25 серпня о 18:00Вебінар: Як зробити вивчення математики цікавим і веселим

Михайло Стельмах. «Гуси – лебеді летять…». Традиції, звичаї українців

Про матеріал
Мета: з’ясувати, які традиції та звичаї описав автор у своєму творі; вчити гімназистів добирати цитати з тексту повісті на підтвердження власних думок; виховувати інтерес до народних традицій та звичаїв
Перегляд файлу

         КЗ «Оріхівська гімназія № 1 « Сузір’я»

 

         Михайло Стельмах.

          «Гуси – лебеді летять…». 

        Традиції, звичаї українців

   

C:\Users\Irina\Desktop\IMG_20171215_081350.jpg

 

                                                                                  урок літератури у 7 – А класі

                                                                                      учителя Глинянко

                                                                                     Ірини Володимирівни

 

 

 

 

 

                                                м. Оріхів

                                       

Тема уроку: Михайло Стельмах. «Гуси – лебеді летять…».  Традиції, звичаї українців

Мета:  з’ясувати, які традиції та  звичаї описав автор у своєму творі; вчити гімназистів добирати цитати з тексту повісті на підтвердження власних думок; виховувати інтерес до народних традицій та звичаїв.

Цілі.

Учні знатимуть:   назви, сутність описаних традицій та звичаїв повісті;

Учні вмітимуть:розповідати про традиції та  звичаї; висловити власні міркування з приводу прочитаного; оцінити власну діяльність на уроці

Обладнання: портрет Михайла Стельмаха, обрамлений рушником, презентація, епіграф, зображення ключа лебедів на дошці, скринька, відео із фільму за повістю «Гуси – лебеді летять…», звукозапис пісні «Щедрик» 

Тип уроку. Урок закріплення знань, умінь, навичок.

Методи, прийоми, форми роботи: «мікрофон»,складання сенкану, метод «Так – Ні», гра, бесіда.

Тип уроку. Комбінований

                                                                                      Епіграф

                                                                      „ ... і як би не змінювався світ,

                                                                        куди б не закинула тебе доля,

                                                                        завжди зберігай у серці ті

                                                                        духовні скарби, які дісталися тобі

                                                                       у спадок від попередніх поколінь...”

                                                                                      А. Сокіл

                                                     Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель. Доброго дня усім присутнім! Сьогодні в нас знову урок літератури  і знову ми поринемо у світ дитячих уявлень Михайлика – допитливого хлопчика, головного героя автобіографічної повісті «Гуси – лебеді летять…».    

 IІ. Оголошення теми, мети, епіграфа уроку. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Гуси – лебеді летіли і залишили нам своє пір’ячко. Напишіть на ньому , що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Який у вас настрій? ( Учні пишуть)

 

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

 

1.Вступне слово вчителя . Традиції — це не просто історія наших бабусь та дідусів, це елементи цілої культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються століттями. Традиції тією чи іншою мірою і в тих чи інших формах присутні в будь-якому суспільстві і практично в усіх сферах.

 

2. Словникова робота

- Що ж таке традиція, а що ж таке звичай? ( Учні відповідають)

      Традиція – це досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма поведінки, усталені погляди, переконання когось, узвичаєння, неписаний закон.

     Звичай – загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у громадському житті й побуту якого – небудь народу, суспільної групи, колективу і т. ін..

 

3.  Загальнонародні традиції

 Учитель.  А тепер ми працюватимемо із змістом повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». У ній автор відобразив побут і звичаї простих селян, їхні щоденні турботи. Увесь твір  пронизаний  народною мудрістю. Перегляньмо відео. Звернімо увагу на загальнонародні традиції.

                                         (Учні переглядають 1 відео)

- Яку традицію висвітлено? (Ходіння до церкви)

- Про яких святих згадується в тексті? Зачитайте .

                                      (Учні переглядають 2 відео)

- Що це за традиція? (Вигрівання насіння). Навіщо треба було це робити?

 

Учитель.  Українці, чиє життя було тісно пов’язане з сільськогосподарським циклом, з нетерпінням чекали прихід весни.

                           ( Розповідь народознавців про прихід весни)

Орієнтовна відповідь

     1.Залишки продуктів у коморах вичерпувались, засівання зерна і збір нового врожаю ставали все необхіднішими, а дітям, втомленим сидінням вдома, не терпілось розважитись надворі. В уяві людей зима була старою бабою з подертою торбою, а весна – заквітчаною веселою дівчиною, яка при зустрічі з бабою докоряла їй словами: «Ех, зимо! Все, що я і літо наготували, то ти поїла!..».

Подія, з якої починалося чекання весни, - свято Стрітення 15 лютого. Погода в цей день була орієнтиром: якщо тепло – весна настане швидко, якщо холодно – зима ще пануватиме.

      2.Ще однією датою, багатою весняними прикметами, було 14 березня, свято Євдокії або Явдохи, коли прокидався бабак.

19 березня прилітали лелеки, або бузьки, боцюни, чорногузи, веселики. Коли летіли табуни гусей, до неба люди підкидали солому і вигукували спеціальні закликання: «Гуси, гуси, нате вам на гніздо, а нам - на тепло!».

         На свято Сорока святих 22 березня весну починали вже припрошувати і закликати, щоб дати зрозуміти, з яким нетерпінням її чекають. Для цього пекли печиво у вигляді пташок, яке називали «жайворонками.

       - Як же показав прихід весни Михайло Стельмах?

Учитель.  Великого значення у родині надавалося привчанню дитини до праці.

                  ( Розповідь народознавців про роботу в полі)

Орієнтовна відповідь

 Перед тим як виїжджати в поле, вся родина збиралася в хаті, перед образами запалювали свічки і молилися Богові. Потім свяченою водою кропили волів чи коней. Виїжджаючи, співали пісень жартівливого змісту:

В понеділок поїхали, 
А в вівторок приїхали, 
Вранці в середу орали, 
В четвер плуга поламали, 
У п'ятницю волів погубили, 
А в суботу волів знайшли 
І додому пішли...

    Коли доорювали до дороги, то вдавалися до замовлянь, прикликаючи собі "віщим словом" удачу. Завершувався день святковою вечерею. Погоничеві обов'язково діставався подарунок: картуз чи сорочка. 
    Ранньої весни священик відслужував молебень з освяченням хлібних зерен. 

- Як відбувалася підготовка землі в повісті?


Учитель. Щедрим або багатим називався в українців вечір напередодні Нового  року (13 січня). У цей день готували багатий святковий стіл, а до кожної хати приходили щедрувальники.

                             ( Виконання щедрівки)

 

                     ( Розповідь народознавців про щедрування)

Орієнтовна відповідь

    1. Гурти молоді ходили з обрядовим дійством по всьому селу, не оминаючи жодної хати, адже люди вірили, що без спеціальних побажань наступний рік не зможе бути вдалим.

У кожній хаті, куди заходили ряджені, відбувалася характерна сценка. Спочатку за стіл садовили «діда» і з ним проводжали старий рік. Потім з жартами і штурханнями «діда» виганяли з-за столу і на його місце з великими почестями садовили за стіл «Новий рік». Гомінкі щедрування й рядження створювали неповторну життєрадісну атмосферу свята. Люди намагалися зустріти Новий рік якомога веселіше, уникати сварок і всього неприємного, вірили, що це захистить від нещасть протягом усього року.

       2. Ніч перед Новим роком вважалася особливою, чарівною, коли могли відбуватися різні чудеса і казкові перетворення. Люди вірили, що опівночі «відкривається небо», і тоді у самого Бога можна просити все, чого забажаєш. Вважали також, що можна побачити блукаючі вогні, які вказують на місця, де заховані скарби.

                  - Що згадує про щедрування Михайлик?

Учитель. Ще одна давня традиція була в нашого народу – ярмаркування.

( Розповідь народознавців про ярмаркування)

Орієнтовна відповідь

1. У традиційних уявленнях українців існувало ряд прикмет та повір'їв, які прогнозували везіння, удачу і налаштовували на успішний торг. Вирушаючи у дорогу, не можна було брати на віз кота, бо вважалося, що коням від нього буде тяжче, ніж від усього вантажу на возі.

2.  Вирушаючи у дорогу на ярмарок, господарі звертали увагу на те, хто траплявся їм на дорозі. Вірили у те, що якщо чоловік перейде дорогу, то добре, як дівчина - то теж ще нічого, а якщо баба, кішка або заєць - то вертайся: фортуни на ярмарку не буде

3. Для успішної торгівлі потрібно було облити водою ложки і цією ж водою покропити назначене до продажу, приказуючи: „як ми до ложок липнемо, так щоб купці до моєї худоби чи іншого чогось липли

4. Розпочавши торгівлю на ярмарку, важливим було не проґавити першого покупця і продати йому товар нехай навіть за зниженою ціною. Дуже добре було б, якби перший покупець був чоловічої статті.

4.  Інтерактивна вправа. Гра «Скринька» (У скриньці знаходяться чоботи, гарбузове насіння, книга, суниця)

Учитель. Запрошую на ярмарок. Необхідно вибрати товар із скриньки й пояснити, які традиції із ним пов’язані. Не будемо відходити від традицій. Запрошую чоловіка.           (Учні по черзі відповідають)

- Як ви думаєте, з ким пов’язані ці традиції? ( Відповідь: з родиною)

5. Робота з родинними традиціями (Учні переглядають слайди презентації й коментують їх)

- Турбота про старших.

- Любов та пошана до батьків.

- Шанобливе ставлення до природи. ( Розповідь народознавця про гусей)

 

6. Фізкультхвилинка

Гуси – лебеді летіли.

На  галявці посідали.

Один – піднялися, обтрусилися.

Два – навколо скбк покрутилися.

Три, чотири – політали.

П’ять – за парти посідали.

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок учнів.

    

 1. Метод «Так - Ні» ( По закінченню роботи провести опитування)

1. Я знаю текст повісті.

2.Я можу вказати, які традиції на формування характеру героїв.

3. Я знаю традиції, які використані в творі.

4. Я вмію знаходити цитати на підтвердження думки.

5. Я дізнався багато нового з народознавства.

6. Умію за фрагментами фільму знаходити епізоди в тексті.

    2.  Складання сенкану. Орієнтовна відповідь

 

1 Традиції

2 Стародавні, корисні

3 Захоплюють, допомагають, вчать

4 Усталені погляди, переконання людей

5 Досвід

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Як ви розумієте епіграф до уроку? ( Учні висловлюються)

– Чи потрібно дотримуватись звичаїв і традицій?

2. Усна рефлексія ( “Мікрофон”): традиції в творі потрібні для того, щоб…

  •              Чи збулися ваші очікування на початку уроку, які ви записували на пір’їнках ? Підніміть пір’їнки, в кого збулися, а в кого – ні.

  Домашнє завдання.

 

1. Проаналізувати мову твору, виписати приказки, прислів’я, фразеологізми.

2. Знайти образи – символи в тексті.

3 . Для допитливих. У яких творах описуються гуси – лебеді?   

   

VIІ. Оголошення результатів навчальної діяльності (виставлення оцінок)

 


 

docx
Додано
25 березня
Переглядів
164
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку