"Мій помічник" - розробка для підготовки до уроків історії

1. Вчимося складати хронологічну таблицю, визначати хронологічні рамки події, співвідносити події історії України і всесвітньої історії.

Як це робити? 

1. Уважно читаємо текст, виписуємо дати всіх подій, що згадуються в даному тексті.             

2. Розставляємо всі події за хронологічним порядком, тобто першою ставимо подію, що відбулася раніше за всі, друга подія - пізніше і так далі. Останньою у списку має бути зазначена подія, що відбулася пізніше за всі.

Таблиця матиме ось такий вигляд.

Дата  події	Зміст події
1	…..
2	…..
3	…..

 

3. Хронологічні рамки події - це період від початку здійснення до завершення події (її початок і кінець). Грецьке слово "хронос" у перекладі означає «час».

4.Співвіднести історичні події - це означає порівняти їх за часом: яка з них

почалася або закінчилася раніше або вони відбувалися одночасно.

Вчимося аналізувати події, висуваючи гіпотезу, аргументувати свою точку зору, узагальнювати міркування.

Як це робити?

1. Спочатку сформулюйте свою точку зору чітко у вигляді закінченого стверджувального речення, тобто висуньте гіпотезу за формою : "Я думаю, що...."

2. Після цього перелічіть докази на користь своєї точки зору, тобто аргументи за формою : "Я так думаю, тому що..."

3. Доказів (аргументів) може бути чимало, тому розмежуйте їх, не поєднуйте в єдине ціле: "Я так думаю, тому що, по-перше..., по-друге..., по-третє...."

4. Закінчити міркування необхідно висновком - узагальненням, у якому варто продемонструвати, що гіпотеза, висунута вами переконлива: "Якою була мета поїздки княгині Ольги в Константинополь?

Дія 1. Висуваємо гіпотезу.

Гіпотеза : "Я думаю, що мета поїздки княгині Ольги в Константинополь була така: зміцнити міжнародний авторитет Русі-України, домогтися того, щоб найбільші на той час держави визнали Русь-Україну рівноправною».

Дія 2-3. Чітко формулюємо докази.

Аргументи: "Я так думаю, тому що...."

По-перше, Константинополь -  столиця Візантії, що у Х ст. була однією з найбільших і найвпливовіших держав

По-друге, княгиню Ольгу в Константинополі, прийняв візантійський імператор Костянтин Багрянородний, надав їй почестей. Це свідчить про ставлення до руської княгині як до глави сильної великої держави, як до рівної.

По-третє, під час переговорів у Константинополі хоч і не був підписаний дипломатичний договір, але була досягнута згода про найбільш тісні зв’язки між державами.

По – четверте,  під час переговорів княгиня Ольга хотіла встановити династичні зв’язки, одруживши сина Святослава на візантійські принцесі.

Дія 4. Закінчуємо міркування висновком-узагальненням, демонструємо переконливість висунутої гіпотези, таким чином, виходячи з наведених доказів, ми бачимо, що прийом княгині Ольги візантійським імператором, надання їй почестей як рівній, намір княгині вступити в родинні зв’язки з візантійськими імператорами - це шляхи досягнення Руссю-Україною, високого міжнародного становища. Також ми бачимо, що княгиня Ольга обрала мирні засоби, а не воєнні, як це робили князі до неї.

 

Вчимося давати коротку характеристику історичному діячу. Як це робити?

Згадайте

1. Коли та в якій країні жив історичний діяч, якого ви маєте схарактеризувати?

 •  В яких умовах формувалися його погляди?

 • Інтереси якої соціальної групи виражав, які прагнення цієї людини?

2. Коротко вкажіть:

 • Які ідеї і чому він висував?

 • Які засоби використовував для досягнення своїх цілей?

 

Згадайте з розповіді вчителя або користуючись підручником, визначте, які особисті якості мав історичний діяч чи підходять вони для вирішення поставлених цілей? Яких результатів досяг історичний діяч? Оцініть їх (позитивні чи негативні). Подумайте, чому вони стали можливі.

Наприклад: дамо коротку характеристику князя Данила Романовича Галицького.

Дія 1. Згадуємо.

Коли і у якій країні жив?

Данило Романович княжив у Галицько-Волинському князівстві з 1238 по 1264р. Це були часи, коли йшли міжусобні війни, а з 1240р по 1340р на землях Галицько-Волинської держави  панували могноло-татари.

В яких умовах формувалися його погляди?

Коли у 1205р загинув батько Данила князь Роман Мстиславович, хлопчику було три роки, він залишився з матірю - княгинею Анною та однорічним братом Васильком. Удова пробувала князювати від імені малолітнього Данила, але її вигнали з Галича інші князі, які знову почали воювати між собою за князівський перстол. Удова з дітьми змушена була переховуватися в угорського королю Андрія. Сини росли на чужині, мріяли повернутися на батьківщину. Коли повернулися галич ще належав Мстиславові Удалому. Брати стали князями на Волині і чекали нагоди, коли зможуть домогтися батьківського престолу.

Інтереси якої соціальної групи виражав, якими були прагнення цієї людини?

Дія 2. Коротко зазначимо.

Які цілі і чому він висував?

Після смерті Мстислава Удалого, Данилу було 26 р., він був князем Волині і Холмщини. Він розпочав боротьбу за Галичину, тому що хотів знову об’єднати Галицьку і Волинські землі, відродити силу і могутність держави, як було за його батька князя Романа, відстояти Незалежність держави в часи монголо-татарського панування, домогтися визнання Української держави європейськими державами, встановлення з ними рівноправних відносин.

Які засоби використовував для досягнення своїх цілей?

1. Використовував війну як засіб досягнення своїх цілей

1238р- битва під Дорогочином, відбив місто у хрестоносців, це дало можливість встановити своє панування у Галичі.

1245р - битва під м. Ярослав, відстояв цілісність своєї держави.

2. Використовував мирні переговори і дипломатію: домовленість про підтримку польських князів і хрестоносців в  боротьбі з Ордою, листування з Папою Римським, подальші пошуки союзників

3. Використовував династичні шлюби своїх дітей

Уважно читаємо дані тексту, щоб визначити, які особисті якості мав Данило Галицький

Текст №1

Історик Крип’якевич так описує Д. Галицького : "Данило - це найбільша фігура в історії Галицько-Волинського князівства.  Він вів усю свою діяльність серед надзвичайно тяжких обставин. З величезними зусиллями він заново об’єднав розбиту державу, ведучи боротьбу з Польщею, Угорщиною, анархічним  боярством. Нічого не втратив з батьківських земель, забезпечив кордони в Карпатах і від Вісли, розширив державну територію на північ. Повернув авторитет князівської влади, заново організував державний апарат.  Не  дав знищити свою державу татарам, особистими жертвами здобув мир і підготував свою країну до відсічі Орді. супроти наступу Азії ввійшов у зв’язок з країнами Західної Європи, тому що шукав там політичну і культурну допомогу. Працею свого життя він відбудував державу свого батька Романа і заклав основи під її подальший розвиток " (Сергієнко Г., Смолій В. історія України 7-8.-К. : "Освіта", 1995, с.84-85. )

 Текст №2

«Галицько-Волинський літопис» (дослідники називають його також «Життєпис Данила Галицького») так розповідає про участь князя в битві на р. Калка в 1223 р.: «Коли зіштовхнулися війська між собою, те Данило виїхав наперед... Ударили вони в полки татарські, і Василько був збитий (з Коня), а сам Данило поранений у груди. Але через молодість і відвагу він не чув ран, що були на тілі його, - і Данило міцно боровся, побиваючи татар.» (Лях Р., Темирова Н. Історія України.

7 клас. - К.: «Генеза», 2000, с. 205.)

 

 

Визначаємо риси характеру (особисті якості)

Риси характеру	Докази
Наполегливий і цілеспрямований	Текст 1 «…він  вів усю свою діяльність серед надзвичайно тяжких обставин…»
Патріот (людина любить свою Батьківщину)	Текст 1 «Працею свого життя він будував державу свого батька Романа і заклав основи для подальшого розвитку» Текст 2 «Не дав знищити свою державу татарам, особистими жертвами здобув мир…»
Добрий	Текст 1 «Коли зіштовхнулися війська між собою, то Данило виїхав наперед…»
Витривалий	Текст 1 «…сам Данило поранений у груди, але…він не чув ран, що були на його тілі, і Данило міцно боровся, побиваючи татар»

 

ВИСНОВОК. Усі перелічені особисті якості князя підходили для досягнення поставлених ним цілей.

 

Вчимося працювати з історичною картою, читати її.

Працюючи з картою ви повинні уміти використовувати зміст нескладної історичної карти або карти-схеми в розповіді про події, їхні причини і наслідки. Для того, щоб прочитати карту і змусити її "заговорити" необхідно запам’ятати порядок роботи з нею. 

1. Прочитайте назву необхідної карти.

2. Карта розпочинається з так званої легенди - таблички в нижній частині, яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним знаком легенди, прочитайте його.

3. Найдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного питання.

4. Показуючи на карті місто, село, селище обов’язково назвіть його місцезнаходження: наприклад м. Київ у Х ст знаходилося на правому березі р. Дніпро в центральні його течії. Недостатньо показувати кордони держави(або територію розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати річки, моря, гори, які служили природнім кордоном.

5. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка вас цікавить.

6. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від карти, у правій руці тримаючи указку, у противному разі ви будете закривати собою карту від однокласників, відразу дасте зрозуміти вчителю, що слабко орієнтуєтеся в карті і вам необхідно вперше відшукати потрібний об’єкт.

Наприклад, захоплення монголо-татарами земель Русі - України. Захоплення Чернігова, Переяслава, Смоленська, Рязані  та інших міст носило жорсткий і руйнівний характер, але оборона Києва не мала собі подібних. Вона була найбільш запеклою та трагічною. Оборона тривала 93 дні, стала символом волелюбності і непохитності духу українського народу, однією з найбільших оборонних битв середньовічної Європи. Розгром Києва призвів до того, що з політичної карти Європи зникла Русь-Україна. Українці прийнявши на себе головний удар монголо-татар, послабили руйнівні наслідни монголо-татарського завоювання для країн Східної і Центральної Європи.

 

 

Вчимося визначати суть (основний зміст) історичних явищ, подій, вивчаючи соціальні відносини

Як вивчати відносини між соціальними групами, верствами населення?

1.Визначте основні соціальні групи суспільства в цікавлячий вас історичний період.

2.  Охарактеризуйте на основі фактичного матеріалу становище імущих:

а) якою  власністю володіли?

б) яке було їхнє основне заняття?

в) чи були імущі експлуататорами (чи привласнювали результати чужої праці?)

3. Охарактеризуйте на основі фактичного матеріалу становище незаможних:

а) чим володіли (або користувалися)?

б) якою мірою були вільні(особиста воля/ економічна воля)?

в) були власниками результатів своєї праці?

4. Який характер мали відносини між соціальними групами (антагоністичний чи неантагоністичний)? Які протиріччя існували? (Примітка: антагоністи - вороги)

Визначаємо (за текстом підручника) основні соціальні групи Русі-України

1. Князі-члени князівської династії Рюриковичів.

2. Бояри-дружинники, місцева знать.

3. Служителі церкви.

4. Міська знать.

5. Бідні городяни - дрібні торговці-ремісники.

6. Чернь - наймані робітники.

7. Селяни-смерди.

Дія 2. Визначаємо становище імущих. Визначаємо становище незаможних.             

Група	Чим	Чи привласнювали результати чужої праці
Великий КНЯЗЬ	власник	так (данина від смердів)
Князь	володіли князівськими містами користувалися частиною данини	так (данина від смердів)
Бояри	одержували від князя землі, які можна було передати у спадщину	так (данина від смердів)
Міська знать	мали  землю, доходи від городян	так (податки від ремісників і городян)

 

Група населення	Чим володіли?	Якою мірою були вільні?	Чи розпоряджалися результатами власної праці
Бідні городяни	Реміснича майстерня	Особисто вільні	Частину доходів платили на користь міста
Чернь	Не мали нічого, наймалися на "чорну" роботу	Особисто вільні	Частково вільні
Селяни-смерди	Мали земельні наділи	Особисто вільні	Частину натурального доходу віддавали

 

Дія 5. Визначаємо, який спосіб розвʼязання суперечностей пропонувала кожна соціальна група.

Наприклад:

 

Незаможні	Заможні
1068-1069 рр. повстання в Києві викликане невдоволенням громадян бездіяльністю князівської влади, що допустила безжальний грабіж населення Переяславщини і Київщини. Городяни громили палац Великого князя, власність бояр.	• Зміцнювали владу зміною правителя більш могутнього; • Змінювали владу за допомогоюзаконодавства. • 1072р - затверджений збірник законів "Правда Ярославичів", що посилював відповідальність за порушення законів, збільшував розміри штрафів за заподіяння збитків і т.д.
1113 р. - повстання в Києві ремісників, торговців, знедолених, які почали грабіж і розправи над боярами і міською знаттю. Повстання було викликане особливою жадібністю князя Святополка і сваволею лихварів.	• Призвали нового більш авторитетного князя В. Мономаха • 1113 р. затверджений новий збірник правових норм "Статут", що ввійшов до "Руської правди". Підтвердив усі права феодалів стосовно підданих, однак передбачав деякі поступки міські бідноті.

 

ВИСНОВОК. Соціальні відносини періоду Київської Русі носили антагоністичний характер, що викликало невдоволення незаможних і бажання заможних зміцнити свою владу шляхом прийняття законів, які б їх захищали.             

 

Вчимося вивчати повстання.

Необхідно знати:

Повстання - це збройний виступ різних верств населення проти існуючих порядків.

Рушійні сили повстання - це соціальні верстви і групи, які брали участь у повстанні.

Як вивчати повстання:

1. Називаємо точну дату повстання, його назву або ім’я ватажка.

2. Визначаємо рушійні сили повстання (селянське, козацьке, міських жителів).

3. Визначаємо причину повстання: для цього встановлюємо, Що відбувалося в житті повсталих соціальних груп і верств незадовго до виступу, що могло викликати невдоволення до такої межі, що довелося взятися за зброю для зміни існуючих порядків.

4. Визначаємо передумови повстання: для цього встановлюємо умови, що уможливили здійснення повстання (наприклад, поширення яких-небудь ідей чи настроїв у суспльстві; чи існувала сила або особа, які могли очолити повстання, яким було ставлення державної влади до становища даних соціальних груп.

5. Розглядаємо початок повстання:

- визначаємо привід яка подія послужила безпосереднім поштовхом до початку повстання. Як правило, таку подію можна назвати «останньою краплею, що переповнила чашу терпіння»;

- характеризуємо ватажка повстання - до якої соціальної групи належав, що спонукало його стати активним учасником і ватажком повстання, основні якості характеру, цілі.

- характеризуємо склад повстанців, кількість, озброєння, готовність до воєнних дій.

6. Висвітлюємо хід повстання:

-   яка програма повстанців (вимоги, цілі);

-   дії повстанців; територія, яку охопило повстання;

-   як закінчилося повстання?

7. Оскільки повстання даного періоду історії найчастіше були програні, зʼясовуємо причини їхньої поразки: чи готувалися вони заздалегідь; чи були стихійними; чи був докладно розроблений план; чи яувляли повстанці ті цілі, яких хотіли добитися; чи володіли повстанці необхідним озброєнням і досвідом ведення воєнних дій; чи були їхні дії узгодженими; чи єдність була відсутня і т.д.

8. Визначаємо результати (наслідки повстання) - як позитивні, так і негативні.

9. Визначаємо історичне значення повстання:

- яку роль в подальшому історичному розвитку суспільства, народу держави воно відіграло?

10. Визначаємо уроки повстання:

- чому воно навчило людей, який досвід був почерпнутий з даної події?

 

Вчимося аналізувати текст історичного джерела.

Необхідно знати:

« аналізувати » - означає:    розкладати, розʼєднувати, розчленовувати, розбирати.

Кожний текст має: вступ - називає тему; основу частину - розкриває зміст; кінцівка - завершує текст, підводить до висновку.

Як аналізувати текст історичного джерела

1. Прочитати текст.

2. Знайдіть значення нових слів і незрозумілих виразів.

3. Визначте основну частину тексту. У якому реченні викладена головна ідея, головний зміст?

4. Про яку історичну подію або явище, про які історичні персонажі йде мова?

5. Визначте в тексті історичного джерела:

-   що важливо?

-   що потрібно запамʼятати?

-   про що довідалися вперше?

-   що було незвичайним, несподіваним?

6. Складіть питання до тексту історичного джерела, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».

7. Чи дають відповіді на ці питання можливість краще зрозуміти суть, причини, значення історичної події чи явища?

8. Визначте своє ставлення до тексту історичного джерела. Для цього можна використовувати такі слова:

-   Це вірно, тому що ...

-   Я упевнений(а) у тому, що ...

-   Я добре знаю,  що ...

-   Я думаю інакше, тому що ...

-   Я переконаний(а) у цьому, тому що ...

-   Я сумніваюся у цьому, тому що ...

-   Я не згодний(а) з цим, тому що ...

 

Формуємо уміння складати розгорнутий план статті підручника чи розповіді вчителя

Необхідно знати:

- План тексту - це послідовність основних ідей, думок, висловлених автором або оповідачем.

- Складання плану тексту дає можливість краще його зрозуміти, виділити головний і другорядний  зміст. А це необхідно для того, щоб правильно усвідомити сутність, причини, значення історичних подій чи явищ.

- Розгорнутий план - це складний, докладний план. Саме такий план дає найкращу можливість визначити головний зміст тексту, зосередити на ньому увагу.

Як правильно  скласти розгорнутий план статті підручника

1. Прочитайте весь текст статті цілком.

2. Виділить в ньому логічно закінчені частини.

3. В кожній з цих частин визначте основну думку та назвіть (одним реченням передайте зміст).

4. Кожну з цих логічно закінчених частин поділить на положення, ідеї, що уточнюють зміст основної думки. Подумайте, як коротко іх передати на папері (декількома словами).

5. Запишіть речення до плану в такій послідовності, як описані події.

6. Перевірте, чи можна  за написаним планом переказати статтю, не пропускаючи головного, зберігаючи зв’язок між частинами.

7. Памʼятайте, план не має містити питань. Зміст тексту треба передавати

стверджувальними реченнями.

 

Текст статті	Номер	Робота над планом
1. «Українсько-кримські відносин» Головною метою дипломатичних заходів Б.Хмельницького було одержання допомогу війні з Річчю Посполитою. Першою його дипломатичною акцією був союз із Кримом. Хоча Кримське ханство своїми нападами несло багато нещасть українському населенню, Б.Хмельницький вважав першочерговою задачею укласти союз з татарами. Татарська кіннота надавала істотну допомогу повстанцям. Разом з тим союз із Кримом гарантував повстанцям спокійний тил.	Перша ЛОГІЧНО  закінчена частина.	І. Союз із Кримом - перша дипломатична акція Б.Хмельницького. 1. Причини укладення союзу: а) татарська кіннота - істотна допомога для повстанців; б) союз з Кримом забезпечував спокійний тил повстанцям; в) Військова майстерність татар
2. Для Хмельницького союз з Кримом давав можливість використати татарську кінноту як допоміжне військо, оскільки вони були майстрами несподіваного нападу, знищення рівноправний українсько-кримський союз, хоч поляки розцінювали його як підданство Б.Хмельницького Криму. Козацька старшина погодилася платити татарам за службу (як іноземним найманцям) грошима, чи частиною здобичі і полоненими.Брати ясир з людей православної віри заборонялося, хоча на практиці татари не дотримувалися цих умов.	Друга ЛОГІЧНО  закінчена частина.	ІІ Умови договору: 1. Оплата татарам за службу. 2. Обов'язки татар щодо православного населення, їхнє виконання.
3. Через татарські грабежі українського населення і зради хана під Зборовом і Берестечком відносини з Кримом ускладнилися. Але Хмельницький не йшов на розрив із Кримом. У розмові з представником константинопольського православного духівництва Б.Хмельницький говорив у 1651р.: «Це велике зло сталося через зраду кримського хана - який же близький друг кримський хан гетьману? Але й за таке велике зло гетьман не пішов на розрив, і далі, до пори до часу, не може піти на розрив і буде терпіти вселякі образи від нього тому, що якби гетьман пішов на розрив, то кримський хан порозумівся б з польським королем і почав би проти нас воювати, - тим кримський хан для нас грізний». У 1653 р. Б.Хмельницький дозволив татарам відбудувати на Дніпрі замок Кермен (поблизу нинішнього міста Каховка), що дало хану можливість контролювати всі шляхи сполучення на Нижньому Подніпровʼї.	Третя ЛОГІЧНО  закінчена частина.	ІІІ Ускладнення відносин з Кримом. 1. Причини ускладнення відносин. 2. Ставлення Б.Хмельницького до ситуації, що ускладнилася: а) небажання гетьмана розривати відносини; б) ставлення гетьмана до кримського хана; в) причини необхідності подальшого дотримання договору. 3. Будівництво замку Кермен на Дніпрі.

 

Вчимося оцінювати значення історичних подій і явищ.

Необхідно знати:

Значення історичної події - це та роль (позитивна чи негативна), яку відіграли наслідки якої - небудь історичної події в подальшому розвитку суспільства, народу, держави. Для правильного визначення історичного значення події необхідно насамперед визначити її наслідки. Наслідки - це зміни в житті суспільства, народу, держави, що відбулися в результаті здійснення якої - небудь історичної події. Зміни можуть відбутися як у житті однієї людини, народу, держави так і в житті всього суспільства і багатьох держав.

Як оцінити значення історичної події

1.  Визначаємо наслідки оцінюванної  історичної події - що змінилося в житті народу, в історії якого відбулася ця подія.

2.  Визначаємо роль цих змін - що змінилося в житті суспільства у кращий чи гірший бік.

3. Підсумком роботи має стати висновок-узагальнення. Узагальнення – об’єднання словом або реченням найважливіших ознак історичних подій. Позитивні зміни можна назвати одним словом - прогресивні. Негативні зміни можна назвати – гальмування, отже, у висновку висвічуємо чи була дана історична подія позитивною чи негативною.

 

Вчимося зіставляти інформацію з різних джерел.

Треба знати:

- чим більше джерел інформації, тим повніше наші знання про предмет або подію, особу, однак інформація з різних джерел не завжди однозначно розкриває події, можуть існувати різні версії, думки про одну подію, особу, явище;

- яка ж версія вірна??? Що відповідає дійсності, а що її перекручує? Щоб відповісти на ці питання, треба зіставити джерела інформації;

- але треба пам’ятати, зіставляти можна тільки ті джерела інформації, де мова йде про один і той самий історичний період, одну й ту саму подію, особу, явище.

Як зіставляти джерела інформації

1. Уважно прочитайте текст джерел інформації.

2. Визначте, яка історична подія, особа або яке явище є головною темою тексту.

3. Встановіть авторів джерел. Хто з них, на ваш погляд, міг точніше відбити подію, що відбувається, явище, описати особу? Чиїй думці можна довіряти більше і чому?

4. Визначте, з яких питань, положень ви будете зіставляти тексти

5. Знайдіть в текстах, ще раз їх прочитавши, ті питання, положення, що повторюються і в одному, і в другому джерелі. Саме цю інформацію можна вважати найбльш достовірною, що відбиває реальний стан справ.

6. Підлягає сумніву та інформація, що міститься тільки в одному джерелі. Хоча різні відомості не завжди правдоподібні, вони можуть створювати більш повну картину, висвітлювати подію, явище, особу з різних сторін.

7. Підводячи підсумки роботи, спробуйте досить чітко усвідомити, що є головним і найбільш достовірним в даній події, особі, даному явищі. Відзначте ті питання, що вимагають додаткового вивчення або підтвердження.

 

Вчимося самостійно працювати з різними джерелами інформації

• Необхідно знати:

1. Вивчати історію тільки за підручниками неправильно і не цікаво. Наші знання поширюють багато інших джерел інформації. Серед  них особливе місце займають перекази, легенди, повісті.

2. Переказ — це розповідь, про якусь незвичайну подію, особу і т.д., що передається усно з покоління  в покоління. Пройшовши життєвий шлях - завдовжки у кілька десятиліть, а можливо і століть, така розповідь обростає якимись нереальними подіями, подробицями, у ній зазвичай присутня частка вимислу. Але це й зрозуміло. Оповідачам дуже хочеться показати незвичність, велич, силу якоїсь особистості чи події. Багато таких розповідей було записано їхніми збирачами, які розуміли, що з  такого переказу можна почерпнути багато корисної інформації, історично реальної інформації.  Але треба учитися відрізняти її від вигадки.

Як працювати самостійно з джерелом інформації!

1. Уважно прочитайте текст джерела інформації.

2. Визначте, ким складений текст джерела і з якої причини.

3. Встановіть дату появи даного джерела.

4. Як можна охарактеризувати той історичний період, коли було складене джерело? Що ви вже про нього знаєте?

5. Визначте, про яку конкретну історичну особу чи подію йде мова в тексті джерела? Скільки часу відокремлює саму подію чи особистість від часу їхнього опису?

6. Наскільки правдиво в джерелі висвітлені історичні події? Спробуйте довести свої міркування. Знайдіть у тексті ті місця, що допоможуть аргументувати вашу думку.

7. Що є нереальним у тексті джерела? З якою метою, на ваш погляд, автор(автори) вдалися до вигадки?

8. Чим дане джерело інформації збагатило ваші знання?

9. На які міркування наштовхує вас зміст даного джерела?

10. Які висновки зі своїх міркувань ви можете зробити?

 

3. Одна причина може викликати кілька наслідків.

 

 

 

 

 

І навпаки, декілька причин можуть викликати один наслідок.

 

 

 

 

 

4.  Для більш повної характеристики історичної поді, історичного явища, процесу бажано встановити не тільки один причинно-наслідковий звʼязок, але й цілий ланцюжок таких звʼязків (розглянемо на прикладі 1).

5. Причинно-наслідкові звʼязки можна розглядати і з іншої позиції.

Як правило, зміни в економічному житті призводять до змін в соціальному, а вони, у свою чергу  - до змін в політиці.

За схемою 2.

Наслідок  2

Зміна в політичному житті

Наслідок  1 = Причина 2

Зміни в соціальному і національному житті

Причина 1

Зміни в економічному житті

 

 

     
 

Вчимося встановлювати причинно-наслідкові звʼязки при аналізі та оцінці історичних фактів і подій

 Необхідно:

-  Уміння встановлювати причинно-наслідкові звʼязки при аналізі навчального матеріалу - це показник розвиненості вашого історичного мислення.

-   Крім того це уміння сприяє розвитку системного мислення, тобто ви будете мати знання не окремих історичних епізодів, а пердставляти в цілому історичний процес, події, явища.

- Без даного уміння неможливо дати правильну характеристику історичним подіям.

Як правильно встановлювати причинно-наслідкові звʼязки при аналізі та оцінці

історичних фактів і подій

 

Причина  1

Причина 2

Наслідок 2 і т.д.

   

            == 

1. Кожна історична подія, явище, процес є наслідком якої-небудь причини.

2. Наслідок одночасно може бути причиною іншого наслідку і так далі.

 

Вчимося складати план-конспект параграфа (тексту) підручника.

Треба знати:

План - це начерк змісту наукового чи літературного твору, статті, промови.

Конспект - короткий виклад, запис якого-небудь твору, лекції, промови.

Цитата - дослівна виписка з якого-небудь тексту твору або точно наведені чиї - небудь слова на підтвердження якогось міркування, доводу.

Як скласти план-конспект тексту

1. Прочитайте весь текст цілком.

2. Виділіть в тексті логічно закінчені частини.

3. Виділіть основну думку кожної логічно закінченої частини. Виразіть її одним стверджувальним реченням. Це і буде пункт плану.

4. Викладіть коротко зміст кожної логічно закінченої частини (пункту плану): запишіть основні положення, що уточнюють і розкривають головну думку. наведіть доводи, цифри, цитати, випишіть дати, зробіть висновки.

5. Цитати вимагають особливого оформлення в тексті, їх записують в лапках обов’язково вказавши джерело, тобто автора, назву тексту, номер сторінки,

Наприклад:

"....."(автор, назва, сторінка)

Наприклад:

Складемо план-конспект статті «Створення і діяльність культурно-просвітницького товариства "Просвіта" і літературного товариства ім Т. Шевченка.

Зміст тексту	План-конспект	№
Створення і діяльність культурно-просвітницького товариства "Просвіта" і Літературного товариство ім. Т. Шевченка. Виняткове значення для розвитку української мови і літератури мало створене в 1873 р. Літературне товариство ім Т.Шевченка. Відповідно до статуту, основною метою товариства був розвиток української словесності. Тому на початку своєї діяльності товариство займалося головним чином культурно-просвітницькою роботою. Крім художньої літератури, товариство видавало українські часописи «Правда» і «Зоря». В 1892 р. товариство було перейменовано в Наукове товариство ім. Тараса Шевченка (НТШ), оскільки до цього часу перетворилося на своєрідну академію наук, що поєднувала кращі наукові сили національно-патріотичного спрямування. Ініціатива перетворення літературного товариства в наукове належала відомому наддніпрянському письменнику і громадському діячу Олександрові Кониському (1836 - 1900). З їхньою допомогою до кращих досягнень української і світової літератури прилучилися тисячі і тисячі простих людей. Крім того, в таких закладах читачі знайомилися з книгами про передові методи ведення сільського господарства, тваринництва і заняття домашніми промислами. «Просвіта» і заможні учасники національного руху фінансували діяльність кооперативних організацій. Створені за їхнього сприяння кооперативи «Народна торгівля», «Сільський господар», страхова  компанія «Дністер» та інші привчали до сучасних методів ведення господарства. Особливо активно працювало Львівське товариство «Просвіта», очолюване високоосвіченим фахівцем (закінчив Віденський і Сорбоннський університети) Владиславом Федоровичем (1845- 1917)План-конспект	І. Створення товариства «Просвіта». 1868 p створення першої «Просвіти». Мета - дати сучасну освіту народу. Діє в містах і  в селах . На початку ХХ ст. товариство мало 816 читалень і 19 їхніх філій ІІ Форми діяльності "Просвіт" 1. Ознайомлення тисяч людей з книгами про передові методи ведення с/г, про заняття домашніми промислами 2. Фінансування діяльності кооперативних організацій. 3. Сприяння в створенні кооперативів, страхових компаній. 4. Пропаганда сучасних методів ведення господарства. III. Наукове товариство ім. Тараса Шевченка. 1873 р. - створене Літературне товариство ім.Т.Шевченка, метою якого був розвиток української словесності. Основна форма діяльності - культурно-просвітницька робота, видання часописів «Правда» і «Зоря». 1892 р. - перейменування організації в Наукове товариство ім. Тараса Шевченка . (НТШ). Причина цього, як відзначає автор, в тому, що «до цього часу [товариство] перетворилося на своєрідну академію наук, що поєднувала кращі наукові сили національно-патріотичного спрямування» (Підручник, стор.230). Ініціатор перетворення О.Кониський.	Дія 1 Систематизуємо Дія 2 Виділяємо тексті логічно закінчені частини (їх вийшло чотири; див. лІвий стовпчик навчальної таблиці). Дія 3. ВидІляємо основну думку кожної логічно закінченої частини тексту, виразивши її одним стверджувальним реченням (див. правий стовпчик  навчальної таблиці). Дія 4. Викладаємо короткий зміст кожної логічно закінченої записуючичастини положення, що основні уточнюють розкривають головну думку, наводимо доводи, цифри, цитати, робимо висновки.

 

Формуємо вміння давати усну і письмову рецензію на виступ учня

Треба знати:

Рецензія - це критичний відгук про виступ, статтю, книгу.  Якщо ви вмієте рецензувати виступи інших учнів, це надасть вам можливість вказувати позитивні і негативні моменти виступу. Обов’язкова умова - уважно вислухати виступ, записуючи по ходу свої зауваження, враження, помічати неточності і помилки. А це можливо зробити тільки в одному випадку,  якщо сам добре знаєш матеріал, володієш знанням основних понять і хронологією.

Як давати рецензію на виступ учнів

 Складаючи рецензію треба вказати наступне:

1. У якій мірі учень володіє навчальним матеріалом(достатньо, добре, відмінно).

2. Чи використовує учень наявні знання для вирішення повтавленої навчальної мети?

3. Чи може учень робити висновки та аргументувати їх? Чи містять дані висновки власні міркування.

4. Чи дає учень правильне визначення історичних понять? Чи знає хронологію подій.

5. Чи характеризує виступаючий причинно-наслідкові звʼязки між історичними явищами.

6. Чи може учень користуватися історичною картою, аналізувати її вміст.

7. Чи використовує різні джерела інформації.

8. Вкажіть помилки і не точності, недоліки.

9. Внесіть виправлення, висловіть свою точку зору.

10.  Підбийте підсумок, дайте оцінку виступу в цілому.

Вчимося визначати обʼєктивне і субʼєктивне в ході історії:

Треба знати:

- Об’єктивний - приналежний об’єкту чи такий, що визначається ним. Щодо реальних об’єктів це поняття означає, що предмети, властивості, відносини існують поза нами і незалежно від нас.

-   Субʼєктивний - приналежний субʼєкту.

-   Субʼєкт - людина, яка активно діє, пізнає, має свідомість і волю.

В історії діють об’єктивні і суб’єктивні фактори - двоякого роду умови суспільного розвитку.

Обʼєктивні фактори - такі умови, які не залежать від людей і визначають напрямок, рамки їхньої діяльності. Обʼєктивні фактори  -  виступають як визначальні.

Субʼєктивні фактори можуть відігравати вирішальну роль лише тоді, коли для них підготовані об’єктивні умови. Субʼєктивні фактори  - це діяльність мас, класів, партій,  держави, окремих осіб.

Запам’ятайте: історичні події і явища рідко бувають результатом дії тільки об’єктивних і суб’єктивних факторів, як правило спостерігається сукупність того й іншого.

Як визначити  об’єктивне і суб’єктивне в ході історії?

1. Уважно прочитайте інформації про історичну подію чи явище.

2. Визначте, які з факторів даної події чи явища належать до природних умов або характеризують досягнутий рівень виробництва, історично назрілі завдання, і потреби матеріального, ролітичного, духовного розвитку. Якщо так належать, то це і є об’єктивні події і явища.

3. Визначте  ті чинники, що є результатом діяльності мас, класів, партій, держави, окремих осіб. Це і є суб’єктивні фактори.

4. Визначте частку об’єктивного і суб’єктивного в пропонованій події чи явищі, щоб припустити, що можна було б в даній ситуації змінити, а з чим необхідно було обов’язково рахуватися.