9 червня о 18:00Вебінар: Як Вчителю зарядити свою внутрішню батарейку

Мистецтво 8 клас. Урок 1. Періодизація розвитку мистецтва стародавніх епох і цивілізацій.

Про матеріал
Матеріал містить розробку уроку з "Мистецтва 8 клас".Теоретичні матеріали за темою, картки-завдання з описом різних напрямів та стилів у мистецтві; презентація з видами відомих архітектурних пам’яток світу, живописних творів різних художніх напрямів.
Перегляд файлу

Мистецтво 8 клас

Урок 1.  Періодизація розвитку  мистецтва стародавніх епох і цивілізацій. Європейські стилі: античний, візантійський,романський, готичний стилі Ренесанс. Національні стилі різних європейських країн.

МЕТА: навчити учнів класифікувати твори мистецтва за художніми напрямками та стилями; використовувати спеціальну термі­нологію, набуті знання у процесі художньо-творчої діяльності; порівнювати твори різних напрямів та стилів у мистецтві; розвивати уміння аргу­ментувати оцінні судження щодо ролі художньої спадщини в житті людини та суспільства, виховувати  художній   смак

Обладнання: додаткові теоретичні матеріали за темою, картки-завдання з описом різних напрямів та стилів у мистецтві; презентація з видами відомих архітектурних пам’яток світу, живописних творів різних художніх напрямів; роздатковий наочний ма­теріал (кольорові зірочки для кожного учня за кількістю пе­ріодів у культурно-історичному процесі розвитку художньої культури).

Тип уроку: комбінований урок

ХІД  УРОКУ

І. Організація уваги учнів.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальних знань.

Інтерактивна гра « Картинна галерея».

  На одному слайді розташовано 4-5 репродукцій картин або фотографій архітектурних споруд, які містять ознаки одного історичного стилю. Об’єднавши учнів у групи, учитель пропонує їх представникам через деякий час назвати спільні ознаки стилю.

 

  1. Які спільні риси, специфічні форми у архітектурі чи живописі ви бачите на продемонстрованому слайді?
  2. Що об’єднує ці витвори мистецтва? Яке значення має мистецтво у суспільстві?
  3.  Чи є у вас особиста зацікавленість у вивчені пропонованої теми?

 

ІV. Повідомлення теми й мети уроку.                                                                              V. Вивчення нового матеріалу

1.  Розповідь учителя.

Мистецтво — це невід’ємна частина культури, художня діяльність людей. При цивілізаційному підході до історії мистецтва можна простежити певні за­кономірності його розвитку. Мистецтвознавцями розвиток культури розглядається як трансформація ху­дожніх стилів протягом історичного часу. Оглядаючи історичний шлях, який пройшло людство, можна виділити такі періоди у культурно-історичному процесі розвитку художньої культури:

Періоди у культурно-історичному процесі розвитку художньої культури: 

Первісна культура                                                                                                      Культура прадавніх цивілізацій. Єгипет. Месопотамія                                             Антична культура. Давня Греція. Давній Рим                                                  Середньовічна культура. Візантія. Романський. Готичний                                          Ренесанс (Відродження)                                                                                                  Новий час. Бароко. Класицизм. Романтизм. Імпресіонізм                                       Новітній час. Модернізм. Постмодернізм.

Стиль (від грецьк.  — гостра паличка для письма).

Стиль епохи — це встановлена єдність художніх принципів, прийомів та за­собів, які використовують при створені витворів мистецтва. В основі кожного стилю лежить спільна ідея, характерна для домінуючої соціальної групи у пев­них історичних умовах.                                                                                        У мистецтві (художній стиль) — єдність морфологічних особливостей, що відрізняє творчу манеру окремого майстра, національну або етнічну художню традицію, мистецтво епохи, цивілізації.                                                                           У мистецтвознавстві виділяються історичні стилі – етапи розвитку мисте­цтва, що відрізняються формальною та змістовною єдністю, єдиним образно-пластичним ладом у добутках архітектури, скульптури, живопису, декоративно­го мистецтва (готика, Відродження, бароко, класицизм та ін.)

 

 2.Інтерактивна гра  «Ажурна пилка».

       Алгоритм роботи учнів у групах за інтерактивним методом «Ажурна пилка».

   Метод дозволяє учням працювати разом, щоб вивчити значну кількість ін­формації за короткий проміжок часу, а також заохочує учнів допомагати одне одному «вчитися навчаючи». Під час роботи за допомогою методу «Ажурна пилка» учні працюють у різ­них групах (спочатку — в «експертній групі», а потім об’єднуються у домашні «різнокольорові» групи). Колективна робота виконується у групах, які мають завдання різної тема­тики.

    Учні об’єднуються у сім груп «однокольорових» (за кількістю періодів у культурно-історичному процесі розвитку художньої культури). Кожна група отримує від учителя свою картку-завдання.

 

 Картки-завдання для організації   інтерактивної   частини уроку за ме­тодом «Ажурна пилка»

Картка № 1  Первісна культура

Мистецтво виникло разом із іншими видами первіс­ної культури в період становлення первісної людини як соціальної істоти. Найдавніші художні твори — від­битки людської руки, малюнки звірів «штрихами» або заплутаними лініями — належить до часів 100-50 тис. років до н. е. Пізніші наскельні малюнки зображали звірів, сцени полювання. Таким чином, найдавнішим видом образотворчого мистецтва є графіка.                                           Живопис вперше з’явився близько 15 тис. років тому на стінах печер — печерний живопис. Первісні худож­ники, використовуючи природні пігменти, створюва­ли кольорові розписи, героєм яких був звір — джерело життя (їжа) і водночас смертельна загроза для лю­дини.                                                                 Перші скульптурні твори також належать до первісно­го мистецтва. Це були жіночі фігурки — символи ро­дючості, скульптурні або рельєфні зображення звірів. Ще у первісних людей з’явилася потреба прикрашува­ти свій одяг, речі, якими вони користувалися. Заро­джується декоративно-прикладне мистецтво — мабуть, найбільш популярний і розповсюджений вид мистец­тва.                                                                                                                                             Одне із найдавніших мистецтв — архітектура. Вже в первісні часи вона задовольняла не тільки практич­ні потреби людини в житлі, але й більш складні: пер­вісні люди створювали дивні споруди з велетенсько­го каміння — мегалітичне мистецтво, що відповідало релігійним, культовим потребам, а також використову­валось для перших астрономічних спостережень. Про­тягом 100 тисяч років у первісному суспільстві йшло формування основних видів образотворчого мистецтва

 Картка № 2.  Культура прадавніх цивілізацій.

Єгипет. Одна із найдавніших в світі — культура Стародавньо­го Єгипту. На межі IV—III тисячоліть до н. е., коли формувалася єдина держава під міцною владою фара­она, склався єгипетський канон зображення людини на площині. Це незручний поворот фігури, з’єднання фасу і профілю. Шедевром світової скульптури є пре­красний, вражаючий внутрішньою свободою, образ цариці Нефертітті. Але найбільш знамениті творіння єгипетської культури — це піраміди, що ведуть свою історію від невеликих мастаб («мастаба» — лава) — надгробних плит, потім — східчастих пірамід до най-величезніших у світі пірамід в Пзі. Безліч легенд і таємниць окутують камені цих пам’ятників фарао­нам, пам’ятників великій людській праці й таланту. Величезний єгипетський храм являв собою витягну­тий прямокутник, поділений усередині на три части­ни, розташовані одна за одною: перистильний двір, об­рамлений з усіх боків одним або двома рядами колон, гіпостильна зала, святилище. Будівельна конструкція єгипетських споруд — це стійково-балочна конструк­ція. Незмінюваність цієї конструкції пояснюється її простотою, чіткістю, логічністю.                                                                                                 Колони розподілялися на три типи: пальмоподібні, папірусоподібні, лотосоподібні. У цих формах стилі­зовано рослинні мотиви. Стіни храмів прикрашалися розкішним живописом. Фресковий живопис по шту­катурці, композиція рельєфів, ієрогліфів були ліній­ними, геометричними, розташованими у вигляді гори­зонтальних стрічок

 Картка № 3. Антична культура. Давня Греція. Давній Рим

        Античною називають культуру Стародавньої Греції і Риму. Цю культуру називають крито-мікенською. Вона мала три основні центри: острів Кріт із леген­дарним «лабіринтом Мінотавра», місто Мікени, нав­коло якого були зведені могутні «циклопічні» стіни, місто Троя.                                               Грецький храм, що за ІІІ-ІУ сторіччя пройшов шлях від найдавнішого наосу до досконалої краси класично­го типу храму — періптера («окрилений»), дав світові славнозвісні класичні грецькі ордери, які й досі ши­роко використовуються в архітектурі всіх країн світу. Архітектурний ордер – це композиція з колон і гори­зонтальних тримальних балок.Грецький живопис майже не зберігся, але з літератур­них джерел відомо про його велику красу. Славетні митці Стародавньої Греції: Фідія, Мирон, Поліклет.

 Картка №4. Римська культура.                                                                         Римська культура грунтувалася на культурі етру­сків і стародавніх греків, але була більш утилітарною, практичною, ніж піднесена грецька. Вона подарувала світові такі архітектурні елементи, як арка, купол, ак­ведук, театр, бібліотека, базиліка. Базиліка — це дов­гаста будівля із трьох або п’яти поздовжніх частин — нефів. Нефи розділені колонами. Централь­ний неф — найвищий. Одним із найважливіших при­значень мистецтва було прославлення влади. Тому мистецтву Риму притаманна монументальність, парадність, велич. Портрети вражають своєю майстер­ністю та психологічністю. Досягнення античної культури стали фундаментом по­дальшого розвитку людства

 Картка № 5. Середньовічна культура. Ві­зантія. Романський.         Середньовічним мистецтвом називають мистецтво Ві­зантії (IV—XVII ст.) і Стародавньої Русі (X-XVII ст.), країн Західної Європи (У-ХІУ ст.), мистецтво арабських народів і країн Південно-Східної Азії (IV—XIX ст.). В епоху Середньовіччя особливий розвиток мала архітектура, що синтезувала і в значній мірі підкорила собі всі інші просторові мистецтва. Романський стиль характеризується масивними стро­гими формами. Товсті стіни, вузькі вікна, могутні вежі лицарських замків, монастирів, храмів повинні були перш за все захищати від ворога. Романський храм — хрестово-купольний храм.

        Картка № 6. Готичний стиль

 Готика (від італ. йоїісо, буквально — готський, або варварський) — художній стиль, що став заключним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної й частково Східної Європи й існував між серединою XII—XV—XVI ст.

            Готичне мистецтво, що змінило романський стиль, залишалося переважно культовим за призначенням і релігійним у своїх основах, воно відрізнялося висо­кою художньо стильовою єдністю: домінування лінії, вертикалізм композицій, віртуозна деталювання, що підкорена логіці цілого, неподільний зв’язок скуль­птури та архітектури. Моделлю світобудови стає го­тичний собор, смілива і складна каркасна конструкція якого, безліч пластичних мотивів зі строгою системою їхньої супідрядності, виражали як ідеї небесної та зем­ної ієрархії, так і велич творчих сил людства. Собор був і головним осередком готичного образо­творчого мистецтва — скульптури і живопису (пере­важно у вигляді вітражів). У готичній скульптурі за­стиглість і замкнутість романських статуй змінилися рухливістю фігур, свого роду динамічною відкритістю пластики

 Картка № 7. Ренесанс (Відродження)

            Відродження, Ренесанс (франц.— гепаІ5$апсе, італ.— гіпазсітепіо, епоха в культурному розвитку ряду країн Європи (в Італії XIV—XVI ст., в інших регіонах — XV—XVI ст.), перехідна від Середньовіччя до Ново­го часу й відзначена зростанням світських тенденцій, гуманістичним у своїй основі світоглядом, звертан­ням до античної культурної спадщини, свого роду її відродженням.                                                                                                                             Художня культура Відродження була для людства не­минущою неповторною цінністю. На її тлі розвива­лась передова художня культура нового часу. Величез­ний розквіт відбувся у цей час в мистецтві живопису, а також архітектурі та скульптурі. Ця культура була великою мірою світською, значно менш регламентова­ною і догматичною, ніж середньовічна. Вона звернула­ся до давньої античної культури, слідів якої особливо багато було в Італії. В архітектурі та образотворчому мистецтві епохи Відродження, пронизаних пафосом ствердження краси й гармонії світу, вірою у творчі можливості людини, відкриття почуттєвого багатства і різноманіття навко­лишньої дійсності сполучалося з її аналітичним ви­вченням, розробкою законів лінійної та повітряної перспективи, теорії пропорцій, проблем анатомії тощо.

         Культура Ренесансу — антифеодальна, гуманістична, стверджувала уявлення про свободу та гідність осо­бистості. Образ людини в творах Відродження – кон­кретний і психологічний на відміну від ідеального образу античного героя. Великі досягнення були в об­ласті кольору, портретного жанру, в архітектурі. В історії цей час – період великих соціальних конф­ліктів і воєн, час встановлення абсолютистських мо­нархій. Це період великих відкриттів у науці. Це — вік Просвітництва.

2.  Перегляд  презентації «  Стилі мистецтва»

 VI. Закріплення знань і умінь

 Фронтальне опитування

  1. Які характерні споруди характерні для первісного суспільства?  (мегаліти)
  2.  Які найбільш  знамениті  творіння єгипетської культури ( піраміди)
  3.  В якій розташований знаментий Парфенон? ( Греція)
  4.  До якого типу споруд належить Софійський собор? (культова споруда)
  5.   Образотворче мистецтво готичного стилю  представлено- ( вітражі, фреска)

Дотаток 1.

 

 

Правильна відповідь:

На цих світлинах споруди, скульптура  і дорога належать до періоду розквіту  Римської Імперії (епоха Античності)

 

 

VІІ. Підсумок уроку.

       Кожна епоха залишає свій слід у істо­рії. Візуальне сприймання образу допомагає нам класифікувати той чи інший витвір мистецтва згідно з приналежністю до певної історичної епохи, тому що ці витвори несуть в собі інформацію про певні сталі образи, засоби художньої ви­разності, зумовлені єдністю потреб, смаків та умов, у яких вони створювалися.

 

VІІІ. Оцінювання знань учнів.

IX. Домашнє завдання.

Створити кросворд з теми «Стилі та напрямки мистецтва стародавніх епох і цивілізацій» на 12 слів.

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Балко Лідія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Мистецтво 8 клас (Масол Л.М.)
Додано
4 березня
Переглядів
161
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку