Микола Гоголь. Повість "Ніч перед Різдвом". Народні традиції і звичаї у творі

Тема: Микола Гоголь. Повість «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі.

Мета: ознайомити учнів із життям М. В. Гоголя, розкрити його роль у змалюванні традицій та звичаїв українського народу; поглибити знання про жанрові особливості повісті; розвивати дослідницькі вміння, логічне та асоціативне мислення; виховувати любов до рідної землі, її славного минулого.

Обладнання: портрет М. В. Гоголя, репродукція картин українського живопису, ілюстрації до твору, текст повісті, паперові зірочки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

Дзвоник дзвенить, не стихає,

Школярів усіх скликає:

Гей, до класу поспішайте,

На місця свої сідайте.

Хочу побажати вам гарного уроку,

Щоб було цікаво усім нам працювати,

Щоб хотіли дуже всі відповідати,

Щоб допомагало вам вміння міркувати

Дванадцять балів легко заробляти.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Бувають такі дні протягом року, коли з людьми трапляються неймовірні дива. І один із таких днів – це свято Різдва. Особливо чарівний Святвечір, який починається з першою зірочкою на вечірньому небі.

А що для вас є символом Святвечора?

«Асоціативний кущ» «Святвечір»

                                  Колядки та щедрівки

  Перша зірочка

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель. Продовжуючи світлу тему Різдва, ми з вами вирушаємо до українського села Диканьки, де творяться дива, де зірки та місяць надзвичайно яскраво світять на різдвяному небі. Сьогодні нас чекає зустріч з письменником, чия творчість є гордістю як українського, так і російського народів – Миколою Васильовичем Гоголем. Ми маємо розпочати роботу над змістом тексту повісті «Ніч перед Різдвом». Наше завдання – з’ясувати, яку мету ставив автор, створюючи повість, який художній світ постає перед читачем, яке місце героїв у цьому світі; дізнатися більше про традиції і звичаї нашого народу.

IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Рольова гра «Інтерв’ю з письменником».

Репортер. Де і коли ви народилися?

Учень-«Гоголь». Я народився 20 березня 1809 року в с. Великі Сорочинці на Полтавщині в сім’ї небагатих поміщиків, а дитинство моє минуло в селі Василівка.

Репортер. На честь кого вас назвали Миколою?

Учень-«Гоголь». На честь Святого Миколая. В матері перед цим двоє дітей померло. Молячись перед образом Чудотворця, вона дала обітницю назвати сина Миколою.

Репортер. Скажіть, будь ласка, де ви здобували освіту?

Учень-«Гоголь». Спочатку я навчався у Полтавському повітовому училищі, а згодом у Ніжинській гімназії вищих наук.

Репортер. Які були у вас захоплення?

Учень-«Гоголь». Я цікавився музикою, живописом, театром. Особливо мені вдавалося грати комічні ролі. А ще я багато читав книжок.

Репортер. Де ви працювали після закінчення навчання?

Учень-«Гоголь». Я поїхав до Петербурга,  в Росію. Влаштувався на посаду дрібного чиновника, оскільки мрія стати актором не здійснилась.

Репортер. З якими літературними діячами ви були особисто знайомі?

Учень-«Гоголь». У Петербурзі я познайомився з О. Пушкіним та В. Жуковським.

Репортер. Коли була створена повість «Ніч перед Різдвом»?

Учень-«Гоголь». У 1831-1832 роках була опублікована збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки», в яку увійшла й повість «Ніч перед Різдвом».

Репортер. Дякуємо вам, Миколо Васильовичу, за цікаву розповідь.

Учень-«Гоголь». І я дякую. Читайте мої твори, у них я сам.

2. Слово вчителя.

 Сьогодні ми зупинимося на повісті «Ніч перед Різдвом», адже Різдво – одне з найбільших та найсвітліших християнських свят, яке люди завжди зустрічають з особливим трепетом. Не залишився байдужим до цієї теми й М. В. Гоголь. Він уводить нас у радісну й таємничу атмосферу свята. В описах ми бачимо любов до рідної природи й народу,  до якого він належить і серед якого виріс. На тлі прекрасного пейзажу розгортаються картини народного життя. Ось якими словами звертається М. Гоголь до нас, громадян України: «…Женіть геть із душі все каламутне! На ясне, на свіже повітря! На працю! Сильніше та міцніше створюйте опір в душі своїй всьому, що є нікчемним і чим спокушається суспільство. Пам’ятайте вічно, якої землі громадянином ви є, і що ні перед ким нема стільки потреби праці, скільки перед громадянином цієї землі…»

- До чого закликає М. Гоголь нас, українців? (Шанувати народні традиції та звичаї, примножувати багатство рідної землі).

Різдво – особливе свято. Ми чекаємо на нього щороку з надією на радість. І коли над землею сходить різдвяна зірка, всім – і дорослим і дітям – здається, що зараз трапиться диво.

• Діти а хто з вас знає, як зустрічали Різдво?

3. Виступ учениці.

Вечір напередодні Різдва (Коляда, Святий вечір) називався ще «Багатою кутею». До нього ретельно готувалися (готували 12 пісних страв, збиралися всією сім’єю) усі чекали першу зірку), щоб розговітися. Основною стравою на передріздвяному столі була кутя, символ подальшого благополуччя й оберіг від злих сил. За повір’ям, ніщо не могло бути у Святвечір поза домом, у чужих руках – позичене чи десь  забуте. Усі члени родини теж мали бути вдома. У цей день не можна сваритися, Добре помиритися з ворогами, але не завжди відомі ці вороги і, щоб не помилитися чи когось не забути, господиня заворожувала всіх разом. Для цього вона затикала всі дірки в лавках та ослонах і заклинала: «Не дірки я затикаю, а роти моїм ворогам, щоб їх напасті не зловили мене через увесь рік». Протягом усього дня напередодні Різдва не можна було їсти, доки на небі не зійде перша вечірня зірка, що знаменувало собою народження Христа. Святкова трапеза мала урочистий характер і відбувалась як справжній ритуал.

Ніч перед Різдвом особлива, за народними віруваннями, в цю ніч злі сили – чорт, відьма – ведуть себе найбільш активно, сміливо, намагаються зігнати зло на добрих людях.

Хлопці й дівчата співали під вікнами хат колядки та отримували за це різне частування. У різдвяних колядках душа людини цілковито звернена до Бога, творить йому хвалу. По всій Україні першими йшли колядувати діти.

4. Виконання колядки.

Нова радість стала, яка не бувала,

Над вертепом звіздар ясна на весь світ засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами убого оповився.

Пастушки з ягнятком перед тим дитятком

На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.

• Ой ти, Царю, небесний Владарю,

Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Цього дому господарю, даруй господині,

Щоби мали щастя й долі щорік, щодня, щогодини.

5. Виразне читання уривків із твору.

 - Де відбуваються події в повісті «Ніч перед Різдвом»?

 - Як святкують Різдво в Диканьці?

 - Зачитайте, які різдвяні традиції та звичаї описані автором.

• Святкова атмосфера Різдвяної ночі: «Сніг загорівся широким срібним полем і весь обсипався кришталевими зорями»;
• Колядники-парубки співали пісні, веселились, «бешкетували й бісилися досхочу»;
• Колядники-дівчата співали колядки, хизувалися обновками, жартували з хлопцями;
• «парубки й дівчата» раділи Різдву, розважалися: «шум, крик, один кидав грудкою снігу…»;
• різдвяні витівки, жарти: «… у кожному мішку сиділо по дві людини»;
• щедре частування колядників: «вивантажували мішки і хвастались паляницями, ковбасами…;
• національні страви на Святвечір: «кутя», «варенуха», «гречаники», «галушки».

6.Бесіда.

Які різдвяні дива відбуваються в Диканьці? Що завадило колядувати хлопцям і дівчатам? (Поява нечистої сили: чорт украв місяць, здійняв хуртовину, відьма збирала зорі.)

(Перегляд відео фрагментів мультиплікаційного фільму «Ніч перед Різдвом»)

• Які вірування описуються  в творі? (віра у відьом і чортів.)
• Хто виступає в повісті в ролі нечистої сили? (Чорт і відьма Солоха)
• Якими зображені представники нечистої сили? (представник  нечистої сили - відьма й чорт – показані М. Гоголем у домашньому просторі, вони набувають людських рис і діють поруч із персонажами – людьми. Солоха зображена напрочуд гарною відьмою. Вона не шкодить головним героям, хоча, певною мірою, впливає на хід подій, а чорт перетворюється на «чарівного помічника» коваля)
• Згадаймо, хто є традиційними персонажами українського вертепу? (Богородиця, Христос, чорт, баба, дяк, голова, козак, дяк)

7. Повідомлення учням.

У сюжеті повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом» виявилися традиції українського вертепу – народного театру, де дія розігрувалася у двох ярусах: верхньому (небесному) і нижньому (земному). У верхньому ярусі показували релігійні сюжети, а в нижньому – смішні сценки з народного побуту.

У повісті діють традиційні персонажі українського вертепу – баба (Солоха, Ткачиха, Переперчиха), дяк, голова, козак, коваль, красуня (Оксана), цариця, кум. У М. Гоголя верхній і нижній яруси не відокремлені, а тісно пов’язані між собою. Велична історія про Різдво Христове спроектована на земний світ, де людина бореться з чортом за світло, добро і щастя.

8.Вікторина «Впізнай героя».

1. «…Вузенька, безперервно вертлява мордочка закінчувалась, як і в наших свиней, кругленьким п’ятачком; ноги були тонкі… У нього висів хвіст, такий гострий і довгий, як мундирні фалди; лише хіба що по козлячій бороді під мордою, по невеликих ріжках, які стирчали на голові, та ще що був не більшим від сажотруса, можна здогадатися, що він не німець, не губернський чиновник, а просто…» (Чорт).
2. «Силач і парубок хоч куди, який чортові був більш гидкий, ніж проповіді отця Кіндрата. У вільний від справ час, він малював і вважався найкращим живописцем у свій окрузі…» (Вакула-коваль)
3. «… Їй не було ще й 17, коли парубки хором проголосили, що ліпшої дівчини не було ще ніколи і вже більше не буде у селі…» (Оксана)
4. «… Вона мала від народження не більше 40 літ. Була ні гарна, ні погана із себе. Але ж уміла зваблювати найбільш поважних козаків…» (Солоха)
5. Чуб говорив «сухорлявому, високому, в короткому кожусі, мужикові з бородою, що обросла… (кум)
6. «… Увійшов покректуючи і потираючи руки, і розповів, що у нього не був ніхто і що він сердечно радий цьому випадкові погуляти трохи у неї і не злякався заметілі…» (дяк)
7. «Незважаючи на невисокий зріст, ширину він мав вагому. До цього ж його шаровари були настільки широкі, що, який би великий не робив віно крок ніг не бачили, і, здавалося, - винна бочка рухалася вулицею. Можливо, саме це дало привід прозивати його Пузатим» (Пацюк-козак)
8. «… Коваль побачив перед собою невисоку на зріст жінку, дещо навіть повну, напудрену, з голубими очима, яка велично посміхалася і, здавалося, вміла підкоряти собі все» (Цариця)

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Гра «Чарівні перетворення».

• Давайте перевіримо, які ви уважні слухачі та спостережливі читачі. Перед вами знаходяться зірочки. На кожний номер запитання вам належить відповісти, щоб повернути зірочку на небо.

1. На честь кого було названо Гоголя Миколою? (На честь Святого Миколая)
2. До якої збірки увійшла повість «Ніч перед Різдвом»? («Вечори на хуторі біля Диканьки»)
3. Як називалося село, в якому жив гоголівський персонаж – Вакула? (Диканька)
4. Хто по спорідненості Солоха ковалеві Вакулі? (Мати)
5. Ким за фахом був Вакула з повісті «Ніч перед Різдвом»?(Ковалем)
6. Яка була основна страва на Святвечір? (Кутя)
7. Що сховав чорт у кишеню? (Місяць)
8. Пісні, які виспівували на передодні Різдва? (Колядки)
9. Що отримували за колядки хлопці та дівчата? (Паляниці, ковбаси, вареники)
10.  Яку картину намалював Вакула із зображенням чорта? (Страшний суд)

VI. Підсумок уроку.

1. Слово вчителя.

Багато що змінилося з часу написання «Вечорів на хуторі біля Диканьки», дещо втратило свою значимість, щось забулось. Але так хочеться, щоб національні традиції і звичаї жили і відроджувались, щоб молоде покоління пам’ятало, щоб не переривався зв’язок часу і поколінь. Любов до рідної землі вище за все, тому ми маємо плекати в своїм серці любов до рідної землі, до нашого талановитого народу, шанувати свої звичаї і традиції, проповідувати добро й красу, як цього нас вчить М. В. Гоголь.

2. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

• «Найцікавішим сьогодні для мене було…»

VII. Оцінювання діяльності учнів на уроці.

VIII. Домашнє завдання.

Дібрати цитати до образів Оксани і Вакули