Міжнародне гуманітарне право

Холковський Артем Павлович 10 листопада 15 Відгуки відсутні

Про матеріал

Міжнародне гуманітарне право (МГП) — це система міжнародно визнаних правових норм і принципів, які застосовуються під час збройних конфліктів для обмеження наслідків війни, захисту жертв конфлікту та регламентації дозволених засобів і методів ведення воєнних дій. Його часто називають «правом війни» (jus in bello) або «правом збройних конфліктів»
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Міжнародне гуманітарне право. Зміст і значення Женевських конвенцій. Холковський А. П.

Номер слайду 2

Мета уроку : Ознайомити учнів з історією розвитку МГП ;Вивчити основні завдання МГП, зміст і значення Женевських конвенцій;Формувати вміння оцінювати межі порушень МГП ;Розвивати інтерес до питань гуманітарного характеру на місцевому,національному і міжнародному рівнях ,інтерес до подій сьогодення. Виховувати покоління відповідальних молодих людей,готових твердо дотримуватись норм МГП, принципів поваги до загальнолюдських цінностей , співчуття до жертв насилля;Прищеплювати любов до Батьківщини , дисциплінованість і мужність, гордість за Збройні сили України.

Номер слайду 3

Основні питання Історія виникнення поняття «міжнародного гуманітарного права»2. Головні завдання та принципи МГП3. Зміст Женевських конвенцій4. Умови дотримання Женевських конвенцій під час АТО на Сході України.

Номер слайду 4

Анрі ДюнанІніціатор підписання Женевської конвенції

Номер слайду 5

 Загальновизнаним автором широко використовуваного терміну "міжнародне гуманітарне право" є відомий швейцарський юрист Жан Пікте. Він з 1946р. очолював Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) і був відповідальним за підготовчу роботу, пов'язану з прийняттям у 1949 р. чотирьох Женевських конвенцій про захист жертв війни.

Номер слайду 6

Цілком природним є те, що цей яскравий і всім зрозумілий термін "міжнародне гуманітарне право" першими почали застосовувати співробітники Міжнародного Комітету Червоного Хреста, а також ті їх прихильники, хто предметом регулювання цієї галузі міжнародного права вважає виключно сферу збройних конфліктів.

Номер слайду 7

Враховуючи досвід реальних війн, світове співробітництво прийшло до необхідності обмеження насилля воюючих сторін, шляхом узгодженої розробки і укладення договорів, які регулюють відносини між державами в період збройних конфліктів. Так виникла система міжнародного гуманітарного права, або права війни. Основне завдання міжнародного права, - відмічав Ш. Монтеск'є,- звичайно полягає в тому, що народи повинні в мирний час робити по можливості більше добра, а під час війни по можливості менше зла" Зменшити страждання, пом'якшити жорстокість, які не викликані воєнною необхідністю, захистити права людини під час війни, зупинити намагання воюючих сторін будь-якими засобами досягти перемоги над супротивником - ось головна мета міжнародного гуманітарного права.

Номер слайду 8

Міжнародне гуманітарне право (іноді воно має назву право збройних конфліктів або право війни) - це сукупність міжнародно-правових норм, які направлені на захист жертв збройних конфліктів і встановлюють заборону або обмеження методів і засобів ведення війни, а також відповідальність за порушення відповідних принципів і норм.

Номер слайду 9

Три основні завдання МГП Захищати. Запобігати. Обмежувати

Номер слайду 10

Міжнародне гуманітарне право знаходить своє відображення у відповідних міжнародних договорах (конвенціях). До таких джерел відносяться: чотири Женевські конвенції від 12 серпня 1949 р. про захист жертв війни, а саме: про поліпшення долі поранених і хворих в діючих арміях (Перша Конвенція); про покращення долі поранених, хворих і осіб, що потерпіли корабельну аварію, з складу збройних сил на морі (Друга Конвенція); про поводження з військовополоненими (Третя Конвенція); про захист цивільного населення під час війни (Четверта Конвенція). style.colorfill. Colorfill.typestyle.colorfill. Colorfill.typestyle.colorfill. Colorfill.typestyle.colorfill. Colorfill.type

Номер слайду 11

Кодекс поведінки учасника бойових дій . Вимоги міжнародного гуманітарного права щодо правового статусу учасників бойових дій та миротворчих операцій

Номер слайду 12

І Женевська конвенція І конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих армія. Стосовно всіх поранених і хворих, незалежно від того, до якої сторони вони належать, забороняються такі дії: - Всякі види вбивств, фізичні каліцтва, жорстоке поводження, тортури і катування; - Медичні або наукові експерименти; - Видалення тканин або органів для пересадки; - Взяття заручників; - Посягання на людську гідність, зокрема, образливе або принизливе звертання; - Засудження і застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного належним чином судом, за наявності судових гарантій.

Номер слайду 13

ІІ Женевська конвенціяІІ конвенція про поліпшення долі поранених , хворих і осіб,що зазнали корабельної аварії ,зі складу збройних сил на морі

Номер слайду 14

ІІІ Женевська конвенціяІІІ конвенція про поводження з військовополоненими З моменту взяття в полон відповідальність за військовополонених несе держава, яка їх захопила, а не окремі командири, що, зрозуміло, не виключає кримінальної відповідальності останніх за злочини проти військовополонених. Військовополонений не злочинець, а солдат, що виконував свій обов'язок.

Номер слайду 15

ІV Женевська конвенція. Четверта конвенція про захист цивільного населення під час війни У випадку збройного конфлікту право сторін: вибирати будь-які методи (способи) чи засоби ведення війни (бойових дій) є обмеженими. Додатковий протокол Ι, ст. 35/1.

Номер слайду 16

Четверта конвенція про захист цивільного населення під час війни Забороняється вести бойові дії проти цивільного населення.

Номер слайду 17

Четверта конвенція про захист цивільного населення під час війни Забороняється використовувати цивільне населення для захисту військових об’єктів.

Номер слайду 18

Четверта конвенція про захист цивільного населення під час війни. Забороняється використовувати голод, як метод ведення війни проти цивільного населення

Номер слайду 19

Четверта конвенція про захист цивільного населення під час війни. Забороняється нападати на об’єкти цивільного призначення (житлові будинки, лікарні, школи)

Номер слайду 20

Четверта конвенція про захист цивільного населення під час війни. Комбатантам забороняється маскуватися під цивільне населення.

Номер слайду 21

Міжнародний кримінальний суд Перший постійний правовий інститут, до компетенції якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, військові злочини і злочини проти людства . Існує з липня 2002 року. Резиденція – Гаага, однак за бажанням Суду засідання можуть проводитись у любому місці. До липня 2009 року Римський договір ратифікували 110 держав світу. Держав, які підписали, але ще не ратифікували Римський договір – 39, серед них Росія, США, Єгипет, Чехія, Україна, Китай, Індія, Ізраїль, Іран та ін. Міжнародний Кримінальний суд складається із 18 суддів з різних країн.

В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів