Методика формування міжпредметної компетентності на уроках англійської мови в основній школі

 

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ НА СЕРЕДНЬОМУ ЕТАПІ НАВЧАННЯ

1. Авторська методика формування міжпредметних компетентностей на уроках англійської мови

 

Реалізація міжпредметних зв’язків при викладанні іноземних мов носить ще до деякої міри епізодичний характер. Це пояснюється, насамперед, відсутністю скоординованості між навчальними програмами з іноземної мови та інших загальних дисциплін, що унеможливлює свідоме перенесення учнями набутих знань у сферу іноземної мови. У сучасній педагогіці значення міжпредметних зв’язків збільшується. Вони сприяють раціоналізації навчального процесу. Адже у світлі сучасних тенденцій до синтезу та інтеграції наукових знань саме між предметні зв’язки є одним з шляхів інтегрування освіти, засобом підвищення загальноосвітнього, загальнокультурного потенціалу наукового складу [2, с.59].

Мета міжпредметних зв’язків під час вивчення іноземної мови залежить від змісту і обсягу міжпредметного  матеріалу, ступеня спорідненості навчальних дисциплін чи функціонування мовних одиниць. Найчастіше ці зв’язки використовуються для поповнення та поглиблення знань про мову, вдосконалення мовленнєвих умінь та навичок; порівняння і зіставлення споріднених або відмінних мовних фактів, явищ; для розширення ерудиції учнів, введення нових відомостей про мову чи інші галузі людських знань.

При викладанні базового етапу іноземної мови можна знайти навіть і ширші і різноманітніші можливості ефективного застосування міжпредмет-них зв’язків [8, с.63].

Одним з таких моментів розкривається тоді, коли є можливість використання на занятті іноземної мови комп’ютерів і тих можливостей, які вони відкривають. Виконання завдань з мови, використовуючи новітні технології, напряму реалізує взаємозв’язок між предметами.

Інтегроване користування Інтернет-ресурсами, на відміну від розробки звичних планів заняття, перед­бачає прогресивну структуру вступу, завдання, Інтернет-ресурсів, процесу й результату. Це можна розгля­дати як колектив-ний вид діяльності, де група поділя­ється за різними ролями й точками зору для пошуку інформації для того, щоб мати можливість представи­ти результат досліджень у вигляді презентації або ж публікації, де б розглядали обрану тему чи завдання [8, с.64].

Хоча проекти Інтернет-спілкування звичайно пе­редбачають доволі прості й легкі тексти для вивчення і соціальної взаємодії, навіть вони можуть забезпечи­ти фокус для складніших і різноманітніших режимів навчальної діяльності за підтримки інформаційних технологій. Їх функція полягає в тому, щоб стимулю­вати участь учня у процесі навчання та сфокусу­вати їх у напрямі прикладного навчання [14, с.17].

Така структура навчальної розробки значно відріз­няється від тієї, яка асоціюється з формальним плану­ванням заняття, хоча останній може бути використано для доповнення першого. Специфічне навчальне за­вдання (тобто вузька концепція навчальної діяльності) - підготувати план на кілька занять. І навпаки проект є таким навчальним фокусом, який здатен забезпечи­ти організаційну структуру для серії занять й окре­мих, хоча й пов’язаних поміж собою діяльностей.

Застосування предметних знань з географії, біології, літератури, історії, художньої культури, те що неможливо оминути на заняттях іноземної мови. Не кажучи вже про рідну мову, що виражається у зіставленні та порівняльній характеристиці фактів і явищ рідної та іноземної мов. Зіставлення спорід-нених і порівняння відмінних мовних явищ в різних мовах допомагають глибше осмислити закони розвитку мови, і відповідно, у вивченні в загальному самих предметів, кращого розуміння структури і як рідної так і іноземної мов.

Зіставний зв'язок можна використовувати під час вивчення різних розділів мови: лексики, фонетики, словотвору, морфології, синтаксису.

Найчастіше між предметні зв’язки встановлюються під час вивчення нового матеріалу, зокрема при з’ясуванні теоретичних питань у формі розповіді або невеличких коментарів у формі бесіди; виконані вправ лексичного, етимологічного, стилістичного характеру або самостійних завдань з розвитку зв’язного мовлення; складанні невеличких доповідей учнів на теми мовознавчого, історичного, літературного характеру, тощо.

Вихід за межі власне мовних фактів, залучення до вивчення мови, матеріалу інших предметів, що становить сутність інтегрованого навчання, сприяє поглибленню знань учнів, розширює їхній світогляд, розвиває ерудицію та мовленнєву культуру [8, с.65].

Навчання професійному мовленнєвому спілкуванню на міжпредметній основі дозволяє виявити потенційні можливості учнів, навчити їх підкріпляти тему бесіди фактами як дисциплін з профілю майбутньої спеціальності, так і суміжних дисциплін, а також знання з особистого досвіду.

Реалізація міжпредметних зв’язків сприяє  більш науковій організації навчально-виховному процесу і є стимулюючим фактором навчання інозем-ної мови. Як відомо, якість навчання, у тому числі й іноземної мови, залежить від того, наскільки воно мотивовано в очах учнів. Реалізація ж міжпредметних зв’язків як ніщо інше забезпечує мотивацію навчальної діяльності.

Сучасні зміни структури та змісту шкільного курсу іноземної мови вимагають удосконалення уроку. І потрібно відзначити, що не кожний предмет має в своєму арсеналі такі різноманітні форми і засоби, які можна застосовувати у навчанні іноземних мов [14, с.17].

 Головне завдання вчителя іноземних мов — дати учням міцні знання відповідно до вимог програми з предмета. Виконуючи це завдання, я реалізую всі навчально-виховні можливості предмета, докладаю всіх зусиль, щоб зацікавити учнів, а також використовую всі можливі засоби формування пізнавальних інтересів. Розвиток пізнавальних інтересів — одна з умов ефективного навчання іноземних мов.

Зміст тематики спілкування з іноземних мов тісно пов’язаний із географією, інформатикою, літературою, біологією, літературою, психологією тощо. Це дає можливість пробудити пізнавальні інтереси учнів, показуючи, як знання окремих дисциплін можна використати для вивчення іноземних мов.

Із цією метою був розроблений та проведений інтегрований урок із психології за темою «Спілкування. Листування». Саме такі уроки дають можливість глибше зрозуміти як предмет, так і сучасні та традиційні можливості використання засобів спілкування та застосування комп’ютерних технологій при цьому [8, с.66].

 Так як сучасне життя вимагає знання комп’ютера, а майже всі комп’ютерні програми складені англійською мовою, то цілком логічно було проведення інтегрованого уроку англійської мови з інформатикою, тема якого —«Листування електронною поштою». Цей урок дав можливість закріпити та проконтролювати ступінь засвоєння знань, умінь і навичок, сформованих на уроці інформатики, закріпити вміння користуватись комп’ютером. У той же час учні дізналися про необхідну для листування інформацію на англійській мові, а саме: код країн, електронну адресу, логін. Учні дізналися про складові частини електронної адреси. Обмінявшись адресою, школярі  мали змогу листуватись англійською один з одним.

 Задоволення учні дістали від уроку-спектаклю, на якому вони презенту-вали інсценізацію уривку роману Г.Уелса “TheInvisibleMan”, поділившись на дві трупи та змагавшись на краще інсценування уривку.

 Справжнім святом став позакласний захід «Різдво по-європейськи», на якому учні з захопленням ділилися з аудиторією знаннями краєзнавчого характеру: традиціями та звичками святкування новорічних свят.

Інтеграція англійської мови з географією мовою сприятиме розвитку в учнів мовних, інтелектуальних  і пізнавальних здібностей; готовності брати участь в іншомовному спілкуванні; бажання до подальшого самовдоскона-лення у галузі володіння іноземною мовою.

За аналізом вивчення переліку тем у програмах географії та англійської мови виявлено, що деякі теми за змістом перетинаються в обох предметах:

 

Географія	Англійська мова
Держави Європи. Велика Британія    (7 клас)	Travelling to London (7 клас)
Північна Америка. Сполучені штати Америки. Канада (7 клас)	Travelling to the USA (7 клас)
Фізична географія України (8 клас)	Countries, People, Lifestyle: The United Kingdom and Ukraine (8 клас)
Фізична географія України. Природні зони (8 клас)	Nature Magic: Web of Life (8 клас)
Регіони та країни світу. Велика Британія (10 клас).	Amazing Britain (9 клас)

 

В першу чергу інтегровані уроки англійська – географія доцільно проводити за темами, які перетинаються. Використання англійської мови на уроках географії дозволяє підвищити мотивацію навчання, забезпечити формування компетентностей учнів: мовленнєву, мовну (лінгвістичну), соціокультурну, соціолінгвістичну, країнознавчу, навчальну, стратегічну, дискурсивну тощо [8, с.67].

Впровадження досвіду сприятиме розв’язанню наступних проблем:

     розвиток соціалізації та комунікабельності учнів;

     розвиток інтелектуально-пізнавальних і творчих здібностей учнів;

     виховання ініціативної, інтелектуальної, творчої особистості шляхом формування позитивної мотивації та ситуації успіху;

     активізація навчальної діяльності учнів шляхом використання інтерактивних методів навчання;

     підтримка прагнення до саморозвитку й удосконалення;

     досягнення певного досвіду у технології інтегрованого навчання;

     розвиток ефективності навчального процесу в цілому;

     впровадження новітніх технологій у навчання географії;

     інтенсифікація навчально-виховного процесу.

На початку уроку варто створити проблемну ситуацію або заохотити учнів до того, щоб вони самостійно окреслили тему, мету, цілі уроку. Так, для означення теми уроку можна використовувати кросворд, ключовим словом якого є слово з назви теми. Відгадавши тему уроку, учні намагаються окреслити і його мету. При виконанні такої вправи відбувається формування компетенцій в говорінні, в читанні, у письмі [8, с.68].

Для розвитку комунікації учнів, уміння працювати в парах використовують універсальну гру «Правда чи неправда?» («True or false?»). Учні працюють у парах (або в командах): самостійно складають речення, відповідають так це чи ні, складають правильну відповідь.

Наприклад:

The river Dnipro flows into the Pacific Ocean.

It is false. The river Dnipro flows into the Black Sea (Додаток 5).

Гра, з одного боку, допомагає оволодіти географічною номенклатурою, з іншого боку відбувається повторення англійської граматики.

Для поповнення лексичного запасу дієвим є прийом складання сінквейну – творча робота, яка має коротку форму вірша, що складається з п’яти неримованих рядків. Гра сприяє формуванню лексичної компетент-ності та розвитку творчих здібностей учнів.

Повторювати лексичні одиниці (поняття) можна за допомогою гри «Find a word (equivalent)». Учні поділяються на дві команди. З одного боку дошки написані слова англійською мовою для першої команди, з другого боку – для другої команди. Учитель називає слова українською мовою, учні повинні викреслити ці слова на дошці. Перемагає команда, яка першою правильно викреслить всі слова.  Потім всі хором повторюють всі ці слова. Також можна використовувати Гру «Словник» («Vocabulary»).

Для закріплення лексичних одиниць з теми можна застосовувати ігровий методичний прийом «Слабка ланка» («Weak link»). Вчитель пропонує пригадати всі лексичні одиниці уроку. Перший учень називає одну лексичну одиницю, другий – попередню і свою, третій – дві попередні і свою і т.д. Порядок слів зберігається. Якщо учень помилився, то наступний не виправляє його, а говорить: «Слабка ланка».

Для вивчення географічної номенклатури можна запропонувати відмічання (або пошук) географічних об’єктів на контурній карті (у тому числі й англійською мовою) або складання «Географічного доміно» («Geographical domino»).

Під час систематизації знань учнів використовують тестування. Цей методичний прийом останнім часом став надзвичайно популярним та має велику кількість варіацій. Складність тесту на інтегрованому уроці географія-англійська мова залежить від рівня знань учнів.

Для розвитку компетенції в читанні, розвитку комунікативних умінь використовуються завдання на читання та переклад англійських текстів.

Важливим під час вивчення іноземної мови є аудіювання – це розумін-ня сприйнятого на слух мовлення. Аудіювання є комплексною мовленнєвою розумовою діяльністю. Один з варіантів аудіювання на інтегрованих уроках є гра «Збери рядки пісні». Після прослуховування пісні учні повинні зібрати її рядки, які записані на окремих аркушах.

Крім перелічених прийомів під час інтегрованих уроків використовуються «Сніговий ком», «Німа персона», «Мозаїка», «Чиє місто?»,  «Навігатор», «Злови рибку» тощо.

Фізкультхвилинки використовуються з метою ліквідації втомленості. Один з варіантів фізкультхвилинок – «Хвиля», яка дає можливість «струсити і мобілізувати» навіть старшокласників: учні по ланцюжку встають і сідають в єдиному ритмі – так, щоб, як тільки сів попередній, встав наступний. На інтегрованих уроках можливі варіації. Наприклад, перший учень, який піднімається, говорить: «One», другий учень: «Two» і так далі. Інший варіант фізкульхвилинок – рухатися за ведучим під будь-яку англійську пісню, поєднуючи це зі співом.

 Реалізація інтегрованого підходу створює умови для підвищення інтересу до предмету, всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної культури особистості громадянина України та європейського співтовариства.

2. Методичні рекомендації в контексті проблеми

дослідження

 

Предмети та явища, взаємопов’язані й у при­роді, і в пам’яті людини. Міжпредметні зв’язки дають можливість розглянути предмет або явище із різних боків і на основі міжсистемних асоціацій добре їх запам’ятати.

Найважливішими характеристиками запам’я­товування є прийоми смислового угрупування на­вчального матеріалу, виокремлення смислових опорних пунктів і смислового співвідношення но­вого матеріалу з уже відомим. Отже, опанування прийомом перенесення знань про один предмет під час засвоєння іншого робить аналітико-синтетичну діяльність учнів більш цілеспрямованою, під­вищує ефективність самостійних методів роботи, забезпечує неабияку організацію розумової діяль­ності і, нарешті, виробляє логічну послідовність у виконанні як загальних, так і конкретних завдань [18, с.12].

Інтегрування дозволяє створити на уроці ат­мосферу співробітництва — думки можуть бути суперечливі, але кожну думку поважають усі, навіть ті, хто з нею не згоден. Уміння співпрацю­вати виникає поступово. Це має стати однією зі стратегічних цілей учителя.

Сім поступових кроків, які допомагають сфор­мувати навички співробітництва:

-         допоможіть учням усвідомити, навіщо потріб­но те чи інше вміння, навичка;

-         допоможіть учням зрозуміти, з чого це вміння чи навичка складаються;

-         організуйте практику;

-         переконайтеся, що кожен учень отримує ін­формацію про те, чи правильно він виконує завдання;

-         стимулюйте учнів до того, щоб вони допомага­ли один одному під час практики;

-         створюйте ситуації, у яких учні обов’язково одержать позитивний результат;

-         відпрацьовуйте таку практику доти, поки учні не відчують потреби в її постійному застосу­ванні [18, с.13].

Саме інтегрований підхід дозволяє використо­вувати емоційний вплив на дитину, органічно по­єднати логічні й емоційні підґрунтя, побудувати систему наукової та естетичної освіти на основі ши­рокого використання виховної мети уроку й усебіч­ного розвитку суб’єкта освітнього процесу — учня [5, с.80].

Інтеграція є процесом безперервної взаємодії суб’єктивного й об’єктив-ного, внутрішнього й зо­внішнього, образного й понятійного, інтелекту­ального й емоційного, раціонального й інтуїтив­ного, аналітичного й синтетичного, тобто гармо­нізації наукового й художнього способів пізнання світу в навчальному процесі.

Інтеграція виконує низку функцій:

-         методологічна функція — формування в учнів су­часних уявлень про досліджувані дисципліни;

-         освітня функція — формування таких якостей знань, як системність, глибина, усвідомленість і гнучкість;

-         розвивальна функція — формування пізнаваль­ної активності, подолання інертності мислен­ня, розширення кругозору;

-         виховна функція — формування наукового світо­гляду;

-         конструктивна функція — удосконалення змісту навчального матеріалу, методів і форм органі­зації навчання [5, с.81].

Фактично в процесі інтегрування стираються межі між навчанням і вихованням, розвиваються здібності кожної дитини, учитель має можливість практично і цілеспрямовано реалізувати такі пе­дагогічні ідеї:

• демократизація та гуманізація освітнього процесу, його спрямова-ність не тільки на за­своєння певного обсягу знань, а й на розвиток творчих здібностей особистості, формування високих духовно-моральних цінностей та ак­тивної особистісної позиції;
• забезпечення безперервності та наступності освітньо-виховного процесу на всіх етапах роз­витку;
• створення рівних умов для розкриття і вдо­сконалення природного інтелектуального та художньо-естетичного потенціалу кожної дитини [18, с.14].

Комплексність подання навчального матеріа­лу розширяє межі уроку, перетворює інтегруван­ня на процес, що поєднує навчання, виховання та розвивання. Урок будь-якої форми і будь-якого типу може бути побудований як інтегрований (причому інтеграцію розуміють як спосіб виконан­ня навчального завдання), як спосіб дій на уроці з метою створення стійкого інтересу до предмета. Тому ні присутність кількох учителів, ні механіч­не об’єднання навчального матеріалу не є показ­никами рівня інтегрованості. Рівень цей визначає те коло завдань, які можна виконати лише завдя­ки інтеграції. У першу чергу, це інтенсифікація пізнавального інтересу та процесу формування загальнонавчальних умінь і навичок [5, с.82].

Усі шкільні дисципліни мають своєрідний інтеграційний потенціал, але їх здатність сполу­чатися, ефективність інтеграції залежать від ба­гатьох умов, які необхідно враховувати під час планування інтегрованого уроку або курсу. Перш за все, слід проаналізувати рівень підготовленості учнів певного класу. Труднощі, які зустрічають­ся в навчальній діяльності, можуть бути однією з причин необхідності використання методу інте­грації. Часом успішне вивчення школярами одно­го предмета залежить від наявності в них певних знань і вмінь з іншого.

Педагогічна та методична технологія інтегро­ваних уроків може бути різноманітною, проте в будь-якому випадку необхідно їх моделювання. Самостійний пошук нових оптимальних схем-моделей — прояв творчої актив­ності вчителя [14, с.17].

Закономірності інтегрованого уроку:

     урок підпорядкований авторському задуму;

     урок об’єднується основною думкою (стриж­нем уроку);

     урок становить єдине ціле, етапи уроку — це фрагменти цілого;

     етапи та компоненти уроку знаходяться у логіко-структурній залежності;

     відібраний для уроку дидактичний матері­ал відповідає задуму; ланцюжок відомостей організований як «відомий» і «новий» і відображає не тільки структурну, а й змістовну зв’язаність;

     поєднання елементів структури досягають послідовно, але не виключають паралельний зв’язок (у першому випадку дотримують черговості дій, у другому — виконують супутні завдання, які відповідають іншій логічно ви­будованій думці).

Дотримання вказаних закономірностей до­зволяє розглядати урок як науково-ділову кон­струкцію, у якій, з точки зору змісту, важливі:

     комплекс знань і вмінь і вільне оперування ними;

     співвідношення вивченого і досліджуваного;

     об’єднання окремих знань в одне загальне;

     попе­редження недоліків [14, с.18].

Інтегрований урок вимагає від учителя додат­кової підготовки, чималої ерудиції, високого про­фесіоналізму. Розробляючи такий урок, учитель має враховувати моменти:

• мету уроку (це може бути необхідність ско­рочення термінів вивчення теми, ліквідація прогалин у знаннях учнів, перерозподіл пріо­ритетів тощо);
• добір об’єктів, тобто джерел інформації, які б відповідали цілям уроку;
• визначення системоутворювального фактора, тобто знаходження підґрунтя для об’єднання різнопредметної інформації (ідея, явище, по­няття чи предмет);
• створення нової структури курсу, тобто зміну функціонального призначення знань;
• переробку змісту (руйнування старих форм, створення нових зв’язків між окремими елементами системи).

Робота над уроком складається з трьох осно­вних етапів:

І. Підготовчий етап.

Визначають цілі і завдання уроку, обґрунтову­ють необхідність інтеграції з іншими шкільними предметами, складають план-конспект уроку.

Учні добирають додаткову літературу, ілю­страції, аудіо- та відео-матеріали, готують пре­зентації з конкретного питання визначеної теми, отримують індивідуальні завдання [8, с.63].

ІІ. Основний етап.

Організація і проведення уроку в меж­ах запропонованих типів (урок-гра, урок з елементами аналізу і зіставлення різних дже­рел інформації, урок-розв’язання проблемних ситуацій, урок-роздум, урок-дискусія, урок- конференція, урок-презентація, урок-портрет, урок-екскурсія).

III. Заключний етап.

Учитель разом із учнями підбиває підсумки уроку, окреслює коло питань для подальшої само­стійної роботи з вивченої теми, організовує обмін думками учасників щодо можливості проведення інтегрованих уроків надалі.

Інтегрований урок дозволяє виконати цілу низку завдань, які складно реалізувати в межах традиційних підходів.

1. Підвищення мотивації навчальної діяльнос­ті завдяки нестандартній формі уроку (це не­звично, отже, цікаво). Використання різних видів роботи підтримує увагу учнів на висо­кому рівні, що дозволяє говорити про розвивальну ефективність таких уроків. Вони зні­мають втому і перенапруження учнів завдяки переключенню на різноманітні види діяльнос­ті, значно підвищують пізнавальний інтерес, розвивають уяву, увагу, мислення, мовлення і пам’ять школярів.
2. Розглядання понять, які використовують у різних предметних галузях.
3. Організація цілеспрямованої роботи з розумо­вими операціями: порівняння, узагальнення, класифікація, аналіз, синтез тощо [14, с.64].

Основний акцент в інтегрованому уроці роблять не стільки на засвоєння знань про взаємозв’язок явищ і предметів, скільки на розвиток образного мислення. Інтегровані уроки також передбачають обов’язковий розвиток творчої активності учнів. Це дозволяє використовувати зміст усіх навчаль­них предметів; залучати відомості з різних галу­зей науки, культури, мистецтва, звертаючись до явищ і подій навколишнього життя; наводити приклади застосування міжпредметних зв’язків для виконання різноманітних завдань.

Інтегровані уроки розвивають потенціал учнів, спонукають до активного пізнання навко­лишньої дійсності, до осмислення і знаходження причинно-наслідкових зв’язків, до розвитку логі­ки, мислення, комунікативних здібностей. Біль­шою мірою, ніж звичайні, вони сприяють розви­тку мовлення, формуванню вміння порівнювати, узагальнювати, робити висновки [14, с.64].

На інтегрованих уроках діти працюють із за­доволенням і з цікавістю засвоюють великий за обсягом матеріал. Важливо і те, що засвоєні зна­ння і навички не тільки можуть бути застосовані школярами в їх практичній діяльності в стан­дартних навчальних ситуаціях, а й дають можли­вість для прояву творчості та інтелектуальних зді­бностей. З урахуванням того чи іншого розподілу обов’язків між учителем і учнями інтегровані уроки можуть мати найрізноманітніші форми, зо­крема і нестандартні.

Форми інтегрованих уроків:

     Урок обміну знаннями. Учнів об’єднують у групи, і кожна з них повідомляє про свої до­слідження з певної теми.

     Урок взаємоперевірки. Робота йде в гру­пах і парах. Необхідна попередня підготовка учнів. Слід зазначити, що у всіх видах діяльності необхідно визначити об’єктивні та точні критерії оцінювання, щоб кожен учень під час перевірки знань однокласників мав зручну і всім відому шкалу (систему) показників для виставлення оцінки.

     Урок творчого пошуку: діти самостійно шука­ють розв’язання проблеми.

     Урок видання газети чи альманаху. Групам учнів або окремим учням дають завдання творчого пошукового характеру з певних тем, а результати роботи є змістом майбутнього ви­дання.

     Уроки, засновані на імітації діяльності або організації: «Суд», «Слідство», «Патентне бюро», «Вчена рада» тощо.

     Уроки, засновані на формах, жанрах, методах роботи, відомих у суспільній практиці: дослі­дження, винахідництво, аналіз першо-джерел, коментар, мозкова атака, інтерв’ю, репортаж, рецензія.

     Уроки, які імітують публічні форми спілкуван­ня, — «Прес-конферен-ція», «Аукціон», «Бене­фіс», «Мітинг», «Панорама», «Телеміст», «Рапорт», «Жива газета», «Усний журнал» тощо.

     Уроки з використанням традиційних форм позакласної роботи: КВВ, «Поле чудес», «Клуб знавців» тощо.

     Уроки, які трансформують традиційні способи організації уроку: лекція-парадокс, експрес-опитування, урок-залік, урок-консультація, урок-практикум, урок-семінар.

     Уроки з елементами фантазії: урок-казка, урок-сюрприз тощо [14, с.65].

Окрім інтелектуальних міжпредметна інтегра­ція розв’язує і більш складні завдання:

     формування уявлень про гармонійну єдність світу і місце людини в ньому;

     формування моральних якостей, морально-ес­тетичної оцінки предметів і явищ, виховання уважного і співчутливого ставлення до навколишнього світу;

     розвиток творчих здібностей особистості, її за­гального творчого потенціалу.

Основні дидактико-психологічні принципи:

     особистісно-орієнтовані (адаптивності, ціліс­ного розвитку, психологіч-ної готовності);

     культурологічні (цілісної картини світу, ціліс­ності змісту освіти тощо).

Отже, інтегровані уроки  якнай­краще сприяють формуванню та розвитку ключових компетенцій. Інтегровані уроки дозволяють узагальнити, систематизувати і закріпити набуті зна­ння, уміння і навички на практиці, а також сприя­ють розвитку творчого потенціалу учнів, реалізують діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи до навчання і виховання.