МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Чупринська Тетяна Вікторівна

Викладач вищої категорії

м.Бердичів

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти ставиться вимога до навчально-виховного процесу – формування інформаційно-комунікаційної компетентності.

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності.

  Ключова компетентність уміння вчитися виявляється у здатності учня організовувати і контролювати свою навчальну діяльність. Ця компетентність реалізується на уроках шляхом формування мотивації навчання і здатності: - організовувати свою працю для досягнення результату; - виконувати розумові операції й практичні дії; - володіти умінням навчатися самоконтролю та самооцінки;

Інформаційна компетентність передбачає:  оволодіння новими інформаційними технологіями,  умінням здобувати, аналізувати і оцінювати інформацію, систематизувати її;  використовувати джерела інформації для власного розвитку.

          Саме ІКТ дає ті навички, необхідність яких довів американський педагог Шлехт:  потрібно, щоб учень не питав, що йому потрібно робити, а сам добував інформацію; ранжирував,  аналізував, •організовував,  передавав,  перетворював її в різних видах.

Тому використання ІКТ стає невід’ємною складовою вивчення будь-якого предмета і забезпечує формування ключової компетентності – інформаційно-комунікаційної.

В Державних стандартах підкреслюється, що основною метою освітньої галузі “Математика” є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції.

Завданнями освітньої галузі є:

розкриття ролі та можливостей математики у пізнанні та описанні реальних процесів і явищ дійсності, забезпечення усвідомлення математики як універсальної мови природничих наук та органічної складової загальної людської культури;

розвиток логічного, критичного і творчого мислення учнів, здатності чітко та аргументовано формулювати і висловлювати свої судження;

забезпечення оволодіння учнями математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів, процесів та явищ;

формування здатності логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач, використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних предметів;

розвиток умінь працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки, використовувати отриману інформацію в особистому житті;

формування здатності оцінювати правильність і раціональність розв’язання математичних задач, обґрунтовувати твердження, розпізнавати логічно некоректні міркування, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової, точної та ймовірнісної інформації.[1]

         Сучасному суспільству потрібна компетентна особистість, здатна брати активну участь у розвитку економіки, науки, культури. Тому сьогодні у шкільній освіті на перший план висувається завдання створення сприятливих умов для виявлення і розвитку здібностей учнів, задоволення їхніх інтересів та потреб, розвитку навчально-пізнавальної активності та творчої самостійності.

Освіта має орієнтуватися на перспективи розвитку суспільства. А це означає, що в сучасній освіті необхідно застосовувати найновітніші інформаційні технології. Створення добротного інформаційного середовища є ключовим завданням на шляху переходу до інформаційного суспільства. Масове впровадження інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ) в освітню сферу висуває проблему комп’ютеризації закладів освіти в розряд пріоритетних. Розвиток і впровадження ІКТ спрямовані на їх комплексне інформаційно-ресурсне й методичне забезпечення.

Кожний предмет здатний суттєво вплинути на менталітет людини, яка формує себе як особистість, на методи вирішення не тільки шкільних завдань, а й навколишнього середовища. Сучасний випускник повинен мати компетенцію використання інформаційних технологій, тобто технологій, що проектуються сучасною індустрією як в освіті, так і в повсякденному житті. Нові інформаційні технології відкривають учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають нові можливості для творчості, знаходження і закріплення будь-яких професійних навичок, дозволяють реалізовувати принципово нові форми і методи навчання.

Нині комп’ютеризація навчального процесу розглядається як один з найбільш перспективних напрямів підвищення якості освіти. Цій проблемі приділяється значна увага як на рівні центральних органів управління освітою, так і на рівні навчальних закладів освіти. Проте масштабна комп’ютеризація навчального процесу у ЗНЗ – складна проблема, яка потребує тривалої цілеспрямованої роботи й постійної уваги.

Використання комп’ютерних програм, електронних засобів навчального призначення значно підвищують якість навчання, але при використанні ІКТ в навчально-виховному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах виникли проблеми:

•                   недостатнє матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення навчальних закладів;
•                   недостатньо розроблені методики використання сучасних інформаційних технологій навчання у навчальному процесі під час вивчення усіх навчальних предметів;
•                   недостатня підготовка педагогічних кадрів до використання в навчальному процесі засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
•                   відсутність у викладачів мотивації щодо використання сучасних інформаційних технологій навчання.

Впровадження інформаційних технологій у навчально-пізнавальну діяльність учнів – це один із шляхів. Комп’ютери мають перейти із класу інформатики у навчальні класи.

 Особливої актуальності набуває проблема розробки, створення та впровадження розвивальних освітніх програм, які сприятимуть адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві.

В кожному закладі ПТНЗ створюються необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для опанування учнями сучасних інформаційних технологій і розроблення методики використання їх в навчально-виховному процесі.

Зміни у підходах до навчання створили умови для перебудови особистісних установок взаємодії учителя з учнями. Вчитель зобов’язаний виступати у ролі творчого керівника, спрямувати учнів від статичних знань до динамічних.

Основними принципами роботи учителя, як консультанта і помічника, стали відкритість, впевненість у можливостях і здібностях учнів, бачення внутрішнього світу і можливостей кожної дитини. Роль учителя стала більш активною. Учителі створюють сприятливі умови для розкриття і розвитку учнів. Стрімкі темпи інформатизації суспільства та розвитку Інтернет - технологій актуалізують проблему формування інформаційної компетентності підростаючого покоління, яка наразі виступає одним із потужних чинників успішності навчальної, професійної, суспільної та інших видів діяльності молодої людини.

Впровадження інноваційних моделей навчального процесу передбачає вміння вчителів - предметників користуватися засобами новітніх інформаційних технологій. Структурна побудова заняття з використанням ІКТ змінює саму суть навчального процесу, занурюючи його в спілкування, де ролі вчителя й учня врівноважені: обидва працюють для того, щоб навчатися, ділитися своїми знаннями, досягненнями свого життєвого досвіду. Важливим тут є не те, як багато діти знають, а як вони дізналися і що робитимуть зі своїми знаннями.

До того ж слід звернути увагу на те, що педагог повинен завчасно моделювати ситуації взаємодії за допомогою засобів, схем (моделей) діяльності учнів, відповідно до змісту і мети уроку. В моделях слід фіксувати склад індивідуальних дій учнів, спосіб їх розподілу між учасниками і послідовність дій виконання. Цілеспрямована модель діяльності учнів у даних уроках виступає інструментарієм, за допомогою якого можна поєднувати методологію та зміст, крім того, вона є основним засобом організації комунікації учнів і вчителя.

У процесі побудови уроку з використанням ІКТ визначальною є діяльність учнів, а головною функцією педагогічної згоди стає створення комунікативних умов, коли учитель своїми висловлюваннями і діями бере участь у створенні "критичних ситуацій", що ведуть до аналізу й розуміння змісту навчального матеріалу, способів пізнання. Вчитель керує взаємодією учнів, які представляють різні позиції й пізнавальні можливості.

При плануванні уроків математики з використанням ІКТ треба враховувати:

•                  наявний набір комп’ютерного та мультимедійного обладнання,
•                  наявність програмно-методичного комплексу до підручника, що відповідає діючій програмі,
•                  наявність інструментальних середовищ,
•                  наявність програм-тренажерів,
•                  готовність учнів до роботи з використанням комп'ютера,
•                  можливості учня використовувати комп'ютерні технології поза класом4.

Зміст навчального предмета математика спрямований на оволодіння учнями методами і засобами інформаційних технологій для розв’язування задач, формування навиків раціонального і мотивованого використання комп’ютерів у своїй навчальній, а пізніше і професійній діяльності. Але під час навчання виникає цілий ряд проблем, які пов’язані з низькою мотивацією навчальної діяльності, нерівномірністю загальної підготовки учнів. Як зацікавити? Що для цього зробити? Щоб спонукати учнів займатися математика,  створюю на уроці творчу ігрову атмосферу.  Весь урочний час, дозволений санітарними нормами, витрачаю на роботу учнів з ПК, адже найбільша ефективність досягається на практичних заняттях. У зошитах учні записують лише найнеобхідніше.

Приклади завдань професійного спрямування для формування інформаційно-комунікаційних компетентностей.

Результати проведеного дослідження дають підстави для таких висновків.

Математика посідає особливе місце в загальнолюдській системі знань, виконуючи роль мови науки, мови наукових досліджень, і важливу роль у цьому відіграють саме рівняння й нерівності. Тому набуття учнями ПТНЗ інформаційно-комунікаційних  компетентностей  на уроках математики є однією з важливих складових формування галузевих та ключових компетентностей випускника ПТНЗ.

В проведеному дослідженні було виконано наступні завдання:

- розглянуто поняття інформаційно-комунікаційної компетентності;

- було розкрито компоненти  компетентності

- наведено форми використання інформаційно-комунікаційних компетентностей;

- проаналізовано методику формування інформаційно-комунікаційної компетентності на уроках математики

Відповідно до поставленої мети і визначених завдань у результаті дослідження отримано такі результати:

з’ясовано поняття інформаційно-комунікаційної компетентності;

виділено інформаціно-комунікаційні  компетентності, яких повинні набути учні ПТНЗ в процесі вивчення математики;

 обґрунтовано методичні вимоги щодо формування інформаціно-комунікаційних  компетентностей учнів  у процесі вивчення рівнянь та нерівностей; розроблено окремі компоненти компетентнісно орієнтованої методичної системи навчання учнів ПТНЗ.

Компетентнісно орієнтована методика навчання розв’язуванню рівнянь і нерівностей повинна бути спрямована на формування наступних інформаціно-комунікаційних  компетентностей:

- вчити адаптуватися  в сучасних інформаційних умовах;

- вчити  творчо сприймати інформацію різного виду (текстову, відео, звукову, фото);

- формувати вміння пошуку, обробки, використання, зберігання та передачі потрібної інформації, оминати інформаційне «сміття»;

- допомогти учневі знайти й проявити себе у колективі;

- виховувати готовність використовувати комп’ютерні технології і навички на інших уроках математики  та у повсякденному житті

Розроблені методичні рекомендації можуть використовуватися для учнів робітничих професій. У залежності від професії варіюється рівень допомоги з боку вчителя, а деякі види роботи (наприклад, навчальні дослідження учнів) виносяться на індивідуальну роботу з учнями.

 Використання розроблених методичних рекомендацій сприяє формуванню в учнів умінь аналізувати об’єкти, ситуації та взаємозв’язки, застосовувати знання у новій ситуації, використовувати та оцінювати власні стратегії розв’язування пізнавальних проблем, складати та реалізовувати план своєї діяльності, висловлювати свою думку, підвищенню їх інформаційної грамотності, і, як наслідок, набуттю учнями не лише математичних, а й певних галузевих та ключових компетентностей.

Подальші дослідження можуть здійснюватися в напрямі розробки методики формування математичних компетентностей учнів ПТНЗ у процесі вивчення основних змістових ліній курсу алгебри та початків аналізу, курсу геометрії та інтегрованого курсу математики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.     Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (затверджений Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 № 1392)
2.     Білецький П. Шляхи формування математичної компетентності учнів.  // Математика в школах України, - 2010, №28. – С. 2-5.
3.     Матеріали досвіду роботи на тему: «Формування інформаційно-комунікаційних компетентностей на уроках інформатики» вчителя інформатики Поставець Л.В.
4.     http://ua-referat.com/ Використання_інформаційно-комунікаційних_технологій_на_уроках_математики
5.     Методика застосування ІКТ при вивченні математики в доступних форматах. Практична робота. Рибак К. М.
6.     Державний стандарт базової і повної середньої освіти.
7.     Intel "Обучение для будущего" (при поддержке Microsoft): Учеб. пособие. - 9-е изд. исправленное и дополненное – М.:Интернет-Университет Информационных Технологий, 2007.

  9. Регіональна програма впровадження компетентнісно орієнтованого підходу в навчально-виховний процес. - Донецьк: Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2004 – 36 с.

8.     Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках: Кардач А. А. megalibrus.taba.ru.
9.     Інформаційно-комунікаційні технології як сучасний засіб навчання в освіті: Іващук К.О. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/i
10.   Глущенко В. В. Використання системи електронного навчання у ПТНЗ // Звітна наукова конференція Інституту інформаційних технологій і засобів навчання АПН України: Матеріали наукової  конференції. – Київ: ІІТЗН НАПН України, 2013. – С. 43-44.
11.  Фурман В.А.  Методика використання інформаційно-комунікаційних технологійФурман В.А. Методика використання інформаційно-комунікаційних технологій у ПТНЗ [електронний ресурс]. Назва з екрану. Доступ:  http://www.docme.ru/doc/143117/furman-v.-a.

12.      Стечкевич О.О. Вивчення інформаційних  технологій у ПТНЗ Педагогічні науки/Сучасні методи викладання/ Львівський науково-практичний центр професійно-технічної освіти АПН України. Доступ: http://www.rusnauka.com/13_EISN_2009/Pedagogica/45687.doc.htm

13. Інформаційно-комунікаційні технології як ефективний інструмент реалізації інноваційних педагогічних ідей у практику навчально-виховного процесу ПТНЗ / І. Савченко // Педагогіка і психологія професійної освіти . - 2014. - № 1. - С. 68-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pippo_2014_1_8.pdf
14. Використання засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій у системі професійно-технічної освіти / С. Кізім // Педагогіка і психологія проф. освіти . – 2008. – № 4. – С. 173-178.