Методика викладання дисципліни "Декоративне садівництво та квітникарство"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України

«Немішаївський агротехнічний коледж»

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

З дисципліни

«Декоративне садівництво і квітництво»

 

На тему: «Розмноження квітково-декоративних рослин живцями на прикладі хвойних рослин та самшиту»

 

 

 

 

 

 

 

2019

Укладач: Дяченко Олена Анатоліївна – викладач агрономічних дисциплін, “спеціаліст першої кваліфікаційної категорії”, ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж»

 

 

 

 

У методичній розробці представлено досвід навчальної та методичної роботи викладача.

До розробки входить відео-запис практичного заняття, план заняття, інструкційна картка для проведення практичного заняття, мультимедійна презентація Microsoft PowerPoint з теми: «Розмноження квітково-декоративних рослин живцями на прикладі хвойних рослин та самшиту»

Може бути корисною для викладачів при підготовці до проведення практичного заняття з дисципліни, при плануванні дослідницької роботи, а також для студентів при самостійному вивченні теми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пояснювальна записка

 

 

Методична розробка «Методика проведення практичного заняття на тему: «Розмноження квітково-декоративних рослин живцями на прикладі хвойних рослин та самшиту», розроблена згідно навчальної програми з дисципліни «Декоративне садівництво і квітництво» та може бути корисною для викладачів при підготовці до проведення практичного заняття з дисципліни, при плануванні дослідницької роботи, а також для студентів при самостійному вивченні теми.

У методичній розробці представлено досвід навчальної та методичної роботи викладача.

До розробки входить відео-запис практичного заняття, план заняття, інструкційна картка для проведення практичного заняття, мультимедійна презентація Microsoft PowerPoint з теми: «Розмноження квітково-декоративних рослин живцями на прикладі хвойних рослин та самшиту».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Дисципліна:	Декоративне садівництво та квітництво
Тема заняття:	Розмноження квітково-декоративних рослин живцями на прикладі хвойних рослин та самшиту
Мета заняття:    навчальна:	продовжити формувати знання студентів про вегетативне розмноження рослин; набуття навичок живцювання декоративних рослин; сформувати знання про заготівлю пагонів і нарізування живців, їх посадку та способи укорінення; довести переваги живцювання над насіннєвим  розмноженням на прикладі хвойних рослин та самшиту; дані знання і вміння використати з метою внутрішнього озленення коледжу
виховна:	виховати любов до обраної професії,  працелюбство, пильність, певні погляди, активність, ділові якості, любов до природи і землі, старанність, почуття прогресивного; виховувати якості дослідника та естетичний смак.
Забезпечення заняття:	Наочно-демонстраційний матеріал (конспект лекцій,     мультимедійне забезпечення), декоративні контейнерові рослини, маточні рослини; Живці, ящики, палетки, торфопіщаний субстрат, керамзит, агроперліт, вермікуліт, мох сфагнум, торф’яні таблетки, стимулятор коренеутворення «Корневін», пелюшки, дерев’яні кілки, секатори, пульверизатори, поліетиленові пакети, етикетки, маркери.
Форма проведення заняття:	Бригадна фронтальна, індивідуальна
Методи навчання:	інтерактивні, пояснювально – демонстраційні; практичні (виконання практичної роботи). Дослідницька, гурткова робота
Ключові поняття та терміни:	Вегетативне розмноження, живцювання, декоративні хвойні рослини, самшит, регенерація, живці, субстрат, торф’яні таблетки, стимулятор коренеутворення «Корневін», керамзит, агроперліт, вермікуліт, мох сфагнум.

 

ЗМІСТ І ХІД ЗАНЯТТЯ

№ елементу тривалість	Елемент заняття, питання, форми, методи навчання і засоби забезпечення заняття	Доповнення, зміни, зауваження
1	2	3
1 (3 хв.)	Організаційна частина
	1.1.Перевірка наявності студентів на занятті. Доповідь чергового
	про присутність студентів на занятті.
	1.2.Психоемоційне налаштування студентів.
2 (10 хв.)	Вступна частина. Актуалізація опорних знань і мотивація
	навчальної діяльності
	2.1.Усне опитування:
	Що таке розмноження?
	Назвіть способи розмноження рослин?
	Що таке вегетативний спосіб розмноження?
	Які ви знаєте способи вегетативного розмноження?
	Що ви практикували розмножувати вегетативним способом?
	Що б було з рослинним світом якщо не існувало б
	вегетативного розмноження? (проблемне питання).
3 (2 хв.)	Повідомлення теми і мети заняття
4 (15 хв.)	Вступний інструктаж та порядок виконання роботи
	4.1.Загальний інструктаж з техніки безпеки
	4.2.Надання  методичних вказівок щодо виконання та захисту
	роботи (презентація)
5 (35 хв.)	Проведення практичної роботи
	Послідовне виконання завдань:
	5.1. Ознайомитись із способами живцювання квітково-
	декоративних рослин;
	5.2. Приготувати субстрат для живцювання рослин
	(торфопіщаний з агроперлітом, вермікулітом, торф’яні таблетки,
	мох сфагнум);
	5.3. Заготовити живці квітково-декоративних рослин (самшиту,
	живці ялини, ялівцю " з п'яточкою", а кипарисових -
	"з костильком");
	5.4. Обробка живців стимуляторами коренеутворення;
	5.5.Посадка живців субстрат (торфопіщаний з агроперлітом та
	вермікулітом, торф’яні таблетки, мох сфагнум). Полив
	(обприскування з пульверизатора);
	5.6. Створити для живців «парникрвий ефект» та дбайливий
	догляд;
	5.7. Дані занести в таблиці (додаток А).
6 (5 хв)	Узагальнення й систематизація знань
	6.1.Демонстрація результату роботи
	6.2.Застосований вегетативний метод розмноження, на відміну
	від насіннєвого, має переваги:
	легкість розмноження;
	зберігає всі ознаки та властивості материнської рослини,
	її високі декоративні якості (інтенсивність росту, бажану форму
	крони, забарвлення та форму листя тощо);
	дає змогу у мінімальні строки отримати максимальну
	кількість якісного однорідного садивного матеріалу (насіння
	має тривалий період схожості).
7 (8 хв)	Підведення підсумків заняття
	7.1.Оцінювання роботи студентів на занятті
	7.2.Прибирання робочих місць
8 (2 хв)	Домашнє завдання.
	1.Опрацювати тему: «Догляд за укоріненими живцями у шкілці
	розсадника»
	Література: Маурер В.М. Декоративне розсадництво:
	Навчальний посібник /В.М. Маурер. – Вінниця: Нова книга,
	2007. – 264 с. (Стр. 179 – 189;  244 – 249)
	Крамарець Г.Г., Крамарець Ю.В., Веклич В. С. Основи
	тепличного господарства — Львів, 2006. - 108 с. (Стр. 105 - 126)

Викладач:              Дяченко О.А.

 

 

 

 

ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж»

 

ІНСТРУКЦІЙНА КАРТКА

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

ТЕМА:   Розмноження квітково-декоративних рослин живцями на прикладі хвойних рослин та самшиту

РОБОЧЕ МІСЦЕ:       аудиторія.

ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ:      4 год.

МЕТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ: продовжити формувати знання про вегетативне розмноження рослин; набуття навичок живцювання декоративних рослин; сформувати знання про заготівлю пагонів і нарізання живців, їх посадку та способи укорінення; довести переваги живцювання над насіннєвим  розмноженням на прикладі хвойних рослин та самшиту; дані знання і вміння використати з метою внутрішнього озленення коледжу.

МАТЕРІАЛЬНО - ТЕХНІЧНЕ ОСНАЩЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ:

Наочно-демонстраційний матеріал (конспект лекцій,     мультимедійне забезпечення), таблиці (додаток А) для запису результатів роботи, декоративні контейнерові рослини; маточні рослини, живці, ящики, палетки, торфопіщаний субстрат, керамзит, агроперліт, вермікуліт, мох сфагнум, торф’яні таблетки, стимулятор коренеутворення «Корневін», пелюшки, дерев’яні кілки, секатори, пульверизатори, поліетиленові пакети, етикетки, маркери.

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ:

До виконання лабораторних робіт допускаються студенти, які добре обізнані з технікою безпеки.

Одяг повинен бути зручним, акуратно заправлений, робочий інвентар має знаходитись в справному стані, необхідно мати рукавиці. Особливу увагу слід надавати при роботі з ріжучими інструментами. Секатор повинен мати обмежувач, пружина повинна розводити кінчики ножа без заїдання. Під час перерви в роботі інструмент повинен бути закритим. Забороняється проводити перевірку гостроти леза секатора чи ножиць пальцями. Брати інструменти потрібно тільки за ручки (ножиці - за кільця), не спрямовувати їх загострені частини на себе й сусідів. 

Забороняється торкатися руками порошкоподібних хімікатів, їх потрібно набирати спеціальними ложечками (неметалевими).

Забороняється куштувати на смак незнайомі рослини, які можуть містить отруйні речовини небезпечні для життя і здоров'я.

ЗМІСТ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ:

   ЗАВДАННЯ № 1. Ознайомитись із способами живцювання квітково-декоративних рослин;

   ЗАВДАННЯ № 2. Приготувати субстрат для живцювання рослин (торфопіщаний з агроперлітом, вермікулітом, торф’яні таблетки, мох сфагнум);

   ЗАВДАННЯ № 3. Заготовити живці квітково-декоративних рослин (самшиту, живці ялини, ялівцю, туї з «п’яточкою», а кипарисових – з «костильком»);

   ЗАВДАННЯ №  4. Обробка живців стимуляторами коренеутворення;

   ЗАВДАННЯ № 5. Посадка живців в субстрат (торфопіщаний з агроперлітом та вермікулітом, торф’яні таблетки, мох сфагнум). Обприскування з пульверизатора;

   ЗАВДАННЯ № 6. Створити для живців «парникрвий ефект» та дбайливий догляд;

   ЗАВДАННЯ № 7. Дані занести в таблиці (додаток А).

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ І ОФОРМЛЕННЯ:

Живцювання – один із найпоширеніших способів штучного розмноження.

Живці – відокремлені від материнської рослини частини вегетативних органів — ділянки стебла із листками чи брунькам, коренів із додатковими бруньками чи листка, які можуть укорінюватися.

Оптимальними строками проведення живцювання більшості  хвойних є періоди перед набубнявінням і розпусканням вегетативних бруньок з початком камбіальної діяльності у рослин (з кінця другої декади лютого по середину квітня), а також після початку інтенсивного утворення покривних лусок вегетативних бруньок (з другої декади червня по кінець серпня).

Здатність до регенерації у хвойних рослин також залежить від віку материнської рослини. Кращу регенераційну здатність мають молоді рослини (від 3 до 12 років).

Субстрат – це середовище, в якому відбувається загоювання ран на живцях, утворення калюсу і адвентивних коренів. Субстрат повинен бути структурно-пористим, щоб забезпечувати достатню аерацію, механічно міцним, щоб надійно утримувати живці у вертикальному положенні, мати достатню водоутримуючу здатність та оптимальну кислотність. В ньому не повинно бути насіння бур’янів та збудників хвороб.

Субстрат торф’яний «Кислий для хвойних рослин» – виготовляється на основі високоякісного блочного верхового торфу з урахуванням фізіологічних потреб рослин кислого ґрунту й технології їхнього вирощування. Містить всі необхідні для росту рослин поживні елементи. Високий вміст органічної речовини й гумінових кислот, легкий механічний склад, висока вологоємність, оптимальний водно-повітряний режим і кислотність Рн(Н₂О) 4,5-5,0, збалансований вміст макро- і мікроелементів.

Перспективним матеріалом для субстратів є вермикуліт, перліт та керамзит.

Вермикуліт – природній матеріал, що має у своєму складі окиси кремнію, алюмінію, кальцію, закисного заліза і мікроелементи. При термічній обробці він перетворюється на окремі структурні елементи з низькою об’ємною масою. Такі якості дуже важливі для укорінення рослин чутливих до стерильного середовища і його аерації.

Перліт – мінерал вулканічного походження, що має в своєму складі 70-75 % кремнезему, 10-15 % глинозему, 1,5-2 % окисів заліза, кальцію, магнію.

При термічній обробці перліт перетворюється на пористий зернистий матеріал сірувато-білого чи білого кольору з чудовими властивостями, необхідними в живцюванні. Вологоємність вермикуліту і перліту в 25-40 разів більша ніж у річкового піску, а стерильність виключає можливість загнивання живців.

Керамзит – отримують із легкоплавких глинистих порід, сланцю, глин або суглинку. Розплавлений до глинистої маси органічний матеріал при випалюванні вигорає, завдяки чому утворюється висока пористість. Керамзит випускається у вигляді гранул діаметром від 27до 50 мм з оплавленою водонепроникною поверхнею. Для потреб живцювання крупні гранули подрібнюють на частинки діаметром 3-5 мм.

Мінеральні пористі матеріали (перліт, вермикуліт, керамзит) здебільшого використовуються для підвищення аерації субстратів з торфу, піску, їх сумішей.

Мох сфагнум (Sphagnum, сфагн, торф’яний мох, білий мох) – це багаторічний болотний мох, який утворює так звані сфагнові болота. Особливістю його є те, що він фактично не має коренів – його нижня частина поступово відмирає і перетворюється на торф, а верхня продовжує зростати. Три найважливіших властивості сфагнуму для квітництва та рослинництва – це: вражаюча гігроскопічність, яка сприяє рівномірному зволоженню землі; відмінна повітропроникність; завдяки сфагнолу має антибактеріальні властивості і перешкоджає загниванню коренів.

Торф’яні таблетки Royal Mix Лісові та JIFFY-7 (Forestry, 36 мм)  - спеціально створені для вирощування саджанців хвойних та листяних дерев.

Таблетки насичені необхідним запасом поживних речовин, що містять головні  макро- та мікроелементи. Забезпечують найкращі умови  росту та розвитку з моменту посадки. Стінки таблетки зроблені зі спеціального матеріалу, що не створює перешкод розростанню коріння, тому коренева система розвивається природньо, одразу набуваючи властивої їй форми. Є можливість обрізати та формувати корінь необхідним чином. При пересаджуванні таблетку з саджанцем відразу поміщаємо у грунт. Вміст: канадський сфагновий торф-92%, вапно-7%, Рн – 4,3.

Хід роботи:

ЗАВДАННЯ №  1. Ознайомитись із способами живцювання квітково-декоративних рослин:

У декоративному садівництві метод зеленого живцювання, напівздерев’янілими стебловими живцями, застосовують для розмноження туй, самшиту, троянд, ялин, ялівців, спірей, жасмину, актинідій, клематисів, вейгели, форзиції, калини звичайної, смородини, бузку та ін.

У заготівлі живців хвойних є деякі особливості. Живці ялини, ялівцю заготовляють з "п'яткою" шляхом відривання пагінців від материнського пагона, а кипарисових - з "костильком". Оптимальна довжина живців  8-10см - туя, ялівець, кипарисовик, мікробіота; 5-7 см - декоративні форми ялини та ялиці.

У деяких рослин добре укорінюються тільки живці верхньої частини пагона (скумпія, актинідія, гортензія, більшість шпилькових), тому тут роблять тільки один зріз - нижній. (Рис. 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1. Зелені живці:

а - з одним міжвузлям із супротивним розміщенням листків (нижній зріз прямий);

б - з одним міжвузлям із почерговим розміщенням листків (нижній зріз косий);

в - з декількома укороченими міжвузлями;

г - з п'яткою;

д - з костильком.

 

Найпоширеніший спосіб вегетативного розмноження хвойних – розмноження стебловими живцями.

З метою зменшення випаровуючої поверхні та транспірації в усіх живців листяних порід із великими простими та складними листочками листову пластину зменшують наполовину.

Укорінення проводять у парниках або теплицях. Живці висаджують у гігроскопічний обеззаражений субстрат. Для цього у господарствах використовують пережарений дрібнозернистий річковий пісок (особливо для хвойних та туй), а також можуть бути використані штучні субстрати - керамзит (подрібнений), перліт, вермикуліт. Останнім часом для субстрату на укорінення використовують верховий торф з низькою кислотністю.

ЗАВДАННЯ № 2. Приготувати субстрат для живцювання рослин (торфопіщаний з агроперлітом, вермікулітом, торф’яні таблетки, мох сфагнум);

2.1.Субстратом придатним для вкорінення живців буде суміш верхового торфу з піском або перлітом чи вермікулітом в однаковій пропорції (1:1) з рН(Н₂О) 4,5-5,0.

2.2.Підготувати до використання торф’яні таблетки:

• розмістити таблетку у піддоні, отвором в сітці вверх;
• залити теплою водою з розрахунку 150 мл на одну таблетку, залишити до повного набухання (таблетка збільшиться у висоту і залишиться незмінною у діаметрі);
• за 5-7 хв злити зайву воду;
• в утворені торф’яні циліндри висадити живці;
• зволоження проводити при потребі.

2.3.Мох-сфагнум залити кип’яченою теплою водою приблизно на три години, що дозволить природному матеріалу збільшитися в розмірах, а також добре насититися вологою.

ЗАВДАННЯ № 3. Заготовити живці квітково-декоративних рослин (самшиту, живці ялини, ялівцю з "п'яткою" шляхом відривання пагінців від материнського пагона, а кипарисових – з "костильком"):

З гілки материнського дерева, віком 5-10 років, заготовлюють живці завдовжки 15-20 см з «п'яточкою» (рис.2). Вхопивши держак пальцями біля основи, відводять (відгинають) його в сторону стовбура і різким рухом (у напрямку згину відривають).

Відривають на відстані 6 мм від того місця, де починається коричневе забарвлення. Це робиться для того, щоб держак був зеленого кольору, але і з маленьким елементом здерев'янілих тканин на основі. Видовжений кінчик «п’ятки» вкорочують гострим ножем чи ножицями до 0,5 – 1,0 см (рис. 3.)

На живцях в нижній частині, видаляють все листя чи голочки (2 - 4 см від основи). Місце, де буде рости держак, пошкоджувати не можна!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 2. Шматочок кори від маточної                             Рис.3.Вкорочення видовженого

                   рослини - «п'ятка»                                                               кінчика «п’ятки»

 

Особливості живцювання блакитних ялин

Для живцювання краще всього брати молоді бічні пагони, розташовані на горизонтальних гілках батьківського дерева віком від 4 до 10 років. Краще брати верхівкові частини вертикально зростаючих пагонів з молодих екземплярів, відламувати -з "п’яточкою". Верхівкова точка росту ні в якому разі не повинна бути пошкоджена! Живці, взяті з бічних нижніх гілочок, часто перетворюються в нетиповий для даного виду рослини: можуть розвиватися в горизонтальній площині.

Їх зривають руками, в напрямку проти росту. Відсоток приживлюваності таких живців також дуже високий. Довжина гілочок – від 6 до 10 см. «П’ята», залишок старої деревини, перешкоджає виділенню смоли, яка може «закупорити судини» і заблокувати доступ вологи всередину саджанця. Саме з цієї причини гілки не зрізають, а рвуть. Найкраще заготовляти посадковий матеріал рано вранці або в похмуру погоду. Гілочки запакувати в поліетиленовий пакет і висадити в той же день.

Особливості живцювання самшиту

Придатними до розмноження вважаються відростки, які ще не одерев’яніли, але вже втратили свою гнучкість. Живці нарізають довжиною від 10 до 15 см. Зрізується гілочка під гострим кутом хорошим секатором або канцелярським ножем. Обрізка під кутом збільшує площу поверхні, де будуть утворюватися корінці. Зріз повинен вийти гладким, без зазубрин.

Знизу, на відстані приблизно 5 см видаляються всі листочки, залишаючи 2-3 на самій верхівці. Ця процедура дозволить зменшити випаровування вологи, адже у живця ще немає коренів, і вологи до листя надходить дуже мало.

Щоб виростити самшит з верхівкового живця, його відривають разом з «п’ятою».

ЗАВДАННЯ №  4. Обробка живців стимуляторами коренеутворення:

 Перед посадкою живці витримують 12-24 години в розчині стимулятора коренеутворення (Розводять по інструкції) або припудрюють зрізи їх порошком.

Найбільш поширені стимулятори коренеутворення: Гетероауксин, Корневін, Чаркор, Епін, Циркон, Янтарна кислота, Емістим, Івінор, Нортіол, Екос (екосіл).

Потрібно помістити живці в ємність, наповнену водою з додаванням будь-якого приблизно на дванадцять годин, або припудрити зріз живця перед висаджуванням;

ЗАВДАННЯ № 5. 1)Посадка живців в субстрат (торфопіщаний з агроперлітом та вермікулітом; 2) торф’яні таблетки, 3) мох сфагнум). Полив (обприскування з пульверизатора):

1) В горщику або ящику заповненому торфопіщаною сумішшю з агроперлітом та вермікулітом, за допомогою дерев’яного кілочка, потрібно зробити отвір, вставити туди держак під кутом 45⁰ і обжати навколо нього грунт, щоб не було порожнеч, полити. Поставити етикетку.

Глибина висадки живців становить 2,5-3,0 см за схемою 4×5 см. Температура повітря для укорінення живців становить 20-25 ⁰С, а вологість – 85-95 %. Для створення водяної плівки на поверхні листків, живці ретельно зволожте з пульверизатора.

2) У підготовлені до використання торф’яні таблетки, в утворені торф’яні циліндри висадити живці. В одну торф’яну таблетку садять тільки один держак для вкорінення. Підписати. При потребі обрискати з пульверизатора.

3) Розкласти на рівній поверхні широку смужку одноразової пелюшки, всмоктуючою частиною назовні, візуально розділивши ширину смуги навпіл, і по всій верхній частині рівномірно розподілити зволожений субстрат - мох-сфагнум. З незначною відстанню один від одного потрібно укласти живці, після чого прикрити їх вологим сфагнумом. На моху повинна бути оголена частина держака. Потім необхідно прикрити живці нижньою частиною пелюшки, вдвічі, притиснувши ніжки живців до субстрату і згорнути у не надто щільний рулон, який поміщається в поліетиленовий пакет. Підписати.

ЗАВДАННЯ № 6. Створити для живців «парникрвий ефект» та дбайливий догляд:

Щоб зменшити випаровування води, треба створити 100% вологість. Для цього прикрийте живці поліетиленовою плівкою або ковпаком зі скла, щоб максимально зменшити на них вплив зовнішнього середовища й помістіть в тепле місце, що захищене від сонячних променів.

Весь догляд зводиться до підтримки потрібної вологості ґрунту. Для цього проводять дрібнодисперсне обприскування водою 2-3 рази на день.

Періодично парничок необхідно провітрювати.

Дуже важливо - рослини не повинні стикатися своїми частинами ні один з одним, ні з укриттям, інакше в місці зіткнення, через підвищену вологість почне розвиватися гниль і держак загине. Якщо це виявили - обережно підріжте гниюче місце ножицями (зазвичай це частина листочка).

Приблизно через 2 тижні живці почнуть пускати корінці. Через 30-40 днів живці вкорінюються, тоді можна відкрити парник, полив проводити за необхідності.

ЗАВДАННЯ № 7. Дані занести в таблиці  (додаток А).

 

ПІСЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ:                                                       ВМІТИ:

Способи розмноження декоративно квіткових рослин; Способи вегетативного розмноження; Переваги вегетативного методу розмноження хвойних рослин  над насіннєвим; Методи  живцювання хвойних рослин; Метод зеленого живцювання; Методи стимулювання коренеутворення; Переваги торф’яних таблеток перед горщиками і пластиковими контейнерами

Приготувати субстрат для живцювання хвойних рослин (торфопіщаний з агроперлітом, вермікулітом, торф’яні таблетки, мох сфагнум); Заготовляти стеблові живці декоративних хвойних рослин (з «п’яточкою» та з «костильком»); Обробляти живці стимуляторами коренеутворення; Висаджувати живці в різні субстрати; Доглядати за живцями хвойних рослин.

 

ЗАХИСТ РОБОТИ

1. Захист звіту;

2. Оформити результати роботи за допомогою таблиці (додаток А).

 

 

 

 Інструкційна картка складена___________ Дяченко О.А.

                                                        Розглянуто та схвалено на засіданні циклової

                                                         комісії               агрономічних         дисциплін                                                 

Протокол №____ від ____  ___________ 20      р.                                                                                                  

Голова циклової комісії_____________ Кузьмінець О.М.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Прізвище, ініціали_____________________________ група______________________

Бригада  №___________________________

Дослід 1  Живцювання ______________живцями в субстрат ______________коренеутворювач_________________

Назва рослини

Дата, рік живцювання

Загальна к-сть рослин

Оцінка стану рослин

Довжина живців

Укорі- неність, %

Довжина кореневої системи, см

Дата обліку

Здорові, к-сть шт

Ослаблені, к-сть шт

Дуже ослаблені, к-сть шт

Усихаючі, к-сть шт

Сухі, к-сть шт

Початок росту пагонів

Приріст, см

Дослід 2  Живцювання __________________ живцями в торф’яні таблетки     коренеутворювач________________

Назва рослини

Дата, рік живцювання

Загальна к-сть рослин

Оцінка стану рослин

Довжина живців

Укорі- неність, %

Довжина кореневої системи, см

Дата обліку

Здорові, к-сть шт

Ослаблені, к-сть шт

Дуже ослаблені, к-сть шт

Усихаючі, к-сть шт

Сухі, к-сть шт

Початок росту пагонів

Приріст, см

продовження    Додаток А

Дослід 3  Живцювання ______________живцями в мох сфагнум (пелюшки)  коренеутворювач__________________

Назва рослини

Дата, рік живцювання

Загальна к-сть рослин

Оцінка стану рослин

Довжина живців

Укорі- неність, %

Довжина кореневої системи, см

Дата обліку

Здорові, к-сть шт

Ослаблені, к-сть шт

Дуже ослаблені, к-сть шт

Усихаючі, к-сть шт

Сухі, к-сть шт

Початок росту пагонів

Приріст, см

 

 

Дослід 4  Живцювання _______________живцями в субстрат ____________коренеутворювач__________________

Назва рослини

Дата, рік живцювання

Загальна к-сть рослин

Оцінка стану рослин

Довжина живців

Укорі- неність, %

Довжина кореневої системи, см

Дата обліку

Здорові, к-сть шт

Ослаблені, к-сть шт

Дуже ослаблені, к-сть шт

Усихаючі, к-сть шт

Сухі, к-сть шт

Початок росту пагонів

Приріст, см

 

 

ВП НУБіП України «Немішаївський агротехнічний коледж»

НАВЧАЛЬНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ФОТО ГАЛЕРЕЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ