Мої добрі справи. Виховна година

 Мої добрі справи

Мета: допомогти учням усвідомити,  що добро потрібне кожній людині.

            Вчити робити добро. Розповідати учням  про достоїнства людини,

            цінність яких визнана в суспільстві, розвивати мотивацію до аналізу

            чужих вчинків і самоаналізу. Виховувати прагнення творити добро і

            цінувати його.                                                                                                            

Обладнання. Плакат, схема слів, завдання на карточках, квітка добра.

             На дошці записи:

             “Життя дається людині на добрі справи”

              “Доброта краща за красу”

            “Як сонце – краса і прикраса неба, так велич душі – блиск і світоч     

              всякого милосердя”

Учитель. Добрі люди, зустрічаючись, вітаються:

• Добрий день! – мовим за звичаєм,

Доброго дня всім зичимо. Бо ж недаремно мовить істина людська: Людина починається з добра! Першими сідають дівчатка, вони краса, а краса врятує світ. За ними хлопчики – це сила. А щоб бралася охота і щоб скорилась робота, один до одного поверніться, усміхніться, бо кажуть, що з теплою усмішкою краще і працювати.

Учитель. Ви ознайомилися з висловами видатних людей. Про що ж ми

 будемо говорити сьогодні? Так, про добро, про добрі справи,                 

  чому потрібно творити добро і через які справи ми можемо        

  його нести людям.

Що ж таке добро? Чи добрі ваші діти? Чи добрі ваші батьки? Чи добрі діти у нашому класі? У чому це виявляється?

      Робота над схемою.

                             ЗИЧЛИВИЙ

ДОБРО                СОВІСНИЙ

                             ТВОРЕЦЬ

• Які слова можна утворити за цією схемою?
• Як ви їх розумієте?
• Кого із друзів, близьких  можете назвати добротворцем? Чому?
• Хто з вас може назвати себе таким? Чому?
• Які вчинки ви вважаєте хорошими?

 І хоч ви ще маленькі, але, мабуть, у серці кожного  із вас уже встигли прорости ці зерна доброти, бо, кажуть, що доброта не залежить від росту, не залежить вона і від віку.

Давайте разом із вами з ваших добрих вчинків складемо квітку Доброти. А допоможе нам у цьому гра ”Я не хвалюся, але я…”. Ось я почну “Я не хвалюся, але я  сьогодні вранці поливала квіти”( і т.д.). (Діти називають вчинки, а вчитель перевертає пелюстки квітки, вивішеної на дошці з білого кольору на різнокольорові).

• Чи можна сказати, що наша квітка незвичайна? Чим? Чому пелюстки світлого кольору? (Відповіді дітей).

Тож закінчіть моє речення : Доброта – це працьовиті руки, тепла…( усмішка весела гра).

Ігрова предметна дія учня.

Учень із заплющеними очима тримає іграшкове м’яке серце.

• Який на дотик предмет, що ти тримаєш?
• Розплющ очі і скажи, що ти тримаєш у руках? (Відповідь дітей)
• Чи можна такими словами? Чому?
• На які справи здатна людина серцем?
• Чи можете сказати, що у неї живе добро і вона здатна на добрі справи?

Добро – усе позитивне в житті людини, це вчинок, який приносить користь.

Доброчинність – позитивна мораль, якість ( мудрість, людяність), моральна чистота людини.

Звичайно,  немає нічого гіршого, як зробити людині добро, а потім постійно їй про це нагадувати. Ніякого добра не захочеться. Так ось, щоб тобі про це не нагадували, дуже простий вихід – ти повинен пам’ятати добро сам.

Добра справа начебто зобов’язує бути вдячним, а це часом дратує. Подумаєш, щось там зробили для мене. Треба було не робити.

Проте, якщо сам робиш добру справу для людини – приємно дуже. Хочеш спробувати? Подивися на членів своєї родини проаналізуй – якої доброї справи вони потребують? І коли ти побачиш радісні мамині очі, відчуєш теплу руку батька на своєму плечі…Напевне, це й буде початком того, що називається розумінням.

Люди заслуговують на любов. Вони заслуговують на турботу, яку ти можеш їм надати. І ти станеш корисним для них потрібним, необхідним.

Повір мені і перевір , як приємно робити добро за велінням свого серця.

Моральні задачі (робота в групах)

Дівчинка йде вздовж скверу. Але що це? Перед нею на тропі лежить людина. Від страху дівчинка зупинилась. (Ваші дії далі) .

Попереду вас йде старенький дідусь. В одній руці у нього важка сумка, в другій – палиця. Дідусь зупинився відпочити, поставив сумку і паличку біля будинку. Раптом палиця упала. Ви проходите поруч і бачите. (Що ви зробите?)

Одна дівчинка написала до газети: “Про мою подругу всі сусіди  говорять “Яка вона добра, весела!”. А про мене  ніхто цього не говорить. Це мене ображає. Адже я теж бажаю всім добра, дорослим допомагаю.”

- Що б ви могли порадити дівчинці?

- Як їй добитись, щоб всі знали, що вона теж добра? (Скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками, а здійснює їх за внутрішнім бажанням, і не вимагає до себе особливого ставлення)

Закінчилися уроки. На шкільний двір вийшли учні 4 класу і побачили, що у малого першокласника старший хлопець відбирає м’яч. Малюк міцно тримав м’яч і не віддавав. Тоді хлопець став його бити. (Що ви зробите?)

Наше заняття підходить до закінчення. Сподіваюся, що всі ви усвідомили, що добро потрібне кожній людині. І дійсно, життя дається людині на добрі справи.