Методика групового інтерактивного навчання на уроках історії
Відділ освіти
Колківської селищної ради
Луцького району Волинської області
Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
с. Красноволя
Методичні рекомендації вчителя історії
Переходько Людмили Федорівни
по темі:
«Методика групового інтерактивного навчання на уроках історії».
(розробки системи уроків і виховного заходу по темі:
«Україна часів гетьманування І. Мазепи»)
Методичні рекомендації навчальне видання
закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів
с. Красноволя
Навчальне видання – роз’яснення теми
«Методика групового інтерактивного навчання на уроках історії».
(розробки системи уроків і виховного заходу по темі «Україна часів гетьманування Івана Мазепи)
Ці матеріали підібрані відповідно до чинної програми з історії МОН України Видання призначене для вчителів
 |
Автор: Переходько Людмила Федорівна, вчитель історії
Рецензент: Аршулік С.М. - заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
Методичні рекомендації. Навчальне видання затверджене методичною радою закладу освіти, протокол №3 від 25 січня 2021 року
Зміст
Вступ .............................................................................................................. 6
Урок 1. Тема: «Обрання гетьманом І.Мазепи. Внутрішня політика
гетьмана» ........................................................................................................ 8
|
Урок 2. Тема: «Участь України у Північній війні і політична лінія
І.Мазепи» ........................................................................................................ 16
Урок 3. Тема: «Місце І. Мазепи в історії українського національного
руху» ............................................................................................................... 25
Виховний захід. Іван Мазепа і волинський край .................................. 33
Висновок........................................................................................................ 45
Вступ
Навряд чи знайдеться в усій історії України людина, життя і вчинки якої викликали б такі суперечливі оцінки істориків, як це було з гетьманом України Іваном Мазепою, який зайняв цю посаду одразу після Самойловича.
Іван Степанович Мазепа (Мазепа-Калединський) народився близько 1640 року в селі Мазепинці поблизу Білої Церкви на Київщині, де й провів дитячі роки. Тут він пізнавав життя козаків реєстрового полку, що тут сто яв, опановував військову справу, навчився володіти
традиційною козацькою зброєю – шаблею, рушницею, пістолем.
Батько майбутнього гетьмана Мазепа Степан-Адам був шляхтич, у 1654 році став білоцерківським отаманом. Він, як і Іван Виговський, мріяв про рівноправний союз із Польщею. Мати Івана Мазепи – Марія, з українського шляхетського роду Мокевських, вирізнялась палкою прихильністю до православної віри. По смерті чоловіка стала ігуменею Флорово-Вознесенського монастиря в Києві, мала великий вплив на сина Івана. Помітивши потяг Івана до знань, мати послала його вчитися до Києво-Могилянської колегії, де він і здобував освіту. Після Київської колегії юний Іван Мазепа продовжив навчання у єзуїтській колегії у Варшаві.
Добру школу життя Мазепа пройшов при дворі польського короля Яна
Казимира, куди був узятий як паж в числі кількох молодих козаків, яких король хотів виховувати в прихильній до Польщі атмосфері. Ян Казимир, побачивши здібності Мазепи, послав його навчатися до Європи. Іван удосконалював свою освіту у Франції, Німеччині, Італії та Голландії.
Навчання Мазепи в різних країнах дало йому можливість опанувати і вільно розмовляти російською, польською, латинською, французькою, італійською та турецькою мовами, а його ерудиція викликала захоплення у всіх, кому доводилось з ним спілкуватись. Як свідчив французький дипломат Жан Балюз, «...він дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами, а щодо досконалого знання цієї мови, то може суперничати навіть з найкращими нашими отцями-єзуїтами. Його мова взагалі добірна й чепурна...»
Вже в молоді роки Мазепа неодноразово виконував важливі доручення Яна Казимира, спрямовані на підтримку відносин Польщі з гетьманами України, зокрема з Іваном Виговським, Юрієм Хмельницьким, що свідчило про неабиякий розум і дипломатичний талант Мазепи. Недарма усі дослідники відзначають глибокий розум Івана Мазепи, його здатність глибоко розпізнавати характери, говорити мовою свого співрозмовника на будь-яку тему й одночасно залишатися нерозгаданим, розсудливим, хитрим. Крім того, Мазепа був блискучим оратором.
Наприкінці 1663 року, коли Польща знову намагалась захопити землі Лівобережної України, Іван Мазепа перебував у королівській дружині в складі польського війська. Він з болем у серці спостерігав руйнування сіл та містечок своєї рідної землі. Тому Мазепа залишив королівську службу і повернувся до батьківського маєтку. Та спокійне життя не приваблювало майбутнього гетьмана, і він незабаром вступив до козацького війська і приєднався до гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка.
Урок 1. Тема: «Обрання гетьманом І.Мазепи. Внутрішня політика гетьмана»
Мета: Розпочати роботу над створенням цілісного образу Івана Мазепи, розглянути основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики, культурноосвітньої діяльності; розвивати вміння аналізувати історичні документи; сприяти вихованню інтересу і поваги до історії України.
Основні терміни та поняття: Коломацькі статті, меценат.
Обладнання: карта України, портрет гетьмана І.Мазепи, схеми.
Книжкова виставка творів про І.Мазепу.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Гра „Знайти зайве”
- Галицький договір, Андрусівське перемир’я, ,,Вічний мир”,
Віденський конгрес’’
- Б.Хмельницький, І.Виговський, І.Грозний, П.Дорошенко:
- 1654 р., 1812 р., 1686 р., 1663 р.
III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
План
1. Обрання гетьманом І.Мазепи. Коломацькі статті.
2. Внутрішня політика гетьмана; курс на розширенняі зміцнення Гетьманщини. Опора на козацьку старшину.
3. Культурне будівництво.
Мотивація навчальної діяльності Учитель.
- Розпочинаємо вивчення теми ,,Україна часів гетьманування І.Мазепи." Дізнаємося про політику московського царя Петра І, спрямовану не лише на підкорення України й перетворення її на провінцію Російської імперії, а й на повне розчинення українців серед московської людності. Серед тих українців, хто протидіяв такій політиці, чільне місце займає Іван Мазепа.
На дошці написана тема уроку
„Обрання гетьманом Івана Мазепи.
Внутрішня політика гетьмана”.
Учні записують тему в зошитах.
Учитель.
- Сьогодні на уроці ми почнемо працювати над створенням цілісного образу Івана Мазепи, постаті, яка і донині є найбільш суперечливою в українській історії. Ознайомимося зі змістом Коломацьких статей, внутрішньою і зовнішньою політикою гетьмана.
1. Обрання гетьманом І.Мазепи. Коломацькі статті Учитель.
- Через тридцять років після смерті Богдана Хмельницького в 1687 р. на річці Коломак В.Голицин оголосив про вибори нового гетьмана. Ним став генеральний осавул І.Мазепа.
Завдання. Чому гетьманом було обрано І.Мазепу?
Учитель.
- На це питання ми зможемо дати відповідь, ознайомившись з біографічними відомостями І.Мазепи.
Для роботи над історичними джерелами клас поділяється на групи
Клас
|
|
|
|
|
|
Завдання
Учитель
- Обрання гетьманом І.Мазепи — не випадковість. Він був авторитетним і популярним серед козацької старшини, московських бояр. Новий гетьман почав свою діяльність з підписання українсько- московської угоди, яка отримала назву Коломацькі статті.
Робота над поняттям: „Коломацькі статті”
Коломацькі статті - українсько-московська угода укладена в 1687 році, при обранні гетьманом І.Мазепи.
Учні записують в зошитах визначення поняття.
|
|
|
Завдання.
Послухайте пункти Коломацьких статей. Дайте ствердну або заперечну відповідь на судження: Коломацькі статті значно обмежували автономію України, права гетьмана і козацької старшини.
Учні дають ствердну відповідь.
Висновок. Отже, політика Московії була направлена на повне перетворення України на провінцію Московської держави, розчинення українців серед російської людності.
2. Внутрішня політика гетьмана; курс на розширення і зміцнення Гетьманщини. Опора на козацьку старшину
Учитель.
- Найголовнішим у діяльності гетьмана І.Мазепи було прагнення об єднати українські землі в єдину гетьманську державу, домогтися пожвавлення господарського життя й піднесення культури. Для здійснення поставлених цілей І.Мазепа використовував дружні стосунки з царем Петром І, намагаючись розширити автономні права України з його згоди.
|
Внутрішня політика |
1. Підніс роль гетьмана |
|
2. Всіляко підтримував козацьку старшину |
|
|
3. Збільшував розміри податків |
|
|
4. Виступав проти переходу козаків у селянський стан |
|
|
5. Був найбільшим землевласником |
|
|
6. Створював козацьку еліту |
|
|
7. Сприяв розвитку культури і освіти |
Учитель характеризує внутрішню політику гетьмана, учні складають таблицю
Учитель.
- У зовнішній політиці I.Мазепа не був самостійним. За наказом Петра І він повинен був посилати козаків на війни, що вела Росія, надавати допомогу московському війську у походах проти Криму. На короткий час під булавою І.Мазепи об’єдналися Лівобережна і Правобережна Україна.
Однак, державно-політична діяльність І.Мазеии була обірвана подіями 1708-1709 рр.
3.Культурне будівництво Учитель.
- Особливо цілеспрямованою і всеосяжною була культурницька діяльність І.Мазепи.
Завдання.
- Визначити напрями культурно-освітньої діяльності гетьмана.
- Самостійна робота учнів з навчальним посібником.
- Відповіді учнів узагальнюємо схемою.
Збудовано 12 храмів
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|||||||
|
|
|
||||||
|
|
Піднесено книгодрукування
|
Внутрішня політика |
1. Підніс роль гетьмана |
|
2. Всіляко підтримував козацьку старшину |
|
|
3. Збільшував розміри податків |
|
|
4. Виступав проти переходу козаків у селянський стан |
|
|
5. Був найбільшим землевласником |
|
|
6. Створював козацьку еліту |
|
|
7. Сприяв розвитку культури і освіти |
Висновок. Культурно-освітницька діяльність свідчить, що І Мазепа був не лише меценатом і покровителем освіти 1 церкви, але і далекоглядним державним політиком.
Робота над поняттям „меценат”
Меценат – багатий покровитель наук і мистецтв
Учні записують в зошитах визначення поняття.
Підсумок. Сьогодні ми розпочали вивчення історичної постаті
І.Мазепи, гетьмана, навколо якого три століття не припиняються суперечки - одні захоплюються його діями, інші називають „зрадником , ще одна частина просто замовчують його.
IV. Систематизація та узагальнення знань
Графічний диктант ( ↑ „так”, ↓,,ні”)
1. Г І.Мазепа став гетьманом у 1687 р.
2. Коломацькі статті — це угода, яку І.Мазепа підписав з Московською державою.
3. Гетьманська резиденція знаходилась у місті Глухові
4. Мазепа прагнув об’єднати землі Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя та Запоріжжя в єдиній Україні.
5.Одним з найважливіших напрямів внутрішньої політики І.Мазепи було культурне будівництво.
Учні обмінюються зошитами і перевіряють відповіді за зразком
1↑ 2 ↑ 3↓ 4 ↑ 5↑
IV. Підбиття підсумків уроку
V. Підбиття підсумків уроку
Опрацювати записи в зошитах, § 21, виконати 1, 2 завдання.
Урок 2. Тема: «Участь України у Північній війні і політична лінія І.Мазепи»
Мета: Розглянути події Північної війни та місце України в ній.
Ознайомити учнів зі змістом і метою політичної лінії гетьмана І.Мазепи у роки Північної війни. Розвивати навички аналізувати історичні події, вміння працювати з історичними джерелами, картою.
Основні терміни та поняття: маніфест, анафема.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: карта України, карта подорожі, схема Полтавської битви.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Напередодні уроку учитель розділяє клас на три групи. Кожна з них отримує завдання, обирає керівника групи, якій буде направляти діяльність учнів.
Клас
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
||||
|
|
Мотивація навчальної діяльності Учитель.
- Сьогодні на уроці ми розглянемо головні події Північної війни та місце в ній України. Дізнаємося, що ця війна, яка не мала жодного відношення до України, була для неї справжнім лихом. Разом з тим, більш очевидними стали наміри Петра І щодо Гетьманщини. Це спонукало гетьмана Мазепу, незважаючи на особливі довірливі стосунки з царем, міцне політичне становище, велике багатство, ступити на шлях визвольної боротьби за незалежність рідної України.
Учні записують тему уроку, ознайомлюються з планом подорожі.
План подорожі
Зупинка 1. Козацькі полки на фронтах війни; соціальне гноблення козаків і селян у роки війни.
Зупинка 2. Курс гетьмана на звільнення з-під влади Москви.
Зупинка 3. Реакція Петра 1 на незалежний курс І.Мазепи. Репресивні заходи.
Зупинка 4. Полтавська битва; крах планів І.Мазепи, його смерть.
Учитель.
- Для того, щоб почати подорож і стати свідками героїчних і трагічних подій, треба отримати дозвіл. Таким дозволом стануть ваші правильні відповіді на питання з курсу всесвітньої історії, що мають відношення до нашої теми.
Бліц-опитування.
1. Як називається війна, яку вела Росія за вихід до Балтійського моря?
2. З якою країною воював Петро І у цій війні?
3. Коли почалася Північна війна. Яке це століття?
4. Яка подія стала поворотним пунктом Північної війни?
5. Які наслідки мала війна для Росії?
Завдання. Подорожуючи, для кращого запам'ятовування, занотувати найголовніше у вигляді тез.
Зупинка 1. Козацькі полки на фронтах війни; соціальне гноблення козаків і селян у роки війни.
Учитель.
- У Північну війну було втягнено і Україну. За наказом Петра 1 українські козаки воювали у Прибалтиці. Московії, на території Речі Посполитої. Війна принесла Україні зростання податків, примусові роботи, втрати. Тисячі козаків гинули в далеких походах, багато з них померло від важких робіт при прокладанні каналів, будівництві СанктПетербурга. Важким тягарем війна лягла на плечі українського народу.
Слово надається „Краєзнавцям”.
Розповідь „Краєзнавців”.
1704-1706 рр. Українське військо на чолі з І.Мазепою за наказом Петра рушило на допомогу польському королю Августу, що зазнав поразки від Карла XII. Ймовірно, що зв’язки між гетьманом І.Мазепою і Карлом XII налагоджувалися саме на Волині. Перебуваючи у місті Дубно, І.Мазепа дізнається про наміри Петра І — ліквідувати козацтво і гетьманство, гетьманом призначити Меншикова. Через польського короля С. Лещинського, з яким Іван Мазепа у 1705 році уклав угоду, велися таємні переговори з шведським королем Карлом XII (1706 р.)
1705,1706 рр. — налагодження зв’язків гетьмана з польським королем С.Лещинським та шведським королем Карлом XII.
Учні записують в зошитах.
Зупинка 2. Курс гетьмана на звільнення з-під влади Москви.
Учитель.
- 1708 році Карл XII починає похід на Москву. Спочатку він планував його через Литву і Білорусію, та після кількох невдач вирішив обійти укріплені міста південніше - через Україну. На початку жовтня 1708 року шведське військо вступило на територію Гетьманщини.
Слово „Літописцям”.
Вони розповідають про нараду, що скликав І.Мазепа в Батурині.
Розігрування ситуації за ролями. І.Мазепа.
Панове! Шведське військо Карла XII перетнуло
Кордон Гетьманщини. Яка доля чекає на нас, якщо переможе Карл XII і його ставленик С.Лещинський? Україна, як союзник Москви, дістанеться Польщі переможе Петро І і його союзник Август? Тоді Україна буде поділена між Росією та Польщею.
Зеленський.
Думай гетьмане, твою душу і кості діти наші Проклянуть, якщо ти після себе залишиш козаків в неволі.
І.Ломиковський.
Може, звернутися за допомогою до Криму? І.Мазепа.
Ні, від татар ніколи не було Україні добра. Я
Хочу, щоб Україна не залежала ні від Росії, ні від
Польщі чи Криму .Я вірю у могутність
Шведської армії і здібності Карла XII. Чи готові Ви виступити за Україну, що лиха випила до дна , Щоб вільною стала вона?
П.Орлик.
Веди нас, батьку!
І.Мазепа.
Пред Всевідуючим Богом присягаю, що не заради
Високих почестей, не задля багатства, або яких
Інших цілей, а для усіх , що є під моєю владою,
Задля жінок і дітей ваших, для добра матері
Нашої бідної України, для користі всього народу
Українського, для піднесення його прав і
Вольностей хочу я за допомогою Бога так чинити...
„Літописці” продовжують розповідь.
І відбулася ця рада року 1708 місяця жовтня. Разом з гетьманом до ставки Карла XII виїхали чотиритисячне військо, генеральна старшина та 7 із 12 полковників. ЗО жовтня 1708 року під Новгород-Сіверським було укладено українсько-шведський договір. Записали ми і рік 1709, місяць квітень, коли 8 тисяч запорожців разом з К.Гордієнком перейшли на сторону І.Мазепи.
1708 р. перехід І.Мазепи на сторону шведів, укладення українськошведського договору;
1709 р. - приєднання запорожців до шведсько-українського союзу.
Учні записують в зошитах.
Зупинка 3. Реакція Петра І на незалежний курс І.Мазепи.
Репресивні заходи.
Учитель.
- Петро І, дізнавшись про перехід І.Мазепи на бік шведського короля, найперше розіслав маніфести до українського народу, де звинуватив І.Мазепу у „зраді”.
Робота над поняттям „маніфест”
Маніфест — письмове звернення
Учні записують в зошитах.
Учитель.
- Цар наказав старшині і полковникам зібратися у Глухові для обрання нового гетьмана. Ним став, фактично призначений царем, І.Скоропадський. У Глухові і Москві відбулася церемонія.
Проголошення анафеми І.Мазепі.
Робота над поняттям „анафема”
Анафема — церковне прокляття
Учні записують в зошитах Учитель.
- Разом з нами подорожують „Мандрівники” із Франції. Ціль їхнього прибуття - дізнатися про знищення Батурина, жорстокість Меншикова і зруйнування Чортомлицької Січі.
Розповідь „Мандрівників” про жорстоке знищення Батурина і зруйнування Чортомлицької Січі
1708 р. - знищення Батурина;
1709 р. - зруйнування Січі
Учні записують в зошитах
„Мандрівники висловлюють свою точку зору про причини розправи над батуринцями.
1. Помститися за перехід І.Мазепи на сторону шведів.
2. Залякати українців, позбавити їх намагань боротися за волю. Зупинка 4. Полтавська битва. Крах планів І.Мазепи.
Учні працюють з картою-схемою „Полтавська битва”, текстом підручника.
1709 р., червень — Полтавська битва, поразка шведів.
Учні записують у зошитах.
Учитель.
- Наша подорож завершилася, давайте переглянемо ваші записи.
1709 р.
1708 р.
1706 р.
1705 р.
III. Систематизація та узагальнення знань
Тестування.
Дати ствердну або заперечну відповідь на висловлювання вчителя („так”, „ні”).
1. Полтавська битва відбулася у 1709 році.(Так)
2. Результатом Полтавської битви був крах планів гетьмана І.Мазепи. (Так)
3. І.Мазепа загинув у Полтавській битві. (Ні)
4. І. Мазепа відступав разом зі шведським королем у турецькі володіння, де і помер 22 вересня 1709 року. Похований у Святоюрському монастирі м. Галац.(Так)
IV- Підбиття підсумків уроку
Учитель
- Гетьманування І.Мазепи - не лише доба відродження України її культурного розвитку, але і героїчна сторінка самовідданої боротьби українського народу за незалежність.
Домашнє завдання.
Вивчити матеріал подорожі.
Підготуватися до роботи над завданням 2, § 22.
Урок 3. Тема: «Місце І.Мазепи в історії українського національного руху»
Мета: Визначити роль і значення діяльності І.Мазепи в українському національному русі: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми „Україна часів гетьманування І.Мазепи”: розвивати вміння аналізувати історичні події, узагальнювати вивчений матеріал, формувати навички, застосовувати набуті знання; виховувати повагу до історії.
Тип уроку: узагальнення знань, навичок учнів.
Обладнання: карта України, історичні матеріали, підручник.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Для участі в особисто-командній грі „Історичний калейдоскоп” клас поділяється на дві команди. Гравцям пропонується 7 турів (замальовок). У ході гри кожен учень за правильну' відповідь отримує фішку. Зіграв лише в 1-2 турі - оцінка „4”; 1-3 турах - оцінка „5”; 1-4 турах - оцінка „6”; 1-5 турах - оцінка „7”; у всіх турах - оцінка „8” - „9”.
II. Мотивація навчальної діяльності Учитель.
- Ми завершуємо вивчення теми „Україна часів гетьманування І.Мазепи". Ви старанно працювали на попередніх уроках. Сьогодні узагальнимо і систематизуємо набуті знання і спробуємо, досліджуючи історичні матеріали, визначити роль І.Мазепи в українському національному русі.
III. Актуалізація опорних знань
1. Назва статей, які були укладені між Московією і Україною в 1687 р.
2. Гетьманська резиденція, знищена московськими військами.
3. Вони вирішили підтримати І.Мазепу і перейшли на сторону шведського короля.
4. Ім’я московського царя, який мав намір перетворити Україну на частину Російської держави.
5. Війна Московії проти Швеції.
6. Місто в Україні, де шведи у 1709 р. зазнали цілковитої поразки.
7. Гетьман, який вдався до рішучих дій проти московського царя.
IV. Систематизація, узагальнення і оцінювання знань учнів
Замальовка 1 „Хто більше? ”
За 1 хвилину кожна команда повинна дати найбільшу кількість правильних відповідей. Кількість балів, набраних кожною командою, відповідає кількості правильних відповідей. Відповідати треба „так” або „ні”.
Питання для команди „Батуринці”:
- Коломацькі статті - це угода між гетьманом і старшиною з одного боку і московськими царями з іншого.
- І.Мазепа зміцнив владу гетьмана, підтримував і заохочував козацьку старшину.
- І.Мазепа брав участь у зовнішньополітичній діяльності царя.
- Об’єднання Правобережної та Лівобережної України за Мазепи тривало від 1704 р. до подій 1708-1709 рр.
- Запорожці на чолі з кошовим отаманом К.Гордієнком підтримали І.Мазепу і перейшли на бік шведів.
- Московські війська стратили всіх полонених, а потім зруйнували Січ.
- Полтавська битва - крах планів І.Мазепи щодо визволення України.
Питання для команди „Запорожці”:
- Коломацькі статті обмежували права гетьмана і старшини.
- І.Мазепа прагнув об’єднати землі Запорожжя. Слобожанщини.
Лівобережжя і Правобережжя в єдиній України.
- Особливо цілеспрямованою була діяльність І.Мазепи в царині культури.
- І.Мазепа був найбільшим землевласником (мав 100 тисяч селян в Україні і 20 тисяч кріпаків у Росії).
-
- Українсько-шведський договір передбачав, що Україна має бути незалежною та вільною.
- І.Мазепа перейшов на бік шведів.
- Батурин був здобутий і знищений московськими військами Меншикова.
Замальовка 2. Історичний диктант „Віршована загадка”. Правильна відповідь оцінюється 3 балами.
- Як ... славний
Москва вночі запалила, Чечеля убила;
І малого, і старого В Сеймі потопила...
(Про яке місто йде мова у творі Т.Шевченка „Великий льох”?)
- Щоб стати вільним; не втратити нагоду,
Гетьман таємно зі шведами підписує удоду Про спільні дії проти підступних москалів Та в повній мірі скористатися нею не зумів.
(Назвати ім’я гетьмана)
- ... От собі й читаю,
Що на скелі наковано:
Першому - Вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той Первий, що розпинав Нашу' Україну...
(Назвати ім’я царя, пам’ятник якого бачив пам’ятник якого бачив Т.Шевченко в поемі ,,Сон’’)
Замальовка 3. „Хто Я? ”
За біографічними даними відгадати, про кого йде мова. Правильна відповідь - 1 бал.
Питання для команди „Запорожці”:
- Я фізично сильний, енергійний, допитливий, здобув звичайну домашню освіту. Я рано проявив інтерес до військової справи.
Сформував два „потішних” полки - Семенівський і Преображенський.
В 1689 р. став повновладним царем.
(Петро І)
Питання для команди „Батуринці”:
- Я навчався у Києво-Могилянському колегіумі та єзуїтській колегії у Варшаві. Служив при дворі польського короля Яна Казимира .
Продовжував освіту за кордоном: у Німеччині, Італії, Нідерландах.
Володію багатьма мовами. У 1687 р. став гетьманом.
(І.Мазепа)
Замальовка 4. „Що? Де? Коли?” За правильну і першу відповідь - „5” балів.
- Коломацькі статті.
- Полтавська битва.
Замальовка 5. „За роком рік”
Розташувати події у хронологічному порядку. За правильну відповідь - „5” балів.
------ - перехід І.Мазепи на бік Швеції ------ - Коломацькі статті.
------ - Полтавська битва.
------ - українсько-шведський договір.
------ - зруйнування Чортомлицької Січі.
------ - знищення Батурина московськими військами.
Замальовка 6. „Заморочки з конверта”
Вибрати твердження, з яким ви згодні. Обґрунтувати свій вибір. Правильна і повна відповідь - „5” балів.
Заморочка для „Батуринців”. - Перехід І.Мазепи на бік шведів:
а) був єдино правильним кроком у тих умовах;
б) був необдуманим кроком, оскільки невдача штанів І.Мазепи ставила під загрозу автономію України
в) треба було це зробити на початку війни.
Заморочка для ..Запорожців”.
- На початку Північної війни становище українського населення: а) поліпшилося;
б) погіршилося;
в) не змінилося.
Замальовка 7. „Подвійний доказ” Учитель.
- Постать І.Мазепи і донині є однією з найбільш спірних в українській історії. Його діяльність і досі привертає увагу дослідників. Пропоную вам долучитися до дослідницької роботи над історичними матеріалами і переконати суперників у правильності твердження. За повну відповідь - „10” балів.
Твердження для команди „Запорожці”.
Петро І в „Маніфесті до малоросійського народу” назвав гетьмана Мазепу ,,зрадником’’.
Твердження для команди „Батуринці”.
1.Мазепа воював за свободу і за це гідніш пошани прийдешніх поколінь.
Учитель.
- Історична роль І.Мазепи в українському національному русі полягає у тому, що він розумів загрозу політики Петра І для автономії України і піднявся на боротьбу за її збереження. Він став ініціатором і організатором останнього збройного виступу проти імперського наступу на Гетьманщину.
V. Підбиття підсумків уроку
Учитель підсумовує: роботу членів команд, визначає обсяг вивченого кожним учнем, оцінює їх навчальну діяльність, користуючись схемою оцінювання.
|
Набрані бали |
Оцінки |
|
35-36 |
8-9 |
|
21 |
7 |
|
16 |
6 |
|
11 |
5 |
|
10 |
4 |
Домашнє завдання складається з двох частин.
Обов'язкове: скласти характеристику особи І.Мазепи (згідно плану).
На вибір: постать І.Мазепи у творах вітчизняних письменників.
Пилип Орлик.
„Той великий славний муж, що залишився на старі літа без нащадків і з величезним майном, жертвував усім, щоб вибороти волю своїй Батьківщині. Він не завагався зректися усього, що може бути найдорожче на цій землі, і віддав власне життя за визволення рідного краю”.
І.Мартос.
„Мазепа вмер далеко від свого рідного краю, за незалежність якого боровся. Він воював за свободу і за це вартий пошани прийдешніх поколінь. Коли він загинув, сини України втратили ті святі права, які Мазепа охороняв так довго із завзяттям і любов’ю справжнього патріота”.
В.Марочкін.
„Іван Мазепа при його досить міцному політичному становищі гетьмана і кавалера найвищого на той час ордена Росії і матеріальному добробуту великого землевласника-феодала міг і не вдаватися до цієї ризикованої і небезпечної акції. Але якісь вищі, не підвладні нашому розумінню патріотичні мотиви спонукали його ступити на шлях визвольної боротьби за незалежність рідного краю, про державність якого мріяв і Богдан Хмельницький... ”
Мазепа все більше переконувався, що в складі Російської імперії Україна
„ ... уже ніколи не поновить своєї автономії чи державності, втратить мову й надбання національної культури, а український народ буде в історичній перспективі русифіковано”.
І.Борщак.
„Мы получили письмо ваше о нечаянномъ никогда зломъ случае измены гетманской писав цар до Меншикова, одержавши першу вістку про з’єднання Мазепи з Карлом. „Гетьманъ Мазепа забывъ страх Божій, изменили нам , - твердить цар кілька день пізніше в листі до полтавського полковника. „Изменники, богоотступники, воръ... Для собственной своей тщетной славы і властолюбія учинили, а шведа для того въ Украйну призвали, дабы поработить сей малоросійській народи...”
Іван Мазепа і волинський край
(історичний вечір для учнів 8-9 класів)
Мета: Сприяти розширенню і зміцненню знань учнів з історії України періоду гетьманування І.Мазепи. Показати зв’язки І.С.Мазепи, його родини з волинським краєм, волинянами; виховувати любов до рідного краю, свого народу.
Класна кімната урочисто прикрашена рушниками; оформлена виставка літератури про І.Мазепу і Україну цього періоду.
Девіз свята.
Прочитайте знову
Тую славу
Та читайте од слова до слова, Не лишайте ані титли, Ніже тії коми...
Все розберіть... Тай спитайте тоді себе: що ми? Чиї сини? Яких батьків9 Ким? За що закуті?
(Т.Шевченко „І мертвим і живим...”) Ведучий.
Сьогодні наше слово про Івана Мазепу і його зв’язок з волинським краєм.
Учень.
Я так люблю твої дороги, Моя Україно сумна!
Ти на груді моїй, мов рана...
О, як залізно вірю я,
Що час визволення настане, І шабля золота моя. Мазепи, гетьмана Івана, Над трупом ката засія!
Ведучий.
Такі тривожно-хвилюючі слова вложив у вуста Івана Степановича
Мазепи видатний український поет Володимир Сосюра у своїй поемі „Мазепа”.
Учень.
І.Мазепа був одним з найвизначніших осіб своєї епохи. Тому і не дивно, що його особою цікавилися зарубіжні і наші письменники. В поетичних і драматичних творах вони намагалися відтворити помисли цього романтичного діяча, заглянути в душу неординарного для своєї доби персонажа. Географія письменників, які писали про І.Мазепу широка. Наведемо лише деяких авторів:
Д.Байрон (Англія). „Мазепа" (поема).
B.Гюго (Франція). „Мазепа” (драма).
Ю.Словацький (Польща). „Мазепа” (драма).
К.Рилєєв (Росія). „Войнаровський” (поема).
О.Пушкін (Росія). „Полтава” (поема).
Т.Шевченко (Україна). „Чернець” (вірш), ..Музикант” (повість), „Близнецы” (повість), „Іржавець” (вірш).
C.Руданський (Україна). „Мазепа, гетьман український” (поема).
В.Сосюра (Україна). ..Мазепа” (поема).
Учень.
Справді, І.Мазепа становить собою одну з найяскравіших політичних постатей Європи кінця XVII ст.. - початку XVIII ст.., що породило в літературі величезну кількість інтерпретацій та оцінок, часом не лише суперечливих, а й діаметрально протилежних. Сама вже небуденна особистість Мазепи була неординарна, і діяльність його - надзвичайно складна, а відтак погребує такого підходу, що має застерегти дослідників від крайнощів.
Ведучий.
Перегорнемо сторінки життя і діяльності І.Мазепи пов’язані з волинським краєм, козацьким краєм, де народилися щирі рядки про родовід цієї благословенної, щедрої, зігрітої народною любов’ю материнської землі.
Учень.
Волинь моя рідна - Козацький мій краю,
Тебе, мов перлину, Я в серці тримаю.
То волі столиця
Незламного братства.
Тут клич Наливайка
І шабля Богдана
Будили державу
Народу-титана.
Волинські козацькі
Полки тут зростали,
Щоб вільною знов Україна постала.
Свій рід пам’ятаймо,
Всі люди Волині, Щоб жити у щасті
Усій Україні.
Ти гетьманів славних
Дала Україні, Козацькі їх справи Живуть і понині.
Остафій Дашкович,
Гетьмани Ружинські
На подвиги звали
Загони волинські. Дмитро Вишневенький Звів Січ для козацтва.
Учень.
Життя і діяльність гетьмана України І.С.Мазепи, його родини і близького оточення, багатьма подіями були пов’язані з волинським краєм. Він тут бував, виконуючи в молоді роки обов’язки пажа королівської родини Речі Посполитої.
Його мати. Марія Мазепина була активним членом Луцького
Хрестовоздвиженського православного братства. У місті Володимирі народився небіж Івана Мазепи Андрій Войнаровський - відомий козацький військовий і політичний діяч. На Волині, в місті Дубно удостоювали гетьмана почесним званням Мальтійського кавалера. Тут не раз він був із своїми козацькими полками. Через волинську князівську родину Дольських прокладав Іван Мазепа стежину для зв’язків з польським королем С.Лещинським і шведським королем Карлом XII.
Учень.
Народився І.С.Мазепа біля 1640 року в с.Мазепинцях поблизу Білої Церкви. Ного батько Степан - шляхтич, служив у польському війську, а під час Української національно-визвольної революції перейшов на бік повсталого козацтва, став сотником на Білоцерківщині. Мати Марія, ймовірно, з Волині, бо була членом Луцького православного братства. Навчався І.Мазепа в КиєвоМогилянській академії, потім у Варшавській єзуїтській колегії. Три роки жив і вивчав військову справу в Німеччині, Італії, Франції, Нідерландах. Чотири роки був пажем королівської родини Я. Казимира. Серед різних доручень були й дипломатичні. Це він в 1663 році від імені короля вручав гетьманські клейноди Павлу Тетері. З того часу7 й лишився в Україні.
Учень.
І.Мазепа 22 роки був гетьманом і всі їх використав для здійснення мети - об’єднати в єдиній державі всі українські землі - Лівобережжя, Правобережжя. Запоріжжя і Слобожанщину. Та єдина держава, за його поглядами мала бути західноєвропейського типу? з аристократичною верхівкою суспільства, спадковим гетьманством, козацтвом. На це спрямував весь свій неабиякий талант дипломата, вишуканого співрозмовника, щедрого дарувальника, вмілого організатора, полководця. Бог щедро наділив його й іншими якостями, якими він уміло користувався в найскладніших ситуаціях у взаємовідносинах з російським царем Петром, його оточенням, з своїми старшинами, народом. Щодо селян, то Мазепа нещадно карав непокірних і скасовував найобтяжливіші податки.
Учень.
І,Мазепа мав багато нагород і почесних звань. Цар Петро нагородив його найвищим орденом Андрія Первозванного. Орденом Білого Орла відзначив польський король. Мав гетьман і титул князя Священної Римської імперії і. зрозуміло, найвищу довіру царя.
Ведучий.
Та й гетьман, здається, вірою і правдою служив Росії, її цареві.
Учень.
Із спалахом Північної війни 1700 року мусив послати 17 тисяч козаків на допомогу російській армії у війні протни Швеції. За наказом царя Петра в 1704 році гетьман своїми військами взяв під контроль Правобережну Україну, залюднену в значній мірі Семеном Палієм, одночасно й приборкавши повстання під його проводом. В 1704 році козацьке військо ще переслідує польську шляхту, яка симпатизує Швеції. Козацькі полки заполонили Київщину, прийшли на Волинь і не полишають її, зосередившись в містах Дубно, Любар, Бердичів та інших.
Учень.
На західну Волинь прийшли і шведські полки. Містечко Торчин оточив 8тисячний загін короля Карла XII. Боронилися два тижні, бо містечко мало міцні замкові укріплення. Та міщан зрадив «смотритель торчинських графських воріт шляхтич Кашубський” - відкрив шведам північні ворота. Шведи дуже нечемно повелися з непокірними - розібрали на паливо шість цехових православних церков, а сьому, Святогеоргіївську , тільки пограбували. І відступили під тиском козаків, які відігнали шведів від Олики , Луцька та інших міст.
Ведучий.
Мазепа все більше переконувався в тому, що в складі Російської імперії Україна „уже ніколи не поновить своєї автономії чи державності...” Саме це й штовхнуло гетьмана на той відчайдушний крок об’єднання з шведською армією, який здається, обіцяв порятунок.
Для цього І.Мазепа використав своє перебування на Волині, в місті Дубно, де покумився з князівською родиною Дольських. Княгиня Анна булла рідною тіткою польського короля С.Лешинського і особисто знала короля Карла XII. Крім того, саме через княгиню Анну Мазепа дізнався про задуми Петра І ліквідувати в Україні гетьманство і козацтво. Анна знала все це від царського генерала Рена. Це і підштовхнуло Мазепу діяти швидше.
Учень.
У вирішальний момент переходу військ і старшини на бік Карла XII, гетьмана І.Мазепу несхитно підтримали волиняни Іван Ломиковський та Андрій Войнаровський, Пилип Орлик, вірні старшини Зеленський, Чечель, Бистрицький, Герцики, Горленко та ряд інших. Наслідки переходу до табору Карла XII і Полтавського бою 1709 року нам відомі.
Ведучий.
Чого ж Мазепа не розбив І не злетів він до висот?..
Учень.
Бо не пішов за ним народ
Шляхом і радості й надії.
Не розумів його він мрії... Та й як він зрозуміти міг
На перехресті злих доріг, Під ураганами незгод!...
Бо помиляється й народ,
І гнеться, як від бур лозина, Та не ламається з незгод.
Ведучий.
У творчості Т.Г.Шевченка є немало роздумів про долю України, її пригнобленого народу і Запорозької Січі, зруйнованої за наказом Петра. Поет жалкує, що не відбулося об’єднання сил фастівського полковника Семена Палія та лівобережного гетьмана Івана Мазепи. Тоді по-іншому розгорнулися б події на Україні й там не панував би цар-деспот.
Учень.
Наробили колись шведи
Великої слави, Утікали з Мазепою в Бендери з Полтави... Нарадила мати, Як пшениченьку пожати, Полтаву дістати?
Ой пожали б, якби були
Одностайне стали
Та з фастівським полковником Гетьмана єднали.
Учень від імені І.Мазепи.
Куди, куди піду од суму9
Під землю чи в глибини вод?! Хіба ж я міг таке подумать, Що проти мене мій народ?...
Що він мої розіб’є мрії.
Ведучий.
Іван Мазепа помер у передмісті Бендер, Варниці 22 вересня 1709 року. Тут його і поховали. Перепохований у церкві Святоюрського монастиря міста Галац.
Хай про Мазепу спів мій лине. Хоч він був пан. та серце мав. За суверенність України Боровся він і в цім був прав.
Ведучий.
Відомо, що в найближчому оточенні гетьмана Івана Мазепи були і вихідці з Волині: Дмитро Чечель, Андрій Войнаровський та Іван Ломиковський.
Учень.
Дмитро Чечель - один із сподвижників гетьмана І.Мазепи. Походить з Волині. Його родове село Григоровичі - поблизу Старокостянтинова. Це південь Великої Волині. Нащадки полковника жили там ще в XIX столітті. Але шанувати полковника не можна було, бо його вважали лютим ворогом Російської імперії. Про Дмитра Чечеля відомо, що І.Мазепа, відходячи з основними козацькими силами до табору шведського короля Карла XII, залишив свого найбільш надійного полковника на чолі оборони гетьманської столиці Батурина. Тут було 23 тисячі козаків-захисників, артилерія, запаси пороху, продуктів. Батурин міг протриматися довго.
Петро І на розгром Батурина послав величезне військо на чолі з Меншиковим. Початок оборони козацької столиці був успішним. Та оборонців Батурина зрадив полковник Іван Ніс: „показав москалям таємний підземний хід”. 2 листопада 1708 року карателі увірвалися в Батурин. Той погром перевершує всі жахи. Всі оборонці і мешканці міста були посічені, а місто зруйноване. Це про Дмитра Чечеля в поемі „Великий льох” Тарас Шевченко писав:
... Як Батурин слав ніш
Москва вночі запалила,
Чечеля убила; 1 малого і старого
В Сеймі потопила...
Учень.
На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає: Грає кобзар, виспівує - Аж лихо сміється...
..Була колись гетьманщина.
Та вже не вернеться.
Було колись - панували.
Та більше не будем! Тії слави козацької повік не забудемо.
(Т.Шевченко ..Тарасова ніч”)
Учень.
Андрій Войнаровський - український військовий і політичний діяч, небіж гетьмана І.Мазепи - народився в місті Володимирі близько 1681 року. Навчався у Києво-Могилянській академії, потім у Дрездені, жив при дворі саксонського курфюрста Августа II Фредеріка. Був утаємничений в задуми гетьмана щодо України і союзу з шведським королем. Гетьман не раз давав йому таємні доручення і той успішно їх виконував. Після поразки під Полтавою супроводжував гетьмана у відступі на турецьку територію. Брав участь у створенні основ Конституції України 1710 року. З дипломатичною місією від П.Орлика Войнаровський їздив у Крим, виконував доручення Карла XII у Стамбулі. Живучи в Європі, пробував шляхом дипломатичних переговорів створити військову коаліцію європейських держав, щоб з їх допомогою відновити українську державність. В 1716 році у Гамбурзі був схоплений московськими агентами і доставлений в Росію. Сім років тримають у Петропавлівській фортеці і тяжко хворого за наказом Петра І засилають в далекий Якутськ.
Кричать твої рани.
Гірчать твої віти.
Катране, катране
Потоптаний цвіте.
Кобзарська зірниця Упала в руїни. На цвітові – крівця Синів України.
Допоки ще рано,
Допоки не пізно, Заквітнем катраном На полі вітчизни...
Допоки ще видно.
Допоки не смеркло –
Вітчизні заквітнем
Катраном безсмертним.
Ведучий.
Палким прихильником розриву відносин України з Московським царством і побудови незалежної держави був ще один наш земляк Іван Ломиковський.
Учень.
Батьківщиною Івана Ломиковського є село Деражня Велика Звягельського повіту. Освіту теж здобував в Києво-Могилянській академії. З 1689 року є членом гетьманського уряду. Через три роки він уже генеральний осавул. В 1707 році гетьман 1.Мазена призначає полковника І.Ломиковського генеральним обозним війська козацького. Після невдачі в Полтавському бою - в еміграції. Там і помер 1714 року. У всіх документах української козацької історії його називають значним військовим і політичним діячем, активним сподвижником Івана Мазепи.
Учень.
Україно моя! Ти не символ, а доля.
Доля надто гірка, доля дуже солодка.
Смерть Івана Сірка, каземат Полуботка,
Соловки і поразка Мазепи,
1 козацькі крести на могилах в степу,
І стрілецькі тіла біля Бродів у полі, І вояки УПА, що померли за волю.
Учень.
Яка краса: відродження країни!
Ще рік, ще день тут чувся плач рабів.
Мовчали десь святі під попелом руїни,
І журно дзвін старші по мертвому гудів,
Коли, відкіль взялася міць шалена,
Як буря все живе схопила, пройняла, -
І ось, дивись, - в руках знамена
І гімн побід співа невільна сторона.
Ведучий.
Свою Україну любіть,
Любіть її во время люте, В останню тяжкую мінуту За неї Господа моліть!
Звучить пісня „Молитва за Україну”, слова О.Кониського, музика М.Лисенка.
Висновок
Хай про Мазепу спів мій лине,
Хоч був він пан, та серце мав.
За суверенність України
Боровся він і в цім був прав.
(В.Сосюра)
Кожна країна має своїх героїв- подвижників, що розбудовували державу, вершили її історію. І немає значення, яка їм судилася доля: визнання чи вигнання, слава чи ганьба – кожен з них був кровною частинкою своєї нації, невід'ємною ланкою в перебігу подій, особистістю, без якої колесо історії могло повернути в інший бік. Цих людей об’єднує між собою любов до рідної землі. Мало хто з них думав про славу, претендував на вічну пам’ять у нащадків. Вони втілювали в життя свою ідею. Таким був і Іван Мазепа.
Переможців – не судять, судять переможених. Гірка ця істина підтверджена і справджена багатьма, багатьма століттями... Вироки історії часто-густо бувають помилковими, але завжди невблаганні... Як же добре, як доглибинно формулу цю знав Мазепа! Не тому лише, що був одним з найосвіченіших людей доби, а й тому, що в немалім вже віці бувши, сам над законами історії замислювався і сам досвідченим розумом шукав її таємниць...
про публікацію авторської розробки
Додати розробку