Мистецтво Азії. Корея та Китай. Всесвітня історія

Мистецтво АзіїПідготувала учениця 9-А класу Никитюк Валентина

Корея. На кін. XIX- поч. XX ст. Корея, тоді ще Чосон була колонізована Японською Імперією. Корейський півострів був об’єднаним, а Північні території країни зараз розділені між Китаєм і Росією. Тогочасне становище країни описує ця фотографія столиці Кореї- Сеулу зроблена туристом на початку XX ст. Що носить назву “Бідні люди і величні палаци”. Таких фотографій є ціла серія. І справді, попри скрутне життя корейців в ці часи, вони завжди прагнули краси, тому мистецтво не занепадало.

Краще поринутись в культуру Кореї під час Японської колонізації допоможе фільм “Патінко”. Фільм показує нам Корею з обох сторін: бідної і багатої. Будова житлових будинків спростилась, їх стали будувати дуже схожими до українських хат. Кадр з кінофільму “Патінко”: Сеульська родина готує національну страву корейців- кімчі, сидячи на подвір’ї свого будинку.

Хоч і житлові будинки корейців були бідовими, та вони віддавали всіх себе в будівництві храмів та наукових споруд. Тут вони вже будували в традиційному стилі, грунтуючись на початкових стадіях геомантією, що розраховувала найбільш придатні і найкращі землі для будівництва, також звертались до шаманізму, проводили обряди для захисту будинку, для хорошої енергетики і благодаті. Цікавим було те, що вони надалі дотримувались традицій, що були з ними з самого початку їх історії з 2333 р. до н. е.

Архітектура корейців відрізнялася від схожих за стилем взірців китайської та японської, яким, як вважають, вона поступається в довершеності виконання й оздоблення. Корейській архітектурі притаманні простота й органічний зв'язок із природним ландшафтом. У мальовничій гірській місцевості зводили монастирі й палаци, будували багатоярусні пагоди з дерева й каменю, зали, брами, мости. Обрис даху пагоди легко запам'ятовується за кінцями, що своєрідно загинаються догори. У пагодах втілено світоглядні уявлення корейців щодо ідеалу гармонії.

Пам’ятки корейської архітектури в ті часи.

Музика. Виникає новий жанр- Сиджо. Трирядковий вірш, що виконували під музичним супроводом. Сиджо поділяють на чан- сиджо (культурна, історична, особиста тематика) і пхьон- сиджо (природа). Найпопулярніший автор: Юн Сон До.“Після створення неба та земліНебо було безмовним. Люди та духи були переплутані,І неможливо було розпізнати нічого. Оджибо! З'явилися досконалі мудрі. Закони прояснилися, принципи виправилися.”

Кераміка. Корейська кераміка завжди перевершувала китайську і японську своєю складністю, миловидністю і якістю. Японія, Монголія і Китай привласнили собі багато пам’яток корейської кераміки під час нападів на острів,таким чином корейська кераміка мала значний вплив на кераміку своїх загарбників. В ці часи стає популярною синя і біла порцеляна, та для обрядів використовували вироби з селадону. Селадонова курильниця династії Чосон, виготовлена на замовлення останнього короля, в часи колонії.

Живопис. Корейський живопис дехто вважає імітацією китайського. Проте це не зовсім так. Безумовно, не можна заперечити значного зовнішнього впливу, однак манера письма, композиційні особливості та кольорова гама корейських митців мають власний національний колорит і відображають національні естетичні смаки, що, у свою чергу, позначилися на японському мистецтві.

Зразки пейзажного живопису - графічні рисунки тушшю - містять зображення квітки лотоса, гір і дерев, риб і драконів, птаха фенікса. Ще в часи Корьо (918-1392) було створено Академію живопису, художня творчість вабила не лише митців-професіоналів, а й ченців, аристократів, навіть членів королівської сім'ї, які малювали пейзажі й портрети, рослини, тварин тощо. Зараз ця Академія знаходиться на території КНДР. Корейський живопис на шовку й папері має свої особливості. За графічними і кольоровими рішеннями він значно відрізняється від живописного Мистецтва і інших народів Азії з його сміливими й енергійними мазками. Пейзажні образи нечіткі: небо, дерева, річки зображуються в блідо-сіруватих тонах. Корейський живопис тих часів можна назвати камерним. Лі Мун Ін: Безкінечність річок і лісів

Китай大清ᡩᠠᡳ᠌ᠴᡳᠩᡤᡠᡵᡠᠨЛітература Цин. Юань Мей був відомим поетом, який жив за часів династії Цін. За десятиліття до своєї смерті Юань Мей створив велику кількість поезій, есе і картин. Його роботи відображали його інтерес до буддизму Чана та надприродного, за рахунок даосизму та інституційного буддизму. Юань найбільш відомий своєю поезією, яку описали як «незвично чітку та витончену мову». Його погляди на поезію, висловлені в суіюань-шихуа (隨 園 詩話), підкреслювали важливість особистих почуттів та технічної досконалості.

У той період виникло багато чудових творів мистецтва та літератури, зокрема, імператор Цяньлун здійснив величезні проекти щодо збереження важливих культурних текстів. Форма роману стала широко читаною, і був написаний, мабуть, найвідоміший роман Китаю «Мрія Червоної палати» “Сон у червоному теремі”/ “Мрія червоної палати” перша сторінка оригінального рукопису і авторська ілюстрація до роману.

Цао Сюецінь — автор відомого китайського твору «Мрія про Червону палату». Збережені рукописні копії цього твору — близько 80 глав — були в обігу в Пекіні незабаром після смерті Цао, перш ніж Гао Ê, який стверджував, що має доступ до робочих документів першого, опублікував повну версію із 120 глав. Пу Сунлін був відомим письменником Ляо-чжай-чжи-і за династії Цін. Він відкрив чайний будинок і запросив своїх гостей розповідати історії, а потім збирав казки у такі збірки, як « Дивні історії» від китайської студії. Пу Сунлін. Цао Сюецінь

Західний вплив. Велика трійка. На початку 20 століття Шанхай став батьківщиною та розважальним центром трьох нових основних видів мистецтва, китайського кіно, китайської анімації та китайської популярної музики. Бак Клейтон, американець, який активно сприяв розвитку c-pop. Ці розваги були натхненні західними технологіями. Вперше місцеві жителі прийняли та формували західну культуру, щоб вона позитивно вписалася в китайську культуру без будь-якого втручання імператорського суду. Лі Дзиньхуей- перший c-pop артист

Найпопулярніша форма коміксів Lianhuanhua, які розповсюджувались як книги розміром із долоню в Шанхаї, Гуанчжоу, Ухані та Північному Китаї. Це стало одним із найдоступніших видів розважального мистецтва. У цей час також народився знаменитий персонаж Санмао.

Китайські музиканти популярної музики (c-pop), такі як Чжоу Сюань були під загрозою нового режиму, оскільки він позначив жанр жовтою (непристойною) музикою . Навпаки, революційну музику пропагували і піднімали на нові висоти, як ніколи раніше. Індустрія кіно та анімації зробить останній шлях до Культурної революції. Чжоу Сюань. Найстаріший і найпопулярніший герой китайської анімації- Санмао.

Гохуа- китайський живопис. Гохуа- (з трад. китайської “Живопис нашої країни”). В 19 столітті починає поділятись на мойхуа (традиційний живопис тушшю) і юхуа (з середньоземноморськими мотивами, олійними фарбами). Гохуа перестало розвиватись, набувши досконалого вигляду в 20 столітті. Китайці малювали не тільки на папері, а й на побутових предметах.

Китайська архітектура. Китайська архітектура характеризується двосторонньою симетрією, використанням замкнутих відкритих просторів, фен-шуй, горизонтальним акцентом і натяком на різні космологічні, міфологічні або загалом символічні елементи. Китайська архітектура традиційно класифікує споруди за типом, починаючи від пагод і закінчуючи палацами.

Китайський сад. Китайський сад — це стиль ландшафтного саду, який розвивався роками. Він включає в себе як величезні сади китайських імператорів та членів імператорської сім'ї, побудовані для задоволення та враження, так і більш інтимні сади, створені вченими, поетами, колишніми урядовцями, солдатами та торговцями, створені для роздумів і втечі від зовнішній світ. Вони створюють ідеалізований мініатюрний пейзаж, який покликаний виразити гармонію між людиною та природою.

Каліграфія. Китайська каліграфія — це письмо китайських ієрогліфів як вид мистецтва, що поєднує суто візуальне мистецтво та інтерпретацію літературного значення. Цей тип вираження широко практикується в Китаї та загалом користується високою пошаною в усій Східній Азії.

Кухня. Китайська кухня має древню історію і багаті традиції. У кожнім районі країни свої особливості. Південна кантонска кухня славиться рибними стравами і стравами з морепродуктів, хуайянська — дуже гострими і екзотичними стравами. Пекинська кухня відома качкою по-пекінськи і тушкованим м'ясом з овочами. Китайці впевнені, їжа повинна бути не тільки смачною і корисною, але і красиво оформленою. А насолоджувтися їжею неможливо, якщо їсти поспіхом, на ходу або перед телевізором.

В 19 столітті Китай вводить нові правила етикету, відтепер сидячи за столом, аби показати господарям, що їжа смачна треба залишити трошки їжі на тарілці, до цього Китай переймав правило етикету за столом в Кореї, де задля ввічливості з’їдати треба було все до останньої крихти. Китайці та японці перейняли повір’я корейців, яке каже, що вагітна жінка зобов’язана їсти смачну їжу, що буде гарно оформленою, аби дитина народилась здоровою, мудрою, талановитою і гарною.

Практика вживання чаю має давню історію в Китаї, оскільки виникла там. Історія чаю в Китаї довга і складна, адже китайці насолоджувалися чаєм протягом тисячоліть. Вчені вважали напій ліками від різноманітних хвороб; знать вважала вживання хорошого чаю ознакою свого статусу, а простолюдини просто насолоджувалися його смаком.

Бойові мистецтва. Китай є однією з головних батьківщин східних бойових мистецтв. Китайські бойові мистецтва, які часто називають кунг-фу та ушу, являють собою кілька сотень бойових стилів, які розвивалися протягом століть у Китаї.

Дякуємо за увагу!