Конспект уроку з історії України для 10 класу на тему "Українська держава (Гетьманат Павла Скоропадського)"

Автор: Яковенко Тетяна Анатоліївна, вчитель історії вищої категорії, звання «Старший вчитель», Славутицький ліцей Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, місто Славутич.

Мета: розкрити обставини приходу до влади Павла Скоропадського; охарактеризувати напрями внутрішньої і зовнішньої політики, визначити хронологічну послідовність подій періоду визначних змагань; розкрити обмеженість соціальної бази гетьманських реформ; визначити причино-наслідкові зв’язки між подіями, явищами періоду Гетьманату; формувати уміння оцінювати історичні події і явища під різними кутами зору, знаходження різних способів розв’язування завдань; розвивати ключові компетентності: спілкування державною мовою; соціальна та громадянська компетентності; уміння вчитися впродовж життя; інформаційно-цифрова компетентність; розвивати історичну компетентність (хронологічну, просторову, інформаційну, логічну, аксіологічну); виховувати засобами історії громадянську свідомість та відповідальність, виховувати патріотичні почуття та повагу до традицій боротьби народу за незалежність.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні будуть: називати дати основних подій періоду визвольних змагань 1917–1918 рр.; виділяти та пояснювати характерні ознаки державного устрою за часів Гетьманату, ознаки внутрішньої та зовнішньої політики українського уряду; давати власну оцінку діяльності П. Скоропадського та визначати роль людського фактору в українській революції.

Обладнання: підручник: Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту): підручник для 10 класів закладів загальної середньої освіти / О. В. Гісем. – Харків: Видавництво «Ранок», 2018. – 256 с.; презентація, портрет П. Скоропадського, мультимедійна презентація «Українська Держава (Гетьманат Павла Скоропадського)».

Тип заняття: урок засвоєння нового матеріалу та розвитку ключових компетентностей.

Хід навчального заняття

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

Історія народів є сумою прагнень, дій і жертв багатьох поколінь, що жили в різні періоди, і тому кожний народ несе на собі печать духовної сили або слабкості тих, що творили його історію. Події і вчинки людей є цеглинами в будові величного національного храму, ім’я якому - держава.

Нація без держави – неповна і неповноцінна. Тому творення власної держави було, є і буде найвищим ідеалом нації. Лише у своїй власній державі народ може створити найкращі умови свого розвитку.

У 1917-1920 рр. українському народові випала така можливість. Державність, влада, самостійність України наче впали з неба. Але одна річ – створити державу, а інша – відстояти її, зберегти в боротьбі.

Покоління борців І чверті ХХ століття створило свою національну державу, продовживши традиції княжої та гетьманської доби.

Під час вивчення теми «В боротьбі за Українську незалежність», ми знайомимося з видатними діячами, борцями за самостійну, незалежну Україну, з людьми неординарними, які хотіли зробити великі зміни.

Сьогодні ми ознайомимося з Павлом Скоропадським – людиною, котрій судилося стати главою Української держави під час грізного лихоліття. Історики дають різну оцінку діяльності: одні вважають його патріотом, борцем за створення власної незалежної держави, інші – критикують за союз з Німеччиною, за надмірну жорсткість.

Повідомлення теми, мети навчального заняття. \

Вчитель звертає увагу на актуальність теми (підкреслюючи, що тема на сьогоднішній день актульна, в час воєнної агресії з боку Москви невід’ємною частиною нашої боротьби проти російських окупантів є відродження наших традицій та нашої історії. Історія України – це наша інтелектуальна та ідеологічна зброя. Перемога у російсько-українській війні прийде не лише з фізичним знищенням ворога, а й із викоріненням низки історичних міфів, нав’язаних ворожими антиукраїнськими силами.

Проблемне питання. Чи можна стверджувати, що внутрішня політика Павла Скоропадського була приречена на невдачу?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

1. Поясніть, чи можна було уникнути конфлікту Української Центральної Ради і німецької адміністрації?

2. Що повинна була зробити Українська Центральна Рада, щоб утриматися при владі?

3. Які подальші дії можна було передбачити з боку німецько-австрійського командування, виходячи із ситуації, що склалася?

4. Хто міг забезпечити постачання хліба і продовольства до Німеччини?

Учитель. Влада УЦР носила чисто формальний характер. Її авторитет серед населення падав. Відносини УЦР з окупантами почали загострюватись, бо УЦР не змогла забезпечити їх продовольством. Німецькі війська активно втручались у внутрішні справи УНР.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Зрозуміло, що конфлікт між Українською Центральною Радою і окупаційною адміністрацією був неминучий. Тому німецько-австрійське командування прагнуло замінити Українську Центральну Раду більш ефективним урядом і з цією метою почало пошук відповідної кандидатури. Вибір пав на Павла Скоропадського, якого підтримували заможні верстви українського суспільства.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Прихід до влади П. Скоропадського. Гетьманський переворот.

Учитель. Що ми вже знаємо про Павла Скоропадського?

За легендою, коли молодий офіцер російського імператора Павло Скоропадський перебував на службі в Зимовому палаці, він побачив у залі збройових виставок булаву гетьмана. Він взяв її в руки, але не втримав, і вона з глухим ударом впала. У цей час до зали увійшов цар Микола II і жартома сказав: «Ти, Скоропадський, точно хочеш бути гетьманом!».

Попри те, що Катерина ІІ свого часу вимагала забути «саме ім’я гетьманів», мрія про булаву не покидала деяких українців. Але чи мріяв про це сам Скоропадський? А може гетьманська булава випадково потрапила до його рук? За майже 72 роки життя П. Скоропадський був гетьманом лише 7 з половиною місяців. І якщо розглядати 45 років як прелюдію до гетьманування, то останні 27 років були важкою розплатою за короткий момент влади над Україною, яка вирувала в пошуках виходу із соціальних експериментів над Україною. Та й плата була надто висока - смерть малого сина навіть за часів гетьманства, поневіряння і смерть на чужині. Хто такий Павло Скоропадський?

Інформаційне повідомлення учнів про біографічні дані гетьмана Павла Скоропадського. (випереджувальне завдання)

Інтерактивна вправа «мозкова атака» (міжпредметний зв'язок з всесвітньою історією).

- А що в цей час відбувалося у світі? (Учні називають події всесвітньої історії: тривала Перша світова війна (до 11 листопада 1918р.), підписання Брестського миру між Росією і Четверним союзом (березень 1918р.), поширення революційних настроїв, спрямованих на національне самовизначення, розпад Австро-Угорської імперії, Листопадова революція у Німеччині, національно-визвольна боротьба в колоніях та напівколоніях...).

29 квітня 1918 року відбулось останнє засідання УЦР, на якому:

1.  Ухвалено проект Конституції УНР;
2. Внесено зміни до земельного закону;
3.  М.Грушевського обрано президентом УНР.

Цього ж дня в Києві проходив Конгрес хліборобів (Всеукраїнський з’їзд землевласників), який вирішив:

1) встановити монархічну форму державного правління і проголосити Гетьманат;

2) гетьманом України обрали Павла Скоропадського.

Напередодні перевороту Скоропадського німці роззброїли війська, що підтримували УЦР.

В ніч на 30 квітня 1918 року прихильники Гетьманату захопили державні установи. Переворот відбувся майже безкровно, загинуло лише троє осіб. УНР припинила існування.

Чому гетьману порівняно легко вдалося прийти до влади? Як ви думаєте, чи була необхідність у гетьманському перевороті?

2.               Внутрішня політика гетьмана Павла Скоропадського.

Завдання. З Виступу гетьмана на з’їзді хліборобів - землевласників:

«Панове! Я дякую вам за те, що ви довірили мені власть… На вас, хлібороби, і на статечних кругах населення буду спиратися…»

Як Ви думаєте?

1. Якою була соціальна база, на яку спирався гетьман П. Скоропадський?

2. Чому саме ці сили підтримували гетьмана?

Завдання. Онайомтеся з першими документами Української держави: «Грамотою до всього українського народу», «Закон про тимчасовий державний устрій України» та дайте відповідь на запитання:

На яких засадах гетьман обіцяв побудувати Українську державу?

Учитель підсумовує відповіді учнів. Відповідно до цієї грамоти Центральна Рада, уряд УНР та їхнє законодавство скасовувалися. Проте всі урядовці мали продовжувати роботу. Гетьман брав на себе зобов’язання «забезпечити населенню спокій, закон і можливість творчої праці». У Законах «Про тимчасовий державний устрій» є розділ «Про Гетьманську владу», де визначаються повноваження Скоропадського.

Перші кроки гетьмана П.Скоропадського:

1. Встановлено Гетьманат – Українську державу замість УНР.

2. Законодавчу, виконавчу і судову владу зосереджено в руках гетьмана.

3. Створено гетьманський уряд – Рада Міністрів (голову і склад уряду призначав гетьман).

4. Проголошено недоторканість приватної власності. 1-м головою уряду став поміщик Федір Лизогуб.

Внутрішня політика гетьмана характеризувалася широкою реформаторською діяльністю:

- підготовлено понад 400 законодавчих актів;

- одним із найважливіших став закон про громадянство (набував чинності з 1 липня 1918 р.) - згідно з ним громадянами України визнавалися «всі російські піддані», що перебували на її території на час ухвалення документа;

- територіальне», а не «національне» розуміння держави - ліквідовано закон про національно-персональну автономію національних меншин.

Робота з підручником: опрацювати §19 с.51-52, працюючи в групах визначте заходи у внутрішній політиці гетьмана Павла Скоропадського.

Робота в групах:

1 група: Аграрна політика гетьмана.

2 група: Політика у промисловості.

3 група: Збройні сили.

4 група: Національно-культурна політика.

Учні висвітлюють реформи, проведені в часи Гетьманату, в аграрній, промисловій, військовій та національно-культурній політику гетьмана.

-         В якій галузі уряд П.Скоропадського мав найбільші успіхи? Чому?

-         Чому переважна більшість населення була незадоволена соціально-економічною політикою П.Скоропадського?

Доцільно звернути увагу, що гетьман не міг приймати важливі рішення без німецьких властей.

Учні обґрунтовують свої думки, а вчитель підводить підсумки.

3. Зовнішньополітичний курс Української держави.

Міжнародні відносини гетьмана:

1) встановлено дипломатичні відносини з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, Фінляндією, Скандинавськими державами, Кримом, Великобританією, Румунією;

2) підтримувались відносини з Росією, Доном і Кубанню;

3) визнання України 30-а державами, з яких 10 мали свої представництва в Києві;

4) у травні – червні 1918 р. у Києві відбувались російсько-українські переговори, в результаті яких Україну визнано самостійною державою, підписано угоду про перемир’я;

5) активні переговори уряду про повернення Україні територій частини Бессарабії, Криму, Холмщини, Підляшшя (не мали результатів).

-         Чи можна стверджувати, що зовнішньополітичний курс Української Держави не мав перспектив для утвердження незалежності України?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Закріплення вивченого матеріалу проходить у вигляді рольової гри.

Ви, П.Скоропадський, доведіть, що Ваша держава була краща, ніж Українська Центральна Рада?

Перш, ніж учень в ролі Павла Скоропадського буде характеризувати позитивні сторони Гетьманату, вчитель ставить проблемне питання:

-         Чи можна стверджувати, що внутрішня політика П.Скоропадського була приречена на невдачу?

VІ. Підсумки уроку.

Таким чином, як висновок сьогоднішньої теми і з метою узагальнення знань, ми знайшли відповідь на наше проблемне завдання: чи можна стверджувати, що внутрішня політика П.Скоропадського була приречена на невдачу?

Отже, наш сьогоднішній урок ще раз підтвердив істину, що Історія – вчитель, щоденно вчить Людство – учня. І від того, як старанно Людство засвоїть ці уроки, залежить як ми будемо жити в майбутньому.

Інтерактивна вправа «займи позицію».

Завдання. Історики дають різну оцінку діяльності П. Скоропадського, одні вважають його патріотом, борцем за створення власної незалежної держави, інші – критикують за союз з Німеччиною, за надмірну жорстокість, каральні загони. А як оцінюєте діяльність гетьмана ви? Позитивно? Негативно? Чи не можете визначитися? Апелюючи вивченими на уроці історичними фактами і подіями, займіть позицію шляхом голосування.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати презентацію та § 19

Скласти історичний портрет П. Скоропадського

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Возний І.В. Українська Держава Павла Скоропадського.

URL: https://vseosvita.ua/library/urok-z-istorii-ukraini-u-10-klasi-ukrainska-derzava-p-skoropadskogo-103740.html (дата звернення: 24.03.2023).

2. Гордійчук О.В. Українська Держава Павла Скоропадського.

URL: https://vseosvita.ua/library/konspekt-uroku-ukrainska-derzava-pavla-skoropadskogo-414041.html (дата звернення: 24.03.2023).

3. Гісем О.В. Історія: Україна і світ (інтегрований курс, рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загал. серед. Освіти. Харків: Ранок, 2018. 256 с.

4. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918 – 1921 рр.).

URL: https://drive.google.com/file/d/1fl2k5Ay5lxiTKTpiBbCz8hqJWmWX0zWC/view

(дата звернення: 23.03.2023).

5. Коляда О.Б. Українська Держава. Павло Скоропадський. Антигетьманська опозиція.

URL: https://naurok.com.ua/urok-ukra-nska-derzhava-pavlo-skoropadskiy-300155.html (дата звернення: 20.03.2023).

6. Кузьменко Н. В. Українська Держава Павла Скоропадського.

URL: https://urok.osvita.ua/materials/history_ukraine/ukrainska-derzava-pavla-skoropadskogo/ (дата звернення: 23.03.2023).

7. Рубльов С., Реєнт О. Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. /Україна крізь віки., Т.10. Київ: Альтернативи, 1999. – 320 с.