Ми будем славить перед цілим світом живе й святе Шевченкове ім'я

Ми будем славить перед цілим світом

Живе й святе Шевченкове  ім'я

 

Матеріал до уроку позакласного читання для учнів 4 класу, який можна провести у формі свята. Святу передувала робота учнів над проєктом «Славетний син українського народу». Інформацію ,зібрану учнями у ході роботи над проєктом. використано у цьому матеріалі.

Мета. Поглибити та розширити знання учнів про життя та творчість Тараса Григоровича Шевченка; вчити дітей виступати перед аудиторією, удосконалювати вміння виразно декламувати, розвивати артистичні здібності; викликати у дітей  інтерес до читання творів Т.Г. Шевченка; виховувати через образне слово, твори мистецтва, почуття любові до України, свого народу, рідної мови.

1 уч. Зібрались ми нині у залі врочистім

          Хай слово вкраїнське лунає!

          Дні пам’яті українського поета

          У березні вся Україна відзначає!

2 уч. Щовесни, коли тануть сніги

         І нарешті засяє веселка,

         Повні сил і живої снаги

         Ми  вшановуєм пам’ять Шевченка!

3 уч. Ген за рікою синіє гора

         В небі веселка розквітла казкова,

         Ніжно вплітається в гомін Дніпра

         Добре і щире Шевченкове слово!

4 уч. Ми всі діти українські,

         Український славний рід,

         Дбаймо, щоб про нас, маленьких,

         Добра слава йшла у світ.

Пісня «Діти України»

5 уч. І став для нас Шевченко заповітом,

        Безсмертним як саме людське життя

        Ми  будем славить перед цілим світом

        Живе й святе Шевченкове ім’я!

6 уч. Ми чуємо тебе, Кобзарю крізь століття,

          І голос твій нам душі окриля,

          Встає в новій красі, забувши лихоліття,

          Твоя, Тарасе, звільнена земля.

7уч. У зоряні вінки заплетені суцвіття,

        Тобі до ніг, Титане, кладемо.

        Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття

        Тебе своїм сучасником звемо.

8уч. Він був поетом волі в час неволі,

        Поетом доброти в засиллі зла.

        Була у нього надзвичайна доля,

       Та доля Україною була.

Вчитель: Так, діти, шановні гості, дійсно доля України, то доля Тараса Григоровича. Бо Україну він любив понад усе. Про неї його вірші, думки. Його ім’я уособлює нас, українців, для  народів світу. Тарас Шевченко- це слава і гордість українського народу. Він вічний, як вічна Україна. Він прославив Україну на віки. Поет говорив:

Я так її, я так люблю

Мою Україну  убогу,

Що прокляну святого Бога,

За неї душу погублю.

Як актуально звучать ці слова Великого Кобзаря зараз, коли українці віддають свої життя за  свободу і мир на своїй землі. А його слова:

«Борітеся- поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас  слава

І воля святая»   стали пророчими. Вони надихають на боротьбу, допомагають вірити, що правда переможе.

Пісня «А ми тую червону калину»

Вчитель: Сьогодні ми ще раз перегорнемо сторінки життя і творчості Кобзаря, пригадаємо його вірші, віддамо шану його таланту поета і художника.

Полинемо у ті часи, коли 9 березня 1814 року в с. Моринці на Звенигородщині (нині Черкащина) у сім’ї Григорія та Катерини Шевченків, кріпаків пана  Енгельгарда,  народився син Тарас.

9уч.       …У старій хатині

В кріпака колись

В тихий день весінній

Хлопчик народивсь.

 

У тяжкій неволі

Ріс малий Тарас.

Він не вчився в школі,

Він ягняток пас.

10уч. Батько Григорій  Іванович умів читати, стельмахував. Мати – працьовита, дбайлива, лагідна ,любила співати пісень. Ця  любов потім передалась і  Тарасикові.

Родина була велика: старша сестра Катруся і брат Микита та молодші за Тараса- Йосип, Яринка та сліпенька Марійка.

11уч. Рік за роком батьки тяжко працювали на панщині. Жили бідно. З самого ранку до вечора гнули спину на пана, а на відпочинок мали час тільки ввечері. Тоді вся дружна сім’я збиралася у садочку повечеряти та послухати соловейка.

Вірш «Садок вишневий коло хати»

12уч. Малий Тарасик ріс допитливим, кмітливим і розумним хлопчиком. Що тільки мовчазним і завжди замисленим. Дуже любив діда Івана. Все б і слухав його оповідки про залізні стовпи, що підпирають землю та про гайдамаків, що повстали проти панів.

У 8 років його віддали до дяка в науку. Хоч було важко навчився читати і писати. А ще дуже йому подобалось малювати.

13уч. Та недовго тривала наука. Померла від тяжкої праці та злиденного життя його матуся. І життя хлопчика дуже змінилось. Батько згодом одружився вдруге. Мачуха була люта і не злюбила дітей,  а найбільше Тарасика. Почалися сварки. Тільки й радості було в нього, коли  батько пішов з чумаками та і сина взяв із собою.

14уч. Отоді вже малий  Тарасик побачив і могутній Дніпро, і сліпих кобзарів, що грали на кобзі та співали старовинні пісні, і високі могили у степах.

Та невдовзі помирає і тато . Юний поет залишається  сиротою в  11 років.

Там батько, плачучи з дітьми

(А ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

15уч. Вмерли мама й тато…

Сирота — в дяка…

Тут була в хлоп’яти

Грамота гірка.

 

В пана-бусурмана

В Петербурзі дім.

Кріпаком у пана

Був Тарас у нім.

 

16уч. Хоче малювати,

Прагне він до знань,

Та за це багато

Зазнає знущань.

 

Нишком він малює

Статуї в саду

Та вночі віршує

Про людську біду.(показ репродукцій картин)

1уч. У темному панському саду Шевченко згадує все, що бачив у поїздках з батьком. Згадує Україну, Дніпро. І на папері для малювання з’являється вірш.

Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий»

2уч. Малює і пише вірші Тарас, не знаючи , що скоро його життя зміниться.

Та в людському морі

Стрілися брати,

Що зуміли в горі

Щиро помогти.

 

Викупили друзі!

Вільним став Тарас!..

Чом же серце в тузі?

Біль чому не згас?

3уч. У 1840 році виходить його відома на весь світ збірка «Кобзар». У ній поет залишив для нас заповіти- любити Україну, зберегти мову народу, його звичаї, пісні  і пронести через віки.

Гнули люди спину

На панів лихих.

Кріпака-людину

Пан продати міг.

 

Мучились в неволі

Бідні трударі,—

Він про їхню долю

Пише в «Кобзарі».

4уч. Коли Шевченко став вільною людиною його прийняли до Академії художеств у Петербурзі, яку він закінчив з двома срібними медалями і званням «вільного художника». Він малював портрети, автопортрети, картини, ілюстрував свої власні вірші. ( показ автопортретів, ілюстрацій)

Писав вірші! Ой як писав!

Сміливий і щирий

Був Тараса спів,—

Він гострить сокири

Кличе на панів.

 

5уч. Цар його в солдати

В дикий край заслав,

Малювать, писати

Кат забороняв.

 

Та малює й пише

Він таємно там,—

Гнівні його вірші

Страх несли панам!

Вчитель: Шевченко перебуває на засланні довгих десять років. Тугу за Вкраїною він , попри заборону , виливає у віршах.

Вірш «Зоре моя вечірняя»

Вірш «Тече вода з-під явора».

Багато віршів поета пізніше стануть піснями. Композитори різних країн створили близько 500 творів на тексти й мотиви «Кобзаря».

Звучить пісня  «По діброві вітер віє»

Вчитель: 10 важких років заслання підірвали фізичні сили і здоров’я Тараса Григоровича. 9 березня 1861 року йому виповнилося 47 років. Тоді поет лежав тяжко хворий у Петербурзі. А вже на другий день,  10 березня перестало битись серце Великого Кобзаря. За заповітом у травні того ж року його перепоховали у Каневі на Чернечій горі.

6уч. За ясну свободу,

Світле майбуття

Він віддав народу

Все своє життя.

 

Як дітей любив він!

Мріяв, щоб малі

Скрізь росли щасливі,

На усій землі!

 

7уч.…В зелені квітучій

Канів на Дніпрі.

Пам’ятник на кручі,

На крутій горі.

 

І дорослі, й діти —

Всі сюди ідуть

І найкращі квіти

Кобзарю несуть.

 

Тож як будеш часом

В Каневі колись,—

Дідусю Тарасу

Низько поклонись!

8уч. Любов народу до талановитого  митця безмежна. Йому зведено 800 пам’ятників, а твори перекладено багатьма мовами. На честь нього названі вулиці, парки, бібліотеки.

Василь Стефаник писав: «Читайте Шевченка, а  там отворена вам … історія і душа українського народу. Там є найкращі скарби українського народу… Там для всіх мільйонів українського народу велика книга мудрості, книга любові до України».

Вчитель:  Сьогодні до нього звертаємо погляди. Вшановуємо його пам’ять хвилиною мовчання.

Любі діти!  Дорожіть  Шевченком! Любіть Україну, як любив її  поет. Читайте Тарасові твори і ваша мова буде гарною, чарівною, барвистою, бо українська мова- одна з найкращих і найрідніших.

Нехай на вашому шляху завжди будуть поруч Шевченкова пристрасть, жага до навчання, наполегливість, любов, Шевченкова мужність і невмируще слово.

Звучить «Пісня про Кобзаря» Наталії Май.