Методика визначення віку живого дерева

Проєкт

Тема: Методика визначення віку живого дерева.

Актуальність теми.  Дерева  - невід’ємні біотичні компоненти багатьох наземних екосистем, вони ростуть на значній частині суші, а також на дрібних ділянках прісних і солоних водойм. Дерева є дуже важливими  й для практичної діяльності людини: дають деревину для будівництва будинків та інших споруд, виготовлення залізничних шпал і стовпів електропередач, меблів та паперу, з деревини отримують різноманітні хімічні сполуки, великі кількості деревини досі спалюються як паливо, а плоди дерев слугують важливим джерелом їжі. 

    Дерева – це джерело здоровя, вони сприяють відпочинку та відновленню працездатності людей. Цю роль в містах в деякій мірі відіграють парки, сквери, бульвари. Доволі часто буває необхідно терміново визначити вік дерева, якщо воно захворіло або прийшов час зрубати старі дерева, бо вони втратили свої корисні якості.

  Тому дослідження віку дерева необхідне для аналізу його стану, особливо актуальні методи, що не ушкоджують живу рослину.  Дослідження віку дерев на території  міста Путивля раніше  не проводилися.

Мета: знайомство із методами визначення віку дерев, дослідження віку живих дерев міста.

Обєкт дослідження: дерева міста .

Предмет дослідження: вік дерева.

Гіпотеза дослідження: припустимо, що вік дерев можна визначити не пошкоджуючи їх, використовуючи їхні властивості, ознаки.

Методи дослідження: аналіз літератури та інтернет-джерел, дослідно-експериментальна робота, аналіз отриманих результатів.

Учасники проекту: учні 6 класу.

 Завдання:

1.Проаналізувати наукову літературу з проблеми дослідження.

2. Ознайомитись із методиками визначення віку дерева, в тому числі – живого дерева.

3. Провести практичні дослідження визначення віку дерев шляхом необхідних експериментів та вимірювань.

4.Підготувати презентацію для виступу на районній науково-практичній конференції та для своїх однокласників.

       Висновки:

1.Дослідивши інформацію щодо способів визначення віку дерева, дізналися, що існує спеціальна наука, яка займається цим питанням – дендрохронологія.

2. Існує декілька наукових способів  для визначення віку дерев. Найточніші – підрахунок річних кілець на зрізі та використання вікового бура Преслера.

3. Визначити вік живого дерева можна за ярусами гілок (краще підходить для хвойних дерев) та математичним методом « Обхват дерева».

4.Вік дерева за діаметром стовбура та за кількістю ярусів визначається приблизно, бо на життя дерева впливають різноманітні умови навколишнього середовища.

    Таким чином, мета – знайомство зі способами визначення віку дерев нами була досягнута. Гіпотеза, що вік дерев можна визначити математичним способом не пошкоджуючи їх, використовуючи їхні властивості та ознаки виявилася вірною. Це доведено при знайомстві з джерелами інформації та експериментально-дослідним шляхом.

    Практичне значення : Робота може зацікавити  учнів, вчителів біології, природознавства та екології, результати можуть бути використані для екологічного моніторингу дерев міста . Плануємо відзняти інформаційний відеоролик про визначення віку дерев та викласти його в Internet, а також скласти карту старовинних дерев міста Путивль та Путивльського району, бо такої інформації ніде не знайшли, а вважаємо, що вона буде корисною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Важов В.И. Влияние осадков и температуры на годичный прирост древесных растений// Бюллетень Никитского ботанического сада. – 1985. – С. 75-79. 

2. Ковалев П.В., Черкасов П.А., Попов А.И., Иванов В.В., Острянин А.В. Реконструкция метеорологических условий прошлого по годичным кольцам деревьев// Вестник Харьковского университета. – 1989, № 341. – С. 62-67.

3. Колищук В.Г. Рост стлаников и динамика верхнего предела древесной растительности Карпат// Проблемы ботаники. – 1967, № 9. – С. 87-95.

4. Криштофович А.Н. Годичные кольца древесины как основа исторической и доисторической хронологии// Природа, 1934, № 6. – 274 с.

5. Ловелиус Н.В., Грицан Ю.И. Лесные экосистемы Украины и тепловлагообеспеченность. – Санкт-Петербург: Нева, 1998. – 335 c.

6. Пастернак П.С. Ворон В.П. Мазепа В.Г. Приступа Г.К. Изменение некоторых структурных особенностей лесного биоценоза в условиях аэротехногенного загрязнения окружающей среды// Экология. – 1990, № 3. – С. 7-13. 

7. Рудаков В.Є. Замітки з кліматодендрометрії// Географічний зб. – 1958. – С. 127-135.

8. Стародавні дерева України/Реєстр-довідник/ П.І. Гриник, М.П. Стеценко, С.Л. Шнайдер, О.Г. Листопад, В.Є. Борейко

9. Шиятов С.Г., Ваганов Е.А., Кирдянов А.В., Круглов В.Б., Мазепа В.С., Назурбаев М.М., Хантемиров Р.М. Методы дендрохронологии. – Красноярск: Изд-во "Севрюга", 2000. – 79 с.

 10. Шовган А.Д. Динамика, экологическая обусловленность и прогноз прироста сосны обыкновенной в лесных районах Украинской СССР: Автореф. дис.  канд. биол. наук: 03.00.16/ ДГУ. – Днепропетровск, 1987. – 16 с.

 11. http://www.for.gov.bc.ca/hfp/training/00011/lesson06b.htm

12.  http://www.michigan.gov/documents/dnr/TreeAge_401065_7.pdf

13. http://web.utk.edu/~grissino/downloads/borer2003.pdf

14. https://www.facebook.com/npptsuman/posts/2021510408073388