Міфи на всі часи (зарубіжна література)

Розділ 1. Міфи на всі часи. Поняття про міф

Творча сторінка. У міфах людство вчилося пояснювати своє життя і все, що було довкола. Леся Українка

Які галузі знання допомагають людям вивчати й пояснювати довколишній світ у наш час?

Із давніх-давен люди намагалися пояснити світ, природу і своє місце в довколишньому середовищі. Так виникли міфи, що є особливим способом мислення, втіленням колективної свідомості народу, відображенням уявлень та вірувань давніх людей. Міф у перекладі з грецької означає «слово», «чутка», «звістка», «розповідь». Від цього слова походить поняття «міфологія» — сукупність міфів і наука, завданням якої є їх вивчення. Рафаель Санті. Парнас. 1510-1511 рр.

У багатьох народів можна знайти подібні міфи — про виникнення світу й людства, природні явища, богів і героїв. Це зумовлено тим, що давні люди в різних куточках Землі не відокремлювали себе від природи й намагалися дати пояснення всьому, що бачили. Буття людини, природні стихії, рух планет і плин часу — усе це стало ґрунтом для виникнення міфів. Вони були не так результатом людської фантазії, як художнім (поетичним) переосмисленням історії, досвіду попередніх поколінь, реальних подій, що відбувалися колись. Образи (боги, герої, природні явища), які постають у міфах, називають міфологічними. У них утілено уявлення давніх людей про світ, природу, ідеали. Міфологічні образи є традиційними для певного народу. Водночас чимало міфологічних образів, набувши важливого значення для різних народів, стали вічними. До них звертаються письменники/письменниці, художники/художниці, скульптори/скульпторки та інші діячі й діячки мистецтва різних часів. Міф має деякі спільні ознаки з казкою і легендою: невеликий обсяг, розповідна епічна форма, колективний автор, існування в різних варіантах, наявність фантастичних елементів, олюднення явищ природи, використання гіперболізації (перебільшення) в сюжеті й образах тощо. Водночас між міфом, казкою і легендою є відмінності.

Теорія літератури. Міф (грец. mythos — слово, переказ, звістка) — розповідь, у якій явища природи або реальні події творчо переосмислені колективною (первісною) свідомістю давніх людей як пояснення світу та втілення уявлень про нього.

Відмінності міфу від казки{AF606853-7671-496 A-8 E4 F-DF71 F8 EC918 B}Міф Казка Основна міфу-реальної події, явища природи, перетворені людською фантазією. Основа казки- вигадка. Відображує колективні уявлення про світ, про його створення, будову, істот, які його населяють. Відображує уявлення про деякі аспекти людського буття, риси людей, мораль. Пояснює світ. Розважає і повчаєУ давнину міфам вірили. Казку завжди сприймали як витвір фантазіїУ міфах діють міфологічні персонажі-боги, герої, дивовижні істоти. У кахзках переважно діють звичайни люди, тварини, речі, наділені чарівними властивостями. Зображує світ у його неподільності, складностіЗображує протистояння добра і зла, у якому добро завжди перемагає

Відмінності міфу від легенди{5940675 A-B579-460 E-94 D1-54222 C63 F5 DA}Міф. Легенда. Широке відображення буття. Відображення конкретних історичних подій, переосмислених людською свідомістю. Основна функція- пояснення світу, життя, природних явищ. Основна функція — увиразнення достовірності подій і повчальності легендарної історіїБагато вигаданих (фантастичних) персонажів, які наділені безсмертям (боги, титани та ін.)Герої та героїні — смертні люди, деякі з них жили в реальності, але в їх зображенні використано елементи фантастики. Події відбуваються в невизначений час і в невизначеному просторі (доісторична епоха)Події визначені в часі й просторі (відображення історії народу, його світогляду, культури)

Грецькі міфи

На півдні Європи, на берегах теплих Іонічного та Егейського морів, розташований Балканський півострів, а біля нього — чимало великих і малих островів. Саме там існувала Давня Греція, яку ще називають Елладою, а її мешканців — еллінами. На цих землях у II—І тисячоліттях до нашої ери виникли цікаві перекази про створення світу, діяння богів і героїв, різні природні явища. Грецька міфологія є складником античності — сукупності історичних та культурних надбань давніх греків і римлян, що стала фундаментом європейської культури. Парфенон (храм на честь богині Афіни Парфенос). Прибл. 438 р. до н. е. Кадр із кінофільму «Троя» (режисер Вольфганг Петерсен, США, Велика Британія, Мальта, 2004)

Перші міфи виникли за умов общинно-родового устрою. Природу і весь навколишній світ уявляли тоді як об’єднання живих розумних істот, що пов’язані родинними зв’язками. За уявленнями давніх греків, світ постав із Хаосу, який видавався їм як щось вічне, темне, нескінченне. Із Хаосу виникла Гея — Земля, яку наділяли магічними властивостями народжувати нове. Невдовзі з’явилася сила, що все оживлювала, — Кохання (Ерос). Глибоко під землею, як вважали давні греки, перебував Тартар — похмура темна безодня. Поки не було ночі і дня, Гея, Ерос і Тартар існували у величезному Хаосі. Слідом за першими богами з Хаосу вийшли Ереб (Морок) і Нікс (Ніч), їхніми дітьми були Ефір (Світло) і Гемера (День). Так греки пояснювали виникнення дня і ночі.

Могутня Гея-Земля народила Урана — блакитне Небо. До нього потяглися гори, між ними розлилося море. Уран розширював свої володіння, а Гея прикрашала себе рослинами, населяла світ тваринами й людьми. Згодом Уран і Гея одружилися, від них пішли інші покоління богів, які, згідно з віруваннями давніх греків, впливали на життя людського роду. У грецькій міфології є багато образів, що втілювали жах і беззахисність людини перед природою: жінка-змія Єхидна, Горгона Медуза, Сфінкс та ін. Згодом люди навчилися приборкувати природні сили, а в міфології настала пора людиноподібних богів і героїв, які опановували природні явища та стихії. Джуліо Романо. Танець Аполлона з музами. Прибл. 1540 р.

За уявленнями давніх греків, на Олімпі жили боги, які нічим не відрізнялися від людей, за винятком того, що були вродливі та безсмертні. На Олімпі не було снігу і дощів, спеки чи холоду. Олімпійці жили в розвагах і бенкетах, слухали чарівні пісні Муз — богинь поезії, мистецтв і наук. Однак нерідко олімпійські боги спускалися на землю, спілкувалися з людьми, інколи закохувалися в них і навіть брали шлюб із земними мешканцями. Явища природи втілювали проміжні між богами та людьми істоти — німфи, яких залежно від місця перебування називали по-різному: нереїди (у морях), океаніди (в океанах), наяди (у річках, джерелах), дріади (у деревах) тощо. Володарем лісів, покровителем природи і пастухів вважали могутнього Пана.

У Давній Греції панував культ героїв — напівбогів, легендарних воїнів, засновників міст. Їх вважали посередниками між богами і людьми. Герої часто були наділені людськими якостями, утілювали уявлення греків про добро і зло, правду і кривду, справедливість і несправедливість. Серед міфічних героїв найвідомішими є Прометей, котрий приніс людям вогонь і навчив їх різних ремесел; Геракл, що здійснив багато славних подвигів; Тесей, який здолав страшного Мінотавра в Лабіринті; Персей, котрий знищив морське страховисько і врятував красуню Андромеду; Ахілл, Гектор, Одіссей, Паріс та інші герої міфів про Троянську війну. Кадри з кінофільму «Троя» (режисер Вольфганг Петерсен, США, Велика Британія, Мальта, 2004)

Образами грецької міфології починається галерея вічних образів у світовому мистецтві й літературі. presentation

Основні тематичні групи грецьких міфів1. Міфи про створення і будову світу.2. Міфи, які пояснюють явища природи.3. Міфи про діяння богів.4. Міфи про подвиги героїв.5. Міфи про кінець світу.6. Міфи про певні події (наприклад, про Троянську війну, походи аргонавтів тощо).

Де розташований Олімп і хто там жив?Олімп — найвища гора (2911 м) у Греції. За уявленнями давніх греків, там жили боги, котрі скеровували життя світу і людей. Наймогутнішим із них був Зевс, який керував небесними явищами, тому нерідко його зображують із блискавками в руці. Він — верховний правитель, володар неба і землі, цар богів і людей. Посейдон — брат Зевса, володар морів і океанів, покровитель мореплавства. Деметра — сестра і дружина Зевса, богиня хліборобства та родючості, покровителька шлюбу. Гера — сестра Зевса, його дружина після Деметри, богиня родинного щастя, подружнього кохання. Афіна — дочка Зевса, богиня мудрості, військових наук, справедливості. Гермес — син Зевса, вісник Зевса і богів, покровитель мандрівників, купців, торговців. Афродіта — дочка Зевса, богиня кохання і вроди. Гора Олімп. Сучасне фото. Джованні Лафранно. Рада олімпійців. Прибл. 1625 р.

express

Міф про титана Прометея. Прометей (із грецької — провидець) був титаном, сином титана Япета й німфи Клімени (у варіантах — Феміди, Асії). У грецькій міфології титанами називають божества старшого покоління, а в переносному значенні — людей виняткового розуму й таланту. Прометей допоміг Зевсові здобути владу над світом. Під час суперечки про зменшення жертв богам Прометей став на бік людей, які потерпали від голоду й були безсилі проти могутніх олімпійців. Розгніваний Зевс забрав у людей вогонь. Однак Прометей викрав його з Олімпу й приніс людям у тростинці (це відгомін прадавнього способу видобування вогню тертям шматків дерева). Так людський рід було врятовано від голоду й холоду. За нескореність Зевс звелів покарати Прометея жорстоким способом. Але Прометей був непохитним і став символом незламності духу. Ян Косьє. Прометей, який несе вогонь. 1637 р.

. presentation

Підсумок уроку. Що таке міф?Навіть богів яких ти знаєш?Де створили мфі про ‘’Прометея’’?Основні тематичні групи грецьких міфів?Де розташована гора ‘’Олімп’’?Хто живе в Олімпі?Які ви запам’ятали ідомісті про легенди, міфи, казка?

ДОПОБАЧЕння. Дякую за увагу

Які матеріали використаніhttps://images.app.goo.gl/so5 P4rk. ZAq. Wn9coo8https://uahistory.co/pidruchniki/nikolenko-world-literature-6-class-2023-reissue/3.php