Проєкт
Мистецтво казкотерапії В.О. Сухомлинського та створення власної казки
ВСТУП
«Казка - це зернятко, з якого проростає емоційна оцінка дитиною життєвих явищ». В.О. Сухомлинський
Ще в ранньому дитинстві ми знайомимося з народною творчістю, в основному - з казкою. У цьому віці казка для нас є чарівною, в яку ми віримо, і день за днем мріємо зануритися в неї, побути на місці головного героя, який бореться зі злом на благо людства. Але все це залишається в дитинстві.
Коли діти дорослішають, то забувають те, на чому вони виросли, те, завдяки чому, у них виникло розуміння Добра і Зла. Казки для них стають дитячою забавкою. Але мало, хто в дорослому віці знає, що казку можна використовувати не тільки для розваги, але і як засіб виховання культури поведінки. В цьому і полягає актуальність проєкту.
Психологи, психотерапевти, педагоги все частіше використовують казку в своїй роботі з підлітками, так як саме в цьому віці діти знаходяться в стадії фізичної зрілості. Юнаки та дівчата стурбовані своєю зовнішністю, що породжує переживання про те, як їх оцінюють інші. Хлопчики і дівчатка важко переживають своє відставання від однолітків у зростанні або у вазі.
На думку багатьох вчених в області психології і педагогіки, казкотерапія допоможе виховати культуру поведінки підлітків, так як на прикладі казки хлопчикам і дівчаткам не важко буде зрозуміти, як повинен вести себе «справжній юнак» і «справжня дівчина».
Об'єкт: Мистецтво казкотерапії В.О. Сухомлинського та створення власної казки.
Предмет: Виховання культури поведінки дітей за допомогою казкотерапії.
Мета: розглянути можливості використання казкотерапії як засіб виховання культури поведінки дітей.
Завдання:
Додаток №1
Відео
Додаток №2
ЗАБУТА КАЗКА
Закінчився день. Звечоріло. Цариця Ніч навела свої сонні чари на Землю. Та ось двоє діточок аж ніяк не піддаються їй. Не спиться їм без казкової розповіді мами, хоч і живуть вони у сучасному світі, який заполонили смартфони, комп’ютери, планшети та інші гаджети.
Нічка почала злитися, стукотіти вітами дерев у віконце. Вона думала, мабуть, що налякає їх і вони швиденько заснуть. Але ж сучасних дітей цим не візьмеш! Чого вони тільки не бачили у тих відео на гаджетах! Даремно Ніч намагалася їх налякати. Вона не була злою! Ні! Просто в ці часи уже ніхто не вірив у чудеса, тому Чарівниця хотіла хоч якось привернути до себе увагу.
Деякий час побунтувала Нічка та й вирішила подивитися на те, що робить дітвора. І що ж? Вона дуже була здивована! Зазирнувши у віконце, Цариця побачила, як матуся закінчує читати своїй малечі казочку про Чарівницю Ніч.
Схаменувшись, Ніч зрозуміла, що не всі люди перебувають у повсякденному круговороті сучасного життя.
Над сучасним світом знову владарювала казкова пора!
(автор В.С. Ротар)
ВИСНОВКИ
Як з'ясувалося, казкотерапія - це спосіб передачі особистості необхідних моральних норм і правил за допомогою казки.
Методи роботи з казкою, а саме традиційні методи казкотерапії, привносять великий ефект в виховання культури поведінки дітей, так як більшість з них знаходять даний вид заняття дуже цікавим і корисним. Учні люблять приміряти на себе різні соціальні ролі і програвати їх, для них це є одночасно грою та виховним процесом. За допомогою занять з казкотерапії багато дітей без особливих труднощів можуть знайти своє місце в житті.
Робота з казкою - далеко не нова і не єдина форма даної терапії, але особливе використання прийому, такого як казкотерапія, і накладання його на різні симптоми дають дивовижні результати і становлять інтерес для подальшого науково-практичного дослідження.
Казкова реальність - це свідомо ресурсне місце, тому саме в ній можна легко розлучитися зі своїми звичними формами захистів і опору, відчути себе вільним у руслі «можливо все» і сміливо розширювати межі своїх бажань і можливостей, а також змінювати звичні уявлення про себе, свою звичну поведінку.
Казка дає можливість проаналізувати, як учень засвоїв і переломив у своїй свідомості певну нормативну систему, задану соціокультурним оточенням і вихованням. Казка показує життя людини в суспільстві, особливості взаємин між людьми. Передача культурної поведінки в них відбувається через дії реальних героїв, поведінка яких є значущою для дитини.
Казкою можна виховувати людину різного віку, але особливий ефект вона дає школярам середньої школи, для яких казка завжди є цікавим і пізнавальним об'єктом. При правильно організованій роботі, з урахуванням індивідуальних особливостей і здібностей учня, можна досягти бажаних результатів.
Загальновідомо, що кожен народ має свої національні казки, які пов'язані між собою. Саме тому народні казки представляють для нас чималий інтерес: "У них видно побут народу, його сімейне життя, його моральні поняття, і ці гострі словесні вислови, настільки прирівняні до іронії, настільки простодушні в своїй гостроті". Саме такими казками потрібно виховувати культуру поведінки наших дітей, адже там присутня правильна виховна мораль. А ще привчати наших учнів створювати власні казки з повчальним змістом.