Методична розробка «Технології гуманної педагогіки»

Впровадження технологій гуманної педагогіки

у навчально - виховний процес

Образне сприйняття світу – основа творчої діяльності учителя і учнів. Діти молодшого шкільного віку – це творчі особистості, що живуть у світі образів, почуттів і переживань, вирізняються безпосередністю сприйняття, інтересом до всього нового і нестандартного.

Для більш цілісного сприйняття світу дітей варто ознайомити із образами буквиць слов’янської азбуки, у яких «захований» величезний пласт знань про істинну картину світу. Адже сучасна абетка – лише частина тих знань, які потрібні для справжнього розуміння законів Всесвіту. Доторкнувшись до глибин досвіду наших предків, діти швидко налаштовуються на потік інформації, що розкриває образне сприйняття світу. Звичайно, щоб ширше розкрити образи буквиць, я використовую не лише вірші, пояснення, а й звук, колір, об’ємні зображення. Тому для більш повного розкриття моєї методики потрібно ознайомитися з презентаціями, треками, фільмами та добірками музичних кліпів, які є у моїй педагогічній скарбниці.

Наприклад, перед вивченням образів буквиць я знайомлю дітей з легендою «Дідусь» або «Закон Природи».

 

Дідусь

- Христинко, хочеш почути легенду про Дідуся, який володіє незліченими багатствами і весь свій статок передав ону­кові? Однак той Онук, отримавши у спадок таке добро, все своє життя так і проводить у злиднях. Звичайно ж, тобі цікаво. Христинка! Як ти думаєш, хто цей Онук, який відмовляється від скарбів Дідуся? - запитав казкар.

- Невже людина? - ледве чутно прошепотіла дівчинка.

- Так. Всі мешканці Землі - онуки цього Дідуся, і кожен з нас, хто зможе повірити в його могутність, стане володарем цих незліченних багатств, розміщених у небесному банку в сховищі Вищих Сфер. Тільки тому, хто відчує себе законним спадкоємцем, відкриється доступ до нього. Та мова йде не про золото та гроші. Щоб було зрозуміло, я хочу докладніше розповісти про нашого Дідуся.

У певному невидимому нам царстві в деякій невидимій державі жив-був невидимий нам Дідусь. І звали його - Життя, Дух, Світло, Розум, Бог або Жива енергія. Він займав весь простір навколо, усвідомлював себе, відчував кожну частину свого невидимого тіла і мав колосальну силу думки. Він був великим Творцем. Будь- яку частину свого тіла Він міг ущільнити і зробити видимою, надавши будь-яку форму. Силою своєї думки з себе, всередині себе Він створив Всесвіт, а потім вирішив створити істоту, з якою можна було б спілкуватися. І істотою цією, як ти вже встигла зрозуміти, є...

- Людина, - здогадалася Христинка.

- Дідусь поселив її на планету, де були створені умови для життя, щоб, володіючи Розумом, людина сама своєю працею могла удосконалюватися, вчилася бути творцем власного всесвіту... Таким чином, Дідусь отримував певний досвід життя через своє створіння - людину.

- А людині лише потрібно згадати, що вона - часточка Вселенського Розуму і в змозі користуватися всіма її дарами, так, казкар? І я теж така часточка? - запитала дівчинка.

- Так, люба.

...Казкар замовк, а Христинка провела останок дня в повній самоті, розмірковуючи над глибиною почутої легенди.

 

Закон Природи

Сьогодні, Христинко, я розповім тобі дуже повчальну історію. В одному селі жив одинаком сивобородий Старий. Він завжди намагався допомогти людям, віддати їм тепло свого сер­ця і світло своєї душі. Але сусіди його не розуміли, не чули, і цу­ралися. Багато односельців жили чужім йому життям: заздрість, злоба, образа і ненависть гостювали в їх будинках...

Один лише хлопчик-сирітка полюбив діда всією душею. Всі хвилини свого дозвілля Старий віддавав цьому молодому паростку, який охоче тягнувся до знань. Він навчив хлопчика чути природу, помічати красу навколишнього світу, жити в радості.

Несподівано на їх селище налетіло безліч сарани. Вони знищили все на своєму шляху... І люди зрозуміли, що страшна біда прийшла до них..., що вони розорені, голод і бідність чекають попереду.

•             За що Господь покарав їх? - запитала Христинка.
•             Як? Ти не впізнала її? Адже сарана - це ж людські думки. Кожен створює собі подібних, він отримує назад те, що посилає сам в ефір. Але не всі постраждали від сарани. У Старого поля стояли зелені і квітучі.
•             Як? Біда, що спіткала їх усіх, обійшла його одного? Він чаклун?
•             Помиляєшся, Христинко, - відповів Казкар. - Його поля захистило світло - світло, що йде з його душі, любов його серця, а чаклуном він ніколи не був. Знання самі по собі нейтральні - важливо, лише, в чиї руки вони потрапляють.
•             Чому його поля не загинули?
•             Все дуже просто, - промовив Казкар. - Старий присвятив своє життя пізнанню Законів Природи і самого себе.
•             А з чого почати? - закліпала оченятами мала.
•             Замислитесь про себе, про оточуючий світ. Це допоможе людям усвідомити свою відповідальність не тільки за себе, своїх близьких, а й за красу навколишнього світу, власні вчинки і навіть думки. Не за горами той час, коли люди будуть бачити думки, як зараз бачать обличчя один одного.

А пригода з сараною несподівано подарувала Старому учнів, - закінчив свою розповідь Казкар.

 

Технологія «Образ Буквиць»

(автор: Білокінь Н. О., вчитель Сем`янівського НВК)

 

Буквиці (букви + ці) слов’янської азбуки мають свої образи. Дітям молодшого шкільного віку краще пояснити їх простими зрозумілими словами, використовуючи зображення і музичний супровід. Краще запам’ятовуються віршовані рядки. Відомий факт: інформація, приправлена позитивними емоціями, сприймається вдвічі швидше і тримається у пам’яті набагато довше! Доведено, що емоційно негативна інформація блокується підсвідомістю і пам’ять намагається до неї не повертатися. З позитивною – все навпаки. Ось чому, коли навчання супроводжується позитивними емоціями, його результати просто неймовірні.

 

Образи буквиць:

Аз – людина, що живе і творить на Землі волю Бога; образ Бога на Землі; ас, лідер, достойний; початок, істок…

Ас Землі! Пора вставати,

Треба діло починати!

Боги – божественні сили, Багатство Душі, більше…

Боги наші – наші предки:

Сварог, Лада і їх дітки.

 

Вѣди – відати мудрість на Землі і Небесах, знання, інформація…

Відати – це значить знати,

тобто мудрість пізнавати.

Глаголи – говорити, передавати мудрість своєї Душі…

Глаголь про те, що сам пізнав,

Про те, що Дід твій розказав.

Добро – Добрі Діла, відкритість, чуйність, Духовний Досвід…

«Добро звершай!» - сказав отець.

«Добро Душі – всьому вінець».

Єсть – явний Світ в усіх його проявах, Природа, бути в Яві…

Єсть Природа, Я є в ній,

Ми ростемо на Землі!

В Яві світлій ми живем,

Бачимо і пізнаєм…

Єсмь – різнобарвність Світу, багатогранність, Єдині думка і енергія, душа і тіло…

Аз Єсмь! Себе ти упізнав,

Багатогранний Світ пізнав.

Животъ – життя, розвиток життя у Всесвіті…

Те що бачим ми навколо –

Це Життя іде по колу!

Все живе, що Бог створив,

Часточку себе вложив.

Sѣло – дуже багато; більше, ніж потрібно; те, що ще не зрозуміло…

Що не зможемо сприйняти,

«Зело» те буде означати…

Ȥємлѧ – Земля для проживання і вирощування живого; небесне тіло, яке рухається навколо Сонця…

Рідна Матінка Земля

Дає їстоньки і пити.

Рід людський і рід тварин

Лиш Земля може зростити.

 

Ижє – рівновага, гармонія; союз, єднання; істина…

Щоб жити в рівновазі, без війни,

Єднайся з Всесвітом, в Гармонії живи!

Як почалося все й чому так є? 

Нам Істина лиш відповідь дає…

Іжєи – Всесвіт, потік Інформації, одухотворення…

Всесвіт живий!

З ним можеш говорити,

Підказку і натхнення попросити!

Їнить – община, допомога один одному, духовність…

Общиною жити,

Добро творити –  

Свій рід і землю боронити.

Ћєрвь – таємниче, дивне і чудесне, благосні почуття…

Хочеш вір. А хочеш ні –

Справжні двері не в стіні.

Боги тайну цю довірять

Тим, хто в чудеса повірить.

Како – як космос, єднання зі всесвітом, об’єм…

•         Як дружити? Як любити?
•         Лиш по Правді треба жити

І по Совісті робити!

Людїє – люди, які творять Добрі Діла; Любов як вища мудрість Бога; об’єднання мирно мислячих…

Світ Любові й світ Людей

Із тобою з дня у день.

 

Мыслѣте – мислення; душа, що хоче творити; змінювати, покращувати…

Мисли, думай і вникай.

Створюй світ і розширяй!

Нашъ – наше, знання наших Предків; те що належить нашому народу…

Наші ріки, наші гори,

Наші ліси і простори,

Наші небо і поля –

Все це рідная Земля.

Онъ – Бог, Творець Всесвіту, першообраз, зв'язок із Предками…

Бог – Творець Небес, Землі.

Підростай і з ним твори!

Покои – спокій, стан душевної рівноваги, припинення будь-якого руху…

Покой – предел преображенья,

Состоянье без движенья.

Рѣци – ректи, розмовляти; реалізація творчих замислів…

Розкажи Богам про мрію

І вони весь світ відкриють!

Слово – Сила Слова, створення образа; думка, якій дали життя..

Слово кожне силу має,

Створює і убиває.

 

Твѣрдо – твердість; конкретно, чітко; матеріальність…

Твердь Землі і твердь Небес –

Це обителі чудес!

Укъ – клич Душі, заклик єднання, наближення до чогось…

•         Уа! Ау!

Твій клич до Роду,

До Тата, Мами, до природи!

Фертъ – воля, благородство; впевнено і гордо виявити свою Мудрість і Силу …

Руки в боки – стій «Фертом»!

Кожний скаже: «Правда в ньому!» 

Ѧть – зв'язок Небес і Землі; життєва сила в русі; досконалість і гармонія…

«Ять» - гармонія того,

Що тобі з Небес дано,

Від життя що треба взяти,

Зрозуміти і сприйняти.

 

Це неповний аналіз образів буквиць. Але якщо когось зацікавить дана інформація, то доступ до неї відкритий у мережі Інтернет. Творчість невід'ємна від духовності. Ознаками творчості є зв'язок інтуїтивного і логічного; відчуття натхнення, бажання творити; позитивна цінність результату.

Робота з образами має величезний розвивальний потенціал, оскільки вона, як і мистецтво, допомагає дитині ввійти у єдиний потік світової культури, відчути себе її відповідальним нащадком, зберігачем і творцем, залучитися до вищих та вічних цінностей людства. Особливо цінним у такій діяльності є те, що вона виникає в зоні безпосереднього чуттєвого контакту людини з навколишнім світом, а отже, допомагає пізнати та описати світ, представити його у всій повноті і різноманітності.