"Міжнародне гуманітарне право" (Презентація)

МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО11 клас. Вчитель: Соломонюк-Харитонова Г. Ю.

Міжнародне гуманітарне право (МГП), яке називають також правом війни, або правом збройних конфліктів, містить ретельно розроблені норми, спрямовані на обмеження наслідків збройного конфлікту.

Нормативно-правова база МГПМіжнародне гуманітарне право кодифіковане в: Гаазьких Конвенціях. Женевських конвенціях   і Додаткових протоколах до них резолюціях Генеральної Асамблеї ООН  інших документах.

Принципи і норми МГПОсновоположним прнципом МГП є:гуманність. Норми згруповані в наступні розділи: медичний персонал і установипоранені та хворівійськовополонені:цивільне населенняцивільні об’єктиокуповані територіїІнтернуваннязасоби й методи ведення воєнних дій:

Основні принципи МГПгуманність, воєнна необхідність, обмеження засобів і методів ведення війни, пропорційність між військовою необхідністю та дотриманням гуманності, недопущення зайвих страждань, вибір дозволених засобів і методів ведення воєнних дій, захист довкілля під час збройного конфлікту, дотримання розрізнення між комбатантами і некомбатантами, неприпустимість дискримінації особи, захист цивільного населення та цивільних об'єктів, а також жертв війни, карна відповідальність за порушення принципів і норм МГП

Завдання МГПМГП виконує такі завдання: а) визначає правовий статус осіб і об'єктів, які перебувають у районі ведення воєнних дій, захищає об'єкти, що не мають військового значення; б) встановлює ряд обмежень у виборі засобів і методів ведення воєнних дій сторонами, що воюють; в) регламентує права та обов'язки осіб, яких захищає МГП; г) установлює відповідальність держави й окремих осіб за порушення норм МГП.

Женевські конвенції— основні нормативно-правові акти МГП«Про поліпшення становища поранених і хворих у діючих арміях» ( І Конвенція)«Про поліпшення становища поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі» ( II Конвенція)«Про поводження з військовополоненими» (III Конвенція)«Про захист цивільного населення під час війни» (IV Конвенція)

Перша Конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях. Зобов'язує її учасників збирати на полі бою поранених і хворих супротивника і надавати їм допомогу

Друга Конвенція про поліпшення долі поранених, хворих і осіб, що зазнали корабельної аваріїВизначає правила поводження з пораненими та хворими під час морської війни, за аналогією з правилами, передбаченими Конвенцією про поліпшення становища поранених і хворих у діючих арміях.

Третя Конвенція про поводження з військовополоненими. Регламентує головні правила поводження воюючих сторін з військовополоненими.

Четверта Конвенція про захист цивільного населення під час війни. Передбачає гуманне поводження з населенням, що перебуває на окупованій території, і захищає його права.

Висновок. Переважна більшість норм МГП, а їх є понад 160, мають імперативний характер. На них не поширено «принцип взаємності», тобто воююча сторона не може відмовитися від їх дотримання навіть у тих випадках, коли інша сторона їх порушує. Вирішальне значення приділяють визнанню норм суверенними державами. Їхня згода, що підтверджена в договорах чи відображена тривалим дотриманням звичаїв цивілізованих націй, і є основою законів війни, тобто МГП. Звичаї міжнародного гуманітарного права мають вирішальне значення в сучасних збройних конфліктах, оскільки вони заповнюють прогалини, залишені договірним правом і в такий спосіб посилюють захист, який забезпечують жертвам.

Домашнє завдання:1. Опрацювати § 1.2. Переглянути відео «Коротко про правила війни».3.* Підготувати повідомлення про російсько-українську війну на Сході України.