Практичні основи впровадження інноваційних масових форм позакласної роботи з дітьми

Практичні основи впровадження інноваційних масових форм позакласної роботи з дітьми.

У своїй роботі використовую багато форм масової організації дозвілля учнів як традиційних, так і іноваційних.

Акція – це цілковито новий формат діяльності, найвдаліші заходи по залученню уваги до тієї чи іншої важливої проблеми. Це актуально,завжди найде своїх прихильників і приведе до вирішення задач, котрі стоять ціллю даного заходу.

Широко використовую різноманітні акції, що  дозволяє масово звернути увагу    школярів до певного питання, когось це спонукає до дій, когось примушує задуматись. Прикладами наших шкільних акцій є: акції милосердя, вітальні акції, “Ця рука нікого не вдарить!”, “День без шкідливої їжі”, “Обміняй цигарку на цукерку”, “Акція Червона стрічка”, “Біла стрічка”, “Колір серця”, “Свічка Пам”яті”, “Лист воїну”, “Вітання для захисника”, “З Вами наші серця”  та інші.

Широко, часто і активно користуємося таким видом акції, як Флеш-моб. Флешмоб - увійшло в українську мову від англійського flashmob, що в перекладі означає спалах натовпу. Це заздалегідь спланована акція розрахована на масове виконання. Ціллю даного дійства є привернення уваги соціуму до якогось питання, події. Прикладом флешмобів, що проходили у нашій школі є: “Ми хочемо Миру!”, “Голуб Миру”,  “Коло єднання”, “Обійми мене”, “СНІДу — НІ!”, “Обійми дерево” та інші.

Для інтелектуальних ігор, щоб залучити одночасно велику кількість дітей, доцільно використовувати синхронні турніри і квести. Квести роблять інтелектуальну гру ще й розважальною (Наприклад, “Партизани у селі”, “Шлях до здоров”я” та ін.).

Я дуже часто використовую у виховних і розважальних цілях — перерви. Традиційними для нас є “Ігрові перерви”, “Музичні перерви”, “Спортивні”, “Танцювальні” та “Арт-перерви”. Вони стають несподіванкою для учнів, якщо щоразу вигадувати щось нове. Діти із задоволенням беруть у них участь.

Широко використовую у своїй роботі метод театралізації. Маю на увазі не лише театральні вистави, фольклорні дійства, маю на увазі перевтілення, розкриття душі, відкриття талантів. Використовую театралізацію як самостійне ціле дійство і як елемент різноманітних заходів. Традиційними для нашої школи є “День козацтва”,  фестиваль “Єднання сердець”, народознавчі традиційні свята та ін. Як елемент, театралізацію у вигляді драмвправ включаю у виховні заходи, інтелектуальні та розважальні ігри, для “Веселих перерв” та “Ігрових перерв”, на тренінгах, і просто для розважання учнів.

Доречі тренінг, це ще одина із інноваційних форм позакласної роботи з учнями. Ця форма роботи забезпечує активну участь і творчу взаємодію учнів між собою і з вчителем. Найчастіше тренінги влаштовую на тему здоров”я та здорового способу життя.

Як часто говорять “Нове — це давно забуте старе” - саме так я б назвала таку форму роботи, як клуби. Однак вони адаптовані під нові сучасні умови. Оскільки фізично я не можу задовольнити усі потреби дітей відносно моєї персони, то я знайшла вихід у створенні клубів, а не гуртків. Прикладом такого клубу є “Між нами дівчатками”, де ми у неформальній обстановці з дівчатками проводимо тренінги, спілкуємось на цікаві для них теми, вони знайомляться з майстер-класами у різних техніках декоративно-прикладного мистецтва, відмічаємо різноманітні свята та події (“Вечорниці на Андрія”, “День чаю”, “День проти гендерного насилля”, “Свято млинців”, “День вареників”, “День краси” та ін.)

В своїй роботі використовую ще таку форму позакласної роботи, як створення відеороликів. У більшості випадків ці ролики є соціальними. Ми намагаємось розповісти щось іншим, достукатись до когось, звернути уваги на якусь проблему.

Урізноманітнити проведення змістовного позаурочного часу дозволяє у значній мірі організація позаурочних учнівських проектів. Основний чинник, який спонукав мене до використання проектів у виховній роботі – це те, що він дозволяє включити  в цей процес велику кількість учнів та організувати співпрацю вчителів та учнів через активну та творчу діяльність. У  нашій школі діють такі довготривалі проекти: “З Вами наші серця”, “Зірка Пам”яті”, “Я — громадянин України”, “Водойми Плетеного Ташлика” та ін.

Багато старих форм виховної роботи відроджуються, точніше перероджуються в нових інформаційних умовах. Традиційні конференції, лекторії, ігри, диспути, дискусії, круглі столи та інше сьогодні виглядають абсолютно по іншому, в они є вже інтегрованими у нові сучасні умови. На мою думку, не важливо, які форми ви використовуєте у роботі з учнями, але вони мають бути продуктивними, а щоб їм такими стати, нам потрібно стати частинкою дитячого соціуму, зрозуміти їх потреби, інтереси, бажання. Лише коли ви “на рівних” з учнями, коли ви стаєте рівноправним учасником з ними, ви зможете виховувати їх методом ситуації та імпровізації. Не можете залучити дітей до позакласної роботи, до виконання певних правил і вимог словом, то зробіть це власним прикладом. Повірте, діє безвідмовно.

Організація проектної діяльності учнів в позаурочний час

Сучасний  етап  розвитку  національної  системи  освіти  та виховання характеризується  поширенням  інноваційних процесів.  Навчально-виховна  практика потребує технологій, які б сприяли створенню умов для саморозвитку та самореалізації особистості, забезпеченню  щастя  й  радості  юнацтва, формуванню особистісної  конкурентоздатності, створення виховного простору, спрямованого на виховання конкурентоспроможної особистості, котра зуміє розробляти свої життєві плани, самостійно використовувати знання для розв’язання проблем. Ідеально відповідає цій потребі проектна діяльність, бо вона сприяє активному залученню й реалізації життєвих планів учнів.

Проектна діяльність дає можливість значно урізноманітнити проведення змістовного позаурочного часу учнів.

У “Сучасному словнику іншомовних слів” “проект” від латинського означає “кинутий уперед”. Цей термін уперше використав у 1908 р. завідувач відділу виховання сільськогосподарських шкіл США Д. Снедзен, під яким розумів сукупність завдань для виконання вдома, які діти фермерів через нерегулярне відвідування школи, отримували від учителів. У 1911 р. Бюро виховання США узаконило цей термін. Дидактичні основи даного методу розробили й обґрунтували американський педагог і філософ Дж. Дьюї та його послідовники У. Кілпатрик, Е. Коллінгс, Е. Паркхерс.

Щодо видів проектів, то у педагогічній літературі визначають такі їх класифікаційні ознаки:

1) за складом учасників проектної діяльності (індивідуальні, колективні);

2) за характером партнерських взаємодій між учасниками проектної діяльності (кооперативні, змагальні, конкурсні);

    3) за характером координації проекту (безпосередній, прихований);

4) за тривалістю (короткі, середньої тривалості, тривалі);

5) за характером і метою проектної діяльності (творчі, інформаційні, ознайомлювальні, пригодницькі, мистецькі, дослідницькі, конструкційні, змішані тощо)

Плюсом використання проектів є:

можливість влючити в роботу не просто велику кількість дітей, а і увесь учнівський колектив;

активне залучення до позаурочної роботи учнів різних категорій, а саме: важковиховуваних підлітків, дітей із неблагополучних сімей, учнів-переселенців,учнів, батьки яких є учасника АТО, дітей із  малозабезпечених сімей тощо;

тематика проектів дозволяє урізноманітнити дозвілля учнів;

творчі проекти не мають чітких рамок, тому тут можна варіювати, вони не змушують дітей виконувати те, що вони не хочуть, а навпаки дають можливість обирати діяльність по духу. Таким чином  до спільної мети і спільного результату ідуть однаково усі учні, але беруть участь у різних видах діяльності, що робить їх активними учасниками позакласного життя;

тісне спілкування між собою  дає змогу встановлювати дружні стосунки у колективі;

вирішення психологічних проблем, особистісних стосунків між учнями, пошук нових лідерів групи;

зростання активності, ініціативи, творчості, пошуку в учнівському колективі;

виховання таких важливих якостей, як взаємодопомога, взаємодія, самовдосконалення, самореалізація у кожного учня колективу тощо.

За виконання цих умов проектну позаурочну діяльність проводить керівник учнівського проекту, користуючись технологією та дотримуючись правил і етапів виконання проектних робіт.

Етапи реалізації проекту:

підготовчий етап (визначення теми і мети проекту, обговорення актуальності, проблеми, висунення гіпотези, прогнозування результатів);

планування (визначення джерел, засобів реалізації, методів аналізу інформації, способів представлення результатів);

реалізація проекту;

творчий звіт, презентація отриманих результатів.

     Результати виконання проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформленні (Звітна папка, брошура, буклет, відеоролик, альбом, газета, стінгазета, виставка, фестиваль, свято тощо).

 Для того, щоб зацікавити дітей до проектної позаурочної діяльності необхідно знати:

найважливішою умовою участі дітей у виконанні проекту є їх зацікавленість та високий ступінь інтересу;

значну, майже вирішальну роль відіграє тематика самого проекту, яка повинна обиратися самими дітьми;

свою роль, у проектній діяльності учні вирішують самостійно, без наполягання вчителя;

кожен учасник проекту повинен чітко знати значущість, корисність та доцільність виконаної роботи;

розподіл дітей на проектні групи та планове виконання завдань повинно проходити на добровільних засадах, без стороннього натиску дорослих тощо.

Тематика позаурочних проектів може бути найрізноманітнішою, виходячи із проблем і потреб конкретного контингенту учнів.

Я широко використовую метод проектів у виховній роботі. Для мене особисто він є зручним тим, що я наперед можу пов”язати між собою ряд заходів, що пов”язані однією темою, а потім узагальнити усі матеріали. Вони не є розірваними чи періодично повторюваними, а пов”язані однією ниткою. Для учнів стає зрозумілим для чого все це, якщо вони знають яким буде кінцевий результат. Творчі змішані проекти взагалі є плацдармом для творчості вчителя та учнів. Поза ним не залишеться ніхто, адже тут кожен знайте заняття для себе по духу. Прикладом є довготривалі проекти, що діють у  нашій школі: “З Вами наші серця”, “Зірка Пам”яті”, “Я — громадянин України”, “Водойми Плетеного Ташлика” та ін., а також велика кількість короткострокових проектів.

Отже,  час  особистісно-орієнтованих  технологій,  а  зокрема проектних  технологій,  прийшов, і  вміння використовувати  цей метод  –  це  показник  високої  кваліфікації  і  прогресивної діяльності виховника, спрямованості на творчий розвиток учнів та учнівського самоврядування, підготовку їх до дорослого життя в суспільстві.

Використані джерела:

1. Інноваційні технології у вихованні культури взаємин старших підлітків / Н.М. Бісик //

2. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2005. – Випуск 24. – С.

3. 217-220 (наукова стаття; 4 с., 0,4 д.а.).

4. Використання проектних методів у позаурочній виховній роботі  / П.С. Чарченко // «Молодий вчений»  - 2014. - Випуск № 12 (15) - С. 192-195.

5. Тверезовська H. Т. Метод проектів в історичному ракурсі / H. Т. Тверезовська, H. C. Дзогій // Науковий вісник НУБіП України / – Режим доступу: elibrary.nubip.edu.ua/12310/1/11dns.pdf

6. Створення проектів у системі виховної роботи — Режим доступу: http://school22.com.ua/index.php/ofis-vikhovnoji-roboti/klasni-proekti/757-stvorennya-proektiv-v-sistemi-vikhovnoji-roboti

7. Метод проектів — метод цілісного розв”язання учнем життєво значущої проблеми — Режим доступу: http://vesna-books.com.ua/articles/metod-proektiv-metod-tsilisnogo-rozv-yazannya-uchnem-zhittyevo-znachushhoyi-problemi

8. Метод проектів у початковій школі /упоряд. : О.Онопрієнко, О.Кондратюк// – К. : Шкільний світ, 2007. – 128с.

9. Інноваційні методи та форми організації дозвілля школярів — Режим доступу:http://zajcenko.blogspot.com/

10. Використання ІКТ у виховному процесі / Ю. Юшкіна// Режим доступу: https://docviewer.yandex.ua/?url=http%3A%2F%2Fmetodportal.net