Мій рідний край-моя Земля

Міністерство освіти і науки України

Полтавський обласний еколого-натуралістичний центр

учнівської молоді

 

 

Обласний конкурс «Мій рідний край ­– моя земля»

 

 

 

 

 Пошуково-дослідницька робота з екології

на тему: «Пластикові пакети – недооцінена проблема сьогодення. Скажемо пластиковим пакетам – НІ!»

 

 

                                                                     Виконали:  члени гуртка

«Юні охоронці природи»

Кобеляцької філії ПОБЛЕНЦУМ

 

Керівник гуртка:

Глинська Марина Григорівна

 

 

 

 

 

 

Кобеляцька філія ПОБЛЕНЦУМ – 2019 р.

Зміст

Вступ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми:  Сьогодні ми все частіше чуємо слова «забруднення навколишнього середовища», «забруднення довкілля», «забруднення дитячих майданчиків», і так можна продовжувати довго. Ми вже стали звикати до цих слів і продовжуємо свою бездіяльність. Такі  дії людей на Землі у найближчий час можуть повернутися великим нещастям, бідами усього людства. В наших руках доля природи - наша доля і ми повинні зробити все для того, щоб допомогти рідній природі, тим самим зможемо продовжити життя в наступних поколіннях. Що ж можемо ми, гуртківці, зробити для навколишнього середовища а саме для селища Світлогірське? З чого треба почати свої дії? Хто в цьому допоможе нам? Як організувати роботу, щоб зберегти чистими вулиці у нашому регіоні? Задумуючись над екологічними проблемами світу, перш за все треба дбати про чистоту тієї території, де ми проживаємо. Саме такі думки спонукали розробити проект «Пластикові пакети – недооцінена проблема сьогодення. Скажемо пластиковим пакетам – НІ!».

     Ми всі дуже добре знаємо, як поводитись, щоб не нашкодити природі, і багато говоримо про її захист та чистоту. Але треба кожному почати з себе. Станьмо розумними господарями на своїй землі і пам’ятаймо, що забруднення, як ланцюгова реакція, може призвести до екологічної катастрофи.

Мета проекту:

•  формування особистості, яка здатна свідомо, активно, творчо впливати на навколишній світ;

• формування в учнів умінь і навичок ініціативи, самостійності, віри у свої сили;

• сприяння виробленню активної життєвої позиції, прагненню до здійснення громадянських дій;

• здійснення еколого-просвітницької роботи;

• залучення учнів до практичної діяльності з розв'язання проблем навколишнього середовища місцевого значення;

• розвиток дослідницьких та практичних умінь учнів, навичок роботи з додатковою літературою, комп’ютером, пошуком інформації в мережі Інтернет;

• виховання екологічного світогляду, почуття причетності до проблем свого села і планети в цілому, дбайливе, свідоме ставлення до природи, розуміння того, що людина є її частиною, залежить від неї.

Завдання роботи:

• дослідити проблему забруднення навколишнього середовища пластиковими пакетами;
• з′ясувати, як вирішується дана проблема у світі;
• виробити рекомендації щодо зменшення забруднення;
• винайти шляхи застосування використаних пластикових пакетів.

Об’єкт дослідження: пластикові пакети.

Предмет дослідження: вплив пластикових пакетиків на довкілля, застосування використаних пластикових пакетів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І

Сміття – проблема не тільки нашого міста, а й усієї планети земля

На сьогоднішній день сучасна людина споживає в рази більше, ніж його предки. Щороку обсяги споживання зростають, а разом з ними зростає і кількість відходів. В даний час проблема забруднення є не просто труднощами, це вже екологічна катастрофа глобального характеру, яку необхідно терміново вирішувати. Частина країн вже зробили певні кроки після усвідомлення всієї небезпеки забруднення побутовими відходами, але в більшості, на жаль, ситуація не змінюється.

Ситуація різко погіршилася коли з’явилися пластмаса та інші синтетичні матеріали, які майже не розкладаються і завдають величезної шкоди флорі і фауні в радіусі сотень кілометрів від територій організованих поховань. Погіршує ситуацію і та обставина, що виробники переслідують виключно власні інтереси, дбаючи про отримання прибутку, змушують споживача купувати все більше товарів і позбавлятися від старих речей, викидаючи їх на звалища, де лежать вони багато років, отруюючи все навколо.

   

 

 

 

 

с. Світлогірське. Стежками набережної Дніпра. 

Кілька десятків років тому в деяких розвинених державах усвідомили, що не можна влаштовувати поховання пластмаси на своїх територіях. Це послужило початком так званої «міграції сміття», суть якої полягає в тому, що пластмасове сміття з розвинених країн переправляють на території бідних країн, переважно африканських. Звичайно, подібне рішення не могло обійтися без наслідків. Багато поселень, розташованих на березі Атлантики, спорожніли, і над ними утворюється постійний смог. Жити в таких місцях неможливо – на континенті гігієна і медицина знаходяться на дуже низькому рівні, а зміг, який виникає через гори пластмасового сміття, в буквальному сенсі вбиває людей.

Звичайно, деякі люди не надають великого значення проблемі сміття, оскільки не розуміють, якої шкоди, крім неприємного запаху, він може нанести. Насправді ж, ситуація критична. У складі відходів можуть перебувати отруйні легкі речовини, хімічні сполуки, важкі метали, які разом з опадами можуть потрапляти у водойми через ґрунтові води.

Якщо говорити про пластмасові відходи, то вони завдають просто колосальної шкоди. Пластик розкладається протягом мільйонів років, в процесі виділяючи різного роду шкідливі речовини. На більшості звалищ пластик спалюють з метою звільнення місця для нових партій відходів, але при спалюванні із пластику виділяються важкі метали, що руйнують озоновий шар. Крім цього, в результаті згорання утворюється дим, який при потраплянні в організм людини або тварини, може привести до смертельно небезпечних захворювань і навіть смерті. Продукти розпаду пластмаси піднімаються в повітря і випадають згодом назад на поверхню Землі у вигляді кислотних дощів.

 

 

 

 

 

Обмеження використання пластикових пакетів

В світовій практиці існує велика кількість різноманітних прикладів обмеження  використання пластикових пакетів. В основному це або повна заборона пакетів певної товщини або накладання різноманітних штрафів.

Для боротьби із забрудненням навколишнього середовища поліетиленовими пакетами застосовуються різні заходи, і вже близько 40 країн ввели заборону або обмеження на продаж і (або) виробництво пластикових пакетів:

• однією з найбільш забруднених країн у світі є Сполучені Штати Америки, де щороку утворюється близько 157 мільйонів тонн сміття. На жаль, проблему побутового сміття в країні майже не вирішують, переробляється лише п’ята частина відходів, все інше звозиться на муніципальні звалища.
• у Швеції проблема сміття частково вирішена за допомогою утилізації банок від пива і соків. Люди повертають в спеціалізовані точки прийому дві третини банок. За рік, таким чином, близько 600 тисяч банок відправляється на переробку, що дає можливість заощадити близько 96 відсотків на виробництві нових банок.
• одним з лідерів серед країн з переробки сміття є Німеччина. Жителі країни сортують всі відходи по мішках для сміття, і тільки після цього відправляють його до спеціальних контейнерів.

Як стає зрозуміло з вищесказаного, в останні десятиліття питання зі сміттям стало проблемою – або людство перемагає сміття, або сміття знищує людство. Рішенням проблеми сміттєвого забруднення планети впритул займаються уряди всіх розвинених держав.

Незважаючи на те, що уряди багатьох країн займаються питаннями пошуку методів для боротьби зі сміттям, проблеми залишаються. У багатьох країнах працюють спеціалізовані заводи, які переробляють великий спектр відходів, зокрема, пластика та скла. З економічної точки зору, діяльність таких підприємств дуже вигідна, оскільки приблизно 80 відсотків усіх відходів, що надходять на переробку, знаходять друге життя. Але, як було сказано вище, багато хто з цих підприємств забруднюють навколишнє середовище.

У деяких європейських країнах підтримується добровільний збір і здача сміття в спеціалізовані точки переробки. Наприклад, в Англії люди отримують непогані надбавки до зарплати за те, що здають сміття в центри переробки. Крім того, у багатьох державах на вулицях з’явилися різнокольорові контейнери для сміття, в які складаються різні види відходів. Це значно спрощує і здешевлює переробку сміття. За викидання сміття в недозволених місцях або пристрій несанкціонованих звалищ у багатьох країнах передбачено значний штраф, який часто дорівнює місячному доходу людини, що автоматично відбиває бажання викидати сміття де попало.

Безсумнівно, заходи, які проводяться на державному рівні і спрямовані на вирішення проблеми відходів, мають важливе значення, проте покладатися виключно на державу не варто – люди повинні самі робити все для того, щоб правильно позбавлятися від відходів.

Існує кілька простих правил, дотримуючись яких, людина зможе зменшити кількість відходів на планеті. В першу чергу, не варто сліпо довіряти рекламі і викидати речі тільки тому, що вони трохи застаріли. Нову техніку або речі потрібно купувати тільки в тому випадку, якщо старі зламалися остаточно або перестали бути потрібними.

Речі, які є непотрібними, можна подарувати комусь чи продати тим, кому вони дійсно потрібні. Це не тільки допоможе поповнити сімейний бюджет, але і продовжить життя самої речі.

Якщо термін придатності продукції підійшов до кінця, його необхідно здавати на вторинну переробку. Сучасна продукція майже на 80 відсотків складається з придатних для переробки матеріалів.

Проблема глобального забруднення відходами планети в даний момент дуже актуальна і такою вона буде залишатися протягом багатьох років – до того часу, поки люди не придумають зовсім нові методи утилізації сміття, які дадуть можливість назавжди покінчити з відходами. А до тих пір кожна людина повинна пам’ятати про важливість переробки відходів, а також дотримуватися нехитрих правил, що дозволяють хоча б трохи зменшити кількість сміття на Землі.

 

 

 

 

 

 

12 фактів про пластикові пакети, які повинен знати кожен

Звичайний пластиковий пакет давно ввійшов у наше життя як звичний предмет побуту настільки, що мало хто задумується, звідки вони беруться й куди зникають після використання. Зазвичай похід до супермаркету завершується значним поповненням домашньої колекції пластикових пакетів різного розміру, більшість із яких зовсім скоро відправляться на звалище.

1. 160 000 пластикових пакетів використовуються в світі щосекунди.

2. 5 трильйонів пакетів виробляється на рік. Складені поряд вони можуть огорнути планету сім разів.

3. Так звана Велика тихоокеанська сміттєва пляма – величезне скупчення сміття, що дрейфує в океані, складається більшою частиною саме з пластику.

4. У 2008 році на березі океану в Каліфорнії в шлунку мертвого кита знайшли близько 22 кг пластику, що, ймовірно, і стало причиною загибелі.

5. Пластик є штучно синтезованою сполукою, період розпаду якої триває до 1000 років – мінімум кілька десятків поколінь наших нащадків зможуть «милуватися» пластиковим спадком нашої епохи, якщо нічого не змінити.

 6. Пластиковий пакет забруднює довколишнє середовище, коли починає розпадатися. Його мікрочастинки просочуватимуться в ґрунт/воду, несучи отруту для рослин, мікроорганізмів, ґрунтових вод, тощо.

 7. У середньому одна сім’я використовує 15 пакетів різного розміру за один похід до супермаркету.

8. Від 1% до 3% – саме стільки пакетів піддаються вторинній переробці по всьому світі.

9. Пластикові пакети є поширеною причиною загибелі морських тварин, котрі плутають їх із їжею.

10. 1977 – рік появи пакетів у супермаркетах.

11. Загальна маса пластикових відходів на півночі Тихого Океану за деякими підрахунками перевищує масу планктону в 6 разів.

12. Пластик виробляється з невідновлюваних ресурсів, таких як нафтопродукти та природній газ, видобуток яких шкодить довкіллю.

Оцінивши глобальні масштаби, напрошується сповнений подиву висновок – але це ж всього-на-всього один пластиковий пакет! Проте, один він для Вас, а для всіх жителів країни, континенту та планети це мільйони й мільярди одиниць пластикового сміття, котрими скористаються не більше кількох разів.

Проте, не все так погано, адже в світі існує багато ініціатив, спрямованих на те, щоб виправити проблему. Існують різні державні програми, спрямовані на зменшення кількості пластикових відходів та заохочення вторинної переробки сміття.

Кожен із нас може зменшити обсяг використання пластикових пакетів, використовуючи їх повторно та надаючи перевагу сумкам із натуральних матеріалів (так званим «еко-сумкам»).

 

 

 

 

 

 

Пам’ятаймо, що найвищу користь для себе ми можемо принести лише тоді, коли цілком усвідомлюватимемо те, що робимо. Ми не задумуємося про використання пластикових пакетів у магазинах, так само як і часом не задумуємося над тим, що в ці пакети кладемо.

Бездумність при споживанні призводить до тяжких наслідків, тому варто щоразу спиняти себе й ставити подумки контрольні питання. Вони дадуть відчуття відповідальності за своє самопочуття та здоров’я.

Відповідальність та розуміння істини завжди є непростим тягарем для людини. Але свідомий вибір є саме тією ціною, яку ми маємо сплатити за своє благополуччя. Адже ніхто, окрім нас самих, цей вибір зробити не зможе.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пластик і продукти харчування

В супермаркеті, на ринку, в магазині ми так «прив'язалися» до цих зручних пакетів, що навіть перестали помічати їх. Адже якщо вони раптом зникнуть з ужитку, то тепер це нас сильно не влаштує.

Але тут виникає питання, а чи безпечно таке повсюдне використання синтетичного матеріалу? Можливо, більш природно повернутися до старого методу загортання продуктів та інших товарів у звичайний сіру папір? Як поліетилен впливає на продукти, а значить і на наше з вами здоров'я? Особливо часто це питання стало виникати з появою вже готової продукції, напівфабрикатами. При цьому виробники деяких видів продуктів навіть рекомендують готувати прямо в пакетах: каші в пакетиках, супи або гарніри в багатошарових упаковках або пінопластових стаканчиках.

Споживачам особливо подобається такий вид упаковки, бо вона захищає продукти від зовнішнього впливу, через неї добре проглядається товарний вигляд виробу, а головне — на пакеті можна розмістити рекламний матеріал.

Але яскраві логотипи і заклики можуть нести в собі небезпеку у вигляді фарби, в яку часто додаються токсичні речовини, здатні проникнути через плівку в продукти. Не забувайте і про хімічний клей, яким з'єднуються шви упаковки, він теж може проникнути всередину і контактувати з їжею.

Найменш безпечним пластиком сьогодні називають поліетилен. Тим не менш, поліетилен містить токсичні для здоров'я речовини – мономерні фталати. Найбільшу небезпеку вони несуть для печінки. Медики закликають використовувати при реалізації продуктів харчування тільки харчовий поліетилен, де токсичні речовини містяться в мінімальній кількості. Але виявити отруту на око неможливо, для цього потрібні спеціальні лабораторні дослідження. Чи може покупець бути впевнений в тому, що продавець не використовує пакети з токсинами?

Якщо ми нечасто їмо продукти з токсичних пакетів, то навряд чи вони зможуть принести шкоду організму. Але щодня сучасні люди купують в магазинах продукти в різних поліетиленових упаковках для свого столу, а це може завдати непоправної шкоди здоров'ю.

Зараз дуже поширений для упаковки м'яса, риби, фруктів, овочів вакуумний поліетилен. Він дійсно довше зберігає свіжість продуктів. Але слід пам'ятати, що безкиснева середа сприятлива для розмноження окремих видів бактерій, що активізуються після того, як упаковку розкривають. Зберігання ж продуктів в холодильнику в розкритій упаковці ще більше збільшує шанс на отруєння.

Лікар-епідеміолог Леонід Грачов стверджує, що на поліетиленових пакетах міститься більше 50 різновидів хвороботворних бактерій, серед яких і кишкова паличка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Що  ж робити, щоб зменшити кількість сміття.

• Впровадити обов`язкову систему роздільного збору й сортування сміття (Разом сміття, по одному цінна сировина).
• Штраф за викидання сміття.
• Друге життя непотрібних речей.
• Організація чисте довкілля.
• Креативні ємності для сміття.
• Агітаційна робота.

Нас турбує проблема сміття, багато якого лежить під ногами, оскілький це ресурс, гроші та можливості, особливо якщо поглянути на сміття в межах спільноти, яка у своїй загальній масі могла би допомогти українській економіці.

Ми помітили, що більшість людей не до кінця розуміє цінність сортування побутових відходів. Усі звикли викидати їх у пакет і забувати. Й у цьому немає їхньої провини, адже ніхто не розповідав, що сміття — цінний ресурс, що його можна здавати і є спеціальні контейнери у дворі для роздільного збору відходів.

Для формування звички сортувати сміття у населення потрібно 10-15 років.

За час роботи над проектом ми намагалися пояснити, що звичне прибирання далеке від екологічної активності. Якщо збирати все знайдене сміття в один пакет, то цінна вторсировина — скло, пластик, метал — поїде на полігон, який і без того вже переповнений і є небезпечним для екології місцем. Відсортувавши вуличне сміття за видами вторсировини і здавши в пункти прийому, залежно від кількості, то можна  отримати значні кошти, на які можна купити саджанці дерев, декоративні кущі або квіти, щоб облаштувати територію. Одним слово, зробити не лише красиво, але й максимально корисно.

2.1. Заходи щодо заборони використання пакетів у магазинах.

У країнах Європи вже почали відмовлятися від пластикової упаковки. Низка держав протягом останніх декількох років зробила пластикові мішечки у крамницях та супермаркетах платними або іншими способами обмежила їхнє використання. Зокрема, у Франції, і торбинки поступово стають рідкістю.

 

«Більшість людей і в магазинах одягу, і в продуктових магазинах використовує паперові пакети або навіть картонні коробки.   І навіть у закладах швидкого харчування чи у кафе, коли береш з собою їжу або напої, то пакують їх завжди у картонні стаканчики або паперові тарілки».

 

Нещодавно  Європейці розпочала громадські консультації, щоб вивчити всі можливі способи зменшення вживання цих продуктів, що забруднюють довкілля.  Представник цієї установи, що опікується проблемами навколишнього середовища, зауважують, що ще 50 років тому практично ніхто не знав, що таке одноразовий пластиковий пакунок.

 

«Коли  ми їх вживаємо протягом декількох хвилин, а далі вони забруднюють довкілля протягом десятиріч. З огляду на це вони вивчають всі можливі способи, включно з повною забороною цих пакетів на рівні всієї Європи».

 

В Італії  вже заборонили використання пакетів у магазинах.

 

Найсуворіші в світі санкції за виробництво, імпорт або продаж пластикових пакетів загрожують жителям Танзанії (Африка) – штраф у 2000 доларів або рік в’язниці.

Я вважаю, що й Україні теж треба впроваджувати певні кроки, щоб зменшити обіг шкідливої пластикової упаковки. Це повинно супроводжуватися підняттям на якісно новий рівень процесу збирання макулатури. З тим, щоб ці паперові відходи та різноманітна целюлоза перероблялися саме на сировину, придатну для виготовлення паперових пакетів. Крім того, паперова тара не менш зручна, ніж пластикова, і значно легше утилізується. Починати треба із політичної волі, яка б матеріалізувалася в певних законодавчих актах, які б змушували, стимулювали і заохочували підприємців відмовитися від пластикових пакетів. Зайнятися утилізацією тих видів пластикової тари і в ході реалізації цієї програми запровадити цілу систему екологічних податків та екологічних стимулів.

 

Нещодавно вчені винайшли так звані біопакети. Вони розкладаються на вуглекислий газ і воду всього за 3 роки, тож не мають негативного впливу на навколишнє середовище. Такі торбинки вже продаються і в Україні.

Нажаль, у вільному продажі, знайти такі пакети доволі складно. Окрім пакетів для сміття – їх можна придбати в магазинах. Також можна замовити виготовлення таких пакетів для своєї компанії.

Інші альтернативи пластиковим пакетам

Папір 

Тут добре працює приказка – все нове, усе добре забуте старе. Адже люди старші 35-40 років добре пам’ятають як їм загортали відрізаний сир у коричневий папір, а м’ясо – у вощений і молоко продавали у скляних пляшках.  В багатьох країнах для пакування продуктів використовують  паперові пакети. В Україні у супермаркетах вже почали використовувати паперові пакети для хлібу та хлібобулочних виробів. Нажаль, товари запаковані у паперову упаковку трапляються доволі рідко і, як правило, за більш високою ціною. Дуже часто під паперовою обгорткою міститься поліетиленовий пакет, тому варто не втрачати пильність.

Торбинки з тканини

Це, мабуть, найпростіший варіант для зменшення використання пакетів в побуті.

По перше – на ринку представлений доволі широкий вибір різноманітних еко-торбинок. По друге – їх доволі легко пошити самому. Фактично це зшитий по периметру прямокутник з тканини з пришитими стрічками для зав’язування. (Якщо будете шити самі обирайте найлегшу тканину).

Причинами нагромадження сміття вважаю:

 

• Відсутність належної культури громадян;
• відсутність необхідної кількості контейнерів для сміття(часто нести сміття просто «немає куди»: поодинокий смітник, який завалений купою сміття, і люди, в кращому випадку, кидають сміття на цю купу, а в гіршому просто під ноги);

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як використовувати й утилізовувати пластикові пакети з меншою шкодою для довкілля. Поради

1) Не брати зайвий пакет.

Якщо ви просто відмовляєтесь на касі від великого пакета і використовуєте свою багаторазову торбу, сумку чи рюкзак, якщо не пакуєте в пакетик уже й так запакований сир (а раптом протече), не кладете в нього уже й так двічі запакований крем – ви вже на правильному шляху.

2) Повторно використовувати існуючі пакетики.

Якось так виходить, що навіть коли ти відмовляєшся від пакетів, вони все одно не виводяться з дому. Хтось щось приніс, сам таки купив – і вони знову перед тобою. Це пробачається. «Одноразовий» пакет насправді можна використовувати три, а то й чотири рази – при умові, що перед цим у нього не поклали масло чи якийсь мохнатий фрукт. Просто захопіть з собою наступного разу в магазин чи на базар кілька пакетів: і використовуйте їх повторно.

3) Використовувати багаторазову тару.

Придбайте кілька коробочок, лоточків, баночок для покупок нефасованих продуктів. Безумовно, бувають спонтанні покупки, а лоточок не завжди лежить у сумці. Нічого страшного, запакуйте цього разу в одноразовий пакет, їх же ніхто не відміняв, врешті-решт! Але коли ви їдете планово в супермаркет чи на базар, ще й їдете своїм великим красивим автомобілем – візьміть свою тару, це ж елементарно! З часом побачите, що незвична справа стане нормою і взагалі перестанете про це думати. Просто спробуйте!

4) Утилізуйте правильно!

Якщо викидаєте кульки – зав’яжіть їх в клубочок або зав’яжіть декілька вузликів – так вони не будуть так легко розноситись вітром. А ще краще – збирайте використані пакети у пластикові пляшки. Їх туди поміщається дуже багато!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Друге життя сміття або мистецтво переробки сміття

У більшості українців є лише один "сміттєвий" закон: не виносити сміття з хати ввечері, бо "гроші з будинку несеш".

А от як із сміття можна заробити кошти не всі знають.

Наприклад: щоосені на вулицях у нас іде битва з урожаєм - збирання опалого листя. Найчастіше воно потрапляє на смітники, а краще було б готувати з опалого листя компост. Так вже роблять у деяких містах, де компост - цілком дохідний бізнес. А з листя, трави та гілок можна робити органічні добрива.

З пляшок можна зробити в себе на клумбі озеро.

 

3.1. Краса з вторсировини.

В Україні технології переробки побутових і промислових відходів тільки освоюються або, у кращому випадку, використовуються в промисловому виробництві. У світі такі відходи і вторсировина давно стали об'єктом уваги дизайнерів, що роблять з них красиві і, головне, функціональні речі. Правда, дорогі...

Сімейна компанія Freitag купує в АТП по всьому світу вторсировину і шиє 40 видів сумок, гаманців і чохлів (у тому числі для iPhone і iPad) і продає у 300 магазинах в усьому світі.

А от американська компанія Escama Studio робить сумки й аксесуари з... ключів-кілець від бляшаних банок для напоїв. Матеріал для сумок закуповують на базах втор сировини. Ключі від банок сортуються, миються, шліфуються і потім уже за спеціальною технологією зшиваються в готовий виріб.

Ціни теж кусаються: брошка або кольє - 30-40 доларів, невелика сумка - 90-110 доларів, сумка з довгими ручками - 250 доларів.

В Україні деякі жителі  також використовуються в втор сировину для дизайну власних приміщень або клумб.

Висновки

Метою моєї роботи було привернути увагу до проблеми забруднення середовища пластиковими пакетами.

Дослідивши дану проблему, з′ясувавши, як вона вирішується у світі, я намагалася виробити власні рекомендації щодо зменшення забруднення. Основною моєю рекомендацією було пакувати використані пакети у пластикові пляшки та здавати останні на переробку.

Тривалість життя пластикового пакету складає у середньому 25 хвилин, потім він відправляється в сміттєвий кошик. Така доля більшості поліетиленових пакетів. Німецька екологічна організація Deutsche Umwelthilfe (DUH) підрахувала, що у світі щорічно використовується трильйон пакетів із пластику. Тільки у 2010 році в Європі, за даними DUH, було зроблено 750 тисяч тонн одноразових пластикових пакетів. Це відповідає вазі 625 тисяч легковиків. Найжахливіше, що час розкладання пластику складає кілька сотень років – для порівняння, паперовий квиток на автобус розкладається протягом декількох тижнів. Навіть консервній банці потрібно менше часу – предмети з жерсті повністю розпадаються приблизно за 100 років.

Уявіть собі, що все це сміття з пакетиків опиняється в просторі, пластик є скрізь! Тому, вважаю, що запакувавши його, ми частково уникнемо  глобальної проблеми.

Проаналізувавши інформацію з різних джерел, я також виявила, що використані пластикові пакетики краще не викидати у сміття, а здавати на переробку з метою подальшого їх застосування у різних галузях промисловості, сільському господарстві. На своїх присадибних ділянках рекомендую використовувати пакети для тимчасового зберігання овочів і зерна, для силосування, для поливу, обрізками пакетів можна покривати землю під плодово-ягідними культурами.

      Жодний населений пункт сьогодні самостійно не зможе вирішити свої екологічні проблеми. Тільки спільними зусиллями всього людства ми зможемо досягти позитивних результатів.

Ми повинні пам’ятати:

 Ми на своїй планеті - не тимчасові мешканці, а Мудрі Господарі!

Список використаних джерел

1. Безручкова С.В. Екологія. 11 клас. Розробки уроків. – Х.: Ранок, 2011. – 208 с.
2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань: підручник. – К.: Либідь, 1997. – 288 с.
3. Бойчук Ю.Д., Солошенко Е. М. Екологія і охорона навколишнього середовища. - К.: Видавничий дім «Княгиня Ольга», 2005. – 302 с.
4. Джигирей В. С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: навч. посібник. -К.: Знание, КОО., 2004. – 309 с.
5. Задорожний  К.М. Усі уроки екології. 11 клас. Проф. рівень /               К.М. Задорожний, О.Г. Стадник – Х.: “Основа”, 2011. – 363 с.
6. Задорожний К.М. Усі уроки екології. 10 клас. Проф. рівень /                К.М. Задорожний, В.І. Садкіна. – Х.: “Основа”, 2010. – 381 с.
7. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. – 238 с.
8. Природа. Екологія. Для дітей середнього шкільного віку / А.А. Ходоренко – Х.:Фоліо, 2008. – 315 с.
9. Царик Л.П. Екологія: підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень / Л.П. Царик, П.Л. Царик, І.М. Вітенко –     К.: Генеза, 2010. – 240 с. іл.
10. Царик Л.П. Екологія: підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту, академічний рівень / Л.П. Царик, П.Л. Царик, І.М. Вітенко – К.: Генеза, 2012. – 96 с. іл.