«Знання має служити творчим цілям людини. Мало накопичувати знання; слід розповсюджувати їх якомога ширше та застосовувати в житті»
( М.Рубакін)
Викладання – це мистецтво,
а не ремесло – у цьому самий корінь
учительської справи…
Вічно винаходити, вимагати,
удосконалювати – от єдиний
можливий курс сучасного вчителя.
М.А. Рибникова
Тетяна Іллівна Ящишин
викладач вищої категорії
образотворчого мистецтва
Тернопільської школи мистецтв ТОКЕШМ
м.Тернопіль
вул.Медова 5, тел.(0352)524003
E-meil. tetyanail@.mail.ru
Мистецтво дрібненьких кроків.
«Знання має служити творчим цілям людини. Мало накопичувати знання; слід розповсюджувати їх якомога ширше та застосовувати в житті»
( М.Рубакін)
Господи, я прошу не про чудеса і не про міражі, а про силу кожного дня.
Навчи мене мистецтву дрібненьких кроків.
Учини мене спостережливим і винахідливим, щоб у строкатості буднів вчасно зупинятися на відкриттях і на досвіді, які мене схвилювали.
Навчи мене правильно використовувати час мого життя. Подаруй мені тонке чуття, щоби відрізняти першочергове від другорядного.
Я прошу про силу стриманості й міри, щоби я по житті не пурхав і не ковзав, а розумно планував у перебізі дня, щоби бачити вершини і далі, і хоча б іноді знаходив час для насолоди мистецтвом.
Допоможи мені зрозуміти, що мрії не можуть бути допомогою. Ані мрії про минуле, ані мрії про майбутнє.
Допоможи мені бути тут і зараз, і приймати цю хвилину як найважливішу.
Убережи мене від наївної віри, що все в моєму житті повинно бути гладко. Подаруй мені чітке усвідомлення того, що складності, поразки, падіння і неудачі є лише природною складовою частиною життя, завдяки якій ми ростемо та дозріваємо.
Пригадуй мені, що серце часто сперечається з розумом.
Пошли мені в потрібний момент когось, у кого вистачить мужності сказати мені правду, але сказати її з любові!
Я знаю, що багато проблем вирішуються, якщо нічого не чинити, тож навчи мене витривалості.
Ти знаєш, наскільки сильно ми потребуємо дружби. Дай мені бути достойним цього найпрекраснішого та найніжнішого Дару Долі.
Дай мені багату фантазію, щоб у потрібний момент, в потрібний час, у потрібному місці, мовчки чи промовляючи, подарувати комусь потрібне тепло.
Вчини мене людиною, котра вміє достукатися до тих, хто зовсім «внизу».
Вбережи мене від страху пропустити щось у житті.
Дай мені не те, чого собі бажаю, а те, що мені дійсно потрібно.
Навчи мене мистецтву дрібненьких кроків.
Викладання – це мистецтво,
а не ремесло – у цьому самий корінь
учительської справи…
Вічно винаходити, вимагати,
удосконалювати – от єдиний
можливий курс сучасного вчителя.
М.А. Рибникова
К.Д. Ушинський визначив необхідні умови успішного навчання так: своєчасність, наступність, органічність, міцність засвоєння, самодіяльність учнів, відсутність надмірної напруженості і надмірної легкості.
До принципів навчання він відносив також:
В умовах переходу сучасної цивілізації від промислового суспільства до інформаційного уявлення людей про, здавалось би, традиційні та непорушні речі у різних галузях науки зазнають дуже швидких і суттєвих змін. Не оминули ці зміни й педагогіку. Одне з найважливіших протиріч, яке потребує негайного розв’язання, утворилося між постійно зростаючої кількістю дуже різнорідної інформації з різних галузей знань, що повинен опрацювати та засвоїти сучасний школяр, та рівнем його здоров’я, який нажаль, має стійку тенденцію до погіршення. Отже, проблема полягає в тому, що сучасна школа повинна шукати прийнятний баланс між, з одного боку, зростаючими вимогами до рівня освіти сучасної молодої людини, а з іншого боку, збереженням її здоров’я, без якого перша вимога взагалі втрачає будь-який сенс. Одним з можливих напрямків розв’язання цієї проблеми є використання концепції біоадекватного навчання, що виникла та розвивається в рамках ноосферної освіти.
Початок ХХІ століття захопив людство прогресом науки та техніки, новітніми інформаційними технологіями, а разом з ними й стресами, болем, страхом за майбутнє наше й наших дітей.
Сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти.
Адже у прадавні часи усі люди займалися мистецтвом щодня. Засівали поле – співали, білили хату – розмальовували стіни, довгими зимовими вечорами створювали мереживні казки усією родиною. Однак ті часи залишилися далеко в минулому. Жителі ж сьогоднішнього мегаполісу уже прокидаються втомленими й проживають робочий день в нелюдському темпі, а вільний час присвячують споживанню популярних продуктів: чіпсів, серіалів, поп-музики, тощо. Душевні ж пориви особистості залишаються непоміченими й нереалізованими, та осідають непідйомним тягарем в тілі, провокуючи виникнення психічних й фізичних недуг.
Саме тому, де зароджується натхнення, сьогодні суспільство все більше починає розуміти, що його основи закладаються у дитинстві, а найбільш цінний його здобуток – це психічне здоров’я дитини , її неповторний індивідуально-творчий потенціал.
Використовуючи танець, малюнок, ліплення, музику, прозу, поезію, театр, ми можемо пізнавати хвилюючі життєві переживання, почуття й фантазії. Власне мистецтво відкриває витоки натхнення, ініціює творче зростання людини і зцілює її душевні рани.
Обравши гуманізм за основу свого розвитку, педагогічна наука виділяє для себе низку актуальних сучасних напрямів виховного процесу: інтенсивно розробляється питання економічного, екологічного, гендерного, соціального та духовного виховання майбутнього носія людської культури.
Розвиваючи новітні технології навчання та виховання, наша педагогіка часто обходить найголовніше питання – питання БУТТЯ ДИТЯЧОЇ ДУШІ!
Емоції та почуття, що їх переживає дитина «тут і зараз», незалежно від наших правильних «дорослих повчань» та виховних намірів, розкладу занять та запланованих заздалегідь заходів, живуть за власними законами й вимагають свого визначення!
Зараз спостерігається збільшення інформації, яку щодня доводиться опрацьовувати учням, великий обсяг домашньої та самостійної роботи, зростає розумове перевантаження, знижується якість засвоєння предметів.
В умовах переходу сучасної цивілізації від промислового суспільства до інформаційного уявлення людей про, здавалось би, традиційні та непорушні речі у різних галузях науки зазнають дуже швидких і суттєвих змін. Не оминули ці зміни й педагогіку. Одне з найважливіших протиріч, яке потребує негайного розв’язання, утворилося між постійно зростаючої кількістю дуже різнорідної інформації з різних галузей знань, що повинен опрацювати та засвоїти сучасний школяр, та рівнем його здоров’я, який нажаль, має стійку тенденцію до погіршення. Отже, проблема полягає в тому, що сучасна школа повинна шукати прийнятний баланс між, з одного боку, зростаючими вимогами до рівня освіти сучасної молодої людини, а з іншого боку, збереженням її здоров’я, без якого перша вимога взагалі втрачає будь-який сенс. Одним з можливих напрямків розв’язання цієї проблеми є використання концепції біоадекватного навчання, що виникла та розвивається в рамках ноосферної освіти.
Біоадекватні уроки ґрунтуються на інтеграції відомих у світі класів технологій: «know how» – знаю як робити, «know what» – знаю що, «know way» – знаю шлях. Вони базуються на методичному, експериментальному, стратегічному, програмному, тактичному й організаційно-управлінському аспектах концепції ноосферної освіти.
До особливостей біоадекватного уроку належить те, що під час його проведення може використовуватись релаксаційна заспокійлива музика будь-яких композиторів. Наглядним прикладом є проведений урок в 2 класі Тернопільської обласної комплексної експериментальної школи мистецтв ім.І.Герети на тему: «Доки буде писанка писатись, доти буде світ на землі…» (http://osvita.ua/school/lessons_summary/initial/40652/).
Мета якого – ознайомити учнів із традиціями писанкарства в Україні, колірною гамою, символікою писанок різних регіонів України; розкрити зміст деяких писанкарських символів.
Важливо, що традиційні уроки задіюють, як правило, зоровий та слуховий канал. Натомість, біоадекватні уроки дозволяють підключити всі канали сприйняття інформації, що дозволяє робити знання учнів міцнішими, а засвоєння нового матеріалу – швидшим. Створення ситуації успіху на ноосферному уроці призводить до покращення мотивації учнів до вивчення інших предметів, а також до зацікавленості в навчанні в цілому. Ми можемо пересвідчитись на прикладі проведеного комплексного уроку в «9» класі школи мистецтв - «Вітер століть» до 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка
(http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/39932/) з системою методичних додатків, мета якого – узагальнення та систематизація знань учнів про аплікацію; засвоєння знань про види конструкційних матеріалів для виготовлення аплікації та використання знань з української літератури та мови.
Біоадекватні уроки містять декілька частин, а саме: організаційну частину, введення нових знань (релаксація, чітке повторення структурованої інформації), закріплення та домашнє завдання. Релаксаційний компонент складається з підготовчого етапу (вступна релаксація), формування навчальної думки-образу та повторення структурованої інформації.
Метою біоадекватного уроку є навчання динамічному мисленню через створення образів. Образ створюється кожним учнем самостійно. Найчастіше він базується на попередньому життєвому досвіді цього учня. Образ має бути природнім і знайомим. Наприклад, розробка бінарного уроку з образотворчого мистецтва й алгебри на тему: «Теорія ймовірності» (http://osvita.ua/school/lessons_summary/integr_urok/42849) в 5 класі з використанням біоадекватних технологій де перекликається між предметний зв’язок алгебри, зарубіжної літератури та методами арт-терапії.
А також використовування допоміжного наочного матеріалу (таблиць, схем, малюнок).
Урок можна відтворювати також за допомогою мультимедійних технологій. Як на уроці : «Квіти часто нам говорять втричі більше ,ніж слова…В.Симоненка» (http://osvita.ua/school/lessons_summary/fine_art/44175/)
Важливим поняттям для проведення біоадекватного уроку є «образон». Образоном, на який буде наноситись навчальна інформація, є опорний образ. Пригадуючи образон, учень відтворюватиме отримані на уроці знання з навчального предмету . Так у проекті «Реліквія поколінь» (http://osvita.ua/school/lessons_summary/work/42201/
http://osvita.ua/school/lessons_summary/work/41530/ http://osvita.ua/school/lessons_summary/fine_art/41097/)
використовуються образони з виготовлення ляльки-мотанки у 6-му класі, мета якого – відтворити оберіг поколінь; розвивати фантазію й образне мислення; розвивати вміння малими засобами виражати характер.
На заявлену тему в 7-му класі, мета якого – відтворити тотем, символ та оберіг поколінь; розвивати дрібну моторику руки («мануальний інтелект»); розвивати фантазію та образне мислення; розвивати здатність до концентрації уваги.
А також з навчальної теми «Лялька-мотанка різних історико-етнографічних областей України» у формі проекту в 9-му класі, мета якого – назвати етнографічні групи українців і національні меншини; обґрунтувати географію розміщення історико-географічних (етнографічних) областей України.
Важливість образного мислення для навчальної діяльності була доведена необхідністю відтворювати необхідну в житті інформацію в певний час.
Біоадекватні уроки спрямовані на гармонізацію правої і лівої півкуль.
Розвиток тільки однієї півкулі головного мозку, коли іншій півкулі не додається належного природного навантаження, може призвести до порушень психічних функцій. Яскраво виражені правопівкульні люди (інтуїція, творчість, образне мислення) нерідко не вміють узагальнювати, мислити аналітично, повільно шукають необхідні слова, у них може порушуватись оцінка часової орієнтації завдань. А люди, акцентовані на лівопівкульне навантаження свого мозку (логіка, розрахунок, аналіз), можуть втратити здатність сприйняття цілісної картини світу, у них виникають складнощі з виконанням наочнопросторових завдань, неясне сприйняття чуттєвого образу тощо.
Стрибаючи тільки на одній нозі, ми не зможемо далеко і довго пройти. Але чомусь гадаємо, що можемо все життя «стрибати» на одній півкулі головного мозку.
Цілісне мислення – це сукупна робота двох півкуль головного мозку при опорі на всі канали сприйняття інформації.
Видатні вчені світу (Леонардо да Вінчі, Джордано Бруно, Михайло Ломоносов, Дмитро Чижевський, Нікола Тесла, Альберт Ейнштейн та багато інших) володіли цілісним мисленням, вміли використовувати сповна ресурси обох півкуль головного мозку, запускати їх синхронну роботу.
Біоадекватна (ноосферна) методика викладання відноситься до однієї з моделей інновацій. Автор даної методики – професор психології, член-кореспондент Російської академії природничих наук, академік Наталія Володимирівна Маслова, у практичному семінарі якої я мала можливість взяти участь.
Ноосферна освіта – універсальна педагогічна система, яка інтегрує найкращі наукові та педагогічні напрацювання. Вона орієнтується на суму вищих ціннісних фізіологічних, інтелектуальних та духовних можливостей людини. Жоден елемент методології, технології, інструментарію цієї системи не здатний порушити біоритми вчителя та учня, тому інша назва даної методики – «біоадекватна», тобто біологічно адекватна універсальним природним законам розвитку людини.
Метою ноосферної освіти є формування психологічного здоров’я дитини (стресостійкість, гармонія та духовність), мотивація екологічно здорового типу мислення, заснованого на свідомому сукупному володінні логічним (лівопівкульним) та образним (правопівкульним) мисленням. Саме двопівкульний тип мислення може дати людині цілісну картину світу.
Наукову базу біоадекватної методики становлять ідеї Я.А.Коменського (який уперше ввів поняття про принцип природовідповідності), К.Д.Ушинського, Ж.Піаже, О.Р.Лурії, П.П.Блонського, Б.А.Астафьєфа, П.П.Гаряєва, Ю.А.Урманцева, В.В.Вульфа, К.Симонова, І.Н.Шваньової, А.Н.Ануашвілі та багатьох інших педагогів, психологів, нейрофізіологів, фізиків, лінгвістів. Сам термін «ноосфера» увійшов до наукового обігу завдяки працям вченого В.Вернадського, який говорив про ноосферу як про сферу одухотвореного розуму.
Свідоме використання вчителем елементарних знань з психології, зокрема, про ритми головного мозку (бета-ритми, альфа-ритми, дельта-ритми, тетта-ритми та ін.), дозволяє давати навчальний матеріал у форматі, який гарантує інтелектуальну безпеку учнів, зберігає їх психічне здоров’я, налаштовує на творче вирішення учбових завдань. Сухі теоретичні знання, схеми, таблиці, формули, письмо викликають високу бета-активність лівої півкулі (частота – 13-40 Гц), що підсилює дратівливість, психічне напруження, тривожність, агресивні спалахи.
Для активізації альфа-ритмів (7-13 Гц), які сприяють включенню образного мислення, творчості, стану благополуччя, миру, розслабленої зосередженості, необхідно елементарно поставити приємну спокійну музику, використовувати кольори, ароматерапію, правильно ставити запитання. Мозок при цьому ясний, має високу енергоємність, наповнений творчою енергією. Біоадекватні уроки викликають в учнів радість і задоволення. Атмосфера на таких уроках тепла, радісна, творча.
У біоадекватному уроці важливим етапом є введення нового навчального матеріалу з предмета у режимі 8-10-хвилинної навчальної релаксації. Релаксація сприяє зменшенню напруження, розслабленню.
Навчальна релаксація структурується за трьома ключовими етапами:
І. Створення умов для гармонізації психофізичного стану дітей і підлітків.
ІІ. Введення нового матеріалу, точніше його інформаційного “згортання”, на образах, що підібрані асоціативним шляхом.
ІІІ. Вихід із релаксації.
Обидві половинки мозку при цьому активуються, жодна з них не залишається без навантаження. У результаті метод релаксації забезпечує ідеальне фізичне відчуття дитини та ґрунтовні інтелектуальні знання.
Природне сприйняття будь-якої інформації проходить обов'язкові етапи (за Ж.Піаже):
І. Сенсорно-моторний (чуттєве сприйняття явища, що вивчається).
ІІ. Символьний (образне “звернення” чуттєво-логічної інформації завдяки особистому вибору та асоціативному зв'язку між пропонованим образом та явищем, що вивчається).
ІІІ. Логічний (дискурсивно-логічне осмислення інформації).
IV. Лінгвістичний (акомодація інформації у свідомості через словообраз, креативне використання мислеобразу в мовленнєвій діяльності).
V. Моторно-кінестетичний (закріплення (реагування на інформацію) через тілесні реакції).
VI. “Архівування” інформації (синхронізація взаємозв'язків між зоровими, слуховими, нюховими, дотиковими рецепторами; горизонтальними і вертикальними структурами головного мозку).
Інформація стає знанням тільки тоді, коли вона проживається, стає частиною особистого досвіду. Тут приходить на допомогу образ, відомий учню з дитинства.
Мислеобраз – це індивідуально сприйнятий всіма органами почуттів (колір + смак + запах + звук) цілісний образ предмета або явища, що вивчається.
Мета застосування біоадекватної технології (БАТ) – формування цілісних динамічних мислеобразів з навчальної дисципліни та навичок інструментальної роботи з ними.
Мислеобраз, що моделюється у процесі навчальної релаксації, є продуктом індивідуальної творчості дитини. Він сприяє розвиткові індивідуальних талантів та здібностей, включаючи слідування індивідуальної психіки дитини закону чистоти творчого ідеалу. Створення мислеобразів відбувається у формі приємної внутрішньої мандрівки у власний духовний світ. Ці образи можуть бути простими та складними, статичними або динамічними, але важливо, щоб образ був зрозумілим, приємним, добрим, а можливо, і смачним, а також надавав можливість провести аналогії, які можна виявити логічно.
Мета дій вчителя на уроці – сформувати, закріпити та дати учню навички роботи з цими мислеобразами. Правильно структурована і презентована інформація уроку, навіть високої складності, сприймається дітьми легко та граючись, при цьому вони набувають навичок навчання.
Творити переживання мислеобразу після виходу з навчальної релаксації допомагає робота з образонами.
Образон – це опорний образ, наповнений вичерпною інформацією у алгоритмічному порядку (Н.В.Маслова).
Образон відіграє роль знака, у якому “схоплено” сутність навчального матеріалу. Пригадуючи образон, учень відтворюватиме отримані на уроці знання з навчального предмету .
Робота з образонами – основа біоадекватного методу, який передбачає систему обов’язкових творчих завдань.
Приклади навчальних образонів:
Практика показала, що робота в режимі біоадекватної технології розкріпачує мислення і педагога, і учнів, надаючи можливості для унікальних творчих ходів. Діти відчувають себе радісно та енергійно оволодівають знаннями.
Результати біоадекватної технології:
- скорочення часу навчання у 3-5 разів;
- покращення успішності учнів усіх категорій;
- зростання мотивації учнів на навчання, інтересу до предмету
- розвиток творчих здібностей, а також здатності до самопізнання, самооцінки;
- розкриття внутрішнього «я» дитини;
- здоров’язбережувальний і здоров’явідновлюючий ефект;
- формування цілісного мислення учнів і на цій базі високої духовності, моральності, гармонійної особистості, яка здатна жити, мислити, працювати в гармонії із природою, собою, суспільством, бути стійкою в різних життєвих ситуаціях без нанесення шкоди людству та природі.
Таким чином, робота за біодекватною методикою викладання дозволяє підвищити творчий потенціал педагога та учня, ефективніше використовувати навчальний час, досягти вищих результатів, не нашкодивши здоров’ю дітей, стимулювати інтерес учнів.
Готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та цілей визначити оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовує сучасні методичні прийоми з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів. Прищепити інтерес до свого предмета шляхом створення на уроках творчої, емоційно-піднесеної атмосфери; прагненням цікаво, нестандартно та водночас доступно викладати свої думки.
Уміло залучивши школярів до творчості, під час якої вони практично пізнають зв’язки між різними видами мистецтва, виробляють навички художнього оформлення середовища. Це розширення художнього досвіду, опанування елементарними художніми уміннями та навичками у практичній діяльності, набуття досвіду створення художніх образів у процесі власної елементарної творчості; збагачення емоційно-почуттєвої сфери; розвитку художніх і загальних здібностей, виховання в учнів естетичного ставлення до дійсності та емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва; виховання художніх інтересів, смаків, морально естетичних ідеалів, потреб у художньо – творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні відповідно до вікових можливостей; формуванню універсальних якостей творчої особистості.
Біоадекватні технології відповідають на питання, як учити результативно. Методи і прийоми навчання на уроках за біоадекватною методикою, які сприяють розвитку творчого мислення : візуалізації, релаксації, творчі завдання, ігри.
При використанні біоадекватних методів дотримуйся розроблених професором К. Вайнцвангом «заповідей» творчої особистості:
будь господарем своєї долі;
досягни успіху в тому, що любиш;
зроби свій конструктивний внесок у спільну справу;
вибудуй свої відносини з людьми на довірі;
розвивай свої творчі здіб і ност ;
культивуй у собі сміливість;
піклуйся про своє здоров’я;
не втрачай віри в себе;
намагайся мислити позитивно;
поєднуй матеріальний достаток із духовним задоволенням.
Сьогодні багато на різних рівнях говориться про відродження Української культури, духовності, коріння яких сягає у глибину сивих століть .
Майбутнє українського народу нині за шкільними партами,наше суспільство
буде таким, які уявлення про світ ми, вчителі, виховаємо у дітей сьогодні.
«Усі види мистецтва служать найвеличнішому з мистецтв – мистецтву жити на землі», – сказав Бертольд Брехт. Виховний потенціал мистецтва міститься у самій його суті і пояснюється тим, що емоційна сторона свідомості, естетичний ідеал – первинні стосовно інтелекту в формуванні духовних інтересів, у ставленні до світу. З поміж інших видів мистецтва, декоративно-прикладне мистецтво є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку громадського і духовного становлення підростаючого покоління. «Завдання наставника: не інформувати, а формувати» – зауважив знаменитий французький просвітитель Мішель Монтель.
Скільки існує людство – стільки існує і мистецтво. Мистецтво – невидимий місток, що поєднує два протилежні світи: світ фантазії та реальності. Часто таємні бажання, підсвідомі почуття та емоції легше викласти у творчості, ніж виразити у словесній формі.
Список використаної літератури:
Перегляд матеріалу:
1. http://osvita.ua/school/lessons_summary/work/42201/
2.http://osvita.ua/school/lessons_summary/work/41530/ 3.http://osvita.ua/school/lessons_summary/fine_art/41097/
4. http://osvita.ua/school/lessons_summary/initial/40652/
5. http://osvita.ua/school/lessons_summary/outschool/39932/
6. http://osvita.ua/school/lessons_summary/fine_art/44175/