Міжнародний день рідної мови

Виховний захід , присвячений Міжнародному дню рідної мови

 ( інтегрований, українська мова з музичними мистецтвом)

«Ну що здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого,

 А серце б’ється – ожива, як їх почує!»

Мета: Розширити знання учнів про багатство мов, формувати розуміння того, що мова – надбання кожного народу; розвивати комунікативну компетентність учнів; виховувати любов до рідної мови як неоціненного скарбу свого народу, толерантність і повагу до мов та національної самобутності інших народів, почуття патріотизму громадян Української держави.

 Обладнання: карта України, дівчина Мова, вислови про мову, прапор України, презентація.

Практичне значення полягає в збагаченні знань про українську мову, формує навички для подальшого використання, покращує загальну ерудицію.

Святково прибраний клас.

 Вчитель

 Вітаємо з Міжнародним днем рідної мови. Сьогодні нас зібрало свято. Мова єднає нас.

Мова – найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона

відзеркалює душу народу, його історію.

Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людинна повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.

( слайд 1)

 Вчитель

     Для кожного народу Мова – найбільший скарб, одне з багатьох див створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.

     Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людинна повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.

     21 лютого ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови. І сьогоднішнє свято ми присвячуємо нашій рідній українській мові. ( слайд 2)

 

Інсценізація.

Дійові особи: Автор, Діти, Українська мова. Україна.

Автор. Такий гарний край, сонячний, багатий, а

вона йде та плаче, сльози витирає. Так багато хат,

так багато шкіл, церков, а для неї немає  місця.

Діти. Що ти робиш тут, бідна дівчино?

Українська мова. Прогнали мене. Може, ви мене

шануватимете і не дозволите, щоб мене забули?

Діти. Яка бідна і заплакана! Яка сумна сирота! Куди

вона йде? Чому так гірко плаче? Хто ти, дівчино?

Українська мова. Я – українська мова. Мене виганяють

з України. Я блукаю і не маю спокою.

Діти. Бідна мово, заходь до нас. Ти будеш з нами

жити, оповідати вірші, казки, байки. Будеш співати

нам пісні. ( слайд 3) Пісня про Україну

 

Діти. А ти хто, дівчино?

Україна. Я Україна. Допоможу пізнати країну наших батьків,

дідів. Щоб і ми знали, хто ми, чиї діти.

Україна. Бачу, що ви мене шануєте,

любите, не забуваєте. Тоді я буду жити у ваших

серцях і устах.

Дітки, дружіть із мовою

І вивчайте її гаразд.

Не вважайте мене примусовою,

Полюбіть, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить

Все, як пишеться і вимовляється,

Все, як пісня, в мені звучить.

Я журлива, а також піднесена.

Тільки фальш для мене чужа.

В мені – душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова в мені душа.

(Показує рукою на портрети.)

Рідну мову легко розпізнати

В колисковій ніжності верби.

В українській білій тиші хати,

В барвах стяга жовто-голубих. ( слайд 4)

Діти. Нашептала хвилечка Дніпрова,

А старий Славута знає все,

Що від Бога, з пісні і з любові

Мову у душі народ несе.

Діти. Як не можна матері зректися,

Пісні солов’їної в гаю.

 Вчитель

 

Наша мова багата і неповторна. Я думаю всі з цим погодяться.

Хочу привести приклад з одиним випадоком, який яскраво засвічує багатство

нашої мови. Сценка.

Учень

У купе вагона першого класу потяга Львів – Відень їхало четверо паспжирів-інтелектуалів: англієць, німець, італієць, четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова точилася навколо різних тем. Нарешті заговорили про мову: чия краща, багатша, досконаліша і якій бути провідною у світі. Звісно, кожен почав вихваляти свою рідну.

Першим заговорив англієць:

- Англія – країна великих завойовників і мореплавців, які поширили славу англійської мови, рознесли по всьому світу.

- Ха-ха – Німецька мова – то мова двох великих імперій – Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи.

Тут усміхнувся італієць і стиха мовив:

- Панове, ви обидва не маєте рації. Бо італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики і кохання.

Богдан Косів довго думав і нарешті промовив:

- Ви ж бо, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи моглиб ви, скажімо, своїми мовами прочитати невеликий твір, у якому

всі слова починалися б з однакової літери?

- Ні, ні, це неможливо!

- Ось вашими мовами це неможливо, а нашою зовсім просто. Назвіть якусь букву.

- Хай буде «ес».

- Гаразд. Вірш називається «Самотній сад»

Сипле, стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг.

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад – солодкий спокій – спить.

Сонно сипляться сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни, стихли співи –

Срібні співи серенад.

Стиха стеляться сніжинки –

Спить самотній сонний сад.

- Геніально! Неймовірно!

Потім усі замовкли. Говорити вже не було

Потреби. ( слайд 5)

Вчитель

Отже, у кожного народу своя мова. А що для вас значить ваша рідна мова?

 Висловлювання учнів «Що для мене значить рідна мова?»

Вчитель

Про мову складено багато прислів’їв і приказок, різних висловлювань. Давайте пограємо у гру у складемо прислів’я.

Гра «Склади прислів’я»

1. Слово до слова – складається мова.

2. Слово до слова – весела розмова.

3. Від теплого слова і лід розмерзає.

4. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. ( слайд 6)

 

Вчитель

Прислів’я ви склали гарно, а чи можете ви відгадати завдання зі скриньки «Мова- ДНК нації. У мові закодовує нація свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність. Без мови, людина, як і без сонця, повітря, рослин не може існувати! А зараз, хто бажає відповісти на запитання зі скриньки?

Молодці, дітки, гарно відповіли на запитання.

А хто з Вас ще знає вірші про мову? . ( слайд 7)

 

 

Діти. Мова кожного народу –

Неповторна і своя:

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші – трелі солов’я.

Діти. На своїй природній мові

І потоки гомонять,

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Діти. Солов’їну, барвінкову,

Колискову на віки

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Діти. Як ту мову міг забути,

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

Діти. Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас, -

Бо ж єдина – так, як мати,

Мова в кожного із нас!

Діти. От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом.

Діти. Рідну мову я вивчаю,

Її люблю, не забуваю.

Рідну мову буду знати,

Берегти і поважати. . ( слайд 8)

Вчитель.

А насамкінець скажу Вам, що мова це ми!

Тож заспіваймо, щоб ми всі відчули цю красу української мови!

Діти виконують пісню під акардеон. . ( слайд 9)

 

 

 

 

 

 

Виховний захід , присвячений Міжнародному дню рідної мови

 

 

 

 

Мову буду знати, берегти і поважати!