Розгляд педагогічних ідей щодо підвищення позитивної мотивації учнів до навчальної діяльності та профілактики безпричинних пропусків уроків». Форма проведення :круглий стіл

Соціально – економічні та суспільно - політичні зміни, що відбуваються в державі на сучасному етапі, модернізація освітньої системи висувають нові питання про рівень знань і вмінь вчителя. Не випадково в сучасному суспільстві на перше місце виходить визначення людей як компетентних або некомпетентних, а, отже, спроможних або неспроможних виконати професійний обов’язок на творчому рівні.

Термін «компетентність» став активно вживатись науковцями й практикантами з 90 – х років ХХ ст.

Аналізуючи наукові джерела з проблеми, привертають увагу різні підходи до розуміння змісту та сутності поняття «компетентність».

Так, наприклад, у «Новому тлумачному словнику української мови» вказано, що  компетентний – це той:

• що має достатні знання, який з чим-небудь добре обізнаний , тямущий;
• обізнаний у певній галузі, знаючий, який за своїми знаннями має право робити, вирішувати що-небудь;
• знаючий, авторитетний в певній галузі знань.

Варто зазначити, що у педагогічних словниках терміни «компетентність» та «компетентний» відсутні.

У психолого-педагогічній літературі знаходимо інтерпретацію компетентності як:

• системи знань та вмінь педагога, що виявляється при вирішенні на практиці професійно – педагогічних задач;
• системи знань та вмінь, на основі яких формується творчий потенціал учителя та будується його діяльність;
• володіння знаннями, вміннями та їх нормами, що необхідні для виконання своїх професійних функцій, а психологічними якостями для їх виконання.

Узагальнивши висновки науковців щодо розуміння сутності понять  «компетентність» та «психолого-педагогічна компетентність класного керівника», ми розглядаємо психолого-педагогічну компетентність класного керівника як систему спеціальних знань і умінь, оволодіння якими дозволить забезпечити педагогу високий результат у виховній діяльності та спілкуванні з учнями та здатність вчителя до професійного та особистісного зростання.

До професіоналізму особистості педагога сучасна педагогічна наука відносить:

1. професійно-педагогічну спрямованість;
2. педагогічні здібності до виховної діяльності;
3. професійно-педагогічна спрямованість у сфері виховання;

Професіоналізм діяльності – це друга підструктура концептуальної моделі, яка вказує на міру оволодіння викладачем сучасним змістом і засобами розв’язання професійних задач на практиці (володіння знаннями в дії).

До професіоналізму діяльності включено:

1. теоретичну підготовленість;
2. практичну підготовленість;

Орієнтована програма класного керівника (за Т. Д. Дем’янюк)

1. Якості та властивості особистості: переконаність, громадянська та моральна зрілість, громадянська активність, захопленість професією, любов до дітей, гуманне ставлення до них, вимогливість до себе, справедливість, тактовність, витримка, чуйність, самокритичність, щирість, терплячість, послідовність у словах і діях, зовнішня охайність.
2. Знання історії, теорії і методики і педагогіки; психологічні; анатомо-фізіолого-гігієнічні; змісту і методів роботи з батьками і громадськістю; методики роботи з різними молодіжними організаціями; знання в галузі політики, історії, краєзнавства, літератури та мистецтва, моралі, етики, естетики, права, техніки, культури
3. Уміння та навички:

конструктивні –уміння планувати, здійснювати накреслений план спільно з учнівським колективом, індивідуальну програму виховання кожного учня, індивідуальний підхід з урахуванням особливостей учнів тощо;

   організаторські –виявляти й організовувати актив групи, здійснювати співробітництво, організовувати різні види колективної та індивідуальної діяльності учнів, надавати     науково-методичну допомогу учням; організовувати роботу з батьками, громад кістю, трудовими колективами базових підприємств;

комунікативні –установлювати демократичні відносини з учнями , батьками, викладачами та майстрами  на основі взаємодовіри, поваги; регулювати внутрішньо колективні відносини; прогнозувати результат педагогічної дії та відносини з учнями;

  дослідницькі –вивчати рівень розвитку учнівського колективу та кожного    учня зокрема; критично оцінювати результати своєї діяльності; удосконалювати педагогічну майстерність; використовувати в роботі психолого-педагогічні дослідження, передовий педагогічний досвід;

прикладні –вміти малювати, співати, танцювати, грати на музичному інструменті, виразно читати; володіти масово-витівними та спортивно-туристськими навичками; уміння володіти технічними засобами навчання.

Діагностична карта для виявлення рівня професійної підготовленості класного керівника (адаптована для педагогічних працівників України)

Література

1.  Книга класного керівника: Довідково – методичне видання / Упорядники С.В. Кириленко, Н.І. Косарєва. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С. 327 - 336

Державний навчальний заклад «Мелітопольський професійний аграрний  ліцей»

Доповідь:

«Психолого – педагогічна компетентність класного керівника».

Форма проведення  :лекторій