від звука будується 3+4 ( терція плюс чиста кварта). У великому секстакорді терція мала, а у малому – велика; тоніка - вгорі.

В6 = м.3 + ч.4. М6 = в.3 + ч.4.

Квартсекстакорд від звука будується 4+3 (чиста кварта плюс терція). У великому квартсекстакорді терція велика, а у малому – мала; тоніка – в середині. В6\4 = ч.4 + в.3. М6\4 = ч.4 + м.3.

Головними називаються тризвуки, які будуються на головних ступенях ладу (І, ІV,V):

- на І ступені – тонічний тризвук – Т5\3, t5\3;

- на ІV ступені – субдомінантовий тризвук – S5\3, s5\3;

- на V ступені – домінантовий тризвук – D5\3, d5\3.

Білет №6.

1. Септакорд. Домінантовий септакорд та його обернення. Приклади.

Септакорд - акорд, який складається з чотирьох звуків, розташованих по терціям, а між крайніми звуками – септима (7). Види септакордів: вид і назва септакорду залежать від величини септими між крайніми звуками та від виду тризвуку в основі септакорду.

Домінантовий септакорд (D7) будується на Vст. натурального мажору та гармонічного мінору, складається з в.3+м.3+м.3, розв’язується у тонічний тризвук з потроєнним основним тоном (Т5\3, t5\3).

Домінантовий квінтсекстакорд (D6\5) будується на VІІст. натурального мажору та гармонічного мінору, складається з м.3+м.3+в.2, розв’язується у тонічний тризвук з подвоєнним основним тоном (Т5\3, t5\3).

Домінантовий терцквартакорд (D4\3) будується на ІІ ст. натурального мажору та гармонічного мінору, складається з м.3+в.2+в.3, розв’язується у розгорнутий тонічний тризвук з подвоєнним основним тоном в октаву (Т5\3, t5\3).

Домінантовий секундакорд (D2) будується на ІVст. натурального мажору та гармонічного мінору, складається з в.2+в.3+м.3, розв’язується у тонічний секстакорд з подвоєнним основним тоном (Т6, t6).

Білет №7.

1.Септакорди VІІ ступеня. Малий увідний септакорд. Зменшений увідний септакорд. Приклади.

Увідні септакорди – септакорди, побудовані на VІІ ступені ладу. Існують два види увідних септакордів: малий та зменшений.

Малий увідний септакорд ( МVІІ 7) будується на VІІ ступені тільки натурального мажору, складається з м.3+м.3+в.3, розв’язується у тонічний тризвук з подвоєним терцієвим тоном. Зменшений увідний септакорд ( ЗмVІІ 7) будується на VІІ ступені гармонічного мажору та гармонічного мінору, складається з трьох малих терцій (м.3+м.3+м.3), розв’язується у тонічний тризвук з подвоєним терцієвим тоном.

Білет №8.

1. Лади народної музики. Пентатоніка. Приклади.

Лади народної музики – натуральні семиступеневі неоктавні лади.

Лади мажорного спрямування: іонійський – співпадає з натуральним мажором, лідійський – порівняно з натуральним мажором, підвищується ІV ступінь; міксолідійський - порівняно з натуральним мажором, понижується VІІ ступінь.

Лади мінорного спрямування: еолійський - співпадає з натуральним мінором; дорійський - порівняно з натуральним мінором, підвищується VІ ступінь; фрігійський - порівняно з натуральним мінором, понижується ІІ ступінь.

Локрійський або гіпофрігйський– має будову півтон, тон, тон, півтон, тон, тон.

Пентатоніка – п’ятиступеневий безпівтоновий октавний лад, в пентатоніці відсутні ступені, на яких будуються тритони.

В мажорній пентатоніці порівняно з натуральним мажором відсутні ІV і VІІ ступені.

В мінорній пентатоніці порівняно з натуральним мінором відсутні ІІ і VІ ступені.

Білет №9.

1.Модуляція. Відхилення. Хроматизм. Приклади.

Модуляція – перехід мелодії з однієї тональності в іншу із закріпленням у новій тональності. Ознака нової тональності – поява нових ключових знаків.

Зіставлення – раптова (без переходу) поява нової тональності. Як правило, зіставляються паралельні тональності. Зіставлення є різновидом модуляції.

Відхилення – тимчасовий перехід мелодії у нову тональність із поверненням у початкову тональність. Найчастіше відхилення відбувається у паралельну тональність або тональність V ступеня – домінанти.

Альтерація – підвищення або пониження нестійких ступенів ладу.

Наприклад:в До мажорі: ре-ре ь-до, ре- ре#-мі.

Хроматизм – підвищення або пониження діатонічних (натуральних) ступенів ладу.

Прохідний хроматизм утворюється підвищенням або пониженням того ж самого ступеня. Наприклад: висхідний хроматизм – до-до#-ре; низхідний хроматизм – ля-ля ь-соль.

Допоміжний хроматизм утворюється підвищенням або пониженням сусіднього ступеня. Наприклад: ре-до#-ре; ре-мі ь-ре.

Білет №10.

1.Літерна система позначення звуків і тональностей. Квінтове коло тональностей.

Літерна система позначення звуків і тональностей:

Існує дві системи назви звуків: складова та літерна.

Складова – до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Відповідно літерна назва звуків: c,d,e,f,g,a,h.

Мажор позначається словом – dur, мінор – moll.

Дієз – is, бемоль – es. Винятки: сі–бемоль – b, мі-бемоль – es, ля-бемоль – as. Наприклад: До мажор – C-dur, ля мінор – a-moll.

Квінтове коло тональностей – розташування дієзних тональностей по чистим квінтам вгору, а бемольних тональностей по чистим квінтам вниз. Порядок написання дієзів при ключі: фа, до, соль, ре, ля, мі, сі.

Порядок написання бемолів при ключі: сі, мі, ля, ре, соль, до, фа.

Літерна назва мажорних дієзних тональностей:

C-dur,G-dur, D-dur, A-dur, E-dur, H-dur, Fis-dur, Cis-dur.

Літерна назва мінорних дієзних тональностей:

a-moll, e-moll, h-moll, fis-moll, cis-moll, gis-moll, dis-moll, ais-moll.

Літерна назва мажорних бемольних тональностей:

C-dur, F-dur, B-dur, Es-dur, As-dur, Des-dur, Ges-dur, Ces-dur.

Літерна назва мінорних бемольних тональностей:

a-moll, d-moll, g-moll, c-moll, f-moll, b-moll, es-moll, as-moll.

Білет №11.

1. Гама. Види мажорних та мінорних гам. Приклади.

Гама – звукоряд ладу в межах октави від тоніки до тоніки.

Натуральний мажор має будову по тонах та півтонах:

2 тони, півтон, 3 тони, півтон.

В гармонічному мажорі і вгору і вниз понижується VІ ступінь.

В мелодичному мажорі вгору як натуральний мажор, а вниз понижується VІ, VІІ ступені.

Натуральний мінор має будову по тонах та півтонах:

тон, півтон, 2 тони, півтон, 2 тони.

В гармонічному мінорі і вгору і вниз підвищується VІІ ступінь.

В мелодичному мінорі вгору підвищується VІ, VІІ ступені, а вниз як натуральний мінор.

Білет №12.

1. Тризвук. Збільшений тризвук. Зменшений тризвук. Приклади.

Назва звуків тризвуків. Нижній звук тризвуку називається основним тоном або примою, середній звук – терцієвим тоном або терцією, верхній звук – квінтовим тоном або квінтою.

Збільшений тризвук Зб5\3 будується на VІ ступені гармонічного мажору та на ІІІ ступені гармонічного мінору, розв’язується у тонічний квартсекстакорд в мажорі (Т6\4) та у з тонічний секстакорд в мінорі (t6).

Зменшений тризвук ЗмVІІ 5\3 будується на VІІ ступені натурального мажору та гармонічного мінору, складається з м.3+м.3, розв’язується у неповний тонічний тризвук з подвоєним основним тоном.

Зменшений тризвук ЗмІІ5\3 будується на ІІ ступені гармонічного мажору та натурального мінору, розв’язується у неповний тонічний тризвук з подвоєним терцієвим тоном.

Приклади одноголосся.

1. Семен Гулак-Артемовський, опера «Запорожець за Дунаєм», І дія, пісня Карася «Ой щось дуже загулявся». Особливість номеру: швидкий темп, хроматизм.

Транспозиція в тональність Ля мажор.

2.Вольфганг Амадей Моцарт, опера «Весілля Фігаро», ІІ дія, арія Керубіно «Серце хвилює». Тональність Сі-бемоль мажор. Особливість номеру: хроматизм, пунктирний ритм.

Транспозиція в тональність в Ля мажор.

3.Українська народна пісня «Гандзя». Тональність Сі-бемоль мажор. Особливість номеру: хроматизм, відхилення у тональність домінанти (Фа мажор) та паралельну тональність (соль мінор).

Транспозиція у тональність Ля мажор:

4. Микола Лисенко, опера «Тарас Бульба», увертюра, третя тема увертюри «За світ встали козаченьки». Тональність до мінор гармонічний. Особливість номеру: гармонічний мінор, стрибки на широкі інтервали.

Транспозиція в тональність сі мінор гармонічний.

5. Семен Гулак-Артемовський, опера «Запорожець за Дунаєм», І дія, романс Оксани «Місяцю ясний». Особливість номеру: пунктирний ритм.

Транспозиція в тональність ля мінор.

6.Татарська народна пісня. Особливість номеру: мінорна пентатоніка від звуку «до».

Транспозиція номеру в мінорну пентатоніку від ноти «сі».

7. Українська народна пісня «Котику сіренький». Тональність сі мінор. Особливість номеру: ритмічна група тріоль. (Зробити транспозицію навпаки).

Транспозиція в тональність ля мінор.

8.Франц Шуберт, вальс із опуса (ор.) №6. Тональність сі мінор. Особливість номеру: модуляція в паралельний Ре мажор.

Транспозиція в тональність ля-дієз мінор.

9. Франц Шуберт, вокальний цикл «Прекрасна мельниківна». Друга пісня «Куди». Тональність Фа мажор. Особливість номеру: відхилення у тональність І ступеня спорідненості – соль мінор гармонічний.

Транспозиція у тональність Мі-бемоль мажор:

10. Жорж Бізе, опера «Кармен», мелодія до антракту ІІ дії. Особливість номеру: співставлення ре мінору та Ре мажору.

Транспозиція в до мінор (До мажор).

11.Українська народна пісня «Ішов козак через ліс». Тональність Фа-дієз мажор. Особливість номеру: тональність з багатьма знаками.

Транспозиція в тональність Мі мажор.

12. Вольфганг Амадей Моцарт, опера «Весілля Фігаро», І дія, арія Фігаро «Красень юний». Тональність Ля мажор. Особливість номеру: рух мелодії по звукам тонічного тризвуку та його обернень, пунктирний ритм.