Методичний збірник "Роль фонематичних процесів в умовах формування навичок правильної звуковимови у молодших школярів"

 

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

Відділ освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І- ІІІ ступенів 1111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111111№ 94

 

 

 

 

 

РОЛЬ ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ

В УМОВАХ  ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК

ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОВИМОВИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

 

ЗБІРКА СКОРОМОВОК І ЧИСТОМОВОК

«ЯЗИЧОК У РОТІ ТВІЙ,

ТИ НИМ ДОБРЕ ВОЛОДІЙ»

ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель-методист, вчитель вищої категорії початкових класів

Криворізької загальноосвітньої

школи І- ІІІ ступенів № 94

Цвинда Зінаіда Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кривий  Ріг

2015

 

 

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради

Відділ виконкому Довгинцівської районної в місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 94

 

 

 

Роль фонематичних процесів

в умовах формування навичок

правильної звуковимови у молодших школярів

 

Збірка скоромовок і чистомовок

«Язичок у роті твій, ти ним добре володій»

для використання у навчальному процесі

 

 

 

 

 

                       Вчитель-методист,

                                вчитель вищої категорії

                       початкових класів

                                             Криворізької загальноосвітньої

                                   школи І- ІІІ ступенів № 94

                                                                 Цвинда Зінаіда Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг

2015 р.

 

Схвалено на засіданні методичної ради районного методичного кабінету відділу освіти виконкому Довгинцівської районної в місті ради (Протокол №1 від 19.09.2015 р.)

 

   Рецензенти:

                     О.В. Овчаренко,  методист із початкової та корекційної освіти

 

                   І.М. Пономарьова,   заступник директора з навчально-     

                   виховної роботи Криворізької загальноосвітньої школи

                   І-ІІІ ступенів № 94

 

 

 Цвинда З.І.  

             Роль фонематичних процесів в умовах формування навичок правильної звуковимови у молодших школярів  (Збірка скоромовок і чистомовок «Язичок у роті твій, ти ним добре володій» для використання у навчальному процесі). - Кривий Ріг, 2015. – 76с.

 

 

 

Запропоновані методичні матеріали «Роль фонематичних процесів в умовах формування навичок правильної звуковимови у молодших школярів» є результатом роботи над проблемою «Розвиток пізнавальних інтересів у молодших школярів при вивченні української мови». У даному посібнику запропоновані фонематичні вправи у вигляді скоромовок та чистомовок   які спрямовані на розвиток фонематичного слуху та правильної вимови звуків українського алфавіту.                         

Рекомендовано для використання в роботі вчителям початкових класів, класів інтенсивної педагогічної корекції загальноосвітніх навчальних закладів, вихователям груп продовженого дня, батькам, студентам педагогічних навчальних закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

                                                                       Стор.

 

Вступ…………………………………………………………………….............3

І   Формування правильної вимови звуків…… ……………………………...4

ІІ  Умови формування в дітей навичок правильної звуковимови…………..8

ІІІ  Роль  фонематичних  процесів у  профілактиці  порушень  читання  та 

     письма………………………………………………………………………10

IV  Методи і прийоми роботи над усуненням в учнів недоліків вимови й 

      мовлення

     4.1. Недоліки у звуковимові………………………………………………12

     4.2. Правила роботи над скоромовками і чистомовками………………..16

     4.3.Чистомовки як засіб постановки правильного дихання…………… 22

V   Виховання звукової культури мовлення………………………………...23

Висновки………………………………………................................................25

Використана література………………………………………………………28

Додатки ……………………………………………………………………….29

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

     Мова - найбільший скарб, який є у кожного народу. Таким скарбом для нас, українців, є наша рідна українська мова. Берегти, плекати мову треба змалку, бо добре відомо: чим багатший словниковий запас людини, чим кращий її мовленнєвий розвиток, тим легше висловлювати власні думки і розуміти інших людей. Однак мовленнєвий розвиток - це не тільки багатий лексикон, а й правильна звуковимова, граматична правильність мовлення. Адже, маючи неабиякий мовленнєвий запас, людина мусить навчитися правильно вимовляти голосні і приголосні звуки рідної мови, будувати словосполучення і речення відповідно до норм, за законами мови.

     Тому так важливо, щоб уже з перших днів життя батьки оточували дитину любов’ю і піклуванням, звертались до неї літературною мовою і вчили її говорити правильно, прищеплювали любов до рідного слова, власним мовленням засвідчуючи його велич і красу. А коли дитина переступає поріг школи, то навчати її літературної мови повинні вчителі початкових класів. І проводити цю роботу - роботу над розвитком та удосконаленням учнівського мовлення - потрібно на кожному уроці.

    Як говорив К.Д. Ушинський, «мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле. Воно не тільки виявляє собою життєвість народу, а є цим життям. Коли зникає народна мова, - народу нема більше!» [63, 123].

    Як зазначено у Державному стандарті початкової освіти, «мета і завдання цього навчального предмета (української мови) у початковій школі полягає не лише в опануванні грамоти (початкових умінь читати і писати), а й у мовленнєвому розвитку молодших школярів - умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення. Розвиток мовлення має набути статусу провідного принципу навчання рідної мови в загальноосвітній школі, зокрема в її початковій ланці» [28, 31].

 

Розділ І.  Формування правильної вимови звуків

     Орфоепія – наука про правильну вимову – мала б посідати чільне місце в шкільній освіті. Навчання правильної вимови необхідне такою ж мірою, як і навчання орфографії і пунктуації, тобто писемної мови. Зауважу, що – говорить людина більше, ніж пише. Уміння говорити правильно, «красиво» – це не тільки естетичний фактор у вербальному спілкуванні. Відхилення від орфоепічних норм  перешкоджає чіткому взаєморозумінню, переключає увагу слухачів зі змісту на фонетичні особливості , тоді як звичайно фонетичний бік мовлення перебуває у сфері підсвідомості носіїв мови.

    Відхилення від орфоепічних норм, які існують у певному мовному середовищі, відповідно впливають і на формування вимовних навичок. А тому ступінь взаємної відповідності між вимовними та орфоепічними навичками в кожному конкретному випадку залежить від характеру мовного оточення, носія мови.

   Формування вимовних навичок у дитини здійснюється в процесі наслідування і проходить кілька етапів. У ранньому віці в результаті послідовного засвоєння комплексів рухів таких органів мовного апарату, як голосові зв’язки, язик, нижня щелепа, губи та піднебіння, у дітей розпочинає формуватися звуковимова. Усі ці компоненти рухів координуються зі слуховими враженнями та уявленнями. Поступово між окремими слуховими уявленнями про звуки мовлення і відповідними артикуляційними рухами встановлюються тісні взаємозв’язки.

   При цьому слід пам’ятати, що формуючись у процесі наслідування, вимовні навички дітей раннього віку ґрунтуються на неусвідомленій основі. Вони підпорядковані процесу безпосереднього пізнання речей і явищ навколишнього світу. Своєрідність засвоєння мовних явищ неграмотними дітьми, - відзначає С.Ф. Жуйков, - полягає в тому, що предметом усвідомлення виявляються позначувані мовними одиницями (реченнями, словами) предмети, явища дійсності; формальний же бік мовних одиниць (звуко-буквений склад, структура, інтонація і ін.) усвідомлюється не чітко (не виділяється як особливий предмет усвідомлення)”[33;154].

   Позитивні фактори навколишнього мовного середовища, зокрема, такі суспільні форми мовного впливу, як телебачення, радіо, кіно у дошкільному та молодшому шкільному віці відіграють хоча й важливу, але все ж не першорядну роль. Слухаючи передачі по радіо та дивлячись по телебаченню, переглядаючи телефільми, дитина передусім фіксує свою увагу на змісті почутого й побаченого, не затримуючи її на звуковій (формальній) стороні мовлення. Тому тільки відповідна орієнтація з боку дорослих – батьків, учителів – на правильне чи неправильне звучання певного слова чи звука може загострити її мовно-слухову увагу.

     Прийшовши до школи, дитина повністю володіє сформованими вимовними навичками, які виявляються у вимовлянні окремих звуків (голосних та приголосних), їхніх сполучень, окремих граматичних форм, у способах наголошування слів. Сформовані у процесі неусвідомленого наслідування, вимовні навички дошкільників не завжди відображають орфоепічні норми української мови. Крім того, як свідчать дані дослідників дитячого мовлення та практика вчителів початкової школи у значної кількості дітей виявляються недоліки вимови навіть у віці 6-8 років.

    Тому з початком шкільного навчання виникає необхідність приводити вимовні навички окремих дітей у відповідність з орфоепічними нормами. У зв’язку з цим важливо брати до уваги твердження І.П. Павлова, який писав, що створені раніше зв’язки між окремими аналізаторами не руйнуються, не знищуються, а тільки гальмуючись, поступово пригасають. Замість них налагоджуються нові тимчасові зв’язки. Дане твердження свідчить про тривалість такої перебудови.

      Цілком зрозуміло, що подібна боротьба між слуховими враженнями та власними мовноруховими відчуттями відбувається також в учнів, які вперше в житті знайомляться з певною орфоепічною нормою в школі та починають її засвоювати. Через те, що такий процес завжди пов’язаний з необхідністю переучування, тобто перебудовою раніше налагоджених тимчасових зв’язків, можна робити висновок про те, яку важливу роль для учнів відіграє стійке мовне середовище. Саме завдяки йому зміцнюються нові зв’язки. Перед учителем стоїть завдання – створити максимальну кількість мовних ситуацій і, насамперед спеціально дібрати вправи для закріплення цих зв’язків і подолання явищ інтерференції (змішування умінь і навичок сформованих, наприклад, літературною мовою і діалектом). Ці явища, за даними психологічних досліджень, активно виявляються на етапі формування нових навичок.

     У системі вивчення мови значення орфоепічних навичок для усного мовлення можна прирівняти до значення орфографічних навичок для писемного мовлення. І ті і інші служать засобом здійснення комунікативних функцій в двох його формах – усній і писемній. Та відсутність системного підходу до роботи над вимовою, справедливо вважає О.О.Леонтьєв, є причиною того, що орфоепічні дії досить рідко виступають метою особливої навчальної діяльності, знання і навички учнів з орфоепії ще не стали предметом актуального усвідомлення і свідомого контролю [55; 165].

     Оволодіння правильним усним мовленням – процес, який складається з активних дій дитини: фізичних рухів мовних органів та інтелектуально-емоційних зусиль. Із багатьох дій, які учень виконує на уроці в процесі мовного спілкування з учителем та товаришами по навчанню, виділяються ті, без  яких орфоепічні навички сформувати неможливо:

1) активна вимова і слухання мовних одиниць (робота органів мовлення, напруження слухових органів );

2) розуміння мовних одиниць: співвідношення комплексів звуків (морфем, слів, речень) із позамовною реальністю;

3)постійне зіставлення власної вимови із зразком орфоепічно правильного мовлення;

4) запам’ятовування (робота пам’яті).

    Наведені компоненти процесу формування в учнів орфоепічних навичок свідчать, що, крім механічних дій, які ґрунтуються на наслідуванні, для цього процесу обов’язковими є і розумові операції.

   Метою орфоепічної роботи на уроках української мови в початкових класах є свідоме засвоєння учнями основних орфоепічних норм та практичне володіння ними в мовній практиці. Орфоепічні норми об’єднують правила вимови звуків, (голосних та приголосних), окремих звукосполучень та граматичних форм. У програмному матеріалі початкового курсу рідної мови закладено багато можливостей для засвоєння учнями орфоепічних норм. Найбільше таких можливостей виявляється у вивченні фонетики, орфографії та морфології, зокрема у розділах програми „Звуки і букви”, „Будова слова”.

    Відхилення від орфоепічно правильної вимови, що трапляються в мовленні молодших школярів, найчастіше пояснюються такими причинами:

1) діалектним оточенням;

2) впливом спорідненої мови ([д ó ч к а ], [й á б л о к о ]);

3) орфографічним (побуквенним) читанням слів ([д з в’ і н ó к ], [с е л ó ], [д и′ в и т’ с’ а ], замість [дз в’ і н ó к ], [с и л ó ], [д ú в и ц’: а ]);

4) анатомо-фізіологічними вадами мовного апарату.

     Отже, користуючись відповідними методичними прийомами, добираючи для цього систему різноманітних тренувальних вправ, вчитель має працювати не тільки над ознайомленням учнів з основними правилами літературної вимови, а й над подоланням окремих вимовних вад, які вже склалися в мовленні дітей у дошкільному віці.

 

Розділ ІІ.  Умови формування в дітей навичок правильної звуковимови

    Усі вікові неправильності вимови зникають у дітей до 4 - 5 років. Але цей процес відбувається не сам по собі, а під впливом мовлення дорослих. Цей вплив доброчинний, коли дитина чує нормальне мовлення, одержує від дорослих вказівки, як слід говорити, і в результаті починає відчувати інтерес до правильного, чистого мовлення. Таким чином, дуже важливо, щоб навколишнє дитини мовленнєве середовище було цілком повноцінним, тобто й батьки, і вихователі говорили правильно, виразно.

    Часто у родині, підладжуючись до мови маляти, белькочуть, сюсюкають із ним. Подібна манера спілкування не тільки не стимулює дитину до оволодіння правильної звуковимови, але й надовго закріплює його вади.

   Часто дітей спонукують заучувати занадто важкі для них вимовних можливостей вірша. У результаті перевантаження фізіологічних механізмів мовлення вікові неправильності вимови закріплюються й навіть примножуються.

   Батьки й вихователі повинні керувати процесом формування в дітей правильної звуковимови. На заняттях, під час прогулянок, режимних процесів необхідно дуже уважно стежити за мовленням дітей і домагатися, щоб вона була ясною, чіткою й виразною, велике місце повинні займати ігри й заняття, спрямовані на вироблення в дітей чіткої дикції й правильної звуковимови.

   Розвитку точної артикуляції допомагає виховання у дітей звички дивитися під час мовлення на співрозмовника й у такий спосіб стежити за рухами губ, язика.

   Вкрай необхідно необхідно розвивати у дітей слухову увагу й фонематичне сприйняття. Точне слухове сприйняття звуку стимулює правильну вимову, а правильна артикуляція у свою чергу сприяє кращому фонематичному сприйняттю.

     Ознайомлення дітей зі звуками мови доцільно здійснювати в ігровій формі, зв′язуючи кожен звук з якимсь конкретним образом (з- пісенька комара, с - пісенька водички, ж - дзижчання жука, бджоли, р – робота мотора літака, автомобіля, ш - шипіння сердитого гусака й т.п.).

 

Розділ ІІІ.  Роль  фонематичних  процесів у  профілактиці  порушень

читання  та  письма

     Розвинений фонематичний слух - основна умова успішного засвоєння дитиною рідної мови. За не сформованості фонематичних процесів дитина сприймає, (запам'ятовує, повторює, пише) не те, що їй сказали, а те, що вона почула щось – точно, а щось – дуже приблизно. „Шапка” перетворюється в „сапку”. Дитина немов іноземець. Словник малюка не поповнюється тими словами, де зустрічаються важко розрізнюванні звуки, і дитина починає відставати від вікової норми. З цієї ж причини не формується й граматична будова мови.

    Недостатність фонематичних процесів особливо яскраво виявляється в школі, при навчанні читання й письма, які надалі відповідають за оптимальний перебіг будь-якого навчання взагалі.

Не сформованість фонематичних процесів призводить до помилок:

• пропуски голосних букв: кмнта – кімната;

• пропуски приголосних: похмуа – похмура, кімата - кімната;

• пропуски складів і частин слова: подли – помідори

• заміна голосних: люгкий – легкий, корто – карта;

• заміна приголосних : тиректор – директор, римон – лимон;

• перестановки букв і складів: воголовий – вологий;

• недописування букв і складів: помідора – помідорам,

• нарощування слів зайвими буквами: дикитанити – диктант; гирунт – грунт;

• перекручування слова: чайщик – хащі, храмка – хмарка;

• злите написання слів і їхній довільний розподіл: по жовтіли – пожовтіли

• невміння визначити межі речення в тексті, злите написання речень: Сніг покрив усю землю. Білим килимом, змерзла річка птахам холодно.

    Дуже часто у дітей відзначається недостатній рівень розвитку слухового сприйняття. Це може бути обумовлено різними причинами: віковими особливостями формування слухового сприйняття; фізіологічними порушеннями органів слуху та їхніх функцій. Робота з розвитку слухового сприйняття є однією з важливих у пізнавальному розвитку дитини, є основою формування мови й комунікації, є засобом регуляції поведінки.

    З метою уникнення труднощів під час навчання читання та письма потрібно якомога раніше виявляти прогалини в розвитку фонематичних процесів та проводити відповідну профілактичну та корекційну роботу .

   Використання чистомовок  дуже позитивно і з величезним ефектом впливає на розвиток мовного дихання, фонематичного слуху, відпрацювання правильної вимови, розвитку уваги та пам’яті, поповнює активний словник дітей.

 

ІV Методи і прийоми роботи над усуненням в учнів недоліків вимови й мовлення

4.1 Недоліки у звуковимові

 

      Проводжаючи дитину в перший клас, батьки сподіваються, що вона буде вчитися охоче й успішно. Якщо ж надії не справджуються, то причини невдач вони починають шукати насамперед у школі, системі навчання, упередженому або байдужому ставленні вчителя до дитини. Але найчастіше причиною шкільних проблем дитини є її недостатній мовленнєвий розвиток. Це може виявитися в дефектах звуковимови, мізерності словникового запасу, невмінні граматично правильно узгоджувати слова в реченні та ін. Подібні прояви у дошкільний період зазвичай не насторожують батьків, бо дитина, на їхню думку, достатньо вільно користується мовою.

     Однак у школі до української мови ставлять високі вимоги, і дитина з недостатнім мовленнєвим розвитком потрапляє у складне становище. Виникають труднощі в процесі оволодіння навичками читання і письма, з’являються стійкі специфічні помилки (пропуски чи заміна букв і складів, недописування або не дочитування слів, переставляння частин слова та ін.)

     Коли з самих перших днів навчання не допомогти дитині подолати ці труднощі, то з часом вони накладаються, накопичуються, перетворюються у складні проблеми у навчанні і, щоб їх розв’язати, необхідно затрачати багато часу і зусиль логопедів, батьків та вчителів.

     Останнім часом при обстеженні учнів в школах щорічно виявляється дуже багато дітей з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та не різковираженим загальним недорозвитком мовлення,

тому правильно спрямована робота вчителя початкових класів дозволяє на самих перших стадіях навчання дітей виправити ці недоліки.

    Тому, щоб уникнути і не допустити серйозних недоробок у процесі розвитку читання, письма та мовлення учнів, учителю початкових класів треба оволодіти найновішими методами такої роботи, знати методи і прийоми роботи над усуненням в учнів недоліків вимови й мовлення.

     Провідні фахівці рекомендують  на уроках під час вивчення букв проводити дітям логопедичні хвилинки. Застосування учителями початкових класів логопедичних заходів у своїй роботі дає подвійну користь: не тільки усуває недоліки вимови й мовлення в учнів, але й сприяє удосконаленню методики навчання, правильному формуванню мови і мислення учнів. Крім того, позитивно впливає на настрій дітей з певними мовленнєвими вадами, позбавляє їх невпевненості в собі, розчарування, а також значно піднімає авторитет вчителя перед дітьми та їх батьками.

     Робота над усуненням таких недоліків повинна проводитися не стихійно, а планово, поступово і послідовно. Починати її треба з перших днів навчання і здійснювати на всіх уроках.

Наприклад.

 На уроці ознайомлення із звуком та буквою “С” провести логопедичну хвилинку.

 

 

 

 

Тобто: усмішка як у клоуна, язик впирається в нижні зуби, ніби кішка на сонечку прогинається і видуваємо повітря. Дітям запропонувати подути на руку і вони повинні відчути холодне повітря.

    На уроці ознайомлення із звуком та буквою “З” – артикуляція аналогічна. Запропонувати дітям поставити руку на горло і вимовити спочатку звук “С”, де голосові зв’язки будуть в стані спокою, а на “З” вони працюють (дрижить горло).

     Найчастіше зустрічаються недоліки звуковимови шиплячих звуків (“Ш”, “Ж”)

    Для правильної вимови звуків “Ш” і “Ж” необхідно слідкувати за правильним положенням органів артикуляції.

А) губи округлені та злегка висунуті вперед.

Б) зуби зближені.

В) широкий кінчик язика піднятий до переднього краю піднебіння, але не притиснутий.

Г) теплий струмінь повітря.

 

 

 

 

 

 

 

Недоліки вимови звуків “Л” і “Л’ ” зустрічаються часто.

1. звук “Л” зовсім не вимовляється: “лопата – опата”.

2. звук “Л” вимовляється як англійське “Л” – увелярно.

3. звук “Л” вимовляється м’яко, як “ЛЬ” – “лавка – лявка”.

4. звук “Л” вимовляється гнусаво, як “НГ”.

5. заміни звука “Л” звуками “Р”, “молоко-мороко”, найчастіше губно-губним “В” а також на “У”, “Й”, “Б”, “Н”, “Г”, “К”.

     На уроці з темою звук та буква “Л” бажано зосередити увагу дитини на основних елементах артикуляції:

 

 

 

 

 

 

Вади вимови звука “Р” і “Р’ ” дуже поширені. Характер вад різноманітний: пропуски, спотворена вимова (гаркаве і ін.) та заміна звуків.

 

 

 

 

 

Для учнів, які не вимовляють “Р” вчитель може показати такі артикуляційні вправи: “цокання” або “барабанщик” – язиком доторкатися до альвеол і вимовляти звук “д-д-д”.

     Ось тут і є ефективними і особливо дієвими  методами виправлення вимови на уроках  вивчення скоромовок та чистомовок, які допомагають формувати мовний апарат дитини, привчають до складних поєднань звуків. Читання та вивчення чистомовки з відпрацьованими складовими структурами допомагає не тільки правильно вимовляти звук, а й вчить свідомого читання. Їх можна використовувати на початку уроку як мовленнєву гімнастику. Щоб мовлення дитини було виразним, дохідливим, треба її навчити володіти артикуляційним апаратом, говорити енергійно, чітко, легко і весело, щоби замість одного звука дитина не намагалася промовити інший.

 

4.2 Правила роботи над скоромовками і чистомовками

     Рекомендуються такі правила роботи над скоромовками і чистомовками:

1. учитель пропонує чистомовку чітко артикулюючи.

2. учні хором повторюють, намагаючись відтворити те, що почули.

3. 2-3 учні самостійно промовляють наведений текст.

 

Наприклад:

Са-са-са – ось летить оса.

Со-со-со – у Соні колесо.

Су-су-су – яблуко несу.

Косар скосив увесь овес.

Коси коса, поки роса.

 

Діти доповнюють чистомовку: „Жа-жа-жа, ми побачили ву... (жа)”

     Для підготовки правильної вимови шиплячих звуків ш, ж, ч виконують відповідні вправи. Наприклад:

Вправа 1. Підняти язик до верхньої губи, потім опустити на нижню і повернути його у вихідне положення.

Вправа 2. Зробити язик якомога вужчим, а потім широко його розпластати.

Вправа 3. Щоб язик був широкий і спокійний, треба притиснути його губами п’ять-шість разів, вимовляючи пя-пя-пя, а потім відкрити рота і потримати широкий язик у спокійному положенні. Вихователь у цей час лічить від одного до десяти.

Вправа 4. Відкрити рота, покласти широкий язик між зубами (зуби не торкаються язика) і, вимовляючи звуки и-і-е, потримати його в цьому положенні. Вихователь лічить від одного до десяти.

В права 5. Відкрити рота, покласти широкий язик на верхню губу (губу не натягувати на верхні зуби) і здувати ватку зі стола, ніби вимовляючи звук ф.

Вправа 6. Обвести кінчиком язика верхню губу (неначе злизати варення), роблячи рухи язиком зверху вниз (нижньою губою не допомагати).

Вправа 7. Показати зуби і сховати їх або пошепки вимовляти звуки и-е-и-е-и-е-и-е. Потім зімкнути губи і витягнути їх уперед.

Вправа 8. Відкрити рота і торкнутися кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як білять щіткою стелю. При цьому стежити, щоб нижня щелепа була нерухомою.

     Ефективним засобом навчання учнів правильної звуковимови є мовна зарядка. Вона спрямована на

є такі кроки:

 

Ок-ок-ок – тихо падає (сніжок)

Ір-ір-ір – діти вибігли у (двір)

Му-му-му – весело стрінемо (зиму).

 

     Прогулюючись лісом з Їжачком, діти виконуть під музичний супровід фізкультхвилинку-чистомовку

 

Через поле і лісок-ок-ок-ок-ок,

Йшов маленький їжачок-ок-ок-ок-ок.

Спинку спритно вигинав-ав-ав-ав-ав,

Гострі голки наставляв-ав-ав-ав-ав.

На галявинці грибки-ки-ки-ки-ки

 

Позбирав він залюбки-ки-ки-ки-ки

Покотився по землі-лі-лі-лі-лі,

Відпочив він на гіллі-лі-лі-лі-лі.

Потім встав та потягнувся-увся-увся-увся-увся,

Та й додому повернувся-увся-увся-увся-увся.

 

Ра-ра-ра – починається весела гра.

Іс-іс-іс – ми підем у чарівний ліс.

Ки-ки-ки – на березі листки.

Ка-ка-ка – ми зустрінемо Лісовичка.

 

    Чистомовки та скоромовки використовую не лише на уроках навчання грамоти та читання, але й на уроках рідної мови під час вивчення частин мови, теми «Текст», на уроках математики перед прочитуванням задач та на уроках предмета «Природознавство».

 

V Виховання звукової культури мовлення

   У вихованні звукової культури мовлення використовують різноманітні прийоми та методи навчання. Серед прийомів навчання провідне місце посідають артикуляція звуків, імітація правильної звуковимови, зразок мовлення вчителя, відображене та сумісне мовлення («Зроби так, як я», «Скажи так, як я», «Повтори за мною», «Давай скажемо разом»), доручення, ігрові прийоми.

     Методами виховання звукової культури мовлення є дидактичні ігри, вправи, рухливі ігри, розповіді зі звуконаслідуванням, оповідання, вірші, чистомовки, скоромовки, лічилки, розглядання картинок, настільно-друковані ігри.

    Розвитку фонематичного слуху сприятимуть ігри: «Тиша», «Телефон», «Зіпсований телефон», «Тиха і голосна музика», «Що як звучить?», «Відгадай звук», «Упізнай, хто це?», «Тук-тук», «Зозуля», «Про що говорить кімната (вулиця, ліс)?», «Доручення», «Хто краще чує?».

    Для розвитку мовленнєвого дихання пропонують ігри: «Сніжинка», «Летять сніжинки», «Листочки», «Вітерець», «У лісі», «Вітряк», «У кого далі полетять пелюстки?», «Дмухай сильніше». Для вироблення інтонаційної виразності мовлення (сили голосу, темпу, логічних наголосів, інтонації, ритму) ефективними є такі ігри: «Мавпочки», «Хто що почув?», «Тихо — голосно», «Пішли-поїхали», «Вимови так, як я», «Допоможемо Незнайку»

     Для розвитку мовленнєвого дихання доцільно провести дидактичні вправи на здування з долоні пелюсток, шматочків паперу, кульок, вати, пушинок кульбаби. Потрібно також виконати такі вправи: перекочування силою видихуваного повітря ватної кульки по столу, підтримування пушинок у повітрі силою видиху, утворення бульбашок на воді (дитина дмухає з такою силою, щоб на воді утворилися бульбашки); пускання паперових і пластмасових корабликів у мисці або у ванні з водою; прокочування олівців силою видихуваного повітря, дмухання в порожню пляшку.

Крім того, можна використати вправи: «Дмухай на метелика», «На гойдалці», «Гарячий чай», «Рубання дров», «Мильні бульбашки».

    Отже, вдало дібрані вчителем методи і прийоми забезпечують успіх у вихованн звукової культури мовлення у дітей.

 Висновки

     Дикція є важливим елементом техніки мовлення. Це чітка правильна вимова кожного мовного звука. В поняття дикції входить виразна і чітка вимова всіх звуків мови, що полегшує слухове сприйняття мовлення. Проте для вчителя початкових класів це базовий інструмент його професійної діяльності. Також хороша дикція – одна з найважливіших сторін культури мовлення. При неправильній дикції навіть добре поставлений голос і вміле використання засобів виразності не забезпечать успіху читцеві. Недоліки вимови властиві багатьом дітям, і виправленням їх повинні займатися як батьки так і  вчителі. Виразність і чистота дикції досягаються насамперед завдяки чіткості постановки органів мовлення і їх рухів під час вимови звуків. Тому робота над усуненням недоліків вимови ґрунтується на виправленні неправильно завчених раніше рухів органів артикуляції.

     Виразність читання й мовлення учнів залежить передусім від удосконалення навичок дикції. Це означає необхідність вчити дітей правильно вимовляти усі звуки рідної мови, розрізняти їх і правильно вживати, навчати звукового аналізу слова, розвивати інтонаційну виразність мовлення. Такій роботі має передувати і одночасно проходити процес виправлення в дітей недоліків вимови й мовлення. Вади вимови й мовлення бувають різного характеру і творяться з різних причин: через неправильний мовний вплив, недостатність розвитку фонематичного слуху, відхилення у будові окремих органів мовленнєвого апарату внаслідок захворювання, послаблення здоров'я. Найбільш властиве дітям звукове порушення вимови.

       У початковій школі формуванню дикції у молодших школярів приділяється значна увага. Вміло організована робота з текстом включає школяра в творчу працю, яка ґрунтується на прагненні вчителя розвивати емоційну сферу учня, поліпшувати її вдосконалювати культуру його почуття. Таку вимогу диктує сама специфіка художньої літератури, в якій поєднуються раціональне й чуттєве. Складний процес формування гармонійно розвиненого індивіда неможливий без удосконалення його емоційного сприймання.

   Щоб не допустити серйозних недоробок у процесі розвитку читання, мовлення учнів, учителю початкових класів треба володіти найновішими методами такої роботи, досконало знати методи і прийоми роботи над усуненням в учнів недоліків вимови й мовлення. Застосування вчителем логопедичних заходів у своїй роботі не тільки усуває недоліки вимови й мовлення в учнів, але й сприяє удосконаленню методики навчання, формуванню мови й мислення учнів. Крім того, позитивно впливає на настрій дітей з певними мовленнєвими вадами, позбавляє їх невпевненості в собі, та значно піднімає авторитет учителя перед дітьми та їх батьками.

    Уся робота над правильною звуковимовою спрямовується на формування таких практичних умінь як здатність керувати роботою дихального апарату, використовувати можливості голосу у виразному читанні, чітко і правильно вимовляти звуки й літературно правильно вимовляти слова, словосполучення і речення. Дієвим засобом у такій роботі є використання скоромовок і чистомовок.

Список використаної літератури

1. Бадер В.І. Удосконалення мовленнєвого розвитку молодших школярів // Педагогіка і психологія. – 1998.

№4. – С. 31-36.

2. Варзацька Л.О. Активізація мовленнєвої діяльності учнів // Поч. школа. – 1991. – №2. – С. 28-31.

 3.  Державний освітній стандарт з української мови (початкова ланка) від 20.04.2011 № 462 //інтернет ресурс//  http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/17911/

4.  Зайцева З.Г. Техніка мови вчителя та гігієна його голосу. – К.: Освіта, 1971. – 160 с.

5.  Кацюк Л.В. Розвиток фонематичних умінь // Поч. школа. – 1993. – №2. – С. 25-29.

6.  Лабащук М.С. Психологія мовленнєвої діяльності. – Тернопіль: ТДПІ, 1995. – 110 с.

7. Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови: Посібник для вчителя початкових класів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – 128

8.  Передирій О.Т. Подолання у першокласників вимовних вад фонетичного рівня // Початкова школа. – 1995. – №1. – С. 11-14.

9. Скуратівська Г. Формування загальнонавчальних умінь під час вивчення фонетики, графіки, орфоепії, орфографії // Методика мови. – №6. – 2003. – С. 13-16.

10.Тоцька Н. І. Фонетика української мови та її вивчення в початкових класах.— К., 1976. – 176 с.

 11. Українська мова з методикою навчання в початкових класах. – Інтегрований курс: Підручник для педагогічних вузів / За ред.  А.П.Ка-ніщенко, Г.О.Ткачук. – К.: Промінь, 2003. – 232 с.

12. Інтернет ресурс

http://www.abetka logopedka.org/my/chistomovki.htm

 

 

 

 

 

 

 

Скоромовки, чистомовки

для практичного використання

при вивченні грамоти

 

 

Язичок  у роті твій,

ти ним добре володій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     

      БУКВА «А»

      ЗВУК     [а]

 

 

 А дідусь Опанас

 Нам купив ананас.

 Тож приходьте до нас –

 Почастуємо вас.

 

 

 Ай-ай-ай — ми підемо в гай,

 Ав-ав-ав – не лови ґав,

 Ар-ар-ар – вправний кухар,

 Ар-ар-ар - кипить наш самовар,

 Ам-ам-ам — нікому не дам.

 

 

 Ап-ап-ап – травку щипле цап,

 Ачка-ачка-ачка - пливла по річці качка,

 Арк-арк-арк - поїдемоо в зоопарк.

 

 

Ато-ато-ато - чистомовок є багато.

Ті-ті-ті - та найкращі будуть ці,

Ата-ата-ата - що поможуть вам, малята,

 Ув-ув-ув - ротик щоб слухняним був!

 

 

 А-а-а – котика нема.

О-о-о – його ми знайдемо.

У-у-у – он він у кутку.

Е-е-е – мишку нам несе.

І-і-і – он він на печі.

И-и-и – доглядає сни.

 

  БУКВА «БЕ»

  ЗВУКИ  [Б], [Б']

 

 

Бурі  бобри  брід  перебрели,

забули  бобри  забрати торби.

 

Бегемот роззявив рот: булку просить бегемот.  (Самуїл Маршак)

 

Бабин біб розцвів у дощ,

буде бабі біб у борщ..

 

Біля саду, біля броду,

Бабин зораний город.

Барабанять по городу

Бараболя та горох.

 

Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука —

Буде букові наука.

 

Був бик тупогуб, тупогубенький бичок.

У бика була тупа губа.

 

Би-би-би - зелені боби,

бі-бі-бі - я кажу тобі.

 

Бором брів бобер до брата  борошна собі  набрати,

Бо бобриха й бобренята  будуть булі виробляти.

 

Біля  броду  бусол  ходить, бусленя з собою водить.

 

Бабрились в бруднiй баюрi

Два бобри брунатно-бурi:

- Правда, брате бобре, добре?

- Дуже добре, брате бобре!

         БУКВА  «ВЕ»

        ЗВУКИ  [В], [В']

 

 

Водовоз  віз воду з водопроводу.

Ворона проворонила вороненя.

 

Варка варила вареники,

Василь взяв вареника.

Варка Василя варехою.

Василь Варку вареником.

Вовк-вовцюг вівцю волік.

Вова вовку вила в бік.

Як завив же вовк-вовцюг,

Миттю випустив вівцю.

 

Наш садівник розсадівникувався.

 

Ва-ва-ва – книжка нова.

Ва-ва-ва — ми вчимо слова.

Ву-ву-ву — пісню знаємо нову.

Ви-ви-ви — котика злови.

 

Ву-ву-ву – вип’ємо каву.

Во-во-во – намальовано криво.

Ви-ви-ви – чорні брови,

Ві-ві-ві – здивувались паві.

 

Віл везе важучий віз,                     

вовну, вату, верболіз,                   

вперся віл, і впало з воза

вісім в’язок верболозу.

 

Взимку біла вся земля,

Ковзани бере маля.

         БУКВА  «ГЕ»

         ЗВУКИ  [Г], [Г']

 

 

 

 

У ставку гуськом стоять

Гусенята й гуска,

Гусенята плюскотять,

Гуска носом плюска.

(Грицько Бойко)

 

Горох у городі виріс небувалий

Горобці город пограбували.

 

Заболіло горло в горили -

Бо горила багато говорила.

 

Гілка гілочку гойдає,

Гілка гілці заважає.

Гілці гілочку гойдати

Доки вітер ляже спати.

                                 (Цвинда Дарія)

 

 

Га-га-га - широка дорога,

гу-гу-гу - покажу дорогу.

 

Горох у  городі  виріс  небувалий,

Горобці  город  пограбували

 

Гном в гаю гуляв годину,

Назбирав грибів корзину.

Йшла Ганнуся в гастроном,

Їй шагав назустріч гном.

Ніс с грибами він корзину,

Дав Ганнусі половину.

 

БУКВА  «ҐЕ»

ЗВУК  [Ґ]

 

 

 

 

 

Ґава ґаву запитала:

- Ти на ґанок не літала?

- Не літала я на ґанок,

То й проґавила сніданок.

 

Ґава проґавила ґавеня.

 

Ґава кличе до сніданку

Ґавенят своїх на ґанку.

                    (Володимир Верхівень)

 

Раз на ґанку біля сливи.

Ґава ґудзика згубила.

Гуси довго ґелґотали -

Ґаві  ґудзика шукали

Ґава гудзик відшукала,

 І в гніздо собі поклала.

 «Я ґадзиня- мастериця,

 Все в ґадзівстві знадобиться!»

 

Ґоґель-моґель із яйця

На сніданок їсть вівця

 

Ґелґотів гусак на дворі,

Сиділа ґава на коморі,

На ґанку індик ґелґотав,

Ну, хто птахів порахував?

          БУКВА «ДЕ»

          ЗВУКИ  [Д], [Д']

 

 

 

Будували дім бобри,

Замість дому дві діри.

Видра вдерлася у дім,

Буде жити видра в нім.

 

В домі Дими дим.

Ой ходім туди, ходім

Рятувати Димин дім.

 

У діброві - дуби,

Під дубами - гриби,

Трава - між грибами,

Хмарки - над дубами.

 

Ду-ду-ду - ой, я упаду,

Ду-ду-ду — у кіно піду.

Дю-дю-дю — зустріну суддю.

Ди-ди-ди - вийшли із води,

Ді-ді-ді - не води в воді.

 

Одуд каже:-Ду-ду-ду!

Я заграю на дуду.

Обізвалась одудиха

До одуда тихо-стиха:

- Ти, одуде не гуди,

Діточок не побуди.

Сплять малі одуденята,

В сні міцніють в них крилята.

 

Одуде,одуде,

А де твій дім буде?

-У саду на дубі!

Буде, дітки, любі!

БУКВА «Е»

ЗВУК    [Е]

 

 

 

 

Еники - беники,

Їли вареники.

Еники – беники,

Ех, смачні вареники.

 

Ер-ер-ер – молодий шофер.

Еж-еж-еж- море без меж.

Ем-ем-ем — туди не підем.

Ет-ет-ет- грає квартет.

Ем-ем-ем- співати почнем.

 

А в неньки, неньки

Рученьки біленькі,

Кругом столу ходить,

Варенички робить.

 

 БУКВА «Є»

 ЗВУКИ [Й][Е], [Е]

 

 

 

 

 

Єчки-єчки-єчки -

Знесла качка яєчки.

Єць-єць-єць –

прибіг сірий заєць.

Єв-єв-єв

яєчки побив.

 

Моє поле - моє жито.

Твоє просо - твоє сито.

 

 

Гріє, гріє, припікає,

Всіх у воду заганяє.

 

 

Життєвий досвід тато має,

В житті мені допомагає.

Миттєво міри він прийме,

Без ремінця він вчить мене.

                    (Цвинда Дарія)

БУКВА «ЖЕ»

ЗВУКИ  [Ж],[Ж']

 

 

 

 

Жатка жваво жито жне,

Жатку жнець не дожене.

 

Ножичку, ножичку,

Виріж нам ложечку,

Ріж, ріж, але хутчіш,

Бо збіжить наш куліш.

 

Жив жучок

Між бур’янами,

Жив без тата

І без мами.

Жив і жив,

І не тужив,

Жовтим листям

Ворушив.                (Г. Чубач)

 

Біжать стежини

Поміж ожини.

І вже у Жені

Ожина в жмені.

 

Жив жук на жоржині.

Жук скаржився дружині;

- Не полежиш тут ніколи.

Заважають жовті бджоли.

 

Моржі лежать, моржат сторожать.

Моржі прибережні — сторожі обережні.

Бо в сніжнім безмежжі — стежки ведмежі.

     БУКВА «ЗЕ»

     ЗВУКИ  [З], [З']

 

 

Залізне зубило залізо любило,

Зубило в залізо залізно залізло.

                              (Олег Орач)

 

Зупинився на зрубі зубр.

Задивився зубр на зруб.

 

За-за-за - там іде коза,

зу-зу-зу - ми ведем козу,

зи-зи-зи - сіно відвези,

зі-зі-зі – сіно дам козі.

 

Зу-зу-зу — нагодую козу.

За-за-за — йди додому, коза.

Зу-зу-зу — я їй сіна привезу.

Зі-зі-зі — їду верхи на козі.

Зу-зу-зу — боюся грозу.

Зю-зю-зю — намажуся маззю.

 

Бачила Зіна, як зірка упала,

Зразу бажання вона загадала:

«Взимку на землю хай випаде сніг,

Зіна хай буде завзятіша всіх,

Хай її до зоосаду

залюбки батьки ведуть,

Хай зефіру й мармеладу

завтра зранку їй дадуть».

 

Їде Зоя в зоопарк,

Ось її зупинка.

Вийшла Зоя із таксі,

Засміялась дзвінко.

«Зебра, заєць, зубр, змія –

Тут їх всіх побачу я!»

  БУКВА «И»

  ЗВУК [И]

 

 

Ик-ик-ик- біжить індик,

Ут-ут-ут- Улянка взяла прут

Ик-ик-ик- швидко індик зник.

                        (Цвинда Дарія)

 

 

Ив-ив-ив – я квіти полив.

Ип-ип-ип- завзятий Пилип.

 

 

 

Им-им-им — від багаття дим.

Ик-ик-ик – хто до диму звик?

Их-их-их – дим від диму затих.

Ир-ир-ир - мій тато командир.

Ир-ир-ир – голландський сир.

Ик-ик-ик – засміявся Петрик.

 

 

БУКВА «І»

ЗВУК  [І]

 

 

 

 

 

Ішов індик з індичкою,

Ішов понад водичкою,

А за ними — індичатка...

Починаймо все спочатку.

 

Чи то лис, чи то ліс,

Чи то кинь, чи то кінь,

Чи то кит, чи то кіт –

Звуки плутати не слід.

 

Ім-ім-ім — збудуємо дім.

Ів-ів-ів – льон зацвів.

 

Ічка-ічка-ічка:

Ось глибока річка.

Ій-ій-ій — край чарівний мій.

Ім-ім-ім- збудуємо дім.

Ір-ір-ір – великий двір.

Іп-іп-іп – зеленіє кріп.

 

Ія-ія-ія - а це що за чудасія?

Іг-іг-іг - це ж ведмежий барліг.

Ить-ить-ить - тут ведмідь в ньому спить,

Ни-ни-ни - бачить він медові сни.

 

БУКВА «Ї»

ЗВУКИ [Й][І]

 

 

 

Їжак, їжаченя,

Їздять по гриби щодня.

Їжачиха помагає,

Сироїжки їм збирає.

 

Їде, їде на коні

Пані в гарному вбранні.

 

Їсти просить їжачок,

Їжа повна голочок.

Не їж голок, їжачок,

Щоб не сколоти язичок.

                                     (Цвинда Дарія)

 

Їжачок-колюча спинка

Їжак, їжаченя,

Їздять по гриби щодня.

Їжачиха помагає,

Сироїжки їм збирає.

 

Корж зі маком – їжа з їж.

- Сядь, їжаче, з нами їж.

 

БУКВА «ІЙ»

ЗВУК [Й']

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Йосип Йосипа питає

Чи багато Йосип знає,

Йосип Йосипу сказав,

Що забув усе, що знав.

                      (Цвинда Дарія)

 

 

Йод у баночці  йодовий,

Йод у баночці як новий

Поки  Йоська не дістав.

Йод розлив – йодистим став.

                       (Цвинда Дарія)

    БУКВА «КА»

   ЗВУКИ [К], [К']

 

Карл у Клари украв корали,

а  Клара у Карла украла кларнет.

 

Королева  коло лева,

Коло королеви — лев.

Лева любить королева,

Королеву любить лев.

 

Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок –

Та й сховався в куточок.

 

Кіт котові каже:

«Коте, до комори кадуб вкотили.

В кадуб вкинеш капустину,

Кілька китичок калини».

 

Ковпак на ковпаку,

під ковпаком — ковпак.

 

Крокодил до крокодила

Припливав просити мила,

Бо набридло крокодилу

Умиватися без мила.

 

Ген стрибають на морозі

Три ворони на дорозі.

За скоринкою погнались,

На все горло розкричались:

• Кар – кар - кар!

         БУКВА «ЕЛ»

        ЗВУКИ [Л], [Л']

 

 

В лісі лиса лось зустрів,

Лис до лося засвистів.

Лось злякався і од лиса

Дременув скоріш до лісу.

 

Лиска лащить лисеня,

А лосиха – лосеня.

Лев ласкаво лапою

Левеня поляпує.

 

Летіла лелека, заклекотіла

до лелеченят.

 

Росте липа біля Пилипа.

 

Ла-ла-ла  Алла дівчинка мала.

Ли-ли-ли в гості ми до неї йшли.

Ло-ло-ло в Алли тісто підійшло.

Ла-ла-ла пирогів вона спекла

БУКВА «ЕМ»

ЗВУКИ [М], [М']

 

 

 

Мила мила мишку милом,

Мила мило упустила.

Упустила Мила мило,

Мишку милом не домила.

 

Мавпенятко мовить: «Мамо,

Масла, моркви, маку мало.

Миска, мамочко, мілка,

Мало містить молока».

 

Мурлико муркоче,

Морозива хоче.

Мурлико руденький,

Замерзнеш, дурненький.

 

Мила митися не вміла.

Мила мило з рук не змила.

 

Ма-ма-ма — в мисці молочка нема.

Мо-мо-мо — зараз, зараз подамо.

Ме-ме-ме — козеня блука саме.

Ми-ми-ми — дочекалися зими.

 

В мисці масло й макарони,

З’їсть їх Марк, як охолонуть!

     БУКВА «ЕН»

    ЗВУКИ [Н], [Н']

 

 

 

 

На ріці серед мілин

Збудував собі лин млин,

Гріло сонце мілину,

І дрімалося лину

У млині на мілині.

А як млин?

А млин як млин:

Теж дрімав серед мілин.

                           (А. Заєць)

 

На-на-на — тепла весна.

Ня-ня-ня — купали коня.

 

На-на-на — сіла горличка одна.

Но-но-но — сонце заглядає в вікно.

Не-не-не — вранці не буди мене.

Ни-ни-ни — дочекалися весни.

Ні-ні-ні — сонце у вікні.

  

БУКВА «О»

ЗВУК [О]

 

 

 

 

 

Скоро, скоро мовить Ганка

Скоромовки - спотиканки,

Слово в слово слова ловко,

Скоро мовить скоромовки.

 

 

Оп-оп-оп – у річці короп.

Ок-ок-ок – маленький жучок.

Ов-ов-ов – накололи дров.

Ор-ор-ор - ось червоний помідор.

БУКВА «ПЕ»

ЗВУКИ [П], [П']

 

 

 

Пиляв Пилип поліна з лип.

Притупив пилку Пилип.

 

 Перепілка – гарна птиця,

Та хлоп’ят вона боїться,

 Бо хлоп’ята беруть гілку

 І лякають перепілку.

 Не потрібно так лякать,

 В неї п’ять перепелят.

 

 Ми плакати – не плакали.

 Нам плакати нема коли.

 

Павло і Пилипко поливали липки.

Виросли липки у Павла і Пилипка.

 

Пильно поле пильнували,

Перепелів полювали.

 

Пироги перепечені перцем переперчені.

 

Пилип посіяв просо, просо поспіло. Пташки прилетіли,     

просо поїли. Пилип плаче.

 

Пік біля кіп картоплю Прокіп.

 

Ішов Прокіп, кипів окріп, прийшов Прокіп — кипить   

окріп, як при Прокопі, так і при Прокописі і при   Прокопенятах.

   БУКВА [ЕР]

  ЗВУКИ  [Р], [Р']
 

Радо грати дітворі

У широкому дворі.

Гомінлива дітвора

На весь двір кричить: «Ура!»

 

Прийшов Прокіп, налляв окріп.

Іде Гаврило — ще не зварилось.

Прийшов Денис — налляв сім мис.

Прийшов Тарас — з'їв все зараз.

 

Раз — дрова, два — дрова.

Надворі трава, на траві дрова.

Не рубай дрова, бо трава здорова.

 

Летів горобець, сів на хлівець,

а як вийшов стрілець, то утік горобець.

 

Летів горобчик, сів на стовпчик,

прибіг хлопчик, утік горобчик.

 

Невеличка перепеличка під полукіпком   

Розпідпадьомкалась.

 

Розкажу вам про покупки, про покупки,

про покупки,  про  покупочки мої.

 

Прилетіли горобці – говорили про крупці;

Не про крупці, не про крупицю,

а про круп’ячко.

      БУКВА  «ЕС»

      ЗВУКИ [С],[С']

 

В ямі не спиться вусатому сому.

Сому вусатому сумно самому.

 

Старий сказав своїм синам:

• Сини,  соліть сало сухою сіллю.

 

Семен сіно віз – не довіз.

Лишив сани, узяв віз.

 

Са-са-са — вкусила оса.

Ся-ся-ся — малина уся.

Са-са-са — змахнула крильцями оса.

Су-су-су — побачив я в саду осу.

Со-со-со — не кусай, осо.

Си-си-си — вже нема в саду оси.

Сі-сі-сі — ідіть сюди усі.

Са-са-са - летить оса,

Су-су-су - відро несу,

Са-са-са - ось летить оса,

Су-су-су - ми побачили осу,

Си-си-си - полетіли оси.

        БУКВА «ТЕ»

        ЗВУКИ [Т],[Т']

 

 

 

Тетерук проха тетерку:

— Кидай просо, бери терку.

А тетерка: — Не хитри!

Сам бруньки на терці три!

— Та я стер, тетерко, три,

Та ще тричі по три, тепер ти потри.

 

               Лисиця пищить,

               Ведмідь верещить,

               А торба тріщить:

               Трісь, трісь, трісь!

 

 Тигренятко з тигром-татом

 Тренувалися стрибати.

 

            Кит кота по хвилях катав -

            Кит у воді, кіт на киті.

 

Та-та-та — спіймали кота.

Тя-тя-тя — довести до пуття.

Ти-ти-ти - високий рости.

Ті-ті-ті - вогонь у плиті.

       БУКВА «У»

       ЗВУК   [У]

 

 

 

Курочко-куріпко,

Не клюй проса, крупки.

Туркала куріпка

Та й клювала крупку.

 

                      У долині жив удав.

                      Удавав, що він все знав.

                      Удавав, що все умів.

                      У траві хвостом вертів.

 

 Ум-ум-ум —  у класі шум.

 Уп-уп-уп – поживний суп.

 Ух-ух-ух – надів кожух.

 Ув-ув-ув – новину почув.

 Ук-ук-ук – зламався сук.

 Уш-уш-уш – підкрався вуж.

       БУКВА «ЕФ»

                                                       ЗВУКИ [Ф],[Ф']                                                             

 

 

Флокси, флокси на фланелі,

Фартушок зацвів у Нелі.

 

 

Фіраночко, фіранко,

Впусти повітря зранку.

                                               ( Цвинда Дарія)

 

    Файна дівчинка Франя

    Файно мила личко зрання.

                                                 (Цвинда Дарія)

         БУКВА «ХА»

         ЗВУКИ  [Х], [Х']                                                                                                                        

 

 

Кричав Архип, Архип охрип.

Не треба Архипу кричати до хрипу.

 

Хоче дівчинка Харитя

Хмарку в гості запросити.

Хай подивиться хмаринка

На хатинку Харитинки.

 

Хіба хоче Хівря спати?

Треба Хіврю колихати.

Хі-хі-хі, ха-ха-ха…Ух!

Сховалась Хівря в кожух.

                                                               (Цвинда Дарія)

 

  БУКВА «ЦЕ»

 ЗВУКИ [Ц],[Ц']                                                                                                                        

 

 

 

 

Цапок білий,

Цапок чорний,

Цитьте, цитьте,

Він моторний.

Цілий день

Щипа траву,

Цідить воду

Крізь губу.

                                     (Цвинда Дарія)

 

Цоки-цоки-цок копитця,

Це цапок йде до криниці.

Працьовитим цапенятам

Принесе водиці тато.

                                       (Леся Вознюк)

 

Це-це-це - кругле яйце,

Ца-ца-ца — смачна піцца.

Ця-ця-ця — лагідна киця.

              БУКВА «ЧЕ»

              ЗВУК   [Ч]

 

Черепаха чаплю вечором

 Пригощала чаєм з печивом.

 

 Чорно-білий чорногуз  

 У болото чорне вгруз.

 

Чечір-вечір,  чечір-вечір.

Хтось воркує біля печі.

Чорні лапи, вуса, ротик,

Чечір-вечір, чорний котик!

                                 (Г. Чубач )

 

Ча-ча-ча - в мене немає м’яча,

чі-чі-чі - у мене ключі,

іч-іч-іч - надворі ніч.

 

Ча-ча-ча - в мене добра вдача,

чу-чу-чу - на ракеті я лечу,

 

Чу-чу-чу — всім спечу по калачу.

Ча-ча-ча — відкуси калача.

Че-че-че — здобні калачі пече.

Чи-чи-чи — дочці печиво спечи.

 

Че-че-че - че-че-че –

 Бабуся калачі пече.

 Ча-ча-ча-ча-ча-ча –

 Дай, бабусю, калача.

 Чі-чі-чі-чі-чі-чі –

 Їж, будь ласка, калачі.

 

       БУКВА «ША»

                                       ЗВУКИ [Ш],[Ш']                                                                                                                        

 

Шиє Люба, вишиває,

Шубку ляльці дошиває.

Шапку, шарф і шаровари

Шити мама помагає.

 

Миші в шафі шаруділи

Шість шарфів шерстяних з`їли.

 

Хоче залізти в шафу кішка,

Шурхотить у шафі мишка.

 

Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю, шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

 

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню:

Так як ти не вмію я ,

Ти не вмієш так як я.

 

Ша-ша-ша - смачна каша,

шу-шу-шу - їм кашу,

 

Ша-ша-ша — Він немає ні гроша.

Шу-шу-шу — Ми нарвали споришу.

Ше-ше-ше — Говоріть тихіше.

 

   БУКВА «ЩА»

                                            ЗВУКИ [Ш][Ч]

 

Ящірка від дощику

В щілинку під ліщинку

Швидко шмигнула.

Йди іще, дощику!

 

У лузі журавлик

Щипав собі щавлик.

Купіть йому горщик,

Він зварить вам борщик.

                                                     (Леонід Куліш-Зіньків)

 

Ща-ща-ща — піймали ляща.

Щу-щу-щу — ложка до борщу.

Ще-ще-ще — дуже смачно, дайте ще.

Щок-щок-щок - в чавунці зварю борщок.

 БУКВА «ЗНАК  М’ЯКШЕННЯ»    

          ЗВУКА  НЕ МАЄ

 

 

 

 

 

Сів Сень на пень, просидів цілий день.

 

Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.

 

Тінь-тінь-тінь-

Кинув тінь.

Тень-тень-тень

В лісі пень.

Іль-іль-іль-

Смачний кисіль.

   БУКВА «Ю»

                                          ЗВУКИ [Й][У],][У]

 

 

 

 

Юрта на снігу стоїть,

Юшка на вогні кипить.

 

Юк-юк-юк – великий дрюк.

 

Ю-ю, ю-ю-ю

Гарну пісню співаю.

 

Юн-юн-юн-юн, юн-юн-юн,

Плава в річці юркий в’юн.

 

 Рю-рю-рю-рю, рю-рю-рю,

 Смачну каша я варю.

   БУКВА «Я»

                                        ЗВУКИ[Й][А],][А]

 

 

 

 Якось Яків сіяв мак

 Так-сяк, абияк.

 Виріс ярий Яків мак,

 Та щось коле, як їжак.

 

 

Галя хусточку носила

Галя хусточку згубила.

Плаче Галя у садочку –

Лежить хустка в холодочку.

                                      (Цвинда Дарія)

 

 

Я-я-я – тут вся правдонька моя.

Ям-ям-ям- і цукерку вам віддам.

Яч-яч-яч- бо смачний в мене калач.

Яш-яш-яш- як не з’їм то буде ваш.

                                      (Цвинда Дарія)

                 ЗВУКИ

 

  [ДЖ],  [ДЖ'] 

 

                 [Д] [Ж], 

                                       ЗВУКИ

       

   [ДЗ],    [ДЗ']                

                    [Д],[З]

Ведмедику - ледащо,

Вліз на пасіку нащо?

Буду джмеликом дзижчати,

Буду меду куштувати.

Бджілка вранці задзищала,

Що медок свій захищала.

 

               Відженихався вже жених –

               На голівці чубчик зник.

                                                                                     (Цвинда Дарія)

Підземелля для крота пречудова хата.

 

ЧИСТОМОВКИ

 Шу-шу-шу- чистомовки я пишу.

 Ят-ят-ят- їх пишу для всіх малят.

 Ки-ки-ки- їх говорять залюбки.

 

 Язик угору - ша-ша-ша,

 Наша Маша в ліс пішла.

 Язик донизу - са-са-са,

 Укусила в ніс оса.

 Язик угору - ши-ши-ши,

 Машу в лісі ми знайшли.

 Язик донизу - си-си-си,

 Вуса, вуса у оси.

 

 Вітерець у лісі - ш-ш-ш,

 повзе вуж у траві - с-с-с,

 прилетів жук - ж-ж-ж,

 заспівав комарик - з-з-з,

 чайник пару випускає - к-к-к.

 

 Кошеня навкруг дивана

 Ходить рано-рано-рано.

 Сонні очі продира:

 - Де нора-нора-нора?

 

 Коржі – з медом,

 Коржі – з маком,

 А смаженя –

 З пастернаком,

 А галушки –

 З лютим перцем,

 А в нас гості –

 З добрим серцем.

 А ми гостям за спасибі

 Дамо хрону,

 Дамо риби.

 А за раки – нема дяки,

 Нехай родять

 Хліб і маки.

 А маківка – до мачини,

 Перченятко – до перчини,

 Щоб усе буяло в зрості…

 А ми з вами –

 Знову в гості.

                                                             М. Сингаївський

 

 Котилася торба

 З високого горба.

 В торбі паляниця,

 Ведмідь і лисиця.

 Сторож на баштані кріт

 Якось зготував обід.

 Лиш зачувши про обід,

 До крота примчався кіт.

 Кіт і кріт посмакували,

 Кіт і кріт порозмовляли,

 Трішки кіт і кріт поспали..

 Лихо! Кавуни покрали!

 

 Їхала Хима до Максима

 Візком-тарадайкою;

 Тарадайка торохкоче,

 Сива кобила везти не хоче.

 

 Над квіткою гуде бджілка,

 Сидить в житі перепілка,

 На черешні горобець,

 А хто зловить – молодець!

Ось спритно шиють вісім ос

 Аж вісім ворків осам –

 Пообіцяв тим осам хтось

 Аж вісім ворків проса.

 

 Обережний хитрий лис

 До нори вечерю ніс.

 Біг додому лісом лис,

 Шелестів над лисом ліс.

 

 Для синків-молодців

 Мати напекла млинців.

 І хвалили молодці

 Ті млинці на молоці.

 

 На печі, на печі

 Смачні та гарячі

 Пшеничні калачі.

 Хочеш їсти калачі –

 Не лежи на печі.

 

 Куй, куй чобіток,

 Подай молоток,

 Не подам молотка,

 Не підкую чобітка.

 Молоток золотенький,

 Чобіток дорогенький.

 

  Вовк розсівся на печі,

 З клоччя крутить калачі,

 З віхтя вихопить шматок –

 Раз – і стулить пиріжок.

 Вовче тісто з рук упало,

 А упало – то пропало.

 Чорний пес хапнув пиріг –

 І тікати скільки ніг.

 Розбігаймось хто куди,  -

 Вовк біжить – чекай біди!

 

Скоромовка без кінця

 Ліз лис лисим лісом,

 Ніс хвіст низом-низом.

 Хвіст об терен обдер.

 В лісі кажуть тепер: «Ліз лис…»

 

 Обережний хитрий лис

 До нори вечерю ніс.

 

 У зливу жахливу під кущем

 Дуже змокли жук з джмелем.

 

 Скриню зі скарбом

 Знайшли карась із крабом.

 

 Ворона сороці намисто купила,

 В намисті сорока намистинки лічила.

 

 Ніс Гриць горіх через поріг.

 Став на горіх, упав на поріг.

 

 Ходить квочка коло кілочка,

 Водить діточок коло квіточок.

 

 Приснивсь сьогодні сон синиці:

 Приніс сусіда сік з суниці.

 

 Великі мурахи грали у шахи,

 А маленькі мурашки грали у шашки.

Був собі цебер, та переполуцебрився на полуцебренята.

 

В нас надворі погода розмокропогодилася.

 

Ішли жінки із базару, забалакались про покришки і про покришенята.

 

Летів горобець через безверхий хлівець,

Вхопив гороху без червотоку,

Без червоточини, без прачервоточини…

 

Не клюй, курко, крупку,

Не кури, турку, люльку.

 

Серед корчів корч найкорчакуватіший.

 

Стоїть піп на копі,

Копа під попом,

Піп під ковпаком.

 

Улас у нас, Панас у вас.

 

У садочку барвінок,

На барвінку — втінок.

Заберімо втінок,

Вирвімо барвінок.

 

Хитру сороку спіймати морока,

А на сорок сорок сорок морок.

 

Ходить посмітюха по сміттю з маленькими посмітюшенятами.

 

Ходить Прокіп — руками тіп.

 

Хто про Прокопа, хто про Прокопиху, хто про Прокопових дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2.

1 клас. 

Навчання грамоти.

 Добукварний період.

Урок-подорож «Розвиток  правильної звуковимови та мовного дихання" (виспівування голосних). 

Тема. Закріплення правильної звуковимови голосних звуків українського алфавіту . Розвиток мовного дихання (виспівування голосних).

Мета. Закріпити  у дітей знання голосних; розвивати вміння учнів виконувати дихальні та голосові вправи; вчити склади з  буквами які позначають голосні звуки; виділяти голосні звуки у словах; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення.

Обладнання: Малюнок палацу, букви  що позначають голосні звуки а, о, у, и, і, е, квітки,  листочки з складами , лялька  Мотринка, надруковані скоромовки з малюнками та пісенька про голосні, зайчик, білочка, малюнки до голосових вправ.

Тип уроку: Засвоєння нових знань.

Хід уроку

І.  Організаційно-вступна частина

Учитель.  

                     Всі за парти ми сідаєм

                     До роботи приступаєм

                     Щойно пролунав дзвінок –

                     Час почати нам урок!

Установочно-мотиваційний етап

Учитель. Діти, який у вас настрій? Усміхніться, поділіться гарним настроєм з товаришами, доторкніться долоньками до долоньок товариша по парті.

‑ Покажіть мімікою задоволення, радість.

ІІ.  Оголошення теми уроку.

Учитель. Я бажаю, щоб такий настрій був у вас до кінця уроку. А він і не може бути іншим, адже сьогодні ми з вами здійснимо подорож у Казкову країну. Як ви думаєте, хто живе у цій країні?

‑ Там живуть всі-всі букви, а ми з вами завітаємо до голосних, але спочатку давайте з вами виконаємо дихальні вправи

Логопедична хвилинка

1.  «Кульбабка»

           Бубоніла діду баба,

           Ой, не дмухай на кульбабу,

           Бо із неї полетять,

           Сто малих кульбабенят.

(Потрібно легенько вдихнути носиком і видихнути через рот, губки скласти трубочкою).

2. «Сонько»

           Щось сонько малий притих,

           Вдих і видих, вдих і видих.

           Вдих і видих, знову вдих.

(Потрібно спокійно дихати носиком).

3. «Гарячий чай»

           Ти гарячий чай полюбляєш пити?

           Спочатку його треба постудити!

(Потрібно подути декілька разів і потягнути повітря до себе).

4. «Вітер»

           Сильний дужий вітер дме,

           До землі дерева гне.

(Потрібно широко відкрити рот і глибоко вдихати і видихати).

5. «Квітка»

           Як духмяно пахнуть квіти

           Задоволені всі діти.

           Кожен з них відчути рад,

  Цей чудовий аромат.

(Потрібно глибоко вдихнути носиком і видихаючи через ротик казати: «Чудово»).

ІІІ. Місточок скоромовок і чистомовок

Мовна розминка

Повторення вивчених скоромовок і чистомовок

Вчитель.

‑ Щоб дістатися до Казкової країни, нам потрібно перейти через чарівну річку місточком скоромовок і чистомовок.

‑ Ой, дивіться, хто це? Та це ж дуже красива і розумна дівчинка Мотринка. Вона навчить вас правильно і красиво говорити. Мотринка буде уважно слідкувати за тим, як ви будете вимовляти слова та звуки в скоромовках та чистомовках.

Вчитель.

‑ Давайте пригадаємо, які скоромовки ми з вами вивчили.

 Ай-ай-ай — ми підемо в гай,

 Ав-ав-ав – не лови ґав,

 Ар-ар-ар – вправний кухар,

 Ар-ар-ар - кипить наш самовар,

 Ам-ам-ам — нікому не дам.

 

Я зик угору - ша-ша-ша,

 Наша Маша в ліс пішла.

 Язик донизу - са-са-са,

 Укусила в ніс оса.

 Язик угору - ши-ши-ши,

 Машу в лісі ми знайшли.

 Язик донизу - си-си-си,

 Вуса, вуса у оси.

 

 Вітерець у лісі - ш-ш-ш,

 повзе вуж у траві - с-с-с,

 прилетів жук - ж-ж-ж,

 заспівав комарик - з-з-з,

 чайник пару випускає - к-к-к.

• А тепер пригадаємо пісеньку про голосні і проспіваємо її.

А-а-а – котика нема.

О-о-о – його ми знайдемо.

У-у-у – он він у кутку.

Е-е-е – мишку нам несе.

І-і-і – он він на печі.

И-и-и – доглядає сни.

Вчитель.

‑ Молодці діти! Ви гарно пройшли через «Місточок скоромовок і чистомовок». Мотринка  вами задоволена.

IV. Цікаві листочки

Вчитель

‑ Продовжуємо мандрівку. Дивіться, хто це нас зустрічає?Та це ж наш товариш  Зайчик. Пам’ятає, він приходив до класу подивитися, як вчаться діти у підготовчому класі. (Вчитель прикріплює на дошку листочки, на яких написані склади).

‑ Перш ніж іти далі, давайте допоможемо Зайчику прочитати склади, адже він не ходить до школи і не знає голосні звуки.

     АУ             УА             АО             ОА              АУО           УАО

‑ Молодці діти, ви правильно і гарно прочитали склади. Мотринка дуже вами задоволена і радіє за вас.

 

V. Фізкультхвилинка

‑ Ви, напевно, трішки стомилися, подорожуючи. Наша Мотринка  не тільки розумна, а й ще прихильниця спорту і активного відпочинку, тому вона приготувала для вас цю фізкультхвилинку.

Хмара сонечко закрила,

Слізки дрібнії зронила.

Ми ті слізки позбираєм,

У травичці пошукаєм.

Пострибаєм, як звірята,

Політаєм, як  пташата.

Потанцюємо ще трішки,

Розімнемо ручки, ніжки.

Всі веселі, от чудово!

За роботу сіли знову!

VІ. Завдання білочки

Вчитель.

‑ Ось, діти, ми з вами дійшли до дрімучого лісу. На жаль далі немає стежки і ми можемо заблукати. Та щоб цього не сталося одна тваринка погодилася нам допомогти:

           Що за дивна непосида

           На стежинку шишки кида?

           З гілки скік та скік на гілку

           Ви впізнали? Та це ж (Білка)

‑ Вона нас проводить далі, якщо ми виконаємо голосові вправи.

Голосові вправи

(Назвати  голосні в словах)

БУЛКА    СІМ    ВІТЕР   НЕБО   МАШИНА   КАША    ВІКНО

‑ Молодці, діти. Ви впоралися із завданням білочки, і вона проведе нас через дрімучий ліс.

VІІ. Казковий палац голосних

 

 

 

 

 

 

Учитель.

‑ Ось ми і дісталися до казкового палацу. Зараз відчиняться ворота замку і перед нами з’явиться Мотринка.

‑ Ой, а що ж, це вона нам приготувала, погляньте!

Діти. Букви.

Учитель. Давайте їх назвемо.

Діти. А, О, У, И, І, Е.

Учитель. Молодці. А які вони позначають звуки – голосні чи приголосні?

Діти. Голосні.

Учитель. А чому?

Діти. Тому що ми їх можемо співати.

Учитель. То ж давайте всі разом голосно їх проспіваємо.

Діти. (співають а, о, у, и, і, е).

Учитель. А ще чому вони голосні?

Діти. Тому що ми вимовляємо їх тільки за допомогою голосу, без усіляких перешкод.

Учитель. Розумнички. А тепер давайте згадаємо віршик-правило і всі разом його повторимо.

           Як ротик відкриваємо,

           То звуки вимовляємо.

           Як олівець беремо в руки,

           То букви пишем, а не звуки.

‑ Так що ж ми вимовляємо.

Діти. Звуки.

Учитель. А пишемо ми що?

Діти. Букви.

VІІІ.  Гра «Впізнай звук»

Учитель.

‑ Нещодавно у палаці голосних був бал-маскарад. Це дуже веселе свято, та, нажаль, деякі слова переплуталися. Давайте разом з Мотринкою допоможемо їм і зберемо докупи слова, які починаються на звук О.

‑ А який це звук голосний чи приголосний?

Діти. Голосні

О  А С  (оса)    К О О (око)   Л І О В Е Ц  Ь (олівець)  Н О  Е Ь Л (олень)  Х О (ох).

Учитель.

• Тож приготуйте свої долоньки. Якщо почуєте, що слово починається на

звук О, голосно плескайте один раз в долоньки. Домовились?

Діти. Так.

Учитель.

• Альбом, дерево, оса, айболит, око, олівці, морква, олень, сом, ох.

‑ Молодці, ви впоралися із завданням.

ІХ. Підсумок уроку.

Вчитель.

‑ Ось і закінчилася наша чарівна подорож до Казкової країни. Ви всі дуже гарно працювали на уроці, впоралися із всіма завданнями і перешкодами. Мотринка  впевнилася, що у першому класі найкращі діти.

1 клас.

Навчання грамоти.

Букварний період

Урок-мандрівка.

Тема:  Ознайомлення з вимовою та написанням малої і великої літери «Я»

Мета: закріплювати навички зображення вивчених букв; удосконалювати правильну вимову звуків; розвивати вміння писати під диктовку, здійснювати звуко-літерний аналіз слів; виховувати культуру поведінки.

Обладнання: графітні дощечки, слова з диктанту -"блискавки", напис "Будь ласка, просимо до нас у королівство", звукові схеми слів ялина, яблуко, зоря,  малюнки  якоря, ягняти, явора, яка, завдання в групах, індивідуальні картки, м’ячик, іграшковий мікрофон.

ХІД УРОКУ.

І. Організація класу. Оголошення теми й мети уроку.

Учитель.

Нам дзвінок сповістив:

Час за парти сідати,

Уважними бути,

Урок починати.

Наш урок сьогодні - казка,

Тож, послухай, будь ласка,

Королівство букви «Я»

Вже запрошує тебе.

•                   Сьогодні ми помандруємо до королівства букви "Я". А чому саме до цього королівства? Правильно, тому, що зараз ми вивчаємо букву "Я", вчимося з нею читати й писати склади, слова, речення.

II. Актуалізація опорних знань. Каліграфічна хвилинка.

• Прокладемо собі доріжку до королівства, написавши велику й малу букви «Я».
• Навколо нашої доріжки ростуть чудові квіти. Намалюймо до кожної квіточки листочок на графітній дощечці.

На паперових квітках написані друковані літери, учні на графітніх дощечках пишуть писані. (Аа, Іі, Уу, Оо, Ии, Мм, Нн, Жж, Кк, Рр, Бб, Сс, Чч)

III. Засвоєння знань.

Формування елементарних навичок на основі застосування знань у стандартних умовах.

Учитель.

     Раптом спалахнула блискавка, прогримів грім і почався дощ. Щоб дістатися до королівства, ми повинні написати «диктант - блискавку». Я показуватиму слово, написане на аркуші паперу, і швидко ховатиму його, а ви маєте його прочитати й записати.

                                         Воля, доля, моя, країна, земля.

Складіть речення з одним із слів.

Учитель. На дороговказах дощ змив верхню частину букв. Щоб продовжити мандрівку, ми маємо відновити те, що було там написано. (Королівство букви «Я»)

     Нарешті ми прийшли до воріт королівства, а там такий напис: «Будь ласка, просимо до нас у королівство». Що означають слова «будь ласка»? Коли ми їх вживаємо? (Це слова ввічливості. Ми вживаємо їх, коли звертаємося до когось із проханням)

     Складіть речення, вживаючи ці слова.

Списування з друкованої основи.

Перепишіть у зошит напис з воріт королівства.

    У цьому незвичайному королівстві багато слів містить букву «Я». Тому спочатку ми завітаємо на базар. Ввічливі мешканці запропонували нам  яблуко, ягня, спідницю, янтар. А купити  все це можна, дібравши до цих слів звукові схеми. І поясніть, будь ласка, що таке «янтар»? (Це закам’яніла соснова смола з якої виготовляють прикраси)

     На базарі ми зустріли хлопчика, ім’я якого теж починається буквою «Я». Відгадайте, як його звуть?

    Запишімо в зошит речення про те, що купив Яків. Письмо речення під диктовку: «Яків  купив солодке яблуко».

     Пройдемося вулицями королівства. Вони теж незвичайні. Кожна вулиця схожа на  букву Я.

Чистомовки.

Якось Яків сіяв мак

Так-сяк, абияк.

Виріс ярий Яків мак,

Та щось коле, як їжак.

 

Галя хусточку носила

Галя хусточку згубила.

Плаче Галя у садочку -

Лежить хустка в холодочку.

 

 

Я-я-я – тут вся правдонька моя.

Ям-ям-ям- і цукерку вам віддам.

Яч-яч-яч- бо смачний в мене калач.

Яш-яш-яш- як не з’їм то буде ваш.

 

Фізкультхвилинка.

Станьте так, як буква «Я».

А тепер, як буква «В».

Букву «А» ви покажіть,

Букву «У» зобразіть.

Ще покажемо букву «І».

І ці вулиці малі

Довели нас до будинку.

Зайдімо в нього на хвилинку.

IV. Творче застосування знань, умінь, навичок.

    А завітали ми до королівського палацу. На порозі нас гостинно зустріла сама королева.

Ось нарешті й королева

Королівства  букви «Я».

Віна привітно, як годиться,

До гри запрошує маля.

Королева пропонує нам погратися у гру «Продовж слово».

Учитель кидає м’ячик учням, називаючи склади: ва, бу, пе, рі, ри, я. Учні продовжують слово, кидаючи у відповідь м’яч учителю.

 Учитель. А чудова королева також полюбляє ігри.

Тож, і ви часу не гайте,

в гру «Знайди пару» пограйте.

Королева пропонує вам знайти пари слів:

Солодке                      молоко

Біле                             яблуко

Блакитна                    блуза

бордова                   незабудка

Що означає слово «бурий»? (Темно-коричневий)

А «бордова»? (Темно-червона)

А що означають слова «блуза» і «незабудка»? (Незабудка – квітка, блуза – жіночий одяг).

Учні називають пари слів, дві з них записують.

Учитель. А до принца і принцеси ми піднімемося сходами, які прикрашає картинна галерея.

Гімнастика для очей.

Подивіться вгору, вниз, вправо, вліво.

А зараз напишемо малюнковий диктант. (ягуар, ядро, язик, яма,яр, ярлик)

Серед цих слів знайдіть «зайве».

Дуже радо на порозі

Нас принцеса зустрічає.

Вона зовсім невеличка,

Букви, як і ви, вивчає.

Та не може нічого

Зі складами зробить.

Ви подумайте трішки

І принцесі поможіть.

Робота в групах.

     Учні в групах читають речення, де в словах переставлені склади, виправляють переставлення.

     Вийшло речення: «На лузі росте верба». Записують його на дошці і в зошити.

Учитель.

Принц – розумник, він – всезнайко,

Хоче перевірить вас:

Скільки букв і скільки звуків

У написаних словах?

     Учні виконують диференційовано завдання, написане на картках. Учитель швидко перевіряє його. Кілька учнів у цей час зачитують свої слова й називають кількість букв і звуків у них.

     Мешканцям королівства сподобалося, як ви працювали. Вони вирішили відкрити вам свою таємницю: назвати найдорожчий скарб королівства.

Книгу цю дуже відому

Знає кожен школяр

Ця найкраща в світі книжка

Називається… (буквар).

    Із Букваря починали своє навчання ваші тата й мами, бабусі й дідусі. Тож, і ви шануйте й бережіть цю книжку.

V. Підсумок уроку.

В королівстві побували,

Дуже гарно працювали.

А тепер скажіть, будь ласка,

Що сподобалося в казці? Технологія  «Мікрофон»