Прекрасного Аполлона, бога натхнення і покровителя мистецтв, супроводжували дев’ять муз, які опікувалися науками й мистецтвами. Музу історії Кліо зображували із сувоєм пергаменту в руці, музу астрономії Уранію — з циркулем. Калліопа, Полігімнія і Ерато надихали на створення епічної поезії, гімнів. Остання ніколи не розлучалася із солодкоголосою лірою. Театром опікувалися Мельпомена і Талія — покровительки трагедії і комедії, яких зображували з трагічною і комічною масками відповідно. Музу танців Терпсіхору і покровительку музики Евтерпу легко впізнати за інструментами-атрибутами — арфою і флейтою. Аполлон, Афіна і дев’ять муз на рельєфі саркофага
Високого рівня розвитку досягла в Греції архітектура і скульптура. Храми оточували рядами колон, прикрашали рельєфами, статуями. До важливих досягнень античності в царині зодчества належить винахід ордерів: суворого доричного, граційного іонічного з колоною, що завершувалася волютою, і пишно декорованого коринфського з верхівкою колони у вигляді листя пальми чи лотоса. Парфенон, м. Афіни, Греція. Ордер — художня система оформлення конструкцій, зокрема верхівок колон — капітелей.
Твори античного живопису не збереглися. Уявлення про цей вид мистецтва дають силуетні зображення на вазах, що відтворюють сюжети давньогрецьких міфів. Грецький вазопис був червоно- і чорнофігурним. Вази виготовляли найрізноманітніших форм, які підкреслювали орнаментом, зокрема меандром.
Музику і танці в Стародавній Греції виконували під час свят, зокрема на честь бога Діоніса. Естетика, мистецтво, гра на інструментах були важливими складовими освіти й виховання громадянина. Поети — аеди — співали свої вірші й гімни, акомпануючи собі на лірі або кіфарі. Серед духових інструментів набули поширення сірінга (флейта Пана) і авлос (подвійний гобой). Аполлон з кіфарою
Мистецтво Стародавнього Риму зазнало значного впливу попередників — греків. Проте римські митці збагатили античну спадщину власними ідеями. Окрім храмів, мавзолеїв і театрів, вони споруджували акведуки (водяні мости), дороги, терми, вілли. У будівництві застосовували цемент, використовували такі архітектурні форми: арку, аркаду, склепіння, купол. В оформленні переважали мозаїка й оригінальний настінний живопис. Руїни римського акведука в Тарквінії, Італія. Римський акведук у Пон-дю-Гар, Франція
Провідною ознакою мистецтва імперського Риму була монументальність, основою архітектури — форуми (площі разом з прилеглими будівлями). Захоплення видовищами — гладіаторськими боями, перегонами на колісницях, битвами зі звірами — спонукало до появи грандіозних амфітеатрів, які, на відміну від грецьких, будували на рівному місці у формі кільця. Римський форум у Римі, Італія
У мистецтві скульптури провідне місце належало реалістичному портрету. На відміну від ідеалізованих і узагальнених грецьких зображень, у яких не передбачалася достовірність образу, римські бюсти і статуї передавали індивідуальні риси людини, її характер. Жанрова палітра охоплювала парадні, камерні, парні, кінні портрети.Імператор Август. Бюст Августа. Бюст Антонія Пія
Музична культура Риму зазнала впливу грецьких митців, проте стала розважаль- но-видовищною. Поетичні твори співали в супроводі щипкових інструментів (ліри, кіфари). Театральні та циркові вистави супроводжували звучанням великих оркестрів і хорів. У військових походах грали на духових інструментах. Подібно до грецьких агонів проводили Капіталійські змагання поетів та музикантів. Популярність мали концерти віртуозів, музикування в побуті. Римські фрески й мозаїки із зображеннями виконавців з музичними інструментами.
Римська антична музика не збереглася, проте подіям історії імперського Риму присвячено деякі відомі твори композиторів наступних епох. Так, за романом Раффаелло Джованьйолі «Спартак» вірменський композитор Арам Хачатурян створив однойменний балет. Музика пронизана гострими контрастами, яскравими ритмами, динамічними кульмінаціями. Войовничі сцени боїв гладіаторів, сольні й масові танці, дуети — все разом відтворює дух античного Риму. За монументальністю розвитку музика балету нагадує симфонію. Сцени з балету “Спартак”