Мистецтво як ефективне середовище для формування структурних компонентів соціалізації особистості молодших школярів

 

 

 

Тренінг в стилі хюге 

 

 

 

           

 

 

Хюґе (hygge) — це скандинавське слово, яке означає настрій затишку та комфортного спілкування з почуттям благополуччя і задоволеності

 

 

 

 

 

Мета.

 Підготовка педагогічних працівників освітніх навчальних закладів до організації і здійснення соціалізації  особистості дитини засобами мистецтва.

Завдання тренінгу.

1. Поглиблення у слухачів знань про:

• проблеми соціалізації особистості засобами мистецтва;
• вплив сучасного соціокультурного середовища на формування особистості молодшого школяра;
• вплив класичного мистецтва на гармонійний розвиток особистості;
• сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті;
• інтерактивні методи навчання на уроках  мистецтва.

2. Посилення мотивації слухачів щодо:

• використання інноваційних методів на уроках мистецтва, спрямованих на розвиток соціальної компетентності учнів молодшого шкільного віку;
• здійснення формування духовної особистості, що має розвинуті естетичні почуття.

3. Формування практичних умінь щодо:

• Організації продуктивної педагогічної взаємодії з дітьми для формування цілісного світогляду, соціальної компетентності та громадської активності.

 

 

Обладнання:   аркуші паперу, кольорові стікери , ватмани, фломастери, роздаткові матеріали, маркери, малюнки.                                             

Час: 120 хв.

 

 

 

 

 

 

Програма тренінгу

Час	Зміст	Завдання	Перелік активностей
13.00 13.10	Відкриття, знайомство, очікування.	Ознайомлення учасників з метою, завданнями і процедурами роботи на тренінгу. Створення сприятливої психологічної атмосфери.	Відкриття тренінгу, привітання. Презентація мети і очікуваних результатів тренінгу. Знайомство учасників. Вправа «Наш перший Універсал» Групова світлина на згадку.
13.10 13.50	Роль мистецтва в соціалізації особистості.	Висвітлення проблеми соціалізації особистості засобами мистецтва.    Формування практичних умінь щодо впровадження інтерактивних технологій на уроках мистецтва.	Прийом «Денотатний граф» Вправа «Уяви себе…» Вправа «Експерти» Діалог між музикою і живописом Вправа «Знавці мистецтва» Фотоколаж «Тут може бути ваша реклама»
13.55 14.10	Перерва на каву.
14.10 14.50	Сутність інтеграції в шкільній мистецькій освіті	Висвітлення питання теорії і практики використання інтегрованих зв’язків при вивченні мистецтв у процесі загальної мистецької освіти.	Вправа «Інтелект-карта»  Малювання кавою Експрес-урок з української мови з О.Авраменком
14.50 15.00	Підведення підсумків, рефлексія, завершення тренінгу.	Надання учасникам можливості усвідомити набутий досвід, відкрито висловити свої думки і почуття.	Чек-лист

 

 

Сценарний план тренінгу

Відкриття/привітання (5 хв)

  Презентація мети, завдань, структурної побудови та особливостей тренінгу (10 хв)

Поділ учасників на групи.

Учасники шукають за своєю частиною листівки інші частини. Так утворюються малі групи.

Знайомство учасників.

Вправа «Наша команда…»

Мета: познайомити учасників групи між собою, сприяти створенню позитивної атмосфери.  

                                      Хід проведення

Члени команд відповідають на питання:

Якщо команда – це будівля, то вона…

Якщо команда – це колір, то він…

Якщо команда – це музика, то вона…

Якщо команда – це геометрична фігура, то вона…

Якщо команда – це назва фільму, то вона…

Я бачу свою роль в команді…

Вправа «Наш перший Універсал»

Мета: означити правила для продуктивної роботи групи, на які

спиратиметься взаємодія учасників під час тренінгу.

Обладнання: плакат «Наш перший Універсал», папір А 4, фломастери,

маркери.

                                       Хід проведення:

Учасники формулюють рамкові пропозиції щодо забезпечення

ефективної роботи в групі. Після короткого узгодження тренер записує ті, що

обрала група, на плакаті «Наш перший Універсал». Плакат залишається на

видному місці до закінчення тренінгу, щоб тренери або учасники групи

могли за потреби звертатися до встановлених правил чи доповнювати цей

перелік.

 Вправа «Літачки»

Мета: висловити побажання   учасникам тренінгу.

                                             Хід проведення

Кожен учасник тренінгу пише на літачках побажання для роботи під час тренінгу.

 

Питання. Чи вважаєте ви курс «Мистецтво» одним із головних предметів у школі?

Учасники тренінгу отримали різні частинки одного малюнка. За певний час треба з пазлів викласти картинку. Це буде вид мистецтва. До певного виду мистецтва треба побудувати денотатний граф.

Хореографія, художня література, фотомистецтво, образотворче мистецтво, музичне мистецтво.

Вправа «Денотатний граф»

В основі прийому – блок-схема, яка описує поняття, розкриваючи його ключові аспекти. Головний принцип схеми – чергування іменників і дієслів, які відгалужуються від головного поняття-іменника та невід'ємно з ним пов’язані.  

 

Схема являє собою своєрідне дерево. Стовбур – головне слово (іменник), від якого йдуть розгалуження блоки-дієслова. У свою чергу від них ідуть додаткові розгалудження – блоки-іменники та іноді пов'язані з ними прикметники.  

Приклад побудови денотатного графа щодо будови і ключових функцій крові.

Як працювати з прийомом 

1. Спершу необхідно виділити ключове поняття (іменник) або словосполучення, від якого будуватиметься денотатний граф.
2. На наступному етапі добираються дієслова, що описують найбільш важливі процеси, які відбуваються з обраним поняттям. 
3. До кожного дієслова, у свою чергу, добираються допоміжні іменники, які пояснюють зміст дієслів.
4. Будуючи кожен рівень графа, необхідно співвідносити кожне слово «гілки» з ключовим з метою виключення будь-яких невідповідностей чи протиріч.

Денотатний граф будується згори донизу. Спершу необхідно дібрати дієслова, а лише після цього зіставити з ними ознаки.

 

З виступу Тетяни Чернігівської ( біолог, психолінгвіст»).

Чому собаки не ходять до музею? Є по чому іти, є чим дивитися. Але вони чомусь туди не запрошуються. Тому що тільки людина дивиться очима, а бачить мозком, слухає вухами, а чує мозком.

Але для цього мозок треба підготувати. Мозок повинен бути «освіченим». В іншому випадку немає сенсу дивитися на «Чорний квадрат» Казимира Малевича, слухати твори  І. Баха.

Мистецтво – це інший шлях пізнання світу. Це велика і кропітка робота.

Деякі вважають, що мистецтво – це десерт. Він може бути на столі. А може і не бути. Тільки нам вирішувати, чи  треба такий десерт.

Насправді, сприймання мистецтва – це дуже складний процес. Музика, наприклад, перелаштовує наш мозок на інший режим роботи. Гра  на музичних інструментах  допомагала в роботі Ейнштейну,  Шерлоку Холмсу. Майже всі Нобелевські лауреати займалися музикою.

Дитина народжується з мозком, в якому відсутня нейронна мережа. Під час життя вимальовується певний малюнок нейронної мережі. Щоб малюнок був складним, людина повинна розв’язувати  складні питання, читати складні тексти.

Наше з вами завдання допомогти засобами мистецтва розвивати мозок дитини, створювати складну нейронну мережу.

А класичне мистецтво- це саме той матеріал, на якому можна виконати ці завдання.

 Сьогодні ми хочемо не тільки наголосити на велику роль мистецтва в розвитку інтелекту дитини, але і поговорити про те, як мистецтво допомагає дитині соціалізуватися.

У суспільстві немає розуміння значення мистецьких дисциплін для формування особистості учнів.

Батьки досить часто не усвідомлюють, що саме предмети музичного та образотворчого мистецтва мають надзвичайний потенціал для розвитку творчої особистості, формування креативного мислення, розвитку почуттєвої сфери, здійснення самокорекції психоемоційного стану.

У багатьох країнах світу вже зрозуміли, що розвинути у дітей вищезгадані якості, які вкрай необхідні в сучасному світі, найліпше можна саме за допомогою мистецьких дисциплін.

Тому, наприклад, у Японії, Фінляндії, Англії всіх дітей, не залежно від їх музичних здібностей, вчать грати на музичних інструментах.

 Це підтверджує і вчитель історії Грем Макквін із Великої Британії, який провів інспектування звичайної київської школи № 316.

Серед несподіванок та здивувань, які отримав британський учитель під час відвідувань школи, було зокрема, те, що учням старшої школі не викладається предмет «Образотворче мистецтво».

Чому музичне та образотворче мистецтво є серед головних предметів в англійській школі !!!

Мабуть, насамперед тому, що в школі на всіх предметах розвивають мислення раціональне (зокрема і на мистецьких предметах користуються цим видом мисленням). Про раціональне мислення можна сказати, що це тип мислення, під час якого оптимальні рішення знаходяться, виходячи з порівняння набору фактів, а не на основі відчуттів або з емоційних поштовхів.

Але є ще ірраціональне мислення, яке розвивається в школі виключно завдяки мистецьким дисциплінам.

Ірраціональне (з латинської irrationalis – несвідомий), протилежне поняттю раціонального. До ірраціональних форм пізнання відносять інтуїцію, уяву, фантазію, емоції, почуття.

Коли ми говоримо про сучасну людину, яка має бути креативною, гнучкою, уміти нестандартно вирішувати поставлені завдання, то ми розуміємо, що для розвитку цих умінь необхідно застосовувати ірраціональне мислення. Тому в сучасній школі в учнів маємо формувати не лише раціональне мислення, але й ірраціональне. Учень повинен навчитися мислити художніми образами, розвивати фантазію, почуттєву сферу тощо, для того, щоб у будь-якій сфері діяльності проявити свою творчість, гнучкість мислення.

Для формування цих якостей необхідні саме предмети художньо-естетичного циклу. Унікальність впливу мистецьких предметів на особистість дитини закладена в самій природі мистецтва.

Так, коли ми кидаємо свій погляд на картину, то в одну мить можемо охопити й зміст картини, і почуття героїв та відчути своє ставлення до цього сюжету. Саме можливість сприймати одночасно різні процеси є унікальним явищем, яке закладено в природі мистецтва.

Якби художній образ, який передав художник на своєму полотні, передавав письменник, то для передачі цієї інформації необхідно було написати чимало тексту, а значить читач має витрачати час на інтерпретацію цього образу. І головне – усвідомлення тексту відбувається через шлях раціонально-образного сприйняття. Слово прокладає шлях до почуттів через раціональне усвідомлення. Музика, образотворче мистецтво мають унікальну властивість оминати раціональне сприйняття та впливати на емоції та почуття людини за дуже короткий час через ірраціональний вплив (долучено емоційне, чуттєве сприйняття).

Високий рівень викладання музичного та образотворчого мистецтва чуттєво відіб’ється і на рівень сприйняття та усвідомлення інших предметів. Так, чим краще буде розвинута емоційна, почуттєва сфера особистості, тим краще буде вплив і літературного твору на особистості учнів.

Наприкінці ХХ ст. у науковому обігу з’явився новий термін – емоційний інтелект(цей термін було вжито вперше в 1990 році Дж. Мейером та П. Саловєєм). Учені під цим терміном розуміють «здатність ретельно осягнути, оцінити та виразити емоції; здатність розуміння емоцій та емоційних знань; а також здатність керування емоціями, що сприяє емоційному й інтелектуальному зростанню» особистості.

Набуття учнями предметних компетентностей з мистецтва сприятиме розвитку емоційного інтелекту – дасть можливість учням розуміти свої та чужі емоції, сформує вміння знаходити засоби для управління емоціями.

Розвиток емоційного інтелекту можна мати лише через системне навчання мистецтву, через поетапне опанування мовою мистецтва, оволодіння засобами творчого самовираження через художньо-творчу діяльність (малювання, ліплення, спів, музичні імпровізації тощо), набуття вмінь інтерпретувати твори мистецтва і таке інше.

 

Процес соціалізації індивіда має на меті не лише входження людини у суспільство, а й формування духовної особистості, здатної до самореалізації та творчості.

Духовна культура   виявляється у потребі жити, творити відповідно до ідеалів істини, добра і краси. Тут знаходять своє відображення і почуття людини, і рівень морально-естетичної і громадської позиції, здатність до співчуття, співпереживання, милосердя.

  Ми відчуваємо сьогодні на собі, який жахливий сурогат культури створений на базі ринкової ідеології. Цей сурогат отримав назву "масової культури". Але справжня культура творилася завжди і може творитися не масами, а духовною і інтелектуальною елітою суспільства.

Сучасна музика ( надто гучна, дисгармонійна, безмелодійна), яку слухають підлітки, спонукає від відгородження від світу(її навіть слухають здебільшого в навушниках), тоді як справжнє мистецтво передбачає відкритість світу, уваги до людей.

Значення мистецтва як фактора соціалізації особистості полягає в морально-естетичному характері його впливу: емоційний зміст твору стає стимулом для формування та вияву почуттів, емоційним фоном життя та діяльності людини. Спілкування з мистецтвом активізує емоції, думки, світосприймання людини, викликає асоціації, які мали місце в її особистому житті, почуття та переживання.

Соціалізація особистості засобами мистецтва відбувається в актах “співтворчості” та “співпереживання”. “Співтворчість” у процесі спілкування з мистецтвом – це така активізація емоційної та інтелектуальної сфер свідомості людини, коли в процесі сприйняття актуалізується весь її емоційний та інтелектуальний досвід, уява, здатність до співпереживання .

Здатність до співпереживання – це здатність по-своєму повторити той шлях, який пройшов художник. Вона залежить від двох обставин:

• Якість та досконалість твору мистецтва. Якщо зміст твору відірваний від життя та його проблем, від життєвого досвіду читача (глядача) – він не викликає відгуку, а почуття та думки його автора не можуть бути сприйняті іншими людьми. Не викликає душевного відгуку і твір, який тільки логічними засобами вирішує художні завдання. Істинний витвір мистецтва є за формою реалістичним. У ньому, як правило, додержуються законів відображення та втілення емоційно-чуттєвої стихії життя.
• Ступінь підготовленості слухача. Оскільки форма в мистецтві завжди умовна, її сприйняття є наслідком виховання. Виховується також здатність засвоювати життєвий досвід, що міститься в творі мистецтва і закодований в його специфічних формах [23;476].

Вплив мистецтва на формування особистості як фактора її соціалізації залежить від вікових особливостей, психічного стану, провідного типу художньо-естетичної діяльності людини. Молодший шкільний вік визначається у психолого-педагогічній літературі як вік, коли активно набувається емпіричний досвід та емоційно-чуттєве ставлення до навколишньої дійсності. У цей період духовний світ дитини формується завдяки активізації її емоцій та почуттів.

 

Блаженніший Любомир Гузар говорив, що важливі не стільки самі по собі знання, здобуті на старанно відвідуваних лекціях, скільки набутий душевний досвід і духовний багаж.

• У вас чудові можливості для підготовки кадрів,- каже Катеоина Щокіна з докором, коли він черговий раз нарікає на недостатній рівень підготовки священників.- У самих тільки папських університетах в Римі скільки ваших дітей навчається!
• Ну то й що? – з несподіваною гіркотою відповідає він. – Так, вони вчаться. Вони набувають знання. Вони приїжджають звідти напхані інформацією. І що?.. Що це їм дає, якщо вони так нічого й не побачили? Якщо поруч їз ними не виявилося наставника, який у потрібний момент сказав би: «Подивися!» Так, вони дуже багато знають. Але який сенс, якщо вони все одно нічого не можуть?..

Давайте здійснимо подорож різними видами мистецтва, щоб спробувати побачити світ по іншому, спробувати відчути його, а значить знайти себе у ньому.

Образотворче мистецтво

                      З-під пензлика майстра злітають Жар-птиці, 

               Всміхаються зорями світять зіниці. 

               І майстер-володар всіх фарб веселкових 

               Про світ цей чарівний розкаже без слова.

 

  У художників є щупальці, які відкривають нам те, що наука не бачить.

Імпресіоністи сприймають складні об’єкти світу. Спочатку вони їх відчувають, потім бачать, а потім вже передають нам своє бачення.

                                                      Вправа «Уяви себе»

Учасникам тренінгу пропонується переглянути три картини, визначити особливості художнього образу, дати назву.

                                                   Художник Едвард Мунк.

     В 1863 году, в семье Кристиана Мунка, норвежского военного врача, появился на свет известный живописец, теоретик искусства Эдвард Мунк. Когда мальчику было 5 лет, его мать скончалась от туберкулеза. Спустя несколько лет ушла из жизни и его пятнадцатилетняя сестра, охваченная той же болезнью. Эти события наложили отпечаток на дальнейшее творчество художника и его жизнь в целом.
      В возрасте 16 лет Эдвард принят в Высшую школу с техническим направлением, однако вскоре он решил сменить техническое обучение на творческое и перевелся в Государственную академию искусств и художественных ремёсел.
   В возрасте 23-х лет Мунку выпадает шанс побывать на восьмой выставке импрессионистов в Париже, которая являлась последней. В этот же период, Мунк создает одну из своих известнейших картин «Больная девочка». Данное произведение явно отражало всю боль перенесенную им в детском возрасте.
   В 1890-х годах Мунком написан ряд картин о любви и смерти. В 1893 году на свет появилась самая известная картина Эдварда Мунка - «Крик». Эта картина является важным событием в экспрессионизме.
   В 1900-х годах Эдвард стал жертвой неудачного романа с молодой особой из богатой семьи, которая была без памяти влюблена в художника. На протяжении долгих 4 лет девушка настаивала на бракосочетании, что тяготило Мунка. В итоге для подогрева чувств друзья подшутили над художником, сказав, что девушка умерла и показали художнику ее тело. Эта неудачная шутка привела к конфликту, в котором Мунк повредил руку, что привело к ампутации пальца на левой руке. С того момента душевное состояние Мунка ухудшилось. После еще нескольких ссор, в 1908 году, он был помещен в психиатрическую клинику с диагнозом душевное расстройство, где провел более 6 месяцев.
   После выхода из клиники Мунк меняет стиль на грубую и резкую манеру: мазки крупные, цвета яркие.
   Когда художнику было около 60 лет, у него произошло кровоизлияние в правый глаз, что крайне негативно повлияло на его работу.
   Признание его творчества и слава начала постигать Эдварда Мунка в возрасте 70 лет.
   Скончался художник на 80 году жизни в Норвегии, неподалеку от Осло.

Картина «Танец жизни».

 Жизнь - танец. Простая идея вдохновила мастера на создание этого полотна. Слева юность, справа старость, в центре зрелая пара. Если юность полна нетерпеливого ожидания начала танца, то старость с грустью наблюдает за парами, погруженная в воспоминания. Центральная пара нетороплива и основательна, главное в них - наслаждение настоящим. Прошел юношеский задор и суетливость, старость в недалеком будущем.

Картина «Больная девочка».

Картина «Крик».

                                             Вправа «Експерт»

Через невеличкий отвір учасники тренінгу намагаються впізнати назву картину,  пригадати художника, який її написав.

                                                          Музика

Звуки супроводжують людину все  життя.  Мелодії дають змогу передавати настрій, переживання, емоції. Цим музика дуже схожа на образотворче  мистецтво. Спробуймо  розібратися.

    Сприйняття людиною світла і звуків дуже схоже.

      З точки зору фізики, і звук, і світло

У музиці	У живопису
Сім нот	Сім кольорів
Мажорні та мінорні мелодії	Холодні та теплі кольори
Основна тема	Основний образ
Гармонія	Колорит

 

     Багато спільного є між музикою та образотворчим мистецтвом, хоча їхні художні мови дуже відрізняються, особливо способом сприйняття.  Музику сприймають слухом і вона належить до часових мистецтв, а живопис, графіка, скульптура, архітектура – це просторові мистецтва, які  ми сприймаємо зором.              Тому їх взаємодія складна . Отже, можемо стверджувати, що головним у процесі мистецької інтеграції художніх творів образотворчого та музичного мистецтв є  вихід на  новий рівень духовно-образного існування. Сутність

такої інтеграції мистецтв втілює перехід від  матеріальних загальних принципів до ідеального, духовного, тому що образна сутність  твору принципово не матеріальна і, по суті, є ретрансляцією образів живопису та архітектури у музиці. Результатом мистецької інтеграції є формування трансмірного рівня, де композиція як візуальний, матеріальний прояв художнього образу стає об’єднуючою ланкою для образотворчого і музичного мистецтв, де виникає процес інтроспективності  — занурення у  внутрішні основи формування художнього твору.

Вправа « Ділог між музикою і живописом»

Учасники тренінгу знаходять відповідник своїх емоцій серед музичних творів і картин живопису.

Фридерик Шопен. Прелюдія №4

Томазо Альбіоні. Адажіо

Амадей Моцарт. День Гніву

Йоганн Себастьян Бах. Жарт

Вправа «Малюємо емоції»

Учасникам тренінгу пропонується послухати танго «Забуття» А. Пьяцолло і

через малюнок висловити свої почуття.

Ходит-бродит по свету печаль,

Не сестра, не жена, не невеста:

Мне ее, непутевую, жаль –

Все никак не найдет себе места.

 

Оркестр шумових інструментів

 Ісаак Дунаєвський «Полька»

 

 

 

 

 

Фотомистецтво

 

 Фотографія може і повинна впливати на розвиток суспільства. Вона допомагає нам побачити проблеми, які хвилюють кожного з нас.

Основоположником соціальної фотографії був американський фотограф Хайн Льюїс.

 

  У  1908 році Хайн    став  фотокореспондентом американського Національного Комітету Дитячої праці, який      захищав права неповнолітніх на виробництві.

Сам Льюїс знав усі тонкощі праці дітей зсередини, адже він сам, будучи ще дитиною, працював на фабриці.     Його знімки - правдиве відображення ситуації, що склалася, його власна біль і пережите страждання.

Серія фотографій, надрукована в 1912 році, шокувала Америку подробицями експлуатації дитячої праці. Діти в лахмітті, які виконують роботу не за віком, дивляться зі знімків абсолютно по-дорослому.

 Власники виробництва чинили опір, погрожували, не пускали на територію фабрик і заводів.

Титанічні зусилля Хайна не пройшли дарма і головна мета його старань була досягнута - був прийнятий закон, що захищає права працюючих дітей.

 Давайте разом з вами спробуємо здогадатися, що рекламують найкращі соціальні реклами з усього світу.

   А зараз ми з вами за допомогою фотографій створимо свою соціальну рекламу в техніці «фотоколаж». Тему ви обираєте свою. Але вона повинна бути пов’язана з викликами суспільства. Придумайте заголовок своїй рекламі.

 

 Створення  фотоколажу «Тут може бути ваша реклама».

 

Кава – брейк

 

Інтеграційні процеси, які увійшли у оновлений зміст освіти та стали пріоритетним напрямком в його реалізації, спрямовуються на досягнення та реалізацію багатьох принципів освіти – це і формування цілісної картини світу, планетарного мислення, вміння об’єднати в єдину цілісну систему вузькі галузеві проблеми, принципу національної спрямованості освіти, що передбачає інтеграцію освіти з національною історією, традиціями, українською культурою, принципу відкритості освіти, який зумовлює інтеграцію у світові освітні простори.

  “Під час творчості вона є найбільш інтегрованою, цілісною, односпрямованою, повністю організованою, підкореною об’єкту, що її захопив. Таким чином, креативна система є цілісною (гештальною) якістю особистості … 

 

  Спробуємо і ми з вами дізнатися більше про каву, відчути її неповторний смак, аромат, навіть спробувати  помалювати нею.

                                       Урок з ароматом кави

 

Вправа «Інтелект – карта»

Робота в групах.

Винайдення кави.

Кавові напої та їх різновиди.

Скільки років еспресо або історія техніки для приготування кави\користь та шкыдливысть кави.

10 маловідомих фактів про каву.

 

Експрес –урок О.Авраменко  «Каву варять чи заварюють»

Баристика.

Бариста - це фахівець в області приготування кави, той, хто робить кавові напої в ресторані або кав'ярні за барною стійкою. 

Професія баріста стала поширеною по всьому світу завдяки американцям. У 1980-х роках Говард Шульц, який пізніше став засновником компанії з продажу кави та мережі кав'ярень «Старбакс», був в Мілані. Його захопила артистична і віртуозна робота місцевих бариста, які не просто подавали і готували напої, вони перетворювали цей процес на справжню виставу. Натхненний побаченим, Шульц повернувся додому і твердо вирішив втілити побачене в США. Італійська філософія приготування кави та американська, звичайно мають істотні відмінності, але саме завдяки американцям про бариста, як професію, дізнався весь світ.

До певної міри це навіть спорт. Адже позмагатися в майстерності на спеціальних конкурсах збираються бариста по всьому світу. Існують цілі професійні асоціації. Чемпіонати проводять в два етапи. Перший етап – теоретичний. Конкурсанти письмово відповідають на питання про влаштування кавоварок, історії кави, структуруі кавовії галузі, рецептуру класичного приготування, а також про підготовку кавових зерен. Другий етап - практичний. Тут відбувається справжнє святкове шоу. За певний час учасники конкурсу повинні встигнути налаштувати кавоварку, зробити помел кави і приготувати кілька напоїв, один з яких авторський. Журі строго оцінює результат за кількома критеріями і один з найважливіших це не тільки якісний, ідеальний напій, а й чарівність майстра. Адже просто приготувати чашку кави - це пів справи, а зробити це з відкритим серцем і душею – є під силу тільки справжнім віртуозам.

Відео. Бариста.

Малювання кавою.

Підведення підсумків. Рефлексія.

Чек-лист

 Майбутнє розвитку мистецької освіти в загальноосвітній школі – за мотивованими, компетентними вчителями.