Виховний захід до Міжнародного дня людей похилого віку

                         Великоканівецький НВК

 

 

 

 

 

                    І сходинка

 

    «Бабуся – мудрості криниця»

 

       (ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ)

 

 

 

 

 

Мета: розповісти про необхідність шанобливого ставлення до літніх

           людей; виховувати любов і турботливе ставлення до людей  

           похилого віку; виробляти в своєму характері мотиваційну

           установку на обов’язковість допомоги людям шанобливого віку.

​ учити дітей сприймати життєві ситуації, аналізувати і

знаходити шляхи виходу з них;

​ розвивати загальнолюдські чесноти;

​ виховувати доброту, повагу до людей старшого покоління, уміння

шанувати близьких людей (матір, батька, бабусю, дідуся);

​ виховувати морально-етичні норми життя.

         Очікувані результати

Після цієї виховної години учні можуть:

​ аналізувати життєві ситуації та робити із них висновки;

​ розв’язувати ситуативні завдання;

​ характеризувати свою поведінку в сім’ї та з людьми похилого віку.

      Обладнання. Оповідання В. Сухомлинського «Підлога буде чиста…А душа?», портрет В.Сухомлинського,музичний запис, ребус, тексти казок, прислів’я

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Ребус

- Дорогі, діти, хто зможе прочитати чарівне слово?

7Я ( сім’я )

2. Скласти асоціативний кущ « Сім’я »

- Які асоціації виникли у вас з цим словом ?

- Згадайте уроки,  де ми з вами складали родовідне дерево своєї сім’ї і хто був головою родини.

Є багато родинних свят, але ще є свята міжнародні, державні, народні. Кожного року першого жовтня ми відзначаємо Міжнародний день людей похилого віку.

 Люди старшого покоління – досвідчені, мудрі, добрі. Сьогодні вони для вас, просто дідусі й бабусі. Але сядьте біля них, поговоріть з ними, і вам відкриються сторінки їхнього життя. А це – історія кожної сім’ї, історія нашого народу.

- Так хто ж такі люди похилого віку?

(Люди старшого покоління – досвідчені, мудрі, добрі.)

Ви постійно змінюєтеся, змінюєтеся зовні і ваші дідусі й бабусі з кожним роком, тобто старіють.

Отже, старіння - це процес згасання організму, а похилий вік - заключний етап людського життя. Це зріла пора, коли людина, пройшовши довгий шлях у житті, багато знає, вміє та має цінний скарб - життєву мудрість.

—​ Сьогодні ми поговоримо про мудрість. Вам знайоме це слово?

—​ Як ви вважаєте, що таке мудрість?

Доберіть синонім до слова мудрість. (Життєвий досвід, розум, знання)

—​ Яку людину можна назвати мудрою?

—​ Де і у кого можна навчитися мудрості?

ДО БАБУСІ

Працьовита та весела,

Завжди гарний настрій має,

І її порада мудра

Нам усім допомагає.

Це бабусечка моя,

Привітаю її я:

Побажаю щастя й долі,

Щоб всього було доволі,

Щоб життю вона раділа

І ніколи не хворіла!

ІІІ. Основна частина

Недавно їдучі до школи в маршрутці ,я спостерігала за такою ситуацією. На зупинці заходять до автобусу бабуся та онук. Хлопчина побачив вільне місце. Він швиденько сів , а бабуся стала поряд. І так вони їхали.

-​ Чи зрозуміла вам ситуація про яку я розповіла?

-​ Як ви оцінюєте дії хлопчини?

-​ Як би ви вчинили?

- Чи спостерігали ви подібні ситуації ?

1.​ Розбір ситуацій

Ситуація 1

Марійка прийшла із школи. Пообідала. Перевдягнулась. Пригадала, що бабуся просила вимити підлогу . Часу було ще достатньо, щоб виконати роботу . Саме в цей момент прийшла подруга Катруся. Пішли погратись. І… загрались. Марійка повернулась смерком, коли бабуся вимила підлогу сама.

-​ Чи буде у бабусі довіра до онуки?

-​ Як би ти вчинив?

Рольова гра

Ситуація 2

У дідуся нежить. Він ліг відпочити. А в цей час до Ігоря додому прийшов товариш Миколка.

Миколка. Вмикай телевізор, наші грають!

Ігор. Не можу дідусь відпочиває.

Миколка. Облиш , дідусь твій спить, а ми пропустимо ж перший період!

Ігор. Вибач, Миколко, але не можу. Вибач!

Миколка. Бач, який ти, а ще другом називаєшся.

Ігор. Давай краще помалюємо, а дідусь в цей час відпочине

Учитель. Чи правильно вчинив Ігор?

А що б ви зробили на його місці? (Роздуми учнів)

 

 

Ситуація 3

Виходячи з під’їзду дівчинка зустріла стареньку сусідку. Бабця не діждавшись привітання від дівчинки привіталася перша.

-​ Хто вітається першим, якщо зустрілися молодий і старий?

-​ Як би ви вчинили?

Фізкультхвилинка ( релаксація) звучить спокійна мелодія

2.  Гра "Як би я вчинив ..."

     Умова гри . Якщо хтось з вас вчинить те, що я називаю, то він плескаєте в долоні, а якщо ні, то нічого не робитиме.

1.​ Якщо стоїть брудний посуд вдома , я допоможу його помити.

2.​ Якщо вдома коли хтось буде відпочиває, я буду галасувати.

3.​ Якщо мені дідусь запропонує посадити деревце, я з великим задоволенням йому допоможу.

4.​ Якщо в транспорті я побачу стареньку людину, я обов’язково поступлюся місцем.

5.​ Якщо мене попрохають про допомогу, я відмовлюсь, тому що в мене багато особистих справ.

6.​ Я завжди буду любити своїх батьків та рідних.

- Бачу, що ви готові робити добрі вчинки.

3. Читання та обговорення оповідання В.Сухомлинського «Підлога буде чиста…А душа?»

Першокласниця Марійка, прийшовши додому, побачила: підлога в кімнатах чиста, аж блищить.

– Як у нашому класі після уроків, – сказала мамі Марійка.

– Як це – після уроків? – здивувалась мати. – А під час уроків?

– Ми витираємо підлогу після уроків. Бо приходить комісія й ставить оцінку за чистоту. Навіщо ж витирати підлогу до уроків?

– Мудрі у вас порядки, – усміхнулась мати.

Тільки вони закінчили розмову, як хтось постукав.

Мама відчинила двері.

До хати ввійшла сусідка – стара-престара бабуся Христина.

Бабусі вісімдесят дев’ять років. У неї сім синів, три дочки, багато внуків і правнуків.

Мама низько вклонилась бабусі Христині, взяла її під руку й повела до вітальні.

Жахнулась Марійка: надворі дощ, взуття у бабусі брудне, – там, де пройшла бабуся, розпливлись калюжі.

Довго сиділа біля столу бабуся Христина. Мама частувала її чаєм.

Коли бабуся пішла додому, Марійка сказала:

– А ми б до класу з такими брудними черевиками не впустили… Підлога ж мусить бути чиста…

– Підлога буде чиста, доню… А душа? – тихо сказала мама.

 

4. Читання й обговорення казки В. Сухомлинського

ДЛЯ ЧОГО ГОВОРЯТЬ «СПАСИБІ»

Лісовою стежкою йшли двоє — дідусь і Хлопчик. Було жарко, захотілося їм пити. Подорожні підійшли до струмка. Тихо дзюрчала прохолодна вода. Вони нахилилися, напилися.

—​ Спасибі, тобі, струмок, — сказав дідусь. Хлопчик засміявся.

—​ Ви навіщо сказали струмку «спасибі»? — запитав він дідуся. — Адже струмок не живий, не почує ваших слів, не зрозуміє вашої вдячності.

—​ Це так. Якби напився вовк, він би «спасибі» не сказав. А ми не вовки, ми — люди. Чи знаєш ти, для чого людина говорить «спасибі»? Подумай, кому потрібне це слово?

Хлопчик замислився. Часу в нього було багато. Шлях був довгий...

-​ Ви, напевно, чули такі слова: «Молодим — скрізь у нас дорога, людям похилого віку — скрізь у нас шана!».

—​ Чому так говорять?

Легенда

В одній із країн у минулому був звичай: коли людина старіла, її скидали у прірву, щоб не їла задарма харчів. Та один син надто любив батька, щоб це вчинити. Отож він поселив свого батька на горищі, куди завжди приносив їжу. Та настав у цій країні неврожай. Голод панував серед людей. Бачить батько, що син чимось заклопотаний, чимось зажурений. От він і питає сина: "Що ж ти, любий сину, такий засмучений? Що трапилося в тебе? Ти увесь аж почорнів, напевно, від горя якогось?" Розповів тоді син про своє нещастя та про те, що нічим засіяти поля. А батько порадив: "Зніми снопи з хати, якими вона накрита, та й обмолоти ще раз. Зібраним зерном засій землю." Послухався син і зробив саме так, як велів батько. І вродило збіжжя у них так, як у нікого. Дійшли слухи і до царя про добрий урожай на полі того сина. Покликав він його до себе та питає: "Хто навчив тебе такої мудрості?" Нікуди було діватись тому чоловікові. Розповів цареві всю правду. З того часу старі батьки доживали зі своїми дітьми до старості у шані та повазі."

—​ Можливі питання для обговорення: До яких роздумів спонукає вас ця легенда? Чого вона вчить?.

—​ А в чому суть слів «шануймо», як ви їх розумієте?

-​ Літні люди люблять давати поради.

-​ Хочеш, я навчу тебе швидко рахувати подумки? - запитує дідусь, щасливий можливістю бути потрібним.

-​ Для чого? - дивується внук, - у мене є калькулятор...

-​ Чи правильно поступив хлопчик?

-​ Ніколи не слід відмовлятися від щирої допомоги старої людини.

-​ А у вас були подібні ситуації?

-​ А ви допомагаєте своїм бабусям і дідусям? (Учні розповідають.)

-​ Чого ви можете в них навчитися? (Школярі дають відповідь)

 

V. Тест "Хвилинка для роздумів”.

Якщо хочете знати про те, як ви ставитеся до людей похилого віку та чи виховані ви діти, досить дати відповідь "так" чи "ні" на запропоновані запитання. Якщо "так" — поставте (+), якщо "ні" — (-).

—​ Чи знаєте ви день народження своїх дідуся і бабусі?

—​ Чи вітаєте своїх дідусів і бабусь із днем народження?

—​ Чи соромитеся ви вдома, у гостях, у театрі подавати бабусі пальто, дати руку, коли виходите з транспорту?

—​ Батьки пригощають тебе тістечком, шоколадкою. Чи завжди ти ділишся з своїми дідусем і бабусею?

—​ Чи допомагаєш своїм дідусеві та бабусі у господарській роботі?

—​ Чи хоч раз допомагав стареньким перейти дорогу, донести кошик чи підняти якусь річ?

—​ Якщо ти дуже гарний онук чи гарна онучка, знаки повинні стояти в такій послідовності: ( + + - + + + ). Якщо картина вийшла зовсім протилежна, ти повинен серйозно задуматись над тим, якою людиною ростеш. Якщо ж тільки дещо не співпадає, не засмучуйся. Справу можна виправити, будь тільки уважним до своїх близьких. Можна реально творити добро своїми повсякденними справами. Усім потрібно берегти літніх людей і піклуватися про їх добре життя на схилі літ.

VІ. Гра.

Умови гри: якщо людина повинна робити те, що називає вчитель, то учні плещуть у долоні, а якщо ні, то нічого не роблять.

​ Бути милосердним, щирим.

​ Насміхатися з чужого горя.

​ Допомагати людям похилого віку.

​ Захищати слабкого.

​ Бути завжди ввічливим.

​ Ображати інших.

​ Піклуватися про тварин.

​ Шанувати працю інших людей.

​ Хвалитися, коли зробив добрий вчинок.

​ Шанувати батьків.

VІІ. Підсумок заходу

- Поясніть прислів’я: «І старість не страшна, коли молоді допоможуть».

- Подумайте, чим молоді люди можуть допомогти старим, а старі - моло​дим. (Наприклад: старі люди можуть дати мудру раду, навчити терпіння тощо. Молоді люди можуть подарувати людям похилого віку увагу, турботу, добре слово тощо).

- Тож даруйте своїм рідним, сусідам, людям похилого віку радість і турботу, доброту й милосердя.

-         Яке свято відзначаємо 1 жовтня?

-         Як потрібно ставитись до людей похилого віку?

-         Чим ви можете порадувати своїх бабусь та дідусів?

-         Яку допомогу зможете надати їм?

-         Чому необхідно шанувати людей старшого покоління?

У кожного -  своє дерево, свій родовід. Коріння родового дерева дає нам пам’ять. Ми не повинні забувати своїх рідних, які живуть зараз і жили раніше. Слід знати їх імена, продовжувати сімейні традиції. Тому намагайтесь дізнатись про своїх предків, поки ще живі ваші бабусі та дідусі.

  Діти, коли зостанетеся ви наодинці зі своїми бабусями і дідусями, притуліться до них міцно і візьміть в свої рученята їхні шорсткі долоні, натруджені мозолями, і притисніть до себе. Бо прийде час, коли захочеться відчути їх біля себе, вилізти до них на коліна, попросити виба­чення за щось погане, зроблене чи сказане, а обізватися вже не буде до кого.

Вчитель.

Не скупіться на теплі слова,

Бо у світі так мало тепла.

 Встигни добре слово сказати,

Допоки живеш у рідній хаті.

 

Любі діти! Частіше розвеселяйте своїх бабусь та дідусів, будьте чуйними у ставленні до всіх людей похилого віку. Поважайте їх, допомагайте, шануйте, робіть їм добро.

Пам'ятайте, чим довше житимуть ваші бабуся і дідусь, тим більше мудрості і душевної теплоти вкладуть вони у ваше серце.