Урок 6: Формування Візантійської культури. Особливості стилю в архітектурі: базиліка, неф, апсида, вівтар. Памятки стилю.

МЕТА: познайомити учнів із живописом Давньої Греції та Риму; навчити учнів класифікувати твори мистецтва за художніми напрямками та стилями; використовувати спеціальну термі­нологію, набуті знання у процесі художньо-творчої діяльності; порівнювати твори різних напрямів та стилів у мистецтві; розвивати уміння аргу­ментувати оцінні судження щодо ролі художньої спадщини в житті людини та суспільства; виховувати  художній   смак.                                                                                                                                      Обладнання: ноутбук,  додаткові теоретичні матеріали за темою, картки- завдання; презентація з видами відомих архітектурних пам’яток світу.

Тип уроку: комбінований                                                                             

                                                         Хід уроку                                                                                                                І. Організація уваги учнів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Роздатковий матеріал

Картка 1

Стародавня Греція

Греція − колиска європейської культури, вона подарувала людству              

наукові   дисципліни_______________________________________________

Літературні твори___________________________________________________

Твори мистецтва____________________________________________________

Особливості світосприймаття давніх греків, релігія______________________

__________________________________________________________________

Греки сповідували культ_____________________________________________

Образ античної культури Греції_______________________________________

Порівняйте грецькі ордери___________________________________________

Театр «школа» громадян_____________________________________________

Картка 2

Стародавній Рим

Римляни сповідували культ___________________________________________

Винаходи в архітектурі давніх римлян__________________________________

(практичність, могутність, помпейський стиль, логіка структури, розумна доцільність)

Образ античного культури Риму______________________________________

Порівняйте римські ордери (тосканський і композитний)__________________

__________________________________________________________________

Досягнення римського мистецтва – скульптурний портрет, порівняйте з грецькою скульптурою______________________________________________

Особливості римського театру________________________________________

2. Художньо-практичне завдання:  Знайдіть відповідність між ілюстрацією та її назвою.

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку.                                                                              ІV. Вивчення нового матеріалу

1.Лекція

Протягом усієї своєї тисячолітньої історії Візантія була центром своєрідної культури, яка формувалася під впливом римської, грецької та елліністичної традицій.

У культурному житті розмаїта візантійська культурологія розмежовується на такі основні періоди:

• відмирання античності і встановлення нової середньовічної культури в дусі християнського віровчення (IV— VII ст.);
• культурний спад у зв'язку з економічним занепадом та аграризацією міст (кінець VII— початок IX ст.);
• нове культурне піднесення Константинополя та інших провінційних міст (середина IX—X ст.);
• найвищий розвиток візантійської культури, зумовлений розквітом міського життя (XI—XII ст.);
• занепад культури, викликаний політичним ослабленням Візантії (кінець XII—XIII ст.);
• зародження обмеженого візантійського гуманізму, характерною ознакою якого було відновлення античної освіченості (XIV — початок XV ст.).

Слід підкреслити, що культура Візантії — це своєрідний міст від античності до середньовіччя. Одночасно цей міст єднає культури Заходу і Сходу, є особливим проявом їхнього синтезу, зумовленого географічним положенням і багатонаціональним характером Візантійської держави. Переплетення європейських та азіатських впливів, греко-римських і східних традицій наклало відбиток на суспільне життя, релігійно-філософські ідеї, літературу та мистецтво Візантії. Своєрідність візантійської цивілізації полягає в тому, що вона відрізняється від середньовічної культури Західної Європи елементами східних цивілізацій і спадкоємністю культур Стародавньої Греції та Стародавнього Риму.

           Мистецтво Візантії було підпорядковане догмам християнства. Художник повністю залежав від вироблених раз і назавжди, встановлених православною церквою канонів. Значні досягнення мистецтва Візантії пов'язані із храмовим будівництвом. Шедевром ранньовізантійської архітектури є собор св. Софії в Константинополі (532—537 рр.). Це величезна й масивна споруда заввишки 55 м. В основі її композиції — тринефна базиліка — видовжена, прямокутна будівля. Високе склепіння увінчувалося гігантським куполом (його діаметр — 31м), оточеним з обох боків напівкуполами. Сорок вузьких вікон, розміщених в основі центрального купола, пропускають у внутрішнє приміщення світло, завдяки чому конструкція здається легкою і просторою.                                                     Пізніше, у IX ст., панівним в архітектурі стає так званий хрестово-купольний тип церковних споруд. Ці храми увінчувалися банями-куполами. Прикладом пам'ятників такого типу є храм Феодора в Афінах.

2 Презентація «Візантія» (https://www.youtube.com/watch?v=dtsW5_EIV7Y)

3. Робота з картками

 Учні в класі об’єднуємо в мікрогрупи по два учня.  Один опрацьовує картку№1, інший картку №2. Потім учні переказують  один одному 

 Картка №1

В окремих країнах усередині церков відокремлювали також чоловіків від жінок, хрещених від що готувалися прийняти водохрещення і розкаюваних, а в монастирських церквах — ченців від мирян.

Відповідно до цього храм складався з вівтаря — місця здійснення богослужіння, доступного лише для духівництва, великої основної частини і притвору, що примикав до неї з заходу, де в ранню епоху знаходилися розкаювані і не прийняли ще хрещення (оголошені). Основне приміщення розділялося необхідними при його великих розмірах стовпами на окремі нефи — (кораблі), що у свою чергу, допомагало розділяти тих, хто молиться по різних категоріях. Тієї ж мети служили і хори, що нерідко поділяли на два яруси західну і бічні частини головного приміщення храму.

Християнські храми усім своїм виглядом повинні були нагадувати про інший світ, де незримо є присутнім Господь і де матеріальний початок підлеглий духовному. Усе це з'явилося причиною сильної відмінності середньовічних християнських храмів від античних язичеських. Розходження між ними підсилювалося і характером зображень, що прикрашала ті й інші храми. Протиставлення духовного початку матеріальному наклало свій відбиток на середньовічні живопис і скульптуру і на прийоми синтезу цих мистецтв і архітектури.

Дуже велике значення для додавання і розвитку візантійської культури мало православ'я. Його відмінну рису складає більш людяний характер у порівнянні з західноєвропейським католицтвом.

В архітектурі протилежність католицтва і православ'я виражалася в контрасті, що існував між базилікою і центричним будинком. У західноєвропейській базиліці усе спрямовано до основної мети (до апсиди, до вівтаря, до абстрактного божества, якого людина повинна слухатися і боятися). У візантійському ж храмі людини оточує центрична купольна композиція, зв'язана з найдавнішою традицією житлового будинку, де посередині містилося вогнище, навколо якого збиралася родина.

Крім того, на вигляді храмів відбилося і те значення, що вони одержали в середні століття в державному і громадському житті. Соборний храм столичного міста був для людей того часу архітектурним утіленням могутності і величі держави. Про значення менших міст повинна була говорити архітектура їхніх соборів. Панівним в архітектурі стає так званий хрестово-купольний тип церковних споруд. Ці храми увінчувалися банями-куполами. Прикладом пам'ятників такого типу є храм Феодора в Афінах.

Такий же характер носили і собори великих монастирів. Храми менших монастирів і парафіяльні міські і сільські церкви були, зрозуміло, скромніше і по розмірах і по архітектурі. Але іноді невеликі розміри таких церков відшкодовувалися добірністю і багатством їх зовнішньої і внутрішньої обробки. Звичайно це бувало в тих випадках, коли церква будувалася представниками знаті, прагнув своєю будівлею прошарком прославити себе і свій чи рід об'єднаннями городян, ремісників і купців, що суперничали з феодалами в завоюванні впливу на соціально-політичній арені.

До визначних пам'ятників візантійської архітектури належать храми, побудовані в Равенні: тринефна базиліка Сан Аполінаре (549 р.) і центральнокупольна церква Сан Вітале (526—547 рр.), оздоблені розкішними мозаїками.

 Картка 2

Походження візантійського церковного будинку слід шукати в античності: римські базиліки, що служили в стародавньому Римі судовими і торговими будинками, стали використовуватися як церкви, а потім стали будуватися християнські храми-базиліки. Візантійські базиліки відрізняються простотою плану: до основного прямокутному обсягом з східного боку примикає напівкругла вівтарна апсида, перекрита полукуполом (конхою). якій передує поперечний нефтрансепт. Часто до західної стороні базиліки примикає прямокутний двір, оточений галереєю з аркадами і що має в центрі фонтан для омивання. Арочні перекриття спираються не на антаблемент, як в античності, а на подушки-пульвани, що лежать на капітелях і розподіляють рівномірно навантаження арок на капітелі колон.

Всередині крім головного, більш високого, нефа є бічні нефи (їх може бути і три, і п'ять). Пізніше найбільшого поширення набув тип хрестово-купольної церкви: квадратне в плані будинок, в центральній частині якого перебувало чотири стовпи, що підтримують купол. Від центру розходилися чотири склепінчастих рукави, утворюючи рівнокінцевого, так званий грецький хрест. Іноді базиліку з'єднувалася з хрестово-купольної церквою.

VI. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа «Мікрофон»:

На сьоголнішньому уроці я дізнався...

Найбільше мені запам’яталося ...

Я б виділив головне ...

Цікаво було б довідатись про...

  Практична частина

 Створення  куполоподібних будівель.

 Технологічна  картка « Куполоподібні будівлі»

1. Намалюй олівцем декілька різних за розміром прямокутників.
2. 2. Домалюй до вузьких прямокутників, що зображують башти, різні за розміром башні.
3.  Доповни малюнок багатьма вікнами, двірними отворами,, колонами, арками.
4.   Розфарбуй архітектурні споруди фарбами.
5.  Коли фарби підсохнуть, нанеси навколо вікон, дверей різноманітний декор.
6.  Домалюй краєвид.