Методрозробка лекції "Анемії"

Про матеріал

Методична розробка теоретичного заняття з дисципліни "Внутрішня медицина", спеціалізація "Лікувальна справа". Розробка складена відповідно до робочої програми дисципліни. Методична мета: застосування інноваційних технологій навчання на теоретичному занятті.

Перегляд файлу

$C:\Users\Admin\Desktop\фон 1.jpg$ Комунальний заклад

«Нікопольський фаховий медичний коледж»

Дніпропетровської обласної ради»

Методична розробка

теоретичного заняття №3

О чём может рассказать капля вашей крови | Здоровый Гродно з дисципліни «Внутрішня медицина»

О чём может рассказать капля вашей крови | Здоровый Гродно

Тема заняття: «Анемії»

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Спеціалізація «Лікувальна справа»

Кваліфікація спеціаліста – фельдшер

Курс: IV Семестр: VII

Кількість навчальних годин: 2

Викладач: Ніна Шайко

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії

професійної підготовки № 1

Протокол від 30 серпня 2023р. № 1

Розглянуто та схвалено на засіданні

організаційно-методичної комісії

КЗ”Нікопольський фаховий медичний коледж” ДОР”

Протокол від 30 серпня 2023р. № 1

Розглянуто та схвалено на засіданні обласного

методичного об’єднання викладачів дисциплін

терапевтичного профілю

Протокол від _______________ №_____

Актуалізація опорних знань з теми

Хвороби органів кровотворення займають важливе місце серед захворювань внутрішніх органів, особливо анемії. За даними ВООЗ, анемія спостерігається у 1,62 млрд. людей. На сучасному етапі анемії становлять проблему для промислово розвинутих країн. Анемії порушують якість життя хворих, знижують їх працездатність, викликають функціональні розлади усі органів і систем організму та обтяжують перебіг інших захворювань. Анемія відповідальна за близько 841000 смертей на рік у всьому світі.

Анемія, як правило, частіше зустрічається у жінок, особливо репродуктивного віку (17-49 років). Більше 12% жінок у цьому віці страждають на анемію, в той час як серед чоловіків це число менше 2%.

Фельдшер бере участь у виявленні, своєчасній діагностиці, диспансеризації, профілактиці анемій. В стаціонарі здійснює догляд за хворими, бере участь в проведенні лікувальних заходів. Знання клінічних проявів анемій забезпечує тактику фельдшера в різних ситуаціях (рання діагностика, профілактика ускладнень). Все це обґрунтовує значення теми, що буде вивчатися для майбутньої професійної діяльності.

Методична мета:

Використання інноваційних технологій при проведенні заняття в онлайн-форматі.

2. Результати навчання:

 фахові компетентності:

- здатність застосовувати сучасні цифрові та комунікативні технології для пошуку інформації та документування результатів професійної діяльності;

- здатність обирати тактику спілкування з пацієнтами, дотримуючись принципів професійної етики;

- здатність розпізнавати й інтерпретувати ознаки здоров’я і його змін, хвороби (оцінка/діагноз);

- здатність до клінічного мислення;

- здатність до пошукової роботи;

- здатність до логічного професійного мислення.

Ознайомитись:

- із сучасним станом проблеми, статистичними даними у світі та Україні.

Знати:

- основні клінічні симптоми та синдроми при захворюваннях крові;

- визначення, клінічну класифікацію анемій;

- етіопатогенез, основні клінічні симптоми постгеморагічної, залізодефіцитної, мегалобастної анемії;

- методи лабораторної та інструментальної діагностики;

- принципи лікування, заходи невідкладної допомоги у разі ускладнень;

- профілактику різних форм анемій.

 загальні компетентності:

- здатність застосування отриманих знань з даної теми в майбутній медичній практиці;

- бути толерантним, обмінюватись досвідом;

- здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел;

- набування якості лідера, брати відповідальність за себе та приймати рішення в критичних ситуаціях;

- здатність бути критичним та самокритичним;

- мати впевненість у власних силах, вміння навчати інших;

- уміння працювати індивідуально та в команді;

- відчувати відповідальність за професійно виконану роботу;

- формувати оптимальний психологічний клімат при спілкуванні з пацієнтами;

- володіти навичками міжособистісного спілкування.

Оснащення заняття: методична розробка теоретичного заняття, мультимедійне забезпечення, тестові завдання (сайт «На Урок»), тексти клініко-ситуаційних задач, питання для контролю засвоєння нового матеріалу.

3. Методи навчання:

Словесні: пояснення нового матеріалу із застосуванням презентації, розповідь студентів, запитання для студентів та викладача, бесіда студентів із викладачем.

Наочні: тестові завдання, графологічні схеми, питання до теми, мультимедійна презентація «Анемія».

Практичні: завдання для СРС з елементами випереджаючого навчання, матеріали для активізації студентів під час лекції.

Інтерактивні: індивідуальна робота, робота в малих групах.

4. Методи контролю:

груповий, фронтальний, індивідуальний.

5. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна	Знати	Вміти
1.Попередні:
Основи латинської мови з медичною термінологією	Знати термінологію	Використовувати термінологію
Анатомія людини. Фізіологія	Анатомо-фізіологічні особливості системи крові	Вирішувати практичні задачі з фізіології
Патоморфологія та патофізіологія	Патологія дихальної системи	Використовувати отримані знання в процесі вивчення внутрішньої медицини
Фармакологія та медична рецептура	Сольові кристалоїдні р-ни Колоїдні плазмозамінники Глюкокортикостероїди Препарати заліза Вітаміни	Виписувати у рецептах сучасні лікарські форми
Догляд за хворими та медична маніпуляцій на техніка	Спостереження і догляд за хворими з порушенням функцій дихання, серцево-судинної системи. Допомогу пацієнту при кровотечі.	Виміряти АТ, визначити властивості пульсу. Визначити частоту дихання. Підготувати пацієнта до лабораторних та інструментальних методів обстеження. Надати допомогу пацієнту при кровотечі.
2. Наступні дисципліни:
Педіатрія	Анемія.	1.Здійснити суб’єктивне та об’єктивне обстеження хворого. 2.Підготувати пацієнта до лабораторних, рентгенологічних, ендоскопічних методів обстеження дихальної, серцево-судинної системи, органів травлення. 3.Оцінити результати загального аналізу крові. 4.Надати невідкладну допомогу при кровотечі. 5. Підготувати пацієнта до проведення стернальної пункції.
Акушерство	Патологія вагітності (Анемія у вагітних).
Невідкладні стани у внутрішній медицині
3.Внутрішньо-дисциплінарна інтеграція:
Пропедевтика внутрішніх хвороб	1.Методи обстеження пацієнта із захворюваннями крові. 2.Лабораторні методи обстеження. 3.Інструментальні методи обстеження.	1.Провести суб’єктивне та об’єктивне обстеження пацієнта із захворюванням органів кровотворення. 2.Підготувати пацієнта до лабораторних досліджень крові. 3.Підготувати пацієнта до інструментальних методів обстеження, до стернальної пункції. 4.Оцінити результати лабораторних досліджень крові, кісткового мозку, даних рентгенологічних, ендоскопічних досліджень.

6.Література

Навчальна

Основна:

- Внутрішня медицина. Терапія. Н.М.Середюк, О.С.Стасишин, І.П.Вакалюк – К., Медицина, 2013 - 686, стор.576-590.

Додаткова:

- Внутрішня медицина. Р.О.Сабадишин – Nova Knyha, 2020р.

Наукова

- Внутрішні хвороби: у 2-х частинах. Частина 1. Розділи 1-8: підручник /Л.В.Глушко, С.В.Федоров, І.М.Скрипник та ін. – 2-ге видання (розділ 8).

Методична

- С.Д. Максименко, М.М. Філоненко «Педагогіка вищої медичної освіти». Підручник: - К.: «Центр учбової літератури», 2014р.

- Наказ МОН України №1202 від 08.11.2021р. Про затвердження стандарту фахової передвищої освіти зі спеціальності 223 Медсестринство галузі знань 22 Охорона здоров’я освітньо-професійного ступеня «фаховий молодший бакалавр».

7. Зміст теоретичного матеріалу

Планування роботи на занятті

Етап заняття

Зміст заняття

Підготовчий етап (10хв.)

Організація навчання.

Оголошення теми заняття.
Повідомлення мети та завдання.

Перевірка присутніх, перевірка готовності до заняття.

Розповідь викладача

Основний етап (60хв.)

Викладання лекційного матеріалу за планом:

1.Основні симптоми та синдроми захворювань системи крові:

а) основні симптоми,

б) основні синдроми :

- анемічний,

- геморагічний.

- лімфопроліферативний,

- осалгічний,

- остеопоротичний,

- синдром вторинного імунодефіциту.

2.Анемія: визначення, класифікація.

3 Гостра постгеморагічна анемія:

а) етіологія, патогенез, ,

б) клінічна картина,

в) діагностика, лікування.

4.Залізодефіцитна анемія :

а) визначення, фактори розвитку,

б) клінічна картина,

в) діагностика, лікування, профілактика.

5.В12-дефіцитна (перніціозна) анемія:

а) етіологія, патогенез,

б) клінічна картина,

в) діагностика, лікування.

6.Апластична анемія:

а) етіологія, патогенез,

б) клінічна картина,

в) діагностика, лікування.

7.Гемолітична анемія:

а) етіологія, класифікація,

б) клінічна картина,

в) лабораторна діагностика,

г) лікування.

Пояснення викладача

Виступи студентів

Діалог, бесіда

Пояснення викладача з використанням мультимедійної презентації

Дискусія викладача зі студентами

Доповідь викладача

Доповідь викладача, розповідь студентів

Доповідь викладача

Виступи студентів

Мультимедійна презентація

Самостійна позааудиторна робота студентів

Заключний етап (10хв)

Узагальнення основних теоретичних понять.

Підбиття підсумків заняття. Рефлексія діяльності.

Резюме лекції, загальні висновки.

Відповіді на можливі запитання.

Завдання для самопідготовки студентів до практичного заняття № 5, тема: «Клінічний розбір пацієнтів із анеміями» .

Рефлексія діяльності на занятті (співставлення завдань заняття із власною діяльністю на занятті) у формі бесіди, бліц-турнір

Узагальнення та систематизація знань

Питання по темі, клініко-ситуаційні задачі, методична розробка СПРС № 7 за темою: «Апластична та гемолітична анемія».

7.1. Питання для активізації студентів під час вивчення нової теми

$E:\Общая папка\Толкач С\ВИКЛАДАЧИ\Футрак\2010-2011н.р\картинки для посибника\istockphoto_7651615-question-mark.jpg$ В яких органах утворюються формені елементи крові?
Охарактеризувати клітинні елементи крові.
Дати характеристику еритропоезу (повідомлення підготовлено студентом).
Які синдроми характерні для захворювань органів кровотворення? Повідомлення підготовлено студентами.

Капля крови рисунок - 60 фото 7.2. Зміст лекційного матеріалу

Анемія

Анемія (від грец. «An» - заперечення, «haema – кров) – це патологічний стан, що характеризується зменшенням вмісту гемоглобіну та (або) кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові щодо вікових та статевих норм, внаслідок чого розвивається гіпоксія тканин.

Класифікація анемій

*По механізму виникнення:

1. Анемії внаслідок крововтрати (постгеморагічні):

- гостра постгеморагічна анемія;

2. Анемії внаслідок порушеного кровотворення:

- залізодефіцитна;

- В12-дефіцитні, фолієводефіцитна (мегалобластна);

- гіпопластична, апластична.

3. Анемії внаслідок підвищеного руйнування еритроцитів (гемолітичні)

Класифікація анемій за ступенем тяжкості

1. Легкі – гемоглобін 110-90 г/л;

2. Середньої тяжкості – гемоглобін 90-70 г/л;

3. Тяжкі – гемоглобін менше 70 г/л;

4. Надтяжкі – гемоглобін менше 50 г/л.

Морфологічна класифікація анемій (за розміром еритроцитів)

*1. Макроцитарна анемія

(діаметр еритроцитів >8 мкм) – дефіцит вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти,

хвороби печінки.

*2. Нормоцитарна анемія

(діаметр еритроцитів 7,2-7,5 мкм) – недавня крововтрата, гемоліз

еритроцитів, гіпо- та апластична анемія.

*3. Мікроцитарна анемія

(діаметр еритроцитів <6,5 мкм) – дефіцит заліза, порушення синтезу

глобіну,гема.

Класифікація анемій за колірним показником

(вміст гемоглобіну в еритроцитах)

Анемія гіпохромна, колірний показник <0,86 (залізодефіцитна анемія, талассемія).
Анемія нормохромна, колірний показник 0,86-1,05 (апластична анемія, гостра постгеморагічна анемія).
Анемія гіперхромна, колірний показник > 1,05 (В₁₂-дефіцитна анемія, фолієводефіцитна анемія).

Класифікація анемій за здатністю кісткового мозку до регенерації

Норморегенераторна (з достатньою функцією кісткового мозку) – ретикулоцитів більше 1% (при гемолітичній анемії, ретикулоцитарному кризі, при лікуванні вітаміном В₁₂, після крововтрат).
Гіпорегенераторна (зі зниженою регенераторною функцією кісткового мозку) – ретикулоцитів менше 1% (при залізодефіцитних анеміях, хронічних крововтратах).
Гіпопластична або апластична (з різким пригніченням процесів еритропоезу) – ретикулоцитів менше 0,2% (при гіпопластичних анеміях, панмієлофтізі).
Гіперрегенераторна (із підвищеною регенераторною функцією кісткового мозку) – ретикулоцитів більше 1-1,5%.

Лабораторні ознаки анемічного синдрому

. зниження рівня гемоглобіну і кількості еритроцитів;

. зміна колірного показника;

. зміна розмірів і форми еритроцитів;

. прискорення ШЗЕ.

Гостра постгеморагічна анемія

Це анемія, що виникає внаслідок зовнішньої чи внутрішньої кровотечі і характеризується швидким зменшенням кількості еритроцитів і рівня гемоглобіну в системі кровообігу.Мінімальна кровотеча, при якій виникають її клінічні прояви, становить 500-700 мл.

Етіологія.

. Деструктивні ураження органів і тканин :

- ерозії, виразки;

- пухлини, що розпадаються;

- варикозне розширення вен;

- розшарування аневризми аорти.

. Геморагічні діатези.

. Передозування антикоагулянтів.

. Травматичні ураження судинної стінки.

Кровотеча : - видима;

-прихована (внутрішня).

Патогенез.

. Зменшення об’єму циркулюючої крові.

. Розвиток геморагічного шоку.

. Активація симпато-адреналової системи.

. Надходження крові із депо.

Клініка.

. Симптоми основного захворювання, яке зумовило крововтрату.

. Синдром гострої судинної недостатності (зомління, колапс, шок) :

-«смертельна блідість»;

-запаморочення, втрата свідомості;

-нудота, блювання;

-холодний піт;

-загострені риси обличчя;

-пульс ниткоподібний, тахікардія;

-АТ знижений;

-тахіпное.

Діагностика.

Загальний аналіз крові:

- Рефлекторна фаза компенсації (перша доба після крововтрати), показники в нормі.

- Гідремічна фаза (через 1-2 доби, триває 2-3 доби), знижуються показники гематокриту, еритроцитів, гемоглобіну. Анемія нормохромна, нормоцитарна.

- Кістково-мозкова фаза компенсації (через 4-5 діб). Характерний ретикулоцитоз, лейкоцитоз. В кістковому мозку збільшується до 30-40% вміст еритроїдних елементів. В сироватці крові підвищується вміст еритропоетину.

Симптоми анемії виникають при крововтраті 20-25% ОЦК, геморагічний шок – при втраті 40-50% ОЦК у раніше здорових людей.

Лікування.

. Усунути причину (зупинити кровотечу) : гемостатична губка, фібрин,

дицинон, транексан.

. Поповнення ОЦК : сольові кристалоїдні розчини, колоїдні

плазмозамінники , препарати крові.

. Терапія гострої судинної недостатності: норепінефрин, допамін, кортикостероїдні гормони (гідрокортизон, преднізолон).

. Після стабілізації гемодинаміки – преперати заліза.

Залізодефіцитна анемія

Захворювання системи крові, що обумовлено дефіцитом заліза в організмі,

супроводжується змінами параметрів його метаболізму, зменшенням концентрації гемоглобіну в еритроцитах, кількісними і якісними їх змінами,

клінічними проявами анемічної гіпоксії, сидеропенії і метаболічної інтоксикації

Этіологія ЗДА

I. Крововтрата - основний етіологічний фактор.

Причини хронічних крововтрат

 Рясні менструальні кровотечі.

 Пологи.

 Приховані кровотечі з шлунково-кишкового тракту (виразки, ерозії, пухлини).

II. Інші причини виникнення залізодефіцитного стану.

 Спадковий дефіцит заліза.

 Порушення всмоктування заліза при патології шлунка (анацидний стан)

 і кишечника (ентерити, діарея).

 Вагітність, лактація.

 Хронічні інфекційно-запальні та аутоімунні захворювання.

 Пухлини будь-якої локалізації.

 Аліментарна недостатність - дефіцит м'ясної їжі, незбалансоване

 харчування.

 Надмірні фізичні навантаження.

 Порушення транспорту заліза.

Фізіологічне значення заліза визначається його наявністю в складі

дихальних пігментів-гемоглобіну,міоглобіну і клітинних ферментів -

каталази, пероксидази, цитохромів та ін.

В організмі людини міститься 4 - 4,5 грам заліза.

Обмін заліза в організмі характеризують такі показники

 рівень сироваткового заліза (у жінок 11,5 -25 мкмоль / л, у чоловіків 13- 30 мкмоль /л).

 загальна залізозв’язувальна здатність

сироватки крові (30,6 - 84,6 мкмоль / л).

 вміст феритину в сироватці крові (12 – 300 нг / мл).

 сидеробласти в кістковому мозку 20 - 40%.

Клініка залізодефіцитних анемій

 Загальноанемічний синдром

(пов'язаний зі значним зниженням кількості еритроцитів

і гемоглобіну)

- Слабкість,

- запаморочення,

- серцебиття,

- задишка,

- непритомність

 Сидеропенічний синдром(пов'язаний з порушенням

утворення клітинних ферментів -каталази, пероксидази, цитохромів)

- Сухість і стоншення шкіри, порушення цілісності епідермісу. У кутах рота з‘являються виразки, тріщини з запальним валиком- заїди або ангулярний хейліт.

- Атрофія сосочків язика ( червоний, згладжений, в тяжких випадках –географічний язик).

- Атрофія слизової оболонки стравоходу, утруднюється ковтання сухої твердої їжі, виникає відчуття першіння і стороннього тіла в горлі (синдром Пламмера-Вінсона).

-Випадіння волосся, ламкість, розшарування, поперечна посмугованість нігтів. Нігті стають плоскими, іноді набувають увігнутої ложкоподібної форми (койлоніхії).

Сидеропенічні симптоми, які характерні тільки для ЗДА:

 Спотворення смаку (pika chlorotika): потяг до незвичайних продуктів, таких як глина, земля, накрохмаленої білизни (амілогафія);

 Спотворення нюху: потяг до запахів нафталіну, бензину, ацетону, друкарської фарби;

Об’єктивне обстеження:

 Блідість шкіри з алебастривим чи зеленуватим відтінком;

 Синюватість склер ( симптом блакитних склер).

Лабораторна діагностика залізодефіцитних анемій

 зниження вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів.

 колірний показник менше 0,8 -гіпохромна анемія.

 неоднакова величина еритроцитів зі схильністю до мікроцитозу.

 виражений пойкілоцитоз, еритроцити бувають самої різної форми і розмірів-анізоцитоз.

 при важких формах анемії – лейкопенія, тромбоцитопенія.

Мієлограма.

● Характерних змін немає.

Біохімічний аналіз крові:

● зниження концентрації сироваткового

заліза;

● зниження концентрації сироваткового

феритину;

● підвищення загальної залізозв'язувальної

здатності сироватки крові.

Ступінь тяжкості ЗДА (оцінюють за показником Нb):

 Легкий - Нb 110-90 г/л;

 Середньої тяжкості – Нb 89-70 г/л;

 Тяжкий – Нb менше ніж 50 г/л.

Принципи терапії ЗДА

 ліквідація причини, яка викликала дефіцит заліза;

 поповнення депо заліза; попередження рецидиву анемії

Препарати заліза для перорального застосування

 Фенюльс

 Фенотек

 Актиферрин

 Тардиферон

 Ранферон

 Ферроградумет

 Ферронал

 Ферретаб

 Сорбифер

Препарати заліза для парентерального введення

 феррум-лек,

 фербітол,

 ферковен,

 жектофер,

 Венофер та ін.

Показання для призначення парентерального введення препаратів заліза

1) стан після резекції шлунка або тонкого кишечника, синдром порушення всмоктування;

2) неспецифічний виразковий коліт;

3) хронічний ентероколіт;

4) абсолютна непереносимість препаратів заліза для перорального застосування;

5) загострення виразкової хвороби шлунка або 12-палої кишки.

Профілактика ЗДА:

 У жінок з надмірними або тривалими (більше 5 днів) менструаціями щомісяця необхідно приймати всередину препарати заліза тижневими або місячними курсами 2р/рік.

 Брати кров у донорів жінок не частіше 1-2 рази, у чоловіків -2-3 рази на рік.

 Вагітним слід проводити 3-6 –місячні курси суплементації (поповнення): по 100мг заліза (елементарного) і 300 мкг фолієвої кислоти на добу.

 Усі пацієнти із ЗДА й особи з факторами ризику повинні перебувати на диспансерному обліку в поліклініці.

В₁₂ - дефіцитні і фолієводефіцитні анемії

В ₁₂-дефіцитна анемія відноситься до групи мегалобластних анемій, що характеризуються ослабленням синтезуДНК, в результаті чого порушується розподіл всіх швидкопроліферіруючих клітин (гемопоетичних, клітин шкіри,шлунково-кишкового тракту, слизових

оболонок).

Этіологія і патогенез

В основі лежить дефіцит вітаміну В₁₂ (ціанокобаламіну), рідше – фолієвої кислоти. В результаті дефіциту відбувається порушення синтезу ДНК в кровотворних клітинах, розвивається неефективний мегалобластичний еритропоез (в нормі існує тільки у плода) з продукцією нестійких мегалоцитов і макроцитів.

Причини дефіциту ціанокобаламіну

I.Порушення всмоктування вітаміну В₁₂.

Причини: аутоімунний гастрит; резекція не менше ¾ шлунка або гастректомія; важкий ентерит або інші захворювання кишечника, які проявляються діареєю, синдромом мальабсорбції; резекція клубової кишки;

ІІ. Конкурентна витрата вітаміну В₁₂.

Причини: інвазія широким лентецом (Dyphylobotrius latus);дивертикульоз кишечника або синдром «сліпої петлі»; багаторазові вагітності.

ІІІ. Порушення транспорту вітаміну В₁₂ кров'ю.

Причини: спадкова недостатність транскобаламінов; порушення синтезу транскобаламінов в печінці (гепатити та

цирози).

ІV. Порушення депонування вітаміну В₁₂.

Причини: важкі хронічні захворювання печінки (гепатити та

цирози).

Клінічні синдроми В₁₂-дефіцитної анемії

Анемічний.

• Гастроентерологічний (глосит, атрофічний гастрит і ентероколіт).

• Неврологічний (фунікулярний мієлоз).

Клінічні вияви недуги виникають непомітно і поступово наростають. Уражується кровотворна тканина, травна та нервова системи.

Спотворюється апетит, з՚являються відраза до м‘яса, диспептичні розлади ( погіршення апетиту, проноси, закрепи).

Відмічається біль у язиці.

Об՚єктивне обстеження:

 Легка жовтяниця шкіри;

 Згладженність сосочків язика (лакований червний язик – глосит Гентера);

 Гепато- і спленомегалія;

Оніміння, біль у кінцівках, гіпо- і гіперестезії, відчуття повзання мурашок

Лабораторна діагностика

Загальний аналіз крові:

 різко виражене зниження еритроцитів і гемоглобіну;

 колірний показник завжди перевищує 1,1 (гіперхромна анемія);

 макроцитоз або мегалоцитоз еритроцитів;

 в еритроцитах кільця Кебота, тільця Жолли, базофільна пунктація;

 пойкілоцитоз і анізоцитоз еритроцитів;

 зниження кількості ретикулоцитів аж до повної відсутності;

 лейкопенія, нейтропенія, анеозінофілія, моноцитопенія, гігантські

 полісегментованні нейтрофіли;

 відносний лімфоцитоз;

 тромбоцитопенія.

Мієлограма (ключове дослідження для діагнозу).

1.Гіперплазія червоного кровотворного паростка.

2.Поява мегалобластів у кістковому мозку.

3.Гіперсегментація нейтрофілів.

4.Кількість мієлокаріоцитів збільшена або нормальна.

Особливості біохімічного аналізу крові:

● підвищення рівня непрямого білірубіну;

● рівень заліза нормальний або підвищений;

. можливе підвищення в крові лактатдегідрогенази.

Імунологічний аналіз крові:

. виявлення антитіл до парієтальних клітин шлунка. До гастромукопротеїну комплексу «вітамін В₁₂ + гастромукопротеїн».

Аналіз сечі та калу:

. при розвитку гемолізу – в сечі з'являється уробілін, в калі збільшується стеркобілін.

Інструментальні дослідження при В₁₂-дефіцитній анемії:

. Езофагогастродуоденоскопія: дифузний атрофічний гастрит, дуоденіт, рідше – атрофічний езофагіт.

. Дослідження шлункової секреції: різке зменшення кількості шлункового соку, зниження соляної кислоти та пепсину.

. Рентгеноскопія шлунка: порушення евакуаторної функції, витончення та згладженість складок слизової оболонки шлунка.

Лікування:

● Дієта: обмежити жири, так як вони гальмують кровотворення кістковому мозку. Підвищити вміст білків в їжі, а також вітамінів і

мінеральних речовин

● Вітамін В₁₂ у вигляді ціанкобаламіну та оксикобаламіна. Ці препарати відрізняються за засвоюваністю. Ціанкобаламін засвоюється швидко. Оксикобаламін - більш повільно.

Принципи терапії:

Наситити організм вітаміном В-₁₂

● Підтримуюча терапія

● Для лікування частіше користуються ціанкобаламіном в дозі 500 мкг. Дана доза застосовується якщо немає ускладнень (фунікулярний мієлоз, кома).

● При наявності ускладнень 1000 мкг.

● Через 10 днів доза зменшується. Ін'єкції тривають ще 10 днів. Потім, протягом 3 місяців 1 раз в тижні вводять 300 мкг. Після цього, протягом 6 місяців робиться 1 ін'єкція в 2 тижні.

7.3. Матеріали для контролю знань студентів

Тести

1. Ретикулоцитоз є ознакою:

лейкозу
тромбоцитопенічної пурпури
гострої постгеморагічної анемії
гемофілії
В₁₂-дефіцитної анемії

2. Чоловіку, 65 років, після обстеження встановлеий діагноз В₁₂-дефіцитної анемії, призначено лікування. Через тиждень був взятий контрольний аналіз крові. Що буде раннім критерієм ефективності проведеної терапії?

збільшення кількості лейкоцитів
підвищення рівня гемоглобіну
зниження КП крові
нормобластчне кровотворення
збільшення кількості ретикулоцитів

3. Жінка 60 років скаржиться на загальну слабкість, відчуття тяжкості в епігастральній ділянці, відрижку після їжі. Об’єктивно: температура тіла 36,6⁰С, ЧДР – 20/хв, пульс – 96/хв., АТ – 115/70 мм.рт.ст. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Аналіз крові: Ер. – 2,0*10¹²/л, Нb - 100г/л, КП – 1,5, ШОЕ – 28мм/год. Яка тактика лікування анемічного синдрому доцільна у хворої?

призначити препарати заліза перорально
призначити препарати соляної кислоти
призначити ціанокобаламін
призначити препарати заліза парентерально
призначити переливання еритроцитарної маси

4. У чоловіка, 52 років, що хворіє на ерозивний гастрит, прогресує загальна слабкість, серцебиття, запаморочення. Об’єктивно: блідість і сухість шкіри та слизових оболонок, ангулярний стоматит. Пульс – 104/хв., АТ – 130/75мм.рт.ст. Тони серця приглушені, систолічний шум біля верхівки й основи серця. Печінка та селезінка не пальпуються. У крові виражена гіпохромна анемія. Який патогенетичний фактор може бути найважливішим у розвитку в даному випадку?

дефіцит вітаміну В₁₂
крововтрата
інтоксикація
гемоліз еритроцитів
дефіцит фолієвої кислоти

5. Хворий на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки скаржиться на загальну слабкість, задишку при незначному навантаженні, бажання їсти крейду. Об’єктивно: хворий блідий, виявляються трофічні зміни шкіри. Аналіз крові: Ер – 3,3*10¹²/л, Нb – 90 г/л, КП – 0,75, ретикулоцити – 2%, залізо крові – 5,6 ммоль/л. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

гемолітична анемія
залізодефіцитна анемія
еритремія
апластична анемія
е В₁₂–дефіцитна анемія

6. Пацієнт надійшов у гематологічне відділення зі скаргами на випадіння волосся, ламкість нігтів, ложкоподібну деформацію нігтів, бажання їсти крейду, вдихати неприємні запахи. Симптомами якого синдрому є дані скарги?

гемолітичного
фунікулярного мієлозу
сидеропенічного
інтоксикаційного
алергійного

7. Що таке ретикулоцити?

юні лімфоцити
юні моноцити
паличкоядерні нейтрофіли
юні еритроцити
юні еозинофіли

8. Яких формених елементів міститься найбільше в одиниці об’єму крові?

лейкоцитів
тромбоцитів
лімфоцитів
гранулоцитів
еритроцитів

9. Що таке анізоцитоз?

наявність еритроцитів зі зміненою формою
наявність дуже дрібних часточок еритроцитів
наявність еритроцитів з різним забарвленням
наявність еритроцитів кільцеподібної форми
наявність еритроцитів різної величини

10. Хвора, 66 років, скаржиться на задишку, біль у кінчику язика, парестезії рук. Оперована з приводу шлункової кровотечі, резекція шлунка. Об’єктивно: сосочки язика згладжені, пульс – 100/хв., систолічний шум над верхівкою, печінка та селезінка не збільшені. Неврологічний статус: порушення чутливості, сухожильні рефлекси D<S. Аналіз крові: 2,4*10¹²/л, гемоглобін – 98 г/л, КП – 1,22, ШОЕ – 7 мм/год., мегалоцити, макроцитоз. Залізо сироватки крові – 17,3 ммоль/л. Діагноз?

В₁₂ -дефіцитна анемія
аутоімунна гемолітична анемія
залізодефіцитна анемія
гіпопластична анемія
гостра постгеморагічна анемія

11. Пацієнт лікується в терапевтичному відділенні з приводу В₁₂–дефіцитної анемії. Що призначають на курсову терапію?

аскорбінову кислоту
рибофлавін
аспаркам
рутин
ціанокобаламін

12. Під час обстеження у пацієнта виявили залізодефіцитну анемію. Вкажіть препарат, який використаєте для лікування.

еуфілін
фервекс
ферроградумент
фентаніл
фенігідін

13. Виберіть характерний симптомокомплекс анемічного синдрому:

анорексія, схуднення, слабкість, свербіж шкіри
біль в кістках, суглобах, гіперемія шкіри
крововиливи на шкірі, в суглобах, кровотечі
запаморочення, задишка, «мушки» перед очима
біль в горлі, слинотеча, метеоризм, проноси

14. У пацієнта з хронічним гастритом типу А з’явилися скарги на слабкість, швидку втомлюваність, нудоту, біль та щеміння у язиці, збільшення печінки, тахікардію, відчуття «повзання мурашок», нестійку ходу. У ЗАК – зменшення вмісту гемоглобіну та еритроцитів, підвищення кольорового показника. Про яку найбільш ймовірну патологію треба подумати?

гостру постгеморагічну анемію
В₁₂–дефіцитну анемію
гіпопластичну анемію
гемолітичну анемію
залізодефіцитну анемію

15. При проведенні ЗАК отримано наступні результати червоної крові: еритр. – 3,2*10¹²/л, Нb – 80 г/л, КП – 0,72. Який вид анемії за колірним показником у пацієнта?

гіпорегенераторна
гіперегенераторна
нормохромна
гіперхромна
гіпохромна

Еталони відповідей на тестові завдання, тема «Анемія»

1.с 9.е

2.d 10.а

3.с 11.е

4.в 12.с

5.в 13.d

6.с 14.в

7.d 15.е

8.е

Питання для контролю засвоєння студентами теми «Анемія»

$E:\Общая папка\Толкач С\ВИКЛАДАЧИ\Футрак\2010-2011н.р\картинки для посибника\istockphoto_7651615-question-mark.jpg$ До якої групи належать залізодефіцитна та В₁₂-фолієводефіцитна анемії?
Які анемії, із розглянутих, є

гіпохромними та гіперхромними?

Перелічіть симптоми, які характерні для сидеропенічного синдрому?
З ураженням яких структур пов’язаний розвиток фунікулярного мієлозу?
Які додаткові методи обстеження використовують з метою підтвердження діагнозу залізодефіцитної анемії?
Які зміни спостерігаються в загальному аналізі крові при В₁₂-дефіцитній анемії?
Яке обстеження необхідно призначити для підтвердження діагнозу В₁₂-дефіцитної анемії?
Яким формам препаратів заліза надається перевага при лікуванні залізодефіцитної анемії та якою повинна бути тривалість лікування?
Чим обумовлена важкість стану при гострій постгеморагічній анемії?
Перелічіть принципи надання невідкладної допомоги при гострій постгеморагічній анемї.?

Клініко-ситуаційні задачі для активізації студентів

$E:\Общая папка\Толкач С\ВИКЛАДАЧИ\Футрак\2010-2011н.р\картинки для посибника\b218f70010aa.jpg$

Клінічна задача №1

У хворої,75 років, з анемією порушена хода, різко знижені колінні та ахілові рефлекси, порушена функція сечового міхура. При огляді виявлено певну жовтушність шкірних покривів, язик гладенький, блискучий («лакований язик»).

1.Поставити попередній діагноз.

2.Як називають описані ураження нервової системи?

3.Який колірний показник буде в аналізі крові?

Клінічна задача №2

Хвора, 55 років, звернулася до фельдшера зі скаргами на загальну слабкість, шум у вухах, «миготіння мушок» перед очима, бажання їсти крейду.

Об-но: Блідість шкіри з зеленуватим відтінком, шкіра суха, лущиться. При огляді ротової порожнини: блідість слизових оболонок, на щоках – відбитки зубів. Волосся ламке, випадає. Нігті з поперечною смугастістю. Тони серця посилені, систолічний м’який шум у всіх точках.

В аналізі крові: еритроцити – 2,0*10¹²/л, гемоглобін – 50 г/л.

1.Розвиток якого захворювання слід запідозрити?

2.Які дані додаткових досліджень дозволять уточнити діагноз?

3.Який колірний показник буде в аналізі крові?

Клінічна задача №3

Хвора, 37 років, скаржиться на слабкість, запаморочення, потемніння в очах, парестезії у стопах і нестійка хода. При огляді виявлено певну жовтушність шкірних покривів, язик гладенький, блискучий, («лакований» язик). Печінка виступає з-під краю реберної дуги на 4,5см . У крові: Нв – 70 г/л, КП – 1,4, лейкоцити – 4,5*10⁹/л, ШОЕ – 12 мм/год. При гастроскопії: атрофічний гастрит, при дослідженні шлункового соку – ахілія.

1.Встановити попередній діагноз.

2.Назвіть найбільш часті причини, що призводять до даного захворювання.

3.Який варіант анізоцитозу характерний для даної патології?

4. Що таке «тільця Жоллі» і «кільця Кебота»?

Клінічна задача №4

Хворий, 44 років, скаржиться на слабкість, «миготіння мушок» перед очима, сухість у роті, спрагу. В анамнезі – виразкова хвороба шлунка з частими сезонними загострннями.

Об-но: блідість шкірних покривів і слизових оболонок ротової порожнини. Пульс – 55/хв., слабкого наповнення і напруги. АТ 90/50 мм.рт.ст. В аналізі крові: еритроцити- 3,0*10¹²/л, Нв-100 г/л, КП-1,0, ретикулоцити – 28%, лейкоцити – 12*10⁹/л.

1.Попередній діагноз.

2.Назвіть найбільш ймовірну причину, що призвела до даного захворювання?

$E:\Общая папка\Толкач С\ВИКЛАДАЧИ\Футрак\2010-2011н.р\картинки для посибника\%20_1_~1.JPG$ Еталони відповідей на клініко-ситуаційні задачі до теми: «Анемія».

Задача№1

В₁₂-дефіцитна анемія.
Фунікулярний мієлоз..
Колірний показник більше 1,05.

Задача№2

Залізодефіцитна анемія.
а)Вміст сироваткового заліза.

б).Вміст сироваткового ферритину.

в)Загальна залізозв’язувальна здатність сироватки крові.

Задача№3

1.В₁₂-дефіцитна анемія.

2.Атрофічний гастрит, резекція шлунка.

3.Макроцитоз.

4.Тільця Жоллі – залишки ядер нормобластів, кільця Кебота – залишки оболонки ядер.

7.5. Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою

Тема: «Анемія»

Навчальні завдання

Вказівки до виконання

Відповідь

Вивчити:

Анемія: визначення суті захворювання, клінічна класифікація,класифікація за ступенем важкості, за колірним показником, за здатністю до регенерації.
1. Гостра постгеморагічна анемія: визначення суті захворювання, етіопатогенез, клініка, діагностика, лікування, догляд.
2. Залізодефіцитна анемія: етіологія, патогенез, симптоми, лабораторна д-ка, лікування, профілактика.
3. В₁₂-дефіцитна анемія: етіологія, основні синдроми, діагностика, лікування, профілактика.
4. Гіпопластична та апластична анемія.
5. Гемолітичні анемії

Вивчити тему, користуючись конспектом лекції та підручником.

а)Вивчити тему, користуючись конспектом лекції. підручником.

б)Виписати рецепти на препарати заліза та ціанокобаламін.

Вивчити тему, користуючись конспектом лекції та підручником.

4.Вивчити тему, користуючись методрозробкою СРС.

Рецензія на методичну розробку теоретичного заняття

З дисципліни «Внутрішня медицина»

Спеціальність 223 «Медсестринство»

Спеціалізація «Лікувальна справа»

Тема: «АНЕМІЯ»

Викладач Шайко Н.І.

Курс: IV

Тривалість заняття – 2 год.

Тип заняття – розвиток клінічного мислення у студентів за допомогою лекції-бесіди з елементами візуалізації та випереджаючим навчанням. Використання інноваційних технологій при проведенні заняття в онлайн-форматі: випереджувальне навчання, використання комп’ютерних технологій

Навчання.

Структура заняття відповідає методичним вимогам. Науково-методичне обґрунтування має зацікавити студентів у вивченні цієї теми, бачити значимість їх професійної діяльності, мати критичність мислення та мобільні знання.

Методична розробка включає всі етапи заняття, містить актуальність теми, сформульована мета заняття, прослідковується міждисциплінарна та внутрішньодисциплінарна інтеграція.

Матеріал викладено логічно і послідовно, висновки аргументовані, використана основна, додаткова та методична література. Зміст навчального матеріалу відповідає темі заняття та робочій програмі.

Для проведення основного етапу заняття підготовлена мультимедійна презентація, розроблені запитання для активізації студентів. Час використано раціонально на підготовчому, основному та заключному етапах.

З метою узагальнення та систематизації знань студентів на заключному етапі складені типові навчальні задачі для студентів з еталонами відповідей, підготовлені тестові завдання для контролю засвоєння теми, зроблені загальні висновки по темі.

Запропоновані завдання та література для самостійної роботи студентів.

Методична розробка лекції відповідає сучасним вимогам, містить науковий матеріал з теми: «Анемія», сформовані всі етапи теоретичного заняття, що відповідає структурі заняття.

Методична розробка рекомендована викладачам внутрішньої медицини при викладанні дисципліни «Внутрішня медицина»

Рецензент: Ковальчук Т.М., спеціаліст вищої категорії, викладач-методист

Підпис _______________

doc

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Шайко Ніна Іванівна

Пов’язані теми

Природничі науки, Розробки уроків

Додано

12 лютого