Методика викладання природознавства

Створення оптимального освітнього середовища для формування ключових та предметних компетентностей молодших школярів на уроках природознавства за новим Державним стандартом початкової загальної освіти Підготувала: студентка 5 курсу Факультету початкового навчання Ковваленко О.В.

План 1. Значення курсу природознавства у початковій школі та його основні завдання 2. Основні вимоги до вчителя. 3. Шляхи формування природознавчої компетентності молодшого школяра 4. Критерії ефективності уроку

Література Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: навч. посіб. / Т.М. Байбара. К.: Веселка, 1998. – 334 с Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. – К., 1990. – 302с Державний стандарт початкової освіти станом на 21 лют.2018 р.№87

1. Значення курсу природознавства у початковій школі та його основні завдання

Значення курсу природознавства у початковій школі Курс природознавства в початковій школі відіграє особливо важливу роль в становленні особистості, розвитку пізнавального відношення та виховання дитини. Природознавство вивчає природу як єдине матеріальне ціле, розглядає його в розвитку, у часі й просторі.

Основна ідея шкільного предмета “Природознавство” розкриття об'єктивно існуючих зв'язків між неживою й живою природою, пояснення впливу всіх компонентів природи на трудову діяльність людини, основа для вивчення природних дисциплін у середній школі (географії, біології).

Програма навчального предмета «Природознавство» розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем відповідно до вікових особливостей дітей.

Головною метою «Природознавства» визначено формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих завдань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способів навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Завдання предмету “Природознавство”: формування дослідницьких умінь і здатності учнів спостерігати за об'єктами та явищами живої і неживої природи; формування досвіду навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності учнів; формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; формування мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об'єктів; вироблення уміння розкривати причиново-наслідкові зв'язки у природі; формування навичок самостійної роботи учнів з інформацією.

Освітні, виховні й розвивальні завдання навчання природознавства в початкових класах відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти: виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе; формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини; розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування; забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою; оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Змістові лінії освітньої галузі "Природознавство" : "Об’єкти природи"; "Взаємозв’язки у природі"; "Земля - планета Сонячної системи"; "Україна на планеті Земля"; "Рідний край"; "Охорона і збереження природи"; "Методи пізнання природи".

2. Основні вимоги до вчителя.

Основна вимога до вчителя, який викладає природознавство: вміння володіти словом; необхідно свої думки виражати коротко, точно, логічно, словесний опис природничого поняття повинен збігатися з тим, що діти спостерігають у реальному часі та просторі.

Значення уроків природознавства в початковій школі: цілісний і гармонійний розвиток та особисте зростання учнів; формування відповідальності за збереження навколишнього середовища; виховання поваги до праці, людей праці, формування в учнів певних трудових умінь і навичок.

Умови побудови уроків природознавства Процес навчання будується на основі проблемно-пошукової діяльності молодших школярів. Серцевиною уроку є взаємодія вчителя і учнів. Розвиток діалогічних взаємостосунків між вчителем та учнями під час вирішення проблеми. Вміння вчителя створювати проблемну ситуацію. Здатність організувати обговорення і розв’язання проблемної ситуації учнями.

Шляхи розв’язання проблемної ситуації через проблемне викладання знань учителем; через організацію частково-пошукової діяльності; через організацію дослідницької діяльності шляхом спостереження учнів у природі чи за результатами самостійного досліду; через самостійну пошукову діяльність.

Забезпечення вивчення навчального матеріалу Використання наочного та додаткового матеріалу. Додаткові дані про предмети та явища неживої і живої природи. Загадки, ребуси, кросворди, чайнворди.

3. Шляхи формування природознавчої компетентності молодшого школяра

Шляхи формування природознавчої компетентності молодшого школяра Проведення дослідницького практикуму. Співпраці з батьками. Проведення екскурсій. Використання місцевого природознавчого та краєзнавчого матеріалу. Використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології).

Форми проведення навчальних занять з природознавства: спостереження за природою; дидактичні ігри; уроки-подорожі; усні журнали; репортажі з місця подій; святкування дня Землі (космонавтики, прильоту птахів ...); власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції тощо. Інтерактивні методики навчання на уроках природознавства: робота в групах, парах; застосування інноваційних методів; використання інформаційно-комунікаційних засобів; проведення досліджень учнями; упровадження проектної технології.

Демонстраційні та дидактичні матеріали: обладнання для проведення дослідницької роботи (пробірки, скло, спиртівки, лупа (5-8 одиниць), термометри для вимірювання температури повітря, води; ємкості для води, піску, каміння, грунту тощо). гербарії рослин; колекції гірських порід рідного краю; набори для догляду за кімнатними рослинами (лійки, прилади для оприскування рослин; палички, лопатки для підпушування грунту; миски, ганчірки тощо); 5-8 різновидів кімнатних рослин з чітко виділеними наземними органами (листок, стебло, квітка), таблички з назвами рослин; набори таблиць.

Вимоги до підготовки вчителя до уроків природознавства визначає їх дидактичну мету, розвивальні та виховні завдання; зміст та обсяг нового навчального матеріалу, який має бути засвоєний на уроці; встановлює основні лінії зв’язку з матеріалом, котрий попередньо вивчили учні; добирає питання для повторення; а також окреслює структуру уроку та основні методи навчальної роботи на кожному етапі уроку з урахуванням рівня підготовки учнів; розподіляє навчальний час на окремі види роботи; добирає і готує необхідні наочні посібники до уроку, додаткову літературу, матеріал для самостійної роботи учнів .

Шляхи забезпечення результативності уроку продумування режиму діяльності учнів; правильний розподіл часу на уроці ; визначення оптимального використання елементів, його структури; чергування видів діяльності; продумана тривалість етапів уроку та окремих завдань; творча діяльність та врахування інтересів учнів.

4. Критерії ефективності уроку

Критерії ефективності уроку високе наукове обґрунтування стратегій і тактики керування пізнавальною діяльністю учнів на основі закономірностей та принципів навчання; напружена, досконало організована й результативно пізнавальна праця всіх учнів із врахуванням психологічних можливостей молодшого школяра; ретельна діагностика причин, що впливають на якість занять, прогнозування ходу й наслідків навчально-виховного процесу, вибір на цій основі досконалої технології досягнення запроектованих результатів; творчий, нестандартний підхід до розв’язання конкретних завдань відповідно до наявних умов та можливостей; обґрунтований вибір, доцільне застосування необхідного і достатнього для досягнення мети комплексу дидактичних засобів; диференційований підхід до окремих груп учнів, дійова індивідуалізація педагогічного впливу на основі діагностики реальних можливостей, проектування конкретних зрушень, контроль запланованих результатів; ефективне використання кожної хвилини навчального заняття; атмосфера демократизму, змагання, діловитості, стимулювання, дружнього спілкування, висока відповідальність усіх учасників навчально-виховного процесу за результати спільної праці.

Види додаткового матеріалу диференційовані завдання, творчі вправи, інформація, пов’язана з подіями сьогодення, залучення спостережень учнів тощо.

Особливості предметного уроку різнобічне вивчення конкретного тіла або явища природи (виявлення ознак, властивостей структури, встановлення зв’язків і залежностей з іншими об’єктами, умов існування або протікання, походження, способів добування або вирощування, важливості людини); робота з натуральними, живими природними об’єктами (використання гербарних та колекційних зразків).

Вимоги до дослідів досліди повинні бути безпечними і нешкідливими; у вивчені рослин і тварин перевагу слід давати живим об’єктам; проводити порівняння предметів, що вивчаються, одного з одним та з раніше вивченими; досліди повинні бути апробовані самим учителем до їх проведення в класі.

Проведення уроків - екскурсій на початку вивчення теми, наприкінці вивчення теми, коли матеріал вже вивчено в класі, найдоцільніше проводити дослідницьку екскурсію на початку вивчення теми.

Якщо ви хочете вивчати та цінувати природу, спершу необхідно зрозуміти мову, на якій вона говорить. Річард Фейнман