ТЕМА. Микола Куліш. Сатирична комедія «Мина Мазайло». Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховних обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння
МЕТА(формувати компетентності): предметні: поглиблення знань про творчість Миколи Куліша; уміння аналізувати драматичний твір ( на прикладі комедії «Мина Мазайло») щодо проблематики, образної системи, композиції, тематики твору; характеризувати персонажів; ключові: уміння вчитися: навички самостійної та колективної роботи; пізнавальну активність; комунікативну; вміння самостійно мислити, давати власну оцінку прочитаному, навички спілкування в групі, толерантне ставлення до думок і почуттів інших; інформаційну: уміти визначати роль деталі в тексті, навички роботи з книгою; загальнокультурну: патріотичні почуття, самоповагу, приналежність до рідного народу.
Тип уроку: урок опанування нових знань і формування на їх основі вмінь та навичок.
Обладнання: Портрет Миколи Куліша, картки із завданнями для груп.
Міжпредметні зв’язки: історія України
ХІД УРОКУ
Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Це наша культура, сутність нашої свідомості, основа нашого мислення.
Олесь Гончар
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Пояснити епіграф до уроку.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Сьогодні ми разом розглянемо сатиричну комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло». Цей твір є не просто прикладом художньої майстерності, а й могутнім дзеркалом суспільства, в якому автор із притаманною йому іронією розвінчує такі явища, як національний нігілізм, духовна обмеженість та зречення власної культури.
З’ясуємо, чому Мина соромиться власного походження, що спонукає його до таких рішень, як це відображає загальні настрої в суспільстві. Також з’ясуємо, що таке нігілізм, до чого призводить зречення рідної мови та культури, яке значення має духовне коріння для кожного з нас.
Отож, запрошую вас до захопливого світу сатиричної комедії, де кожен із вас зможе знайти щось своє. Разом ми розкритикуємо бездуховність і байдужість, і в той же час оцінимо велич нашої культури.
ІV. СПРИНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ МАТЕРІАЛУ
1. Робота над драматичним твором
1.1. Випереджувальне завдання 1.
Повідомлення учня.
Історія написання
За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання «не тих» слів, а українську мову знав дуже добре й високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Тому, мабуть, М. Куліш написав п’єсу «Мина Мазайло», у якій порушив мовну проблему. Письменник був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови й намагався боротися за її подальший розвиток. «Мина Мазайло» — одна з найкращих п’єс, яку дослідник Лесь Танюк назвав філологічним водевілем, бо в ній багато уваги приділено слову.
Дружина письменника в «Спогадах про Куліша» пише: «Ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до раксу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншим, там було прізвище Гімненко змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу».
Куліш закінчив п’єсу в грудні 1928 року, а у січні 1929 року прочитав її в театрі «Березіль». 22 березня відбулась прем’єра комедії у Дніпропетровському театрі ім. Шевченка. 18 квітня відбулася березільська прем’єра (режисер Л.Курбас). 23 квітня «Мину Мазайла» показали франківці (режисер Г.Юра).
П’єсу одразу ж – винятковий для М.Куліша випадок! – було оцінено дуже високо й рекомендовано до показу в усіх театрах України, себто їй було дано «літеру А». Одне слово, це був тріумф, загальнонародне визнання, довгожданий успіх.
Спектакль сколихнув у київській і харківській пресі гарячу театральну дискусію, яка швидко переросла в політичну. Після прем’єри комедії були арештовані постановник Лесь Курбас і виконавець головної ролі Йосип Гірняк, постраждав і автор п’єси Микола Куліш.
Так само тріумфально комедію було знято з репертуару наприкінці 1930 року, коли процес українізації пішов на спад, - знято після бурхливих дискусій у пресі та низки суворих засідань. Знято після того, як з мистецького твору комедія стала явищем життя, як її герої стали живими персонажами київської Бесарабки чи Подолу, реальними людьми одеського Привозу чи Молдаванки, як репліками з п’єси Миколи Куліша заговорив народ. І лише за часів незалежної України ми дістали змогу читати п'єсу і дивитися виставу.
Уже навесні, в березні й квітні, 1929 року комедія була поставлена в багатьох театрах. Н. Кузякіна, докладно аналізуючи сценічну історію п’єси, зазначала: «Грали комедію Куліша досить широко — в Дніпропетровську, Житомирі, Херсоні, Одесі, Вінниці, Маріуполі. У Києві, поруч із виставою франківців, «Мина Мазайло» жив на сцені обласного пересувного театру (ОРПС). Гастролі Київського театру ОРПС по Україні засвідчили значну популярність «Мини Мазайла»».
Випереджувальне завдання 2.
Повідомлення учениці.
Українізації 20-х років XX століття та її наслідки
Українізація - це політика в національно-культурній сфері, яка здійснювалася радянським керівництвом в Україні у 20-ті рр. Українізація передбачала задоволення певних національних вимог українського народу:
- висування українців на керівні посади;
- запровадження української мови в державні та культурні установи, пресу, навчальні заклади;
- розвиток національної за формою й радянської за змістом культури;
- створення відповідних умов для культурного розвитку національних меншин, які проживали в Україні.
Більшовики змушені були піти на проведення цієї політики, оскільки перебували під впливом національно-визвольної боротьби українців 1917-1920 рр. і прагнули забезпечити собі підтримку всього населення України.
Українізація здійснювалася в певних, дозволених центром рамках.
20-ті рр. стали періодом подальшого національного відродження.
Українізація сприяла залученню до радянського культурного будівництва української інтелігенції. З еміграції повернулися деякі відомі діячі, зокрема М.С.Грушевський.
У 20-х роках українська література та мистецтво переживали бурхливе піднесення. Пройнята національною духовністю, всупереч ідеологічним обмеженням, українська культура досягла світового рівня.
В кінці 20-х років політика українізації поступово згортається.
На те були певні причини:
- вона охопила все суспільно-культурне життя республіки;
- зростав прошарок української інтелігенції, якій режим Сталіна не довіряв і бачив у ній ідейного конкурента партії;
- українізація сприяла зростанню національної свідомості українців.
У 1933 р. Сталін назвав місцевий націоналізм основною загрозою для єдності Радянського Союзу. Це означало кінець українізації. Радянська влада повертається до політики зросійщення, активних учасників українізації було репресовано.
2. Теорія літератури
Драматичний твір – це літературний жанр, в якому автор зображує тогочасну дійсність, життєві реалії через мову та вчинки персонажів.
Літературознавці й критики не мали єдиної думки у визначенні жанру .
М. Куліш - філологічний водевіль.
Ю. Лавріненко – політична комедія.
Лесь Танюк - філологічна комедія.
Сучасні літературознавці - трагікомедія
Сатирична комедія – жанр драматичного твору, для якого характерні гостре, дошкульне висміювання негативних явищ, поведінки, вчинків. Для втілення авторського задуму якнайширше підпорядковано засоби сатири: іронію, сарказм, гротеск, шарж, карикатуру та ін. Ці засоби використовуються в конфліктних ситуаціях між дійовими особами, виражаються в репліках і ремарках.
Журналіст 1: Чому драму не можна перекласти на інші мови?
Куліш: Втрачається обігрування українських і російських прізвищ, втратиться комічність ситуацій, викликаних грою на різниці фонетичних і морфологічних, етимологічних і лексичних норм української та російської мов.
Журналіст 2: Чи справді у п’єсі немає позитивних персонажів?
Куліш: Так. Дядько Тарас сумнівається у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції; Мокія теж не можна назвати патріотом: українська мова цікавить його з наукової точки зору.
Журналіст 3: Чому Ваш твір було знято з репертуару наприкінці 1930 року?
Куліш: У творі містяться досить прозорі натяки на облудність насильницької радянської українізації.
Журналіст 4: Чи насправді за часи українізації могли звільнити з роботи?
Куліш: Ні. Фіаско для Мини можливе тільки в літературному творі, бо в той час більшовики підтримували перевертнів.
4. Дослідницька робота над змістом твору
3.Що спонукає Мину змінити своє прізвище?
4.Чим захоплюється Мокій і про що він мріє?
5.Українську мову Мина вважає тавром, яке видає його, на його думку, «другосортне» походження. Яким чином Мина прагне покращити знання з російської мови?
6.У героїв свої думки стосовно процесу українізації. Що говорить Мина Мазайло про українізацію ?
7. Як тьотя Мотя ставиться до процесу українізації? Що її ображає по приїзді в місто? Як тьотя Мотя репрезентує імперське ставлення до України?
8.Якої думки про українізацію дядько Тарас? В чому виявилось пророцтво репліки дядька Тараса?
9.Як ставиться до українізації Мокій?
10. Як дізнався Мина про зміну свого прізвища ? 11. Яке значення для сюжету мають вторинні персонажі, наприклад, Уля чи Баронова-Козино? 12.Чим образ Улі контрастує з іншими персонажами?
5. Інтерактивна вправа «Коло ідей»
Визначити тему та ідеї твору
Тема:розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (втілене в образах Мини, Мокія, дядька Тараса, тьоті Моті); сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння;
Головна ідея: засудження міщанства, національної упередженості й зверхності.
Нігілізм – заперечення цінностей або заперечення установлених суспільством норм, принципів, законів, авторитетів.
Нігіліст – людина, яка негативно ставиться до всього загальновизнаного.
Обиватель – людина, позбавлена широких суспільних поглядів, яка живе міщанськими інтересами.
Шовініст –людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть..
Манкурт –особа, що відмовляється від свого народу, національності.
Патріот– віддана своїй вітчизні та народу людина.
Кого з героїв можна назвати нігілістом, обивателем, шовіністом, манкуртом, патріотом? Висловити свою думку, аргументуючи її цитатами з п’єси.
Група 1.Створити афішу (постер) до п’єси. Постер (афіша) має містити назву, автора, режисера, зображення та слоган.
Група 2. Створити діалог між Миною та Мокієм на тему важливості мови в сучасному світі.
V. ПІДСУМКИ УРОКУ
Інтерактивна вправа «Мікрофон» Проблеми, підняті в п’єсі, є актуальними сьогодні, тому що….
Микола Куліш у п’єсі показує наслідки українізації в 1920-х роках крізь призму конфлікту між героями: Миною Мазайлом, який зрікається свого українського коріння; його сином Мокієм, що захищає рідну мову; дядьком Тарасом, як уособлення народної мудрості; та тьотею Мотею, яка уособлює провінційну духовну обмеженість і захоплення чужим.
Ця комедія є надзвичайно актуальною і сьогодні, адже багато питань, які порушує Микола Куліш, залишаються відкритими. Я сподіваюся, що, проаналізувавши характери героїв і ситуації, в які вони потрапляють, ми знайшли відповіді на важливі для себе питання: як не втратити власну ідентичність, як пишатися своїм корінням та що означає бути частиною свого народу.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
На вибір:
1.Написати есе на тему: «Яка роль мови в житті нації?»або «Мина і Мокій — два полюси ставлення до мови й культури»
2.Підготувати мініпроєкт «Якби Мина жив у сучасному світі, якою була б його історія?»