Микита Хрущов, постать на тлі епохи

Тема: Микита Хрущов, постать на тлі епохи.

Мета: узагальнити особливості діяльності М.Хрущова пов’язані  з Україною; виявити вплив української партійної номенклатури на політичну діяльність Хрущова та її участь в політичному житті держави;розвивати  вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал; виховувати інтерес до історії.

Форма проведення уроку: круглий стіл

«Хрущов щиро бажав добра народу і країні. Але він був обтяжений вантажем минулого і також помилявся,особливо в останні роки роботи. Щоправда,наші історики ще поки не відповіли,чого тут більше:його помилок або того,що його спритно «помиляли»?

Головна його помилка і вина перед народом,який він,поза сумнівом,любив ,у тому, що не зумів своєчасно піти,дати можливість іншим тягти той страшний вантаж,який випадає на долю сумлінних лідерів.»

Ф.Морган

Книга «Переорані покоління»

                                   План проведення круглого столу:

1. Внутрішньополітичне становище в СРСР та Україні в  1953-1964 рр.
2. Соціально-економічне становище  в Україні  під час реформ.
3. Соціальна політика Хрущова.

      4.   Особливості розвитку культури  в період десталінізації

Вступне слово вчителя. Часи  Хрущова, цілком очевидно, були перехідним етапом радянської історії. Незважаючи на численні  невдачі, розчарування й несподівані наслідки від реформ та експериментів,усе ж таки вдалося перетворити СРСР із країни , де правлять терор та драконівська політика на більш раціональну систему господарювання,орієнтовану на передову індустріальну технологію. Цей перехід виразно відчувся на Україні , де сталінізм сягнув найжахливіших форм.

Які ж зміни відбулися в хрущовські роки і - що не менш важливо – які не відбулися ? Припинилися масові арешти,терор і чистки. Таємна поліція викликала на «задушевні розмови», як правило погрожувала звільненням з роботи чи обмеженням можливостей дістати освіту їхнім дітям. Та якщо ці зустрічі не давали бажаного результату проводилися арешти (але ж не розстріли),не такою суворою стала трудова дисципліна. Поступово  підвищувався життєвий рівень.

На деякий час письменники, поети та інші діячі культури дістали ширший простір для самовираження. Зростала впевненість керівництва республіканської Комуністичної партії у своїх силах та визнання важливого економічного значення  України у складі СРСР. 

Проте в недоторканості збереглося багато основоположних рис радянського способу життя. Цензура продовжувала жорстко регламентувати  межі того,що дозволялося читати,бачити й слухати. Абсолютну монополію на  політичну владу утримувала комуністична партія. Попри реформи ,економікою й далі управляли бюрократи, а всі громадяни працювали на державних підприємствах і в установах та купували товари у державних  крамницях. Зростання значення України в СРСР і політичні успіхи окремих українців ніяк не змінили того факту,що інтереси України  лишалися цілком підпорядкованими інтересам радянської історії в цілому.

Наприкінці  нашого заходу ми спробуємо з`ясувати, чи справді М.С.Хрущов прагнув того, про що говорить  Ф.Моргун у книзі «Переорані покоління».

Виступи учнів

Обговорення  за круглим столом

• Яких помилок у своїй політиці припустився М.Хрущов?
•  Чому усунення  Хрущова від влади називають «тихим переворотом»?
• Чому в суспільстві повідомлення про зміщення з посади М.Хрущова не викликало обурення?
• М.Хрущов говорив: «Політики скрізь  однакові: вони обіцяють побудувати міст там, де і річки немає». Що мав на увазі Микита Сергійович говорячи про політиків. Чи можна пов’язати ці слова  з діяльністю самого Хрущова
• Які позитивні та негативні наслідки для економіки мало впровадження реформ?
• Дайте оцінку змінам які відбулися в культурному житті України в період хрущовської відлиги.
• Чому рухи шістдесятників і дисидентів залишилися рухами інтелігенції і не були підтримані іншими верствами населення?
• Аналізуючи підсумки доби Хрущова , історик О.Субтельний ставить запитання: «Які ж зміни відбулися в хрущовські роки і – що не менш важливо  - які не відбулися?». Спробуйте дати відповідь на це питання, виходячи з інформації уроку.

Вчитель. На пенсії Хрущов мав досить часу, щоб читати і критично оглядати своє життя. Мабуть,найбільше його мучила совість за цькування тих письменників, художників, композиторів, творчість яких не вкладалася у звичні рамки соціалістичного реалізму. В останні роки свого життя Микита Сергійович від щирого серця просив пробачення у багатьох відомих письменників і художників, яких він свого часу образив. І насамперед у скульптора Ернста Нєізвєстного. За іронією долі саме він став  автором надгробного пам’ятника на могилі Хрущова. Одна половина пам’ятника білого кольору,інша – чорного. Такою була ця суперечлива постать історії…

                            Підведення підсумків круглого столу.