Ми роду козацького нащадки

Тема:

«Ми роду козацького нащадки» до Дня збройних сил України

Клас:

3

Мета:

виховувати глибокі патріотичні по­чуття, причетність і відповідальність за все, що відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів; закріпити знання дітей про козацтво; розвивати  артистичні нахили дітей, відчуття взаємодопомоги, ознайомити з професією «військовий»; формувати культуру здоров'я, прищеплювати навички здорового способу життя.

Виховувати любов до України та до її історії, бажання стати на її захист.

Матеріально-технічне забезпечення:

   дидактичне забезпечення: вірші, пісні, презентація, відеоролик.

   технічні засоби навчання: ноутбук, проектор, мультимедійна дошка, магнітофон;

   використані джерела інформації:

   1. Нежуріна, О. Ю. На захист рідної землі: виховн. захід до Дня Збройних сил України / О. Ю. Нежуріна // Позакл. час. - 2015. - №11. - С. 22-23.

Складова моделі успішного випускника: громадянин, творча особистість.

Орієнтир складової моделі успішного випускника: громадянська позиція, патріотизм

Педагогічний інструментарій: підхід: компетентнісний, технології: колективно-групового навчання, форма роботи: виховний захід.

Ознаки успішного зростання випускника: ідентифікація себе як «українця», формування уявлень про рідний край, залучення дітей до народної культури.

Хід заходу

Звучить пісня Тараса Петрененка «Україна» до класу заходять діти, займають свої місця.

I. Вступ

Вчитель:

На білому світі є різні країни,

Де ріки, ліси і лани,

Та тільки одна на землі Україна,

А ми – її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть,

Та тільки одну Батьківщину ми знаєм –

 Її Україною звуть! (всі разом)

Під музичний супровід до класу заходить дівчина-Україна.

Україна:

Колись, дуже давно, роздавав Господь землі державам. Багато зібралося їх біля Божого порогу. І кожна сподівалася отримати свою, найкращу часточку на планеті. А потім, отримавши що хотіли, розходилися господарювати на Богом даних землях.

Але не встигла я до черги, бо тяжко працювала, втомилася і, втомлена ледь  прийшла до Бога. Стала я осторонь і не сміла очей підняти.

Вчитель:

Господь побачив заквітчану красуню, покликав до Себе і сказав:

– Ти спізнилася, Україно, поглянь – усі розійшлися зі своїми наділами.

Де ти була?

Україна:

Працювала, прости мені Господи, піду я.

Вчитель:

Поглянув Господь на дівчину-Україну, на її спрацьовані руки, на її втомлене, але таке гарне обличчя. Він знав Україну, знав яке у неї вразливе та ніжне серце, яка співуча і проста душа. Він знав як вона прокидається і лягає спати, як плаче і радіє, як любить простір і волю, як любить життя.

Україна:

Якщо немає в тебе, Господи, землі для мене, піду я. Не забирай ні в кого, щоб мені дати. Мені чужого не потрібно…

Вчитель:

Господь погладив схилену голову заплаканої дівчини, попросив не журитися, а посміхнутися, заспівати пісню гарну, нову пісню! Тому що вподобав чесну, працьовиту дівчину. І заспівала Україна на повні груди, заспівала так, як ніколи не співала до того часу.

Звучить пісня «Твоя і моя Україна»

Вчитель:

І дав Господь Україні землю, землю, яку залишив для Себе.

Україна:

Раділа я тому подарунку! Панувала, господарювала, працювала на ній, раділа щастю, бо на моїй землі перегукуються степи з небом,  зоряний простір вкриває собою тишу, гори шепочуться з ріками, у небі співає жайвір. І сонце на моїй землі особливе, і люди надзвичайні, сам Господь завжди зі мною!

Україна:

Але не довго тривала моя радість, недовго звучала моя весела пісня! Захотілося землі Божої іншим, ненаситним сусідам ближнім. І заплакала я, закричала, застогнала від образи та болю. Хто захистить мене у цьому світі, хто стане боронити?

Під «Марш січових стрільців» до дівчини-Украни виходять хлопці-козаки зі стягом у руках, стають на одне коліно

 Козак 1:

Тобі, Україно, мій мужній народе,

Складаю я пісню святої свободи.

Козак 2:

Усі мої сили і душу широку.

Й життя я віддам до останнього кроку!

Козак 3:

Аби ти щаслива була,Україно,

Моя неповторна, свята Батьківщино!

Вчитель:

Запорізька Січ. Мабуть немає жодної людини на нашій багатостраждальній Україні, яка б не знала про славну Запорізьку Січ, про січове лицарство, про героїчні звитяги, про походи і подвиги славних козаків.

Козак 4:

Перші згадки про нас, козаків, датовані 1489 роком. Січ – то була простора площа над Дніпром на острові Хортиця. Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані коші, або курені.              Воїни-козаки бились до останку, кажучи: «Або перемога, або смерть!»

Козак 5:

Козаки – це вільні люди!

Козак 6:

Козаки – безстрашні люди!

Козак 7:

Козаки – борці за волю!

Разом:

За народну чесну долю!

Ми станемо на твій захист, Україно!

Під музичний супровід до гурту козаків виходить дівчина-мова.

Мова:

Як воду п'ю із чистої криниці,

З-поміж людей вишукую слова.

Я мова наша рідна, мова-чарівниця

У віршах повнозвучних лунаю, мов жива.

Цвіту, як квітка маку серед поля.

Дзвеню, як пісня пташки чарівна.

І хоч нелегка в України доля,

Та вірю, все ж відродиться вона.

І вірю я, що мова Українська

Звучатиме повскрізь, без перешкод!

Мене, вкраїнську мову,будуть шанувати,

Як найцінніше надбання своє!

Я стану на твій захист, Україно!

Вчитель:

Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Це серце та душа України. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, музика, фарби буття, мислення народу. Поки живе мова в устах народу, до того часу живе і народ, і його держава. І немає насильства більшого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його предків.

Під музичний супровід до гурту виходить дівчина-пісня

Пісня:

Чарівна й світла українська пісня…
Де українець, там і пісня є.
Протяжна і сумна, аж серце тисне,
У пісні тій усе життя твоє.
В ній тихі й славні українські ночі,
Безмежний простір, сині небеса…
І до роботи рученьки охочі,
Палке кохання і п’янка краса.
У пісні туга і любов безмежна,
Та сподівання вилите сповна.
І думки спалах, почуття бентежне,
Надія світла, щира і ясна.
У пісні мрія і душа народу,
І вільна воля, злет у небеса.
І боротьба одвічна за свободу,
У пісні щирість, радість і краса.
Над цілим світом буду я лунати,
Бентежить душі і палкі серця…
Без пісні українців не буває,
Від роду з вами я і до кінця…

Я буду розповідати про тебе, Україно, всьому світові, я буду стукати своєю мелодією у кожне людське серце, я стану на твій захист, Україно!

Під музичний супровід до гурту виходить дівчина-віра

Віра:

Повір у себе! Посміхнись!

Поглянь, яке блакитне небо!

Поглянь довкола, озирнись,

Цей світ існує лиш для тебе!

Ти – сила, мудрість, ти – краса!

Ти – світло, юність, зірка з неба!

Повір, що все в твоїх руках,

Лиш перший крок зробити треба.

Люби життя! Воно твоє,

Воно одне, воно єдине.

Лиш той здолає шлях, хто йде,

І хто несе у серці віру.

Я віра твоя, Україно, не плач, не журися, я стану на твій захист!

Під музичний супровід до гурту виходять хлопці-сучасні захисники України

Воїн 1:

Прийшла в нашу хату тривожна година.
Хай кожен збагне собі в безлічі справ:
Все треба зробить, щоб жила Україна,
Щоб ворог підступний її не здолав!

Воїн 2:

І хай доведеться колись недоїсти,
Чи буде в кімнатах поменше тепла,
Але не дамо ми лихим терористам
Чіплять в нашім небі чужого орла!

Воїн 3:

В цей день хай єднає нас думка єдина,
Ми зло в нашім домі долали не раз.
Все треба зробить, щоб жила Україна.
Приймемо цей заклик, як Божий наказ!

Всі разом:

Ми всі стали на твій захист, Україно, і будемо боронити тебе до останньої краплі крові.

Решта учнів класу приєднуються до гурту (всі діти стають перед Україною, затуляючи її)

Учень:

6 грудня ми відзначаємо День Збройних сил України. 

Учень:

Ба­гато страждань випало на долю нашого наро­ду за творення Української держави. ЇЇ відстоювали славні козаки запорізькі, її відстоюють воїни АТО на Сході України.

Учень:

Усі вони проявили свій незламний дух. Показали силу і героїзм, волю і віру у майбутнє, віддали своє життя за неньку-Україну.

Учень:

У пам’яті земляків ці мужні воїни наза­вжди залишаться мужніми героями, які з чес­тю виконали головний обов’язок чоловіків - захист рідної землі.

Всі герої дійства розступаються по обидва боки пропускаючи Україну вперед, потім змикаються у вихідне положення.

Україна:

В минулому моєму стільки сили,
А нині  смуток і печаль одна,
Я – мати, я під серцем вас носила,
Життя ж дала для щастя і добра.

Учень:

Не плач, Україно. Дозволь попла­кати світові.

Вчитель:

Вшануємо пам’ять  усіх, хто віддав своє життя за незалежність, єдність України хвилиною мовчання.

Після хвилини мовчання всі учні займають свої місця у класі

Вчитель:

Саме в ці дні вирішується доля кра­їни, і кожен її громадянин може зробити свій внесок у боротьбу за мир. Ви ще зовсім юні, і не можете взяти до рук зброю, але своїм прагненням до навчання, знаннями, які отримуєте в школі, робите вагомий внесок у розвиток рідної держави.

Сьогоднішній захід ми продовжимо інтелектуальними завданнями та конкурсами. Брати у ньому участь будуть і хлопчики, бо вони майбутні захисники, і дівчатка – бо вони берегині роду козацького!

Всі ви продемонструєте сильну козацьку вдачу, витримку, кмітливість, розум, почуття гумору та найкращі фізичні якості.

Вчитель:

Розпочинаємо перший етап нашої інтелектуально-розважальної програми, який називається «Представлення команди» (команда хлопчиків та дівчаток виголошують девізи,придумані заздалегідь)

Команда хлопців:

Ми - маленькі козачата,

Станем справжніми людьми.

Ми кохаєм рідну пісню,

Україну любим ми!

Україна – наша мати,

І про неї вільний спів.

Ми – веселі козачата,

Ми – нащадки козаків!

Команда дівчат:

Нехай знає рідна мати – вільна Україна,

Що команда «Берегині» її славна зміна!

З хлопцями – на рівних ми, не залишимо в біді.

Допоможемо, підскажем, свою витримку покажем!

Вчитель:

Дякуємо командам за представлення. Просимо хлопців оплесками привітами команду «Берегині», просимо дівчаток привітати оплесками команду «Козачата». Козаки – це богатирі не тільки сильні, спритні та непереможні, а ще й найрозумніші. Берегині роду нашого – красиві, сміливі, непохитні, неповторні, і найрозумніші. Ось зараз ми і перевіримо, яка з команд зможе надати найбільшу кількість відповідей на козацькі запитання.

«Вікторина про козаків»

Кожна команда отримує аркуш із запитаннями, дає на них відповіді, потім один представник від команди зачитує питання і відповідь до нього. Перемагає команда у якої найбільше правильних відповідей.

Запитання

1. Що означає слово «козак»?

а) переселенець

б) бідняк

в) вершник, вільна людина

2.  Добираючи слова з довідки подумай і запиши, кого козаки вважали:

а) батьком _______________________

б) матір’ю _______________________

в) дружиною _____________________

г) товаришем ____________________

довідка ( степ, Запорізька Січ, шабля, кінь)

3. Назви найвідоміший козацький танок

     а) хоровод

     б) гопак

     в) кроков’як

4. Кому заборонявся вхід на територію Запорізької Січі?

     а) заміжнім жінкам

     б) молодим незаміжнім жінкам

     в) усім жінкам

5. Першу козацьку фортецю збудували на острові…

     а) Зміїному

     б) Мала Хортиця

     в) Трухановому

6. Яка найважливіша ознака влади в козацькому війську?

    а) козацька пісня

    б) зачіска «оселедець»

   в) булава

7. Пригадайте та запишіть прізвище одного з гетьманів України

___________________________________________________________

Вчитель:

Молодці! Кожен нащадок роду козацького повинен знати все про своїх предків. Обидві команди надали багато правильних відповідей на досить складні запитання.

Козак Запорізької січі, сучасний український воїн – скільки гордості, поваги у цих словах. І об’єднує їх одне – Батьківщину боронити. Козак-воїн, український солдат-воїн, і об’єднує їх професія одна – військовий!

Військовослужбовець – професія для сильних духом.

Перегляд відеоролику «Професія мужніх» під коментування вчителя

Вчитель:

Бути військовослужбовцем непросто. Добре, якщо в світі панує мир, але якщо виникає будь-який конфлікт, військовій людині доводиться брати в руки зброю. Цим відважним людям завжди були притаманні такі риси, як дисциплінованість, відданість, вірність своєму обов’язку й присязі, а також патріотизм. Вони повинні бути готовими в будь-який момент стати на захист свого народу та країни. Військовослужбовцям часто доводиться ризикувати своїм здоров’ям, а іноді й життям. Професія військового підійде не кожному, а лише дуже дисциплінованим, фізично й психічно витривалим. Серед професійно-важливих якостей слід відзначити також здатність швидко організовувати себе та інших; високий рівень розвитку волі;  здатність аналізувати факти;  розвинене мислення;  здатність швидко приймати рішення;   тощо. Особисті риси, схильності й здібності також повинні відповідати обраній професійній діяльності. Така людина повинна бути доброю і чесною, справедливою і сильною духом. Важливі такі якості, як  порядність та моральність,  патріотизм,  рішучість Життя військового повне стресів та емоційних потрясінь. Адже ситуації, в яких вони опиняються, бувають різними. Але обрати такий фах – значить мужньо терпіти різні проблеми, життєві негаразди. Справжній військовий – це людина, яка має честь. Не тільки гідність, а саме честь. Це те, що змушує її виконувати обов’язки, зразково поводитися і гордо нести звання захисника своєї країни.

Вчитель:

Продовжуємо наш захід. Я пропоную команді «Козачат» і «Берегинь» об’єднати свої інтелектуальні здібності і розум у другому етапі та спільно взяти участь у конкурсі «Назви військові професії».

Завдання дітей якнайбільше записати та назвати військових професій.

Вчитель:

Я дуже пишаюся тим, що ви вмієте працювати однією дружньою командою. І що девіз нашого класу «Один за всіх і всі за одного» не стоїть осторонь вас!

А я пропоную розпочати третій етап конкурсної програми і взяти участь у конкурсі «Майстерні художники»

На прикріплених аркушах паперу команди малюють українського воїна у повний зріст. Команда «Берегині» – запорізького козака, а команда «Козачата» – сучасного воїна. Кожен з учасників малює якусь одну частину тіла: перший – голову, другий – тулуб і т.д. Виграє команда, яка швидко, згуртовано, акуратно і точно намалює воїна.

Вчитель:

Ну і на завершення нашої конкурсної програми потрібно дізнатися чи вміють нащадки козаків та майбутні захисники України бути витривалими. Адже це одна із рис військової професії. Перевірити витривалість пропоную конкурсом «Хто кого перетанцює»

Команда «Козачат» ділиться на дві частини і під музику починають танцювати навприсядки. Хто довше танцюватиме, той і витриваліший. Дівчатка підтримують хлопців оплесками.

Після конкурсної програми діти займають свої місця у класі. В центрі уваги дівчина-Україна.

Вчитель:

Бачиш, Україно, які у тебе захисники – розумні, спритні, витривалі. І нічого не бійся у цьому світі, бо тебе є кому захистити. Я щиро вітаю тебе, Україно, із Днем Збройних сил. Це свято мужності, сили, впевненості, надійності, міцності, шляхетності, вірності, тобто тих якостей, які асоціюються у нас зі справжніми чоловіками.

Учень:

Це мужності й геройства свято.
І   ми вклоняємося тим,

Хто літ тому назад багато,

І тим,  хто нині з автоматом

Наш спокій береже, і захищає

Усю  велику нашую  родину,

І рідну й вільну неньку-Україну.

Вчитель:

Це свято сильної, відкритої , безкорисної і непідкупної дружби, яка проходить перевірку небезпекою і ризиком. І разом з тим – це  свято  всіх нас, бо всі ми, українці, і є причетними до наших збройних сил.  Адже всі ми не лише любимо Вітчизну, а й пишаємося нею, отже,  вважаємо себе зобов’язаними її захищати.

Україна:

Народна мудрість стверджує, що земля може нагодувати людину своїм хлібом, напоїти водою зі своїх джерел, але захистити себе не може. Тому це святий обов'язок тих, хто живе, хто користується всіма її благами і дарами.

Учень:

Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.

Учень:

Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.

Учень:

Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроду твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

Учень:

Україно, молюся за пам’ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.

Учень:

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Вчитель:

Україна –  мирна держава, україн­ці – толерантні, ввічливі люди, які з повагою ставляться до кожної нації і мови! Ми знаємо, що ми єдині, що боротьба за твою незалежність і недоторканність стане для нас пе­ремогою. Єдина, мирна Україна – іншого шляху у нас немає.

Пісня «Моя Україна» слова : Юрій Рибчинський, музика: Ніколо Петраш